На гілці одного з кущів
Повисла клітка, в ній – канарка,
Крізь пруття лине її спів,
Радіє співу кожна хмарка.
А ключ від клітки у кота,
І той, в обідню дня годину,
В дверцятах ключик поверта
І жадібно ковтає слину.
Щодня обід він має свій,
Не скажеш, що той кіт – невдаха.
Та клітка дивна, бо у ній
На завтра – вже свіженька птаха.
Канарки доля, жалю час,
А грати – вічні (на замітку).
І лиш тому, щоб з’їсти вас,
Відчинять якось вашу клітку.
Kanarek
Na jednym z wielu zwykłych drzew
Klateczka wisi, w niej kanarek -
Przez pręty klatki śle swój śpiew
Obłoki rozjaśniając szare.
A klucz do klatki tej ma kot
I kiedy głodny być zaczyna
Otwiera kluczem drzwiczki w lot,
Do pyszczka mu napływa ślina.
Pożera ptaszka tak co dnia
I nad swym losem się nie biedzi,
Tę własność bowiem klatka ma,
Że co dzień nowy ptak w niej siedzi.
Ten los kanarki, trzeba znieść,
Nie łudźcie się, że znikną kratki,
Bo tylko po to, by was zjeść
Otworzą drzwiczki waszej klatki.
Jacek Kaczmarski
1974
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267461
дата надходження 28.06.2011
дата закладки 28.06.2011
Усі ідеальні, а я ідіот
У чому я винен не знаю.
Найперше потрібно стулити свій рот,
Та я так повільно вмираю.
Я змінююсь, може, але в той момент
Мене не впізнаєте більше.
Бо втратив уже визначний компонент,
Як море, я став втричі мільшим.
Ти більш не пірнеш у глибини мої,
Тебе вже не впущу у бухту,
Щоб ти там спустошував баки свої,
Накидав іржавого брухту.
Важкий той метал, що у морі лежить,
Бо тягне на дно водолазів.
Пробач, ти назавжди утратив ту мить,
Коли у довіру ще влазив.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232110
дата надходження 30.12.2010
дата закладки 30.12.2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 24.12.2010