Ти народився в Україні,
Українець ти, синочку, мій.
Як тобі повідати дитині,
Що цей скарб найбільший в світі – твій!
Давній рід – велике то багатство:
Ти із тих, що світ цей возвели.
Що там наше славне є козацтво,
В порівнянні з тим, які були!...
Наша мова наче пісня лине…
Наша пісня - з серця вирина,
Наше слово - дорога перлина,
А навкіл оправа золота…
Чи ти слухав, як співає тиша?
Чи ти нюхав – пахне як земля?
Тільки в нас так явори колишуть,
Але ти не спи, моє дитя.
Не зозуля, хлопче, твоя мати
В тебе, сину, рідне є гніздо.
Треба це, мій любий, пам’ятати.
І любити серцем всім його.
А щоб не забулось звідки родом!
Пам’ятай же батькові слова:
- Якщо ти не із своїм народом,
То тебе, синочку, знай - нема.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250753
дата надходження 31.03.2011
дата закладки 06.04.2011
Ти ніколи мене не забудеш,
Хоч летітимуть дні і роки,
Хоч мій голос уже не почуєш,
Не відчуєш моєї руки...
Ти шукатимеш в когось в зіницях
Намальовані дні наших стріч.
Не знайдеш погляд мій в чужих лицях,
І злякаєш вогонь талих свіч.
Ти, проходячи повз мої вікна,
Відчуватимеш в серці печаль.
І з думок я ніколи не зникну,
Лиш гучніше будитиму жаль.
Будеш знову в умі воскресати
Попіл фраз, що тоді ти не чув.
Будеш завжди мене пам’ятати,
Бо ніколи, повір, й не забув.
Намалюєш портрет мій у небі,
А мій голос віднайдеш у снах.
Я також не забуду про тебе,
Хоч живемо ми в різних життях.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178788
дата надходження 20.03.2010
дата закладки 05.04.2011