Ніч настала примруживши очі,
Вдивляється у мій силует.
У ставку зорі, гублять пророчі
Всі слова, що в наступний куплет
Мали римою ніжно лягати
Мов ранішня весняна роса
У просторах так вільно пурхАти,
Бути гострими ніби коса.
Тихий вітер згадає про смуток,
Хвилі пісню заграють сумну
Із коріннями вирвавши жмуток
Я трави у тиші зімну.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256157
дата надходження 26.04.2011
дата закладки 07.05.2011
Столітній дуб, зігнув додолу віти...
Чи встоїть він, перед осіннім шквалом?
Чи буде знову, полум*ям горіти?
За корені вхопившися недбало.
Чи зможе сонце, вранці зустрічати...
Надія є в житті, а віра - головна.
Бурі - ніщо, хоч будуть докучати,
Зніме тривогу, батьківська душа.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254671
дата надходження 18.04.2011
дата закладки 07.05.2011