учора вона говорила з віршами
у ванній співаючи гімн України
а дощ за вікном загоював рани
любила його тихо і трохи наївно
читала книжки, кохалась із кавою
у голос молилась і спала сама
чекала весни загорнута справами
під снігом густим вже сива трава
таємно бродила лісами густими
шукала самотньо прийдешнього слід
минулого щастя вона не простила
не втримавши тягар своїх сліз
і знала вже твердо кохання немає
його не закрити у себе в душі
минуле те щастя про те пам'ятає
із криком на серці пише вірші
воно вже напевно упало без сили
кричить, помирає від спраги лісів
втонуло у хмарах далеких і сивих
де вічний вогонь і наші пісні
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216302
дата надходження 15.10.2010
дата закладки 27.12.2010