Луною вспорот,
Звездой отмечен
Июльский вечер.
Вдыхает город
«Хмельные» сорок
(Куда уж крепче!)
Сон брагой бродит…
И нету прока
В раскрытых окнах.
Плюс сорок… сроду
Такой погоды!..
Но я не чокнусь –
Спасаюсь мыслью,
Что скоро вовсе
Наступит осень –
Сиди и кисни
В дождях и листьях,
Что сверху – оземь!
Нет, я не жду их,
Я полню просто
Тем жаром звезды,
Фонарь в саду и
Луну седую –
Пока не поздно…
адрес фото: http://www.photosight.ru/photos/1541127/
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353668
дата надходження 29.07.2012
дата закладки 28.07.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 28.07.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 02.11.2014
Пташко,
Час пакувати пакунки,
Одягатися в пір’я.
Тебе зачекався Південь
І довгий гористий шлях
На плечі вузькі, сутулі
Обіймів не приготує
Сильніше тулися в шарф.
Над містом старим і кволим
Зроби, на прощання коло
У грудях нестерпно коле
Перший дотик зими
В уста, поцілуй в останнє
Осіннє душі повстання
Лишай для усіх питанням
Ким ти була
йому
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534197
дата надходження 02.11.2014
дата закладки 02.11.2014
Вірші - моя єдина панацея.
від того часу як твій образ зблід
життя перетворилось на алею
минулих спогадів, маленьких чорних бід.
Й слова як вірус, щирості траншея,
яку з надією лишУ в тобі....
Вірші, як найніжніша орхідея,
як всі тонкі хвилини, що в добі.
Продовжуються знов шалені темпи,
і перехожі - як звичайні "ми" -
снують життям, не вловлюють моменти,
які захочуть потім віднайти.
Безкарно час намотує реальність
відтоді як твій обрис тихо зник.
Рядки складають нову над-буквальність
і роздирає все душевний крик.
І вже не так опале листя тішить,
дощі не так шепочуть як колись...
Ця осінь у душі безкарно пише:
"Це все". Востаннє очі піднялись
щоб знову не повірити - залишиш......
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533596
дата надходження 30.10.2014
дата закладки 30.10.2014
Охрипший голос мой натужен,
Я ним красиво редко говорю,
Но, от чего-то, там, где я не нужен -
Я с детства появляться не люблю.
Я с давних пор отвык играть улыбкой
Пред теми, кто не видел моих слез.
И в комнате пустой, от опиатов зыбкой,
Сижу один во власти детских грез.
Как жаль - но что-то все ж таки осталось
В моей изподраскаторжной душе.
И это "что-то" к счастью тоже рвалось...
Но сил к нему вернуться нет уже.
Уставший взгляд - опять я перетружен.
Мой глас охрип - но ним лишь говорю.
И почему-то я совсем не нужен,
Особенно всем тем, кого люблю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463224
дата надходження 30.11.2013
дата закладки 09.10.2014
Спека спала - я знову "писака"!
Знову ручка в зубах і блокнот у руці.
"Міша, те шо ти пишеш - це сра..."
Міші пофіг. Він пише - відстаньте усі.
Скоро листя осиплеться долі
Мертвим саваном вкриє усе
Сплять дерева засумлені, голі -
В снах чекатимуть кращої долі;
В посивілому вічному морі
Грім далекий мій всесвіт трясе.
Скоро згаснуть багаття купальні
Запах літа - вкрадуть журавлі.
На старій посірілій Землі
Сміх дитячий змарніє в зітханні.
Скоро осінь.. а далі зима.
Може холод поверне нам душі?
Може сніг врятувать від згнивання
Наші богом полишені туші?..
Тихий вітер лоскоче по скронях
Промінь літа прощатись спішить
На моїх завеликих долонях
Кошенятко - сліпе іще - спить.
Гріє руку.. не треба і літа.
Осінь, зИми? Байдуже мені
Хай лиш буде маля моє сите
Хай лиш тихо воркоче у сні.
(Спи, дитино, засинай,
Ду-ду-ду, баю-бай.
Карі очка закривай,
Ду-ду-ду, бай...)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334894
дата надходження 04.05.2012
дата закладки 09.10.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 25.03.2014
[img]http://cs606516.vk.me/v606516008/7c/aDVR0CfVSKc.jpg[/img]
Я вперше у житті не хочу мріяти,
Не хочу бачити, як піде перший сніг.
Увіковічений моїми мріями
Він буде танути, а я не так хотів.
Ловлю сніжинки всупереч реальності
І огортаю їх своїм теплом руки.
Нехай розтануть, може за невдячності,
Та краще мить тепла, ніж холод навіки.
Ну а твоє тепло - лише ілюзія,
Примара вирвана з обірваного сну,
І у житті твоїм я був прелюдія,
А хто для мене ти - я досі не збагнув.
І все ж не намагаюсь стерти з пам’яті
Ті почуття, що загорілись на життя.
Заручник я, по власній волі замкнутий,
Забуду все, але не те, чого нема.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468049
дата надходження 23.12.2013
дата закладки 25.03.2014
Быть может, ты не стоишь этих строк…
И вовсе не достоин моих чувств,
И прочь уйти, наверное бы смог
Туда, где ложь - важнейшее с искусств
(А ты - единый и верховный Бог).
И вряд ли бы ты бросил томный взгляд,
Случайно встретив в пустоте аллей.
Ну, разве только если б мой наряд
Вовсю кричал, как стала я взрослей
(А ты такому виду был бы рад!).
Я буду так и дальше продолжать
Писать сюжет, где ты – подлец и трус.
Я стану врать себе. Бездушно врать,
ЧТО МИР СОВСЕМ НЕ СТАЛ БЕЗУМНО ПУСТ!
Другого твоим именем назвать
Я не боюсь…
(Я так боюсь…).
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449401
дата надходження 16.09.2013
дата закладки 25.03.2014
Коли пташині переспіви
Проткнуть ще сонний день навиліт,
І вже струмки сніготочиві
Зламати криги міць осилять;
Коли вітрів дзвінкі рефрени
Розбудять хмари білопінні, -
Затремкотить душа у мене,
Розквітнуть небом очі сині.
Коли ще сплять громи в блакиті,
І вся земля - в лататті снігу,
А променів гарячі ниті
Розбурхають стрімку відлигу;
Коли проб'ються первоцвіти
До світла в спраглому пориві,
І у м'якім омлінні віти
Розпустять листячко цнотливе, -
Воскресну я. І до розмаю
Весняних чар - п'янких, жаданих,
Порину втішно, мов до раю,
Пізнавши смак чуттів незнаних!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479651
дата надходження 15.02.2014
дата закладки 25.02.2014
самодур синів скалічив
світу спадщину святу
стережуть світінням свічі
серця світлу самоту
сни солодкі сум скорили
совість сонячна струна
свідки стриманої сили
страх свобода сивина
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481444
дата надходження 23.02.2014
дата закладки 25.02.2014
ну почему всем озера и реки,
мне - сплошь и рядом омуты?
всплеском подернет
реквием хладной...
а мог по-другому ты?
не с головою, не в топь,
не меня,
не в бездонную?
с толку и ног
не сбивать?
не пленять непокорную,
вольную?
тихой и темной водой
не манить,
неповинную, заживо?
как не влекомой мне,
если магнит твое имя?
не спрашивай,
как утопаю во льду
нецелованных сомкнутых -
будто слепая... бреду...
снова...
снова...
мой омут - ты...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298095
дата надходження 05.12.2011
дата закладки 24.02.2014
Сніг за моїм вікном,
білий, холодний, лапатий...
Чому ж так серце болить...
Очі не хочуть спати...
Думка рветься й летить...
Десь там, у серці Столиці,
Діти стоять на смерть,
мужні, святі, світлолиці...
Сніг на бруківці,
а на снігу розцвітають маки...
Плаче-квилить, не спить,
серед ночі січневої, мати...
Господи, знаю, Тобі
крові не треба й жертви,
Прошу, спаси й відведи
в хлопців направлені жерла.
Господи, врозуми тих,
хто стріляє і наказав стріляти...
Кров'ю просякла земля...
Досить ту кров проливати...
......................................................................
Воля - це світлий порив,
ненависті у ній немає...
Що ж то за сучі сини,
хто ненавидіти закликає...
Знаю, жоден із них
не відкриє для кулі серце...
......................................................................
Господи, вбережи
дітей, що стали до герцю...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474417
дата надходження 23.01.2014
дата закладки 24.01.2014
Вся горечь - в глазах,
Вся радость - в глазах.
Вся правда в проёме глазницы!
Все строки - в глазах,
Все сроки - в глазах -
Всё спрячут, как полог, ресницы.
Не дремлют - глаза,
Всё помнят - глаза.
И каждый ответ есть во взоре.
Откроешь - глаза,
Как книгу (глаза!):
Бездонное, вечное море...
Там сердце - в глазах,
Желанья - в глазах.
И взгляд-монолог не спугнуть бы...
Всё небо - в глазах!
Все бездны - в глазах!
По взору читаются - судьбы.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472751
дата надходження 15.01.2014
дата закладки 21.01.2014
Я відмела усі
свої думки й знання,
І віддалась на волю Божу,
Іду стернею,
вже не навмання,
Така, як всі,
і в той же час,
на всіх не схожа.
Я відкидаю суєтнісь і страх,
Коли підводжу очі в небо.
Підбитий, зранений,
та незборимий птах,
Все кину тут і полечу до Тебе.
Без жалю ли́шу
я землі земне,
Зречусь всього
заради зустрічі з Тобою...
.............................................................
та ось легенько римами війне,
і я готуюсь знову до двобою,
із сутністю своїх думок і вад,
із лінню, що в крові моїй волає;
- тягни земную ю́доль
до безкраю,
тобі немає вороття назад,
у Божий дім,
у тихий сад,
до раю...
борюсь, борюсь, борюсь, борюсь...
і думку цю гірку перемагаю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455847
дата надходження 22.10.2013
дата закладки 28.10.2013
[img]http://cs320116.vk.me/v320116008/522d/YsSAfEdqE7w.jpg[/img]
Певним чином тобі заздрю,
Що змогла тоді піти.
Яким дивом, я не знаю,
Ти позбулась самоти.
А зі мною, мов прокляття,
Хоч шукав нові шляхи,
Тільки серце своє в шмаття
Я розбив під три чорти.
Позбирати не проблема
І зустріти іншу теж,
Як спростити теорему -
Що любов не має меж?!
Не росте трава в камінні,
Риби гинуть без води,
Коли дні передосінні -
Всі прощаються сади.
Не можливо в світі жити,
Коли сенсу вже нема,
А кохання оповите
У приречені пута.
Посивіло вже волосся -
Не хвилююсь я за це,
Шкода лиш – надворі осінь,
А в душі - те, що без меж.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454080
дата надходження 12.10.2013
дата закладки 15.10.2013
На відстані долаємо
тортури.
Наша любов не знає
певних меж.
Через
паркани,тротуари,мури,
До тебе мчу,і ти до мене
теж.
І знову...Кілометри,метри
й милі...
Жаднюча відстань
розділила нас.
І сонце,хмари й небо вже
не милі,
Та згадую про них
я,повсяк час.
Ще згадую твої великі очі,
Нерівне дихання у пізній
час,
Та темні,немов хворі,ночі,
Що зараз розділяють нас.
Благаю хмари,щоб летіли
швидше,
І час,який стоїть,щоб
поспішав.
Розлука-це нестерпно...Ну
і ще,
Люблю тебе!Та хочу,щоб
ти знав:
Моя любов до тебе-це
навіки!
Для тебе все,що хочеш!
Все зроблю!
Аж поки не закриються
повіки!
Назавжди...Та й тоді не
розлюблю...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446268
дата надходження 30.08.2013
дата закладки 02.09.2013
Якась недоля нас звела, чи доля?
Дала нам щастя, чи всього лиш жарт?
З тобою воля, і без тебе воля.
Й ніхто із нас, мабуть, життя не варт.
Коли любив ти, я не покохала.
Як я злюбила, ти вже не кохав,
Та я у серці все ще колихала
Те почуття, що ти мені віддав.
Тобою тяжко я перехворіла,
А зараз все забулось, біль пройшов,
Лиш згадую як за тобою мліла.
Та кілька днів тому ти знов прийшов.
Я поки що лише спостерігаю,
Мені цікаво, що це сталось знов.
Якщо це є лиш гра, тоді я граю.
А що як ні? Невже таки любов?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343999
дата надходження 14.06.2012
дата закладки 28.08.2013
В мене є 50 віршів, про які ти ніколи не чув
І 5 моментів «нас», але ти їх не пам’ятав або просто забув,
В мене є 10 теорем, як тебе повернути до себе
А в тебе – 1 залізний аргумент – тобі мене не треба.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440640
дата надходження 31.07.2013
дата закладки 20.08.2013
Просто пригорнулось дві душі.
Лише погляд теплий, щире слово -
І нема для щастя вже межі,
І весь світ зробився веселковим.
Дивна легкість підняла без крил.
Чи я йду? А, може, я літаю?
Просто пригорнулось дві душі
Не в небесному, а у земному раю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367534
дата надходження 29.09.2012
дата закладки 05.08.2013
Ти була неприступна й холодна –
Скеля в змерзлості зимній Паміру.
Та невже відстороненість – модно?
Я не дуже у це справді й вірив.
Та жага запалила жаринку.
Ти - в тенетах любові капкану!
Я ж бо думав – ти легка хмаринка,
А ти – блискавка в жерлі вулкану.
Цілував я долоні і далі
Підіймавсь до плечей. Ти дрижала.
І грудей твоїх ніжні коралі
Від очей моїх вже не ховала.
Ми забули про день і про місяць,
Що в віконце, хитрун, заглядає.
Плач, кохана, від щастя і смійся
І кохайся на квітах конвалій.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370723
дата надходження 14.10.2012
дата закладки 05.08.2013
оригінал тут:
http://www.poetryclub.com.ua/metrs_poem.php?poem=2587
Обсипалось листя на Вашу гробницю -
Зимою несе.
Посухайте, мертвий, мій любий і ниций,
Ви мій - попри все.
Іронія? Посмішка?.. В світлій дорозі -
І зірка блищить.
Мій - так безсумнівно, при будь-якій змозі, -
Як вічність чи мить.
Я знов підійду до пустої постелі -
Не чутиму слів...
Ви просто втекли, оминаючи скелі, -
До теплих морів.
Я Вас зачаровував - ніжний і гордий.
Мовчу і не стримую сліз.
Я смерті не вірю! - Стою на платформі. -
Ви скрізь.
Хай листя обсипалось, змиті і стерті
Скорботні слова, наче дощ.
Якщо вже для цілого світу ви мертві -
Я мертвий також.
Я бачу, я чую - Вас завжди і всюди,
- Що стрічки на ваших вінках? -
Я Вас не забув, і навряд чи забуду -
В рядках.
Таких обіцянок відома безцільність -
Людська простота.
- Листа у минуле. - Листа в неймовірність. -
Пустого листа.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374540
дата надходження 31.10.2012
дата закладки 05.08.2013
Прозорі роси розчесали вранці м`яту.
Умили яблука в бабусинім садку.
В обнімку з персиком гіллям підперли хату -
жаданий рай для господині в холодку.
А долі всипано петуній, портула́ку,
асфальт пронизує увесь малий спориш.
Плодово-ягідно дзижчать собі комахи
на день, збудивши, цю казкову тишу тиш.
І колись днем, одним липневим і гарячим,
я до бабусі її стежкою прийду.
Вона, як мати, у тривозі вже й заплаче,
а я із вдячності до ніг її впаду...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436395
дата надходження 10.07.2013
дата закладки 10.07.2013
Упрямилось небо, крошась под колеса,
На крыши, на ветки, на шляпы прохожих,
И сделались все - друг на друга похожи,
Машины, дома, человеки - белёсы.
А дворники небо с дорог вычищают...
Белёсые люди - спешат на трамваи
И в них разноцветятся, медленно тая,
И вновь возвращаются в белую стаю.
Кромешное небо, что виделось синим,
Рассыпалось белой пуховой периной.
Под ним засыпает наш город старинный.
И граффити ночью оставит нам иней.
И детскою розовой пяткой к рассвету
Наш вылезет город из-под одеяла,
И небо решит раскрошиться сначала,
Но дворники снова одержат победу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391176
дата надходження 09.01.2013
дата закладки 10.07.2013
Інтегрована у м́оє життя,
Як вірус у мікросхему,
Ти у мене одна, одна,
Назавжди, навіки, напевно...
Ти - вільна енергія Гіббса,
Хаотичний броунівський рух,
Як міфи Еллади вічна,
Ти - зорі, а я пастух...
Нівелюй моє третє пришестя,
Залишай мене міддю в кишені,
Я віри твоєї похресник,
Що щастя ховає у жмені...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436291
дата надходження 09.07.2013
дата закладки 10.07.2013
От заката глаза слезятся,
Раскрывает объятья вечер,
Ты бы мог мне сейчас признаться,
Жаль, что не в чем.
Смолкнут часики на запястье,
Ты обнимешь меня за плечи,
Поделиться б с тобою счастьем,
Жаль, что нечем.
От жары увядают розы,
В этом мире никто не вечен…
Ну какая, скажи мне, польза
В нашей встрече?
© Copyright: Любовь Козырь, 2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435394
дата надходження 05.07.2013
дата закладки 05.07.2013
Хіба що поміж інших кораблів
Десь і твої стоять занедбані фрегати:
Життя - не вірш, лише сукупність слів
З яких тобі самому вибирати...
Хіба що поміж інших височінь
Десь і твої горять невидимі вершини:
Життя - не камінь, що кидає тінь,
Життя - це дощ, що точить камінь, й зливи...
Хіба що поміж інших всіх сполук
Десь і твої стоять у колбах реактиви:
Життя - не список пережитих мук,
А тих, після яких ти став щасливий...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430968
дата надходження 12.06.2013
дата закладки 12.06.2013
Я -
буревій.
Неосяжним крилом обіймаю
Кожну мить твого сонного лаю
Поцілунками для твоїх вій.
Не надій.
Я -
водоспад.
Ніагарський, а може небесний.
Рясний, щирий, віщаючий в́есну.
Доброзичливий звук канонад.
Не назад.
Я -
землетрус.
В моїй владі усе, що захочу.
Тільки тіло твоє не лоскочу.
Як багато у тебе спокус...
Боягуз.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427694
дата надходження 27.05.2013
дата закладки 27.05.2013
ти зараз затримуєш подих,
твій голос тремтить передчасно.
так щастя наповнюють води,
воно ж бо приходить невчасно.
порожнечу миттєво заллє ,
зсередини пнеться крізь груди
бажання кричати ім"я твоє,
і хай вже що буде, те буде.
весна перетворить на вітер,
весь смуток, чекання і тугу.
прийде незабаром і літо,
і зникне лібідо напруга.
забудеш про ночі безсонні,
білизни мережив вологість,
бо душі й серця не бездонні -
є гірке в житті, є й солодкість...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420684
дата надходження 24.04.2013
дата закладки 13.05.2013
Намалюй мене, будь ласка....
Швидкими мазками, дешевою фарбою, можеш оголеними пальцями душі...
Нехай у мене не буде обличчя, адже коли тебе нема поруч, я тільки існую...без емоцій, без обличчя, без повітря в легенях...
Намалюй мені яскраве волосся, будь ласка...адже я живу тобою, і палаю власними почуттями...намалюй почуття за край..
Старим пензликом, дешевими фарбами і кольором на полотно...
Можливо, ти побачиш мене з посмішкою, а, можливо, з очима сповненими сліз...можливо я буду одягнена, а можливо без жодного натяку на пристойність...Але якою б ти мене не намалював, я твоя...
Малюй душею, кісточками, руками, тілом...
Не обдумовуй сюжет...малюй заплющеними очима...малюй, будь ласка, серцем...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391369
дата надходження 10.01.2013
дата закладки 13.05.2013
Коли я впаду...
мою кров вип'є рідна земля,
щоб виростити з неї траву,
для коня того,
хто стане на моє місце...
Юрій Горліс-Горський
Я не боюсь
Мій страх це їхня сила
Я не журюсь
Зі мною Бог і віра
Я не здригнусь
Не поверну спини
Не каюсь
Хай покаються вони
Я не холоп
Не стану на коліна
Я патріот
Мене ненавидить країна
Усе мине
Та слава не загине
Життя пройде
Душа до Бога злине
А зараз-в бій
За волю або смерть
За нарід свій
Я йду в останній герць.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402447
дата надходження 19.02.2013
дата закладки 30.04.2013
Без тями закохався в тебе я
Та знову недосяжна ти для мене,
Немов вечірня зіронька оця
Ти причаровуєш красою всіх до себе.
За цю любов боротись треба
І я не буду опускати рук,
А піднесу я їх до голубого неба
І ти відчуєш серця стук.
Та все це просто нездійсненна мрія
Яку вдихнути до свого життя
Не допоможе лиш одна надія,
А й щира віра в наші почуття.
Та зараз ти черства і не готова
Нездатна проявляти навіть співчуття,
Не те щоб пізнавати радощі любові
Бо хочеш мук,страждань і каяття.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418782
дата надходження 16.04.2013
дата закладки 29.04.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 26.04.2013
Не смію я дивитись в твої очі
Такі ясні, палючі як вогонь,
Що сліплять вдень і осліпляють ночі,
Що моє серце розітнуть, либонь.
Не смію я дивитись в твої очі
Що сила в них - і блискавка і грім,
Що без пощади б'ють.
Ті очі
які боюсь, які люблю... а втім...
Усе віддав би я за тії очі,
За дні і ночі мої в тих очах
Що їх боюсь, люблю
і дуже хочу
Згоріти в них дотла
немов свіча.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387167
дата надходження 23.12.2012
дата закладки 26.04.2013
Сузір"я бродячих псів
У центрі твоєї галактики
Від екваторів до полюсів
Зграї злодіїв, сотні зрадників.
Але ти не такий як вони:
Проти світу один, проти течії...
Ти людиною є - і все!
Ти боротись із ними приречений.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384615
дата надходження 13.12.2012
дата закладки 26.04.2013
Зірки заплетені у твої коси
Тендітно-мерехтливі, як і ти,
Виблискують смарагдами у росах -
Так само ти мені світи.
Світи як місяць у годину темну
Показує заблуканому шлях.
Ти зникнеш - я тоді загину
Без відблисків твоїх свічад.
Дощем не падай, не зникай за хмари;
Як буду знати, що ти там -
То розведу тоді руками
Ті хмари, і тобі віддам.
Зійди веселкою над полем,
Рушник барвистий в небі розстели,
Спустись до мене маревом прозорим -
Ти ж так подібна до весни.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420084
дата надходження 22.04.2013
дата закладки 26.04.2013
Мне здесь одиноко.
Мне здесь... некрасиво.
Сплошные пороки.
Сплошное насилие.
Бессилье.
Сама говорила:
Гордая, сильная.
Куда же вдруг делись все силы?
Откуда взялась
Продажа по паспорту,
Слёзы внезапные
В общественном транспорте?
Слёзы по плану
Взаперти в туалете
И ностальгия о доме, о лете?
Решётки на окнах -
Первый этаж.
Благоразумнее их -
На девятый...
Чуть вечер - домой,
Фонарный кураж.
Зигзагоходящий
Автобус проклятый.
Всё настроение передаст
Младенец,
Рыдающий в пыльном автобусе.
Опавшие
Листья и чувства - контраст.
Да, осень - клякса
В жизненной прописи.
Так много ещё будет потерь...
Мы нежность вынюхивать будем по следу.
Родной мой, малыш. Ты знаешь... Теперь
Мне каждая осень
Будет
Казаться
Последней.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364451
дата надходження 16.09.2012
дата закладки 24.04.2013
Незряча дівчинка
стояла біля Храму
холодний дощ...
закуталась в кофтину
а люди йшли...її минаючи...
крізь браму...
і кожен вів до сповіді дитину
Незряча дівчинка...
просила копійчину,
молитву промовляючи губами...
по щічках сорому котилися сльозини...
побожні йшли повз неї тьоті...мами...
вони проходили...
глухі...сліпі серцями
вели дітей молитися до Бога...
не розуміючи, що поруч, біля брами
стояла Совість...
чиста і убога
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405375
дата надходження 01.03.2013
дата закладки 15.04.2013
Что ты в жизни моей – нежность,
Рук прохладных замедленный бег,
Неразменянная неизбежность,
Мой нечайный Серебряный век.
Что ты в жизни моей – шёпот
Губ горячих. Восторженный смех.
Детских ног торопливый топот
И бледнеющий призрак утех.
Что ты в жизни моей – бегство
От предавших друзей и врагов
В беззаботное пешее детство,
Где жалел и прощал дураков.
Что ты в жизни моей – берег,
Мачты срублены на корабле,
Штормы множили яркость Америк,
Но вернули к родимой земле.
Что ты в жизни моей – счастье,
Незаслуженно даренный свет,
Чтоб услышать в том бархатном «здрасьте!»
Все ответы – за множество лет.
Ты меня от беды укрывала,
Терпеливо шептала – дождись
И давала начать всё сначала…
Что ты в жизни моей? Жизнь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407851
дата надходження 10.03.2013
дата закладки 14.04.2013
– Я видел море!
. . . . . . . . . . . . . . . . – Ну так и что же?
– Я видел море в гусиной коже,
Я видел море в лиловой шали,
Там слезы лечат, а речи – жалят.
Я видел море в восторге кружев…
. . . . . . . . . . . . . . . . – Я видел море – не лучше лужи!
–Я видел в море пучины страсти,
Я видел в море источник счастья…
. . . . . . . . . . . . . . . . – Я видел: море глотает снасти!
. . . . . . . . . . . . . . . . Я видел: море змеи опасней!
– Я гладил море! Оно – смешное,
То вроде супа, а то – живое!
. . . . . . . . . . . . . . . . - Я трогал море – так, недотрога.
– Я выпил море – совсем немного…
. . . . . . . . . . . . . . . . – Ты выпил море? Оно же сине!
. . . . . . . . . . . . . . . . Наверно старо и в паутине
. . . . . . . . . . . . . . . . Химично может – да кто там знает
. . . . . . . . . . . . . . . . Его где варят, хранят в сарае.
– Я видел: море – открыто, честно,
В нём пахнет свежесть как сдобы тесто,
И в белом креме своих барашков
Так хочет верить – дрожит, бедняжка,
То мелкой рябью, то в складках юбки
На ней рисунки – киты и шлюпки
. . . . . . . . . . . . . . . . – Я видел море.
– Меня послушай.
Ты видел море, живя на суше!
А море видно лишь тем, кто в море,
И тем, в ком море – в крови растворе
Открытым ветру – с собой не в ссоре
Прости себя же –
и выпей море!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358397
дата надходження 18.08.2012
дата закладки 13.04.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 13.04.2013
Час сочиться, мов кров із рани.
Ніч настала тяжка і довга.
Чи воскресне Христос?
Чи наступить ранок?
Ми чекаєм.
Та як це добре,
Бути тут, серед тих, хто може,
Сподіватися як і я воскресіння.
Подивися на жнива Твої, Боже,
Ти посіяв добре насіння.
Ноги терпнуть,
Обтяженні віки...
Та співає хор тропар Воскресіння...
І щезає утома, губляться роки,
Знов радіє душа у надії спасіння.
Проживемо ще рік,
А може і більше, -
Милосердний Господь,
Що Воскрес сьогодні.
Все простилось й забулось,
Що було раніше,
В серці радість лишилась,
Тиша і спокій.
Великодня ніч 15 квітня 2012р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417936
дата надходження 12.04.2013
дата закладки 13.04.2013
Сині волошки в житах.
Небо прозоре і чисте.
Білий замріяний птах.
Райдуги коромисло.
Серце тріпоче й щемить;-
*Господи, як все прекрасно*
Кожна прожита мить -
Дотик до Твого царства.
Все тут голубить зір.
Все окриляє душу.
.................................................
Ось під рукою п́апір,
Я записати це мушу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417140
дата надходження 09.04.2013
дата закладки 13.04.2013
Я розмішую ніч у горнятку вранішньої кави.
Медом мрії гірчать,на білизну всі краплі до дна.
Я кохаю не тих,я усі порозсіюю чари,
Залишуся в обіймах я вітру назавжди сама.
І твоє запізніле кохання вже вицвіло сонцем,
Не розбереш,що в ньому є:пристрасть,самотність,журба?
Розмовляю з закоханим вітром я через віконце,
Вчусь писати від вітру диктант і чарівні слова.
А він тулиться так до моєї душі як людина,
В філіжанці розмішую присмак закоханих слів.
Я для нього назавжди маленька,рідненька дитина.
А в дитину чомусь закохатися вітер не смів.
І твої запізнілі листи не співпали у часі,
Я колись так молилась хоча б за єдиний рядок.
Мою душу чомусь розірвати з байдужістю ласі
Некохання до тебе і сотні до вітру думок.
Я кохаю не тих,та вони закохаються потім,
Так потрібно,до краю наповниться моя душа.
Пише вірші,відносить в редакцію літняя осінь,
А хтось скаже:ти Ангел хороша подруго моя.
Ці слова дорогі,ці слова посадили у душу
Ті зернини,що потім зберу-роздарую я в світ.
Притулить до душі,цілувать,обійняти Вас мушу,
І бажати лишитись такою хоч тисячу літ.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418174
дата надходження 13.04.2013
дата закладки 13.04.2013
Серед сотні очей, серед сотень облич
я шукала тебе стільки років..
Сотні білих ночей зі слізьми віч-на-віч
а ти був лиш за декілька кроків.
Ти мене обійняв, я відчула тепло
таке сильне, що хочеться жити.
Повторю, щоб ти знав,
скільки б зим не пройшло
я не зможу тебе не любити..(L*)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418171
дата надходження 13.04.2013
дата закладки 13.04.2013
Уривки улюблених кінострічок...чок-кулачок.Такий сьогодні настрій- стрій- стрункість! Про неї думаєш! У всьому шукаєш правильних форм , ідеальних згинів-загинів- згинув,наче порох у повітрі –вітрі. По ту сторону скла вже весна,шукаєш виходу на зовні –зовні у бавовні світ, а твій?...Грюк-трюк-стук. ,Пауза-з них часами музика сильніша-ніша, в житті кожного своя. Своя, сама собі, бо не твоя-я..... ... .
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417242
дата надходження 10.04.2013
дата закладки 10.04.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 04.04.2013
Ніч розпростерла крила у просторі похмурім,
З поматами на мантії зірковими.
Вона – як велетенська така ведмежа шкура
Із блискітками ясно – пролісковими.
Совою ще востаннє із моторошним співом
Пірнула в нору, темряву на заході,
Щоб небо враз заграло яскравим переливом,
І від краси цієї бути в захваті
І травам, що росою умиті, розмовляють,
І кущику з натхненною суницею,
І дзвоникам тендітним, розсипаним у маю.
З вогненної палітри багряницею
Розквітнув враз світанок, прокинулися в небі
Хмарки – літали радо разом з бджолами.
А в озері МохОвім* гукав лебідку лебідь.
Й туман ранковий простягався долами.
*Мохове озеро знаходиться в лісі біля м.Таращі, що в Київській області. Воно маленьке, але надзвичайно глибоке й чисте.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415650
дата надходження 04.04.2013
дата закладки 04.04.2013
відболіла душа зачекавшись
відстонала і вийшла на волю
і коханням німим настраждавшись
полетіла шукать свою долю
ледь жива із крилом перебитим...
та повітрям наповнивши груди
розірвала ланцюгом сповитим
свою ношу, що з нею повсюди
посміхнувшись і очі відкривши
і побачивши сонце щасливе
із любов.ю себе відтворивши
ожива, зажадає красиве.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237493
дата надходження 28.01.2011
дата закладки 04.04.2013
Вот такое виденье картины Альвидаса
Венцлаускаса «Раздувательница облаков».
Я не пишу тебе пока,
я раздуваю облака –
вот эти славные барашки,
как сердце под твоей рубашкой,
трепещут, скачут и поют,
и просятся в ладонь мою.
Но, даже к ним не прикасаясь,
я представляю, как босая
хожу от кресла я к столу
и повторяю, что люблю.
Люблю небритый подбородок,
хочу его губами трогать,
люблю все родинки твои,
хочу их долго находить.
Люблю, когда бываешь «букой»,
когда в протянутую руку
слова кладёшь мне, как ежат.
А мне их хочется прижать,
согреть колючки, спеть им песню
о том, что будем скоро вместе.
О том, что так и быть должно,
ведь мы с тобой уже одно!
Одно дыхание и строчка
одна. Сейчас хочу я очень
раздуть на небе тени туч!
Чтоб самый первый тёплый луч
апрель наш сделал очень ясным,
соединил две жизни счастьем.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415189
дата надходження 03.04.2013
дата закладки 04.04.2013
А ви стрічались з Сатаною?
Не зустрічалися? Та ну!..
Тоді вважайте новиною –
Ви ж не впізнали Сатану!
А він усюди, де про Бога
Не пам’ятають кожну мить,
Де не шкодують слова злого,
Де неба чистого блакить
Не помічають… Де ув очах
Не сяють зорі й сонця блиск,
Там, де добра і запах вичах -
А є лиш зла колючий спис…
Там, де коньяк, текілу, віскі
Без міри й понад міру п’ють,
Де не шанують рідних й близьких,
Де не любов панує – лють…
А ви – не там? Тоді – вітаю!
Ви – досконалі в чистоті!..
Лиш зазирніть углиб, до краю
Собі у душу… Як, святі?
26.09.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282812
дата надходження 26.09.2011
дата закладки 04.04.2013
Засыпаю я с мыслью, что полподушки
оставляю тебе, что люблю, так сильно.
Просыпаюсь и мир начинаю слушать –
он заполнен тобою и небом синим.
Дальше – кофе, пока закипает турка,
я пишу о тебе, оживляю строчки
каждым вдохом и звуком, сердечным, гулким.
А выходит: «люблю, очень-очень-очень».
И за дверью весна – ярким солнцем пляшет,
для тебя, как мне кажется, ярко-рыжим.
И пришедший апрель будет только нашим,
потому что им нежность такая движет,
что дышать можно только друг другом, вместе,
засыпать можно только вдвоём и рядом,
просыпаться, когда горячо и тесно...
Но, ведь нам с тобой «только вдвоём» и надо.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415484
дата надходження 04.04.2013
дата закладки 04.04.2013
Я вірю в почуття святе!
Палким я буду, як ніколи!
І розкажу тобі про те,
Як серце крається і коле.
Я розкажу, як в мої сни
Ти появляєшся щоденно,
Як я чекаю вже весни
І дні як тягнуться буденно.
Але не слухай моїх слів,
Цілуй так пристрасно і сильно,
Цілуй, як ти ..., як я хотів,
Цілуй до втоми, божевільно!
06.01.2011 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414636
дата надходження 01.04.2013
дата закладки 01.04.2013
В зимовий вечір глянь на небо:
Там зорі посміхаються тобі.
І ти згадай, як я відверто,
В коханні зізнавався при дощі.
Та все змінилось - зорі стихли,
І голос мій не милий вже тобі,
А серце досі не остигло,
Хоч ніби місяць лютий на дворі.
Я знаю, слів моїх не треба,
Вони розвіються, мов білий дим.
І от відкрив в собі поета,
Мабуть, щоб не залишитись німим.
А я писатиму щоденно,
Допоки вітер віє в небесах,
І ти не знатимеш напевне,
Кому присвячені мої слова.
В зимовий вечір плаче небо -
Це зорі захлинаються від сліз,
А все тому, що ми так грубо
Розбили вщент казковість наших мрій.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402103
дата надходження 18.02.2013
дата закладки 29.03.2013
Моя подушка пахнет тобой,
а в комнате пахнет клубникой..
Ты мой! Слышишь – мой!
- тишину разрываю криком.
Эти губы – только мои,
эти руки, и зелень глаз…
Отдаю тебе все свои дни,
и сумбурный жизни рассказ.
Я вдыхаю твое дыханье,
языком провожу по губам –
таинство, очарованье…
Время делится пополам…
Пальцы нежно пройдется по коже,
сердце бьется чуть-чуть не в такт,
сотрясаясь от мелкой дрожи –
мы танцуем, - такой пустяк…
Слова совершенно неслышны,
касание… ветра вздох:
даже звезды сегодня – лишние…
Только эхом: „мой бог… мой бог…”
12.10.06
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=30249
дата надходження 18.06.2007
дата закладки 29.03.2013
Грохни меня об стенку,
Взяв, как кота, за холку.
Пусть полетят осколки
Прямо тебе под стельку,
Прямо тебе в постельку.
Ляжешь - вонзятся в тело,
Встанешь - упрутся в пятки,
Болью чумной и сладкой,
Гордой горящей стеллой,
Ну же, не думай, сделай!
После сорвешь ботинки,
Вышвырнешь на пол простынь,
Милый, не так-то просто
Вытрясти сны с простынки,
Брякнув душе "Остынь-ка".
Грохни меня до звона
Битых со зла тарелок:
Мне не видать апреля,
Мне не хлebать озона,
Если любить сезонно...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380590
дата надходження 26.11.2012
дата закладки 29.03.2013
Біжить розпатлане дівчисько,
От-от захлюпає з жалю,
"А щастя близько,
близько,
близько",-
Хрумтіли брязкальця калюж.
Чимдуж від себе, сонця, серця,
Що кимось повне до краєв,
Та як втекти від того герця,
Де розум завше програє.
Людський наклеп - мерзенний покруч -
Чіпляє коси на кілки,
"А щастя поруч,
поруч,
поруч",-
б`ючись, кричали тарілки.
А в спину промінь,
промінь,
промінь -
Зимове сонце точно в ціль,
Хіба ж залишаться на спомин
Душі втікачки манівці.
Під снігом - проліски рапсодій,
І хтось шепоче, як девіз:
"А я осьо,
осьо,
осьо де!
Ти тільки краще придивись".
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395151
дата надходження 24.01.2013
дата закладки 29.03.2013
Згубили цвіт замріяні дерева,
Потроху поклубились спориші,
Вона була закохана у літо,
А він був літом у її душі.
Коли сп'яніли ночі від любові
Солодкими медами до межі
Зійшлися в танці літо із весною,
Але поснули дуже скоро мов чужі.
Окуталась вона цвітінням яблунь,
Його не ждала - тихо одцвіла,
Затьмарена безумством ошалілим,
Було то мліла часом, то жила.
Вона безтями полюбила літо,
Жаркі самозакохані вуста ,
Але відходила помалу в безвість
Ще юна і закохана весна.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368778
дата надходження 05.10.2012
дата закладки 28.03.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 27.03.2013
Так боляче, так ніжно любити не тебе,
І ці метелики ловити безнадійно.
Коли погасло світло, залишилось одне -
Ховати свої сльози у посмішці постійно.
І очі твої знову шукати уві сні,
Благати Бога, щоб на мить скоріш забути.
Думки про тебе, як у гарячому вині,
П'яніють так, що ніби випив я отрути.
Я не чекатиму! Навіщо? Любов пройшла!
Твоя… Моя… З'явилася потрібна, інша.
На диво, вистачає усім сповна тепла,
Якщо чужа для мене стала наймиліша.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410965
дата надходження 21.03.2013
дата закладки 26.03.2013
Ця зима вже лихоманить -
Сніг іде, а радості нема.
І ніхто вже не запалить
Мого серця так, як ти змогла.
Руки у тепло не вірять,
Бо мороз не раз їх обпікав.
Вже весна. Чому ж зневіра
В те, що ти будеш колись моя?
Не моя. І я це знаю.
Холод твій лютіший за мороз.
Я присяду, хоч би скраю,
Там, де в мріях ми були разом.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412668
дата надходження 26.03.2013
дата закладки 26.03.2013
Я не та,що колись...
захлиналась від болю і зради
що картала себе,
за не правельно зроблений крок,
що боялась завжди...
невгамовно нестерпного спаду,
що боялась із низу
щоб без дозволу дертись у вись.
Я боялась себе,
я боялась того що в мені вирувало
кожен крок був страшний,
наче крок я робила на смерть
я давно вже не та...
я в собі я себе збунтувала
я сильнішою стала!
Вже такою не буду як була колись!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407942
дата надходження 11.03.2013
дата закладки 25.03.2013
Туманний ранок,пізня осінь
листопад за вікном стоїть
і як завжди о сьомій ранку
будильник голосно дзвенить.
Ця осінь тугою повита
безмежно довга і пянка
і кожен день несамовито
холодний вітер,дощик полива.
Проснешся зранку,треба бігти
поспати ще хоча б лиш мить
напевно я невмію жити
і розум ще мабуть мій спить.
А просто хочеться забутись,
і з ритму цього збитись назавжди
дурних привичок цих позбутись
в нове життя новою увійти.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405634
дата надходження 03.03.2013
дата закладки 23.03.2013
День отзывается только на имя,
имя твоё. Это необъяснимо!
Это не чудо – простая формальность –
заново названы дальние дали.
Близкие тропы, дороги, аллеи,
всё, что дороже, всё, что нежнее
и больше жизни. Такая love story.
И отзываются небо и море
только на имя твоё... Мне не странно.
Это судьбы неизбежная данность!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387854
дата надходження 26.12.2012
дата закладки 26.12.2012
[img]http://cs418825.userapi.com/v418825008/138c/a1ZbCGo6oeg.jpg[/img]
Білим покривалом стелиться туман,
Огортає землю жовтувата шаль,
А за небокраєм і десь далі, там,
Ти сидиш самотня, а в очах печаль.
Цьогорічна осінь, як і ти, сумна -
Плаче болем небо, листя обліта,
Тільки ти не плачеш - сліз тепер нема,
Витекли, напевно, з відчаю до дна.
Ти не плачеш! Навіть боляче якщо,
Почуття не вмерли - у тобі любов,
Ставши на коліна, крикнеш ти: За що?
А в душі слова ті згадуються знов.
"Я сказав цій осені і тобі скажу:
Ти, пробач кохана, більше не люблЮ,
Та відкрию серце, хай і на біду,
Уже іншій, мила… ти ж мене забудь".
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383074
дата надходження 07.12.2012
дата закладки 07.12.2012
Простыл... Прости.
Забыл держаться.
Коль не снести,
То можно сдаться.
Простыл... Прости.
Держался из последних сил
Потом держаться позабыл.
Прости... Простыл.
Зима, метель.
Когда апрель?
Хочу весну и теплый дождь.
Хочу вино, хочу постель
И чтобы рядом ты.
Опять ваниль,
Опять мечты.
Открытый тыл...
Прости... Простыл.
Простыл... Прости
Февраль. Мосты.
Где я? Где ты?
Куда идти?
Простыл... Прости...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381392
дата надходження 30.11.2012
дата закладки 06.12.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 06.12.2012
Не хвилюйся, що надворі осінь,
На порозі лютая зима,
Хай тебе зігріють на морозі,
Ну хоча б скупі мої слова.
Осінь сипле золотом яскравим,
Голосом твоїм шумлять вітри,
Всі слова заплутаються в травах,
Затремтять краплинками роси.
Біль і щем у серці від розлуки,
Осінь ця закрила всі мости,
А скрипаль мінорно грає звуки,
Де щасливі були я і ти.
Ніби душі сплетені в акорди,
За вікном танцює листопад,
Тільки ми усе виводим ноти,
Ті, що разом вже не зазвучать.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377997
дата надходження 15.11.2012
дата закладки 01.12.2012
[img]http://cs303102.userapi.com/v303102008/2e38/wPb_rqHQLw4.jpg[/img]
Сумую я за осінню шалено,
Сумую… полетіли журавлі,
І ти підеш, я думаю, напевно -
Не бережеш любові взагалі.
Крізь стрІчки слів приховані лиш сльози -
Не по твоїй, не по моїй вині.
Та от чому тепер ось ці морози
Картають моє серце у журбі?
А ти холодна! Хоч така холодна,
Та я тобою пристрасно горів,
І не потрібна мені досі жодна,
Бо серцем відпустити не зумів.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377709
дата надходження 14.11.2012
дата закладки 01.12.2012
Тебе я більше не люблЮ,
Але і менше чомусь також.
В любов я щастя піділлю
І ти злетиш у небо птахом.
Відчуєш радість неземну,
Ось ту, що так давно чекала,
І мов пір’їнкою в раю,
На крилах ти уже літала.
Я споглядатиму десь там,
Де зорі сяють до смеркання,
Нема рахунку тут літам,
Шкода, але й нема кохання.
Своєю посмішкою світ
Ти пригортаєш безупинно,
Та тільки я уже не міг
Торкнутись вуст твоїх так ніжно.
Лиш не питай чого нема
Мене з тобою тепер поруч -
Віддав життя я недарма
За твоє щастя світанкове.
…А бути щасливим - не завжди бути разом,
бо щастя для мене - бачити сміх її знов…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380458
дата надходження 26.11.2012
дата закладки 01.12.2012
Я захворів Тобою,
Мабуть невиліковно,
І жодні таблетки з водою,
Не допоможуть змістовно...
Навіть найкращі уколи,
Невзмозі нічого зробити,
Тебе не забуду ніколи,
Та буду любити, любити...
Так само рентгенівські знімки,
Не покажуть мій внутрішній стан,
Де мені взяти, звідки,
Протидію твоїм очам ?
А може це - стенокардія ?
Потрібні дорогі препарати ?
Від одного погляду серце мліє,
Та не можу спати...
Медицина тут безсильна,
Лікарі розводять руками,
Магія чар - всесильна,
І керує моїми думками...
Витираю піт із лоба,
Наче підступний вірус береться,
Яка ж це - дивна хвороба,
Що коханням зветься...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377923
дата надходження 15.11.2012
дата закладки 01.12.2012
Утро дамы пахнет ароматом кофе ,
Булочкой с корицей ,капелькой духов ,
Золотым колечком , маникюром новым,
Ароматом шейных шелковых платков...
Мил мужчинам запах утренней газеты ,
Гладких подбородков,галстуков тугих,
Выкуренной смачно первой сигареты,
Завтрака,бензина...Утром для двоих
Аромат есть общий - детских потягушек,
"Нехочувставашек", дерезы-козы ,
Запах манной каши, мыла и игрушек,
"Глазкиумывашки"-утренней слезы.
...Утро мамы пахнет кофе и корицей,
Манной кашей,мылом,гелем для бритья,
Бесконечным счастьем, радостью на лицах,
Запахом единства - дети, ты и я ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273147
дата надходження 02.08.2011
дата закладки 30.11.2012
Как много солнечного света!
Сверкают золотом поля…
На стебелечке тонком лето
Стоит - качается…И ряд
Тенистых ив таит прохладу,
И виноградных лоз жгуты
Назло всему – а так и надо ! -
Теснее жмутся…С ними ты,
Врываешься в рассвет бесшумно,
Ногами босыми в росу…
И жаворонок неразумный
Фьють! – в облака… А я несу,
Ладошками от чуждых взглядов,
Хлебов касаясь золотых,
День той весны…ты где-то рядом…
И шаг мой осторожен, тих …
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381433
дата надходження 30.11.2012
дата закладки 30.11.2012
Занадто слів,
не підхоплених обрієм,
Забагато іронії в погляді…
Полиш мене
у вишневому цвіті
заходу.
Серце крається
краєм,
прірвою
Під величним маревом
дерева
мрійного
Ми скидались тополями ясними,
А лишились: ти – хмелем, я –
ясенем.
Місяць дивиться,
чулиться
подумки;
Зорі стелять під ковдрами подушки;
Ніч дивується світлу віконному…
Ти лишилась: над небом,
над дзвонами.
12.04.2011, 19:48
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260508
дата надходження 19.05.2011
дата закладки 27.11.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 19.11.2012
Я тебе відпускаю – губами, руками,
А сліди твої стерла з підлоги.
І ті квіти, що ти дарував, вже зів”яли.
Не проситиму, ні, допомоги.
Ще наївно тобі прихилити хотіла
Неба край. Та я знов помилилась.
Мені втримати край той, тендітній, несила.
І його, як тебе, відпустила.
За вікном у холодне встромилася небо,
Зачепившись за хмари гілками,
В тихім відчаю яблуня. Їй вже не треба
Листя всохлого. – СплИвло з дощами.
Я тебе відпустила, як яблуня – літо.
Чимсь на неї тим відчаєм схожа.
Все водою, секундами, пам”яттю змито.
Відпустити лиш серцем не можу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375356
дата надходження 04.11.2012
дата закладки 08.11.2012
[img]http://data.whicdn.com/images/16651772/302961_260626800646113_107151212660340_700035_677013140_n_large.jpg[/img]
До останнього подиху вітру,
До останньої краплі дощу,
Серце юне любитиме вірно,
А в душі лиш питання: Чому?
У коханні цінив я довіру,
От тому і довірив життя,
Я по-іншому просто не вмію,
Бо була ти, мов щире дитя.
По-наївному вірив у вірність,
Тільки в тобі її не знайшов,
Жаль пройшли ті часи і та юність,
Коли легко повірити знов.
Ти поглянь, вже і вітер не сильний,
Та і дощ не такий-то рясний,
То чому ж тоді досі я вірний,
І цей світ для нас двох замалий?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370485
дата надходження 12.10.2012
дата закладки 08.11.2012
[img]http://cs419023.userapi.com/v419023008/b3e/p3eVRs53Xts.jpg[/img]
Повільно затікає у скроні мої осінь,
І крадькома проникла в серця близьких людей,
Та тільки в моїм серці весняна досі повінь,
Що стала аргументом недоспаних ночей.
У тебе у долонях посохли білі квіти,
І відсиріла палаюча колись любов,
Ну що ж, пройшло кохання - нема чого жаліти…
Бо хто умів любити – полюбить вірно знов.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376135
дата надходження 07.11.2012
дата закладки 07.11.2012
Я тобі написав би листа,
Лиш проблема - не знаю адреси.
Ні країни, ні міста, села,
Їх нема в інтернеті, у пресі...
Я прийшов би до тебе босоніж,
По асфальту, полях, по стерні.
Ти у світі одна, і немає такої ж,
Інші всі непотрібні мені...
Я до тебе летів би на крилах,
Біля хмар у полоні вітрів,
Розіп'явши широкі вітрила,
Подолав би весь простір морів...
Не збагну де шукати цю мрію,
Чи зустріну тебе в одну мить?
Все одно сподіваючись вірю,
Й віра душу мою полонить...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371745
дата надходження 18.10.2012
дата закладки 18.10.2012
Il y a deux femmes : ma mère et soeur
Elles sont lumière
Dans mon jeune coeur,
Sourire brillante le jour derniere.
Ma mère est guide dans le chemin,
Elle monts, où je dois aller,
Elle m’apprends d’être bien
Dans un trajet de vie prochaine.
Tu m’aides quand c’est nécessaire,
Tu natte Masia et est joyeuse
Tu est soleil quand ciel est bleu,
Tu est une tranche de chance, ma soeur.
C’est votre jour les femmes de Terre,
Soyez heureuses, bonnes et jolies,
Parfois nous sommes très impolis,
Nous vous menons à sanctuaire.
Мої чарівні
Дві жінки – мати і сестра
Є світлом
В серці повнім літа
І сяють всміхнено з вікна.
І мати – гід мого життя,
Бо повсякчас веде в дорогу,
Завжди дає пересторогу
На стежці правди і добра.
Значна ввесь час поміч твоя,
Як гладиш Масю, ти щаслива,
Та мов погода, ти мінлива,
Ти золотко, моя сестра!
Для вас цей день, жінки Землі,
Будьте щирі і щасливі,
Ми, може, трішки пустотливі,
Та в храмі зміряєм вінки!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320189
дата надходження 08.03.2012
дата закладки 16.10.2012
Мне бьі спать
у твоей колючей щеки,
бродить в твоих снах босиком,
ненароком
ронять в них цветьі
и осенние яркие листья,
с приправою нот и стихов...
Мне б светить тебе днем
вместе с солнцем,
окрьілять твой день
как птица...
сварить кофе тебе на удачу
(и снова в тебя влюбиться)
А вечером, обнять ульібкой,
сняв усталость с волос твоих мягких,
прижаться к тебе милой кошкой,
и мурльікать...мурльікать до завтра.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371298
дата надходження 16.10.2012
дата закладки 16.10.2012
Відчуття,наче тижнями ходжу засмучена,
Зустріч була незакінчена...
Довго я така змучена?
Чому саме ти,після перерви-вічності?
Я хочу незвичайної звичності
У голосі,який бринить....
н а в і щ о т о б і я ?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344742
дата надходження 18.06.2012
дата закладки 16.10.2012
Впоминай все то ,что я тебе говорила
и с какой интонацией.
словно руки заламываешь
всеми сброшенными вызовами.
в моей любви нет кульминации
третий месяц страдаю обыденностью.
И все то ,что ты вкалываешь мне внутривенно
Большой и сладкий обман.
Твои глаза шепчут вдохновенно:
«Люблю не тебя. Не тобой пойман.»
___
И ты свои «скучаю»
можеш легко променять
Пускай даже на чай.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346615
дата надходження 27.06.2012
дата закладки 16.10.2012
Забувай мене з подихом осені
в одинокій квартирі.
Твоя відданість - надумані нариси
в уяві зотлілій.
А слова,
ще спочатку були оманливо-сірі.
Забувай мене
з подихом осені.
Знайди в собі сили.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371286
дата надходження 16.10.2012
дата закладки 16.10.2012
Боже правый, утешь своё чадо!
В этой скорби согрей и укрой
Мне ни рая не надо, ни ада,
Спрячь меня за высокой горой,
Чтобы больше меня не увидел
Тот холодный, насмешливый взгляд,
Чтобы больше уже не обидел,
Не манил – в безнадёжье – назад.
Или… или смягчи это сердце,
Чтоб немного открылось оно
Мне навстречу: и вместе – согреться!
И уже не вернуться на дно
Заблуждений, мучений и фарса
В жутком саване белых снегов,
И, чтоб более там не остаться,
Дай опору, надежду и кров!
И ещё, Святый Боже, в круженье
Мне отмеренных вёсен и лет
Умоляю, пошли мне терпенья!
Пусть Любовь улыбнётся в ответ!
15 октября 2012 года
© Copyright: Андрей Андреев, 2012
Свидетельство о публикации №11210157307
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371019
дата надходження 15.10.2012
дата закладки 16.10.2012
Этим утром в десять ровно
Леночка была здорова.
С настроением хорошим
В белом платьице в горошек
Вышла, на скамейку села.
Ам, – одну конфетку съела,
А за ней – вторую, третью…
Стали собираться дети.
Только Лена убежала,
Будто кто её ужалил!
Сжала кулачки в карманах:
- У самой осталось мало!
Нет, не дам… не дам… - твердит,
Стала бледная на вид…
Этим утром в десять ровно
Леночка была здорова.
Всё за полчаса случилось –
Лена съела жадновирус!
фото: http://www.photodom.com/photo/568062
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365552
дата надходження 21.09.2012
дата закладки 16.10.2012
Смотрите-ка, сапожки
Расстроены немножко,
Что их (таких хороших!)
Оставили в углу.
Не уж то не сидеть им
На ножках крошки Светы,
А простоять всё лето
Придётся на полу?
Нет-нет, грустить не нужно!
Без вас нельзя, к тому же,
Ни в дождь и ни по лужам
Девчонке – прыг да скок!
Запомните, что летом
И осенью для Светы
Нет лучше в целом свете
Резиновых сапог!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371197
дата надходження 16.10.2012
дата закладки 16.10.2012
Кричу, что есть духу и силы-
«Я Вас не люблю! Не люблю!..»
От крика уже обессилив,
не фразу, а словно мольбу
во сне, наяву повторяю,
как будто запомнить хочу.
Глагол с личным «я» выделяя,
я так избавляюсь от чувств.
«Я Вас не люблю!» - заклинаньем
и всхлипом трепещет во мне...
Так твёрдо звучат восклицанья,
и так неуверенно - «не»…
23.01.2011г. г. Киев
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236617
дата надходження 24.01.2011
дата закладки 15.10.2012
Осенью облетели у моей мечты листья
и накрыли будни ковром.
И лишь один ее листочек,
поэтический,
все трепетал
на зимнем ветру
не прочтений...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349045
дата надходження 08.07.2012
дата закладки 15.10.2012
Я не каменный – вот что узналось.
То ли радость, а то ли тоска.
То ли выпил, а то ли осталось…
То ль перу изменила строка…
И себе наступая на сердце,
Думал: basta, не буду любить.
А теперь… Теперь некуда деться:
От себя не уйти, не уплыть…
Пускай сердце пока не призналось:
Оно мига заветного ждёт.
Я не камень. И вот что узналось:
Я – живой! Не гранит и не лёд!
14 октября 2012 года
© Copyright: Андрей Андреев, 2012
Свидетельство о публикации №11210146127
Дорогі друзі! Дякую за увагу та підтримку! Ваша віра в мене ще раз довела, що я дійсно не кам'яний, і що натхнення ще прийде до мене.
Я знову разом з Вами!
Щиро Ваш,
Андрій Андрєєв
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370770
дата надходження 14.10.2012
дата закладки 15.10.2012
Сколько грусти теперь в вечерах,
За которыми ночь поджидает…
Дрожь шагов в опустевших дворах,
И никто у дверей не встречает…
Сон так быстро теперь пролетит,
Что и грёз не привидится даже.
Взгляд в предутренней дымке дрожит,
И улыбки рассвет не покажет…
Зябко, суетно день проскользнёт
Перед тем же растаявшим взглядом.
Вечер вновь в ту же грусть поведёт.
И опять! И опять ты – не рядом!
Так написано всё на лице,
Что и на люди не показаться…
Что же будет? Что будет в конце?
Может быть, тебе лучше – остаться?!
23 апреля 2011 года
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255602
дата надходження 23.04.2011
дата закладки 15.10.2012
Жаль, как Ты, я любить не умею,
Боже правый! Не в меру ревнив!
И обиды в душе я лелею,
Слишком мнителен, очень гневлив.
Ты прости за метания эти!
Просто страшно любовь потерять!
Ты ведь знаешь: на всём Твоём свете
Мне ведь больше и некого ждать,
Кроме лишь одного человека,
Что пришёл в мою жизнь лишь теперь!
И прошу: до скончания века,
О Господь Мой, избавь от потерь!
Дай терпения нам в этой гонке
Каждодневной! Храни наш очаг!
Укрепи! Наши нити так тонки!
Береги каждый робкий наш шаг!
Научи нас – С ЛЮБОВЬЮ! – БЫТЬ в мире,
Не оставь нас теперь, не отринь!
Жить с любовью – нежнее и шире! –
Научи, Святый Боже! Аминь.
Жаль, как Ты, я любить не умею…
3 -4 апреля 2011 года
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251571
дата надходження 04.04.2011
дата закладки 15.10.2012
Хіба ранки люблю я за те,
Що святкові вони чи буденні?
Я ці ранки чекаю й люблю
Лиш за те, що приходять щоденно.
Ти вриваєшся вітром у сни,
Обіймаєш мене, як серпанок.
Я люблю тебе, рідний, за те,
Що до мене приходиш, як ранок.
Тішусь в запаху айстр і в смаку
Вишень. В серці – любов така терпка.
Бо ти – квіти і вишні, і дощ…
Що так плаче надворі нестерпно.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361677
дата надходження 03.09.2012
дата закладки 11.10.2012
Хіба ранок люблю я за те, що він – теплий, весняний, осінній?
Я ці ранки чекаю й люблю лиш за те, що приходять щоденно.
Чи люблю я тебе, бо ти – гарний, розумний, чи вільний, чи сильний?
Я люблю тебе, рідний, за те, що, як ранок, приходиш до мене.
Ти приходиш у сни і вриваєшся вітром в відкриту фіранку,
І дощем не сумним, прохолодним гарячим дощем обіймаєш так тепло.
Я у запаху айстр і у смаку вишневому тішуся зранку.
Бо ти – квіти і вишні, і дощ… Що так плаче надворі нестерпно.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358629
дата надходження 20.08.2012
дата закладки 10.10.2012
Відпустіть свої спогади вперті.
Дайте їм відлетіти в минуле.
Там повинні ті спогади жити.
Там – їх дім.
І любов відпустіть свою вмерлу.
Вас вона, недостойна, забула.
Та й сама вона – зсохлі лиш квіти
Біля стін.
І немає Старої любові.
І Нової немає, це – правда.
Лиш одне почуття є. Єдине.
Є Любов.
І слова, що пусті, як полова.
Хай згорять. Щоби знову левада
Зеленіла, колоссям застилась
Знов і знов.
Відпустіть свої спогади вперті.
Відженіть, бо вони вже замерзли
У душі, непотрібні і сірі, -
Плевели.
І відкрийте у серце знов двері,
Почуття щоби знову воскресли.
Засурмили, заграли б на лірі
Ангели.
Не чекайте критичної маси.
Невблаганним не гребуйте часом.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361077
дата надходження 31.08.2012
дата закладки 10.10.2012
Я отпущу любовь, которая бродила
По битому стеклу, по холоду камней.
Бродила босиком и потеряла крылья.
Которая была на свете всех главней.
Я отпущу любовь. И в час свой отреченья
Я не умру, а просто ринусь в круговерть
Пространства и часов, без смысла и значенья
И без боязни в ней, в огне ее сгореть.
Вселенная, возьми бескрылую такую
Мою любовь. Возьми, дай место ей в себе.
Фломастером я ей те крылья нарисую.
С руками я стою, воздетыми в мольбе.
Где миллиарды звезд, найдется мир, бесспорно,
Мир теплый, а не дух, мираж среди планет.
Моей любви не стать безмолвной дырой черной.
Возьми туда, где жизнь, туда, где смерти нет.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368950
дата надходження 06.10.2012
дата закладки 10.10.2012
Контральто золотого октября -
Как бархат. Тембр его – красив, глубокий.
Из оперы осенней ненароком
Он арию поет календаря.
На небе тучи – духи кораблей.
Октябрь стоит в ответственном дозоре.
Певец из оперы, закончит скоро
И полетит дорогой журавлей.
И сладостна мелодия, как сон.
И стаей бабочек воздушно – золотисто
Под ноги сыпятся резные листья.
И ветра зыбкого чуть слышен стон.
В партере – тихо. Зрители в ветвях
И слушатели в боа серых перьев
Так зачарованы! Еще не верят,
Что лето не вернуть, но в сердце – страх.
Контральто золотого октября…
А тучи все плывут под парусами.
Кивают хризантемы лепестками,
Палитру ярких красок нам даря.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369184
дата надходження 07.10.2012
дата закладки 10.10.2012
Ти близько, але так далеко -
На відстані дотику рук,
О, як же з тобою нелегко,
Бо відстань - пожива для мук.
Я вірний їй в своїм чеканні,
Немов самотній в небі птах,
Та не зізнаюсь у коханні,
Бо сльози й досі на очах.
Я витру сльози – посміхнуся,
Хоч і лукаво - все одно,
І щиро Богу помолюся,
Щоб дарував тобі любов.
Бо ти не любиш, не кохаєш,
А я тебе – повір, давно,
Сльозами біль не приховаєш…
Лягли слова твої на дно.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364939
дата надходження 18.09.2012
дата закладки 03.10.2012
Ти пам’ятаєш, як весною,
Коли проникла в душу й стала мною,
Піддався так тобі… без бою,
І не гадав я, що буде все тюрмою ….
Життя це мить, та лиш з тобою,
Але без тебе не залишилось причин,
А я розІп’ятий журбою,
Та в цім стражданні - не вгамую біль нічим.
Чому в словах моїх шукаєш
Лукавий привід, ніби досі я люблЮ?
Холодний камінь не здолаєш,
Бо не потрібно цьому серцю лиш жалЮ.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366289
дата надходження 24.09.2012
дата закладки 03.10.2012
Сьогодні у Києві дощ!
І так тут самотньо… безпомічні ночі – не в двох.
Відбитки оголених площ
Залишать у пам'яті тепер сумний епізод.
Погода сьогодні лютує!
І холод проникнув мені навіть в скроні й до ніг.
А може вона ще сумує?
Просто заплуталась і серце не знає доріг.
Душа помирає від болю!
Та сліз не побачиш - не треба цієї краси.
Не зможу змінити я долю -
Твій подих для мене, як крапля живої води.
Ти завжди була мовчазною!
Та вечір осінній розставив всі крапки над «і».
В житті ти була лиш Любов’ю,
Для мене ж ти стала дорожча за весь земний світ.
А щастя текло мов рікою!
Ще вчора здавалося жити хотів не дарма…
Сьогодні здаються без бою,
Лиш ті, хто кохав досить ніжно лише на словах.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366832
дата надходження 26.09.2012
дата закладки 03.10.2012
Допиваешь мате,
Крутишь волос.
.
.
.
А я сорвал
Свой
Внутренний
Голос!
2008 (2015)г.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319184
дата надходження 05.03.2012
дата закладки 17.09.2012
Ти цвяхом залізним у серце вп’ялася,
Їдкою смолою його облила.
Навіщо прийшла? І звідки взялася?
Шипами прибила до свого стебла…
Хотів би піти, тільки ти не пускаєш,
Хотів би лишитись, але ти болиш.
До тебе іду – ти від мене тікаєш,
Коли не приходжу до мене летиш.
Мов песик слухняний, біжу за тобою –
Мотузку коротку мені ти дала,
І водиш за носа своєю рукою,
В полоні твоєму мої два крила.
Мов небо безкрає, твої ясні очі
Вже стали для мене прокляттям страшним –
Душу мою спопеляють щоночі,
Отруює серце моє їдкий дим.
Пусти моє серце із свого полону,
Я хочу без твого контролю літати.
Лиш будучи вільним, не б’ючи поклони,
Я зможу тебе, лиш тебе покохати.
3 лютого 2007 року
Яна Самчук
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363192
дата надходження 09.09.2012
дата закладки 09.09.2012
Я тихо впала на коліна
і піднесла до неба руки:
«Пробач,мій Отче,не хотіла
я створювать для тебе муки »…
В душі моїй враз стало тихо
і наче струни обірвались:
відчула біль, відчула лихо-
своє життя не оправдала…
До цього часу не зробила
потрібного для світу цього:
я дев’ятнадцять літ згубила!
А що потрібно-невідомо…
Для мене це-немов загадка,
і нам її не відгадати.
Куди звернути?З ким піти?
Хто має нам підказку дати?!
Скажи,що маю я робить,
промов до мене, Святий Отче.
Направ думки й чуття мої
на твою праведну дорогу.
Направ, щоби життя моє
ще не однеє врятувало,
щоби це серце кам’янеє-
людей любило.Відчувало.
Щоби не було в ньому зла!
І щоби заздрості не було!
Тримай. Воно в твоїх руках.
Навіки слава! Богу слава!!!
10.07.2010р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363108
дата надходження 09.09.2012
дата закладки 09.09.2012
Сонце мого духа непорочне...
світло сизе сієш ти навкруг...
Тепло поглядом мені співаєш...
я інкогніто твій перший друг
я вдихаю голосно і тихо
пахощів твоїх простих діянь
З кожним разом знову відкриваю
Іншу невідому раньше грань
я без твоїх ліків ніби мертвий
я сміюся як смієшся ти
я на тебе зовсім не впливаю
тільки мрію в тінь твою ввійти
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335828
дата надходження 08.05.2012
дата закладки 09.09.2012
Дерева листями шумлять.
Зів’ялі квіти вимовляють сум.
Обличчя каже що нема
У голові тиндітних дум.
Блакитне небо ріже очі,
Мов лезо гострого ножа.
Я доживу мабуть до ночі,
Якщо проситиме вона.
До бога – кажуть, це на гору,
А я з шістьнадцятого вниз.
Таким як я, ще й в літню пору
Не видають до раю віз.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185776
дата надходження 23.04.2010
дата закладки 06.09.2012
Позабытый с осени
Запах трав под росами,
Что ещё под косами
Не успели пасть.
Листьев пух рассыпанный
Изумрудной глыбою
Завалил, и сны мои
Цветом – морю в масть.
Бродит юность в воздухе,
Ветер весь в черёмухе,
Позабыв об отдыхе,
Жизнь спешит впитать
Высь, барвинком синяя.
Горизонта линия,
Птицами чертимая,
Ожила опять.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244258
дата надходження 01.03.2011
дата закладки 30.08.2012
Ваші руки
Чомусь відпустив,
Хоч вони
Порятунком були.
Журавлі
Свій прощальний мотив
Все співали:
«Курли» та « курли»
Перебрів у житті
Безліч верст ,
А дорога
Звернула туди,
Де у вітті
Похилений хрест
І в отаві
Застиглі сліди.
30.08.12
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360906
дата надходження 30.08.2012
дата закладки 30.08.2012
Падає,падає,падає
Листя на мокру траву.
Згадую,згадую,згадую
Як ми зустрілись в саду.
Поглядом.Поглядом.Поглядом
Наші серця розмовляли.
У танці,у танці,у танці
Листя і вітер кружляли.
Не питала,питала,питала
Що розказують сни пророчі.
Кохала,кохала,кохала
Любе серце і чорні очі.
Дороги,дороги,дороги
Завжди об'єднували нас.
Знаю,знаю,знаю
Роз'єднав лиш час.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359368
дата надходження 23.08.2012
дата закладки 28.08.2012
Нас, не узнанных миллионы, нас не признанных в шею гонят.
Мир на вкус, как слеза солёный, и на вид, как морская соль.
Ты всё прыгаешь с миром рядом, между городом сном и адом,
Между арок, мостов оградок, прижимая к груди ладонь.
И кричишь : это я ни здешний, ни спаситель, ни раб, ни грешник.
Только солнце сверкает плешью и молчит, и ползёт вперёд.
Круглосуточно, кругло вечно, нас рожают, растят, калечат,
Бьют сильнее и держат крепче, мол, терпи, заживёт, пройдёт.
Заживает! Проходит?…вряд ли, ты становишься, бога ради,
Неприметным сутулым дядей, или тёткой с пустым ведром.
И бредёшь по крупицам соли, обезличенный старый нолик
Не живой, ни здоров, ни болен, человеческое пятно.
В ноябре пахнет снегом дома, ты выходишь один из комы
Превращаешься тихо в клона, принимая себя в миру.
Вечер режет острее бритвы, в голове ни одной молитвы:
Сколько разных имён убито, неужели и я умру?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219229
дата надходження 31.10.2010
дата закладки 18.08.2012
Оружьем тайным обладая,
Иду в толпе и заражаю:
Не гриппом, корью или свинкой, –
Я инфицирую улыбкой!
Проблемы… Дождь… Не высыпаюсь…
Но я иду и улыбаюсь!
Без всякой видимой причины
Я излучаю эндорфины!
Вот кто-то крутит у виска:
«Бедняжка сбрендила слегка…»
Но не обидно мне нисколько, -
Их жаль – с иммунитетом стойким…
Но всё же, большинство прохожих,
Вначале хмуро-непогожих,
Поймав случайно кванты света,
Преображаются ответно!
И даже робкий лучик счастья -
Антибиотик от напастей!
Переливанье доброты!
И лучший крем для красоты!
Хоть жизнь подчас бывает трудной,
Не будь унылым и занудным,
Делиться теплотой спеши!
Улыбка – поцелуй души!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347343
дата надходження 30.06.2012
дата закладки 17.08.2012
Буває всяке у житті:
Знайомства, друзі і розваги,
буває, що сидиш на самоті
і хочеться лише уваги.
Буває щастя переповнює тебе,
а деколи не хочеш навіть жити,
коли лишає хтось тебе і йде,
І навіть забуває подзвонити...
Так важко відчувати пустоту,
коли тобі нема кого любити,
з надією вдивлятись в темноту
і сподіватись янгола зустріти...
Та доля в кожного своя,
і важко намагатись щось змінити.
То темна йде..,то світла полоса
і треба з цим якось миритись.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311172
дата надходження 03.02.2012
дата закладки 17.08.2012
А хто сказав – самотності нема?
Вона ніколи не зникала. І не зникне.
Бува, якесь дивнюще почуття –
Любов (його так називати звикли)
Поманить пальцем, й поготів.
Бува, чіпляєшся за неї, бо хотів
Скупатися в ранкових пелюстках рожевих,
А пелюстки – із мертвого паперу.
Попити разом кави. Дивишся – не з тим
Ту каву замутили. Тільки дим
Лягає від колишніх тих пожеж.
Авжеж.
Родився сам і помираєш сам.
Старався збудувати з кимсь вігвам,
Де там!
Хтось поруч пробіжить – так гупа,
Що закладає просто вуха.
А хтось затримається трохи,
Поколупається у мозку, як в гороху.
Й піде собі. Із повним розумінням,
Що виконав свій борг. Насіння
Посіє десь комусь для чогось. І для кого
Просив ти милості і прощення у Бога?
А то ілюзія обійме – чисто мама,
І знов на двох – ранкова кава.
Та очі ширше, поруч – лиш фантом,
Зігнутих під кутом набір стрибучих хромосом.
І знову трагікомедіядрама.
Закрилась брама.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357739
дата надходження 16.08.2012
дата закладки 17.08.2012
Котрий день дощ.
Налив в долинах рiки,
На полонинах всюди стелиться туман.
Карпатський серпень... I немає лiкiв,
Вiд смутку й розпачу - лише гiркий бурьян.
Я лiто спробував це загубити в горах
Без тебе лiто... черед катувань.
Все дужче прагну осенi
Щоб схолодила
Вогонь моїх некаянних бажань.
Я прагну осенi
Де все в звичайнiм ритмi,
Де день по дню стихає лiтнiй бiль,
Де можна загубитися в турботах,
Де всюди вельми я потрiбен всiм.
А може прагну осiнь цю
Бо вже не буду,
Не буду погинать вiд самоти?
Бо ти прийдеш до мене, моя люба,
Омрiянна у вiршах, саме ти?!
Прийдеш, торкнеш чоло чарiвною рукою,
Увесь той смуток проженеш, мов дим.
Ти принесеш в мiй свiт нове життя з собою
Я прагну осенi,
Бо в нiй вже будеш ти!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357455
дата надходження 14.08.2012
дата закладки 16.08.2012
Твого волосся -темна ніч,
взяла мене в полон!
Люблю я ніжність твоїх пліч,
Ти мій солодкий вічний сон.
у ньому я хотів прожити все життя,
Все життя-одним цілим з Тобою!
І не зітліли б мої почуття,
Вони горіли б,палали ніжною Весною!
Та видно не для мене ти-
Примхливий подарунок долі!(((
Дитя небес і висоти-
дитина сміху,Сонця,волі....
19 вересня 2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211669
дата надходження 19.09.2010
дата закладки 16.08.2012
Я люблю твої сльози-
Дитя райдужних снів…
Твоє волосся...твої коси,
Тепло і ніжність твоїх слів!
Я люблю щирість у тобі-
щирість і безмежність неба,
я хотів би краплю твоїх небес залишити собі,
Але ні: будь щаслива,а більше не треба…
Просто я не можу відмовитись від тебе,
Просто не здатен тебе забути….
Я багато віддав би за те, щоб була біля мене,
I щоб я зміг тебе відчути....
7 жовтня 2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214872
дата надходження 07.10.2010
дата закладки 16.08.2012
Когда уходит близкий человек
И в темноте теряются следы,
Все миражи окутывает снег
Свалившейся на голову беды…
И память останавливает бег,
Затягивая перевязь дорог…
И ты клянёшь коварный оберег,
За то, что обманул и не сберёг…
И, погружаясь в ледяной озноб,
Противную печаль лакая всласть,
Почувствуешь, сколь неуютен гроб
И рокова́ трефовой масти власть…
Не в силах снять вериги бытия
И не имея права не скучать,
Ты тщишься жечь свечные фитиля
И учишься бессовестно молчать…
Когда же вечер разевает пасть,
Ты вздрагиваешь мыслям невпопад
И, торопясь на рандеву попасть,
Распахиваешь руки в снегопад…
февраль 12
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317559
дата надходження 28.02.2012
дата закладки 16.08.2012
Ты стал чужим среди своих и в этом нет твоей вины
Кто ищет в жизни свет то оставляет коридоры темноты
Нам трудно забывать все то к чему привыкли
Нет более большой победы чем победить себя
Кто смотрит в воду видит там лишь отражение
В пустых предметах обрести покой не суждено
Ты так усердно ищешь в мире нити счастья
Незная что под маской радости скрывается и зло.
Кто крест решил нести по узкому пути
Того в дороге многие с друзей оставят
Уж слишком сладок вкус запретного плода
Не каждый блудный сын вернется вновь к Отцу
Скитальцем станет тот в родных краях
За правду будет он гоним и бит словами
Безмолвная молитва будет ему хлебом
И жажду по утрам он будет утолять слезами
У каждой сказки свой сюжет,свои злодеи и герои
И каждому по силе выбрать в жизни свою роль
Когда дочитанной будет последняя страница
На сцену выйдет вновь забытый пешками Король.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314367
дата надходження 16.02.2012
дата закладки 14.08.2012
Господи! Как иссушилася земля и нету слез чтоб напитать ее живительной росою, как тяжело найти Оазис Твой ступая шаг за шагом жгучими песками времени сего, не дай упасть изнемогающий душе моей утратить веру в истину Твою, всели надежду, ветрам страстей что не утихает, не дай сорвать одежды и осрамить перед Тобой. А солнце все сильнее палит наше тело, все больше разжигая похоть к миру, и где укрыться от лучей его? которые под видом света й теплоты, сквозь щели проникают внутрь души. Колодцы, что некогда были полны водой, стоят пустыми, где жажду нашу утолить как не в Тебе, омыть уставший взор и охладить стопы и снова в путь пустынный, так и спасаемся, Ты знаешь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357311
дата надходження 14.08.2012
дата закладки 14.08.2012
Душа моя так сладко спит
И о спасенье нерадит
И в танце блекнущей свечи
Бегут часы за ними дни.
Проснись,проснись душа моя
Ведь свадьба близится твоя
Внезапно в двери постучат
И к жениху идти велят.
И как заплачешь ты тогда
Ведь белого платья нет у тебя
Что тело грязное в грехах
Ты не омыла во слезах.
Что жизнь блудницей прожила
Страстям себя всю отдала
И не старалась верной быть
И чистоту свою хранить.
Но Он прощал тебе всегда
И посылал тебе слова
Чтоб не печалилась ты вновь
Хранила веру и любовь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341355
дата надходження 02.06.2012
дата закладки 14.08.2012
О Ангел мой! Хранитель мой
ты знаешь все мои пороки
ты путник жизни всей моей
и друг души моей навеки
Молитвы слышишь ты мои
несешь их к Божьему престолу
во время скорби в дни тоски
питаешь благодатью Божьей.
Когда грешу, ты слезы льешь
когда заплачу, радостью сияешь
и как Господь тебе велит
меня во всем ты наставляешь.
Прости мне Брат мой неземной
безумием своим, Отца я прогневляю
язык мой быстр и остр как меч
ним раны я на людях оставляю
Не утихает наш с тобою общий враг
все сети ставит и скрежет зубами
бежит ко мне что б поглотить
но видя взор твой с страхом уползает
Вот скоро жизнь моя, как сон пройдет
и встречу я тебя Святого
тогда с тобой мы вместе воспоем:
"Свят, Свят, Свят, Господь Саваоф!"
и "Слава в вышних Богу".
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258643
дата надходження 09.05.2011
дата закладки 14.08.2012
Пір’їнкою запала мені в серце,
Так ніжно-ніжно взяла у полон,
І ніби привідкрилося віконце,
Коли відчув тепло твоїх долонь.
Та не питай чого на серці тепло!
Чому так гірко сльози пролились!
І не питай, чого я вірив в пекло…
Ти не питай… а просто пригорнись.
А я згадаю ще не раз цей серпень -
Він дарував забутому єство,
І допоміг втекти від неповернень
В омріяний лиш мною статус-кво.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357167
дата надходження 13.08.2012
дата закладки 13.08.2012
Довго дивитися в небо безкрає побачити хмарку ,що десь пропливає.
Промені сонця ловити очима не думать про сум,що сховавсь за плечима.
Лежати в степу подалі від світу ,відчути в руці волошку розквітлу.
Лежати й чекати смеркання і ночі,закрити веселі та стомлені очі.
В обіймах вітру теплого спати ,прокинутись вранці і все пригадати.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353690
дата надходження 29.07.2012
дата закладки 13.08.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 10.08.2012
Посвящается Ф.Л.
А ты - солнышко рыжее,
Ты - из сказки лисичка,
Как тебя не увижу я -
Улыбается личко,
И, волнуясь за зрение,
Всё ж смотрю не мигая :
Яркое излучение
Мою жизнь освещает.
Золотой паутинкою
Кудри вьются по ветру,
Ленточкой-невидимкою
Я вплетусь в них секретом -
Буду песни на ушко петь
В этом вечном июле...
На кого мне ещё смотреть,
Лето с именем Юля ?!!
Ну чего мне ЕЩЁ хотеть ?!! -
Лето с именем ЮЛЯ...
___________________________
...Да, не спорю, попсовенько получилось...
Ну что ж ?.. Бывает... :)
Как-то оно так...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353150
дата надходження 26.07.2012
дата закладки 10.08.2012
Почти буквально...
Обращаюсь к Тебе: дай мне, Господи, лёгкой Рукой
в это утро Твоё невесомый душевный покой
для всего, что несёт неизвестность грядущего часа.
Дай всецело предаться ниспосланой Воле Твоей,
дай мне помнить, что всё — от Тебя и ничто — от людей,
дай мне веры, что всё — с Твоего Вседержащего Гласа.
Научи удержать неразумную силу мою,
не смущая родных, дай разумно управить семью,
дай мне силу снести все события и утомленья.
Научи меня верить, молиться, терпеть и прощать,
и любви — научи, и гордыню мою — укрощать,
и управь меня помнить до вечера это моленье.
Для всего, что несёт неизвестность грядущего дня,
и на всякий мой час — поддержи и напутствуй меня.
06 мая 2011 г.
16:52(Мск)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297924
дата надходження 05.12.2011
дата закладки 10.08.2012
Час від часу слова забуваю -
Не вживаючись в роль до кінця.
Не шукаю - ні стадо, ні зграю, -
Хоч там завжди є вільні місця.
Час від часу соромлюся втоми -
В окуляри ховаю синці.
Час від часу я хочу додому -
Там близькі мені навіть стільці.
Час від часу життя проживаю -
Воно завжди було - до лиця.
Не шукаю - ні стадо, ні зграю, -
Хоч там завжди є вільні місця.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356462
дата надходження 10.08.2012
дата закладки 10.08.2012
У серці застряла стріла
Сміла.
В очах загуляла імла
Біла.
У мозку зродився фантом
Волі.
В душі утопився пором
Болю.
Зоріла очима щасливими
Юнка.
Губилися стежками сивими
Цілунки.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241469
дата надходження 16.02.2011
дата закладки 10.08.2012
Скребет по тротуарам утром ветер,
Сметая пыль с тонированных автостекол.
Проснулись все счастливые на свете.
И ароматы кофе из раскрытых окон
Смешались с запахом пионов в вазах.
На волоске висит заплаканная туча.
Вдруг всхлипнула, зашлась в рыданьи. Сразу
Рассыпав пригоршню бусинок – капель. Лучше
Пусть дождь бежит, крутя свои педали,
И осень рассыпает листья по балкону.
В ушах твои настойчиво звучали
(Мной не услышаны…) звонки по телефону.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355520
дата надходження 06.08.2012
дата закладки 10.08.2012
Стояли теплі і прозоро - чисті
Осінні дні - божественна краса!
Настояне на золотому листі,
Проміння сонцем розсипалось в небесах.
Земля розморено дрімала на осонні,
В жовтогарячих грілась кольорах.
Осінній дух, нірванно-напівсонний
Ховався по задвірках і дворах.
Блукали запахи у вересневих квітах,
Снувало павутиння міражі...
Осінні дні - дні бабиного літа -
Гармонія природи і душі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355443
дата надходження 05.08.2012
дата закладки 05.08.2012
Оженився гарний Петрусь.
Взяв дівку Олену.
Таку гарну , молоденьку,
Як, кажуть, зелену.
Ще женихом той Петрусь
Любив, любив пити.
А взяв жінку, то забув,
Що треба глядіти.
В взимку любив щовечора,
Ходить на вечорниці,
І любили Петруся
Усі молодиці.
І було , навідь таке,
Що десь й заночує,
А жіночка сама вдома,
Так важко працює.
Надоїло тій Олені
Весь вік догоджати,
То на старість ухитрилась
З діда насміятись.
Встала раз вона раненько,
Сповзла з ліжка раком,
Бо було вже тій Олені,
Вже сімдесят з гаком.
Що зварити тому діду?
Їй-Богу не знаю,
Наллю води, хай вариться
Та насиплю чаю,
І ще чогось, аби чого,
Туди повкидаю.
Нехай дума, що я стара
Все позабувалась,
Що прийшов вже той "скрельоз"
Якого боялась.
Взяла все на скору руку,
Чай засипала в горнець,
На приправу жменю перцю
І петрушки корінець.
Йди дідусю , та поснідай,
Вже чайок зварився.
Дід на ліжку потягнувся,
Встав, навіть не вмився.
Сів за стіл і нюхнув носом,
Ще відігнав стаю мух,
Та як сьорбне той чайок,
І забило діду дух.
Як жбурнув той кухоль в кут,
Ой Боже, мій Боже!
Навіть чаю наварити,
Вже баба не може!
Ой, дідусю, не сварися,
В мене не виходить,
Мо то вже о-той "скрельоз",
Що по людях ходить?
На обід тоді зварю
Супчику смачного,
Що оближеш навіть ложку
Й пальця не одного.
Стала баба суп варити,
Й посміхнулась у кулак,
Що його туди втулити?
Щоб забило дух знов так.
Накидала гарбузи,
Картоплі в мундирах,
Засмачила олією
І не посолила.
Йди , дідусю , наминай,
Обідай, смачненько,
А я піду , полежу
Щось болить серденько.
Взяв дід в руку черпака,
Зачерпнув добряче,
Думав : м"яса кусень важкий
Чи стегно свиняче.
А щоб ти , бабо , сказилася!
Що ти наварила?
А я бачу , що сама
Й ложку не вмочила!
Ну, що-ж ти наколотила?
Та ти Бога бійся!
І підсунула мені,
На , та отравися!
Ой, Петрусю, я так старалась
Воно не виходить,
Думаю, що роблю так,
А воно підводить.
З того часу , дід узявся
Сам господарювати.
Встає рано, варить їсти,
Прибирає в хаті.
А Олена лежить нишком,
Гляне - посміхнеться,
О так тобі треба діду!
Гулять не заманеться!
І пішло вже по селу,
Що баба склерозна,
Але їсти хоче смачно,
То, що воно, хто- зна !
Нехай собі кажуть,
Що буде - то буде,
А я собі хоч на старість
Від-почину люди.
О таке то , жіночки,
В кого така доля
То зробіть так чоловіку
Як та баба Оля!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355445
дата надходження 05.08.2012
дата закладки 05.08.2012
Хто не любив,той знає...
Як важко взяти телефон
коли дзвонить набридлива людина!
і як дратує, мов набридливий клаксон
цей голос...
що про любов так каже щиро.
Хто не любив,той знає...
Як важко вкрай сказати
прості три слова -
що ж поробиш, це - збрехати.
стоїш, мовчиш...
а в голові зудить:"Ну що?!!!Ну досить в мене любов пхати!"
І соромно...
Бо вона любить...
А ти?...
А тебе в голові
Великі таргани!
Хто не любив, той знає...
Як важко відштовхнути
цей тепленький шматок живого серця...
І як від жалості береш на руки,пригорнути...
А потім і не знаєш,яким би чином
Совісті своїй...
Та серцю спокій повернути!
Хто не любив,той знає...
Як іноді болить душа, що не кохає...
За душу ту,що встигла покохать.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311624
дата надходження 05.02.2012
дата закладки 05.08.2012
Не бійтесь любити,
А бійтесь втрачати,
Бо в любові можна жити
В пустоті лиш існувати
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340182
дата надходження 27.05.2012
дата закладки 05.08.2012
-
Не йдуть слова , кульгають рими,
Сюжет сидить на мілині…
Межи співцями молодими
Старий - немов упорожні.
Він вже не пише про кохання,
Про вроду рідної землі,
Забули пристрасні зізнання
Перо з папером на столі.
Вночі, як все у сон порине,
Зі схову дум він дістає
Сердечне твориво єдине
Про щастя втрачене своє.
В далеку юність вікопомну,
Коли не віршував ще він,
Світ дарував йому мадонну
Життю спокійному взамін.
Але помовкував да вінчі,
Не доторкався пензель фарб.
Він ярих пристрастей по вінця
Не пригубив із долі чар.
І тут, як тут явились інші, -
Яскраві барви, полотно.
А він почав творити вірші,
Відчув, - оце йому дано.
Писав багато. А для неї
Одну поезію всього
Увіковічнив у хореї.
І стиха мовив: йди снаго!
Не раз кортіло римувати,
Але мовчало джерело,
Опісля страсної присвяти
Мовчанням диким поросло .
Він не напише про кохання,
Про вроду рідної землі,
Його строфи палке звучання
Усохло цвітом на стеблі.
-
У двадцять мріяти не лячно
Хмільною пробою пера,
А як прийде чуття гаряче,
Тим більше слів дається гра.
Поет писав. Про горе – море,
Про гай і рай, добро і зло,
Про ниві рідні неозорі,
І понад річкою село.
Палку любов, що раз єдиний
Юначе серце обпекла,
Він у місця сховав глибинні
Свого письмового стола.
Часами правив дієслово
На сьогодення з майбуття,
Та не вдавалося зразково
Ним передати почуття.
І перестав.
Закинув справу.
Читає зрідка молодих,
Та не бере його уяву
Їх віршування жоден штрих.
Можливо, й добре.
Хай у юних
Життя складеться до ладу,
І покладуть на щастя струни
Вони наснагу молоду.
-
Світає. Рипнув стіл поета
На узвичаєний мотив,
Немов спитав його: а де та,
Що ти життя їй присвятив?
Що відповість? Не знає сам він,
Для чого вірш той береже
В шухляді, мов ікону в храмі,
Якій не моляться уже…
Не треба слів. І зайві рими.
Сумний до глибини сюжет.
Поміж співцями молодими
Чи не найкращий він поет.
Бо зайво буде римувати
Без почуття й душевних мук,
Звороти пишні та крилаті
Тоді - пустопорожній звук.
Я хочу здибатись зі справжнім,
У очі глянути ясні,
І хай вони усе розкажуть
Про те, написане, мені.
Лише би віднайти адресу
І зразу вирушити в путь,
Та жаль - ні так, ні через пресу
Чужим адреси не дають.
04.08.12
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355108
дата надходження 04.08.2012
дата закладки 05.08.2012
Її слова , як тихі роси
Від Лаври аж за Шаолінь,
Лягли на його душу босу
Під замовкаюче "цвірінь",
Як сонце заглядало скоса
Межи копила під оплінь,
І підкрадалась юна осінь
Мелодикою клекотінь, -
Він серце молитовним тросом
Пришвартував до вічних плит
І, бувши щирим ортодоксом,
Забрав п’янкі слова у скит.
Прийшла зима. Кохає досі,
Кохає… Вже митрополит.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354859
дата надходження 03.08.2012
дата закладки 05.08.2012
Якщо знайдеш світло у тіні розлуки,
Якщо не відпустиш від себе цю пісню,
Мелодію ніжну, сплетемо ми руки,
Не йди. Бо в житті хочу дійсно
Тебе. І для тебе цю пісню.
Якщо ми сьогодні ще маємо змогу
Пірнути з фантазій, і зливи, і грому
У дійсність, в кохання, знайдемо дорогу
В тепер, у майбутнє. Додому.
У пісню. В життя. Вдвох із втоми.
Увечері не плач,
Не відпускай мене.
Увечері не плач,
Не відпускай мене.
Із згадок, зі спогадів, снів не забутих,
З мелодії викресли тугу і втому.
По вітру розвій. Нам вже не відіткнути
Від серця любов. У живому
Мелодія серці. Земному..
Увечері не плач,
Не відпускай мене
Не дозволяй мені піти
Не плач сьогодні
Savage – Don’t Cry Tonight
When you find the light to an upset shade away
If you never, never let me go with every melody
And you often went and leaving just my life
If you're really not to tug and
Buy too many fantasy... me too
When you need to get another chance today
For a thunder is the past a path we are human been
Do you rather like to feel what is my life
If you're really going to listen baby
At my fantasy... and me
Don't let me go
Don't cry tonight
Don't let me go
Don't cry tonight
Just a random access memories of dreams
As you're hangin' upon me, do you love melody
To be a golden toys to an upset time away
As we're human been at last we have the melody... we too
Don't let me go
Don't cry tonight
Don't let me go
Don't cry tonight
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355128
дата надходження 04.08.2012
дата закладки 05.08.2012
Тебе пізнаю серед тисячі облич.
Твій образ – нечіткий, незримий,
Та все ж нізащо я не пройду мимо,
Якщо побачу. Ти мене поклич,
Бо й ти пізнаєш. Десь серед світів,
Десь серед веж чи непримітних хиж,
Вдивляючись у небо, ти стоїш,
Серед самотності і стогнучих вітрів,
І просиш ти,
Щоб обійнЯло небо нас, закоханих безмежно.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351885
дата надходження 21.07.2012
дата закладки 02.08.2012
Я досита наїлась обіцянок,
…
Моє ж терпіння-бо не безграничне!
І гратися з собою більше не дозволю!
Скажи, між нами є щось платонічне?
Як - ні, то відпусти мене на волю!
(Тетяна Весняна)
Він в мої очі дивиться то щиро,
То знов мудрує – хитрість ув очах.
То – мир. То знов війни здійнять сокиру
Планує. Серце обіймає страх.
Як квіточку, вирощує в горщечку,
Цілує, обіцянками польє.
І днів моїх неприйнятих вервечок
Нанизується краплями в кольє.
А я – не квітка, хоч, як квітка, мила.
Я – ластівка, що зірветься в політ.
Я маю, подивися, дужі крила,
І полечу. До них – з любов”ю, літ.
Я – лебідь. Білосніжними крилАми
До сонця тягнуся, до чистої води.
Якщо – пусте, що бУло, любий, з нами,
Стежину ти забудь сюди. Іди.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354686
дата надходження 02.08.2012
дата закладки 02.08.2012
Втопитись не боюсь в морях і океанах,
Бо жага до життя не дасть мені втонуть.
Та страшно, якщо хтось в моїх душевних ранах
Розсипав раптом сіль (розважився, мабуть).
Ще страшно, якщо друг – за так, «заради спорту»,
Підленько сміючись, ввіткне у серце ніж.
Ви скажете:- Це друг? Не вищого ж він сорту.
(Не буду ж в мікроскоп дивитись, перше, ніж…).
А ще боюсь його зрадливого мовчання.
Байдужості очей і холоду думок.
Боюсь не зустрічей – журливого прощання,
Брехні і зради тінь, і гострих слів голок.
Не хочу я біди – боюся, як всі люди.
Ще не навчилась я розв”язувать вузла,
Розв”язувать задач, де в відповіді – нулик,
Коли один й один – повинно бути два.
Я не боюсь гадюк, фізалій, скорпіонів.
Та я боюсь людей, що жалять гірше змій.
І я не охоплю мільярдами нейронів
Всю глибину таких непрИйнятних подій.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351017
дата надходження 17.07.2012
дата закладки 02.08.2012
А душу,
Як грушу,
Трясуть негаразди.
Як газди,
В душі порядкують, хазяї.
Як вдома.
Утома.
Як грушу,
Не струшу.
Терпіти я мушу.
Не зрушу
Я цю здоровенну махину, гадаю,-
Не попіл.
Мій клопіт.
А стигле,
Яриле,
Колосся у полі,
Як доля,
То зашепотіло під вітром: -
Не здайся.
Змагайся.
Ти – сильна
І вільна.
І кожному Богом
Дорога
Лягає, осяяна світлом.
Дорога
Від Бога.
Моїй сестричці Innessanew присвячую
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352231
дата надходження 22.07.2012
дата закладки 02.08.2012
Мене вже не болить, я не вмію Тобою боліти.
І цей час швидкоплинний біжить, наче світ за вікном.
І так важко в душі, бо до Тебе іду крізь століття,
А ти знову чужий, і у мрії вриваєшся з сном.
Мене більш не тривожить холодна понура байдужість,-
Заметілі торкнулись і наших з Тобою сердець.
Десь омріяний наш листопад загубив свою мужність,
А весна на асфальті малює останній сюжет...
Ти уже не болиш,- відболів,- в нас не вірить кохання.
Кілька ран заживуть, коли осінь торкнеться весни.
Я не та, яка зранку приносить в обійми страждання.
А я та, що всміхнеться Тобі, коли
Ти більше серця болиш...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339231
дата надходження 22.05.2012
дата закладки 02.08.2012
Я облишу гордість, запитаю неба,
Де тебе шукати рано, навесні.
Може між хмаринок заблукати треба,
Де збирають сльози дощики рясні?
Може у садочку, де буяють груші
У весільнім платті сніжних квіточок,
Ароматом щастя напувають душі
Й осипають вроду тихо з гілочок.
Віджбурну вагання та й спитаю річки,
Як знайти печальні очі росяні.
Може де тополі височать мов свічки,
Уплела ти в трави коси просяні?
Може заховавшись поміж течією,
В берегах звиваєш шовковистий стан,
Напуваєш плавні вродою своєю
І таїш світанок у сипкий туман?...
Я розправлю крила, в безмірі розтану,
Розіллюся світлом ніби Фенікс-птах.
В молоденькім гаї віднайду кохану,
Залишусь цілунком на її устах.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310879
дата надходження 02.02.2012
дата закладки 02.08.2012
Я зажурені очі твої
Намалюю рясними дощами.
Брови будуть веселки сумні.
Вії ж я розфарбую ночами.
Трояндові цвістимуть вуста
На обличчі твоїм ковиловім.
Ця робота моя не проста,
Бо у серці кохання мов повінь.
Ріки в коси твої заплету,
Хай туманом лягають на плечі.
Приколю в них яскраву зорю,
Що на небі запалює вечір.
А як вранці прокинешся ти
І побачиш портрет у віконці,
Будуть радості сльози текти
І росою блищати на сонці.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319779
дата надходження 07.03.2012
дата закладки 02.08.2012
Играет музыка вокруг,
И мне понятно стало вдруг,
Что даже бабочки в лугу,
Напоминают, как люблю,
Люблю играть, люблю плясать,
Люблю я жизнь свою опять,
Люблю я утро – слезы прочь,
Люблю я ливень в эту ночь,
Люблю я ветер штормовой,
Люблю тебя я, Боже мой.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337183
дата надходження 14.05.2012
дата закладки 02.08.2012
безусловно - это я, там, на обложке,
думает каждый, взглянув на запечатанный в бумагу
журнал
под застежкой наручных часов скопилось много грязи
не удалял грязь оттуда вот уже семь лет
получается носил ее с собой
накапливал
сегодня принял решение удалить грязь с наручных часов
плакал
я - это такая форма вымещения пространства
и временный носитель четкого понимания того
что солнце когда-то погаснет
и на обложке журнала окажется каждый,
кому это нужно.
погасшему солнцу не важно,
кто будет там вместо него
а кто-то наденет школьную форму
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354443
дата надходження 01.08.2012
дата закладки 01.08.2012
Найдобріше добро, найтепліше тепло,
Найсвітліше з світил усіх світло.
Найміцніше єднання із тих, що було,
Найяскравіших митей палітра.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354411
дата надходження 01.08.2012
дата закладки 01.08.2012
Дружити із собою – це так, певно, гарно.
Це – ніби небо над тобою геть безхмарне.
Це – наче ти не зустрічався із бідою,
Вона повз тебе пролетіла стороною.
Це – як зима у літо скоче дивиною.
Або не зсипані ще скроні сивиною.
Кажу собі:- Та відвертайся ти від суму,
Навішо тЯжкі обсідають оси-думи.
Рожеві окуляри вже давно розбила.
Та не зкінчИлася, признайсь, душевна сила.
Ти, як втопаючого, тЯгни за чуприну
Себе з болота, як впадеш, тягни щосили.
Бо рятувати потопельника – то справа
Самого потопаючого, от забава.
Ти будь завжди оптимістичним песимістом.
Цінуй людину не за личком, а за змістом.
Радій тому, що маєш. Подивитись варто –
Якісь страхіття перевести щоб на жарти.
Цінуй життя, яке дано тобі від Бога.
Тоді постукає до тебе Перемога.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354440
дата надходження 01.08.2012
дата закладки 01.08.2012
Затримую дихання
тихіше, тихіше...
гладить волосся
полум'я місячне
дорога розтягує
нашу розлуку
ти там, а я тут
тихо, тихо...
НІ ЗВУКУ.....
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319818
дата надходження 07.03.2012
дата закладки 30.07.2012
Вітер в шибку до мене дує
заглядає дощем в долоні
як не дивно, але бракує
твого голосу в телефоні
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352833
дата надходження 25.07.2012
дата закладки 30.07.2012
Ніби риба на суші маюся
Чуже щастя живе за рогом
я до нього пальцем торкаюся
та не маю власне свого.
Щось болить у районі серця
щось кусає засохлі губи
то за те, що була відверта
то за те, що казали люди.
Майже ніч - нічого не бачу
йде хтось поруч в морозну хвилину
я себе копійками трачу
із розмахом кидаю за спину.
І майбутнє в руці гойдається
Когось бачу ось-там за рогом
чуже щастя іде спотикається
та не видно власне мого.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351758
дата надходження 20.07.2012
дата закладки 30.07.2012
1.
Яблуневий цвіт
Не видно в темній ночі.
Місяць прокинувсь.
Аромати пелюсток
Тішать його навесні.
2.
Одна лиш квітка
В серці цвіте – це любов.
Коли зів”яне –
Нема сухих пелюсток,
В серці вона помира.
3.
Трави високі
Шепочуть ім”я твоє.
Ясні дві зірки
Трави взяли із неба –
Очі чудові твої.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324363
дата надходження 23.03.2012
дата закладки 30.07.2012
Я їду на море!
У кожного з нас
Живе така мрія,
Цвіте повсякчас.
Я за Посейдоном
Вже скучила так,
Що склала зарання
Похідний рюкзак.
У шоці директор –
Без тями сидить,
Бо звик, що я – поруч
Кожнісіньку мить.
Собі уявити
Не може, як він
Тут буде без мене?
Маха навздогін.
Я їду на море,
До хвиль, до піску,
До шуму припливу,
До блимання зір.
В траві світлячками
Нам світять вночі
Південні принади.
До динь, кавунів,
До свіжої рибки,
До персиків, слив.
А друзів я скоро
Вже знов обійму.
Бо море так кличе!
Стою вже в воротях.
Без роздумів сяду
Сьогодні я в потяг!
(На музику з пісні «Океана Ельзи»
«Я їду додому»)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347572
дата надходження 02.07.2012
дата закладки 30.07.2012
Весніє небо, сонце, луг.
Блакиттю, запахом жевріють
Твоє намисто, доторк губ
Отих, тих сáмих, на твому подвір'ї
Усе всеніє, грає, п'є,
Жартує клен з берізкою під гаєм,
Напевно, бачили вони твоє
Оте намисто, о, те сáме.
Я сам, а де? Не знаю.
З отим намистом,
О, тим сáмим.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349697
дата надходження 11.07.2012
дата закладки 30.07.2012
Пливе, мов корабель, зеленотьмяне світло
Із ліхтарів, що розмовляють кволо.
Убогі дні без тебе, Квітоцвіте,
У тьмі холодній котяться убого.
Вже стрімоголов летить пожовкле листя,
Додолу падає, до мóїх чорних ніг.
У спогадах тремтить оте намисто,
Що сяяло, немов на сонці лід
Сим золотоблакитним дном
Потіхи.
А очі, очі, очі... Сон.
Навколо тихо,
Лиш чутно стогін проклятих ворон,
Що посідали на домівки, стріхи.
Ой лихо, лихо, лихо.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352893
дата надходження 25.07.2012
дата закладки 30.07.2012
Хай трохи дивна, незбагнена.
Вкради мене у самоти.
Сказали лікарі: по венах
Течеш у мене саме ти.
Пульс знов шалено відбиває
Тобі написаний сонет.
Мій організм не виробляє
До тебе ще імунітет.
Нема іще від тебе ліків.
Я знову марю наяву.
Поглянь, в коханні я – каліка:
Я повноцінно не живу.
Вкради мене у самоти
Блаженну, віддану, щасливу.
Якщо цього не зробиш ти,
То вже нікому не під силу.
Знесилена коханням, бідна
Душа не вірить в своє небо.
Якщо тобі я не потрібна,
То хоч би вилікуй від себе.
*****
Сьогодні мало стати краще.
та лікар мій сказав з журбою,
Що кинув ти напризволяще
Мене, захворену тобою.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353892
дата надходження 30.07.2012
дата закладки 30.07.2012
(по-українському)
Ніжна квіточка,
Чиста, як сльоза, любов
Розцвітає знов.
***
Кохання ваше –
Метелик трепетний це
В долонях ваших.
***
Пісня солов”я
І сонечко привітне
Будять щоранку.
***
Лелека добрий
Сюрпризи принесе вам,
Для серця радість.
###
Прагнення духу,
Прагнення розуму, ще
Прагнення тіла. -
Прагнення трьох цих бажань
Кохання породжують.
***
Життя – гірлянда.
Гірлянда днів похмурих
І світлих дуже.
Та все ж грози поменше
У вашому коханні.
(На замовлення Юрія Терена)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353900
дата надходження 30.07.2012
дата закладки 30.07.2012
Я сподіваюсь: осінь буде дощова.
Хай б'є вона і за живе кусає.
Хай доведе, що я іще жива.
Я - та, що вже тепла не відчуває.
Я сподіваюсь: осінь буде дощова.
Асоціацій хай не викликає.
Хай забирає всі твої слова.
Мене повільно й болісно вбиває.
Я сподіваюсь: осінь буде дощова.
Тоді уникну спогадів на миті.
І вдам, що моя казка вже нова,
Але герої в ній якісь розмиті.
Я сподіваюсь: осінь буде дощова.
Хай зливи кутають мене ще від початку.
Закінчаться тоді мої дива.
Нічого не залишу я на згадку.
Я сподіваюсь: осінь буде дощова.
Хай крає все й нічого не лишає.
Хай недописаною буде ця глава.
Хай все минуле у мені вмирає.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352255
дата надходження 22.07.2012
дата закладки 30.07.2012
Відпускати минуле не вмію. Прощатись також.
Просто я зовсім інша. Тобі непотрібна. Що ж...
Намагаюсь забути постійно і до останку.
Безперервно в режимі "дожити до нового ранку".
Відчувати людей не вмію. Всім надто чужа.
Все життя як одвічне ходіння по лезу ножа.
Наче клоун. Навколо всі раді. Мені лиш не смішно.
Знаєш, я і без драм... Про таке й навіть думати грішно.
Завжди кажу замало. В думках я ж насправді кричу.
Ця ляльковість дістала. Дивися-но: я лечу.
Я ховала ті крила. Зіграла цю роль бездоганно.
А в душі препаскудно. І в мріях все надто туманно.
Де ж бо моя реальність? Її я би пила до дна.
І між нами тоді б не з'явилась ця клата стіна.
Та пора вже звикати. Дощі не врятують ніяк.
А тобі геть байдуже турботливе моє "Ти як?"
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353866
дата надходження 30.07.2012
дата закладки 30.07.2012
Не хочете більше торкатись мене?
Не хочете душу об голки колоти?
А й правда… Навіщо Вам лихо сумне,
Коли навкруги чудеса позолоти?
Що душу оздоблюють дивним вогнем,
Уквітчують серце красою і словом.
А я віддаляюсь від Вас день за днем,
Журбою оточена і смутку покровом.
Між нами нічого не було й нема.
Вже очі згубили останнії роси.
В страхУ я своїм залишилась сама,
Бо Ви вже, маестро, «занадто дорослий».
В ілюзіях долі я – птах без крила,
Який без підтримки не може літати.
Чекала від Вас лиш краплину тепла, -
Як бачите, любий, не так вже й багато.
Холодною кригою була рука
Байдужіло серце від лишку уваги.
Поезія Ваша життєво-палка
Давно вгамувала бажання і спрагу.
Згоріла остання надія дотла.
Мрійливі думки заліпились снігами.
«Не маю для тебе ні краплі тепла» -
Душа шепотіла п’янкими вустами…
Біда повернулась до мене лицем.
Бреду по стерні одиноко і босо…
Як вигідно бути реалом-творцем
Й прикинутись часом «занадто дорослим».
29.07.2012р.
© Copyright: Ирина Визняк, 2012
Свидетельство о публикации №11207297551
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353824
дата надходження 29.07.2012
дата закладки 29.07.2012
У плащ липневого дощу
Одягся день понурий,
Лугами йшов донесхочу,
Тамуючи зажуру.
Минав ріку, обходив став,
Відпочивав у лозах,
Косиці вербам цілував,
Печалив їхні сльози.
Тулився до віконних рам
І доторкавсь порогу,
Мов увійти хотів у храм,
Аби вклонитись Богу.
Моїм обійстям перейшов,
Зашелестів у вишнях,
Торканням вогких підошов
Ледь потривожив тишу.
Мандрівником таємних прощ
На темному узліссі
В отаву скинув макінтош
І до зірок вознісся.
29.07.12
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353827
дата надходження 29.07.2012
дата закладки 29.07.2012
Одиноко… Даже больно…
Слезы льются произвольно.
Я хотел с тобою быть,
Но порвалась вдруг та нить.
Приходи ко мне ты грусть,
Я сегодня вновь напьюсь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345844
дата надходження 23.06.2012
дата закладки 29.07.2012
Будь проклят день и проклят час,
Когда меж серых будней,
Мой рыцарь, я узнала Вас -
Беду, что нет беспутней!
Янтарь медовый Ваших фраз,
Состав движений гибких.
Печалей давешних топаз,
Из мыслей полу - диких.
Вы, молоды и столь стары,
Казались больно хрупким.
И я - младенец, с той поры,
Прониклась пением чутким.
Будь прокляты мои мечты,
Просеченные ядом.
На жёлтые с утра листы,
Упавшие каскадом.
И я - Раба, у Ваших стен,
Где нет во век приюта...
Будь проклят и восславлен тем,
Чем стала та минута.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353355
дата надходження 27.07.2012
дата закладки 27.07.2012
У Неї душа як в дитини,
В думках тільки вірші і протяг.
У Ньому багато рутини,
Кредитки і брендовий одяг.
Вона розмовляє із містом,
І досі ще вірить в дива.
Він змалку хворіє цинізмом,
Кидає на вітер слова.
У Неї залежність від кави
І віра в правдивість казок.
У Нього завжди якісь справи
І серце її як брелок.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353189
дата надходження 26.07.2012
дата закладки 26.07.2012
(Лесі Геник)
сьогодні
луги мої пахнуть
некошеними
прив`яленими «на пні»
сіна́ми
і гречаною кашею
з пряженим
у печі молоком…
спека
тремтить понад схилами
невловимим
прозоро-блакитнуватим димком…
так і хочеться:
до дрібноти
змаліти,
оселитися
між пелюсток
невибагливо-ситцевих
лугових квіток
чи,
розкинувши руки, впасти
й розбитися…
закотитися
поміж трав доплі́чних
правічних
безслідно зникнути…
поєднатися
з ду́хами
луговими
чистими –
невелеречистими
і більше
ні з ким не знатися…
не йти
і не вертатися,
не зарікатися-одрікатися
…у при́хисток мій
під грушею-дичкою –
метеличок теракотовий
прилетів,
на передпліччя
літньо-оголене
делікатно всів:
Хто ти!..
гостю мій несподіваний –
помаранчево-теракотовий!..
розпорядник тутешніх життів?..
щось
сказати хотів?...
30.06.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347302
дата надходження 30.06.2012
дата закладки 26.07.2012
Ми, власне кажучи, й самі не пам"ятаєм
Причин образ. Та і не в тому суть.
Нас все одно щось вперто розділяє,
Щось не дає образам тим заснуть.
Душа ятриться, мов відкрита рана,
І від думок вже боляче стає.
Ми віддаляємось невпинно, невблаганно
І оправдання в кожного своє.
Примирення даремна спроба кожна,
Бо справедлива істина одна -
Розбитий келих склеїти ще можна,
Та він вже не триматиме вина.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350475
дата надходження 15.07.2012
дата закладки 26.07.2012
Старезний камінь, весь порослий мохом,
Якби і знав щось, то давно б забув.
Він ще з доісторичної епохи -
Землі ще не було, а він вже був.
Йому однаково - чи холод там, чи спека.
Йому не в'ідомі ні радість, ні тривога.
Він - камінь.
І йому до нас далеко.
Як нам до Бога.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351293
дата надходження 18.07.2012
дата закладки 26.07.2012
Ще не зайшлись нудним мотивом зливи,
Ще журавлиних не було прощань,
І паморозь була лише на сливах,
А позолота - лиш в огні світань.
Іще природа свій осінній подив
Не виразила в щемних почуттях,
Ще дні чекали теплої погоди,
Ще все попереду...
Окрім мого життя.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352599
дата надходження 24.07.2012
дата закладки 26.07.2012
На оболоні паслись коні...
А світ, здійнявшись на диби,
Здригався від страшних агоній
Індустріальної доби.
В спресованих святах і буднях
Летіла, як з нівідкіля,
У прораховане майбутнє
Заасфальтована Земля.
Ховались почуття фальшиві
У словоблудді без кінця,
А вірус вдади і наживи
Вражав і душі, і серця.
На оболоні паслись коні
Серед некошених отав...
Займався новий день поволі...
Світ прокидавсь.
Мо' прозрівав.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352916
дата надходження 25.07.2012
дата закладки 26.07.2012
Сьогодні, як і тисячі сторіч,
З басів зриваючись до хриплого контральто,
У косу лінію розкреслюючи ніч,
Дощ лопотів по чорному асфальту.
Затявся звечора та все іде й іде…
Здається, ні кінця йому, ні краю...
З ворсинок суму прядиво пряде
І у комірки пам'яті складає.
А там його на декілька життів.
Навіщо стільки – я і сам не знаю:
Чи так багато проливних дощів,
Чи так далеко живемо від раю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353051
дата надходження 26.07.2012
дата закладки 26.07.2012
Коли мене, матусю, ти лишила,
Пішла навіки у небесний край,
Я щоки слізьми довго свої мила.
Бо на землі закрився мені рай.
Я так благала, щоб мені з'являлась,
Не наяву, звичайно, уві сні.
І ти з'являлась, щиро усміхалась,
Біль танув мій, як крига навесні.
Мов ластівка, була трудолюбива,
Чесна, правдива, часом запальна.
Так мало в світі цьому ти прожила,
Та так багато світові дала.
Не залишила книг, полотен нових,
Скульптур, будівель, наукових праць.
Ти просто слала в простір добре слово,
Хіба з цим можна щось іще зрівнять?
Ти просто працювала і молилась
За рід, за світ і за мою сім'ю.
Нерукотворну спадщину лишила -
Божу опіку роду своєму.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352583
дата надходження 24.07.2012
дата закладки 25.07.2012
Як страшно чути це, що був Він, був...
Гігант, сценічний геній, геній слова!
Життя навік закрилось на засув.
Але душа живе - в кіногероях.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352589
дата надходження 24.07.2012
дата закладки 25.07.2012
Ти якось прокинешся вранці
Й відчуєш, що ти - сама:
Ні друзів нема , ні коханців -
Пітьма.
І не порятує втеча.
Та і до кого, і з ким?
Розвіялось все в порожнечі,
Мов дим.
Твоє приворотне зілля
Уже не подіє ніяк.
І буде гірким похмілля.
Ось так.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349700
дата надходження 11.07.2012
дата закладки 23.07.2012
Ходить серпень ногами босими
По укритій росою стерні,
Світанково видзвонює косами
Обжинкові співає пісні
Лиш йому зрозумілими знаками
Мітить в лузі зелені стіжки.
Вишива чорнобривцями й маками
Ткані сонцем ясним рушники.
Перевеслом пов"язує райдуги,
Роздає урожай про запас,
І незвіданим спокоєм радує
У медовий, свят"яблучний Спас.
І останніми днями млосними,
Що ще ніжаться у теплі,
Йде до вересня, йде до осені
По щасливій і щедрій землі.
L’août arrive, et ses pieds nus qui raisonnent
Sur la terre où pleuvent les moissons,
Les matins de rosée au loin qui claironnent,
Les moissons éclatent dans les chansons,
L’août qui signe de sa main si tremblotante
Les blés verts dans les vastes vallées,
L’août qui saigne (coquelicots, fleurs ardentes
Et la terre du soleil est perlée) !
Vois : la paille, l’arc-en-ciel y serpente,
Les moissons dorées tournent rond,
Vois : la calme Assomption qui te chante
Dans les pommes chues et le miel si bon.
C’est l’été qui va s’achever en douce,
C’est l’éclat troublant de la chaleur
Que le temps sans clémence nous pousse
Vers l’automne si riche tremblant de pleurs.
Переклад Д.Чистяка
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347446
дата надходження 01.07.2012
дата закладки 23.07.2012
Минулі сни і почуття,
Закохана відсутність мрії,
Уже всі сказані слова,
То ж я мовчатиму в надії.
Забуті осені слова,
Прошиті долею листи,
Ти мов кричала: «Я не та»,
А потім ввічливо… «Прости»
І вже був зведений курок,
Та фотографія на склі,
Навчивсь робити перший крок,
Та важко дихать у пітьмі.
Забуті осені слова,
Прошиті долею листи,
Ти мов кричала: «Я не та»,
А потім ввічливо… «Прости»
Якби ти лиш знала, що буде сьогодні,
Прожив би для тебе вчорашній той день,
І погляд замріяний на підвіконні,
Тобі відгукнеться ехом пісень.
Ти часто не віриш, що все повернеться,
Ховаєшся в тінь ти від тяги речей,
Лишень озернися, бо він тебе кличе,
Він лиш тобі подарує цей день.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348495
дата надходження 06.07.2012
дата закладки 23.07.2012
Награлась, наплакалась, маю.
Достатньо, щоб бути живою.
Тебе я постійно чекаю,
Щоб дихати, жити тобою.
Щоб спати в обіймах ночами,
Щоб бачити очі навпроти.
Щоб всі навкруги мене знали
Що робить зі мною твій дотик.
Як солодко манить твій голос -
Серени втрачають наснагу.
Волосся твоє - стиглий колос,
щоб мати його - вітром стану.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272029
дата надходження 26.07.2011
дата закладки 23.07.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 23.07.2012
Я не звал тебя усталость
Отчего же ты пришла
Моя песня отыгралась
Моя юность отцвела
Я не вор,и не ублюдок,
Отчего же вы со мной
Обращаетесь как будто
Прокаженный я бедой
Нету берега спасенья
Пропадать мне не в первой
Не забытый,но в забвеньи,
Брошен в омут с головой
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303118
дата надходження 29.12.2011
дата закладки 23.07.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 23.07.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 23.07.2012
Німа й сліпа віднині моя Муза -
Для неї римування, як обуза.
І розмір шкандибає, як каліка,
А над рядками цензор, як шуліка…
Зіщулилась, закрила свої очі,
Чекаючи на відгуки "пророчі".
На всяк випадок щит напроти серця,
І одягла на очі темні скельця…
На голову шолом міцний сталевий,
Оголені щоб захистити нерви.
Заздалегідь продумала старанно,
Щоб потім не "зализувати рани"…
Броня блищить, занурившись у лати,
Нікого не пускає у пенати...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349870
дата надходження 12.07.2012
дата закладки 23.07.2012
Різнобарв'я, різнобарв'я!
Я піду у путь.
У самотності,
Кохання,
Краще осягнуть.
Стежка круто повертає!
Знаю, це життя
Щось отам мене чатує,
Та немає більше вороття!
Я не відаю що далі,
Та іду у путь
У самотності,
КОХАННЯ,
Краще осягнуть…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264021
дата надходження 08.06.2011
дата закладки 19.07.2012
Хай заколишуть зорі
і зацілує ніч.
Жагуча ласка - море,
що водоспадом з пліч.
Фіалково-духмяна.
І скромна, і палка,
смієшся ти рум"яно -
та наче здалекá...
Колисана так ніжно,
що пошепки кричиш.
Сріблясто-білосніжно
в руках моїх тремтиш.
Хай зорі нас не бачать
і не ревнує ніч.
Тебе вдягну в кохання -
що водоспадом з пліч...
2009
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302545
дата надходження 26.12.2011
дата закладки 18.07.2012
Не відривай мене від почуттів,
Я хочу з головою в них тонути.
Я говорила все, та ти не вмів,
Чи не хотів мої слова почути.
Я так хотіла зупинити час
У той момент, коли була щаслива.
Я до кінця боролася за нас,
Та вибач, милий, я уже безсила.
Де результати всіх моїх зусиль?
Не вистачає теплоти між нами.
І віє вітер. Виє заметіль.
Ми віддалились не лише тілами.
І, звісно, в цьому є й моя вина.
Але я рада, що була з тобою.
Давай доп’єм ці почуття до дна,
І на прощання поцілуєм Долю.
Нехай востаннє спалахне вогонь.
Залиш собі на пам'ять щось про мене.
Я заберу тепло твоїх долонь.
Прощай, я сумуватиму без тебе.
22.01.2012 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309567
дата надходження 27.01.2012
дата закладки 18.07.2012
Я п'ю твій смак.
Гарячими вустами
нев'янучих
трояндових глибин
торкаюсь знов.
І знов кружляє нами
кохання дощ
сріблястих намистин.
Вдихну тебе.
І видихнуть не схочу.
Ти потечеш
по венах, наче кров -
шаленством
так закоханої ночі,
в якій нестримно
ніжиться любов...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291075
дата надходження 06.11.2011
дата закладки 18.07.2012
Я не люблю давати дулю в спину,
Або ж її тримати у кишенях,
Бо завжди пам’ятаю – я ЛЮДИНА
І з гордістю несу це ймення!
Я не люблю всміхатися фальшиво,
І лестити словами для годиться,
Сміятися, коли комусь паршиво,
І туга поселилася в зіницях…
Я не люблю, коли нещирі друзі,
Коли з їх вуст слова звучать банальні...
Коли душа і серце у напрузі -
Я рішення приймаю кардинальні…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350456
дата надходження 15.07.2012
дата закладки 18.07.2012
А на сніданок в мене буде плов -
Згадала вранці про свою любов…
Мене навчили страву готувати
Мої колишні друзі-азіати…
Спочатку ллю олію в казанок,
І прогріваю, щоб пішов димок,
Шматочки м‘яса в жир кладу киплячий,
Який скакає в казанку як м‘ячик…
Шматочки часто перемішую
Сусідів ароматом «тішу» я…
Цибулю нарізаю як підковку,
І моркву перетворюю в соломку…
Замочую родзинки й барбарис,
І промиваю білосніжний рис.
До м‘яса сіль і перець, як приправу,
Цибулю й моркву додаю у страву…
І десь за півгодини кип‘яток
Я наливаю в диво-казанок.
Коли вся суміш добре закипає,
До страви рис по вінця насипаю…
Додам родзинки щедро й барбарис,
Щоб ще смачнішим було м'ясо й рис.
Очищую від шкірки часничинки
І розділяю на дрібні частинки…
Часник у рис подекуди втикаю
І умлівати плов я залишаю…
Запрошую усіх до мого столу,
Щоб скуштували миску мого плову!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343658
дата надходження 13.06.2012
дата закладки 18.07.2012
Екран ряснів сузір‘ям псевдонімів,
Та лиш один піймав мою усмішку,
І замість слів - яскрава пантоміма,
Кумедні колобки уперемішку…
Слова лилися диво-ручаями,
Збігала ніч мов пишне тісто з діжки,
І небо зарум’янилось краями,
А зорі заховалися в нічліжки…
Ліричність обіймала ніжним словом,
А мудрість притягала, як магнітом!
Не вірилось, що все це тимчасово,
І що знайомство буде пустоцвітом…
Я віддалась в обійми віртуальні,
І розчинилась в мареві ілюзій,
На ранок все скінчилося банально,
Сказав – «Тепер ми віртуальні друзі…»
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348688
дата надходження 07.07.2012
дата закладки 18.07.2012
Сегодня кофе слишком крепкий,
Сегодня счастье для других,
Цепляет душу взгляд твой едкий,
Прикосновенья фраз сухих.
Живешь, печалишься ли, плачешь?
Иль уж забыл, как страшный сон?
Ведь чувства ты так сильно прячешь,
А сердце - бьется в унисон...
Кто сдастся первым? Кто сильней?
Иль здесь нет места мерять силу?..
Я больше не хочу смертей,
Прошу, на этот раз помилуй!..
Живи, печалься, смейся, жди,
А мне вдохнуть дай кислорода...
Ты лишь меня, прошу, прости...
Что мне нужна моя свобода.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327959
дата надходження 05.04.2012
дата закладки 18.07.2012
Иду по берегу,по белому песочку,
А справа море Черное шумит
И волны легкие косаются насочков
В дали сигнальный огонек горит.
Тепло ногам ,легко,приятно,
Едва заметная дорожка по воде,
Красиво так,спокойно и понятно,
Не думаешь ни о какой беде.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350959
дата надходження 17.07.2012
дата закладки 17.07.2012
холодно –
ты больше не пишешь..
**
верни мне свои стихи
я хочу помнить о тебе
морозными летними вечерами
когда в ожидании теплой зимы
я буду согреваться свитером
связанным из тонких ворсистых нитей
твоих шерстяных
слов
*
верни мне свой голос
я буду пить его на ночь
вместо воды и успокоительного
умываться им каждое утро
чтобы он подпитывал меня
тобой
проникая сквозь поры души нотами
насыщал изнутри
силой памяти
и возвращенным смыслом света
в беспросветности дня
*
верни мне глубину своего взгляда
пристально всматривающихся глаз
в окна моих болезненных мыслей
заключенных в крепости
бессюжетной монотонности нескончаемых
кошмаров
я бы нашел в нем спасение
*
просто вернись
я хочу ощущать твое присутствие
через простые покалывания
от прикосновений
тонких нагревающихся слов
в твоих одеяльных губах
через чистоту холодных кристаллов
простого голоса
дарующего твою родниковую нежность
мне
через потаенное Спокойствие
|в необъятных глубинах
твоего простого взгляда
но..
творящего мой мир|
________
и Любовь.
*фоновая композиция –
Der Golem «Последний»
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343995
дата надходження 14.06.2012
дата закладки 17.07.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 16.07.2012
Зламалась тиша. І цьому причина -
Асфальтові мелодії авто.
Шалено мчить розбурхана хвилина -
А я не чую... Зараз я ніхто.
Здивованими поглядами неба
Рясніють вікна. Тисячі зіниць...
А я сліпий. Мені цього не треба!
Лежу посеред світу горілиць.
На вулиці така зимова спека,
Що знову роздягнувся до душі.
Довкола люди, вулиця, аптека -
А я пишу закохані вірші.
Почувши те, на що так сподівався -
Чарівні злети невагомих вій -
Я дописав Тебе. І закохався
У мелодійний образ моїх мрій!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238113
дата надходження 31.01.2011
дата закладки 16.07.2012
Чую хрускіт снігу
Тиснуть на ньго стіли
Не знаю чи сумно чи смішно
Невідомо просто мені
Знову буденність, а в неї
Немає правдивих хвилин
Тягнуться хвилини змією
Я не самотній, а просто один
Іду по похмурому парку
Пускаю кільцями дим
Отак от із самого ранку
Не самотній, а просто один
Хоть є біля мене ще люди
Та я навіжений для них
Іду... І давить у грудях
Не страшно... я уже звик
Знову в устах сигарета
Безмежна простору синь
Немає слів для куплету
Я не самотній, а просто один. (18.02.2010)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173994
дата надходження 25.02.2010
дата закладки 13.07.2012
Ти лиш поклич,і я прийду
Разом не буде прохолодно
Якщо дозволиш, то пірну
В очей нескорену безодню
Ти лиш поклич, не забарюсь
Крізь ночі темне покривало
Я прилечу, і захмелюсь
В обійм нестримнім карнавалі
Ти лиш поклич, я відгукнусь
Прорву можливі рубікони
Якщо почуєш – залишусь
В ефірі ніжним передзвоном
Ти лиш поклич, я обернусь
В кришталь окутану примару
Відкрий вікно, я прокрадусь
І ковдрою для тебе стану
Ти лиш поклич, і потону
Серед прихованих коралів
В твоїй душі… я залишу
Коханням вилиті кристали
Ти лиш поклич, і я прийду
Разом не буде прохолодно
Якщо дозволиш, то помру
В очей нескореній безодні
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295122
дата надходження 22.11.2011
дата закладки 13.07.2012
Нарциси у саду моїм за ніч
розквітли дружно –
весело і рясно,
а у гаю,
на стежці,
вздовж узбіч,
Цвітуть фіалки –
запашні, прекрасні...
Нехай у небі хмари -
у душі
так сонячно,
так затишно і тепло:
розквітли очі!
Пишуться вірші,
Щоб твоє серце
з холоду не стерпло.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259313
дата надходження 13.05.2011
дата закладки 17.06.2012
Ахх...помиліться,помиліться , мої очі !!!
Не оскверніться своїм поглядом в Той бік,
Лише моліться Богу : Богові моліться !!!
Уста натомлені цілунками сих бід...
Ахх..помиліться ,мої очі,схаменіться,
Не метушіться у шаленій біготні,
Прошу стоміться,вам кажу лишіться ..!
Не зазіхайте на цю постать -- він ЧУЖИЙ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344222
дата надходження 15.06.2012
дата закладки 17.06.2012
Часом
ти ще дзвониш мені з того світу
вітаєшся чемно
і надиктовуєш неймовірні рядки
про кохання якого нема
намагаюся записувати
окремі фрази на палітурках
чистих полях
але врешті-решт
треба збагнути
що у нашім блокноті
вже немає
вільного місця
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234911
дата надходження 15.01.2011
дата закладки 17.06.2012
Бруківка.
Видзвонює дощ монотонний -
по-літньому теплий,
мрійливо-бездонний.
Я - сонним провулком -
убрід...
У вулички-річки –
бордюри бетонні...
Незаймана злива –
на кригу безсоння:
у серці розтопиться лід.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269735
дата надходження 11.07.2011
дата закладки 17.06.2012
Погожий ранок –
вірний талісман:
хай береже
чутливу світлу душу
від непогоди і розчарувань,
що трусять ніжне серце,
ніби грушу…
Я променем
порадую твій зір
і свіжим вітром
вушка полоскочу.
Все буде добре!
Усміхайся!
Вір!
Бо хто сказав,
що під склепінням зір
є неможливе щось,
якщо захочеш?!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270142
дата надходження 14.07.2011
дата закладки 17.06.2012
Червоне Сонце ген на захід,
Енеєм вкОтре збирається в похід...
Бескиди всюди порозкидані, як руни,
Розклали крила свої сосни-гуни,
Ефір небесний у вечірніх травах,
Цілющість рОсяна - Волховська справа..
Ь
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344608
дата надходження 17.06.2012
дата закладки 17.06.2012
1.
он думал о том чем может пахнуть ее кресло в ординаторской
думал что если уж она такая красивая и умная
во сто крат умнее его
то наверняка должен быть в этом какой-то подвох
и кресло ее
обязательно пахнет дерьмом
2.
когда
однажды
вечером
она
ушла
из ординаторской
он стал на колени перед ее пустым креслом
и неуверенно приблизился
лицом к сиденью
о боже
3.
о боже
кресло было теплым
и пахло сиренью
он уперся носом в сиденье
и с наслаждением
вдыхал аромат
ее аромат.
4.
и влюбился.
5.
и начал писать стихи.
6.
больной yблюдoк.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309307
дата надходження 26.01.2012
дата закладки 16.06.2012
Вимкнути в комп'ютері самотність
Зміксувати з друзями у чаті
Хтось колись зізнався:"З мене досить"
Бо не має світ цей ні кінця,а ні початку
Це невтомна звичка ниє
Кожний раз обманює тебе
Бачишь-пам*ять стерта,пристрой діє
І знайомства одноразові-твоє кліше..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269379
дата надходження 09.07.2011
дата закладки 16.06.2012
Йому дано знімати швидко втому
І цим задобрювати мляву душу
Це наче непомітна оксіома:
Екран,курсор,адреса-ти одужав
Летять один за одним без зупину
Лунають повідомлення на сайті
Як хочеться зім' яти цю годину
Із себе ви відомих виробляйте
У світі електроннім є дизайнер
Живити й милувати знову зір
Так хто ж на фото зараз ваш кумир
Від того так далеко ви в он-лайні...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308174
дата надходження 21.01.2012
дата закладки 16.06.2012
Кто-то подарил подарок -
Яд в формате МР-3.
Больше никаких ремарок -
Просто слушай и гори.
Нарисованные тени
Выползают из картин.
В самом страшном из знамений -
Ты один. Cовсем один.
Боже...что это такое?
Вместо крика - тишина...
Мы оставлены в покое.
Наша смерть разрешена.
Вереницу серых судеб
Чья-то оборвет рука.
Победителей не судят.
В них стреляют с чердака.
2010.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326760
дата надходження 01.04.2012
дата закладки 14.06.2012
якщо Ти мій- то будь моїм.
то снись. То народись.
Якщо Ти той. То я - Твоя.
Я саме та.
Якщо це те. про що,
То будь. То будь отут.
У місці Сили.
Якщо це так.
То я відкрита.
Я- сповна.
До дна.
одна.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343649
дата надходження 13.06.2012
дата закладки 14.06.2012
коли віддаляється потяг
і терпне моя рука
залишається тільки спогад
спогад є, а тебе нема
висихає мастило
на шпалах
розбредається люд
хто куди
засихає кров
на ранах
засихає слИна
у роті
мабуть
від нестачі
води
коли наближається потяг
і дико гуде голова
мої очі вдивляюсь в тебе
тобто в те, чого вже нема
* * *
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342612
дата надходження 08.06.2012
дата закладки 11.06.2012
вона розчісувала своє руде волосся
пила каву з корицею, а на десерт круасани
нап*ялювала довгу спідницю
і виходила з дому боса
а коли наступала на бите скло -
прикладала подорожник до рани
бачила тіні минулих снів
та думала, що їй це здалося
закутувалась глибше в шалик
від постійних вітрів
сідала на перший зустрічний потяг
ховала очі від незнайомих людей
попиваючи з термоса каву
допивала, просувалась до дверей
так її навчила мама
зашпилювала ґудзики на блузі
дивилась на сіре небо й посміхалась
адже в такі миті їй хотілось думати про друзів
й про те, що ось, нарешті, осінь починалась…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342870
дата надходження 09.06.2012
дата закладки 11.06.2012
горіхові пальці
не
пахнуть горіхом
наразі
трамваї не ходять по колу
а тільки
від краю до краю
це
фадо за межами звуків
та часу
це
стрижені налисо ангели
мабуть
забули захлопнути вікна
до раю
забули прикрити двері
по ручці яких стікає
горіхове масло
горіхове масло
до чаю
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342499
дата надходження 07.06.2012
дата закладки 11.06.2012
Здається, й ангели вже крила опустили;
відмерли нерви, морок скрізь і сон…
Зненацька дух проб’ється через неміч тіла
живим струмком крізь льодяний полон.
І встанеш гордо ти, повіриш власній мрії
в її досяжність, всупереч всьому;
на обрій глянувши (от-от – і заясніє!),
назустріч світлу рушиш у пітьму.
Крізь перевали, переярки, переброди:
що важче йти – то впертішає крок.
Лише за піт і кров купується свобода
(скільком дано збагнути цей урок?)
Із себе виростеш – немов подобу хвору
раптово скинеш тлінню на полях;
бо паросток лише тому прямує вгору,
що вниз його притягує земля.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232805
дата надходження 04.01.2011
дата закладки 10.06.2012
Більше фальш не пройде -
Чорні ворони,
Відпускаю тебе
На всі сторони.
Ти любив, не любив -
Пересуди,
Все, що мав, ти згубив –
Бог розсудить.
Хто ти серед мужчин -
Я не знаю,
Не потрібно причин -
Відпускаю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312980
дата надходження 11.02.2012
дата закладки 06.06.2012
Торкнися уст моїх мовчанням,
Пестивим звуком тишини,
І у любові мить останню
Блаженством раю огорни.
Лише не дай душі мовчати,
Аби , відклавши ліру вбік,
Я за утіхи срібні ґрати
Снагу живцем не заволік.
06.06.12
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342324
дата надходження 06.06.2012
дата закладки 06.06.2012
Симфонія погожих теплих днів
Змінилась блюзом сплаканого вітру,
Який урвав фінальні літа титри,
Покинувши полон безжурних снів.
Прислухайтесь: який тривожний спів
Збентежив лісову мінку палітру! -
В ту ж мить, золочену вдягнувши митру,
Осінню месу лист зашелестів.
Бриніли стебла, мовби арфи струни,
Й дві блискавки – дві донечки Перуна
Змигнули та й зайшлись дощем дрібним.
Безмовний сум здійнявся понад хмари,
Що збилися в стурбовані отари,
Багрянець вкривши пледом повстяним.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108770
дата надходження 22.12.2008
дата закладки 05.06.2012
В міжсезонні
хмари сонні
сіють тишу
крізь долоні.
Час залишив
мить на троні
в міжсезонні.
В жарі літа
мед розлитий.
в нім зав’язли
трави й квіти.
Вітер згаслий
ліг спочити
в жарі літа.
Спрагла днина
неупинно
ловить душі
в павутину.
Мрії душить,
мов гудина,
спрагла днина.
Ген з-за гаю-
небокраю
довгождана
ніч зринає –
їй осанна!
Линь же в маю
ген з-за гаю!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108824
дата надходження 22.12.2008
дата закладки 05.06.2012
Ах, Осене, моя безмовна панно,
Крізь тишу саду опадає лист.
Лиш вітер десь завиє так неждано,
Затихне знов, дощем проллється вниз.
Ах, Осене, моя самотня діво,
Вже журавель останній відліта,
Курличе він з розпуки так тужливо,
Прощаючи покошені жита.
Ах, Осене, похмурая подруго,
Захмарена й просякнута дощем,
Вогонь гаїв заносить в душу тугу,
Земля промокла дарить серцю щем.
Ах, Осене, красуне золотава,
Немає в світі більшої краси,
Аніж коли вбираєш величаво
Поля у перли, в золото – ліси!
Ах, Осене, невісто смутнолиця,
Твій взір п’янить, але не зігріва.
Як поруч ти – тужить чи веселиться?
– Любити просто – адже я жива...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108774
дата надходження 22.12.2008
дата закладки 05.06.2012
А я б хотіла….
сипатись ніжністю
на твої долоні,
тендітно оксамитовими
віями доторкатися скроні…
хотіла б ,
пірнути у небо,
в легкості з тобою тонути,
пелюстково-тремтяче
зірватись фіалковим буревієм ,
і в тобі метеликом затихнути…
насититись подихом,
щілинками просочених губ…
ніжністю… ласкаво
горнутись обличчям до рук….
дихаючими дотиками,живими
вздовж шиї ненароком блукати…
з плечей стікати
краплинками янтарного сонця
що пахне тобою…
і кусочками свіжої м’яти
щоб лишень у твоїх обіймах …
у тобі ,в трьох кроках до раю…
лиш на твоїх руках засипати…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328201
дата надходження 06.04.2012
дата закладки 03.06.2012
Таксі,ніч,в сумочці розміняна совість на дрібні купюри.
І пляшка сліз з болем і апельсиновим смаком в руках.
Сонний таксист заглушує свідомість звуками радіо.
Розраховуєшся макалатурою і фальшивою посмішкою.
Струсиш з плеча рукою остатній спазм совісті,
Кидаєшся на зустріч девятигодинній відчайдушності
Львівський вокзал,в руках совість з написом номера поїзду
Пом"ята і волога від хвилювання,закинеш в кишеню.
Переповнені зали очікування дешевою кавою і випічкою.
Твоя совість в кутку займається пірсінгом на твоєму тілі
щоразу проколюючи нові місця вставляє туди сережку
Терпиш зціпивши зуби з остатньою надією на його голос.
Заклеїш рот совісті скотчом і вульгарно закинеш назад в кишеню.
Остатня надія відвороту телефон який онімів від твоїх рук
Один день ковтаєш який стає камнем в горлі ,задихаєшся.
Крок ,поїзд ,реальнісь губиться в натовпі сонних людей.
Купе,третя поличка,і смак вишневого велюру в роті.
Обнімаєш подушку яка головним болем б"є по скронях.
І один тупий спогад який дусить тонкими пальцями шию.
Добєш совість низьким його вчинком і сигаретним димом.
Попереду безсонна ніч в обіймах з мобільним телефоном.
Під запах вагонного пилу який лоскоче свідомість,
Побачиш марево з відбитком його вульгарності і низькості.
Нудотливий ранок з присмаком міцного чаю з лимоном,
І шматком мігрень з шоколадом і горішками в фіолетовій обгортці.
Прибуття, київський вокзал,метро,чужі вулиці
Втікаєш від виснаженої совісті в зимово-сніжні спогади.
З надією що життя зробить поворот на дев"яносто градусів...
наЇвна....тікАєш! ...від реальності...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277724
дата надходження 30.08.2011
дата закладки 03.06.2012
Опадає на далекому сході сакура тендітна…
снігом рожевим …
невинним…
як дотик найніжнішого пера…
а я б поглядом твоїм огорнутись хотіла..
сховатись в кишеньку,
як голодне кошення…
Рожеві пелюстки …
спадають з долоні…
доторкаючись душі,
босими губами…
слідами …
ривками…
мовчанням…
ти пробач що народилася мабуть не та..
не така…
не з тобою…
не сьогодні…
не в тому місці
що думками засипаю собі
погляд і скроні…про тебе…
про завтра…
сьогодні і вчора…віками…
думала..відчувала …тремтіла…
а може ми були рідними в попередньому житті
не з нами…між нами…
Ти пробач що вуста ,самі шепочуть.
так хочу…так хочу
губами теплими торкнутись чола…
і частинки мене…розсипаються ніжністю…
приємністю…
сором’язливість..
відданістю…
тобою…
твоєю…
запізно…не знаю…
цілуючи потаємно руки твої ..
плечі…приємні вуста…
Я б так хотіла посміхатись тобііі
до безтями…..
досліджуючи …
гріючи душу…
до приємної болі…
пекучості…
ласкавості..
бентежності…
я б так хотіла_______
Захлиснутися в ніжності…
пелюстковесняно…
Тобою…
а де тепер віднайти наші місця….
а чи вони ще є…
(з мелодією сприймається краще....
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324172
дата надходження 22.03.2012
дата закладки 03.06.2012
излечите меня нежно
ласково
не морозьте речами
черствыми
и тогда я сниму
маски все
и тепло соизмерится
вёрстами
подлечите меня
от холода
исцелите речами
лестными
и растопиться моя
лёд-вода
и душа запоет
песнями
излечите меня нежно
искренне
обнимите руками
жгучими
и от счастья тогда
взвизгну я
тогда стану для вас
лучше я
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341384
дата надходження 02.06.2012
дата закладки 03.06.2012
Твої очі - моря цілющі,
твої губи - малина спіла.
Закохатись у них зуміла,
і тепер мої думи - пущі.
Твої руки - сама ніжність,
твоє серце - безкрає море.
Та для мене воно - горе,
бо ж любити тебе - незбіжність.
Мої очі - в сльозах солоних,
мої губи - в сльозах гарячих.
Я кохаю - тому, незряча,
біля тебе тамую подих.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340810
дата надходження 30.05.2012
дата закладки 03.06.2012
Він зайшов у паб попити кави,
Відпочити хвильку... А вона...
Перечитувала злюблені романи,
Запивала келихом вина,
Те, чому ніколи не відбутись
У її житті. Книжковий стиль
Дозволяє інколи забутись
І втекти від всіх за сотні миль.
Тут відчула чийсь приємний дотик
На плечі. Прокинулась від сну:
"Можна вас, мені намалювати?
Я багато часу не вкраду."
Вицвілі зухвалі сірі очі,
Претензійні й трішечки сумні,
Пробудили в ній палку цікавість.
Невідомість звабила її.
Він присів за столиком сусіднім,
Встановив канву на свій мольберт.
Розчинився запах фарб в повітрі,
Мов мистецтва автентичний бренд.
Свіжість ранку провіщала спокій.
По-новому розцвіла краса.
Лиш лунав, мов з того світу докір:
"Твоя врода продана - брудна!"
"З вас неначе промениться світло!" -
Шепотів художник без кінця.
У житті її обличчя блідло.
На картині сяяла вона!
Серед найвідоміших, найкращих
Світлий образ жінки зобразив.
Тільки, що була вона повія
Зрозуміти так і не зумів...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281272
дата надходження 18.09.2011
дата закладки 03.06.2012
Зіронька ясна -
То Оля Прекрасна,
Сяйвом із ночі -
Її карі очі.
Ясніше сонечка -
Моя Оксаночка,
Бігає, сяє,
Світ звеселяє.
Місяць-білявчик -
Мій Ярославчик,
По небу гуляє,
Думку думає.
Отак я й не знала
І гадки не мала,
Що в світ народила
Небесні світила!:)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340627
дата надходження 29.05.2012
дата закладки 03.06.2012
Десь там, де далі голубії,
Куди відходять наші мрії,
Десь там зійдуться два світи,
Там буду я, там будеш ти.
Ці два світи чекають нас,
Ми не помітим плину час.
Там світить день і ніч панує
І зла там зовсім не існує.
Ми відійдем від суєти,
Від зла, від горя, від страждань,
Тому що наші два світи -
Світи добра - світи бажань.
І тут існує два світи:
Земля - це я, а небо - ти.
І так далеко йти до тебе,
Всю відстань від землі до неба.
Але де далі голубії,
куди відходять наші мрії,
Там все ж зійдуться два світи,
Там буду я, й там будеш ти!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340910
дата надходження 30.05.2012
дата закладки 03.06.2012
Давно не бачила Тебе...
Забула вже, як Ти смієшся.
Мабуть, забув і Ти мене,
І самоті десь піддаєшся.
А надворі, неначе в серці,
Ідуть дощі і вітер віє.
Під дощ поставлю я відерце,
А серцю залишу надію...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341407
дата надходження 02.06.2012
дата закладки 03.06.2012
Сіллю сипала рани – не гоїлись,
Під язик грудку цукру – не танула.
Мурашками під серцем покоїлась
Нерозгадана творчості – гранула.
Просвітили, шукаючи корені,
Терапію місцеву проводили.
Дві руки тепер маю наколені,
Щось шукали в мені, не знаходили.
Вже й отрути крапаль підсипаючи,
Намагалися витягти жилочку.
Тільки вигляд зробила вмираючий,
Далі йшла відпочивши хвилиночку
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340872
дата надходження 30.05.2012
дата закладки 30.05.2012
Моя милая, добрая, нежная,
мне при свете луны не уснуть,
словно озеро ласки безбрежное,
не боюсь я в тебе утонуть.
Не боюсь я в тебе раствориться,
в этом зеркале чистой воды,
я открыл для тебя свою душу,
ты на ней оставляешь следы.
Оставляешь святые картины
бесконечно прекрасных миров,
и растаяли вечные льдины
от тепла бескорыстных даров.
И живительной влагою талой,
что слилась в бесконечный поток,
утолилась земля, и усталой,
её силой родился цветок.
Лепестков нет на свете нежнее,
их сорвать я не дам никому,
пусть хранит его добрая фея
и ты знаешь, как имя ему …
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340886
дата надходження 30.05.2012
дата закладки 30.05.2012
Снігопад за вікном, снігопад у душі.
Я сиджу за столом і складаю вірші.
Виливаю у них ніжну тугу й любов,
Ми з тобою удвох вже не будемо знов.
Замітає той сніг наших душ почуття.
У щасливий наш час вже нема вороття.
Вже не видно слідів, ні шляхів, ні доріг.
В серці свому вогонь зберегти ти не зміг.
Снігопад за вікном, снігопад у душі.
А мені лиш залишились мої вірші.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314240
дата надходження 15.02.2012
дата закладки 28.05.2012
Віще Слово - духовний нектар.
Бути з Ним - вище кредо.
Моє серце - бджола.
Бог - бджоляр.
А душа - рамка з медом…
17.05.12
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338092
дата надходження 17.05.2012
дата закладки 28.05.2012
Задощило небо, дощем заридало,
Мою душу смутком навпіл розривало,
Тяжко боліло краялось серденько,
Прилинь же до мене моя рідна ненько.
Прилинь хоч на днинку, хоча б на годинку,
Пригорни до серця рідну дитинку,
Матусю рідненька, як же мені важко,
Прилети до мене посивіла пташко.
Доленьку у Бога ти мені благала,
По ночах молилась очей не змикала,
Дала мені вроду в любистку купала,
Але зла доля на те не зважала.
Прилети синичкою постукай у віконце,
Я тебе зустріну, як весняне сонце,
Розвій тяжкий смуток звесели серденько,
Чуєш мене мамо, рідна моя ненько!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340429
дата надходження 28.05.2012
дата закладки 28.05.2012
Знов набігає осінь дощова,
Пожовкле листя падає під ноги.
Кудись тікають сказані слова,
Розходимось, неначе дві дороги.
Скінчилось тепле літо на душі
Тепер там лиш холодний вітер.
Сумними будуть всі мої вірші,
Бо сльози змили так багато літер.
Не сяють більше посмішки в обличчях
Їх змив той мокрий, непотрібний дощ.
Зосталися на різних ми узбіччях,
Замало поділили собі площ.
В минулому лишились поцілунки,
Веселі дні й нездійснені надії.
Усюди тільки темні візерунки,
А ми лишаємось чужії.
Не буде більше “ні про що” розмов
І сміху в трубці телефонній.
Звільнилися від рамок і умов,
Я став для тебе тільки посторонній. (с)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340186
дата надходження 27.05.2012
дата закладки 27.05.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 27.05.2012
Таких, як ти шукають все життя,
Таких, як ти немає в цілім світі.
З тобою я лечу у забуття
І найчарівніші з тобою миті...
Твої слова у крапельках роси,
Твоя усмішка, мов волошки в полі.
Мені її в долонях принеси,
За це я буду дякувати долі...
Без тебе я немаю більше сну,
Без тебе сонце світить, та не гріє.
Тобі весну в дарунок принесу
Щоб не зникали з серденька надії...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339671
дата надходження 25.05.2012
дата закладки 25.05.2012
В небеса повітряною кулею,
Без кутів, кінцівок, вся округлена,
Підіймаюсь бабцею сутулою,
Мов відтоптана і вже відлюблена.
Кожен метр з криком і поривами,
Весь баласт втрамбований скидаючи,
Пролітаю між дощами-зливами,
Безтілесну душу омиваючи.
На вершині гір небесних, сяючих,
Вся до блиску хмарами начищена,
Сил боюсь до лоскоту стискаючих,
Бо і так роздвоєна, розкришена.
Земним тяжінням майже не обмежена,
Лечу, шукаю власну траєкторію.
У просторі свободою відроджена,
Безмежний шлях до вічності підкорюю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339627
дата надходження 24.05.2012
дата закладки 24.05.2012
Я не стану вашим назавжди,
Моя доля того не хоче.
І нехай недобрий не заздрить,
На палаючі щастям очі.
Ви візьміть того, що вам треба.
Дам і горя вам і забави!!!
Не чіпайте лиш тільки неба,
Щоб польоту мене не позбавить.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337455
дата надходження 15.05.2012
дата закладки 15.05.2012
Мені болить, бо я тебе не мав
Ні ласки, ні любові, ні тепла, -
А може все позабував? Спалив дотла?
Мені болить, бо я тебе не маю
В душі лише від різок слід
Іще щемить, ще ниє. Ще страждаю.
Невже навік?
Мені болить, бо я не буду мати
Тебе ніколи. Місце те пусте.
Пекуча пустка. Пустота від втрати
Болить і все.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330972
дата надходження 17.04.2012
дата закладки 15.05.2012
Легкий вітерець біля вуха
І м’якість щоки на плечі.
А місяць льє світло із кухля
Неспілої ще аличі.
У мандри лаштуються миші –
Пакують зерно і полин.
Кіт-тенор взяв ноту найвищу,
Загнавши коханку на тин.
Пес радо подався на гулі,
Друзякам прогавкавши клич.
І дні пригадавши минулі
Щось тихо розказує сич.
І тінню час міряє липа -
Стартує комар до зірок.
По приладах він, а не сліпо,
Цей зробить в історію крок.
Ніч тихо пливе над землею.
Ти спиш, я вартую твій сон.
Дарма, що плече трохи мліє,
Я буду стійким мов Самсон…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333229
дата надходження 26.04.2012
дата закладки 15.05.2012
У темряві вікна квадратик,
В пітьму ховаються кути,
Заснув у шафі Твій халатик,
Десь снігу всипало багато
І десь серед зими є Ти.
Повільно капають хвилини
Моїх розлук, Твоїх розлук,
Та залишається єдине,
Таке мені неповториме
Тепло Твоїх маленьких рук.
Мені без Тебе одиноко,
Я наче вовк в сліпій норі,
Я все вимірюю на кроки,
Пройшли усі розумні строки,
А в небі все нема зорі.
Чи я в житті десь заблудився,
Чи Ти десь збилась нанівець,
Чи місяць хмарами закрився,
Чи кришталевий штоф розбився,
Чи просто наступив кінець?
Мете і дико завиває
Зима в затулене вікно,
Тепла не було і не має,
Кому молитися не знаю,
А може просто все одно.
Та жевріє в душі надія,
Що не даремно я любив,
Прийде з небес моя месія,
В душі моїй тепло посіє,
Яке я просто розгубив.
Бо десь у снігових заметах
Ще залишилися мости,
Десь зовсім близько, чи далеко,
Немов поранений лелека
Мого тепла чекаєш Ти.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312173
дата надходження 07.02.2012
дата закладки 10.05.2012
Скільки можна в слід мені ходити,
Йти за мною п́отайки по місту,
Я не хочу з вами говорити,
Бо слова уже не мають змісту.
Не мені судилося судити
І давати вирок вам прощальний,
Я не буду з вами говорити,
Бо згубили ви свій шанс останній.
Ви зуміли швидко все згубити,
Навіть найдорожчі наші зѓуби,
Я не можу з вами говорити,
Бо образа міцно стисла губи.
Я не знаю, що мені робити,
Відганяю твердо всі вагання,
Де ці сили, щоб не говорити,
Коли в серці ще живе кохання.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319079
дата надходження 04.03.2012
дата закладки 10.05.2012
Я любов"ю Тебе обгортаю,
Як в шовкові одежі широкі
І як книгу священну гортаю
Наші Богом даровані роки.
Напливають бажання підспудні
Наче хміль від міцного напою,
Я наповнюю всі мої будні
Лиш Тобою, Тобою, Тобою.
Кожен вечір і кожне світання
Випиваю як чашу незриму,
Я Тебе одягаю в кохання,
Мою ніжну і н́еповториму.
Наше щастя народжене в небі,
Більше в Бога нічого не пр́ошу,
Я для Тебе, для Тебе, для Тебе
Кожен вечір зірки з неба ношу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321048
дата надходження 11.03.2012
дата закладки 10.05.2012
Є щось більше, ніж просто піти.
Я у пастці,
У темряві ночі.
Я не спала сто років,
А ти?
Спиш весь час,
Не заплющивши очі.
Спиш завжди,
І не бачиш мене,
Щось говориш,
Стискаєш в обіймах…
І я мрію, що сон твій мине,
І ми будемо разом і вільні,
Від солодких отих сновидінь,
Де є все тільки правди немає.
Нехай буде і щастя, і біль,
І нехай ми дістнемся краю.
Так щоб разом,
Удвох, назавжди,
І щоб бачити очі і чути,
На порозі стояти весни,
Сноведінь розриваючи пути.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311700
дата надходження 06.02.2012
дата закладки 10.05.2012
У долонях тримаю казку,
Наче м’ячик.
Жбурну високо,
І повіками світ закрию,
Щоб не бачити, як та впаде…
Щоб не бачити, щоб не чути,
Що про неї говорять люди,
Як чудово летить,
Як стрімко,
І як вщент вона розіб’ється…
Але раптом, щось дзенькне в сердці,
Я навпомацьки кину руки,
І піймаю її в обійми,
Над землею на міліметр.
Зачарована дивом дивним
Загорну її в свіжість ночі,
Ну а зранку,
А зранку знову –
Зажбурну і закрию очі…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278832
дата надходження 05.09.2011
дата закладки 10.05.2012
нелігітимне
існування мого світу.
серед чужих
з дитинства чуждих
машин
людей
ідей.
невмотивоване тікання
у руїни
позавчорашніх
мрій.
під пильним наглядом
знікчемнених свиней.
невмотивоване тікання крізь етапи
життєвих просторів,
і крізь просту нудьгу.
тікання, щоб пройти крізь грати,
щоб розламати
знищити
тюрму. товарних співвідношень,
доволі їсти паперовий хліб.
штамп продано
поставлений навпроти
таких неупереджених усіх.
колись кохання переможе побут,
і віра змиє штучних відносин нутро. щоби
купатися у нескінченних водах. щоби
лишити в серці лиш добро.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275300
дата надходження 15.08.2011
дата закладки 15.08.2011
Бум! Вдарив голосно бубон.
Дзинь! Задзвеніла струна.
Танго над прірвою в грудень
Ми танцювали дарма.
Хрусь! Захрустіло під терням.
Брязьк! Щось упало на дно.
Танго над прірвою в червень
БУло, як терпке вино.
Танець над прірвою в осінь
Нас розірвав на шматки.
Бац! І розбилася зовсім
Чаша з вином на друзки.
Танго над прірвою в долю.
Танго, шалене, мов звір
Ми станцювали до болю.
Перетворилися в вир.
Шуг! Щось скотилося в прірву.
У-у-у! Понеслось по землі.
Душу, від болю зомлілу,
Попелом вкрило на дні.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275295
дата надходження 15.08.2011
дата закладки 15.08.2011
Слишком много моей любви,
Слишком мало его тепла,
Слишком редко слышу шаги,
Слишком часто стоит тишина.
И давно не звонит телефон,
Электронная почта молчит,
О любви я пишу тебе..
ICQ - в твоё сердце стучит.
И в просторах инет-страниц,
Может быть, я не встречу тебя,
Среди тысячи разных лиц,
На Delete нажимаю я.
Я решаю в последний раз,
Через сеть в твоё сердце войти,
Только ты сейчас не online,
Да и номер в не зоне сети!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187237
дата надходження 01.05.2010
дата закладки 13.06.2011
убиваю время
медленно, со вкусом
вечера, недели -
в полугодья бусы
заплелись. сверкают
псевдоукрашений
странные названья –
вечер, день, неделя.
кольцами на пальцы
дым от сигареты,
утром, ночью, в среду
я всегда одета
в тонкие одежды
ожиданьем тканные,
где небрежно брошены
знаковые камни -
вечера, недели -
в полугодья бусы…
убиваю время
медленно,
со вкусом…
14.06.2008
© Copyright: Ольга Шмаль, 2008
Свидетельство о публикации №1806141824
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=79325
дата надходження 14.06.2008
дата закладки 08.06.2011
Тонкими ломкими пальцами ты обхвати его бережно.
Не повредив скорлупы, в кастрюльку клади – мягко, нежно.
Водою залей из-под крана, (ну хватит, забудь эти слёзы,
Надрывы, истерики, раны - всё в прошлом, любимая… поздно…)
Вернёмся к заботам на кухне. Кастрюлю поставь на плиту,
(не нужно сарказма - могильную), конфорку зажги – нет, не ту.
Теперь доведи до кипения. Не чувства и памяти клочья,
А воду в кастрюльке. Да, больно. Да помнишь, да… Впрочем
Поплачь над плитой… Эти капли… роняй в кипяток. Полегчало?
Кастрюльку под воду холодную… (обдай её шоком-молчанием…)
Тонкие ломкие пальцы... Хрусти скорлупой, не стесняйся,
Дави это целое, ну же… Сеанс терапии – на яйцах…
Соли насыпь, как на ранку… Чай завари (можно с мятой)
Хлеб, масло? – Излишества. Хватит. Сегодня – яйцо, чай и мята.
Покушала? Мало? Привыкнешь. И больше себя не терзая,
Сходи в туалет… Это жизнь... А в жизни всё так, дорогая…
* "ab ovo" римская поговорка "всё начинается с яйца"
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=82078
дата надходження 02.07.2008
дата закладки 08.06.2011
Льётся-вьётся лента асфальта,
Из динамика – стоны альта,
В мелких слёзках стекло лобовое...
Я тебя забываю…
Помнишь?..
Я тебя забываю… Помнишь?..
Тихим словом случайно тронешь –
И раскрошится лёд в ладошках…
Я с тобой не прощаясь…
Можно?..
Я с тобой не прощаясь… Можно?..
Льётся-вьётся лента асфальта,
Лижет дворник стекло лобовое...
Я тебя забываю…
Помни…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=95319
дата надходження 30.09.2008
дата закладки 08.06.2011
(НС*) - неприлично старое
Я знаю, где рождается закат.
Я там была, а может мне казалось,
Что капли счастья падали в ладонь,
Дарили мне щемящую усталость.
Там пахло земляникой и мечтой,
Ещё полынью, лаской и соблазном.
Там можно вечный обрести покой,
В просторах красных маков забываться.
Там можно слышать и не услыхать.
Смотреть, так ничего и не увидев,
Там забываешь лишние слова
Желать, любить, страдать, возненавидеть.
Дай руку мне и душу распахни
Навстречу безмятежному покою,
Я поведу тебя в небесные сады –
Свяжу свободу нитью золотою.
------------------------------------------------
сто лет назад
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=74094
дата надходження 14.05.2008
дата закладки 08.06.2011
............................................ ТобІ.
Он старше ее. Намного. На очень много.
На душу, где нету места для новых виз.
На сына и дочь. На веру в себя и в бога.
На пули в спине. На взгляд, устремленный вниз.
На петли венков – на шее и на могилах.
На стебли проросшей истины в закромах
он старше ее. Он старше, чем все другие,
сидящие на соседних шести холмах
четвертого Рима. Старше чужих ошибок.
Он старше, чем самый долгий осенний стих.
И ей не страшны года за плечами, ибо
он взял их себе и будет их сам нести.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177245
дата надходження 13.03.2010
дата закладки 31.05.2011
Я замикаюсь в люстерку і тьмяною тишею
всі відображення ізсередИни завішую.
Стукаєш в темряву - тріскає, в тріщини стукаєш:
"Досить уже прикидатись поганою сукою!"…
Я перепрошую, любий мій, я перепрошую,
в мене - ні сил, ні сміливості бути хорошою,
бути не сукою, бути і не прикидатися…
Іній міняю на сніг, а копита на ратиці.
В межах досяжності - зона ураження відчаєм.
Ніч мене ранить, лікуючий ранок пригнічує.
Пальцями страху, холодними і заскорузлими
я розірвала усі незав"язані вузлики.
Я почала листуватися просто конвертами.
Знаєш, я певно втомилася бути відвертою.
Я повернула на стежку грунтов(н)ого відступу...
…Стукаєш в темряву і намагаєшся приступом
взяти мою глухоту: " Зрозумій ти, що стежка та -
більше аніж непридатна для "просто повештатись"!
Там же на кожному кроці безвиході вириті!"...
.............................................................................
Я розумію... тому і стараюсь повірити
в тебе... А вийде – то й з сЕбе зніму застереження.
Доки не пізно... Бо в нас навіть вічність обмежена...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170286
дата надходження 06.02.2010
дата закладки 31.05.2011
На березі дотику - мушля твоєї долоні
ранково-рожевої барви. Підношу її до душі,
вчуваюся в неї і слухаю шипіт прибою
усіх попередніх твоїх і наступних жінок:
хлюпоче заварена ними нуртуюча ніжність,
скипає на вигнутих рифлях твоєї руки
пінИстою ласкою... Я дослухаюся глибше
і чую лункі перекати чужих голосів,
якими звучало твоє дотеперішнє ліжко,
якими воно заспіває і післятепер...
Хвилююче море жінок...тільки я не хвилююсь,
бо я - не вода. Не розбурхана прірва. Я - дно.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188774
дата надходження 10.05.2010
дата закладки 31.05.2011
Лишень вечорова сутінь
проникне за межі стін,
дійде до самої суті,
того, що ховає тінь
і місячнозубим круком
цей день заклює до мли,
ти візьмеш мене на руки
і винесеш з-під землі -
на вечір, на ніч, на вічність
на всесвіт твоїх долонь,
на ліжко, яке заклично
парує густим теплом.
Роздягнеш мене до болю,
до ран від ядучих снів.
Лежатиму під тобою
цнотлива, як перший сніг,
як схвилена плоть пустелі,
як тиша перед «АОМ»…
В глибокому ж небі стелі
дрижатиме слід мого
урваного крику – срібний,
тонкий до безмежжя нерв.
І все, що тобі потрібно –
не випустити мене.
Блакитноперисті птиці
обсіли цю волосінь.
І варто мене впустити -
вони розлетяться. Всі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229422
дата надходження 17.12.2010
дата закладки 31.05.2011
Ничто не проходит. И я не пройду. И ты.
И солнце не сядет. И музыка будет вечной.
И влажные руки. И пыль голубых пустынь
на лбу и коленях… И тот, кто идет по встречной,
уверенно зная: с дороги его не сбить.
Ходящий по водам не ведает направлений.
Ничто не проходит. .. И сор из твоей избы
опять выметает убитый соседский веник:
тот стул, что всегда виноват, пустое окно,
и балку под крышей с набором возможных функций.
Ничто не проходит… Спроси у вчерашних снов.
Они все остались. Поэтому не вернутся.
P.S. Почему-то захотелось добавить эту песню... Просто захотелось.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257604
дата надходження 04.05.2011
дата закладки 31.05.2011
Когда
доведётся
полежать
на площади Свободы
взглядом
в небо
упёршись
передай
небу
от меня
что
в честь него
площадь
назвали.
Самую
большую
в Европе.
(Мне запрещено говорить с небом).
И небо
тебе улыбнётся.
А я буду ждать
сидя на краю кровати
положив руки на колени
и раскачиваясь
взад-вперед.
И когда я почуствую
что небо
тебе улыбается
я подойду к окну
и помашу тебе рукой
(окна моей комнаты
в небе
выходят
на площадь Свободы).
у меня
осталось
только
два
неба.
и оба в твоих глазах.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221502
дата надходження 11.11.2010
дата закладки 31.05.2011
Вже давно не загинаю пальці..
І ніколи не чекаю дива..
Стало тебе менше в моїй шальці..
Що ж..я зроблю вигляд що щаслива..
Не плету вінками твою ніжність..
Чому знаєш?? пустку не сплести..
Якось і без тебе пройде вічність..
Просто ще пече..бо ж був..був..ти..
Не ламаюсь..сильна для уламків..
Все ще дихаю..і все ще твоїм димом..
Не будую більше собі замків..
З себе болі вибиваю..клином..
З безнадії в розпач..Божевільна..
Не кричу..не плачу..якось далі..
І між люди..вкинута..свавільна..
Другим боком срібної медалі..
Помолись за мене в свому пеклі..
Може ще мені відкриють рай..
І вернись..мені з тобою тепло..
Почекай на мене..почекай..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252796
дата надходження 10.04.2011
дата закладки 11.04.2011
Ще спалах. Знову. Містика загадки.
В душі – вогонь, а на обличчі – лід.
Хтось запитає, скажу: «Все в порядку».
А у думках лиш полум’яний слід.
Розмова. Погляд. Марні сподівання.
Моє мовчання збільшує азарт.
Ти вже не знаєш: гра це чи кохання.
Ти ризикуєш. Просто йдеш «на фарт».
Навколо тихо. Порожньо в кімнатах.
Тебе тримає невідомий страх.
Лиш крихітні безкрилі ангелята
Тихенько заховались по кутах.
І знову спалах. Падає комета.
Загадуєш бажання у думках.
Я – наче не відкрита ще планета.
Ти губишся у моїх міражах.
Ще слово. Подих. Пауза раптова.
Я вловлюю несказані бажання.
Для тебе я – таємна, загадкова.
Яка ж прекрасна містика кохання!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=165135
дата надходження 09.01.2010
дата закладки 11.04.2011
Давай не будемо мовчати
Про те, що душу зачіпає,
Про те, що хочеться сказати,
Та сил уже не вистачає.
Давай не будемо тримати
В собі усе нерозуміння,
Адже так важко ще кохати,
Коли іде до божевілля.
Ти зупинись хоча б на мить,
І забери оці кордони.
Мене душа давно болить,
Давай хвилинку поговорим.
Не ображайся і не злись,
Не вмію я інакше жити.
Невже нам легше розійтись,
Ніж просто так поговорити?
20.02.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253163
дата надходження 11.04.2011
дата закладки 11.04.2011
Ты не зависишь от прогнозов погоды,
От криков толпы, от величия славы,
От стилей и бега стремительной моды,
От веры в такую не нужную правду.
Ты не зависишь от сплетен и знаешь,
Что сам для себя ты стираешь запреты.
И если вдруг что-то ты в жизни меняешь,
То никогда не жалеешь об этом.
Ты не зависишь от алкоголя.
Веришь – что разум бывает лишь трезвым,
Но, если найдется минутка покоя,
Ты позволяешь себе сигарету.
Но не зависим от слабостей лишних
(в сильном мужчине – сильный характер).
Так и шагаешь уверенно в жизни
Не принимая к вниманию слабость.
Ты не зависишь от слез и упреков.
В сердце -мотор.И да здравствует разум!
а всю бесполезность слёзопотоков
ты оценил по пошлым рассказам.
А как же любовь? Я то знаю и вижу
Хоть принимаю все с тихою болью
Ты от нее точно так не зависишь.
….А я завишу и брежу тобою.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252880
дата надходження 10.04.2011
дата закладки 11.04.2011
Когда мне было пять лет мне купили брата. Точнее - пяти мне не было...Я ждала-ждала день рожденья, но оно почему то не приходило. Была Зима. Мама уехала в магазин и не приезжала долго. Мы жили с папой и бабушкой и папа куда-то уходил вечерами. а потом...Потом, я узнала что у меня есть брат.
Сначала я обрадовалась. Наверное. Я думала, что братья это большие и сильные люди. У меня было два двоюродных брата. Они жили в деревне и мне покупали мороженное и катали на велосипеде. Так вот, я обрадовалась, что мне купили брата, а не сестру. Сестра у меня тоже была и тоже двоюродная. Только жила она рядом, была старше на целый год и все время все у меня отбирала, потому что я была маленькая.
Я спросила у папы, а будет мой брат меня катать на велосипеде. Папа был веселый-веселый и от него пахло таранкой. Он подмигнул и ответил- Конечно!!! Вот заберем из магазина маму, брата и сразу на велосипед..
Я стала ждать.
В воскресенье мы пошли забирать маму. Но пришли мы почему-то не в большой магазин, а рядом в больницу. Там, на ступеньках уже стояла одетая в незнакомое красное пальто мама и держала на руках сверток с синими бантиками.
Брата нигде не было. Я посмотрела по сторонам ...Но так никого и не нашла. Папа отдал букет цветков врачу, взял сверток у мамы и тут сверток замяукал.
Так, не громко.
- мааа мааа
Я подергала папу за рукав-А мы вместо братика котика купили, да?
Мама услышала засмеялась и показала мне сверток. Я увидела маленький нос...И все...
И он был не от котика.
- Это твой братик- сказал папа. Я очень скептически посмотрела на маму, на папу и ответила:
- Нам дали неправильного брата...Говорил же дядя Витя надо детенков по блату покупать...
Брат все время плакал. Он ничего не умел делать- а только писялся, кушал и агукал. Он мне не нравился, потому что родители перестали со мной играть и им все время было некогда. Я несколько раз предлагала отнести его обратно. Но папа с мамой почему-то не хотели.
Брата назвали Павел. Назвали так потому что мне очень понравился фильм "Как закалялась сталь про Павку Корчагина". Мне даже папа начинал читать книжку. Я была подвинутым ребенком и любила умные книжки. Я могла и сама почитать книги, но...Но тогда бы я была сама, а так папа хоть пол часа мог быть рядом и рассказывать историю.
Бабушка хотела назвать брата по другому, мама говорила что ей все равно а папа сказал что надо устроить жеребьевку. я не знала что это такое. Но мне объяснили. Папа с мамой написали красивые имена для мальчиков на маленьких бумажках и свернув их в трубочку положили все бумажки и папину меховую шапку из зайца. Я была самой главной потому что должна была тащить из шапки имя. я долго готовилась а потом загадала чтоб был все таки Павка- это же мой брат и мне его купили.
Когда я развернула бумажку и прочитала то очень очень обрадовалась!!! Мне повезло.ПАВЕЛ.
Теперь у моего брата было имя и я сама его выбрала.
Брат Пашка рос. Он научился ползать и разговаривать. Он даже умел по не многу играть со мной в кубики и машинки.Только он еще не понимал хорошо, что делает. Я даже читала ему совсем малышевские книжки про Курочку рябу и Колобка.
А потом...
Потом. Однажды, я вышла погулять во двор и увидела как девочки играют в интересную игру- Театр - у каждой из них была большая картонная зеленая коробка с фигурками зверей и людей. И надо было, смешно разговаривая за героев, придумывать свой спектакль. Я смотрела-смотрела и попросила поиграть вместе с ними. Но меня не взяли, потому что у меня не было этого самого театра. Я заревела и пошла домой. Мама долго не могла понять что случилось и кроме:"Петушок","Бременские музыканты" и "хочу" добиться от меня ничего не могла.А потом я ей все рассказала.
- Ты мне купишь театр,- спросила я у нее?
Мама задумалась и вздохнула.
- У нас нет сейчас денюжек. Пашка болеет, мы все на таблетки потратили.
Я рассердилась и топнула ногой. Опять этот Пашка...
Вышла из дома, гуляла- гуляла.Но вечерело и захотелось есть.
-Пришла?- спросила мама с порога.
-Угу-ответила я еще дуясь.
- Сердишься? Не сердись...И в правду денюжек нет. Может папа с работы прийдет у него спросим.
Папа меня любил - он мне всегда давал деньги на газировку и мороженное. Но тут же ТЕАТР!!! Он и вправду дорого стоил. У меня на глазах наворачивались слезы- потому что без театра со мной никто играть не будет и я буду во дворе никому не нужная.
Мама смотрела на меня.
Потом вытерла руки о фартук, взяла за плечи и посмотрела своими зелеными родными глазами в мои:
-Знаешь есть выход. Давай мы братика обратно в магазин отнесем, а тебе вместо него купим игру...
-Правда ?удивилась я- а Пашка наш дорого стоит?
-Дорого,- сказала мама- Мы с папой вон пять лет деньги собирали, чтоб после тебя он появился.
-Угу... - задумалась я.- А его обратно примут? Мы его совсем маленького брали,- а сейчас он вон даже ходить умеет?
-Примут-заверила мама.
Я сняла сандали. Зашла в свою комнату. Села за стол.Задумалась...На столе лежали две книжки- Колобок и Курочка ряба- любимые ,Пашкины.На стене висел приколотый кнопкой рисунок- Пашкина обведенная ручка - когда он был совсем совсем маленький.
Мне стало очень грустно.
В это время громко топая и что-то говоря на своем птичьем языке зашел мой брат.
- Татка- сказал он и улыбнулся.- Ня...- у него в руке был красный облизанный леденец и он принес его мне- поделиться.
Я схватила Пашку в охапки и потянула к маме.
- Не отдам!!! Не надо мне вашего театра. Он же маленький и мой настоящий брат. Пусть дома живет. - говорила я и плакала.Пашка ревел за компанию. Когда пришел папа и увидел всю эту плачущую компанию, он сначала ничего не понял. Потом понял. Потом куда-то пропал. А потом...
Утром у меня под кроватью лежала большая картонная зеленая коробка с надписью Театр.
Я была счастливая-счастливая. Потому что Пашка остался...Потому, что мама нас любит. Потому что папа понимает, что мы его самые самые лучшие люди на земле...
Привет, брат! Ты теперь большой и сильный. У тебя даже есть дочка Анютка. Но я то помню какой ты был...
З.Ы. А на велосипеде ты меня так и не покатал...Самой пришлось научиться)))
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252985
дата надходження 11.04.2011
дата закладки 11.04.2011
Ты бессонные ночи неделями
Проводила со мной напролёт,
Когда пела ты мне колыбельную,
Эх… прости, что забыл я её;
Расцелую тебя… за волнения,
Что весь день я «стоял на ушах»,
За улыбку твою неподдельную,
Когда делал я первый свой шаг.
Помню школьников робких с букетами,
Моросящую синь сентября,
Как холодное солнце с рассветами
Я учился встречать без тебя;
И порой тебя так не хватало мне,
Так хотел повидаться с тобой,
Поделиться сердечными ранами
И унять ту душевную боль.
Вот уж сад зеленеет рябинами,
На далёких полях сеют рожь,
Ты простишь и согреешь, любимая,
Как никто меня, мама, поймёшь.
Под окошками россыпи лютиков,
Вот и ты, моя добрая мать,
Я хочу лишь… сказать, что люблю тебя
И, прильнув, крепко-крепко обнять!
Спасибо тебе, что счастливый я,
Что провёл свои детские дни,
Мимолётные, злые, дождливые,
В теплоте материнской любви!
Лишь тебя не хватает, родимая,
Миллионам горящих сердец;
Простодушная, Богом хранимая,
Преклоняюсь за то, что ты есть!
(17.08.2009)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=141782
дата надходження 17.08.2009
дата закладки 07.04.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 31.03.2011
Мій Боже!
Коли я впаду під хрестом – дай мені сили.
Коли я визнаю свій гріх – відкрий вуста.
Коли зневірюсь – не покинь, згрішу – помилуй,
Коли шукатиму – прийди в моє життя!
Коли я згіркну від біди - дай мені Віри,
Коли я висохну від сліз - Любові дай,
Коли збіднію, захворію – дай Надію,
Коли занапащусь – спаси мене!
Спаси і не покинь мене, бо ввірую!
Під хрест Твій прибігаю і покров,
Коли радію й плачу – Тобі вірую!
І дякую, мій Боже, за Любов.
Друковано в книзі "Під арками", 2009
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247573
дата надходження 16.03.2011
дата закладки 16.03.2011
Тривожні вітри
Об калиновий кущ
Обламують стомлені крила.
Новинами грізними
Серце не муч,
Щоб стужа його не засклила.
Одна є хороша,
Одна є блага,
Хоч зміст її більше ніж дивний...
Не схибить до неї
Ніяка нога
І серце простої людини.
26.02.11.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243818
дата надходження 27.02.2011
дата закладки 27.02.2011
Малюю губи
для твоїх очей
і одяг - за твоїм
уподобанням
тобі я
продалася
без грошей
уперше
та, зізнаюсь
невостаннє
я лиш коханка
і моє волосся
щоночі спить
на лівому плечі
ТОГО
кого убити
не вдалося
*я так тебе люблю...*
*Мовчи!..Мовчи!*
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=93824
дата надходження 22.09.2008
дата закладки 21.02.2011
Я тебе не шукав.Ти як доля,
Ужитті появилась сама
І красива, й струнка, як тополя,
Із косичками обома
І душа моя смутку не знає,
Щедре серце співа, як струна,
Із вікна, я тебе виглядаю,
Як за сонцем зоріє весна
Що сказати про тебе,хороша?
Слів таких у світі нема.
Ти для мне завжди найдорожча,
Ти для мене як скрипка гучна
Як торкнуся ії то заграє
Щось у серці бентежне, без меж
Не кажи , бо я впевнено знаю,
Що для тебе коханий я теж.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=105611
дата надходження 30.11.2008
дата закладки 19.02.2011
Ми народжені
Бути вільними.
Обирати самі
В чому є сильними.
Працювати чи віддихати,
Танцювати чи курити,
Ненавидіти чи любити.
Марнувати час
Чи насправді жити.
Розкрити на зустріч долоні,
Звільнити в собі людину.
Віддати даність долі,
Що невтомно
Посилає знаки.
Та серцю бракує
Деколи відваги.
Зустрітись з тобою віч-на-віч.
І не потрібні відзнаки,
Коли нагородять найдорожчим-
Благословенням Господнім.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230352
дата надходження 21.12.2010
дата закладки 17.02.2011
І досяжна гінка височінь,
І камінна фортеця зборима,
Бо зі мною удень і вночі
Незбагненна, всесильна, незрима.
У самісінькім серці вона,
З нею музика, барви яскраві...
Мов дзвінка новина й дивина,
І завжди в неповторній оправі.
Будить пристрасть, де тиша і грім,
Де нестрим і чуття-блискавиці.
З чотирьох - всіх наявних сторін
Обціловують ніжністю птиці.
За водою спливають слова,
А літа відлітають у вирій...
Та вона - не померхла - жива,
Буде жить, доки в неї я вірю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229861
дата надходження 19.12.2010
дата закладки 15.02.2011
декабрь и январь - столько нервов...
февраль, март, апрель - станет лучше)
июнь+июль..... и наверно...
тот Август был! САМЫЙ ЛУЧШИЙ!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=228820
дата надходження 15.12.2010
дата закладки 15.02.2011
Ты – лучшее, что было в жизни этой!
Ни света семь чудес, ни небеса
Не будут никогда мной так воспеты,
Как твои серые, холодные глаза!
Ты – лучшее, что было. Нет сомнений!
В тебе всё идеально Бог учёл:
И голубую кровь в хрустальной вене,
И то, как благородно ты ушел.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235725
дата надходження 19.01.2011
дата закладки 14.02.2011
Я не жду, когда кончится осень,
Чтобы вырвать тебя из груди,
Хотя губы ещё произносят
Твоё имя – привычка! Прости.
Я не дам до весны тебе срока,
И не встречу с тобой первый снег,
С головою, поднятой высоко,
Ухожу, как чужой человек.
Будут мысли кружить над тобою,
Словно чёрная стая ворон,
Я же окна все настежь открою –
Прогоню их, разгневанно, вон!
И этап новой жизни начнётся,
В незнакомых доселе руках…
Отчего ж моё сердце так бьётся
И стучит кровь до боли в висках?!
/5.11.2004/
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227193
дата надходження 08.12.2010
дата закладки 14.02.2011
«Їду я у краї далекі,
Сумуватиму, як лелека.
Буду вірним тобі, обіцяю!
Тільки що привезти – не знаю?»
«Привезеш помаранчів гарячих,
А я тобі – сонця окрайчик.
Привезеш столиці шматочок,
А я тобі – серця листочок.
Привезеш кишенькове люстро,
А я – із душі пелюстку.
Привезеш мені ніжні квіти,
А я – трохи неба блакиті».
«Привезу із перлів намисто
За любов твою вірну й чисту.
Привезу тобі, мила, перстень –
Повінчаємося на вéсну?!»
16.01.10 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240843
дата надходження 13.02.2011
дата закладки 13.02.2011