[i]« Зла без добра немає...»[/i]
Прислів’я
Приснилося, – один долаю гору
високу аж до неба, льодяну
і падаю у чорну ніч як море
минулого, у моторошне вчора,
у в’яжучу його трясовину.
І знову піднімаюся уперто,
аби не опинитися на дні,
і розумію – все це уві сні...
усе одно не хочеться померти,
колись, такому юному мені.
Прочумався, а на душі ще важче...
минуле промайнуло, відійшло,
зів’яло, наче скошене зело...
помилуй, Боже, душу горопашну
за те, що нині їй уже не краще
від того, що неначе й не було.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932841
дата надходження 04.12.2021
дата закладки 04.12.2021
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 29.03.2021
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 17.03.2021
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 09.07.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 08.07.2013
Скоро осінь уже глузуватиме
з моєї постелі порожньої
і своїми кістками брунатними
у ребра ввіткнеться безбожником.
Осінь в поспіху, видно, не знає,
що вона - лиш великий гербарій.
Може, я в тій постелі сконаю,
і напишуть у пресі бульварів:
''Вона мала хворобу осені.
Осінь їй проросла у душу''.
І якісь дітлахи набурмосені
покладуть мене в книжку.
Засушать.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359550
дата надходження 24.08.2012
дата закладки 04.01.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 04.01.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 29.12.2012
"...Я ніколи не серджусь ні на кого. Ніхто з людей не може зробити нічого достатньо значущого для цього.
Світ такий чи такий лише тому, що ми сказали собі, що він такий. Якщо ми припинемо говорити собі, що світ такий-то, то світ припинить бути таким.
Воїн ставиться до світу, як до великої таємниці.
Коли ти сердишся, ти відчуваєш себе правим? Ти занадто серйозно себе сприймаєш... Ти диявольськи важливий у своїх власних очах...Це має бути зміненим! Ти настільки важливий, що відчуваєш за собою право дратуватися усім. На твою думку, все це свідчить про те, що ти маєш характер. Дурниця! Ти слабкий і помисливий чоловік.
...Жалість до самого себе не уживається з силою. Воїну може бути спричинена фізична шкода, але він не може бути ображеним. Для воїна немає нічого образливого у вчинках людей з оточення.
...Минулої ночі ти сам не був ображеним гірським левом. Той факт, що він гнався за нами не розгнівив тебе. Я не чув, щоби ти говорив, що він не має права слідувати за нами. А з усього, що ти знаєш, він міг бути жорстким, лютим левом..."
Карлос Кастанеда
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386775
дата надходження 22.12.2012
дата закладки 22.12.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 03.12.2012
Что за странность со мной приключилась
Я давно всех имела ввиду
Но попался коварнеший вирус
И мгновенно повесил винду
Я лечила свой комп от атаки
Но прогресса не вижу в упор
Приезжал тут ко мне один хакер
А программа все пишет: error
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377174
дата надходження 12.11.2012
дата закладки 12.11.2012
людиськам, які люблять співати караоке в гуртожитку, присвячується :)
Зайві звуки провокують суїцид!
...Я лінива, як невиспаний єнот...
шлю до дідька недолгуий світ,
осінь пахне блюзом і вином,
І блюзнірством, як мистецтвом зла,
Де вбивати - що курити "Бонд",
Що стирати ацетоном лак...
....Знаєш, смерть - це майже як любов...
http://vk.com/ljaljabo
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374723
дата надходження 01.11.2012
дата закладки 02.11.2012
Я здесь, мой друг. Как пару лет назад,
Опять стоим на стыке биографий.
Как школьница неловко прячет взгляд,
Носочком продырявливая кафель,
Ты слышишь вновь поток журчащих фраз
К тебе с неутомимым интересом.
И я уже привык в который раз
Отыскивать в девчонке поэтессу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369484
дата надходження 08.10.2012
дата закладки 02.11.2012
Бим ft. Анастасия Салмина
1. Анастасия Салмина
Небо вдыхает свет, выдыхая бесцветицу.
Улица морщится ветром и грязным дымом.
Я каждый день иду, чтоб с тобой не-встретиться,
В город. Поверх наушников – пантомима.
...................
Как ты? Твой номер до сих пор жив на симке,
Только отныне – смесь белого с черным шума
Вместо звонков, приветствий, тупой заминки
После «люблю»…
Постарайся о нас не думать.
Прости, но менять решение - слишком поздно,
Хоть моя жизнь и лопнула, все испачкав...
Где-то за тучами - греются наши звезды,
Где-то сквозь годы ты достаешь из пачки
Очередной кусочек дымящей смерти...
Шепчешь стихи, и не лезешь в карман за словом.
Перевелись в наших омутах сны и черти...
Я просыпаюсь другим человеком снова.
2. Бим
Гудки в телефонной трубке становятся чем-то обыденным, чем-то привычным.
Улица морщится лужами и домами.
От буквы, до точки, строчка и что-то личное.
Вздохнёт и пойдет ждать идущего в небо трамвая.
Привет! Раскажи мне, ну как ты там?
Слышал что вышла замуж и ждешь ребенка.
А я до сих пор не выкинул из квартиры наш хлам,
По прежнему много курю и люблю черно-белую пленку
Тебе часто наверно икается вечером.
У меня опять учистились психозы и срывы.
Помнишь, мы первый снег губами ловили, от делать нечего.
Ты первый раз тогда назвала меня Бимом..
Кашель по стенам пустой квартиры эхом висит как гирлянда,
Вечно простужен, всё также не люблю шапки и теплые куртки,
Ты до сих пор мне снишься, в перерывах бессонницы... странно...
Ты помнишь, как переплетались десять пальцев, и руки...?
Я больше не думаю о самоубийстве, и так подохну со временем.
Мои поезда и вокзалы с концертами - всё, что осталось,
Мне некого больше молить верить мне,
Разве что только сейчас тебя, и то - самую малость...
Твой номер всё также подписан как "счастье" и каждый день в списке избранных,
Ты помнишь... ты хотела детей, домик и собаку добрую...
Я часто звоню и сбрасываю до того, как пойдет вызов
Не вспоминай о нас... Я за двоих буду помнить...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375012
дата надходження 02.11.2012
дата закладки 02.11.2012
Мы братья Иисуса, мы дети Ниобы,
Из душной, но теплой подвальной утробы
Рождаемся в небо, рождаемся в небыль,
В несбыточность планов и фразы "а мне бы...",
Ведь сверху, где каждый забитый, сердитый,
И в мыслях граниты, кредиты, "иди ты..!"
От милой девчушки, напротив живущей,
Свободнее? Да. Но ни капли не лучше.
Внутри нас - планеты, кометы, ракеты
И ядер распады - источники света,
По стенам рисуют безумные кисти
Узоры из рифмой подштопаных истин,
А сверху - сугробы, микробы, до гроба
Сидят небоебы в своих долбоскребах
Не видят рассветов в проемах оконных,
Не знают, что мы - новых дней эмбрионы,
Что утром родимся мы - снова и снова,
Наверх прорастая узорами слова,
Что каждую ночь умираем мы, чтобы
Вернуться в подвальную серость утробы...
Там сверху - работы, заботы, задроты...
А снизу - лишь сны
И мечты идиота.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374562
дата надходження 31.10.2012
дата закладки 01.11.2012
Гойдалось небо,
вікнами гойдалось,
завіси відривались
від землі…
Тяжіння – це усе,
що нам зосталось
крізь відстані
у часі
немалі.
Довкола рій…
Чужі горизонталі -
дзеркальне
відображення
зими…
І дозволу думки
не запитали,
вони до Вас
приходили самі.
Сідали поруч
тихого безсоння,
писали
невіршовані листи.
Лишали світлячків
на підвіконні -
аби назад
дорогу віднайти…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370612
дата надходження 13.10.2012
дата закладки 17.10.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 17.10.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 15.10.2012
Дозволь мені бути твоїм ловцем снів
обіцяю приносити
лише найприємніші сни
на пір*ях
легких дотиків щастя
Дозволь..
а я буду милуватись
посмішкою немовляти
на твоєму сонному обличчі
Дозволь мені бути твоєю музикою
я так боюсь cфальшивити
що граю подумки
але ти чуєш
я відчуваю
Дозволь..
а я торкнуся
невагомості нот
твоєї музики серця
Дозволь мені поглинути тебе
максимум мінімально
торкаючись недоторканістю
кожної секунди
цієї вічності
Дозволь...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275371
дата надходження 16.08.2011
дата закладки 13.10.2012
Венеція ночі
масками закуті
танцюємо хаос
безоднею тиш
у балі абстракцій
у сутінках суті
заплутані ролі
заплетені долі
ми - те, що тікає
з порепаних снів
а завтра майбутнє
таке випадкове
вичитуй астролог
на гущі небес
у залишках наших
абстрактних тілець
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355957
дата надходження 08.08.2012
дата закладки 13.10.2012
кімнатка в мініатюрі
думки розбивають шибки
нюансно тебе цілую
new answer від тебе
болем
на вікнах роздерті зірки
кометою впало серце
мій всесвіт в мініатюрі
по тілу сковзає крига
в кімнатці сьогодні холод
в кімнатці
так пусто
гола.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359090
дата надходження 22.08.2012
дата закладки 13.10.2012
лі.
та..
ти...
в самому слові проростають крила
відчуваєш, як тріпоче небо
шпаринками вічності
у твоїх
небезсмертних легенях
відчутно..
всесутньо
вибухаєш пелюстками сонця
і на швидкості світла
на такій повільній
швидкості
сплетених мрій
перелітаєш павутиння вигаданих кордонів
дороги зречених місць
і безмежності волі
я (не) ілюзія
я просто маленький
промінь сонця
що любить подорожувати
сітківкою твого ока
на екваторі
спільного раю
лі.
та..
ти...
та ти
чомусь обираєш землю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363591
дата надходження 11.09.2012
дата закладки 13.10.2012
Мое море внутри погибшего солдата,
который любил тебя,
мое море потерялось в песках пустыни,
что ты подарила мне осенью
кровь на простынях,
прости
просто заболела рука,
я дрогнул и упал с моста,
мое море утопило меня
в песках октября,
мое море уморило меня
я начал спать и кидаться
слюной шершавой
как безумный пес
я голоден
мне нужна твоя любовь
отдай мне ее на сбережение,
а потом закатай меня в асфальт
как и всех своих ручных зверьков,
ты забыла выключить свет, но здесь как-то темно
я двигаюсь по тактах словесным фактам
излагаемого мотылька, я берег его до нашей встречи,
и она, уже наша смерть заждалась нас у окна,
облачное солнце превратилось в пепел тумана,
я предлагаю бой, но я уже в хлам пьяный,
налей мне еще коньяка, мой дикий хохот
было слышно на весь дом, и меня бы забрали в дурдом,
но я устал от этой осенней комы, листья дубов
обняли мои руки и сплели мои ноги в знак бесконечности
я ищу того, кто давно згорел,
на воде, на воздухе жить - это как на войне
больше, меньше ты труп
полурастегнутый зонт дождь
сочиться на всех линиях фронтах
невидимые двери в тусклый мир,
подожди предложи мне мир,
мои руки в крови полусогнутый круг,
и в кирпичах поламались конечности
песня осени осени песня,
песня осени осени песня
песня осени осени песня
закрой свой рот
открой зрачок шире
это граница абстракта,
это граница иллюзорного мира.
Песня осени осени песня песня осени осени песня
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334378
дата надходження 01.05.2012
дата закладки 11.10.2012
Частина 1. Кара без вини
Не знаю я, за що страждаю тут,
І чим я провинився перед світом.
За що несу я тисячі спокут
У час, коли би міг життю радіти?
Не відаю, який за мною гріх
Примарою розплати всюди ходить.
Ще у дитинстві я помер для всіх –
Для себе, для людей, і для свободи.
Воскрес я у в’язниці, як у сні,
Я думав, він не вічний, як і горе.
Та міцно спиться по сей день мені,
Яка ж ти зла, моєї долі зоре!
І не розкаже ні одна душа,
Хто я і звідки, і за що караюсь.
І невідомість, як удар ножа,
Мене скосила, і нема їй краю.
В свої літа, веселі, молоді
Валяюсь я в тюрмі гнилим підпалком.
І не злічити на душі слідів
Від сліз безсилля, що лилися змалку.
Не знав я ні кохання, ні добра,
Ні радостей простих і безтурботних.
І день за днем я при житті вмирав,
Конаючи від болю і скорботи.
Я волю бачив тільки в дивних снах,
Тоді летів пліч-о-пліч я із вітром,
І в юну душу не вкрадався страх
Упасти чи від сонця обгоріти.
Але бажати цього наяву
Ні в слові, ні в думках не маю права!
За примхою чужою я живу.
Для ляльковода я жива забава!
Хай інші люблять і радіють… Хай!
А я в ганебнім попелі зітлію.
Схороню тут життя свого розмай,
Гірку зневіру і хитку надію.
Хай думають усі, що я помер,
Лиш привид мій блукає у в’язниці,
Лякаючи там ще живих химер –
Забутий, безіменний і безлиций…
(В основу поеми лягла легенда про Залізну Маску - ніби-то брата-близнюка Людовіка XIV)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368480
дата надходження 03.10.2012
дата закладки 04.10.2012
Пиши как срешь на розы и умирают дети,
Будь трижды неформатным, четырежды - смутьяном,
Запомнят всё равно по звездам и по флейтам
И розовым соплям, написанным по пьяни.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367836
дата надходження 01.10.2012
дата закладки 01.10.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 02.09.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 18.08.2012
Я малювала тебе.. крилом підбитого птаха
З блакитно-білої стелі дивилися очі
Два сонцем забуті світи.
Я малювала тебе.. коли хотілось літати
За кілька метрів до неба стримував якір
Зривалася вниз.. світло завіс.
Я малювала наосліп
і бачила.. справжній.
А зрячий малюнок
то зовсім не ти..
..так звично лишаємо ми якори..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248651
дата надходження 21.03.2011
дата закладки 15.08.2012
дайте мені
блок_нот
або блок цигарок
щоб
не виходити із цієї кімнати
і
м и н а т и
як час, як крізь пальці пісок
мої мрії - скитальці, подорожні з очима порожніми
не запитуй, чи можна.
поМИрати для всіх і кожного
поМИрати для МИ
я малюю нерівні квадрати
я на скалки ілюзій спокійно нанизую втрати
унизу дуже просто
про стигми і рани мовчати
...як початок Корану...
...як прагнення бути людьМИ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351256
дата надходження 18.07.2012
дата закладки 18.07.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 18.07.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 18.07.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 18.07.2012
дивацьке бажання: скурити це літо найшвидше,
доки соціофоб у тобі не зробивсь психопатом
доки лірик ще пише, а трагіку світ набрид вже,
доки руки опустиш, в яких себе мусиш тримати
знахабніло відсунути будні у склянці з минулим
перетерти на порох підошви вчорашнього дня
озрнутись назад: не пригадую, отже не було.
і піти за дощами у сивий туман навмання.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350125
дата надходження 13.07.2012
дата закладки 13.07.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 11.07.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 11.07.2012
*Я люблю души. Берешь, как старый фотоальбом,
раскрываешь, стряхнув пыль и поблеклые воспоминания, а там - ты.
Кофе и сигареты, сигареты и кофе.
Ни капли сахара, ментола или сочувствия к собственному сердцу. После четвертой или пятой сигареты начинаешь чувствовать вкус жизни - в терпком аромате горько-приторного дыма, ленивой смертью ползущего к соседней стене по направлению ветра или дыхания. Именно потому я люблю курить в одиночестве: так моя жизнь не касается ни твоих губ, ни твоих глаз.
Кофе и сигареты, сигареты и кофе.
- Ты ревнуешь. - Не то вопрос, не то утверждение.
- К чему? - Безысходность.
- К одиночеству.
Не шах и не мат. Жизнь - не шахматы.
Мы встречаемся, когда ночь не в небе, а в наших глазах. Порой мне кажется, что моя - только отражение твоей собственной, или ее сон. А ты редко улыбаешься и почти никогда не говоришь "до встречи", совсем как зеркалам. Зеркалам и правда не стоит назначать свидание, не так ли?
- Не так.
- Кофе?
Завариваю чай на двоих. Полынь. Любистник. Любовь всегда горькая в одной из своих нот. Мы пьем неторопливо, как время - наше дыхание. Возможно, стоит уберечь себя от ошибок?
- Нет.
Сегодня одна из редких твоих улыбок. Ты касаешься моих глаз собственным взглядом:
Я отражаюсь, как мертвый камень
В невольно разбитом девичьем сердце
Я - айсберг, вчера потопивший "Титаник"
Несправедливо преданной веры.
Я - искушение собственной правдой,
Распятой на небе в образе солнца,
Прочтенной по строкам в нотной тетради,
Украденной фильмом с нелепой концовкой.
Я отражаюсь, чуть-чуть не живя,
Преданный тенью прошедшего лета...
Зачем ты вернулся, грядущий Январь?
- За кофе и сигаретами.
Твоим губам нужно чаще тренировать улыбку, тогда однажды она станет искренней. Я знаю, я учился улыбаться почти так, как ты. Только на одну или две зимы раньше, но в зеркалах совсем несложно играть со временем. Иногда я чувствую, как ты течешь по моим венам, пропитываясь насквозь кровью, пресыщаясь, словно не-случайные любовники, эмоциями на шелковых простынях. Вот и сейчас - эта горчинка в уголках твоих губ, словно корица и мускат в кофейном послевкусии.
Дыханием по строкам. До безумия нравится молчать с тобой.
До безумия - с тобой.
После - тоже.
Кофе и сигареты, сигареты и кофе.
- Знаешь, Я люблю души. Берешь, как старый фотоальбом, раскрываешь, стряхнув пыль и поблеклые воспоминания, а там - ты.
- Я?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223909
дата надходження 23.11.2010
дата закладки 09.07.2012
хотела пожелать тебе чего-нибудь летнего,
рисовать ромашки нежной пастелью...
чтобы осенью, просыпаясь в своей постели,
вспоминать это лето и не жалеть его...
поняла, что не важно, ГДЕ, очень важно, С КЕМ
расстояние - лишь оправдание слабых, малыш
я бы могла уже утонуть в тоске,
если б стихами не падала ночью с крыш.
я бы уже давно разнесла кровать,
ведь не могу в двенадцать, как все, уснуть.
но буду твоим лучшим летом, и буду в этом права,
лишь бы любил... не всю жизнь... но меня одну.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348978
дата надходження 08.07.2012
дата закладки 08.07.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 08.07.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 07.07.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 07.07.2012
Ты прошёл сто дорог,
Покорил сто вершин,
Не заметив, что вдруг
Ты остался один.
Что друзья все тебя
Обошли стороной.
Просто им не понять,
Почему ты такой.
Ты сумел осознать
Эту всю суету,
И услышать рассвет,
Всю его красоту.
Понимать шёпот звёзд
Ты умеешь давно
И тебе невдомёк,
Что другим не дано
Видеть то, что и ты,
Слышать песню дождя,
Видеть мир красоты
В одиночестве дня.
И ты дальше пойдёшь,
И уже никогда
Через тысячи лет
Не вернёшься сюда.
Будешь снова искать
На ладони Земли
То, что раньше они
Отыскать не смогли.
И услышишь ты сам
На рассвете миров,
Что настанет рассвет,
Мир очнётся от снов.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=77580
дата надходження 04.06.2008
дата закладки 03.06.2012
Открылись веки и пали стены,
Весна разбила, ворвавшись, окна...
Зрачков небесный больной оттенок
Пронзил пространство ударом тока.
Я остываю, а мне - гореть бы,
И лёд забвения - дань моменту...
А на кострах догорают ведьмы
И поджигают себя студенты.
Но даже угли - не жгли мне ноги,
На коже в иней вмерзали слёзы.
Меня пугали крестом и Богом,
А я боялась проснуться взрослой.
И вот - случилось. И вот - настало,
И пали стены, порвались рамки,
Азотом жидким я замерзаю...
Ну что смеешься, весна-засранка?
Схвачу реальность за кончик тени,
Чтоб бесконечность до точки скомкать.
Души небесный больной оттенок
Оставит вечно меня ребенком.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335226
дата надходження 05.05.2012
дата закладки 03.06.2012
Горів вогонь… і так горів,
Що серце й досі не холоне.
А ти на кілька зайвих кронів
Змінив багатство почуттів.
І ходиш десь по тротуарах,
Аби в подружніх будуарах
Не полишати якорів.
Шукаєш втіху – знайдеш втому,
Бо то є стомлююча річ -
Між тисячі чужих облич
Шукати краєвиди дому…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305394
дата надходження 09.01.2012
дата закладки 23.05.2012
це ти
тиша їдка і пекуча як сон
це ти
море
до ре мі
як місяць у очі
і музика сонця
це ти
у тобі є світ і світло
сьогодні я торкався до тебе
і слово тремтіло у тілі
і прокидались вітри у горлі
о ти моя холодна самотносте
а камені лежать між водою
що тече собі без упину
і тиша тебе затулила мов сон
ти сонцем у очі прийдеш
я знаю це сон
це сон
це
коли ти мені кажеш що усе буде добре
так і стається
молитись чекати і вірити
молитись і вірити
бачу ліс
я хочу його нюхати і збирати там ягоди
а потім несміло пірнати у небо
а потім творити історію із крапки
ти цілуватимеш
себе у зап'ястки
і музика тектиме по шкірі
твоїми руками намистами
а ми
всього лиш паралельні світи
світи у очі променем лезом чи жалом
шукати у всіх перехожих ту котра
живе у мені
ми самі усе вигадали
прокинься!
ти
тиша
ти сонцем у очі прийдеш
я знаю це сон
це сон
це
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338457
дата надходження 19.05.2012
дата закладки 19.05.2012
Залиш мене, моя невдячна музо!
Душа втомилась від обіймів-грат…
Ти ворогів примножуєш в стократ
І забираєш безсердечно друзів!
Занадто дорога ціна союзу.
Не пробачаєш ти невинних зрад.
І сльози ллються із мого пера –
Стражданнями душа платити мусить.
Якщо ж не забереш мого одчаю,
І мовчки у вигнанні я сконаю,
То й після смерті не покинь мене!
Віддяч мені за вірне це служіння,
В серцях чужих залиш моє горіння.
Нехай мій біль безсмертям спалахне!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334596
дата надходження 02.05.2012
дата закладки 12.05.2012
тоді, коли наші серця
зацементують перші інфаркти,
коли я не впізнаю твого лиця
крізь вуалі із катаракти,
тоді, коли наші хребти
складуться у знаки питання,
коли гавкотом хрипоти
звучатимуть наші гортані,
тоді, коли колінвал кісток
заіржавіє, ніби зброя,
що принишкла на дні річок
ще з минулостолітніх воєн,
тоді, коли гострий кут
мої вилиці стеше в скелясті -
аж тоді я скажу, мабуть,
чим бути могло би щастя.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334209
дата надходження 30.04.2012
дата закладки 09.05.2012
Мир стабилен, и до брутальности,
Слишком жёсток его остов...
Мне открыть бы консоль реальности
И ввести туда пару читов,
Чтоб карманы мои заполнили
Голубые монетки метро...
И пространство взболтнется - волнами!
И завянет роза ветров!
Но увы, всех людей нивелировал
Кто-то в скрипте - одной строке...
Этот мир - лишь Бог программировал
На неведомом нам языке.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326742
дата надходження 31.03.2012
дата закладки 05.04.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 28.03.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 28.03.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 09.03.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 22.02.2012
сьогодні я довго дивився в нікуди
тиша огортала чи то поглинала усе
день пройшов непомітно не залишивши крапки над і
мов вода крізь сито
насильно я пишу листа не тобі не собі взагалі-то нікому
ти рахуєш дні до початку нашого раю я знаю
усе пораховано
усе відміряно кимось хто придумав нашу історію
не нами мабуть
дати приїзду від'їзду номер вагону місце
час прибуття на перони твоїх сновидінь
відпускай повільно без слів без сліз мовчи
між нами дванадцять годин сорок вісім хвилин
верхня бокова і класична музика одеських вагонів
уcе частіше залишаю відбитки крові на яблуках
у мене просто ясна ослаблені
чи світ постарішав ще на один рік
на одне маленьке життя хто зна?
ми усі погані бо ми не ідеальні
ми ніколи не будемо такими
якими хочуть нас бачити інші
і ким бути сьогодні коли дощі без зупинно підшкірно у вени
коли вітер в обличчя з усієї сили
коли робишся сильним але водночас щораз слабшаєш
з кожним видихом із кожною такою закоханістю
без тями хотіти чуда
безмежно робитись відвертим
щось до болю знайоме але це вже старе це вже зовсім затерте
я відрікаюсь від нього
пора жити знову пора жити без болю
самообман
ніжно торкатися твого волосся
а ти неповторна як завжди
привіт
настрій осінь
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306067
дата надходження 12.01.2012
дата закладки 07.02.2012
Я розбудив в собі Бога.Він дикий.
Раніше все було в'яло,ліниво,бо я знайшов собі людину.
Насправді ми були нещасливі,бо знали яким буде кінець.
Я бажав одягнутись у нормальні стосунки,побачив криваві шрами на спині поезії.
Прощання із нею було наче під дозою морфію,болезаспокійливо.
Потім чи до я ненавидів її шалено.
Насправді ми були більше ніж творчість дорівнює митець.
Моя короткочасна мрія про стосунки віддалась у нещадне болото.
Вони нас розділили,розламали,переселили на два багряних озера.
Як на мене вони інженери,байдужі хірурги,егоїстичні бізнесмени.
Вони підняли із моїх глибин навіженість.
Я воскресив свою музу,і пальцями ламкими б'ю в клавіші інструменту.
Ридає,рже й реве моя печаль-цей чорний,гріховний рояль.
Шум в голові,в очах потемніло,легені наповнює стужа.
Під рвучі ритми мого серця кров все ллється.Скажена.
Мені здається я падаю вниз у своїй творчій нестямі.
Стоявши на кручі із музою,позбувся всіх стереотипів.
Ми були більшим ніж серце і мозок.
Ми жили в одному тілі,і хоча часто дорікали один одному в нас був один власник.
Любов.
Були,є,і буде-уже не існує.
Я бог.З маленької букви.Звучить моє нове ім'я велично.
Я створюю свій перший шедевр.
Торкання до клавіш слабшають,і музика потроху стихає.
Бо Бог помер.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309772
дата надходження 28.01.2012
дата закладки 04.02.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 02.02.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 22.01.2012
Ніколи не опускай своїх рук,
навіть якщо вони тримають тонни болю.
Нехай думки свідомість порвуть
ти їх не тримай в собі, розповідай, оголюй.
Тоді хтось неодмінно ввімкне тебе пультом,
щоб дивитись в екран душі.
Ти одержимість мною зводиш майже до культу,
немов молитви, читаєш напам'ять мої вірші.
Я знаю, коли ти до пізна малюєш історії,
чому не снідаєш зранку і не прасуєш одяг...
Ти мене, мов ескіз, у власній уяві створював.
А тепер я втомилась. Годі...
Ці спроби як ембріони, ще зосім не схожі
на впевненість.
Сидять у твоїх кишенях, марнують час та гроші.
Такі як ти давно не в моді, що виправдовують
неадекватність генами.
Ти, мабуть, тільки для мене завжди будеш хороший.
Списую простирадла алкоглем і тишею.
Знову вичавлюю совість недостиглими лаймами,
я приречена на те, щоб тебе залишити...
Бо в такій любові - ні, не треті, другі бувають зайвими.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278294
дата надходження 02.09.2011
дата закладки 10.01.2012
По пальцях струмом на дотик шкіра.
І слів нанімо кривавих тавро.
Я шаленіла на рівні тіла.
На рівні серця збрешу всеодно.
Вразлива самотність пече у грудях
Сполохана твоїм тропічним теплом.
Ти просто змовчиш укотре на людях,
Стинаючи віру мою, мов серпом.
Впиваючись палко губами в серце....
Впускати у себе... Тримати в собі...
Моїх окулярів розчавлені скельця.
Я просто не бачу розплати в тобі.
Тілами стинати кордони між нами....
Ламати причини моїх нарікань....
Вивчати всі родимки,лінії,шрами...
На піку оргазмів шукати грааль...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304472
дата надходження 05.01.2012
дата закладки 10.01.2012
це щось таке що живе десь глибоко під ребрами
під нашими словами нервами
порізами на виделках і хребцях
ці вірші мов порно кожен по-різному самотній
я лягаю спати коли ти ще не зовсім п'яна від спокою
але трохи голодна бо поряд немає мене
немає вдалої миті для щастя
малюй мені квіти помадами на шкірі
запахи вина десь на глибині втрачених спогадів
цей сніг раптово випав на волосся
а дні собі рвуться на рубцях мов слабкий шовк
я пішов а ти залишилась шукати істину
і просто дуже сильно хочеться спати
настрій вчорашнього
настрій холодного сонця і цигарок
падай мені твердою водою на руки
зігрівайся кров'ю у грудях
я на кордоні між тобою і мною
небо поглинає каміння мов простір повітря
я не сліпий бо ще відчуваю тебе
а сонце лягає надто швидко ніж зазвичай
час молитись за нашу історію
час кохатись у горах і вбирати тепло
ти гончар бо ліпиш мене із власного тіла чи глини
навмисно вимазуєш руки щоб я обмивав їх росою
і цілував
сліди твої
тінь твою
сльози твої
амінь
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301909
дата надходження 23.12.2011
дата закладки 24.12.2011
Своїми пересохлими губами
Латаєш мою рвану душу.
Оту, що під солоними вітрами
Я від людей ховати мушу.
Ховаю.
Ховаюся
Під твоїм сонцем багрянистим
Кривавим заходом твоїм в мені…
В мені мене – молю! – очисти,
Мене в мені убий…
Перероди.
І я воскресну, скресну,
Неначе крига на озерах
Тих, що у душі глибоко.
Нехай це буде і жорстоко –
Я заслужила.
Але…
Я все ж твоя жар-птиця, меснику.
Тож відімсти мені.
Любов́ю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301538
дата надходження 22.12.2011
дата закладки 22.12.2011
Ця мить тремтить, як зорі у вікні.
Секунди тчуть невидимі тенета.
Я пив любов!... Я марив, як у сні,
але тепер не відчуваю, де ти.
Ти зникла так, як вмить зникає сон,
не залишивши сліду на стежині.
Хоч золотий тебе чекав би трон,
та ти не хочеш - пташкою в клітині...
Секунди-краплі колами - у днях..
Пожовкле листя стелеться під ноги.
Не бачу я майбутнього у снах,
бо загубив минулого дорогу.
Минуле і майбутнє - як туман,
як зоресвіт галактик неозорий...
Любов - це мить та біль взаємних ран.
І ми - лиш тіні, бліді і прозорі....
10.12.2008
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300824
дата надходження 18.12.2011
дата закладки 18.12.2011
Бесхозные мысли
всё так же бомжуют
На свалках
для не-
воплощенных идей.
Наполнить их смыслом?
Нет смысла, скажу я.
На кальке -
волне
серой массы людей.
Без мыслей, а значит
сомненья. По лужам,
По коже,
по грязи,
по серому льду
Пойду и поплачу
психологу лучше,
Чем позже,
смеясь,
к психиатру пойду.
Бесхозные мысли
в отбросах теорий,
Гипотез
и без-
доказательных слов...
Наполнить их смыслом?
Ну, разве от горя,
Среди идиотов,
повес,
дураков...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299518
дата надходження 12.12.2011
дата закладки 12.12.2011
не існує
не видно
стерто
все навколо немов спорожніло
гола цегла
із смІттям
вперто
віддзеркалює тінь твого тіла
і неначе
луною
іде
твоє дихання в цій кімнаті
все інакше
можливо
десь
де сюжети з ефіру всі зняті
але тільки
лиш очі
вкриють
мої стомлені в мріях повіки
я відчую
в цієї
гри є
розтлумачення що це.. звідки...
бита цегла на фоні обличчя
замість замків
палаців
дворів
і якщо придивитися ближче
то не сонце
нам світить
вгорі
а твій погляд п'янким глінтвейном
все затьмарює
марю я
Боже!!!
за таких починалися війни
ти й сама
на Богиню
схожа
і хто знає було би що краще
жити серед
багатства?
під небом?
нащо небо? багатство нащо?
якщо поруч
немає
тебе
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299132
дата надходження 10.12.2011
дата закладки 12.12.2011
Ты даже перестал чистить зубы.
Жизнь не имеет смысла.
Вот уже который день ты не выносил мусор. Корзина в углу сырой комнаты через край набита отгрызенными ногтями – убедительное свидетельство твоих страданий. Здесь нет места для поэзии. У бактерий великий праздник. Ты стал для них богом.
Твои пальцы кровоточат. Ты изо всех сил держался за свою мечту, упиваясь ногтями в ее кожу, порой не замечая ее боли. Разве она сравнима с той болью, что приносит тебе твой страх потерять ее, свою мечту?
Но ты ее потерял! И теперь кровью на листе бумаги ложатся мысли.
Мысли сделать один небольшой шаг от края подоконника к закату солнца.
Но и в этот вечер земли коснулся только пепел твоих слов. И если следующая неудача приведет тебя к краю пропасти, где время застынет в созерцании великолепия заката, а грудь наполнится свежестью мировой души, ты посчитаешь это прогрессом, ведь хорошо осознал, смерть, должно быть, прекрасна, но поэзия жизни все же прекрасней.
25 января 2010 г.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168205
дата надходження 26.01.2010
дата закладки 09.12.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 09.12.2011
Яке блаженство думати про Вас!
Крізь шпарку світлом розбивати темінь,
відлуння пальців у солодкім щемі
пускати на вуста у ніжний вальс...
Даруйте за сміливий монолог,
без права на перерву і питання,
тонкої нитки довгого зізнання
і ділення тривожності на двох.
Я не гадала, що все буде так -
два погляди урізнобІч медалі,
ви віддалялися все далі й далі,
а я назустріч вітру і навзнак.
Яке блаженство думати, що Ви
так розпогодилися попри осінь...
Та повернулися спиною, і я досі
читаю нерозбірливі шрифти…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292804
дата надходження 13.11.2011
дата закладки 09.12.2011
Спокусливий погляд очей твоїх манить,
Якась таємниця сховалась у них.
Її розгадати душа моя прагне.
Я хочу втопитись в просторах твоїх.
Ці губи ціловані безліч разів,
Цілунками я їх давно дослідила.
Ці губи якими мене ти любив,
І я віддаючись, всім тілом любила.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284136
дата надходження 03.10.2011
дата закладки 09.12.2011
Не стихають на небі зорі
Ллють слова поміж тишу нічну.
І закоханим тихо говорять
Ну скажи їй це слово. Люблю!
Поміж сонними травами степу
Ти квітчаєш дівочу косу
І не віриш, що тут, біля тебе
Та що вбрала Вселенську красу
Задивився спиняючись місяць
Геть усі розгубивши зірки.
Степ росою розніжений вкрився
Спить ромашка біля щоки...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298861
дата надходження 09.12.2011
дата закладки 09.12.2011
Первый снег, почему ты сразу стаешь говном?
(Говно, почему ты никогда не превращешься в первый снег?)
Посмотри в эти лица, что ждали тебя давно,
Ведь последняя осень тянулась, как целый век.
Первый снег, почему ты так же бессмыслен, как то,
Что так скоротечно в невинной своей красоте?
Ты прекрасен и чист, но, касаясь, лишь мочишь пальто...
Так посмею спросить - ты чего от меня хотел?
Первый снег, грязно-серый выкидыш белых зим!
Ты фальшив и лжив, словно яркие наши сны.
Ты - бесплатная демо-версия. Отдадим
За лицензию долг чуть позже. Заняв у весны.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298688
дата надходження 08.12.2011
дата закладки 09.12.2011
Останній запис щоденника Лялі датований нинішнім днем.
Мабуть, символічно буде завершити двадцять першого.
У неї був день невизначеності, але це тимчасове. Воно мине.
Сподіваймось від Лялі нових віршенят і звершень.
А в блокноті щоденника нині остання сторінка рясніє значками.
І не треба тягнути за вуха те, що вичерпується, чи себе примушувати.
Ляля щаслива, якщо для когось ці вірші були чеканними,
Ляля у них виливала до краплі лялькові мрії і душу.
Сьогодні чомусь захотілося змін. Може, не все й одразу,
Радикальність - хороша формула, але не в цьому випадку.
Ніжних домашніх дівчаток інколи теж переклинює на садо-мазо... =)
Лялька різна, вона не впадає у крайнощі, хіба інколи.
Тож, кохані мої, вибачайте приблизність рим і аматорську гру зі словом.
Лялька знає, її особисті записи вкрай далекі від досконалості.
Тут іще на останній сторінці для Вас побажання лялькове -
Аби вам так яскраво мріялось і отак натхненно писалося!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242568
дата надходження 21.02.2011
дата закладки 29.11.2011
Пальчики, нігтики, лак і краса…
Руки жіночі, які цілували,
Квіти, в яких ще бриніла роса
Зранку ми часто у руки вручали.
Руки жіночі - це щось чарівне,
В їхнє тепло ми впивались, як в долю,
Ніжні, ласкаві, яких не шугнеш,
Вміють завжди захистити від болю.
Любі, рідненькі, цілую я вас,
Ви теплотою і променем знані,
Навіть коли на вас мало прикрас,
Руки коханої, завжди кохані.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295927
дата надходження 25.11.2011
дата закладки 25.11.2011
Звук флейти першородної
Лунає...
На нотах, притаманних тільки
"ЇМ"...
Там, на верхів*ях гір
Площин немає...
Притулок надається
Не усім...
Зріднитись звуком серця
З висотою;
Низькими стежками не ходять
До вершин...
Співай хвалу мовчанню
І спокою,
Пізнаєш звук піднесених
Глибин...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295203
дата надходження 22.11.2011
дата закладки 23.11.2011
Поганих слів не хочу говорити,
В думках нема образити когось,
І все життя не тліти, а горіти,
Щоб кожному поету довелось.
Бо словом теплим можна розтопити
Не тільки лід на річці, а й в душі.
І особливо слово має жити,
Якщо воно зігріте у вірші.
Тепло від серця покладіть у вірші,
Про що б цей вірш написаний не був,
Якщо він теплий, значить буде гріти,
Щоб вірш такий життя собі здобув.
Бо в тих віршах, в яких є лід і холод,
Вірші такі не варті і гроша,
Від них в поетів наступає голод,
Мертвіє від таких віршів душа.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294049
дата надходження 18.11.2011
дата закладки 22.11.2011
Думки, неначе концентричні кола,
Розходяться й зникають вдалині.
Хапає шмат життя дещиця квола,
Що відчаєм вселився у мені.
Триває незавершена корида
Моїх вагань, що стали надиби.
Я - просто жінка, я - не Артеміда.
Та все ж ти і таку мене люби.
Зведи ураз на п"єдестал кохання,
Вдягни корону світла, хоч на мить...
Тоді збагнеш, а може і востаннє -
Тобі мене не можна не любить!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290281
дата надходження 02.11.2011
дата закладки 22.11.2011
И уходя, как уходят в чужую память...
И.Бродский
____________________________________
...когда больно смотреть на чужие раны
...когда осень касается листьями волос
возникает желание убежать
перманентно оставаясь теплой
память
вырывает птиц
времени ...
а на твоих руках
умирают пророки холода ...
я за то чтобы
каждое утро просыпаться ровно
в 07.00
и тенями бродить по городу
пить коньяк а вечером снотворное ...
я греть твои пальцы буду
мысленно
ибо каждое расстояние измеряется
чувственностью слова произнесенного
в тишине ...
диагноз - потеря себя ...
отойди
я не вижу ничего кроме
этой холодной осени
что слепым
рыжим
котенком
спит на моей груди...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285823
дата надходження 12.10.2011
дата закладки 22.11.2011
Одні вважають, що протилежності притягуються. Інші гадають, що потрібно знайти споріднену душу. А насправді, кого б ви не обрали, вам завжди бракуватиме чогось іще! Чогось, що кардинально відрізнятиметься від того, що ви маєте.
(с.) Інга Хухра
Ти називаєш це алкотреш. А я хворію на графоманство.
У нас у кожного свій депеш. Хоч персональне, але шаманство.
Ти -- одноденка, а я -- навік. Ти -- ейфорія, а я до -- скону.
Тебе не вигнали. -- Ти утік. І так завжди, лиш рахуй перони.
Тебе -- похмілля. Мене -- народ. Тобі --уваги. Мені -- уваги...
... Бог прикриває рукою рот і, позіхаючи, просить кави.
Примітка: депеш (транслітеровано) depeche mode (від франц. вістник моди)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294956
дата надходження 21.11.2011
дата закладки 22.11.2011
Все чаще лень искать твои ответы, -
Корежит от обязанности быть
По близости. Не по цене билеты.
Я - не по совести. Я так. Надрыв спустить.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295027
дата надходження 22.11.2011
дата закладки 22.11.2011
Ведомый всегда остается вторым,
Сиддхартхе ль не знать скорбной истины!
И путь свой по праву нарек он "своим",
Иначе Сиддхартхой быть мыслимо ль?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295026
дата надходження 22.11.2011
дата закладки 22.11.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 18.11.2011
Поскаче випадок у пропасть, і, як минувший білий день,
Змете його геть часу лопасть, в забуте вимерлих пісень,
Де виспівані є герої, котрих не знатиме народ,
Подохлі мудреці та вої, в глибинах чорних Лети вод.
В глибинах тане ностальгія, захльобується власний ум,
Перебива шизофренія потік реальних справжніх дум.
Літає в пам'яті природа, емоції, чиїсь діла,
І там лишається свобода, яка сьогодні буть могла.
Яка сьогодні труїть мізки. Колишній шаховий етюд
Від мрії замітає тріски, і в вухо шепче вам "Nicht gut"
Ой сльозки сонце заслонили, не бачу зарашнього дня,
Помер мудрець, та розбудили, і він сказав мені "Дурня"
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293919
дата надходження 17.11.2011
дата закладки 18.11.2011
Вилізли з під джинсиків (а у мене беньки)
Бірюзові трусики в цяточках біленьких…
Подивився вище: а вона ж – як лапочка,
Й бірюзові трусики у біленьких цяточках…
Сукня і панамочка, сумочка і бусики,
І в біленьких цяточках – бірюзові трусики…
Заболіло вухо – то смикнула мама:
- На дорослу тьотю так дивитись рано!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265786
дата надходження 18.06.2011
дата закладки 18.11.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 17.11.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 17.11.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 17.11.2011
Небо, изрезанное самолётами,
Водохранилище, будто коктейль -
Лёд и вода. Я частицами сотыми
Чувствую ветра холодную трель.
Солнце за мной наблюдает с иронией,
Я улыбнулась. Вокруг - пустота.
По парапету иду посторонняя...
Но! Я весёлая, хоть и одна.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=54402
дата надходження 12.01.2008
дата закладки 16.11.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 10.11.2011
(без формы)
...так вот, что привлекло мое внимание:
Мне смерть "на мыло" скинула послание -
"17.40. Двор. Удар по печени."
Я отвечаю: "Хорошо, до вечера!"
Я даже выйду погулять во двор,
Хоть, впрочем, утверждать могу на спор,
Что не умру. Угрозы - лишь слова,
По Дерешу: "Что, демон? Дайте два!"
И пусть кричат, что уязвимо тело,
Что первым умирает самый смелый,
Что в мире всех опасностей - не счесть...
Плевать. Живу я. 36,6
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283022
дата надходження 27.09.2011
дата закладки 09.11.2011
У затійливій корзині, коло нашого вікна,
Усміхались жовті дині, день втираючи з чола.
Усміхаючись пашіли попід звуки цвіркунців,
Згадуючи гострі стріли вогнедайних промінців.
Поміж запах матіоли, поки вечір ще не згас,
Спочивали руді бджоли, денний згадуючи час.
Коло сонної криниці, що на небо спогляда
Жовтий сонях аж іскриться й листя-крила розклада.
Позіхаючи, мов киця по тарілці з молоком,
Й закотившись у криницю, місяць вклався спать клубком.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291350
дата надходження 07.11.2011
дата закладки 07.11.2011
Слід народу памятати
мудрі вислови, цитати,
що показують уміло,
як реформа стане ділом…
"Я повінєн вам сказаті -
трєба всім лопаті взяті
і впєрьод - город копаті,
шоб сім"ю нагодуваті!
Нє повінні ми чекаті,
шо нам влада зможе даті,
так шо слід людєй подняті,
шоб дєржаву рятуваті!
Колі кожна з вас людіна
збєрьот торбу картоплінок,
моркві, рєдькі, буряка -
странє помощь! Ше й яка!
Єсть у многіх із вас дача -
нада шоб була отдача!
Кур полсотні - єсть яйцо
і прибуток наліцо!
Нада, шоб корова пєла -
благодарнєйшеє дєло!
І шоб рохкав кабанєц –
будєт шкварка до яєць!
Роботяща у нас вдача
і натура не лєдача,
так шо смєло в бой пойдьом
і порядок навєдьом!!!
От тогда - капєц кітайцам!
Ми ім так дадім по … пальцам!
Отдадім ім взад іх грєчку
І забудєм супєрєчку!!!
Хто там ржот такой смєшлівий?
Смєшно слухать? Да пошлі ви!!!"
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261327
дата надходження 24.05.2011
дата закладки 07.11.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 07.11.2011
Дни проходят в мечтах, ожиданьи зимы...
Ты мой лучик тепла в мире мрака и тьмы!..
Ещё миг - явью станут все наши надежды.
Знаю я, что Судьбой мы друг другу даны!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291278
дата надходження 06.11.2011
дата закладки 06.11.2011
Там, де вечір колише колосся,
там, де місяць відмірює кроки
я вдихаю твоє волосся -
я чекав цього тисячі років.
Де стираються грані світів,
де кінчаються подані строки
притискаю тебе до грудей.
Я чекав цього тисячі років.
Де раби повстають на панів,
де затьмарили сонце пожежі
я десятки і тисячі днів
осаджаю ненависні вежі.
Де породжені янголи снів
помирають, отримавши спокій,
я проковтую вічність віків.
Я чекав цього тисячі років.
Там, де ранок пролив молоко,
де тумани затьмарили очі,
накриває тебе полотно
тільки нашої вічної ночі.
Де забули закрити вікно,
де насипано зорей в долоні,
небо наче гаряче вино...
ми злітаєм удвох з підвіконня.
Де убитий я місяцем був
все стоятиму дихаю поки.
Я вдихаю тебе до єства.
Я чекав цього тисячі років.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214713
дата надходження 06.10.2010
дата закладки 05.11.2011
Духмяно сиплеться імбир
На сонця таючу тіару.
Уклавши з розкошами мир,
Палає сяюча гітара.
Так світ торкається Різдва,
Так визріває літом колос
І поглина у Храм Єства
Мої молитви любий Голос.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227312
дата надходження 08.12.2010
дата закладки 05.11.2011
Кайся...
Это полезно!
Дыши полной грудью!
Весьма интерестно...
Что выйдет в итоге.
Когда под завесу,
Рутины и боли
Сыграешь ты пьесу...
Зарядишь с премьерой,
Афиши, авации...
Тебя вдруг завалят цветами акации!
Ты смейся погромче...
Дыши полной грудью...
Пусть в ступоре будут суровые судьи!
Но как?
Неужели?
И вправду живая?
Все та же?
Иль нет.. Подождите... Другая!
О да!
Все ж сломалась!
Иль нет?
Надломилась?
Но сердце в агонии яростно билось!
Весьма!
Не стоит на коленях...
И все вспоминает былые мгновенья.
Она повзрослела.
Ей делали больно...
Но так и не сказано ею: "Довольно!"
Пройдут еще сотни иль тысячи дней...
Она не сломается...
Станет сильней!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291003
дата надходження 05.11.2011
дата закладки 05.11.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 05.11.2011
Мільйони діамантів сяють дивно.
Розкинувшись на краплях із роси.
І боязко топтати листя килим.
Щоб не зламать гармонію краси.
Тут ти із лісом будеш розмовляти,
І вітер освіжить твої думки.
Нема куди спішить, кого чекати.
Нема нічого, тільки ліс і ти!
Вдихни на повні груди, відпусти себе.
Назустріч п'яним сонцем відчуттям.
Згадай, що було. Мрій, що далі буде.
І насолоджуйся своїм життям.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289942
дата надходження 31.10.2011
дата закладки 01.11.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 30.10.2011
Падают звезды — в ладони
Серебристые слезы — бессоннье
Лунное эхо — портреты
Бусами смеха — наветы
Шепотом стерты — грани
Медовые соты — свиданье
Облачный странник — дни
Вселенское знанье — в тени
Голос Надежды — зовет
Невесомость безбрежна — полет
Над сумраком тьмы — взлечу
В таинство «МЫ» — свечу
Испаряется миро — в дух
Над пропастью мира — иду
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287440
дата надходження 20.10.2011
дата закладки 30.10.2011
Відчинені вікна - постскриптум життя,
Так легко стрибнути з вікна в небуття...
Бажання літати і прагнення волі -
Для хворого серця це більш, ніж доволі.
Залякані очі шукають розради,
Потрібна підтримка, потрібна порада!
Та марні надії: не варто й чекати -
Тут кожен - самотній, усім тут начхати...
Тремтячими пальцями пестити вітер
В обіймах у неба... Чого ще хотіти?
Сміливо крокує життя до кінця,
Щезає тривога із твого лиця...
Холодну, невчасну пригорне земля.
Та байдуже світу пожертва твоя.
Єдиний рятунок із тісної клітки -
Відчинені вікна, трагедії свідки...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280215
дата надходження 12.09.2011
дата закладки 30.10.2011
Повіки день проколював промінням,
Складав у стоси книги древніх снів…
Як хочеш жити – запасись терпінням.
Втамують ліки й осінь звичний гнів…
Той звір, що приручив твою свідомість,
Шукає способів проникнути в наш світ.
Здоровий розум – втрачена відомість…
Вінець терновий вріс в колючий дріт.
Твоє розп'яття – ліжко «сьомої» палати,
Життя й спасіння* – явища тут неподільні.
За тисячі років ніхто й не смів гадати,
Що сам Христос опиниться у божевільні.
* - Ім'я Ісус походить з грецької мови Іесоус, що в свою чергу є транслітерацією з єврейської Єшуа, або Йошуа, або ще Єгошуа і означає «Яхве є спасінням», «Сущий є спасінням», «Життя є спасінням».
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281803
дата надходження 21.09.2011
дата закладки 30.10.2011
Сплелися хмари в небокрай…
Палає лоно спорожніле.
Блудниця… Квітне молочай.
Сідає сонце спопеліле.
Ховаєш очі від світила…
В останньому промінні дня
Прощення в донечки просила,
Та не простить привиденя.
Маленька ручка пестить шию,
В обійми проситься дитя.
Рука хірурга труп прикриє
Так злісно вбитого життя…
Топтали квіти сиві коні…
Ти подолала цей поріг…
В куточку плаче привид доні,
Ще ненароджений твій гріх.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281195
дата надходження 18.09.2011
дата закладки 30.10.2011
Відкинути кохання або сліпо йому віддатися - яка з цих манер поведінки є менш руйнівною?
Пауло Коельо ( "Одинадцять хвилин" )
Оркестр грає сумну мелодію
І чутно гучну луну рояля.
Твій світ бордовий перетворився в фобію
І пошук щастя, як міф грааля.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283612
дата надходження 30.09.2011
дата закладки 29.10.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 29.10.2011
Таємний звязок між двома створіннями, які жадали зблизитися,
але досягали цього, лише примушуючи страждати одне одного.
Пауло Коельо ( "Одинадцять хвилин" )
Пігмаліон! Створив ти Галатею!
Різцем чарівним вирізьбив свій клон.
Це варіація на вічну тему.
Та ілюзорний щастя твого фон.
Художник-скульптор. Руки в фарбі-глині.
Дозатор-скептик. Серце у вині.
Душа сп'яніла почуттями терпкими.
І ти купаєшся у фальші та брехні.
Мотив пробудження людської гідності.
Трагічна неможливість каяття…
Потенціал духовний в стані бідності,
Спотворений даремністю буття.
Підточена брехнею гра в лунатиків.
Кохання апріорі почуттям.
Феноменальна дещо акробатика
Та іронічна загадка митцям.
Парадоксально змінює сюжетні лінії
Дилогія без зав’язки й кінця.
Душа розмножує проблемні філії.
Тут синтез бачимо бажання та гниття.
Проста середньовічна стилізація
Древнішого із міфів на землі.
І фабула -- лише екранізація
Пекельного чи райського парі.
Імпет під тягарем свого ж новаторства
Унеможливив щирості ковток.
Він помирає від свого ж ораторства,
Не здатен вже просунутись й на крок.
Та ревна туга китицями змерзлими
Вбивала його в іншій площині.
Всі щирі прояви брудними й зверхніми
Раптово випливли у погляді її.
І не впускаючи ознак тотожності,
І стану паралельності життів,
Вони – заручники тривкої схожості,
Заручники нетлінних почуттів.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283956
дата надходження 02.10.2011
дата закладки 28.10.2011
Чорна мережана спідниця і такого ж кольору корсет.
А у руках, уже зів'ялих і понівечених роз букет.
Могильні плити. Цвинтар уночі.
Холодний трепет. Вісник на плечі.
Вона приходила сюди не вперше,
Завжди в той час, коли проскакував на чорному коні бордовий вершник,
Постійно щось стискаючи в руці.
І дощові краплини залишали наскрізні дірки в його лиці...
Вона стояла зачарована, вдивляючись у чорно-біле фото.
Орган без пам'яті лунав. Кровоточили ноти.
На хвилю онімівши, запитала: "Хто ти?"
В ту ж мить відчувши на своєму тілі крижаний пекучий дотик...
І тут раптово ожили рубці на тому, що напроти, мармуровому лиці.
Вона відчула руку у руці. Холодні пальці. Серце в кулаці.
У оксамитових очах жевріли свічі. Розмірено і мяко сяяв місяць.
На смак ця ніч нагадувала вічність. На запах і на дотик - вічність.
Того, що не кохав ніколи за життя,
До щему у прозорих грудях вразила її обрамлена нічною таємничістю краса.
Ці чорні локони, мов води річки Стікс, що протікає землями Аїда.
Вуста червлені. В них палає кров. Червоні яблука, яких давно не відав.
Похмурими полями серед сплячих, вони блукали взявшися за руки.
Здригаючись від погляду у небо, що зникне місяць, прийде час розлуки.
Вплітав їй у волосся асфоделі, бліді рубіни бездиханного кохання.
Під шелест листя, гнаного осіннім вітром, він цілував її вуста навмання.
Конала ніч. Її ковтало сонце. Орган замовк. Задмухали свічки.
Неначе навстіж кимсь відчинене віконце, вбивало світло в ній усю її.
Вона благала небо зупинитись, заклякнути, ще трішечки пітьми.
Вона прохала привида спинитись, залишитись із нею, не іти.
Нещадно шматували її серце, чикрижили їй душу на шматки
Одноманітні й страхітливі, будильника оглушливі гудки.
Отруйними нитками сни свої інтриги плели… Пробудження із смаком гіркоти.
Лиш у волосся вплетені поодинокі асфоделі стирали обриси тривкої пустоти.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288160
дата надходження 23.10.2011
дата закладки 25.10.2011
Мов чорна кішка, обережно наближалась ніч,
Ховаючи свій погляд між каштанів.
У темряві священній зажевріло кілька тьмяних свіч.
Злилися сонце й місяць у прощальній гамі.
У місячному сяйві інструмент,
Ласкаво вкритий пилом безнадії,
Нагадував божественний рояль,
За ним чиясь покійна тінь сиділа.
Несамовито, пристрасно, уміло…
Лунали його крики у пітьмі.
Здригалося чиєсь мертвотно-біле тіло…
Поблискували очі крижані.
Шалено завивав надворі вітер.
Підспівував йому опалий лист.
У сутінках міських освітлень
Підносився нечутний досі свист.
Провалювались в сон сумні будинки.
Губились у диявольських садах.
До слуху дня долинуть лиш уривки.
Зостанеться пісок лиш у очах.
Від ночі й мороку постане вічне світло,
Черговий "радісний і світлий" день прийде.
Мертвотно-біла постать за роялем зникне,
І сам рояль умовкне й пропаде.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288118
дата надходження 23.10.2011
дата закладки 25.10.2011
Цієї ночі я спала зі шматком твого холодного серця в кулаці.
Воно було геть чорнокровне і забарвило мені пальці. Певно,
не треба було насильно видирати з тебе серце. Хай би собі, як і
завжди, біля мене дрижало твоє тіло. Лише тіло. Тепер уже
прозоре тіло. Хм., тіло... Його ти завше віддавав мені залюбки.
Ірена Карпа ( "50 хвилин трави" )
Я вирвала із тебе серце, поки ти не бачив.
І поховала на подвір'ї за вікном.
Тепер ти не смієшся і не плачеш.
Тепер ти привид. Ти тепер фантом.
Живеш своїм життям, таким порожнім.
Тепер тебе нічого не болить.
Таким, одначе, способом безбожним
Тобі твоя остання жертва мстить.
Опівночі виходжу на подвір'я,
Де твоє серце терном проросло.
У сяйві однойменного сузіря
Я п'ю за упокій його вино.
Я згадую, як зовсім ще недавно,
Ти моє ліжко грів своїм теплом.
Відтворюю у пам'яті уявно
Мелодії, що грали за вікном,
Як вітер розривав на шмаття душу,
Як власне серце билося ледь-ледь,
Я келих за любов свою осушу
Я вип'ю за твою даремну смерть.
Дїйшовши до кондиції миттєво,
Упившися кривавим тим вином,
Я зміню свої погляди суттєво:
Те тіло було кращим за цю кров.
Повернуся додому десь під ранок
З багровими руками, вся в сльозах.
Навіщо ж ти стріляв по моїх ранах?
Навіщо ж ти лишився на вустах?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288411
дата надходження 24.10.2011
дата закладки 25.10.2011
Той, хто вміє спостерігати й відкриває людину,
про яку завжди мріяв, знає, що сексксуальна енергія виділяється ще
до сексуальних зносин. Головна втіха не в сексі, а в тій
любові, з якою його практикують. Коли ця любов сильна,
секс приходить, щоб завершити танець, але він ніколи не є його головним етапом.
Пауло Коельо ( \"Одинадцять хвилин\" )
Тихо... Не кажи ні слова! Розчинись зі мною в цій пітьмі!
І нехай за вікнами негода. Нам птахи виспівають пісні.
Простягни долоню білосніжну. Так! Проймає.
Хм... Погладжуєш, стискаєш руку! Ти прийшов сюди лише як друг.
Та безжальо зачинаєш муку, прагнення торкнутись пухлих губ.
Близько так твоє м'яке волосся, вигини і обрис сильних рук.
Декілька сантиметрів в безодню і в вісках чіткий синхронний стук.
Так! Чорт забирай! Я хочу, хочу відчувати твою плоть!
Ти заснув? О ні! Собі шепочу: зупинись! Та розум, наче ртуть.
Розсипається: дрібні кристали розповзлись миттєво, хто куди...
Від напруги серце завмирає. Відчайдушно просить хіть води!
Як (не розумію, небо!) можна трепетати, мов листок
На похиленому дереві хиткому лиш від доторку, від поруху гілок?
Лиш від доторку різкий коктейсь емоцій, сексуальний потяг, біглий сплеск.
Грім диявольських і ангельських овацій... Витримка - гіркий почесний блеф.
Спиш, мов янгол, крила вік тріпочуть, діфрагми ритм - сердечний біт.
Ти зі мною, в мому в ліжку, поряд... Тигр. Лагідний бенгальський кіт.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285884
дата надходження 12.10.2011
дата закладки 25.10.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 25.10.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 25.10.2011
Знаешь, а я ведь придумал тебя
В розовых сумерках позднего мая
Эта загадка опять и опять
Тайною манит и я понимаю,
Может быть где-нибудь, в чьих-то мирах
Ты не такая… совсем не такая…
Только из сердца (отнюдь не ребра)
Время рождаться и ты возникаешь
И заполняешь меня до краёв
Солнечным светом, прохладою ночи,
Смыслом неведомым слова «вдвоём»,
Спрятанным где-то в стихах между строчек,
Счастье моё…
Слышишь, загадочный шорох с утра,
Это по сотканным звёздами сходням
Тихо спускается в наше «вчера»
Наше, зовущее в «завтра», «сегодня».
Я отражаюсь в густой глубине
Целого мира в ресничной вуали
И неожиданно входят ко мне
Тайны и сны твоего зазеркалья
И заполняют меня до краёв
Солнечным светом, прохладою ночи,
Смыслом неведомым слова «вдвоём»,
Спрятанным где-то в стихах между строчек,
Счастье моё…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107285
дата надходження 12.12.2008
дата закладки 16.10.2011
Я твiй янгол ,чи може я вiдьма,
Що злiтає у вирiї в нiч ?
Чи я сонце, що жарить опiвднi-
РозкалЕне, гаряче, мов пiч ?
Cнiг на голову та з заметiллю,
(цих питань намотався клубок),
Чи дитина, що грається з тінню,
Чи немiряних мрiй пастушок ?
Прийде час, твоє серце пiзнає,
Ким би я у життi не була.
Не помилиться той, хто кохає,
Бо кохання дарує дива.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206949
дата надходження 20.08.2010
дата закладки 16.10.2011
Грандиозно просто жить...
Видеть алые закаты
И луга, что ветром смяты,
Реки горные.., и прыть
Рыжих белок на опушке,
Увлекаемых игрой...
И в долине, как изгой,
Одинокую избушку.
Грандиозно просто жить...
Иногда грустить, cмеяться,
До бессонницы влюбляться,
Горесть с радостью испить...
Господи, позволь нам жить.
(фото с инета)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276081
дата надходження 20.08.2011
дата закладки 16.10.2011
Роняя свет, свеча трещала,
Как будто душу очищала,
А та, забившись в уголочек,
Свернулась, словно кот, в клубочек.
И нет обид.., и нет тревоги...
Кто спутав, обрубил дороги ?
Терпенья крест душе поставил,
Затем нести его заставил.
Земля гудит зловещим слухом -
Не встать тому, кто падший духом,
Без боли.., радости ...нет жизни...
Да не гони коней до тризны !
Откуда знать? Ведь мы - не боги.
Терпи - откроются дороги !
Любая смерть несёт начало...
Фитиль угас - душа вскричала.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196871
дата надходження 21.06.2010
дата закладки 16.10.2011
Ты в руки гитару возьмёшь,
Настроишь струну, чтоб звучала
И звук, словно жизни начало,
Прольётся и ты запоёшь...
Твой бархатный голос далёк,
Но нет ничего его ближе...
Хочу, чтоб звучал он под крышей
Одной на двоих и не смолк,
Ведь счастье не копится впрок.
Его, словно пса, не привяжешь.
Люблю тебя... Что еще скажешь?
Хочу, чтобы голос не смолк...
Как близок.., но как ты далёк...
© Copyright: Ольга 3, 2014
Свидетельство о публикации №114031609975
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227736
дата надходження 10.12.2010
дата закладки 16.10.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 16.10.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 16.10.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 16.10.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 16.10.2011
Кухня с кафелем на стенах, черное окно.
Люстра в зеркале ночи и пустота.
Лишь мерцание огней далёких где-то,
Увлекает за собой в холодный мрак.
Что за этими стихами? Не понятно.
Что навеяло писать их? Сам не знаю.
Просто так сижу на кухне, сочиняю,
А за стёклами шумит холодный ветер.
Вдалеке стучат по рельсам поезда,
Унося с собою в прошлое вагоны,
Дней безликих вереницы, в никуда,
Пустота и одиночества – одно ли?
Я запутался в словах, а может в жизни?
Самому сидеть, конечно, не охота,
А компании друзей не привлекают,
Среди шумного веселья одиноко.
Планы в голову приходят, понимаю,
Мертворожденны они, в них жизни нету.
Бред какой-то получился, подгоняю,
Рифмы, строчки, и «горбатого до стенки».
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183833
дата надходження 14.04.2010
дата закладки 15.10.2011
К ризис среднего возраста:
Р ваные в клочья мечты.
И самосуд возможностей,
З абил, на которые ты.
И менно вот поэтому,
С ам на себя ты зол.
С амооценка падает,
Р ейтинг, по ходу, ноль.
«Е сли бы…» - мысли типичные.
Д важды в ручей не войти.
Н адо переосмысливать,
Е жели ты на Пути.
Г оды стрелою пущенной,
О коло уха свистят.
В озраст добавит мудрости,
О пытней станет взгляд.
З релость – пора свершений,
Р аньше, о чём мечтал.
А льфа была, омегой
С танет потенциал.
Т ак что не вешать руки,
А льтернативы нет,
Н апрасны страданья и муки
Е сть ещё в жизни Свет!
Б удущее не зримо,
Е ле намечен путь.
Д альше иди счастливым
А заморочки забудь.́
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234080
дата надходження 10.01.2011
дата закладки 15.10.2011
Есть ли у дьявола радио? Есть, это сплетни!
Дж.Харрисон
По-над двором, на завалинке,
Болтая и семечки лузгая.
Сидели в рядочек бабоньки,
Местные, значит, лазутчицы.
Всё обо всём этим ведомо.
Знают о всех подноготную.
Ум их засаленный временем.
Язык, что змея подколодная.
Слухи – им кушанья сытные.
Сплетни – их стелы вострые.
Если попал в поле зрения,
Могут, стрельнут они просто так.
Слово не воробей, стрела кАлена,
С нёба сорвалась чёрного.
Больно кого-то ранила,
Может быть жизнь перечёркнута.
Что им паталог_анатомам,
Косточки все перемытые,
За спинУ, яд с зубов капает,
«Здрасьте!» - улыбочки милые.
Бедные, жаль их по-своему,
Жизнь пролетела как сон дурной.
В прошлом осталось всё доброе,
В будущем бабка с косой.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209655
дата надходження 06.09.2010
дата закладки 15.10.2011
По бескрайним просторам ума,
Мы скитаемся с жизни в жизнь.
Не пора бы закончить обман,
Возвращаясь из бездны ввысь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=70770
дата надходження 25.04.2008
дата закладки 15.10.2011
На вопрос моего друга, о смысле жизни.
Всё та же дрожь, всё те же синяки.
А мы не пьём с тобой, почти уж сутки.
Душа в окошко рвётся от тоски,
И сердце бьётся, словно в клеть голубка.
Когда тебе за сорок, мир пустой,
Пытаешься заполнить ты до края,
Как правило – работой и семьёй,
Чуть реже – увлеченьями, друзьями.
Но всё напрасно, если цели нет!
Той цели, что выходит за пределы,
Надежд и страхов, проигрышей – побед,
Хулы и славы, прибыли – потери.
И ты живёшь о смерти позабыв,
Меняя вечность на копейки будней.
И вот опять кого-то схоронив,
Ты смысл жизни ищешь беспробудно.
А по утру, опять же, три сестры
"крутя", "мутя" и "колотя" - не Чехов,
"In vino veritas..." - мол, истина в вине,
У римлян было, может быть у греков.
Так что завязывай искать у жизни смысл,
Не там ты ищешь, не на дне бокала.
И если что-то хочешь ты постичь...
Налей мой друг, то знаний маловато.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268568
дата надходження 04.07.2011
дата закладки 15.10.2011
Вот Новый год - как чистый лист бумаги.
Как будто тёмный, незнакомый лес.
И тем прекрасен он, что ты идёшь не зная,
Как много новых, неразгаданных чудес!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=111754
дата надходження 14.01.2009
дата закладки 15.10.2011
Кресты, надев поверх одежды,
Устроили парад вещей.
Не Бога славят, а мамону,
Сердца их полные страстей.
Не блудный сын, домой вернулся,
Просить прощенье у Отца.
Себя утешить, откупиться,
Снаружи - волк, внутри - овца!
Волк для других, он сам боится,
В ловушки хитрые попасть.
Он хочет пить и веселиться,
Бл...ей е...ть и кушать всласть.
Что ест он? – Нас! Не понимая,
Что он и мы, есть суть одно.
Сегодня классно – он гуляет,
Жаль, завтра видеть не дано.
Ему не всё равно, что завтра,
Он планы строит на перёд.
Но смерть к нему придёт внезапно,
И всё верх дном перевернёт.
Вот он и молит, чтоб минули,
Его болезни и враги.
Чтоб денег было, да по боле,
«Щоб мед i з сиром пироги ».
Да, друг мой, ты в ответ мне скажешь,
Мол, счастья ищет человек!
Не против счастья я, но счастье,
За счёт других, великий грех.
И пусть же то, что каждый ищет,
К нему придёт, и Бог храни.
Чтоб намеренья наши были,
Как небо – чисты и ясны!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220147
дата надходження 04.11.2010
дата закладки 15.10.2011
Что-то шепчет шёпотом негромким,
Громкий шум в наушниках чужих.
Я от этой музыки далёкий,
Как от звёзд высоких, голубых.
Шум других обычно раздражает,
Шепот звёзд не слышно из-за них.
Иногда мы злиться начинаем,
Иногда срываемся на крик.
Шёпот звёзд, конечно же, приятней.
Нам он открывает столько тайн,
О процессах сложных мирозданья,
И созданьях, не понятных нам.
Шум и шёпот – две границы звука.
Две ноги - привязанность и гнев.
Именно вот этими ногами,
Открываем мы в сансару дверь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232953
дата надходження 05.01.2011
дата закладки 15.10.2011
Хотел в быту благополучья,
Работал с ночи до зари,
Но дураков работа любит,
Благополучие...увы!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267465
дата надходження 28.06.2011
дата закладки 15.10.2011
Потянуло…Жажда путешествий.
Прочь из дома – перемена места.
Надышаться… вольными ветрами,
На свободу! Не ищите мама.
Постарели, попускали корни.
«Дом-работа» - словно кости в горле,
Надоело, денег ведь всё мало…
На свободу! Не ищите мама.
И опять…бескрайние просторы,
Горизонт с рассветом украшают горы,
И молюсь я долго в тишине заката,
Это ли Свобода? Вы простите Мама!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253890
дата надходження 15.04.2011
дата закладки 15.10.2011
Сказал мне дядя мой, прагматик,
Что философия удел,
Бездельников и олигархов.
В числе которых преуспел?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267642
дата надходження 29.06.2011
дата закладки 15.10.2011
демо-варіант пісні прикладається вище
Запах кави порушив тишу
Вогник свічки запав у душу
Ти на мене глянула лише
Як цей погляд мене спокушує!
Уже то не хвилює нітрішки
Що на кухні ми і що пізно
Хай на кухні немає ліжка -
В мене є сто рецептів різних
ПРИСПІВ:
І на вушко простий рецепт
Я тихенько тобі прошепочу
Вдвох напишемо пісню "Про Це"
Замість приспіву слово "Хочу"
Поцілунок замінить куплет
Нігті в спину замінять назву
Є лиш в тебе і в мене білет
На кіно "Не зупинять нас вже!"
Долі падають всі тарілки
Долі падають биті чашки
Кожен дотик твоєї руки
Каже те, як спинитися тяжко
І обличчям до підвіконня
Наче кішка вигнула спинку
І невпинно сусіди сонні
Нам з тобою застукали в стінку
ПРИСПІВ:
Це на вушко простий рецепт
Я тихенько тобі так шепочу
Вдвох ми пишемо пісню "Про Це"
Замість приспіву слово "Хочу"
Поцілунок замінить куплет
Нігті в спину замінять назву
Є лиш в тебе і в мене білет
На кіно "Не зупинять нас вже!"
Задзвенять так ритмічно ложки
Що вже спали в старій шухляді
Це тебе підсадив я трошки
Аби знов дарувати радість
Закохаюсь у тебе по вуха
Хоч на то і не маю права
Та сьогодні я твій шеф-кухар
Ти ж - моя улюблена страва
ПРИСПІВ:
І на вушко простий рецепт
Я тихенько тобі прошепочу
Вдвох напишемо пісню "Про Це"
Замість приспіву слово "Хочу"
Поцілунок замінить куплет
Нігті в спину замінять назву
Є лиш в тебе і в мене білет
На кіно "Не зупинять нас вже!"
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263481
дата надходження 05.06.2011
дата закладки 14.10.2011
У каві розтоплені сни.
Сонце,як спогад погана прикмета.
І сторінки моєї правди.
Маленькі аркуші життя.
Я навіть сплю з відкритими очима.
І бачу час наповнений слізьми...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275679
дата надходження 18.08.2011
дата закладки 12.10.2011
Шукай мене у снах щоночі.
Шукай у сонячних очах.
Шукай у посмішці дівочій.
Я мрій твоїх високий птах.
Шукай мене у гарних книгах,
В піснях подільського села.
Прокинеться в душі відлига –
Душа розквітне від тепла.́
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275480
дата надходження 16.08.2011
дата закладки 12.10.2011
Таксі,ніч,в сумочці розміняна совість на дрібні купюри.
І пляшка сліз з болем і апельсиновим смаком в руках.
Сонний таксист заглушує свідомість звуками радіо.
Розраховуєшся макалатурою і фальшивою посмішкою.
Струсиш з плеча рукою остатній спазм совісті,
Кидаєшся на зустріч девятигодинній відчайдушності
Львівський вокзал,в руках совість з написом номера поїзду
Пом"ята і волога від хвилювання,закинеш в кишеню.
Переповнені зали очікування дешевою кавою і випічкою.
Твоя совість в кутку займається пірсінгом на твоєму тілі
щоразу проколюючи нові місця вставляє туди сережку
Терпиш зціпивши зуби з остатньою надією на його голос.
Заклеїш рот совісті скотчом і вульгарно закинеш назад в кишеню.
Остатня надія відвороту телефон який онімів від твоїх рук
Один день ковтаєш який стає камнем в горлі ,задихаєшся.
Крок ,поїзд ,реальнісь губиться в натовпі сонних людей.
Купе,третя поличка,і смак вишневого велюру в роті.
Обнімаєш подушку яка головним болем б"є по скронях.
І один тупий спогад який дусить тонкими пальцями шию.
Добєш совість низьким його вчинком і сигаретним димом.
Попереду безсонна ніч в обіймах з мобільним телефоном.
Під запах вагонного пилу який лоскоче свідомість,
Побачиш марево з відбитком його вульгарності і низькості.
Нудотливий ранок з присмаком міцного чаю з лимоном,
І шматком мігрень з шоколадом і горішками в фіолетовій обгортці.
Прибуття, київський вокзал,метро,чужі вулиці
Втікаєш від виснаженої совісті в зимово-сніжні спогади.
З надією що життя зробить поворот на дев"яносто градусів...
наЇвна....тікАєш! ...від реальності...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277724
дата надходження 30.08.2011
дата закладки 11.10.2011
Шукаючи себе серед різнокаліберних верств населення і моди,
Серед численних списаних речень про життя дрібним почерком,
Між кілометрами холодних, розбитих, об"їздних доріг
Ґвалтуєш щоразу думки вихлопними газами...
Блукаючи серед трамвайних німих зупинок...
Виглядаєш себе очима поміж сірих гримас, байдужих перехожих...
Втискаючи у вуха навушники глушачи навколо реальність,
Обходячи калюжі розпачу уникаючи ударів вітру в обличчя..
Шукаєш…можливо знайдеш себе серед ночі,
Поміж розстібнутих ґудзиків і туго підперезаних ременів,
В масивних золотих прикрасах і фальшивими посмішками,
Вливаючи в себе синьо-зелений абсент і фальш,
Топиш свою безпомічність в прозорих фужерах,
Усвідомлюючи залежність та невідворотність,
Ти таки віднайдеш себе під ранок,
Розтоптаний від тиску головної болі на ліжку,
Чи на холодній сирій підлозі з нудотною огидою до минулого,
Складаючи спогади вчорашнього мов пазли,
З розумінням своєї безмовної слабкості ...та відсутності сили волі…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273189
дата надходження 02.08.2011
дата закладки 11.10.2011
Минає ніч, приходить день.
Знов затихають співи солов’я.
Тебе чекаю я , тобою лиш живу,
Ти наче сонце, що зійшло – любов моя.
Світи мені, мене зігрій.
Я лиш тебе люблю, моя єдина.
Зоря моя, я весь навіки твій
Ти моя доля, любляча дружина.
Пр. При зорях я візьму тебе на руки,
Примушу місяць стежку освітити.
Тобі я, люба, подарую квіти
І буду все життя тебе любити.
Минає ніч, приходить день.
Знов затихають співи солов’я.
Тебе чекаю я , тобою лиш живу,
Ти наче сонце, що зійшло – любов моя.
Гори мені, трояндою цвіти.
Бо лиш тебе люблю, моя єдина.
Щаслива будь і все життя світи
Моя кохана, любляча дружино.
Пр.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269155
дата надходження 08.07.2011
дата закладки 11.10.2011
9 секунд - и снег замирает...
Город, одетый в нарядные крыши
Сонно вздыхает...
И тает...
И тает...
Даже рука неуверенно п...и...ш...е...т...
Все исчезает...
Становится тише
Музыка. Падает и умолкает...
Мы не услышим..
Уже не услышим
Тех, кто взлетает...
Распахнуто... Выше...
Время стекает
С их перьев... Смотри же!
Это свобода. Она обнимает,
В спины им дышит...
Ты понимаешь?..
Истина ближе,
Несказанно ближе!
................................................
Все исчезает...
Становится тише
Музыка. Падает и умолкает...
Ты не услышишь...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229654
дата надходження 18.12.2010
дата закладки 11.10.2011
Розлогий дуб – кремезний , величавий
із віттям, що торкає небеса
зростав.. коріння пестили заплави
а листя умивала рань-роса.
А поруч, зовсім поруч дуже ніжна
береза - і тендітна, і низька,
горнулася до дуба. В тінях грізних
ховалася її п'янка краса...
Вона і він , здавалося... щасливі
(коріння ж заховалося в землі),
він захищав її у грім і зливи.
Береза ж сохла, спогадом - рубці...
...як часто віддаємо ми бездумно
свій простір, своє сонце без жалю.
І все життя минає так - безшумно:
руйнуємо самі свою ж ріллю...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285318
дата надходження 10.10.2011
дата закладки 10.10.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 09.10.2011
Між нами математика і все.
Я просто віднімаю в тебе спокій.
А ніжність твоя в казку віднесе,
Якщо тобі на зустріч зроблю крок я.
Помнож всі почуття у 100 разів.
Я хочу ще сильніше відчувати,
Я хочу, щоб ти мріяв і хотів
Мене до втрати розуму кохати.
Поділимо закоханість на два –
Це розв"язок останнього рівняння.
Повірити у формулу змогла,
Що « Я + (плюс) ТИ = (дорівнює) КОХАННЯ ».
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282860
дата надходження 26.09.2011
дата закладки 08.10.2011
ми цілу вічність не поруч
і ніби міцно тримаємось за поручні
щоб не упасти долілиць у прірву
нерозгаданих і трохи хворобливих снів
нещодавно у тебе появились відкриті рани на вилицях
які не хочуть при жодних обставинах гоїтись
навіть якщо прикладати товсті клапті подорожнику
навіть якщо купатись у прозорих гірських річках
навіть якщо цілувати довго і пристрасно
але ти все одно продовжуєш вивертати своє тіло
навиворіт шукаючи там затонулі кораблі і потяги
що вічно запізнюються
у кожному із нас хтось загинув
хтось пропав безвісти
ти стоїш із самотністю біля вікна
і незграбно заломлюєш пальцями срібний промінь місяця
що лоскоче тобі лице так ніби небо порвалося і
повільно витікає крізь розбухлі зіниці
і враз ти різко провалюєшся у ту бездонну пустку
і не можеш ніяк намацати твердого дна
ну що ж продовжуй збирати у жменю каштани у парках
запам'ятовувати камінці на довжелезних берегах
а потім згадувати і перелічувати їх у пам'яті
ось так творяться просторові ландшафти і цілі сюжети
ненароком заплітається пожовкле і щойно опале листя
у твоє волосся мов якір що заповзає у густі морські водорості
які живуть на долонях моїх
але ти вправно струшуєш їх ніби й нічого не було
а потім воно собі перегниє
і прийде нова весна у наші легені
приходь і ти
тільки не запізнюйся
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284857
дата надходження 07.10.2011
дата закладки 08.10.2011
виношую в лоні ідею
і де я тепер після
наших вчорашніх істерик?
все стерто й
каліцтво пророків не зовсім тілесне
душевне скоріш
поріж
розчленуй на кавалки всі дні що пройшли
все те що ми втратили
все те що стало старим і затертим!
краще давай забуватись?!
давай не дусити загноєні рани
з-під наших сердець
холодними тінями до сих пір продовжуєш
писати нікому не потрібні рядки
ти видряпуєш рівно по контурах
на cтінах вірші і прокльони безжальні
блюзнірство скуйовджених бачень!
онімілий кашель...
ось що так вабить в
усій цій давно завареній каші
пробач я залишаюсь
знову і знову танцювати словесний
стриптиз перед вами всіма?
вже набридло ловити ріжучі погляди
звідусіль
як рани у сіль відбиваючись
від куль!
від курв!
вері кул!
культурне життя
ха-ха
просто загрався в поета
альфа-бета відсічення
антракт!
може завершимо зараз виставу?!
і ким ми стали міняючи місцями усе?
знову і знову різати пальці допоки
не буде болю тілесного щоб відчувати
хоч щось і кесаревий тут ні при чому
не допоможе!
виношую в лоні ідею
і де я тепер?
скажіть хоча б хтось?
вишнями переспілими опаду від переспілості
так приємно робитись нещасним що
часто засинаю на балконі під ранок
з недопитим на дні алкоголем
і комом у горлі так дусить відсутність
тебе що аж хочеться вмерти
не дихати й лежати собі
руки склавши
молитись пошепки щоб ніхто не зміг
підслухати
хоча б це
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269519
дата надходження 10.07.2011
дата закладки 06.10.2011
Заспокійливе і ложка цукру...
Ковток води...і все о'Кей...
Зірки, думки і погляд смутно...
Холодний вечір - сон ідей...
Морозно пальці біль судомить...
Колючим пульсом б'є струна...
Незваний гість тут, поруч ходить...
І відчуттів, ніби, нема...
Шматок тканини груди гріє...
Кривавий хрест оберіга...
У дзеркалі душа німіє...
Троянда сльози витира...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284195
дата надходження 04.10.2011
дата закладки 06.10.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 06.10.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 06.10.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 06.10.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 06.10.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 06.10.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 06.10.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 06.10.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 06.10.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 06.10.2011
Охи осени, скрип половиц,
Самовара горячее пузо.
Клином в клин улетающих птиц
Патефонные всхлипы Карузо.
Электрический свет фонаря,
И гардины бельмо на окошке.
Ближний я, возлюбите меня!
И добро протяните в ладошке.
Но протяжно завоет метель -
Одиночество бесчеловечно.
В бесконечном кружении тел
Душ смятенных молчание вечно.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284255
дата надходження 04.10.2011
дата закладки 04.10.2011
Подборка моих переводов с немецкого на русский творчества Хильды Домин.
Зимние пчелы
Горы между нами,
так много воздуха
между мной и никем.
Я одна
среди всего этого воздуха.
Бледные луга,
молочные улицы
шафрана и первоцветов,
весна.
Птицы отправляются на север
к старым гнездам.
Пчелы умирают
на первых цветах,
зимние пчелы.
Я иду по бледным лугам в долину,
жители которой ненавидят друг друга,
и вбрасываю письмо,
предназначенное для тех, кто живет в городах.
Я не могу никуда отправиться,
ни к старым гнездам
вместе с птицами.
Ни на юг,
ни на север.
Если бы я была птицей,
я бы ни к кому не прилетела.
Я смотрю на бледные цветы.
На листья минувшей осени,
и на зимних пчел.
Ложное направление
Но сон это лодка,
плывущая не к тому берегу.
Ты поднимаешься по мерцающему дощатому трапу дня вчерашнего.
Ты приглашен в путешествие через розовые облака,
под розовыми облаками,
подобно облакам.
Дуновение ветра,
ты стал таким легким,
лодка совсем тебя не слушается,
вода гладкая,совсем как зеркало -
Так беззаботно сбиваешься ты с курса:
ты все еще плывешь к солнечному полю,
в то время как песок уже хрустит под килем
в тени деревьев.
Горько-сладкое ореховое дерево
Ветки должны лишиться листьев,
чтобы деревья стали зелеными:
розовый и белый,
сладкие и горькие орехи
перемешаны на земле.
Сладкое в Горьком
или Горькое в Сладком?
Все цветы наполнены медом,
хрупкие колыбели для бабочек,
все что цветет на вкус сладкое.
Но когда листва
соединит эти два королевства,
под синевой неба,
под нежностью ветра,
горькое станет горьким.
Весенние деревья
Мы входим вдвоем туда,
где растут весенние деревья.
Такие сверкающие, такие гладкие, так близко друг к другу
их стволы,
Светлая листва, будто облака на небе.
Ты смотришь вверх и попадаешь в ловушку.
Ты отдаляешься на несколько шагов:
три или четыре дерева
между нами.
Ты исчезаешь из виду,
Так, будто был вынесен приговор.
Мы так близко и так порознь.
Мы никогда больше
не встретимся.
Макабричекая погоня
Ты рассказываешь о том, как горят корабли
- а мои уже стали пеплом -,
Ты мечтал о том, чтобы поднять якорь
- а я плавала в открытом море-,
о родине в новой стране
- а меня уже похоронили
в чужой земле,
и дерево с неизвестными именами,
дерево, такое же, как и все другие деревья,
растет на мне,
также как и на других умерших,
где бы они не лежали.
Осень
Птичьи дома сбрасывают листья.
Мы боимся осени. Некоторые из нас
рисуют лица на мертвых,
когда те находят себе новое жилье.
Ведь мы боимся зимы.
И старая женщина, позади которой мы стояли,
была нашей защитой от ветра,
нашими июльскими листьями,
нашей матерью,
чья смерть
нас
обнажила.
Там где растет наше ореховое дерево
Я лежу
в твоих объятиях, Любимый,
будто орех внутри своей скорлупы.
Скажи мне: где растет
наше ореховое дерево?
Я лежу в твоих объятиях
будто внутри корабля,
у которого нет ни маршрута, ни гавани,
но за его бортом плавают дельфины.
Под нашими спинами
ряд кроватей,
наши кровати во множестве стран,
в ночной пустоте,
в то время как вокруг нас чужие комнаты уходят на дно.
Откуда мы пришли
- откуда мы приходим,Любимый,
все другое,
все одно и тоже -
Повсюду каждый по-своему
убирает свой урожай,
чтобы он сох
под одним и тем же солнцем.
Как бы мало было от меня пользы
Как бы мало было от меня пользы,
я поднимаю свой палец, и он не оставляет
в воздухе ни малейшего
следа.
Время стирает мое лицо,
уже начало это делать.
Позади моих шагов, поднимающих пыль,
дождь подобно домохозяйке
начисто вымывает улицы.
Я была здесь.
Я прохожу мимо,
не оставляя за собой следов.
Вязы, которые встречаются мне в пути,
машут мне, когда я к ним подхожу
своим зеленым, синим, золотым цветом.
Но они уже позади меня.
Я прохожу мимо -
но оставляю, должно быть,
на клочке бумаги
частицу своего голоса,
своего смеха и своих слез,
а также то, как приветствуют меня вечерние деревья.
И оставляя все это позади,
совершенно нечаянно,
я зажигаю тот или иной
фонарь
в сердце, что лежит на обочине.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250646
дата надходження 30.03.2011
дата закладки 02.10.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 02.10.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 01.10.2011
Дыханье гор и ветра дуновенья,
Орлов "порханье" в небесах.
В душе твоей любви теченье,
И сила света на руках…
…в твоих руках та сила солнца,
Что ощутима лишь во снах,
Что отразилась вмиг в глазах,
И уничтожила твой Страх.
Тот Страх,
что породила в нас Система –
Быть одиноким без мечты.
Ты избавляешь разум свой от плена,
Познав всю силу Высоты.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151302
дата надходження 21.10.2009
дата закладки 01.10.2011
Ігор Вовк:
Падай, падай, падай в мої руки!
Із неба в непідкорену безодню.
Розривай на тілі одяг - пути,
Ті що сковані були тобою.
Роздягай свої нестримні мрії!
Вибухом впивайся в мою шкіру!
Говори, мовчи, кричи в безсиллі
Те, що твоя воля захотіла.
Ласунка:
Бери, бери, бери мої бажання!
Вогнем спалю твою сорочку!
До хрипоти зірву страждання
На вушко, ставши на носочки!
Тремтітиму вже несвідома…
На плечах готика котяча.
Я над тобою невагома.
Кричу, зітхаю, стогну, плачу…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268925
дата надходження 06.07.2011
дата закладки 01.10.2011
Її торкались ручки мокрих кранів,
і пестились в ногах старі коври ...
жадали рушники в просторій ванні.
І лоскотали кінчики трави,
Які тягнулись жадібно до ніжок
Щоразу, як вона ходила в луг.
І засинали квіти в пальцях ніжних,
Від пісні, що тривожила мій слух.
Від неї усміхалися біг-борди,
і цокотів під туфлями асфальт.
На волю виривалися акорди
Зі струн потертих і стареньких альт.
Місця в метро звільнялись перед нею,
І преклонялись віттями сади.
Й не віриться : була ти нічиєю...
А стала всім для мене назавжди.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266174
дата надходження 21.06.2011
дата закладки 28.09.2011
Так кохати нестерпно кортіло -
Божевільне бажання і страх.
І лелекою стомлене тіло
Десь губилось в твоїх небесах.
Непровітрені серця кімнати
У задусі тримали любов,
А на вікнах - тюремнії грати,
А на думці - журба знов і знов.
І в долонях, - поцуплені перли
Тих, що в серці змарнілих надій,
І давно б вже напевно померли,
Не купавшись в любові твоїй.
Зігрівати лишилось долоні,
Поправлять на руках кайдани́,
І надії ростити в полоні
У любові твоїй до весни...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268661
дата надходження 05.07.2011
дата закладки 28.09.2011
У нас кохання за розрахунком… Ти розраховуєш на мене, а я – на тебе.
У нас кохання чорно-біле… Я у білій весільній сукні. Ти – у чорному костюмі.
У нас кохання за розкладом… Ти розкладаєш диван, я – розкладаюся перед тобою.
У нас кохання за інерцією… Ти рухаєшся в такт, а я рухаюся з тобою…
У нас кохання через обставини… Ми обставляємо своє гніздечко зручними речами.
У нас кохання з обмеженнями… Ми обмежуємося лише один одним.
У нас кохання зрадливе… Ми зраджуємо своєму егоїзму та недолугості.
У нас кохання без цінностей… Воно – безцінне і найвагоміше.
У нашому коханні у кожного свої принципи… Я, в принципі, кохаю тебе. А ти – мене))
Наше кохання безплідне… У ньому не народжуються біль, сум і нерозуміння.
І взагалі, у нашому коханні нема нічого особливого… Ми просто і звичайно присвячуємо один одному життя, даруємо один одному миті щастя і наповнюємо наш шлюб світлом і теплом.
P.S. нарис не автобіографічний :)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259587
дата надходження 14.05.2011
дата закладки 23.09.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 23.09.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 23.09.2011
Бестолковость.
Я ее знаю, я ей живу.
И наполнен до горла ею.
Как и вы.
Перед сном захожу на сайт,
Думаю, что писать умею.
Похвала или критика.
Я их люблю.
Я живу ими.
Я социален!
Я зависим.
Пишите каменты мне
Я хочу ими быть завален!
Напишите, мол Бестолочь,
Иль молодец,
Иль Бездарность!
Без рода, без племени.
Иль толковый, мол парень
За правду борец.
Что проходит всегда со временем.
Напишите, мол кто это?
Кто он такой
Мол без имени и без отчества!
Не согласны?
Пишите - А я с тобой!
Чем избавите от одиночества.
Напишите: "Привет",
Или КЫрхваруЁл.
Да хоть точку поставьте,
Ведь это несложно.
А с утра я проснусь,
все прочту,
И решу,
что я стану поэтом
возможно))
(Раз вчера я был так популярен)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=110036
дата надходження 31.12.2008
дата закладки 21.09.2011
Когда
доведётся
полежать
на площади Свободы
взглядом
в небо
упёршись
передай
небу
от меня
что
в честь него
площадь
назвали.
Самую
большую
в Европе.
(Мне запрещено говорить с небом).
И небо
тебе улыбнётся.
А я буду ждать
сидя на краю кровати
положив руки на колени
и раскачиваясь
взад-вперед.
И когда я почуствую
что небо
тебе улыбается
я подойду к окну
и помашу тебе рукой
(окна моей комнаты
в небе
выходят
на площадь Свободы).
у меня
осталось
только
два
неба.
и оба в твоих глазах.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221502
дата надходження 11.11.2010
дата закладки 21.09.2011
- ты сегодня вовремя?
- ...
я во время
сегодня
узнал о том,
что я сегодня не вовремя.
буду завтра.
- а завтра ты будешь вовремя?
- завтра я буду невовремя,
раз сегодня я не прийду.
- для меня не наступит завтра,
каждый день для меня
станет называться Сегодня,
если ты обещаешь мне
сегодня быть вовремя.
- я буду.
так и случилось.
для нее каждый новый день
наступая
становился сегодня,
но даже при этом условии
он опоздал,
когда он пришел,
она его не узнала,
а он сыпался из
лона ночного неба
ложился на нос ей
и губы
и таял...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229179
дата надходження 16.12.2010
дата закладки 21.09.2011
Апокалипсисы,
чистилища,
рай,ад
наступили...
А пока лип сисы
чистил ища
рай,ад
нас тупил и...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243056
дата надходження 24.02.2011
дата закладки 21.09.2011
серед орбіт знешкоджених вагань...
ув антуражі скривджених амбіцій...
стою сама... зніміла від картань
минувщини... здавнілий панарицій
на пальцях, на душі
... на вчора...
Невиліковно на самотність хвора.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248180
дата надходження 19.03.2011
дата закладки 20.09.2011
Ти ангел?? навіщо тебе збили...
Ти ангел?? навіщо крила оголили...
Ти жити не хочеш,
Кричати не можеш,
З даху стрибати ідеш
Та що ти цим зробиш??
Біль пройде,
Рана заживе.
Не роби...
Ангел?? ти,
Та все одно робиш помилки,
Ангел?? ти,
Та все одно вб'ють тебе вони,
Ангел?? ти,
Страшну дурницю не роби,
Ангел?? ти,
НЕ ЙДИ НА ДАХ, НЕ ЙДИ!!!
Тебе болить найбільше у душі,
Життя людське не можеш зрозуміти у собі,
Зло, кожен день з'їдає все більше,
Робить боляче, робить ще гірше...
Кислотним обривком леза зпікає,
Руки, зап'ястя, і всі твої рани,
Очі відкриті тримай до кінця,
Не зможе подолати твій опір брехня...
Ангел - це ти,
Не дивись на свої помилки,
Ангел - це ти,
Не дивись на те, що болить,
Ангел - це ти,
Рани твої всі заживуть,
Ангел - це ти,
Живи і завжди ним будь...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=139118
дата надходження 28.07.2009
дата закладки 20.09.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 19.09.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 19.09.2011
будь ласка не говори зараз нічого
будемо дихати тишею
будемо пити погляди серпневих світанків
будемо ковтати кулі від болю і пігулки від часу
нажаль у нас закінчився тютюн
скоро світатиме а ти тремтиш як струна
невміло обіймаємось із краплями дощу
розсікаємо очі слізьми
і серпень перекриє нам доступ до кисню
я знаю
зачекай ще сьогодні буде воскресіння весни
і музика навмисно гратиме вічно
мені б цінувати тебе понад усе й
цілувати навмисно без жодного на це попередження
стискати твої плечі але щораз по-іншому
щоб завжди було не так як учора
отож молися відверто
твій бог у тобі
а ти його течія
апатія роз'їдає нутро а пам'ять
не лічить провин не бачить нічого
не потрібно думати
потрібно відчувати
ковтаємо кулі від болю
і
пігулки від часу
відчалюю але не прощаючись
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273976
дата надходження 07.08.2011
дата закладки 13.09.2011
Я дякую тобі за нині,
за те, що в серці є вогонь,
уста твої з калини-журавлини,
за ніжність і тепло долонь,
за посмішку твою, за очі,
за всі безсонні дні і ночі,
за те, що увійшла в життя моє
і просто: лиш за те, що є...
10.12.05
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235143
дата надходження 16.01.2011
дата закладки 09.09.2011
Ночь... звезды.. луна...
Она была одна
Она жила лишь мечтой
Что где-то есть покой..
Покой для сердца
Покой для души
Покой от мира
И укрытье от лжи...
Она была невинна
И чище хруста́ля
Но от мира сего она очень устала...
Любовь - предательство
Счастье - обман
Жизнь несправедлива
И не укрывает от ран
Солнце больше не светит
Огонь не горит
И она свои мысли больше не боготворит...
Она увидела этот мир с плохой стороны
Непонравилось - бросила
И пошла к свету луны....
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=71167
дата надходження 28.04.2008
дата закладки 06.09.2011
***
мовчання - золото... примарне Ельдорадо...
о шостій лабіринтами палат
блукаю знов - твій випадковий кат:
петля проклять стиска едемським гадом
горлянку, що здалася напрокат -
мовчить Пілат...
***
із піхви голосу, де зародкова віра
за срібняки збудовує собор,
чи забереш назад мій давній борг
розпеченою буквою офіри? -
все, чим багата - слово і любов -
зітхає Бог...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277315
дата надходження 27.08.2011
дата закладки 04.09.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 04.09.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 04.09.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 04.09.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 04.09.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 04.09.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 04.09.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 04.09.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 01.09.2011
Мовчи,не дихай і кричи
цілуй губами свої мрії
нерозфарбовані думки,
сліпої,вічної надії
Заплющуй очі і тікай
у мареві душної ночі
"Смерть покладе усьому край"-
Пітьма солодко прошепоче
І серце кров'ю окропивши
і поховавши почуття
напівсвідомо усміхнися
Йдучи за мною із життя...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=58573
дата надходження 11.02.2008
дата закладки 26.08.2011
Пеленать надежду как ребенка,
Заставлять быстрее сердце биться,
Для тебя вся жизнь - одна дорога,
Ты бежишь….
Нельзя остановиться…
Там за горизонтом будут силы,
Там за высотою - снова радость,
Ты считаешь каждую секунду
До момента…
Сколько там осталось…
Сколько там осталось в жизни старой?
Сколько крови выпьет ожиданье?
Каждая попытка боль приносит,
Ты дрожишь…
Пройдешь ли испытанье…
Новый день рождает озаренье,
Каждый взгляд по-новому прекрасен,
Но твой путь к черте тебя подводит,
Выбор есть…
На все ли ты согласен?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236889
дата надходження 25.01.2011
дата закладки 13.08.2011
Головная боль.
Навязчивая идея иссякнуть.
Все вокруг будет блекнуть и плакать.
Краски снова потухнут, полтона и ниже…
Сны - одинокие серые мыши…
Бледный свет.
Ожиданье ненужного счастья.
Вздутые жилы худого запястья.
Наслаждение в боли, полкуба и меньше…
Яд убивает даже сильнейших….
Все плывет.
Ощущенье полнейшего счастья.
Разрывается тело от боли на части.
Оттеняется крик на полтона и тише…
Тело стонало. Разве не слышишь?
-----------------------------------------------
Мысли по кругу, идея иссякнуть…
Болью омылось желание плакать.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249403
дата надходження 24.03.2011
дата закладки 13.08.2011
у плеєрі чужа самотність
довгим коридором рядків
годинникова монотонність
і тихе мерехтіння ліхтарів
проходить дощ як день за днем
вночі чекати одиноко
минуле провіряючи вогнем
пісні написані для кого
а творчість що на смак води
від сирості ржавіють струни
як окривавлені бинти
і в голові думки отруйні
ще не написане залишити на завтра
недоїдком покласти в холодильник сну...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227388
дата надходження 09.12.2010
дата закладки 13.08.2011
Моя поэзия закончилась в тебе,
и я бы рада все вернуть. Да вот - не в силах..
Претензии к кому? К себе? К тебе? К судьбе?
Не ною, помогать мне не просила ...
Моя поэзия закончилась тобой.
Уходишь ты и моя лирика уходит.
Вас отпустить за вашею мечтой??...
Иди .. кто ищет - тот всегда находит..
Моя поэзия закончилась в тебе.
Сознательно, частями убиваю -
привязанность - ведь делает слабее.
Глушить пытаюсь чаем - сахар подсыпаю ..
Моя поэзия закончилась.(с тобой.)
Есть много рифм но нету чувства вдохновенья:
когда пером выводишь на листе рукой -
и это кайф ,и вспоминаешь все мгновенья ..
(один лишь взгляд - подкашивал мои колени)
Моя поэзия закончилась с тобой,
я бы охотно лирой твоей стала.
Касался б струн моих умелою рукой
и я бы пела для души твоей усталой.
Присвячено Б.В.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249197
дата надходження 24.03.2011
дата закладки 13.08.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 13.08.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 13.08.2011
____________________________
Зло, ненависть. зло, ненависть...
ЗЛО НЕНАВИСТЬ
Я НЕНАВИДЖУ ЗЛО,
Я ЗЛИЙ НА НЕНАВИСТЬ..
АААРмагедон - єдиний спаситель мого сприйнятно доброго Я!
Люблю ці лоскітні порухи порізаного серця від третьої чашки,
Ця кава набридає, вона напрягає, соки мої червоні - безоднЯ,
Останій день майбутній - це тінь від ДеПееР холодного сонця...
Ненавиджу світло, ненавиджу прояви проекцій на нього святі,
Люди... Вони перепутали добро з брудним механізмом сьогодні,
"Застав себе полюбити.." - не можу, на все є причини прості,
Я - серед вас, Я - людина і заслуговую уже ЦИМ вічно у пеклі гнити!!!!
Я знову в депресії, я знову в нірвані,
Я знаю цей стан коли нічого немає.
Я хочу цього болю, я хочу не знати,
Я хочу бути пяним від крові СТРАЖДАТИ...
Моя причина - біда і ваше лихо вірити в те, що існує насправді,
Маю підозри на те, що віра - це лиш розваги заради убивства,
Істиний погляд... Він існує у кожному. Я знаю - це зрада,
Прикривати і знати - це гірше від найжорсткішого насильства...
ЗЛО, НЕНАВИСТЬ. ЗЛО НЕНАВИСТЬ...
зло, ненависть.
я ненавиджу зло,
я злий на ненависть......
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=149490
дата надходження 11.10.2009
дата закладки 05.08.2011
Ти приходив і падали мури,
оборонні споруди щезали,
білим килимом із азалій
у мені проростала мудрість.
І губився сміх на вокзалах,
як фатально гублять обручку
і дверима гримають рвучко
по собі лишаючи спалах.
Ієрогліфи-закарлючки
вимальовую на папері...
що робити мені тепер і
як уникнути всіх незрУчних
та кривавих падінь імперій?
щоби нам не забракло фарту,
як поставим долю на карту
і не втримаємося перед
тим, як нас поведуть на страту...
Ти приходив. Зникали стіни.
Надто втрачені і пусті ми,
Щоб сьогодні так помирати.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266150
дата надходження 20.06.2011
дата закладки 05.08.2011
Мій світ зігрітий сотнями долонь
і кожен другий тут вчиняє бучу.
Далеке щастя - марево з безсонь,
загорнуте у небо й біль колючий.
Мій світ обмерзлий променем тепла,
де завжди вихід є з кінця тунелю.
Майбутнє, знаю, кличе в своїх снах,
мов літо, що тріпоче десь в пустелі.
Мій світ жорстоку ласку не злюбив,
тепер самотність ніжна до нудоти.
На полиці рядок безсмертних див,
які загинуть завтра, я ж не проти.
Мій світ блукає між нових рядків -
у віршах - він сховав там своє кредо.
На клаптику життя вкраду сім днів,
щоб встигнути змішати сіль із медом.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208560
дата надходження 30.08.2010
дата закладки 04.08.2011
всі зусилля на вітер
м а р н о
орхідеї під ноги
ж м у т к о м
у ляльок не буває карми
у ляльОК не буває смутку
хтось стоїть за плечима завше
розіп'яти боїться тишу
крає серце крила здійнявши
і до краю очі спустивши
зав'яжи хоч малий вузлик
наша святість на волосині
я у вигадках так
з а г р у з л а
що уже й небеса безсилі (!)
з абонентом зв'язок відсутній
абонентові дуже прикро
що фантом у жалобній сукні
мої вірші шепоче хрипом
всі зусилля на вітер
м а р н о
орхідеї під ноги
ж м у т к о м
у ляльок не буває карми
у ЛЯЛЬок НЕБУ ва Є смутку
23.07.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271677
дата надходження 23.07.2011
дата закладки 04.08.2011
і не минає, і не минає, і вже, напевно, не мине...
/Л. Костенко/
усе минає. крапля точить камінь...
чи ж сльози виточать в душі граніт?
тримаю щастя обома руками,
дзвенить натужно... скільки ще дзвеніть?
минає... вислизає з пальців хвилею,
чіпляйся хоч губами, хоч зубами!
поети очі вічністю замилюють,
їй мить - краплина у бездоннім дзбані.
минає... Боже, слово ріже слух!
і капають рядки з отих порізів.
безжальні, дайте здогадку малу
чи синій птах ще синій чи вже сизий?
нехай так буде. тьмяно. тлінно. смертно.
у швидкоплиннім та скороминущім...
не наворожиш на кавовій гущі
чуття, що й час не зміг на порох стерти.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273532
дата надходження 04.08.2011
дата закладки 04.08.2011
я навчуся молитися, стану самозабутньо покірною
і тоді, однієї з безсонних ночей врешті тихо вимолю
собі щастя: із кров'ю у тебе текти під шкірою
і не буду уже ні лавою, ні лавиною
розчинюся в тобі до найменшої крапелиночки
і не буду вже ні гарячою, ні крижаною.
буде вічності мало? то спиниться часоплин такий!
я навчуся молитись і рани тобі позагоюю...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272604
дата надходження 29.07.2011
дата закладки 04.08.2011
писала як коментар на H&N: "в личном пространстве"
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248544
.кожному.треба.простору.особистого.
.повітря.хоч.краплю.і.хоч.би.секунду.часу.
.навіть.якщо.ліхтарики.всі.погаснуть.
.ти.не.хвилюйся.на.небі.це.хтось.записує.
.будуть.падіння.і.будуть.ліричні.відступи.
.будеш.собі.підбирати.паролі.чи.ролі.
.і.засинатимеш.тихо.спокійно.і.міцно.ти.
.після.третьої.кави.без.цукру.з.дрібкою.солі.
.і.малюватимеш.дощ.губами.пальцями.
.колір.чи.присмак.форму.вигини.виступи.
.будеш.на.крок.на.подих.збільшувати.дистанції.
.кожному.треба.простору.особистого.
P.S. Із Всесвітнім днем поезії, любі мої!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248648
дата надходження 21.03.2011
дата закладки 04.08.2011
кожна добра поетка мусить мати власного янгола,
час від часу робити дурниці, аби той не був без роботи
і сухою з води граційно вилазячи всоте
посміхатись і червоніти: невже це я була?
кожна добра поетка мусить палити.
цигарки, мости чи листи - то не так суттєво.
шкодувати опісля, ридати: янголи, де ви???
прилаштовувати на гордість бетонні плити.
кожна добра поетка мусить... писати!
хоча б іноді, так, для підтримки іміджу =)
аби янгол собі не думав: чого я тут сиджу,
їй же добре, в житті приватнім теплі пасати...
кожна добра (самі здогадайтесь хто) мусить мати мрію далеку,
бо як мрія близька, то не буде віршІв і прогресу.
...помирати від стресу, вдавати принцесу, втікати від пресу...
от... а кожен поганий янгол мусить мати власну поетку!
05.07.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268746
дата надходження 05.07.2011
дата закладки 04.08.2011
по закінченню будь-якої історії
ми лічимо дні покалічені до народження нової
як перелітні птахи завжди хочемо
хоч колись полетіти із клітки у вирій
і бути вільними знову
не зробивши ніякого злочину
це добре що хоч віримо в це
бо серце то вільне а доступ закритий нажаль
шукаємо нових подій і вражень
хоч навмисно нас поглядом жалять
і словами інколи дражнять але то пусте
відпускаємо цей сьогоднішній ранок
і ніби ще рани не кровоточать аж надто
але всерівно ідемо поважно
крізь натовп людей
не зронивши зворотнього погляду
промовисто кажемо
та пішло воно все!
стискаємо міцно уламки майбутнього
і літери ліпимо разом у купу
одягаємо одяг зім'ятий і дутий
проводжаючи гвалтуємо дні от перший і другий
одним пострілом вбиваємо кожного
ми просто дорослішати хочемо майбутнє пророчачи
не дивлячись у очі простому прохожому
просто проходимо
просто вмираємо
навмисно довіряємось але вже не кожному
втрачаючи ми знову знаходимо!
бо серце то вільне
а йому ж то жити хочеться
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273576
дата надходження 04.08.2011
дата закладки 04.08.2011
я буду спати вдень, щоб скоротити відстань на темінь,
розпишу всі свої сни й надішлю в електроннім конверті.
смак бетону й розлуки, моє здичавіло-покинуте плем'я
тупцює на книгах холодних із запахом свічки і смерті.
я люблю тебе. я ковтаю краплини натхнення солоні
і листами тобі свою стелю оздоблюю з плетив.
уживаюся тут, де нікого нема крім сторонніх
і вичавлюю усмішки, віру і сни з інтернету.
загортаю в дощі всі будинки переказом стислим,
хочу, щоб відчувалось та так непомітно і мітко.
щоб гірким світ на смак...засолоджено-кислим,
щоб на шкірі вночі миготіли знайомі відбитки.
я люблю тебе. досить грубо і так філігранно,
що зізнатися в цьому собі навіть дико і дивно...
запізнились на дощ, приплелися до сонця зарано
і гуляють навкруг з попільничками в грудях царівни.
засинатиму вдень, щоб цю відстань в собі заховати
і читатиму вголос зі стелі для тих, хто крізь простір.
я люблю тебе. і на стіни кидаю портрето-плакати,
заливаюся воском і сплю... все так просто.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268855
дата надходження 06.07.2011
дата закладки 04.08.2011
М.Б.присвячую...
Десь у лісі,у темній діброві.
Де людська не ступала нога,
Ходить звір.То є вовк по природі,
А по суті-він вовк-одинак.
Від самотності,очі зелені
Відбивають лише тихий сум.
Тільки дикі та мудрії клени
Відгадали потік його дум.
Був колись молодим та веселим.
Жив життям ватажка вовчих зграй.
І складали сумні менестрелі
Свої гімни про вовчачий рай.
Він ніколи не зможе забути
Ту єдину,що мав за життя.
І про те,як під впливом отрути
Назавжди відійшла в небуття.
Як жорстоко мисливці запхали
Ту єдину,кохану,в мішок.
І як ставили нові капкани,
Розкладали на сніг порошок.
Як він ледь дотягнув до домівки.
Весь скривавлений,кволий від ран.
"Краще б я був убитий з гвинтівки!
Краще б мене затягло в капкан!"
З того часу,коли повний місяць,
Плаче вовк,аж темніє в очах.
Це зі стогоном кличе вовчицю
Своїм серцем той вовк-одинак...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222742
дата надходження 17.11.2010
дата закладки 04.08.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 04.08.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 04.08.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 18.07.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 18.07.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 17.07.2011
Я розповім тобі про дивну осінь,
Про жовте листя, про пусті слова…
Я відчував, що холод лиш морозить,
Її дощі – не було в них тепла…
Я розповім про незабутню зиму,
Вона одна – вона така сліпа,
Не бачила в мені холодну спину,
Я не помітив – знищив почуття…
Я розповім про надзвичайну весну,
Про те тепло що віддала вона,
Але забрала вічність незалежну,
Я відчував, як рвалася струна…
Я розповім тобі про нове літо,
Це ти, це я – єдина ми сім’я,
Шкода буде якщо ти не помітно,
Втечеш туди де зовсім не моя…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263849
дата надходження 07.06.2011
дата закладки 12.07.2011
Хто не відчув землі - не знає неба,
хто дня не знав, не зрозуміє ніч.
А хто не мав кохання біля себе,
не знає всіх можливих протиріч..
Любов свята, та часом ранить серце
І в той же час - життєвий оберіг..
Для когось з нас кохання цілий всесвіт,
для когось прірва попри самих ніг.
У час коли проснеться зірка рання
у прірву ту уважно подивись..
Там рай чи пекло? Ні!! Там вир кохання!
Стрибай у нього, щоб злетіти ввись..
© Copyright: Любовь Иванова 2, 2011
Свидетельство о публикации №11106087736
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263989
дата надходження 08.06.2011
дата закладки 12.07.2011
Я мовчки йду з твого життя.
Не озираючись в минуле...
Не буде більше каяття...
Та і майбутнє вже забули.
А ти пробач мені, прости.
Мою наївно-грішну вдачу.
Весна вже розвела мости.
Лишень з дощем тихенько плачу.
А серце - камінь. Просто знай,
Йому не боляче - привикло...
Усі розмови забувай.
Життя не раз уже скорило...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249693
дата надходження 26.03.2011
дата закладки 12.07.2011
Разговоры - странная это все-таки вещь... Можно обменяться миллионом слов и не сказать главного. А можно молча смотреть в глаза и поведать обо всем (с)
______________________________________
Без д́отепів – ́окриків – зайвих безтрепетних слів.
Між зір, планетаріїв й великих – сміливих – планет,
Ти ввічливо – в очі – сказав, що давно так хотів,
На ніч надурочно отримавши абонемент.
Без різних добавок до кави чи м’ятного чаю,
Без «липових» бланків до – наших – щасливих подій,
Ти вигукнув в очі – приблудне у грудях – кохаю!
Ввібравши всю силу у голос, що ніби не твій.
І з легкістю – шармом – і з дивним вогнем у очах,
Підсівши на милий, солодко-зухвалий акцент,
Ти в мить появився – зорею – у тьмяних світах,
Й на ціле життя заслуживши на абонемент.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269573
дата надходження 10.07.2011
дата закладки 11.07.2011
час зав'язує нас
у вузли
а ти
зав'язуєш мені серце весною
перекрий всі доступні шляхи
бо сьогодні я втрачу свідомість
і біль не залишить
на серці віршів
хтось блукав на
околицях моєї любові
спалив усі домівки
згвалтував жінок
повбивав дітей
наплював брехнею у очі
я звик
все добре
а людинопотібні
істоти
ненаситно пожирають
правдиву брехню
обмінюють совість на гроші
падають у провалля гріхів
вони звикли
все добре
тим часом
Юда втинає червоні
нитки на спітнілих руках
переписує беззмістовне майбутнє
визбирує істину як
крихти черстві на столі
він звик
все добре
незабаром
відчай
відчалить до берегів Антарктиди
як Титанік потоне у пляшці вина
і слово закінчить своє існування
я пишу сп'янілими буквами
вірші на небі
а у вікна заходить світання
час зав'язує нас у вузли
а ти
зав'язуєш мені серце весною
перекрий всі доступні шляхи
бо сьогодні я втрачу свідомість
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255468
дата надходження 22.04.2011
дата закладки 29.06.2011
Відчувати себе спустошено
Залишити свої відчуття
І відправити сльози-горошини
В піднебесся, або в небуття
Поступитися сонцем непрошеним
Відібрати у серця біль
І послати блукати пустотами
Нескінченну свою самотінь
І не в змозі позбутися користі
Септакордів осінніх снів
Заблукати в намріяній повісті
Нерозбитих оков і гріхів
́
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212680
дата надходження 24.09.2010
дата закладки 09.06.2011
Суть життя. Чи є вона?
Якщо її ти знаєш –
Її не буде у житті
І більше істину пізнаєш,
Бо суть – в відсутності її.
Суть життя не має сенсу.
А хто шукає тої суті -
Не має спокою в душі,
По колу ходить у пітьмі,
Шукає сенс і суть у суті,
Бо тільки є одне життя.
А як була би суть у ньому,
То не було б йому кінця.
Суть життя у тім, щоб жити.
Це вже є не суть, а є життя.
Суть є тільки плід думок,
Щоби постійно ти шукав
Проблему суті. І рішав.
Бо мозок робить ту роботу,
Щоб сам роботу завжди мав,
Не застоювався, в русі був,
Інтелект на місці не стояв.
То його життя і хоче жити.
Тому для себе він створив
І парадокси, і проблеми.
А їх, фактично, не існує.
Нічого не бери до голови,
Не муч її, щоб не боліла.
Хоч вона для того тільки є,
Щоб думала собі й боліла.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258558
дата надходження 09.05.2011
дата закладки 09.06.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 09.06.2011
Безглузді спроби власних неписань
Не допоможуть. У червонім місті
Нас штампували із одного тіста
Без зайвих родзинкових копирсань.
Та різний бог вдихає різну суть.
І різносортно виборсавшись в люди,
Я відцурався штучного облуду
У коренях угледівши красу.
Чи-то відзнака – вміти не змовчать,
Коли довкола й на думках печать?
В свободі слова щасливіші міми.
Завжди знайдуться дивні (не дурні),
Що вже по вуха втоплені в лайні,
Але волають поглядом на німо.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237147
дата надходження 26.01.2011
дата закладки 09.06.2011
Поети і поетеси.. Письменники і письменниці.. Їхній талант визнавали і кидали в бруд, їхні долі були настільки різними, але, разом з тим, настільки схожими. Чим же? Та хоча би тим, що вони продовжували писати, не зважаючи ні на що, і коли здобували визнання лише одної людини, то вже вважалися не втраченими, хоча для себе й залишалися навіки пропащими й загубленими у світі цьому. Та ж сама історія була з музикантами і художниками, скульпторами і архітекторами.. З митцями і, що найголовніше, з творцями.. Не побоюсь цього слова, адже всі вони спаржні творці. Вони творять світ. Свій світ. Свій власний. Вони навіть чимось схожі на творця нашого - на Господа. Тільки і відмінність в тому, що Він батько, а вони - його діти і продовжують Його справу. Навіть Його світ визнають далеко не всі, хоч і живуть в ньому. Диваки. Спіпці. Бідні. Дурні…
Всі ці митці хотіли змінити не світ зовнішній, а внутрішній. Внутрішній світ кожного. Вони жили і творили для людей. І багато з них поглинула слава, визнання, а когось і їхня відсутність, когось алкоголь, а когось наркотик, а когось, можливо, і страх бути забутим. Ці речі поглинули багатьох. Поглинули з головою і душею і потягли за собою у прірву. Напевне у прірву, бо куди ж іще. Але найвірніших, найвідданіших поглинуло те, що називається мистецтвом. Цей їхній талант поглинув їх. І всі вони були обрані. Всі без винятку. Вони були і є обраними змінювати світ. Світ всередині себе, і, аж після того, світ всередині інших. І це надзвичайно важко, але на те вони й творці, щоб пройти через все це. Через прірву непорозуміння, зрази, слави, болю, страждань і любові. Вони - генії..
«Живуть для себе, а помирають для інших (с.)»
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264044
дата надходження 09.06.2011
дата закладки 09.06.2011
когда допоёшь-
убей меня, милая.
мнимые образы,
спуски, перила.
чёртов театр
и актёры от бога.
рваные кресла
в пустом гардеробе.
жалостный взгляд,
собирательный образ-
“он не дорос,
он недоносок”.
тихо, пронзительно.
струнами – иглами.
как допоёшь-
убей меня, милая.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229207
дата надходження 16.12.2010
дата закладки 26.05.2011
Моя сукня із променів сонця
Це природний від Бога гламур...
І блакитна небесна доріжка
Не зрівняєш із «Домом Кутюр»...
Наче птаха, лечу я ходою...
Я співаю сонети Весні...
Оживає від сну все зі мною...
Зацвітає життя і в тобі)))
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245920
дата надходження 09.03.2011
дата закладки 21.05.2011
Укрий мене собою!
Моя душа тремтить.
Я так боюсь прибою!
Та час уже летить...
Об камінь б'юсь думками,
штовхає течія!
Тримай мене руками,
бо морем стану я!
Бо розбіжусь по Світу,
чи світ збіжить в мені!
Збирай мене пролиту
у себе на вікні!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180478
дата надходження 29.03.2010
дата закладки 21.05.2011
АГАПЕ
Любов піднесена-
Агапе...
Як вітер вільна
І швидка, як вир...
Куди летиш ти,
Віршами крилата?
Чи є в душі твоїй
Благословенний мир?
Лети, лети...
Ти волею багата...
Єдине, що веде тебе-
АГАПЕ...
Агапе на 17.05 2011року
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260405
дата надходження 18.05.2011
дата закладки 19.05.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 10.05.2011
Сон сп*янив срібно-синюватий сироп світанку. Сонце сполохано сіяло струмені світла. Сумно снували стомлені сірі стрекози.
Світлана самотньо сиділа серед сутінків своєї спальні. Серце стишило стук. Самоосуджено сповнювала себе смолистим , свинцевим , сигаретним стражданням. Самотність, спрагла суцільна самотність сковувала слабке строкато-скляне самовираження. Сльоза спокійно стікала, стискаючи серце.
Сама...Серед сонячних світанків сама...
Світлану скував страх..... Страх?.. Сугестія?.. Сум*яття?..Сором?.. Сотні слів, сотні сполучень серед смертельної самотності .
Спокуса спілкування стомлювала, стискала... Світлану спасав сон....Сон солодив сирковим сріблом, стирав суперечливу снайперську самотність
Спокійно спадали смородинно-сметанні сутінки . Світлана солодко спала....
Спала Світланина самотність.......
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225493
дата надходження 30.11.2010
дата закладки 10.05.2011
якщо двічі повертатись на те ж місце,
можуть вирішити, що ти в чомусь винен
а я ж нічого
максимум
сухоцвітами процвітала твоїми легенями
дихала
твоїми легенями і сухоцвітами
через сито протисненим
повітрям
в наших з тобою спальнях
повним напалму
скипидару
на струнах розладженого піаніно
розгладженої
долонькою моєю, кистю,
сорочки твоєї зім"ятої
сухоцвітами вицвітали
очі
закрию і сухоцвітами
тлію досі
в пекарнях гарячих поміж пальців твоїх
сухо й беззвучно
не могла і слова мовити
максимум -
дихала
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257889
дата надходження 06.05.2011
дата закладки 06.05.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 22.04.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 16.04.2011
Голодна....
Ковтаю повітря....
І хочу торкнутися неба!
Твої руки...
Цілую їх знову...
Тихенько шепочеш:"Не треба".
На двох...
Бажанння і пристрасть!
І множим на два насолоду.
І ще раз...
І ще...без зупину
Зануритись в тебе як в воду!
Кохаєш?
Кохай до нестями
І ніжно й брутально до болю!
Спокуса...
Моє мліє тіло
Від звіра, що вийшов на волю!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239303
дата надходження 06.02.2011
дата закладки 10.04.2011
Не плутайте любов з коханням,
Його ж бо сила руйнівна.
Не плутай тишу із мовчанням,
У тиші вічність промовля.
Не переплутай ненароком
Безсмертя з вічністю життя.
Не називайте долю роком,
А безкінечність - небуттям.
Наказ не плутайте з проханням,
Багацтво - з кількістю грошей.
Життя не плутай з існуванням,
Ціну - із цінністю речей.
Не плутай цноту і невинність,
Емоцію та почуття.
Не плутай часу швидкоплинність
З невідворотністю кінця.
Не думай, наче справжня мужність
В жорстокості почин бере.
Не плутай інтелект та мудрість,
Бо не в знаннях вона живе.
Не плутай істину й догмати,
В примарну святість їх не вір,
Бо пристрасть хтивістю вважати -
Природі йти наперекір.
Не плутайте палкі зізнання
З німою величчю чуття.
Трагічний пафос - зі стражданням,
А плач душі з гірким виттям.
Не плутайте із горем тугу,
Не нарікай хрестом мету.
Та острахом слабкого духу
Не називайте доброту.
Бажання не приймай за мрії,
Інакшість вадою не зви.
Не сплутай віру і надії,
А совіть за суддю візьми.
Не плутай Генія з шаленством,
А музику з набором нот.
Не плутай щастя і блаженство
З відсутністю усіх турбот...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233619
дата надходження 08.01.2011
дата закладки 09.04.2011
Совершенные люди ждут пришельца к утру;
Может быть, я им буду, если ночью умру.
Белый мир, он прекрасен, но прекрасен ли я?
В этот раз даст ответ только кома моя.
Разрываются грани, разлетаются врозь;
Мы уже на пороге, где-то здесь меня брось.
Нашим чувствам так тесно в сером логове слов!
Им пора покидать узкий круг моих снов.
Обними и беги, возвращайся домой;
Позабыв этот день, обретёшь ты покой.
Я уже не приду - это так неизбежно...
Ты всегда расстаёшься... Трагично и нежно.
январь или февраль 2008г.
Автор картины Brian Hugh Warner (Marilyn Manson)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=138158
дата надходження 20.07.2009
дата закладки 09.04.2011
В твоїм волоссі вітер заблукав
Кружляв і піднімав його у боки
Губився в кольорі його глубокім
Не спав вночі, бо свій утратив спокій
І насолоджувався, вихід не шукав
В твоїх вустах розтанула весна
Так доторкнутися до них хотілось
І посмішка мов перше сонце гріла
Вона і ніжна й до нестями мила
Таких як ти нема, така одна
В твоїх очах і місяць потонув
І навіть зорі поруч з ними мліють
Поглянеш... то не погляд, просто мрія
Ти на яву? Невже такі як ти є?
Чи це лиш сон і я за мить проснусь
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201327
дата надходження 16.07.2010
дата закладки 08.04.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 08.04.2011
Заплутана.Розбита болем.
Сиджу самотня у пітьмі.
Сердечко б'ється проти волі.
Вогонь палає у душі.
Глибокі стіни обіймають.
Не світить місяць крізь вікно.
Холодні зорі - не кохають.
Нажаль, кохати не дано.
Всього лиш біль скувала тіло.
І солодко отрута б'є!
Забути все, так захотіла...
Страждання спогад завдає...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248362
дата надходження 20.03.2011
дата закладки 27.03.2011
Здираю з себе плоть до крові.
Кричу у прірву забуття!
Іду до пекла проти волі,
Залишившись без каяття.
Холодне сонце обпікає.
Планети вряд стражами ждуть.
Людська надія помирає -
Смертельні вісники ідуть...
Цікавість, жадність вдовольняти...
Кінечний відлік старт почав.
Земля втомилася страждати.
Фатальній помсті час настав...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248612
дата надходження 21.03.2011
дата закладки 27.03.2011
Пульсують скроні! В кров - адреналін!
Земля пливе синхронним круговертом.
Ритмічно стука серце: Він-це-він!
А я стою вже ні жива, ні мертва...
В єдину точку весь зійшовся час
У вимірі роздвоєних означень.
Цей світ вердикт виносив вже не раз,
Заручниками долі нас призначив.
Тонку боюся обірвати нить.
Кричать слова безмовними устами.
В думках волію зупинити мить...
Та це лиш сон, задивлений у пам"ять.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249907
дата надходження 27.03.2011
дата закладки 27.03.2011
«Не вибирає вищий для нижчого…»
Облиш його…
Хай сам себе
Осудить…
Коли уляжеться вся суть
Його душі,
Лише тоді спаде
З очей облуда,
Засяє світ
Омріяних вершин
*
Усе – добро, учитель, настанова…
Усе співмірне часові й уму…
І примус, і страждання –
Наша школа,
Навчає нас Закону
Одному…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249793
дата надходження 26.03.2011
дата закладки 27.03.2011
Між нами відстань в тисячу доріг,
Ті кілометри – біль і перешкода.
Я б прилетів до тебе, коли б зміг,
Бо лиш з тобою бути насолода.
Якби ти був сьогодні біля мене,
Зацілувала б я твої вуста,
Бо моє серце спрагле і шалене.
Лиш ти один відрада і мета.
Між нами осад нових розтавань
На тілі й досі присмак поцілунків.
Тепер кохаю щиро, без вагань
І вірю в справжність наших я стосунків.
Якби могла пробратись в твої сни
І розказати все, що відчуваю.
Ти, на прощання, любий, пригорни
І залишись на вечір, я благаю.
Між нами прірва мрій і сподівань,
Яка серця не хоче поєднати.
В твоїх очах цвіте знову герань,
Тому в думках у мене лиш одна ти.
Якби було між нами менше слів -
Про головне навчилися мовчати
Якби ж ти швидше, милий, прилетів...
Не в силі я уже, повір, чекати!
P.S. що б не казав Тарас, моя заслуга тут мізерна :)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209148
дата надходження 03.09.2010
дата закладки 12.03.2011
Торкнися рукою тремтливо зап’ястя.
В нім пристрасть невпинна жадає на волю.
До губ припади - до святого причастя.
Забудь, що гріхом налились, ніби кров’ю.
Солодким цілунком насить мої плечі.
Жорстоким «не хочу» тебе не скараю.
Забудь все на світі, усі інші речі.
Ми вдвох – ти і я… Пощад́и! Я благаю!
Але ти не чуєш, караєш і далі.
Цілуєш, шепочеш на вушко бажання.
І тут ніби вибух... Злетіла у далі,
Де спокій в душі і невтомне кохання.
17.11.2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224074
дата надходження 23.11.2010
дата закладки 12.03.2011
__________
Самотнє почуття відкинутих чужих ідей,
Ти хочеш моє серце?? ВИРИВАЙ ЙОГО З ГРУДЕЙ!!!
Ти думаєш залишусь в прірві сам з собою??
Самотність, це помилка.. Ти ж будеш зі мною!!!
Зі мною буде гріх найважчий - це Життя,
ЦІЛЕ ЖИТТЯ, ЯКЕ НЕ ВАРТЕ РОЗДУМІВ СМІТТЯ,
Того сміття, яким ти хочеш загноїти мозок.
Мене вже бісить твоє ставлення холодне!!!
Для чого рвеш і ріжеш всі думки на сльози,
Для чого ниточки останні в'яжеш забобонні??
Не хочу слухати твоє мовчання серед болю,
Не хочу я носити досвіду важкий твій одяг...
Самотність - не самотня,
Неможливо..
Здається ти холодна,
Смерть... Жахливо...
Якщо це правда - я закрию очі,
Останнім другом бути я не хочу...
Приходь у сни, запрошую тебе на цей сеанс.
Мої жахливі всі, та це лише знайомства результат.
Ми друзі - ні... Давно уже духовні ми брати,
Твоє холодне серце у мені, моє ж - в тобі,
Я - це ми...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153113
дата надходження 02.11.2009
дата закладки 12.03.2011
Йду дорогою нічною
По стежках календаря.
І самотність йде зі мною.
Тихо тягнеться буття...
Ніч пройде...Наступить ранок-
Сонця промінь упаде.
Вийду вільна на світанок
По щоці сльоза тече...
Тихо-тихо день минає,
Суму, радості - нема!..
Шлях життя обергігає
Мого серця пустота...
Та глухі удари серця
Пам'ятають ті часи...
Коли вальсом...пульсом б'ється!
Коли був зімною ти!
Час пройшов, не озирнувся.
Розлучили нас шляхи...
Та в душі запам'ятався
Дотик ніжної руки...
21/07/10
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214332
дата надходження 04.10.2010
дата закладки 08.03.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 26.02.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 26.02.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 26.02.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 26.02.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 26.02.2011
я буду ходити твоїми маршрутами
ступати по твоїх легких слідах
щоночі
щоранку
щодня
щогодини
дивитись як пробігають крізь мене
струми твого запаху твого погляду
цей холод пройде і завітає тепло до
капілярів ще однією дозою морфію
світанок розкаже дорогу до твоєї свідомості
і зірки пролітатимуть співаючи:
нас немає нас давно вже не існує
щоночі
ти збираєш в архіви усі сновидіння і поцілунки
усі порухи дерев і шелестіння трави
щоранку
ти приходиш до мене в долоні з весною
і грудень ховає в кишені пісок Чорного моря
щодня
ти ходиш своїми маршрутами
вдихаючи вологу і дим але не пригадуючи що було вчора
щогодини
ти розказуєш усім перехожим, що любові
не існує що воно не має власного імені
я буду ходити твоїми маршрутами
ступати по твоїх легких слідах
щоночі
щоранку
щодня
щогодини
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217586
дата надходження 22.10.2010
дата закладки 26.02.2011
Amor non est medicabilis herbis
Немає ліків від кохання..
Куди свій погляд не повернеш
Усюди бачиш лиш страждання...
Усюди бачиш тільки муки
І страх, що підеш в небуття...
Хто проведе тебе за руки?
Крізь метушливий вир життя
Із ким відкриєш ти кохання?
Із ким пізнаєш ти любов?
Із ким відчуєш знов бажання?
Хто змусить серце битись знов?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181329
дата надходження 02.04.2010
дата закладки 26.02.2011
І кожен день живу лиш вами...
Очима карими сумними.
Це як кіно, та без реклами,
в моєму серці вічна злива..
Закрита хмарами печалі,
я хочу сонце віднайти..
З тобою лиш, долати далі.
Щоб знов хотіти і могти
І кожен день, пустий без тебе
І кожна ніч насамоті
Лиш ти - одна моя потреба
Шукаю щастя лиш в тобі
І губи пристрастю налиті...
Я їх торкнусь лише на мить
І таємниці всі відкриті...
А серце все одно горить...
А серце хоче і благає
тебе одного, назавжди
Куди подітися не знає
Йому від себе не втікти...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181758
дата надходження 04.04.2010
дата закладки 26.02.2011
Пішов спокійно, і дверьми не грюкав,
Без сварки, без образливості слів...
Твоїх пояснень він уже не слухав,
Їх не було тоді, коли хотів...
І що казати? Про любов, про зраду?
Про те, що в серці залишає слід?
Тепер красуйся спереду і ззаду!
Бреши собі, що він давно набрид...
Ти не сплакнеш, принаймні не сьогодні.
Сьогодні відсвяткуєш у вині...
А одинокість – гірша ніж безодня,
Прийде пізніше з сумом… без гульні.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241816
дата надходження 18.02.2011
дата закладки 23.02.2011
Вянущей жизни пустые сомненья,
В горячи боли, найдешь упоенье.
Вечная память…
Эстетика смерти,
Все мы под Богом,
Все его дети...
Падаешь снова вниз,
А небо все выше. Ты для него одного
только дышишь…
Дышишь неровно,
Как и живешь,
Куплено дешево – не бережешь…
Сердце покинет страх,
Суть выпадет снова,
Думаешь…
Выбор есть?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216671
дата надходження 17.10.2010
дата закладки 20.02.2011
А знаешь, что живу лишь вспоминая
Все наши встречи, разговоры и слова.
К тебе ночами будто сново прикасаюсь
И от объятий идет кругом голова.
А знаешь, твое имя повторяю,
Как только просыпаюсь по утрам.
О новой встречи каждый день мечтаю,
Хочу увидеть хотя бы из далека.
А знаешь, без тебя лишь существую,
Не жизнь идет, а сущая тоска.
Ночами вновь найти тебя пытаюсь,
Но лабиринты оковала темнота.
А знаешь, я твой номер набирая
Не дожидаюсь, когда пойдут гудки.
Увидеть вновь все так же я желаю
Твои глаза и ощутить касание руки.
А знаешь, я твой голос забываю,
Ведь ты со мной давно не говоришь.
Унылый взгляд лишь в сторону бросаешь,
Проходишь не дыша и вновь молчишь...
А знаешь, я тобой дышу...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241916
дата надходження 18.02.2011
дата закладки 18.02.2011
Ця дивна мить, тривогою покрита.
"Знайди мене", лунає з темноти.
Я -мрія, золотом полита,
Я знаю, ти бажаєш теплоти.
І ось я тут, блукаю поміж ночі,
Знайди мене, прилинь ,почуй!
Ти дихаєш так тихо, весь тріпочеш,
Бо я спокуса,я твій гріх - відчуй.
Почуй мій зов, мій шепіт серед ночі,
Я ж відчуваю твій солодкий страх,
Бажання, що затьмарює блакитні очі,
До зустрічі!...в твоїх наступних снах...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235013
дата надходження 15.01.2011
дата закладки 18.02.2011
Вічності у тлінному нема,
Й нема безсмертію кінця.
Тому не гай цей час дарма,
Поки ще є стезя оця.
Щоб сяйво світла не згубити,
Й не загубити власне «Я».
Щоб сонце щастя відродити,
Ти не втрачай свій дух бійця.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152220
дата надходження 27.10.2009
дата закладки 18.02.2011
Тарасе, голос твій пророчий
живий, у пам’яті народу, ще живий!!
зірками на скрижалях ночі
нам світять заповіді твої в час сліпий.
Кручі Дніпра, Карпати-гори
сумують у тумані, без ріки пісень
та на засніжені простори
весняний вітер нам надію принесе.
Стежину-доленьку заплутав
будяк колючий, в'ється буйно поміж нас.
Та розцвіте червона рута,
й воскреснемо, як вірив в це завжди Тарас!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238843
дата надходження 04.02.2011
дата закладки 18.02.2011
Розсипала зима сніги
І в кригу ріки закувала...
Заснуло все : ліси, луги,
Дерева листя поскидали.
Всі зірку першу в небі ждуть,
Ясніють вікна в кожній хаті,
На стіл кутю смачну несуть,
А там є скатерті багаті.
Навколо столу увесь рід:
І дітлахи й батьки їх милі.
Частує всіх вусатий дід,
Коли зоря на небосхилі.
А за вікном подвір'я все
Залите сяйвом з неба ясним...
Колядки всім різдво несе.
Ой, як співають їх прекрасно!..
Вгорі яскраво зірка сяє,
А всі Ісуса прославляють!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235933
дата надходження 20.01.2011
дата закладки 18.02.2011