Шипшинка: Вибране

Лія***

Кава… без кориці…

Ну  ось  і  все...  
               мрячить  до  болю  в  скронях...
Давно  у  жовтні  вже  не  було  блискавиці,
А  привид  сонця  десь    в  твоїх  долонях...
З-під  вій  -  сльозами  дощ  в  розширених  зіницях.
Думки  -  на  клапті  спогади  розвіяли,
Тяжіють  хмарами  минулого  дрібниці...
Я  п"ю  з  відразою...  (хіба  про  це  ми  мріяли?)
Самотню  каву  без  смакУ  і  без  кориці...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368081
дата надходження 02.10.2012
дата закладки 16.12.2012


Serg

Под звуки сердечного стука…

Под  звуки  сердечного  стука  до  боли
В  висках
Я,  любимая,  тихо  спрошу:
Что  гложет  тебя?
Эти  странные  роли,
Что  призраком  в  спину,  я  не  выношу!
Открой  же  сердечко,  излей  свою  душу,
Всегда  мы  умели  найти  компромисс,
Хотя,  ты  же  знаешь,  я  слов  не  нарушу,
Сказав  их  однажды  под  крики  на  бис
И  сердце  свое  подарив  безусловно
Одной  лишь  тебе  навсегда,  
Я  взамен
Прошу  только  малость,
Наивно  и    скромно  -
Ответное  чувство  без  ревностных  сцен...
Так  быстро  мелькают  за  окнами  годы,
Уходит  зима  непробудностью  сна,
Опять  расцветут  белоснежные  всходы
У  нашего  дома,  и  только  Весна
Растопит  все  льдинки  душевной  напасти,
Подарит  нам  радость  от  каждого  дня,
Давай  же  беречь  эти  капельки  счастья!
Любимая,
Что  же  так  гложет  тебя?..
Сердечные  чувства  взрастили  мы  в  детях,
Смотри,
Как  прекрасен  и  молод  их  мир,
Глазища  сверкают  пронзительным  светом,
А  мысли  наполнены  свежестью  лир!
Дай  Бог,  чтоб  они  не  погрязли  в  рутине
Бездушной  и  пошлой  мирской  суеты,
А  путь  не  увит  чернотой  паутины
Стремлений  послаще  местечко  найти...
Нам  вместе  с  тобой  предстоит  все  увидеть,
Рождение  внуков,    прекрасный  рассвет
В  краю,  где  никто  никого  не  обидит
Страны,  процветающей  множество  лет!
Любимая,  
Тихо  тебе  отвечаю:
Такое  возможно,  надежда  жива...
Любовь  я  уж  точно  тебе  обещаю,
В  придачу  –  
Стихами  все  эти  слова!


06.03.2012

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319615
дата надходження 06.03.2012
дата закладки 10.04.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 10.04.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 27.03.2012


Оксютка

Хоч ти…

Візьми  мене  в  свої  обійми,тиша,
Заколиши  мене,як  рідна  мати.
Хоч  ти,бо  у  його  житті  я  лишня,
Хоч  ти,бо  він  не  зможе  покохати.

Залиш  мене  життя,як  він  залишив-
Без  пояснень,без  вибачень  і  жалю.
Замовкни,серце,-в  його  серці  тиша.
Не  плач,душа,-в  нього  ж  душі  немає...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325016
дата надходження 25.03.2012
дата закладки 27.03.2012


Оксютка

Небажана зустріч

Привіт!Не  знала,що  буваєш  тут,пробач.
(І  подумки-інакше  би  сюди  я-ні  ногою)
Як  справи?Вибач,та  подай  мені  мій  плащ.
Знаєш,все  просто  супер.О,красуня  ця  з  тобою?

Що?Злюсь?!На  тебе?!Ні,тобі,мабуть,здалось.
Усе  ж  в  минулому.І,віриш...я  за  тебе  рада.
Ви  гарно  дивитесь.Ну  так,в  нас  не  зрослось...
Спішу.Ти  бережи  її-моя  тобі  порада.

Зустрінемось?!Це  не  найкраща  думка.
Ми  друзі?!Ти  не  друг  мені,прости.
Все,я  пішла.Ледь  не  забула  сумку.
Не  проводжай,не  треба.Відпусти.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325012
дата надходження 25.03.2012
дата закладки 27.03.2012


Михайло Плосковітов

У січні…

З  тобою  ми  в  розлуці  -  цілу  вічність…
Як  час  летить.  О    Боже!  Як  летить.
Дні    серпня.  Я  ж  залишився  у  січні
на  все  життя,  а  не  на  прикру  мить.

І  день  за  днем  печуть  мої  долоні
від  тих  зірок,  що  впали  між  отав…
(Які  ж  вони  зробилися  холодні,
Якби    я  про  розлуку  стільки  знав).

Серпнева  ніч.  Цикади  в  насолоді,
обручки  …  закотилися  за  вічність,
а  ти  права:  романтики  -  не  в  моді,
тому  вони  й  лишаються  у  січні.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273754
дата надходження 05.08.2011
дата закладки 20.02.2012


Михайло Плосковітов

Ніколи…

Рахунок  дням.  От-от  іде  весна,
лелеки  білі  прилетять  із  вирію,
та  крига  на  озерах  ще  міцна,
і  вікна  вранці  ще  не  раз  відсиріють.

Ще    злитиметься  в  присмерках  зима,
жбурлятиме  сніжком  по  снах  березових,
підсніжники  розбудить  крадькома,
під  шепіт  стріх,  що  стали  нетверезими.

Розтане  сніг  на  пагорбах  зими,
у  пригорщах  несу  тобі  підсніжники,
що  розшивали  білі  килими
на    сонячних  боках  лісів  засніжених.

Чекатимеш  мене,  чи  ні?..  Я  б  знав.
Колінця  квітів  у  руках  схололи.
Ще  будуть  весни,  але  та  весна  -
до  нас  обох  не  вернеться.  Ніколи.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314745
дата надходження 17.02.2012
дата закладки 20.02.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 12.02.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 12.02.2012


Рижулька

ЛИШ ТИ ОДИН

Вино  в  бокалі.  Ніч.  Ми  двоє.
І  пристрасті  вирують  через  край.
Палкі  обійми,  ласки  твої  -
І  я  лечу  в  блаженства  рай.



Ти  знаєш  потаємні  струни  тіла  мого,
Мої  бажання,  примхи,  відчуття.
Лиш  ти  один  даруєш  насолоду
Й  шаленство  дике  аж  до  забуття!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302790
дата надходження 28.12.2011
дата закладки 04.01.2012


Фрау Ларсен

Метель

В  окно  твое  стучалась  я  метелью.
Просилась  в  дом.  В  тепло.  К  тебе.
Ты  долго  на  меня  смотрел  сквозь  стекла,
На  дикий  танец  ветра  в  декабре...

Ты  не  узнал  меня  в  неровном  свете
Продрогшего  до  скрипа  фонаря.
Задернул  шторы  -  и  к  камину.  Греться.
А  я  все  плакала,  звала  тебя...


1999г.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279283
дата надходження 08.09.2011
дата закладки 25.12.2011


Копачівна

Цілунки дощу

Полину  в  позапростір,  позачас,
Лишуся  поміж  завтра  і  сьогодні,
Забуду  все  на  світі  водночас
Та  й  вирвуся  з  гнітючої  безодні.

Це  буде  саме  зараз,  не  колись,
Бо  квітнуть  вже  троянди  малинові!
Метелик  спалахнув,  ось  подивись!
Співають  сосни  вічний  гімн  любові!

Палкі  цілунки  літнього  дощу  –  
Мов  пестощі  небес,  мов  спомин  раю.
І  я  журбу  вчорашню  відпущу,
І  я  вогнем  кохання  запалаю...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290175
дата надходження 01.11.2011
дата закладки 19.12.2011


Тетяна Луківська

Від нашої любові відрікаюсь…

Я  відрікаюсь  від  любові...
У  ній  уже  нема  весни.
Я  відрікаюсь  від  любові
І  відрікаюсь  без  вини.
Я  відрікаюсь  від  любові
І  обриваю  її  цвіт...
Я  відрікаюсь  від  любові,
Любов  спалив  її  ж  зеніт.
Я  відрікаюсь  від  любові,
У  ній  замішана  сльоза.
Я  відрікаюсь  від  любові,
Вона    тепер  для  нас  чужа.
Я  відрікаюсь  від  любові,
Ще  озираючись  назад.
І  відрікаюсь  від  любові,
Бо  наш  уже  самотній  сад.
Я  відрікаюсь  від  любові
Й  шепчу  до  серця:  “Потерпи!”
Я  відрікаюсь  від  любові...
Я  відрікаюся.  А  ти?
Я  відрікаюсь  від  любові.
Не  повернути,  що  було...
Я  ж  відрікаюсь  від  любові,
Бо  ти  відрікся  вже  давно.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291239
дата надходження 06.11.2011
дата закладки 19.12.2011


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 18.12.2011


Анна Вейн

Давай залишимось обоє…

Твоїх  долонь  нестримане  бажання  –
До  ніжності  лишився  тільки  крок.
Жагучі  очі  кольору  кохання  –
Володарі  моїх  палких  думок.  

Мрійлива  ніч  запрошує  з  собою
У  неймовірну  ніжність  віщих  снів.
Давай  навік  залишимось  обоє
У  вічнім  літі  щирих  почуттів!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300053
дата надходження 14.12.2011
дата закладки 14.12.2011


Фрау Ларсен

встреча бывших - через много лет

случайно  встретились  -
       ну  как  живешь?
не  постарел
       а  ты  не  изменилась!
как  мог  -  такой  цветок
       и  -  упустить!
ты  мне  недавно  -
               снилась...
не  надо  пошлостей
       не  виделись  сто  лет
и  тот  же  текст  заученный
         не  поумнел
хоть  на  висках  -
         засеребрилось

кафе?
     давай  зайдем
                       спешишь?
да  нет  не  очень
   присели  у  окна
                 что  в  осень
                     закурили
сквозь  дым  глядели  
                       не  в  глаза
а  мимо
   ну  как  живешь?
       рассказывай
рука  -  скользя
           к  моей  руке  -
и  ток  по  проводам
   нет.  не  забылось  видимо
                                       ни  дня...
не  надо  снова  начинать
       прошу!
 опять?  да  так  же  вот
       расстались
           много  лет  назад
коньяк?  мартини?
нет
     просто  кофе

я  был  дурак
           и  я
       не  поумнели
           за  столько  лет

звонок  -  ответ
         звонок  -  ответ
да  скоро  буду
       и  молоко  куплю
       я  -  в  магазине

ну  что?  пора?
         был  встрече  рад
               и  я  -  так  рада
и  вместе  оглянулись  -
   как  тогда...
нет!  все.  не  надо...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296713
дата надходження 29.11.2011
дата закладки 11.12.2011


Михайло Плосковітов

Біла ворона…

На  завтра  про  зустріч  мене  не  проси  .  Не  проси.
Роса  на  щоці  ще  гаряча  і  надто  солона.
Життєві  задачі  розв’язано.  Зайві    плюси.
На  цім  перехресті  дороги  я  –  біла  ворона.
Аж  зАдуха  в  серці,  коли  на  каштанах  свічки
під  небом  згорають  у  щасті  духмяних  просторів.
Не  варто,  не  варто  чіпати  взаємні  «грішки»
в  прочитаній  книзі  «Давно  пережитих  історій».

Джмелі  захмеліли  в  останньому  цвіті  Землі,
не  хочеться  вірити,  що  моє  серце  холоне.
Я  знаю:  в  цім  світі  ще  десь  є  долоньки  малі,
що  душу  зігріють,  бо    я    …наче  біла  ворона.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260599
дата надходження 19.05.2011
дата закладки 24.05.2011


Олександр Гриб

Ворушити губами

Ворушити  губами.  Хапай  мою  повість  очима.
І  балкони,  як  сцени,  відкриють  свою  глибину.
Потойбіччя  думок,  наче  писана  маслом  картина,  -  
Обережний  мазок  і  я  вірити  в  диво  почну.

Знову  день  без  числа.  На  сніданок  паради  галактик,
Босі  ноги  зігріють  потрісканий  сірий  бетон,
А  холодна  роса,  наче  моря  бурхливого  клаптик,
Розчиняє  солодкий  напівнезавершений  сон.

Гордовито  німа,  ніби  втілення  вічної  тиші,
Ти  розраду  знайдеш  серед  сивих  вітрів  стратосфер.
Ворушити  губами  і  бути  за  обрії  вище,
Де  твої  забобони  Хтось-Вільний-По-Справжньому  стер.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260474
дата надходження 19.05.2011
дата закладки 24.05.2011


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 17.05.2011


Михайло Плосковітов

вона і… житомирський дощ

Ти  підставиш  долоні  під  дощ,
й  по  калюжах  малих  босонíж.
Теплі  плити  житомирських  площ
парасолі…машини…та  вірш.

Метушня…люди  йдуть  як  біжать,
краплі-мАчинки  сиплють  навскіс
дощ  січе  як  весни  сіножать,
ледь  твоїх  доторкаючись  кіс

Не  тремтиш  -    на  долонях  весна  -  
Він  дзвонив.  Говорив…  Не  прийшов.
(мабуть,  я  винувата  одна)…
Пальці  білі  з  калюж  ніби  шовк.

Ти  не  плачеш:  під  приводом    -  дощ,  
що  ховається  в  пазухах  хмар.
В  мокрих  плитах  житомирських  площ
ступні  босі  лишають  свій  жар…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245486
дата надходження 07.03.2011
дата закладки 13.05.2011


Михайло Плосковітов

…самота

Проводжає  мене  самота
повз  вітрини  парадного  міста.
Ця  з  неону  весна  –  вже  не  та,
бо  позбавлена  кисню  і  змісту.

Каблуками  здригається  брук,
на  зупинках  маршрутного  буму
й  щирий  напис  закоханих  рук
на  будівлі  торгового  ЦУМу.

Обнулю  телефонні  дзвінки  -
аритмія  ж  на  серці  проста.
Спазм  у  горлі  диктує  рядки
й  обіймає  мене  самота…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253501
дата надходження 13.04.2011
дата закладки 22.04.2011


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 05.03.2011


Михайло Плосковітов

Магія числа

Свята  любов  не  ділиться  на  троє
ця  істина,  як  формула  –  проста,
там  третій  зайвий,    де  кохають  двоє.
самотність  –  середина  золота.

Любов    любові  -    кращого  жадає
у  крапку  стисне  серденько  моє,
коли  молитва  ниткою  згорає,
мовчання  гірше  смерті  в  груди  б’є.
 
Із  марев  не  постануть  тóнкі  руки,
на  гострі  версти  діляться  роки.
Обійми  офіційної  розлуки
сльозу  збивають  за  краї  щоки.

Повісить    ніч  сорочку  із  сувою,
Забілить  вікна  зраджена  імла.
Свята  любов  не  ділиться  на  троє…
Це  -    магія  непарного  числа.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244638
дата надходження 03.03.2011
дата закладки 05.03.2011


Олександр Гриб

Виноватого нет

Обожжённый  портрет.  Обнажённое  фото,
Как  огарок  потухшей  души.
Виноватого  нет.  И  чужая  забота,–
Тех,  кто  всё  в  этом  мире  решил.

Виноватого  нет.  И  не  в  радость  мне  это.
Словно  гром  в  полуночной  тиши,-
Боль  догнала  меня,  обойдя  всю  планету,
Я  напрасно  бежал  и  спешил.

Я  хотел  умереть  или  спрятаться  где-то,
Чтоб  никто  не  нашёл.  И  в  глуши,
Постараться  найти  оправданья,  ответы,
Потеряться  средь  горных  вершин.

Ты  теперь  не  июль  –  воплощение  лета,
Почему    так  случилось,  скажи?!
Ты  теперь  в  миражи,  и  туманы  одета,
Из  цветного  стекла  витражи.

Я  на  крыше.  А  ты  –  тени  лунного  света,
Я  принес  незабудки  –  держи!
Лепестки,  как  глаза,  бирюзового  цвета,
Улыбаюсь.  А  в  сердце  ножи.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243099
дата надходження 24.02.2011
дата закладки 24.02.2011


Олександр Гриб

Я оставлю следы

Обезумевшим  криком  сознания,
Я  один,  я  один,  я  один!!!
Не  дождавшись  к  себе  понимания,
Изменился,  ушел,  стал  другим.

Надорвав  пелену  расставания,
Приоткрыв  двери  в  новую  жизнь,
Оглянулся  назад,  на  прощание,
И  шагнув,  растворился...  Держись!!!

Я  сожму  твою  руку  усилием,
И  покажется  вечностью  мне,
Пустота  и  немое  бессилие,
На  моей  неземной  стороне.

Незаметным,  холодным  касанием,
Я  сотру  со  щеки  боль  слезы,
И  пускай  подождут  расстояния,
Я  с  тобой,  я  оставлю  следы!

Под  ресницами  вспыхну  сиянием,
Напою  твой  любимый  мотив,
И  оставлю  слепое  послание,
На  бумагу  чернила  пролив.

Я  твои  не  исполню  желания,
Не  взметнусь  за  звездой  до  небес,
Облегчить  не  могу  я  страдания,
Не  могу  совершать  я  чудес…

Согревать  тебя  вечером  ветреным,
И  во  мраке  нести  тебе  свет,
Называть  тебя  именем  ласковым,
Полюбить!  Но  меня  уже  нет…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242887
дата надходження 23.02.2011
дата закладки 24.02.2011


Олександр Гриб

Час розбивати вікна

Пізній  світанок  так  вірно  чекав  весну
Відблисками  у  вікнах.
Двоє  людей  перетворяться  в  мить  одну
Й  в  темряві  згаснуть  швидко.

Голосом  тиші  мене  заговорять  сни
Я  засинаю  вільним.
Двоє  людей  відтепер  більше  не  "вони".
Болем  горю  повільно.

Так  непомітно  цей  простір  стає  густим.
Темрява  тихо  крикне-  
Всесвіт  без  тебе  повільно  стає  пустим-
Час  розбивати  вікна.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242025
дата надходження 19.02.2011
дата закладки 22.02.2011


Ана Пест

Ранок із тобою

Прокинулась  сьогодні  дуже  рано,
Дістати  щоб  хмарки  пухкі  із  неба  -  
Так  хочется  легкого  на  сніданок,
Бо  день  сьогодні  розпочався  з  тебе.

Умитая  холодною  росою
Моя  душа  вдягла  прозорі  крила
І  хоче  світ  заповнити  собою,
Бо  день  почався  дотиком  звабливим.

Прокинулась  із  посмішкою  щастя,
Її  піднесло  сонце  в  подарунок,
Тобі  ж,  коханий,  подарую  ласку,
Бо  розпочав  цей  день  твій  поцілунок.
30.10.10р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219159
дата надходження 30.10.2010
дата закладки 20.02.2011


Олександр Гриб

Не. Для. Тебе

Замислений,  чи  просто  мало  неба?  
Закреслені  думки  на  папірцях.  
Сьогодні  зорі  світять  не  для  тебе.  
І  душу  знову  вішаєш  на  цвях.  

Примарливий,  розчинений  туманом,      
Я  не  римуюсь  з  жодним  із  століть.  
Для    більшості  я  був  лише  обманом,  
Для  тебе  ж  -  тільки  правдою,  на  мить.      

Розірваний,  заплетений  в  повітря  
Цей  обрій  не  підкаже  про  біду.  
Непроханий,  незваний,  наче  вітер  
Я  знов  не  в  твою  душу  увійду.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241602
дата надходження 17.02.2011
дата закладки 18.02.2011


Олександр Гриб

Читай мене поміж рядків

Читай  мене  поміж  рядків,  
Мою  туманисту  реальність.  
Між  наполоханих  птахів  
З  вказівниками  на  фатальність.  

 Я  розбиваю  ліхтарі,      
Шукай  мене  по  друзках  світла.  
Я  буду  марити  вгорі,  
Сміятися  й  ховати  ікла.  

Я  буду  полум’ям  густим,  
Ковтни  і  захлинися  мною.  
Перетворю  тебе  на  дим,  
Щоб  знову  дихати  тобою.  

Я  кожен  атом  розірву,  
Що  розділяє  наші  душі.  
Ти  любиш  персики  й  хурму,  
А  я  тебе  любити  мушу…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241396
дата надходження 16.02.2011
дата закладки 18.02.2011


tosikosan

Люблю любви - мои года

Люблю  коньяк  и  шоколад!
Люблю  озера,  лилии...
Люблю  алмазный  летний  град,
Дождей  косые  линии.

Берез  -  янтарную  слезу!
И  запах  скошенного  луга,
Люблю  весеннюю  грозу,
А  также  преданного  друга.

Ее  улыбку  и  глаза!
И  голос  чистый  колокольчик.
Душа  её  -  сродни  слеза.
На  шее  золотой  кулончик.

Люблю  признания  -  слова,
они  пьянят,  зовут  и  манят!
От  них  кружится  голова,
Стрелой  амура  сердце  ранят.

Люблю  любви  -  мои  года,
Миндаль,  лесной  орех  -  фундук!
мила  черёмух  ягода...
И,  что  угодно  с  ее  рук!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240528
дата надходження 12.02.2011
дата закладки 13.02.2011


tosikosan

Не гай, не тлій, і не згасай

Прийде  той  час  коли  повернеться  любов
І  танцем  обернеться  світ  фортуни
Нехай  щастить  тобі,  або  щастить  обом.
І  більш  ніколи  не  порвуться  струни.

Ти  засинати  будеш  знову,  як  маля
В  обіймах  щирих  на  грудях  і  сни  солодкі...
І  буде  квітами  засіяна  земля,
А  миті  у  печалі  будуть  най  самі  короткі.

Ти  тільки  вір,  танцюй,  співай  і  грай!
Нехай  від  долі  нашої  і  все  залежить
Але  ж  і  ти  часу  не  гай,  не  тлій  і  не  згасай!
Бо  Бог  з  небес  за  нами,  як  учитель  стежить.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186387
дата надходження 27.04.2010
дата закладки 10.02.2011


Марічка9

Зустріч

Я  до  тебе  приїду,  чекай.
Я  на  крилах  летітиму  в  місто,
Де  зустрілись  «привіт»  і  «прощай»
Ну,  а  з  того,  звичайно,  щось  вийшло.
Я  до  тебе  приїду,  стрічай.
А  з  собою  іще  подарунок:
Твій  улюблений  липовий  чай
Й  найсолодший  з  усіх  поцілунок.
Я  до  тебе  приїду,  без  слів.
Всі  слова  погубились  в  дорозі,
А  що  радістю  серця  зустрів,
То  й  до  себе  прийти  вже  не  в  змозі.  
І  от  вже  повертатись  пора.
Час  підставив  обом  нам  підніжку.
А  ще  дякую,  доле  моя,
За  його  незрадливу  усмішку!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193606
дата надходження 04.06.2010
дата закладки 10.02.2011


Михайло Плосковітов

«незабутій-пробаченій»

у  німоті  твоїх  долонь  
заклякло  небо  
і  падав  одяг  як  вогонь  
зламавши  себе  
горіли  пристрастю  вуста  
відчувши  спрагу  
стікала  по  щоці  сльоза  
й  долонь  засмага…  
   
ти  в  ніч  прийшла
ти  …з  ним  була
й  за  мить  єдину  
немов  черешня  одцвіла  
через  провину  
й  хоч  в  німоті  твоїх  долонь  
любов  ще  грала  
він  взяв  тебе…  і  відштовхнув  -  
ти  враз  зів’яла  

довкола  висла  гіркота  
цигарка…  біль  між  люди…  
гріх  кров’ю  пік  твої  вуста  
а  сором  –  груди  
склом  битим  жалила  роса  
йшла  в  ніч  -  нещасна  й  боса  -  
до  пліч  –  розплетена  коса  –  
…простоволоса.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233856
дата надходження 09.01.2011
дата закладки 06.02.2011


Михайло Плосковітов

Вона кохає… (елегія закоханій поетесі)

Вона  кохає.  В  коротких  віршах,  в  дитячій  прозі
згортає  літо,  сплітає  осінь  у  теплій  бронзі.
Слова,  як  тижні,  не  переставиш  місцями  фразу
CіDі  подерті,  хмільна  байдужість  в  екстазі  джазу.

Вона  все  бачить.  Короткозорість  не  мучить  совість.
Чужі  обійми,  гламурні  пики  й  відверта  гордість
світанки  в  спину,  а  любі  ночі  не  наздогнати,
від  болю  лікті,  на  стіни  лізти…а  чи  писати?

Вона  чекає.  Ти  ж  виріс  швидко,  пішов  шалено
(надмірно  злився,  коли  казала,  що  ще  «зелений»…).
Перон,  вагони,  сосиска  в  тісті,  остання  каса
як  кістка  в  горлі,  як  роль  акторки,  що  не  вдалася.

Вона  ще  вірить.  Під  серцем  коле,  гріхи  як  втіха,
найперші  зморшки  –  немодні  зовсім,  як  в’язь  горіха,
з  мохеру  светр,  рукава  довгі  не  гріють  й  дома,
дешеві  квіти…чиїсь.  У  вазі.  І  підла  втома.

Не  перепише.  Листів  ,  листівок,  кохання  ноти
Дзвінків  чекає,  перебирає  зім’яті  фото
«Постскриптум»  пише,  в  кінці  три  крапки,  підхопить  сльози
Вона  кохає…  в  коротких  віршах.  В  дитячій  прозі.

 PS.  ..відтоді  як  Він  пішов,  меланхолійні  нотки  ніжності  поколюють  змучене  серце  і  віддають  тонкими  голочками  у  кінчики  пальців.  Вона…все  ще  кохає…  Його…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238834
дата надходження 04.02.2011
дата закладки 06.02.2011


Вячеслав Романовський

ТАЄМНИЦЯ ДВОХ

Між  ясних  років,
Між  гулких  епох
Розцвіта  любов  -
Таємниця  двох.

Там  -  незнаний  хміль,
Там  -  душа,як  птах...
Гіркота  і  мед
На  її  устах.

Що  їй  дощ  повчань,
Злива  засторог?
Розцвіта  любов  -
Таємниця  двох.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232085
дата надходження 30.12.2010
дата закладки 02.02.2011


Вячеслав Романовський

Розгублено і винувато…

Розгублено  і  винувато
мені  дивилася  услід...
Не  йшов  -  стояв.  Бо  ноги  -  з  вати.
Душі  не  чув.  Була,  як  лід.

Сказав.  Старався,  щоб  не  гостро.
Себе  боров.  І  поборов:
-  Сім'ю  порушити  не  просто...
А  в  серці  шаленіла  кров!

Минуло  літ  з  тих  пір  багато
(мені  здавалося  -  століть)...
А  в  серці  карбом:
                                                   винувато
Любов  розгублена  стоїть.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236119
дата надходження 21.01.2011
дата закладки 02.02.2011


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 02.02.2011


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 02.02.2011


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 01.02.2011