Mili151515: Вибране

Gill

М (О) айЖЕ ІДе (О) аЛ

....Цей  звук  захоплює  зненацька,
           Цей  морок  відчуває  світло,
               Цей  дотик  існує  без  кохання,
                   Це  серце  радісно  розквітло,

                       Життя-нікому  непотрібно,
                           Любов-утратила  повітря,
                             А  світ  -  у  ньому  все  розквітло,
                               Цей  ангел  втратив  свої  крила,

                                   Навколо  лиш  одна  безодня,
                                     сидиш  на  костяному  троні,
                                         усе  неначе  ти  спросоння,
                                             і  звуки  серця  в  твоїй  скроні,
 
                                               А  ти  -  лиш  шахова  фігура,
                                                   стоїш  на  чорному  квадраті,
                                                     а  в  серці  "дорога"  купюра,
                                                         навколо  всі  духовно  вже  багаті...
....by  Gill....

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247893
дата надходження 18.03.2011
дата закладки 19.04.2011


Gill

перець кров вода і вічність…

Дивлюсь  у  небо  північ...  
кривавий  місяць...  
зорі  хмари...  

усього  в  тобі  безліч...  
красиві  очі  губи...  
твої  солодкі  чари...  

ти  володіла  всім  моїм  єством...  
любила  пити  мою  кров...  
та  я  цього  не  розумів....  
я  просто  жив  і  все  терпів..  

а  ти  убила  моє  серце...  
а  ти  згустила  мою  кров...  
ти  була  для  мене  водою  з  перцем...  
моя  ти  грішна  чорна  ти  любов...  

блукала  вулицями  смерті...  
ти  спала  в  пеклі  їх  розмов  ...  
і  знов  убила  моє  серце..  
і  захворіла  на  любов...  

та  вже  запізно  я  в  безодні...  
дивлюсь  на  тебе  з  під  землі...  
твої  гіркі  ті  сльози...  
я  бачу  на  твоїм  лиці....

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244274
дата надходження 01.03.2011
дата закладки 19.04.2011


Gill

Сон

Вода
Падає  дощ,прозорий  ніжний  теплий!Він  стоїть  на  вулиці  перед  будинком  63б  і  дощ  омиває  його  чорне  волосся!Стоїть  як  манекен  у  магазині  неначе  він  не  живий  неначе  нема  у  нього  серця  справді  воно  відсутнє,світ  до  цього  долучився  а  головну  роль  зіграла  вона,та  яку  він  безмежно  любив.
Падає  сніг.Він  стоїть  біля  тих  самих  воріт,немає  нічого  нікого,навіть  імені,сам  один  відмовився  від  всього  від  світу  від  тих  які  дарували  кілька  хвилин  блаженства,для  чого?для  того  щоб  постояти  під  її  воротами,востаннє  подивитись  на  її  прекрасне  лице,на  своє  серце  яке  вона  стискає  в  руках!він  усе  відчуває...одна  мить  і  він  розуміє  що  це  сон...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244289
дата надходження 01.03.2011
дата закладки 19.04.2011