Erida: Вибране

Леона Вишневська

Miss. take

В  кімнаті  темно,  ти  по  підлозі  ходиш  боса,
щоб  відчути  її  серцебиття.
В  порожньому  ліжку  залишився  осад
з  минулих  ночей,  які  Він  гострим  лезом  відтяв.

Мовчить  телефон,  забитий  дротами  у  стелю.
На  стінах  лабіринти,  дороги,  каньйони.
Всередині  так,  наче  почав  гуснути  гелій
і  ти  надто  легка,  зневоднена,  сонна
одягнулась  у  чорний  ситець,  щоб  розчинитись
в  одній  з  сотні  черничих  келій.

Читатимеш  молитви,  не  застібнеш
власну  душу  на  верхній  ґудзик...навмисно.
Щоб  бути  легковажною,  існувати  тихо  й  безглуздо.
Може,  колись  тебе  таки  помітить  Всевишній
і  зробить  обличчям  Cosmopolitan,
позуватимеш  там  для  нього  оголеною.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272281
дата надходження 27.07.2011
дата закладки 27.07.2011


Vivien Pepper

Погляд

Янтарне  світло  вкоренилось,
вжилось,
вплелось,
в  думки  зашилось,
хотіло  просто  споглянути,
а,  може,  навіть  роздягнути.

Цей  дотик  пульс  закип’ятив,
ці  очі  в  пам’яті  зостались,
і  дрож  обличчя  зачепила,
а  губи  в  посмішці  зав’яли.

Електрошок  
замкнув  всі  м’язи  на  замок,
не  рушиш  з  місця  без  відради.
І  власний  скам’янілий  крок
трима  стовпом  тебе  позаду.

Зіниці  палять  так  відверто
мене  до  тла,  мене  до  тла,
зустрівшись,  погляди  завмерли,
я  відвернутись  не  змогла.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242098
дата надходження 19.02.2011
дата закладки 22.02.2011


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 12.02.2011


jaryj

Таємнича груднева пригода

Надворі  градусів  п’ятнадцять  обіцяли
І  тільки  мінус  невимовно  сумував,
Десь  стільки  снігу  ми  вже  не  чекали,
Проте  він  повернувся  й  сипать  пухом  став.

Усе  укрилось  білим  всюди  духом
І  двадцять  сантиметрів  кинули  прибій,
Усюди  корки  в  центрі  й  дивні  слухи,
Що  перше  січня  скаже:  «Сніг!  Відбій».

А  скрізь  машини  ковзають  по  бруку,
Із  фар  лапате  світло  лиється  у  даль…
Хтось  впав,  хтось  підвернув  там  руку,
Хтось  загубив  найкращий  в  світі  шаль.

Там  стукнулись  джипи,  нові  машини
І  Городоцька  суне  у  рядах  собі,
А  я  в  думках  додому  знову  лину,
Щоб  відвернутися  від  гіршої  брехні.

Стою  в  маршрутці  ступором  білявим,
Авто  заносить  градусів  на  сорок  п’ять,
Лиш  мимоволі  споглядаю  на  чорняву,
Яка  до  поручні  тулилась  між  дівчат.

І  ми  зустріли  погляд  ненароком
Та  присоромившись  пустили  очі  вниз…
Така  картина  сталась  перед  Новим  Роком…
Усе  минулось,  зникнуло  кудись…

01.12.2010  року        ЛМР  –  Рясне  (Львів)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225843
дата надходження 02.12.2010
дата закладки 12.02.2011


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 07.02.2011


СергейНауменко

Идем по воде.

Я  молча  лежу  на  воде
Подо  мной  океан,  океан...
Надо  мною  дорога  к  звезде
Моей  одинокой.
И  вот  мой  аркан,
И  это  моя  свобода.
Я  молча  лежу  на  воде.

Я  громко  бегу  по  воде.
Подо  мной  -  океан!  океан!
Надо  мною  дорога  к  тебе,
Моей  зореокой.
И  где  мой  аркан?
Ведь  это  моя  свобода.
Я  громко  бегу  по  воде!

Мы  тихо  идем  по  воде.
Внизу  и  вверху  океан...
Вверху  и  внизу  это  где?
ГлубОко  ль,  высОко?
Пусть  он  наш  аркан
Но  в  этом  и  наша  свобода.
Мы  тихо  бредем  по  воде...

весна  2008́́́́́́

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226324
дата надходження 04.12.2010
дата закладки 07.02.2011


Борода

З святом Ангела, Оксанки!

На  зорі  чарівній  ранку
Ангел  написав  -  Оксанка,
Зліз  з  промінням  по  деревах
І  вже  стукає  у  двері:
"Гей,  ставайте,  лобуряки,
Всіх  Оксанок  привітати!
Ксеньок,  Ксюш,  коханих,  ладних,
Чорнобривих,  жвавих,  звабних,
Білобрисих,  кучерявих,
Світлолицих  і  смуглявих.
З  святом  Ангела,  кохані,
З  Божим  іменем    -  Оксана!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239182
дата надходження 06.02.2011
дата закладки 06.02.2011


Strannic

* Відстояне, але не забуте

Мовчи.  Душа  сьогодні  гола.  Їй  важко  бути  між  людьми.
Це  пробивається  спроквола  в  камінній  пам"яті  юрби
тонка  гірчична  насінина,  посів  давно  зотлілих  рук
тендітним  пальчиком  дитини  ламає  твердо  впертий      брук.
І  я,  розколота  надвоє,  плачу  гіркий  оброк  вікам,
щоб  залишитися  з  тобою  уперше  мовчки,  сам  на  сам.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238697
дата надходження 03.02.2011
дата закладки 05.02.2011


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 03.02.2011


ПУПС

піймати б з тобою

...  мені  пора  –
                                         пиши  мені  листи.
                                         М.Савка

піймати  б  з  тобою
мелодію  долі.  у  полі
подули  південні
вітри,  а  я  у  неволі
листи  мої  кволі,  
вже  призабуті  миті  
весни.  сьогодні
 з  тобою  ми  ледве  
знайомі,  зриваю  ім’я
у  пам’яті  слів.  в  мене
до  тебе  відверта  
розмова.  в  мене
від  тебе  
                 буде  ще
                                       син.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237646
дата надходження 29.01.2011
дата закладки 29.01.2011


Сірко Ibanez

проклятий світ

залишились  ми,  без  права  на  майбутнє
втратили  усе,  і  стало  досить    нудно
загубились  в  думках,    у  власному  безсилі
безтурботне  життя  і  те,  нас  залишило
 ми  не  вірили  їм  і  не  було  причини
захотілось  піти,  і  хто  тепер  з  нас  винен?
соціалки,  кохання,  втрата  чи  вірність
ми  вибирали  самі  без  виправдання  і  зусилля
сумно  бачити  те,  чого  не  бажаєш
хоча  самим  виправити  щось  сили  не  маєм
поспішаючи  губимо  весь  відлік  часу
достатньо  було  б  зупини  стан  і  побачить:

-  не  надійних  людей,  хоча  справді  щирих
-  обманутих  звірів,  що  все  отримали
-  диктаторів  часом,  що  людством  керують
-  простих  наркоманів,  які  все  гатують

неправда  у  тім,  що  ми  надто  сильні
насправді  це  так,  коли  ближніх  притиснем
помішані  на  дурних  стереотипах  часу
не  надійні  до  жахів,  ну  тобто  ми  зайві
ніхто  не  приходить  додому  без  діла
в  усіх  на  меті,  все  ж  є  якісь  цілі
підтримати  статус,  чи  шлунок  проклятий
доставити  їжу  і  випивку  й  сажу
прикро  це  чути,  а  ще  прикріше  відчувати,
що  ти  один  із  вас,  такий  же  пихатий
цей  світ  змінить  всіх  і  ніхто  не  підвладний,
єдиний  вихід  не  народжуватись  у  цім  безладі

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236208
дата надходження 21.01.2011
дата закладки 22.01.2011


molfar

Ще дзвониш…

Часом
ти  ще  дзвониш  мені  з  того  світу
вітаєшся  чемно  
і  надиктовуєш  неймовірні  рядки
про  кохання  якого  нема
намагаюся  записувати
окремі  фрази  на  палітурках
чистих  полях
але  врешті-решт
треба  збагнути
що  у  нашім  блокноті  
вже  немає  
вільного  місця

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234911
дата надходження 15.01.2011
дата закладки 15.01.2011


Ardoss

Закохані

Вона  робила  йому  мінєт
На  сходах  рідного
Університету
І  коли  в  горло
Текла  сперма  -  
Думала  про  вічну
Й  незрадливу  любов.
А  він  думав,
Як  піде  завтра
З  друзями  пити  пиво,
І  що  треба  позвонити  Машкі  -  
Довгі  стосунки  
Випивають  всю  кров.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210819
дата надходження 14.09.2010
дата закладки 09.01.2011