Серпень ронить сливи у траву.
Аличу і яблука, і груші.
П’ю нектар твоїх медових уст,
мов причастя,
зцілюючи душу.
Ще шумить некошена трава
і тепло тече
за межі плоті.
Проведемо серпень,
а слова...
Їх, давай,
залишимо на потім...
З книги "ЧАС КУЛЬБАБ" (2023)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922288
дата надходження 15.08.2021
дата закладки 15.08.2021
Оце воно - очищення Землі.
Вогнем, водою, вірусами врешті…
Лиш аби люд у злобі не змалів
і не застиг, як у бетоні мешти…
Тріскоче лють у кратерах хребтів…
Булькоче у містах жадоби повінь…
Лише любові істини прості
лишаються незмінними у Слові…
Життя усе поставить на місця...
Нехай не осквернить тебе образа
і смуток не торкнеться
до лиця.
Не знаємо, коли остання фаза...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867999
дата надходження 14.03.2020
дата закладки 15.03.2020
Холодні ночі,
безпритульні сни.
Густий туман осінній -
о, високий!
О, скільки ще
між нами таїни!
Сердець безсонних
неспокійні кроки...
Чи віднайду себе,
чи загублю,
де сон - мені
давно вже не товариш...
Мені здається -
я тебе люблю...
...магніти рук
торкають серця клавіш...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849921
дата надходження 30.09.2019
дата закладки 01.10.2019
Ранковий сплін, дощу прозорий сум.
І Ви мені згадалися одразу,
І пронизав єство солодкий струм,
Предивна мить розхмареного джазу
Вас привела у пам*яті сюди.
Повітря пахне спокоєм і дивом,
А дощ цілує листя лободи
І зазирає в очі голубливо.
А я мовчу, так боязко словам,
Вони бояться тишу спопелити.
І замість мене дощ розкаже Вам
Про біль і щастя виплеканий диптих.
Все голосніше плаче вогкий джаз,
Ловлю на слух оцю поліритмію.
Мені так лячно мріяти про Вас...
Й забути Вас, напевно, не посмію...
19.07.2019.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842880
дата надходження 23.07.2019
дата закладки 29.07.2019
Туман сідає тихо і велично,
і котиться,
і котиться,
біжить…
Ми – рідні,
ми знайомі цілу вічність.
І тільки мить,
одну лиш мить – чужі.
Ми звідти,
де не гасне вічне небо,
де розмовляють квіти і коти.
У нас любов -
одна на всі потреби,
у ній –
єдине Ціле: Я і Ти.
Скажи мені,
чого боятись маю?
Яка іще живе в мені вина?!
Ніхто не виганяв мене із раю.
Чому ж тоді
лишаюся одна?
Скажи мені,
кого боятись маю,
коли за мною - Янголів чини,
що поіменно
кожного впізнають,
аби в тобі - ні смутку, ні вини...
І ти, і я,
кому жалітись будем,
що Всесвіт –
віддзеркалення душі?
Страшнішого таки немає суду,
над той,
що кожен сам собі звершив…
Туман сідає тихо і велично
і котиться,
і котиться,
біжить…
Ми – рідні,
ми знайомі цілу вічність,
Але чому -
безмовні і чужі?…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843244
дата надходження 27.07.2019
дата закладки 27.07.2019
І навіть дощ ходу призупинив
і у траві стояв ногами босими…
Твої долоні, вісники весни,
дарують світлу казку диво-осені.
У листячку, що тулиться до ніг,
чиєсь чекання пахне так нестримано.
А десь у серці, на самому дні,
ще досі я молюся твоїм іменем…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842604
дата надходження 21.07.2019
дата закладки 22.07.2019
Хіба Любов
буває нелюбов’ю?
У Всесвіті,
що дихає Життям, -
Немає помилок,
немає збоїв.
Є просто Бог.
У Ньому -
Ти і Я.
2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842718
дата надходження 22.07.2019
дата закладки 22.07.2019
І навіть дощ ходу призупинив
і у траві стояв ногами босими…
Твої долоні, вісники весни,
дарують світлу казку диво-осені.
У листячку, що тулиться до ніг,
чиєсь чекання пахне так нестримано.
А десь у серці, на самому дні,
ще досі я молюся твоїм іменем…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842604
дата надходження 21.07.2019
дата закладки 21.07.2019
Цей день надвечір занеміг
І до калюж примерз ногами.
А потім випав сивий сніг
Між нами і між берегами.
Уздовж і впоперек вітри
Застуджені шугали, злющі.
А вечір синій ніж гострив
І місяць сплющив.
Невже все втрачено? І ми -
Як неприкаяні примари...
У двадцять перший день зими
Чорніли хмари...
6.ХІІ.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382742
дата надходження 05.12.2012
дата закладки 08.12.2012
Не бійся говорити про любов…
Не бійся правди, що життям напита.
І серед білобарви хоругов
не бійся дрібку кольору пролити.
То все наука… Не усякий хист
дається легко рівно без натуги,
ба навіть вітер обриває лист
лише, як люта викрешеться хуга.
І навіть річка добру перегать
ламає тільки, як натужить води.
І рани серцю зовсім не болять,
як серед сонця згубиться негода…
Не бійся навіть чорних кольорів,
вони не здатні світле погубити,
і що б там розум серцю не велів -
відважся душу щирістю налити.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378496
дата надходження 17.11.2012
дата закладки 18.11.2012
В саду моєму тихо, як у храмі,
Де вже давно не чути молитов.
Тремтять листки-химерні орігамі,
Старий горіх хмаринку наколов
На гостру гілку.Віхола жасмину
Лягла спочити під похилий тин.
На трав'яну пахучу скатертину
Розсипав дощик жмені намистин.
Принишкли квіти.У пелюстках рожі
Бринить росою скроплена бджола.
Тремтять на шибках промені погожі
І липнуть медом до тонкого скла.
Поміж гілок шовкову павутинку,
Напнув павук-мрійливий мандрівник.
Згубило літо ситцеву хустинку-
В траві, розлитий барвами,квітник.
Фарбує червень пензликом левкої,
Медово пахне липа молода...
В саду моєму нас, як завше, двоє:
Я і самотність-нерозлийвода.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343369
дата надходження 11.06.2012
дата закладки 12.06.2012
Ми знов на Ви, але ти мій навіки.
Змиває дощ утомлені сліди...
Помовчимо - не піднімай повіки.
Цілюща тиша - ліки. Лиш не йди.
Отак лишись у пам'яті - коханим.
Дозволь ще мить подихати удвох,
Допоки в серці не відкрились рани
І не проріс гіркий чортополох.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329076
дата надходження 09.04.2012
дата закладки 10.04.2012
Вже не злелію той журливий клен,
Що ти зрубав край битої дороги...
Байдужий вітер свище між антен,
Дощі, мов струни, б'ються об пороги.
Вже не злелію трепетну печаль-
Оту кленову лагідність листочків...
Пекучий щем вплітається, мов шаль,
Поміж сумних віршованих рядочків.
Десь за вікном розніжиться весна-
Яка п'янка!Такої більш не буде!..
А ти не бійся, винесу одна
Оту ганьбу оплакану між люди...
І позбираю згаслі кольори-
Моїх надій обпалене ганчір'я...
Хіба ж не ти про щастя говорив?
І пух летів кульбабовий, мов пір'я...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328376
дата надходження 07.04.2012
дата закладки 07.04.2012
Музика Віктора Оха.
Коли цвіте за вікнами жасмин,
З тонких гілок пелюстя напівсонне,
Немов пуанти ніжних балерин,
Злітає вниз і на вітрах холоне.
І доторкає запахом п'янким
Душі моєї струни перемлілі...
Холодним сріблом зрошують зірки
Ці пелюсткОво-білі заметілі.
Коли цвіте за вікнами жасмин,
Невже й тобі у ніч таку не спиться?
В тонку щілину атласних гардин
Жевріє місяць, мов руда лисиця.
І може й добре, що кохання плин
Нам доведеться нарізно збагнути...
О, як цвіте, як пахне той жасмин,
Аж віддає краплиною отрути!..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319485
дата надходження 06.03.2012
дата закладки 06.03.2012
Колись, саме таким чином народилася моя "зимова казка". Вона виявилася позитивною. Тож, спробую ще!
Ще пару днів і я буду сама. Мій язик танцюватиме в роті зі словом "single", як в дитинстві з льодяником "дюшес" чи там "барбарис". Для мене, щоправда, це означатиме не зовсім самотність, радше - свободу - крок вбік, аби поглянути на Життя з іншого ракурсу.
Ледь помітний смуток серпанком оповиває ще сонні мої крила. Сонце вже прокинулось і прагне, вимагає, спонукає до Життя! Я одягаю полотняну сорочку на голе тіло, виходжу боса на двір. Цілую своїми слідами роси на травах і молюся-райдію, чиню Рай в своїй душі. Здіймаю руки до неба і приймаю в себе Любов - від Бога. ВІД-ЧИНЯЮСЬ! Можу творити Дива!
Я.
Можу.
Творити.
Диво.
"Ти Felici, моя дівчинко?" - голосом мого італійського батька промовляє до мене Газда Світу, торкаючи розкритою теплою долонею моє розпущене волосся.
Певне, що щаслива!
Усміхаюся Йому очима і біжу...
Творити Дива...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238896
дата надходження 04.02.2011
дата закладки 15.02.2012
У філіжанці кава захолола,
Пропахли пальці димом цигарок
І пізні айстри, кинуті додолу,
Немов уламки скинутих зірок,
Вже дотлівають, втративши надію
Надпити спрагло свіжої води...
А я при тобі плакати не вмію,
Не озирайся на прощання, йди.
І не вторгайся літом проминулим
В моє сум'яття, сповнене жалю!..
Вже пізню осінь дні перегорнули
І відзвучало трепетне "люблю"
Таким мрійливим джазовим акордом,
Відшелестіло в паморозь нічну...
А ти пішов, вдоволений і гордий,
І у лещата серце затиснув.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297732
дата надходження 04.12.2011
дата закладки 04.12.2011
Заховалася щирість
глибоко у закутках серця -
подолала її нелюбов у нерівнім бою...
Я боєць чи глядач
серед цього безладного герцю?
Прохачем у недолі за долею в черзі стою...
Як в примарному сні
проминають ошукані мрії...
Я не плачу, вже ні, бо не топиться жаль у сльозах
Тільки серце щемить
в неминучій холодній завії
серед літа й тепла, безнадією випитих днях.
Заховалася щирість
у закутки серця глибоко,
як сполохана птаха , мисливцями загнаний звір
Може вийде колись
через очі бурхливим потоком...
А допоки, у серці щемить і туманить мій зір.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262764
дата надходження 01.06.2011
дата закладки 16.06.2011
Создала природа за века
Малахит, агаты, жемчуга,
Бирюзу, янтарь и сердолик -
Мир камней таинствен и велик!
Самоцветы - дивные подарки!-
С ними станет долгой жизнь и яркой!
* А *
Агаты
Агаты - камни доблести, успеха-
Встречали их на рыцарских доспехах,
На шлемах и мечах они служили
Надежным символом отваги, чести, силы.
Врагов отваживали внутренних и внешних,
И были притягательны для женщин:
Кто носит камни втайне иль открыто -
Находится под рыцарской защитой,
Они способны открывать таланты
И действуют как антиагрессанты.
Аквамарин
Этот цвет - отраженье прохладных глубин,
Тайна южного моря - аквамарин,
Он от бурь и штормов бережет моряка,
В кругосветной дали его роль высока,
Но и те, кто на суше, его берегут:
Счастье он не отдаст в поруганье врагу,
Он - хранитель любви и надежды и веры,
Порчу снимет с семьи, как гнилые барьеры.
Аметист
Лепестки фиалок - аметисты -
Камни счастья и желаний чистых:
Не потерпят скрытности, обмана,
Искушений, сплетен и дурмана,
От дурных привычек исцеляют,
И от пьянства слабых отвращают.
В дом приносят прибыль и удачу,
Ну, а если под подушку срячешь,
Сны счастливые вам станут навевать,
А еще - в пути оберегать.
По легендам греческим и римским
Камнем признавался материнским,
Он снимал бесплодия проклятья,
Помогал и в родах, и в зачатье,
Будет в люльке аметист лежать, -
Вырастет дитя - не бросит мать...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202862
дата надходження 26.07.2010
дата закладки 11.06.2011
Прибоєм свіжо море дихало...
А з прибережного села
Зірвалась яблунева віхола
І біло в небі зацвіла!
Стояв зворушений і знічений,
І все здавалось, наче сплю.
Тому й посмів несміло дівчині
Зізнатись, що її люблю...
Літа минулися не лічені,
Та травень наш - у тім краю,
Де ми стояли, мов обвінчані,
У пелюстковому раю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260718
дата надходження 20.05.2011
дата закладки 20.05.2011