Чому живу не так,як треба?
і прокидаюсь від жахливих снів
Кому потрібен птах без неба?
який літати не хотів..
Замок на двері заважає..
не дасть ввійти нам у життя
а той,хто цей замок зламає
доводить справу до кінця..
Кому не жаль і свого щастя..
роздасть його,пропавши десь
та незабаром,він,нащастя..
повернеться за свою честь..
"Чому живу не так,як треба?"
питання вічне нам болить..
"Чому надіюсь я на тебе?"
моя ти подруго,моя ти мить!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255543
дата надходження 23.04.2011
дата закладки 23.04.2011
Буває так, що слова не пишуться,
Хоч ти і чуєш їх десь в собі.
Свіча згорає, і дим колишеться,
А слів немає… Лиш тільки біль.
Між серцем десь і пером загатина,
І треба дуже багато сліз,
Щоб проломити… Щоб знов крилатими
Птахами стали твої жалі.
І ти збираєш до купи зливи,
І все чекаєш свого припливу…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209785
дата надходження 07.09.2010
дата закладки 02.02.2011
Хто тебе просив в моє життя?
У брудних важезних черевиках
Прогулявся серцем ти великим,
Залишивши звалища сміття.
Хто пустив тебе в мій світлий храм,
Щоб зробити місце там відхоже.
Більше ти зайти туди не зможеш.
Я його спалила. Попіл сам…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226346
дата надходження 04.12.2010
дата закладки 02.02.2011
Мовчати...
Не потрібно кохати
лише трохи помовчати
Все забути,
і нічого не пригадати,
а потім сильно закричати.
Не потрібно шептати
мовчати, а потім сильно закричати
поки є сили.
Ніхто не знає як я мовчу
і не дізнається як я кричу
ні слова не скажу...
Давай мовчати...
Так сильно в себе закохати...
але лише мовчати...
Давай мовчати без слів і не шептати...
в кінці кінців нічого не сказати...́́́́́́
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182598
дата надходження 08.04.2010
дата закладки 31.01.2011
Я люблю, йому байдуже,
Я сумую, вiн не дуже
Плачу Я, а вiн сміється...
Я упевнена, йому здається
Я пишу лише, а вiн читає
Я все знаю, вiн не знає
Зараз ніч, а йому день
Тишу чую, а вiн "дзень"
Я ОЛЮНЬКА, а вiн ЮРа
Вiн розумний, а Я дура
Стало страшно, йому ні
Скрізь вода, а вiн в огні..
Я кричу, а вiн мовчить
Я не знаю що робить!?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229614
дата надходження 18.12.2010
дата закладки 31.01.2011
Чи думать про майбутнє,
чи можна планувати?
Я деколи самотня.
Хотілось би тікати.
Ніхто вже не потрібен,
усе мені байдуже,
бо мрії погоріли.
Я вже зреклася друзів.
Як хочеться втікти,
забути, що турбує.
В обіймах темноти
сама себе врятую.
Нащо чиясь увага,
захоплень компліменти?
Я так розчарувалась.
Частина серця мертва.
Не треба алкоголю,
веселощів не треба.
"Чому я ще з тобою?" -
питаю чорне небо.
Як часто не хотілось
нічого, навіть жити.
Все так незрозуміло.
Як би ж то не любити...
Тоді б я була вільна,
в щасливім сяйві сонця
думки були б стерильні,
а смуток - гість сторонній.
Ну звідки ж стільки черні?
Чому мене це душить?
В моєму світі темно.
Я в ньому жити мушу.
Не я його створила,
цей внутрішній мій світ,
із ним я народилась
і він зі мною ріс.
Він тягне мене в ніч
за руку з цього світу,
він обіцяє спокій
і забуття навіки.
Та я живу, йду далі,
щоранку прокидаюсь,
живу в своїй печалі
і нею омиваюсь.
Та ні, не безпідставно,
а лиш незрозуміло.
Щось вирішити важко,
я не така вже й сміла.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238005
дата надходження 31.01.2011
дата закладки 31.01.2011
Ти горнулась до рук хлопчачих ,
обнімаючи крадькома.
Осінь листям кленовим плаче,
шле в конвертах в минуле, дарма.
Він пішов з білих снів, і з долі -
перехрестями в’юнких доріг,
Наостанок залишив болі
і – кленовий букет на поріг.
Ти горнулась до рук хлопчачих
серця ритми - шалений біг -
він залишив кохання гаряче,
а от сам залишитись – не зміг.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238018
дата надходження 31.01.2011
дата закладки 31.01.2011
Коли стоятимеш за крок до прірви,
Вдивляючись в її бездонні очі,
Прислухайся як грають твої нерви
Важкий darksyde на чорних струнах ночі.
Якщо він в закутках душі озветься,
Баграянцем спалахнувши на долонях,
Відчуй як дзвінко ритм ударів серця
Відлунням розливається у скронях.
Відкинь свій біль, забудь свій страх,
Сховайся від реалій цього світу.
Будь наче птах, у своїх снах
Літай під звуки ламаного біту...
Заглянь у небо, там, де сірі хмари
Пливуть поволі серед срібних зір.
Так, наче невагомі, мов примари,
Торкаючись верхів'я синіх гір
Забудь свій біль, відкинь свій страх,
Сховайся від важких реалій світу.
Будь як у снах, мов вільний птах
Літай під ритми ламаного біту...
Коли стоятимеш за крок від прірви,
Заглянь в її бездонні чорні очі,
Прислухайся як тихо грають нерви
Мелодію на темних струнах ночі...
...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230988
дата надходження 24.12.2010
дата закладки 24.01.2011
Не говори від кого квіти ці...
Ревную...
Ти ж знаєш, знаєш, знаєш і сама,
Що на полотнах світлих мрій тебе малюю
І що без тебе на душі зима.
Ти вся така холодна, недоступна...
Грізна...
Зовсім байдужа, наче нежива...
О, дай хоч знак, що я тобі потрібен!
Пізно...
Тобі далекі всі мої слова...
Тендітна, неповторно ніжна...
Була... Колись...
Тепер вже не моя.
Пробач... Прощай... Мабуть ми надто різні.
Я в серці збережу твоє ім'я.
Не говори від кого квіти ці...
Ревную...
Лети до нього, мила, тільки знай,
Що й досі в снах твій стан тонкий малюю,
Що спогади про тебе - то мій рай...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233880
дата надходження 09.01.2011
дата закладки 24.01.2011