два часа крика, три часа плача,
что же ты хочешь, боли, до дрожи
сводит судомой опять неудача,
может ты хочешь...или не может?
бьётся посуда, рвётся бумага,
стёртые в раны краешки пальцев.
где же усердно-слепая отвага?
кружится в белом медленном танце.
без году месяц, четверть недели -
время бежит в свое измеренье.
делайте то, что еще не успели,
если не поздно - просите прощенье.
и, наконец, сумев, скрепя зубы,
преодолеть на пути все преграды,
крики и плач заменят сугубо
радость, улыбка твоего взгляда.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317178
дата надходження 26.02.2012
дата закладки 03.03.2012
Додати твір.
Невже ти цього хочеш?
На люди винести свій почорнілий біль?
І хтось повірить у прозорий почерк.
Хтось буде з сліз випарювати сіль.
Хтось потовчеться на твоїх молитвах.
Хтось квіти прикладатиме до ран.
Запросить хтось на "поетичну битву".
Поетам - крові?
Блимає екран.
Хтось подихи розплющить найніжніші
Не зміною відмінків.
Це замало?
А потім хтось читатиме не вірші,
А те, що нижче, з присмаком скандалу.
Хтось надрукує не спитавши згоди.
А хтось вкраде.
І видасть за своє.
Тобі замало?
Ти ж не для пригоди
Свої вірші із серця дістаєш.
Невже бракує у житті реальнім
Скорбот і горя, прикростей і драм?
Тоді ж навіщо із висповідальні
Робити цирк, вертеп і балаган?
Щоб знову захлинутись власним горем?
На люди винести...
А це ж не на папір...
Ділитись щастям.
На кінці курсора:
Додати твір.
Авжеж.
ДОДАТИ ТВІР.
.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316709
дата надходження 25.02.2012
дата закладки 25.02.2012
Я не стану тебе чекати,
Зрозумій. Відпусти. Прости.
Відстань також будує грати, –
Не мости.
У твоєму тісному світі
Поки місця нема для двох.
Мої мрії – тобою спиті, –
Зверху мох.
Мої мрії втрачають мову,
Та колись я сягну мети.
Ще із нас хтось полюбить знову! –
Певне ти…
20.01.2012 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307878
дата надходження 20.01.2012
дата закладки 18.02.2012
А я сьогодні двері не закрию -
Чекатиму, можливо випадково
На надзвичайно витончених крилах,
До мене щастя залетить, раптово.
Або, можливо, темряви шматочок
Зірковим сяйвом стелю розфарбує,
Згорнеться біля мене у клубочок
І тихо-тихо снами закрокує.
А у вікно зашорене ввірветься
Морське повітря з ароматом неба -
Для мене все це просто щастям зветься,
А щастю попередження не треба.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242196
дата надходження 20.02.2011
дата закладки 07.03.2011
Синку, рідний,
Дивись…
Не заплющуй
Очей…
Я дістану зерна
У польóвих мишей.
Розітру у руках,
Як у кращих
Млинах…
Тільки не
Помирай…
Їх – поглине хай
Прах…
Згине ця
Солдатня,
Згинуть більшо –
вики,
Зійде нова
Зоря,
Буду я,
Будеш ти.
Ми молитву
Здіймем
І іще
Поживем…
Синку!!! Синку...
Бі - да...
Що ж ти робиш?!!
О - р - д - а...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243190
дата надходження 24.02.2011
дата закладки 24.02.2011
Оставь мне лимонную дольку луны,
Хотя бы во имя кислящего лета...
(Залитые соком
У края стены
Одни
Продавали к июлю билеты).
Теперь уже сладко. Глотаю февраль.
Слижи эти капли - невмочь задохнуться.
(Целебные травы,
Минорный хрусталь,
Прыжок -
И рассыпались желтые блюдца).
Все липкое. Липнет седая печаль.
Но в лёд. Зарастают сомнения тропы.
Вне скобок.
Луна уже падает в чай.
Улыбка.
И я - целовать ЕГО стопы.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163351
дата надходження 28.12.2009
дата закладки 14.02.2011
В пространстве бездонной Вселенной,
В туманнсти звёзд Андромеды,
Скрывается смысл сокровенный
Моей со Звездою беседы.
Их шепчут усталые губы,
Слова испаряются в небо,
Где медные звёздные трубы
Исполнят им гимны победы.
Разносят,как капли-росинки
По разным далёким планетам.
Искусно плетут паутинки,
Вплетая слова по куплетам.
Собрав все куплеты в охапку,
Рассыплю их звёздами в небе.
А пыль от звезды всыплю в шапку,
И с нею продолжу беседу!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240577
дата надходження 12.02.2011
дата закладки 12.02.2011
Вона кохає. В коротких віршах, в дитячій прозі
згортає літо, сплітає осінь у теплій бронзі.
Слова, як тижні, не переставиш місцями фразу
CіDі подерті, хмільна байдужість в екстазі джазу.
Вона все бачить. Короткозорість не мучить совість.
Чужі обійми, гламурні пики й відверта гордість
світанки в спину, а любі ночі не наздогнати,
від болю лікті, на стіни лізти…а чи писати?
Вона чекає. Ти ж виріс швидко, пішов шалено
(надмірно злився, коли казала, що ще «зелений»…).
Перон, вагони, сосиска в тісті, остання каса
як кістка в горлі, як роль акторки, що не вдалася.
Вона ще вірить. Під серцем коле, гріхи як втіха,
найперші зморшки – немодні зовсім, як в’язь горіха,
з мохеру светр, рукава довгі не гріють й дома,
дешеві квіти…чиїсь. У вазі. І підла втома.
Не перепише. Листів , листівок, кохання ноти
Дзвінків чекає, перебирає зім’яті фото
«Постскриптум» пише, в кінці три крапки, підхопить сльози
Вона кохає… в коротких віршах. В дитячій прозі.
PS. ..відтоді як Він пішов, меланхолійні нотки ніжності поколюють змучене серце і віддають тонкими голочками у кінчики пальців. Вона…все ще кохає… Його…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238834
дата надходження 04.02.2011
дата закладки 04.02.2011
Мучитель мой, тебя любила
Я больше Бога в час венчальный.
Вот почему от боли взвыла
Приняв за грех свой наказанье.
Прозренье - горькая отрава,
Зачем так быстро отрезвляешь?
Друзья мои, вы были правы:
Силен тогда, когда прощаешь.
Пусть не жена и не невеста
Не перейду другим дорогу.
Ни для кого нет в сердце места,
Принадлежит оно лишь Богу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237631
дата надходження 29.01.2011
дата закладки 29.01.2011
Україна!Мила Україна!
Ти тендітне,лагідне дівча.
А тебе-зла мачуха скорила
Та ти стогнеш,наче дитинча.
Засилали з дому на чужину.
Запрягли в роботу,як в ярмо.
Та,немов,нерідную дитину
Виганяли в найми за село.
З жебраками пленталась в дорозі,
Побиралась у чужім краю,
Замерзала в лісі на морозі.
А хазяї-ніжились в Раю!
Да і заміж віддали без схОчу!
Як в полон,до злого панича.
Краще злидні!Серце вже не хоче
Від нелЮба цього кулича.
Тільки й радісь бідній цій дівчИні-
Ясний місяць та дівочий спів.
Горе бідній,ніжній Україні
Від підступних,гидких паничів!
Тільки й щастя-що дитя в колисці!
Милий хлопчик,з бісиком в очах.
Він росте.І на старому місці
Новий дім збудує.На панах!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231076
дата надходження 25.12.2010
дата закладки 11.01.2011
Как-будто два потока света-
Один на север,другой -на юг,
Живут во мне два человека,-
Один мне враг,другой же -друг.
Один,что телом называю,
Живет давно,считая дни,
И будни, в годы собирая,
Бредет по хламу суеты.
Другой,что в бренной оболочке
Душою назван,день за днем
Бурлит страстями в каждой точке
И жжет немеркнущим огнем.
Ах,тело!Ты обузой стало!
Как лишний груз,давящий вниз!
Плетешься за душой устало,-
Всей жизни-пакостный каприз!
Ты вправе заявить про годы,
Впечатав в паспорт дат строку.
Не споришь с прихотью природы
С душою выйдя на войну.
Душа,охваченная страхом,
Теряет силы,терпит крах!
Ее казнить готов на плахе
Телесный отблеск в зеркалах!
Но,пока тело в скучной спячке
Снует,старея,жизни нить,
Душа,съев паспорт по-горячке,
Спешит надеяться и жить!
И,оставаясь за чертою
Двадцатилетних рубежей,
Поспорит с паспортной судьбою,
Пустив галопом лошадей.
В борьбе с телесными чертами
Окрепнет дух,воспрянет мысль.
И воплотится в жизнь мечтами,
Вливаясь в конченную жизнь!
И победит!Назло природе!
Зажжется ярко,на века
На жизни скучном небосводе
Души бессмертная звезда!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232977
дата надходження 05.01.2011
дата закладки 05.01.2011
Нейроны сплелись. Комок.
Да в глазах - не стрелы,
А
не
тронь
свое
ухо,
Ван Гог,
обернутый
истиной
белой,
глядит
исподлобья
мой Бог.
Подсолнухи стынут. В Овере
Все тот же пирог,
И
дымных
кровавых
мгновений
неровный
мазок
не тлеет,
лишь
трубка
в предсмертной
постели -
в песок.
Сто двадцатый глоток. Фитилёк
Потухает на кресле Гогена...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170045
дата надходження 05.02.2010
дата закладки 04.12.2010
Я есть. В живом дыханьи ветра,
В шумящем шепоте волны,
В мерцаньи звезд, в дрожаньи света,
Я здесь. Почувствуй и прими.
И даже если очень скоро
Умолкнут улиц голоса,
Порвется день, презрев законы,
Туман застелет мне глаза,
Я не уйду. Я буду рядом
Застывшим словом тишины,
Я выпаду дождем иль градом,
Я стану превращаться в сны,
Я в каждом сердце биться буду
И в каждом вдохе — наяву,
Я просто есть. И это чудо.
Я не пришла. Я не уйду.
(5.01.08)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=132168
дата надходження 01.06.2009
дата закладки 04.12.2010
Обличчя справно розмиває час,
Вже й голос твій у тиші розчинився.
А знаєш, я б давно забула Нас,
Якби ж іще ти часто так не снився.
Усе приходиш в дім мій, як колись,
Коли назустріч вибігала боса…
Непрощенний, ти знов мені наснивсь.
Я все забула!
Пам’ятаю й досі….
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225175
дата надходження 29.11.2010
дата закладки 29.11.2010
Відповідь на:
Журавка :: Ти знов мені наснивсь
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225175
Коли ходив до тебе,
Ноги
Мочив об вранішню росу...
Не прощений тобою, богом,
За що?
Бо я кохав красу?
Твій дім, неначе та
Фортеця, -
Висока, гарна, кам'яна...
Розбились сподівання,
Грець їм!?
А присмак стиглого вина?
Я пам'ятаю його
Й досі, -
Неначе пристрасть на губах...
На зустріч вибігала боса
До мене!
Я не чуяв страх!
Непоправимі дії
Й вчинки
Так справно розмивають час...
Блукаю й досі без зупинки
У росах,
І шукаю Нас...
29.11.2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225225
дата надходження 29.11.2010
дата закладки 29.11.2010