Тихо і холодно в серці,
Ледве здригнулись вуста.
А на душі, як у церкві:
Холод й німа пустота.
Щось задзвеніло у вухах,
Може, хтось кликав мене…
Той, хто ніколи не слухав,
Той, хто, як мить, промайне…
Очі закрились зненацька,
Та не змінився пейзаж:
Темряви образ дивацький
І мовчазний епатаж.
Грали на двох одну п’єсу,
Наче бездарні таланти,
Наче німі поетеси,
Що не скупились на жарти.
Ми на землі цій герої.
Нас не здолає зневіра.
Ми – як грабіжники з Трої,
Ми – наче загнані звірі.
Тихо і холодно в серці…
І вже ніхто не покличе.
А на душі, як у церкві:
Плакати вголос не личить…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258611
дата надходження 09.05.2011
дата закладки 09.05.2011
Програти душу в казино –
Це все ж зручніше, ніж мільйон.
Розлити честі казанок –
Це не так прикро, як бульйон.
Розбита зранку чашка кави –
Це гірше, ніж пролита кров.
І в офісі щоденні справи –
Вони дорожчі за любов.
І клятва не така важлива,
Якщо вечірка на кону.
Й кохана зовсім незрадлива,
Якщо хтось вчасно повернув.
Забути про важливу дату –
Зручніше, ніж про гаманець.
Й кар’єру краще розвивати,
Ніж йти з коханим під вінець.
Ніч з незнайомцем – це нормально,
Якщо є вигода взамін.
А вірність – це все так банально.
Душа і тіло хочуть змін.
Цигарка і коньяк у барі –
Солодші за домашній суп.
Купити одяг на базарі –
Хай краще вирвуть цілий зуб.
Пройти повз сльози і страждання –
Це звична річ на кожен день.
А як захочеться кохання –
Ми з кимось душу відведем.
От тільки, якщо серце, раптом,
В душі зненацька заболить –
Не укладем угоду з Часом,
Він не поверне жодну мить…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258610
дата надходження 09.05.2011
дата закладки 09.05.2011
Мій сон такий привабливий вночі, я йду по краю, падаю, зникаю.
Спасибі Боже, що даєш життя, але ти знаєш, я його вбиваю...
Потрапив в пекло, у темницю страху, побачив, що навколо пустота.
Немає тут прекрасного світанку, який розбудить. Що це за життя?
Життя - це те що вічно я шукаю, це моя доля бути у пітьмі.
Як гляну вгору, сонце засіяє. Осліплений поет сидить в мені...
На волю хочу! Серце й тіло рветься, "Це не можливо" крикнуть чужаки.
Чому? Я лиш бажаю полетіти. До піднебесся, це відчуєш ти...
Ти янгол, ніжна, тепла і прекрасна, почуєш молитви які шептав.
Захочеш дати шанс мені любити. Здаєтья, що я знову покохав...
Ти проти правил, підеш проти руху. За руку візьмеш в небо полетиш.
Тепер ми разом, я почувши вітер. Отримав крила, янгол без мети...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250158
дата надходження 28.03.2011
дата закладки 18.04.2011
Все зло вернется бумерангом
И коль грешили в жизни вы,
То вас собьет оно мустангом
И жизнь на вас наложет швы
Оно вернется громким эхом,
Узнает вас среди толпы
И разразившись диким смехом,
Разрубит прошлого узлы
Надавит с силой вам на плечи,
Придушит твердою рукой,
Свои для вас растопит печи,
В которых спалит ваш покой
И жар охватит вашу душу
От боли память заорет
И выйдут все грехи наружу
И Бог,тогда предъявит счет
Мы часто зло не замечаем,
Какое делаем другим,
Тем самым таймер запускаем
Какой уже не обнулим
Не делай зла и спи спокойно
И Бог тебя благословит!
Твори добро,живи достойно,
Как мудрость Библии гласит!
© Copyright: Юрий Богатинский, 2010
Свидетельство о публикации №11005315372
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181010
дата надходження 31.03.2010
дата закладки 23.03.2011
Не вздумай с жизнью расставаться!
Не думай плохо о себе!
Всё может заново начаться,
Увидит Бог и даст тебе!
Поверь!Тебя он не оставил,
Тебя он хочет испытать,
Чтоб сам,ты всё в себе исправил
И смог всё заново начать.
А я тебе скажу,что будет,
Раз ты надумаешь уйти...
Весь этот мир тебя забудет
И будет ад - концом пути...
Ведь ты же долго не решался...
И гнал дурные мысли прочь...
Пускай сегодня ты сломался,
Но будет день,отступит ночь!
Давай посмотрим через время,
На все проблемы,что сейчас
И ты поймёшь себе не веря,
Что был обычный,трудный час.
Ну всё,надеюсь ты усвоил
Ведь ты же умный человек!
Весь мир для нас,Господь построил,
Для сильных,слабых и калек!
© Copyright: Юрий Богатинский, 2010
Свидетельство о публикации №11005315298
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185495
дата надходження 22.04.2010
дата закладки 23.03.2011
Благодарю за все что было,
За день и ночь и теплоту…
За сердце, то что не любило,
За нежность, ласки, доброту…
За зимний вечер под луною,
За сердце в пламенном огне,
За слезы что текли рекою,
И так скучали по тебе…
За белоснежные ладони,
За губы, волосы и смех,
Благодарю и искупаю
Перед тобой свой смертный грех…
Прошу простить меня за то лишь,
Что я безумно так любил,
И целовал твои ладони,
И яд из губ твоих испил…
Я был немой, слепой и глупый,
Я так отчаянно любил…
Благодарю за эти муки,
Я их всех с честью пережил…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177201
дата надходження 13.03.2010
дата закладки 19.03.2011
Вона тихо стояла і дивилась у вікно. Білий пухнастий сніг кружляв у зимовому вальсі, навіюючи романтичний настрій і думки про Нього. Вона м’яко усміхалася, передчуваючи тепло вечірньої зустрічі. Лишаючись наодинці з собою, вона думала лише про свого Єдиного, мріяла про тепло Його рук, здригаючись від зимового холоду..
Він підійшов… Її серце забилось від хвилювання та безмежної любові. Вона дивилась в його очі, але він чомусь уникав її погляду..
… Нарешті їх погляди зустрілись, але в його очах не було ніжності й любові – лише якась приреченість..
-- Привіт! – лагідно мовила вона і взяла його холодну з вулиці руку в свої теплі долоні.
Він не відповів, сухо висмикнув руку. Вона мимоволі здригнулась. Щось було не так. Якийсь він не такий: ЧУЖИЙ.. Не той її коханий, який жити без неї не може, в якого вона у снах і в мріях, як і він у її снах…
Він опустив очі, бо, здавалося, не міг просто витримати ще одного її погляду. Вона дивилась на нього здивованими очима, навіть трохи розсердилася через його тимчасову невихованість.
-- Що сталося? – запитала вона з помітним хвилюванням у голосі. – Чому ти сьогодні такий холодний?
Він скоса поглянув на неї, непривітно осміхнувся, від чого по її серцю пройшов холодний струмінь.
Нарешті йому не вистачило сил мовчати і він, дивлячись їй просто у вічі і намагаючись вкласти у свої слова якомога більше холоду, сказав:
-- Любов померла. Назавжди.
Ці слова вразили її, немов удар грому, відбиваючись гірким відлунням по стінках змученого серця. Серце від цього невгамовно закалатало, дух перехопило, а до горла підступив невимовної тяжкості клубок, який давив думки й емоції: вона втрачала найдорожче у житті…
Він мовчав. Йому більше нічого було казати. Поспіхом обернувся і пішов геть.. щоб вона не побачила його сліз: він теж втрачав найдорожчу людину в житті, але вона вже ніколи про це не дізнається…
За вікном почалася заметіль. Сніг падав на змучену землю, а здавалося, що то небо плаче, спостерігаючи за ще одним втраченим щастям…
Гіркі сльози розлуки стікали по рожевих щоках, танули на спраглих до поцілунку устах, які належали двом палко люблячим серцям, що відтепер бились так далеко одне від одного…
09.01.09
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246230
дата надходження 10.03.2011
дата закладки 10.03.2011
Что делать,если у человека остановилось сердце?
Дефибриляция не всесильна. Это только в американских сериалах о жизни медиков пациент приходит в себя от одного возгласа "Разряд!" Хотя, может, и приходит в себя именно от возгласа - громко же...
Укол адреналина? Тонкое дело, может все получиться с точностью до наоборот.
Непрямой массаж сердца? Вроде простой и понятный способ оживления... Пять резких движений, потом два выдоха искусственного дыхания, и так ещё, и ещё раз - может,и задышит человек.
А если...
А если убрать у слова "непрямой" частицу "не"?
Прямой массаж сердца действительно существует. Это сложно и опасно, поэтому применяется он в самых крайних случаях. Да и шутка ли - извлечь сердце на белый свет!
Вот только не надо делать такие большие испуганные глаза! Именно так. Взять в руку сердце. Человеческое сердце, которое находится на грани жизни и смерти,а вместе с ним - и все остальное, что есть в человеке, и даже то, что простые смертные называют душой... Ну и что, что она бессмертна? А кто сказал, что в каком-то другом пространстве ей будет хорошо, точнее, лучше,чем здесь? Сомнительно? То-то же. Тогда остается только одно - взять в руку, сжать, расслабить, вновь сжать, ещё раз, ещё раз, соблюдая ритм, не переставая, не задерживаясь...
Это не просто механическое воздействие. Сердце, пусть и почти мертвое, все ещё живое. И оно чувствует не только грубую силу. Оно улавливает живое, неподдельное тепло, настоящую жажду жизни - через любые перчатки. И откликается. Один, два, три...
Рука не имеет права дрожать от страха. И никакого веянья холода, иначе - смерть. Спасатель, не подведи!
Интересно, может, именно отсюда появилось одно выражение, знакомое до банальности, заезженное псевдоромантиками нашего времени, но все-таки раз в сотню лет правдивое? Ну, то самое... Мое сердце в твоих руках...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212077
дата надходження 21.09.2010
дата закладки 07.03.2011
Если бы люди говорили то,что думают,а думали бы так,как чувствуют,то самым широко распространенным объявлением в газетах было бы,наверное,нечто вроде этого:
Ищется ангел-хранитель.
С большим опытом работы или без него совсем - неважно. Было бы желание.
Особые требования не предъявляются. Не особые тоже.
Просьба - помочь сознанию в капитальном ремонте внутреннего мира.
Желательно иметь с собой необходимые строительные материалы, так как многие из них очень трудно достать, а именно:
- надежду для постройки фундамента;
- веру для возведения стен;
- понимание для застекления окон;
- интерес - в качестве связи с окружающим и окружающими;
- радость - краски в ассортименте;
- дружбу и любовь - в качестве отопительной системы.
Также для работы понадобятся следующие инструменты:
- терпение;
- тишина;
- нежность;
- настойчивость.
Режим работы обсуждается на месте.
В качестве вознаграждения - бесконечная благодарность и преданность.
Адрес и телефон не указываю. Захочет - и так придет.
...а маленький ссутуленный и сморщенный старичок по имени Время посмотрит на такое объявление и скажет: "Ну блин, дожили... Объявления дают... А ведь каждому в судьбе предначертан ангел-хранитель, и даже не один... На незнакомых надеются больше, чем на близких... Нет, точно в следующем году наступит конец света, раз такое..."
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245592
дата надходження 07.03.2011
дата закладки 07.03.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 05.03.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 03.03.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 03.03.2011
Я никому и ничего не должен, будьте в курсе
И ушёл лишь потому, что не могу терпеть
Что вы все свои необходимые ресурсы
Не на жизнь, лишь тратите на смерть
И не надо за спиною шёпотом трепаться
О том, что я, мол, слабый, легковесный трус
В свои годы вы уже успели и зазнаться
Отрастить рога и крылья. Признаюсь
что это всё не надо мне, такая жизнь
Я не умею вечно пить, курить на лавках
Я сказал себе однажды: ты остановись
Хватит разговоров о питье и травках
Да, ещё конечно дискотеки, бары, клубы
Этой прелести я тоже не пойму, наверно
Напиться, дать кому-то в морду, выбить зубы
Простите вы конечно, всё это просто скверно:
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181018
дата надходження 31.03.2010
дата закладки 03.03.2011