Я іду по твоїх слідах,
І декадами стягує осінь,
Хтось, мабуть, тримав тебе тут на руках,
В тих місцях на яких не зустрілися досі.
Я іду по твоїх слідах,
Як невпинний годинник своєї епохи,
Ще мить, як зустрінуться стрілки в часах,
Ще трохи, ще трохи, ще трохи…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841013
дата надходження 06.07.2019
дата закладки 16.07.2019
диви як вже спізнився на літак
лелеки покидають вирій
іше один вокзал як прожиті літа
осіньо-сірий
смітник ковтнув квиток
натяком: "зостанся-станся;)"
клин надихав -
шукати нові станції...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365606
дата надходження 21.09.2012
дата закладки 23.09.2012
Мне кажется, это уже извращение -
Смотреть на блестящие капли за шторами,
И слушать их шёпот и сердцебиение,
И знать, то, что нас уже вовсе не поровну.
* * *
Я рвал себе вены и думал, что кончится,
Но после в палате ходили лишь местные..
Я мучился - знать меня больше не хочешь ты?..
А ты, как всегда, не стремилась быть честною.
А кашель выталкивал осень мучительно,
Я всё же глотал этот воздух, упорствуя.
И с жилкой играл твой засос над ключицами,
И что-то стучало по рёбрам.. - не чёрствое..
Я как-то растягивал запах неделями,
Таская в рутину твой образ, как ладанку,
Пока ты так само была там - нательная,
И душу свою располасывал надвое..
* * *
А потом появилась какая-то талая слякоть.
Тебя не было пепельниц двадцать, а может быть больше..
Чёрт возьми тебя, слышишь! Я ведь сумел даже плакать.
А ты снова исчезла, румянец оставив на коже..
Стало пусто и письма не пахли надеждой, как раньше..
Удалял все контакты, пытаясь убить паранойю..
Но случайное слово так цепко впивалось заразой,
Что я ждал тебя с силой, опять увеличенной втрое..
* * *
Время больше не стыло под сводом той мокрой аллеи,
Белый шум оттеняли пустые чернильные пятна..
Я, наверно, не умер.. Я, может быть, просто болею..
Я, наверное, лоно.. что не принимает обратно..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303958
дата надходження 03.01.2012
дата закладки 10.01.2012
Мамусю, я тепер зовсім від рук відбилася,
П"ю по вісім горняток кави, палю муратті,
Не навчилась просити у долі і крихти милості
А живу як виходить: двічі не помирати.
Я жахливо не пунктуальна, не знаходжу часу на сон,
Не навчилася рахувати гроші і час…
Підпускаю в інтимну зону не віп-персон,
І живу як по нотах – у стилі "ламаний джаз"…
Видихаю через кватирку клубками дим,
У минулім житті я напевно була драконом…
Пам"ятаєш, існує істина незникома:
Хто яскраво пала – помиратиме молодим…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297441
дата надходження 02.12.2011
дата закладки 07.12.2011
Сей остатки моего времени,
Режь на части больной застой.
Тишина, как и я беременна
…………………...…..пустотой.
Перематывать, отутюживать
Тусклым взглядом знакомый фильм,
Где миндаль обглодал за ужином
…………………...…..Кентервиль.
Твои пули меня играючи
Заставляют двоить углы,
Я их сердцем ловлю, как бабочек
…………………...…..для иглы.
Разжигай угли слов несказанных,
В них, как в омут хочу упасть.
Нотный стан расчертила фразами
…………………...…..моя страсть.
Полуночная синь изрытая
В реку свесилась через мост.
Сорят звёзды сном малахитовым
…………………...…..на погост.
А луна как я… тоже глупая,
Ведь желанье у нас одно -
До конца своих дней нащупывать
…………………...…..в небе дно.
19 марта 2011 Петербург
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248245
дата надходження 19.03.2011
дата закладки 03.10.2011
Увага! Ж. «Дніпро» разом з Клубом Поезії розпочинають формування тематичних поетичних збірок за наступними темами:
Поезії подавати на відповідні є-мейли, вказувати адресу, координати, ім`я
(також, прохання звертати увагу на теми календарних дат у Клубі поезії, та радіо-передач на «яскравому радіо» - майбутні збірки)
Мова – бажано - українська, можлива – російська., жанр – поезія.
Кількість творів одного автора - необмежена,
Обсяг твору – необмежений, Формат виданнь – святковий
Палітурка – тверда, Тираж 1.5 – 3 тисячі примірників
Бажаючих прийняти участь у відборі творів разом з фахівцями літ.ж. «Дніпро», надіслати 8-10 поезій відповідної тематики (на мою пошту у сайті) будь-яких авторів і пояснити, чому саме такі вірші, з Вашої точки зору, мають бути у збірках.
Шеф-редактор літер.ж."Дніпро" Євг.Юхниця
У доісламській поезії, та й після - існував та існує віршовий жанр Мадх (славлення) - панегірик, адресований переважно можновладцям. Цікаво, а чому нашим поетам - не спробувати звернутися до цього жанру, і оспівати тих, хто на Ваш погляд - заслуговує на опоетизацію! Якщо українські Мадхи з,являться у поетів - спробуємо їх видати і поставити у торгівельну мережу! Готові твори - прохання надсилати на мою адресу у сайті Клуба Поезії.
Шеф-редактор літер.ж."Дніпро" Євг.Юхниця
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281588
дата надходження 20.09.2011
дата закладки 23.09.2011
*холоднеча шикує всілякі дитячі страхи,
швидким кроком наближаються осінні сторожі
і готові до бунту онімілі від часу бажання.*
передайте йому, що тепер я не слухаю музики
і давно не римую, вкладаючись в рамки тексту.
передайте йому, що з вузлів залишилися вузлики,
щоб не тринькати голосу, -
виправдовуюсь жадібно жестом.
вивчай мою мову, мовчи і дихай нею,
як вірний читач втікай від реальності до вічного автора,
який казав, що вічності не існує.
існуєш ти, але існуєш лише на поверхні сну,
такій пласкій і сходженій аж до прокидання
чи прикидання...
можна я прикинусь тобою?
оселюся в місті твоїм багатотисячнім
і навіть відчую себе самотньою перш ніж заснути,-
ти тільки дозволь.
я навіть збайдужію до рими і до мелодій,
почну вивчати німецьку, японську,
завершу вивчати англійську...та ні,
я розмовлятиму подумки всіма мовами світу,
коли відчую, що ти зовсім близько...
загорнутою в ковдру надією,
розбитою громом склянкою,
народженою келихом вакханкою.
:але тобі ці ролі зовсім не личать...:
візьми собі за звичай вчасно прощатись,
бажати пошепки сновидінь приємних
і розуміти, що спокій буває даремним
коли тобі хочеться бігти у пащу дороги,
не згадуй Бога,
не згадуй нового кумира...
йди з миром
і проси, щоб йому передали,
що тебе тут просто не стало...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281441
дата надходження 19.09.2011
дата закладки 19.09.2011
Я встретила его на мостовой. Он был бледен, слаб, недоволен.
Сказал: - "Извини я спешу, устал и немного болен...."
Его голос звучал как гимн, всех обиженных и оскорбленных
- "Ты придешь в 23 часа, помолчать на мосту влюбленных?".
Я ответила: - " Да и нет. Да и нет. Или я не знаю.....
Ты убийца, предатель, подлец! Я боюсь тебя! Я скучаю!....."
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=109576
дата надходження 27.12.2008
дата закладки 07.09.2011
Осень. Самое время остыть
И на полном ходу вдруг нажать стоп-краны.
Я хочу, помолится за тех, кого излечила,
И за тех, кому причинила боль,
Подарила ожоги и раны.
Осень. Самое время болеть.
Еще больше бояться беды,
Еще больше желать победы,
Пить глинтвейн и молча смотреть в окно
На созвездие Андромеды.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209420
дата надходження 05.09.2010
дата закладки 07.09.2011
Знаешь, как страшно ночью
Засыпать, ни во что не веря,
Я иду по свежим следам,
В ловушку попавшего зверя
Не успела привыкнуть к осени,
Не прошла акклиматизация
TV:
«Ответственность за теракт
взяла на себя организация..."
Человечность тонет в Сенсациях
В свежих броских еженедельниках
В отраженьях витрин - одна.
Мне нет
Места в твоих понедельниках.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=143974
дата надходження 02.09.2009
дата закладки 07.09.2011
Пар, как раскаленный скальпель режет воздух, небо все серей.
Лишь покой в тебе. И осень добралась до самых отдаленных территорий.
Заливается с дождем сквозь потолки запущенных оранжерей,
Прислоняется к разбитым окнам брошенных обсерваторий.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279015
дата надходження 06.09.2011
дата закладки 06.09.2011
Коли між нами без ліку літ,
я залишаю усе зумисно.
Шукаю місця поміж орбіт
і все чекаю, котра притисне,
котра обніме, та так, аби
всі інші стали нараз дотичні.
І тексти ті, що писав тобі,
читатимуться, як щось античне.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258413
дата надходження 08.05.2011
дата закладки 23.08.2011
міцно спи... я стою над ліжком.
ти не бачиш, а я стою.
тобі в серденько тишком-нишком
перелию журбу мою.
не дивуйся, я маю привід,
щоб жалі складати в букетик:
покровитель рим білогривий
вирішив побути аскетом.
на прощання лиш оком блись -
пилом зоряним вкрилась стежка...
час літати прийде колись
і покинеш мене ти теж так.
але доти - солодко спи...
покладу долоню на бильце...
в скло метелик крильцями бився...
хто кохає - завше сліпий.
06.08.2011 (00:08)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273781
дата надходження 06.08.2011
дата закладки 17.08.2011
Сплети мені браслет з доріг-ниток,
Котрась-бо точно приведе за покликом.
До дідька межі! Близько, як ніхто...
"Люблю"... там знак питання чи знак оклику?
Не треба знаків. Власне, все це - гра.
Любов - всуціль азарт і провокація!
Сплети мені тіару із заграв,
Допоки час просіюю крізь пальці я.
Прозрінь нема. Мій світ - банальна фікція.
Шукай собі простих і несподіваних.
І уяви на мить: в твоєму віці я
Не буду вже ні мавкою, ні дівою...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274948
дата надходження 13.08.2011
дата закладки 17.08.2011
слушай в беззвучном режиме мой крик=
привыкай закрывать глаза вовремя.
Каждый километр расстояния раной на теле.
Видишь ли ты сны громко?
Продолжаешь ли не знать меня?
Вопросы и стихи без знаков препинания=
никакой паузы на мысли о смысле.
Никакого смысла в городе,где живешь не ты.
Тайная моя привязанность к твоему фото
явная хворь без надежды на спасение.
Не проси перед сном у Господа любви=
я нахожусь давно вне зоны доступа
ибо молюсь на твое изображение=
живи.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264438
дата надходження 11.06.2011
дата закладки 26.06.2011
Без імені твого листя влітку жовте
крокую самотньо на трамвай
там найбільше самітників
і нема музики
Без імені твого біліють скроні
запроси мене на каву-чай
горнятка — відра смітників
для тіл Лімптона
Без імені твого втрачаються дотики
я - лід, ти — Кай
покладаюсь на сонячних зайчиків
сьогодні обіцяли хорошу погоду
Без імені твого лікуюсь мужністю
з очей у неба водограй
там зверху не вистачає гвинтиків
одні діркИ
зате часом падають ангели
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266654
дата надходження 23.06.2011
дата закладки 24.06.2011
Архітектоніка твоїх повільних жестів…
Між пальцями розплавилося сонце…
Це, мабуть, щось з сюжетів п’яних вестів,
Це, мабуть, у крові палає стронцій…
Я дихаю тобі у шию сліпо,
І вени набрякають під губами…
В мені горить рубінами півсвіту,
А я вже майже стала маргіналом…
Тече твій погляд попід вигин стегон –
Між дотиків,зітханнями колізій…
За вікнами пустився вітер в регіт –
Ти тільки обіймай мене сильніше…
З динаміків шалено грає Шнітке,
Ти ж знаєш, я не надто ним хворію…
В моїх руках ти надто, надто рідко –
Нехай ще грає. Я стерплю. Зумію.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264002
дата надходження 08.06.2011
дата закладки 08.06.2011
... і як мені знайти тебе
серед тебе...
(Einsamkeit)
--------------------------------------------------------------
... вулиці ховають кроки ненароджених дітей
і крижаного гніву.
Мені не доводиться бачити твої очі,
що ведуть в світ людей,
котрі так і не навчились спати.
Лише іноді чую розмови дерев,-
їм боляче тримати на собі пусті гнізда,
як мені боляче зберігати тебе в собі.
Ніким недоведене й всіма спростоване існування
чи може бути щось святішим за нього?
Охопити своїм гіллям все місто
і ніколи не випускати з нього божевільних,
бо діти ще заплачуть
і гнізда перестануть бути пустими.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259844
дата надходження 15.05.2011
дата закладки 19.05.2011
коли ти малював на небі
біленькі пташки кружляли навколо
і падали снігом на плечі
одинадцятий малюнок намальований зірками
наче як бліді зіркі
дванадцятий малюнок залишив без назви
кожний може називати своїми відчуттями
світанок злітав високо голубом
коли ти зронив пензель
небо впало і розбилось вщент
ти довго шукав той клей
щоб вдихнути знову спрагу
і шукав тих в кого вже падало небо
хотів би я знати скільки людей
шукають клей
тоді безсилий ти намалював
нове
небо
з якого закружляли
білі пташки
і розтали в тебе на плечах
і ти розбився
останній тринадцятий
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255128
дата надходження 20.04.2011
дата закладки 02.05.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 16.03.2011
все так просто, аж світяться діри
все так смішно, аж хочеться вмерти.
скільки коштує наша зневіра
на розпродажі істин затертих?
всі троянди нахабно в\'януть.
страшно бачити і мовчати.
перед виграшними боями,
не рахують минулі втрати.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244533
дата надходження 02.03.2011
дата закладки 02.03.2011
Друзі сходять з орбіт,
Залишаючись білими плямами;
Освітивши твій шлях,
Загоряються ясними зорями;
Вгамувавши твій біль,
Залишаються рваними ранами;
Розпаливши світанок,
Тануть подихом в першому промені...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213573
дата надходження 30.09.2010
дата закладки 23.01.2011
злови обличчям зливу
хмар занадто товстих
світ блідого наливу
вечір самотніх настиг
келих сповільнить повінь
стисне нестерпний біль
ніч підмішає крові
час домішає пріль
погляд так небо поряд
до тіні ближче земля
спокою вільна покора
тіла передчасна зима
17.02.07.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227389
дата надходження 09.12.2010
дата закладки 23.01.2011
волосы коротко. Кофе без сахара и молока
я снова мальчишка, которого ты никогда не знала
память, как лето (и волосы), остриженно-коротка
и возвращается, точно как я: неожиданно-долгожданно
ты снова листаешь: сперва фотографии, после - дни,
письма (и строки из хистори: их много более тысячи)
а я снова ветер: целующий губы и приходящий во сны,
записи в дневнике с тегами "слишком" и "личное"
я невсерьез. Ты опять это знаешь, но на душе тепло
мое "невсерьез" дольше и крепче земного "на вечность"
слышишь, как терпко и пьяно пахнут снега весной?
скоро новое лето, а лето - синоним нашего "вместе".
насмешливый взгляд. Какое там "скоро тридцатник"?
кофейность на краешке губ ты называешь улыбкой
творения Мастера "от тринадцати до семнадцати"
в пальцах холодных которого были эмейские спицы
две из них ныне в твоих волосах. Почитаем по звездам?
а после тенями вернусь к твоим подоконникам, хочешь
...вместе уйдем гулять, оставив под благовидным предлогом
себе настоящее. Прошлое тоже...нам, пришлым и прошлым.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235929
дата надходження 20.01.2011
дата закладки 20.01.2011
Раб
Глух,
Слаб
Дух.
Бей
В бровь!
Лей
Кровь!
Верь
Снам –
Зверь
Там!
Чу!
Смрад!
Чур,
В ад…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235052
дата надходження 15.01.2011
дата закладки 15.01.2011
Дихай, Лялю, дихай! Ти ж так просила неспокою.
Дихай, Лялю! Ти ж не любиш простих завдань.
Ти ж така ілюзорна, з усіх боків заримована.
Ось маєш поле бою! Ні рими тобі, ні пера!
Смійся, Лялю, смійся! Хто навчить тебе програвати?
Смійся, Лялю! Може, більше й не буде змоги?
Ти не хочеш піддослідним кроликом? Кажеш, горда?
Перестань "проти всіх". Або хоч взагалі перестань.
Дихай, Лялю! Дякуй Богу, ніхто не чує...
Пізно після падіння махати уламками крил.
Годі шукати винних. Небо - остання інстанція.
Ось тобі запальничка. Тільки вірші не пали.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231402
дата надходження 26.12.2010
дата закладки 28.12.2010
після полоскання мізків алкоголем
схожий на еротику дорослої розваги
чи ти не бачила мене ще голим
то і не звертай уваги
сміється тягнеться до шиї
злизати все лукавство ночі
на пам'ять шрами залиши
про дикі ігрища - вовчі
в моїй сорочці мовчки
зробити кави з ромом покурити
у нас єдине - схожі звички
у що можу ще повірити...
11.12.10.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=228107
дата надходження 12.12.2010
дата закладки 14.12.2010
Вскрываешь душу ржавым ножом стихов,
как консервную банку..
Самому главному в ней не хватило слов..
Эта приманка .. видишь - просрочена,
вместо неё мозг вязнет в мандалах
именем, отчеством..
шифрами лишней тоски..
что рассказала.
Вскрываешь душу ржавым ну и так далее,
делишь на две тарелки - поровну..
И лишнее снова к талии..
Была я той ли, этой - всё равно.
Вскрываешь ..душу
по бледным линиям мной же зашитых..
Она же - терпит. А я - не-помню.. [Тёмный?]
может мы трёмся в списке забытых?
Ведь ты же - тёплый..
на всякий случай - рядом иголки, нитки..
А хочешь возьми ещё и мою половину - ну сколько ж можно?
Я жизнь за жизнью теряю свою невинность
и мне так сложно
смотреть как сыпется снег навстречу вороньей стае..
И радость лить лишь во сне,
и не знать по ком я скучаю..
Вскрываешь душу ржавым ножом стихов как консервную банку.
Реклама была обманкой.
Дай бог чтоб последней фальшью. Ты всё уже видел. ["раньше"]
А я всё никак не вспомню, правда ли это больно?
12.12.12-2.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=228225
дата надходження 12.12.2010
дата закладки 12.12.2010
Ніч прийшла до моєї кімнати
і стала квадратною.
Теплий задушливий пил
до легень потраплятиме
всю ніч. Весь день.
Весь час...
І щось є таке в мене несказане.
І щось є таке в тебе непочуте.
...в ночі квадратній ув'язнений,
мов обірваний телефонний дзвінок,
спокійний і скутий.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227214
дата надходження 08.12.2010
дата закладки 11.12.2010
що не садили проросло
серед традицій і новацій
і триста нас лягли як скло
поміж перверзій-рекреацій
і проросли крізь нас слова
і лугосад над нами висне
і бубабіє голова
о небо рак нарешті свиснув
агов! усі на карнавал
де всяк знайде собі личину
де круто клас! де кайф! завал!
обвал епох фінал зачину
тут постмодерн і декаданс
усі тут гримають у ліри
поетки тут впадають в транс
і гуркотять червоні фіри
і я там був мед-пиво пив
закусював коржами з маком
між сосон трьох всю ніч бродив
шукав то трою то ітаку
а ранком очі сонні тер
гадав куди ж поділись гроші
вчорашніх згадував гетер
і дихав духом нехорошим
і критику у цей момент
натовк би диню його лису –
який я в біса декадент
і постмодерн який я в біса!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205762
дата надходження 13.08.2010
дата закладки 24.10.2010
Город дышит осенним туманом,
Плачут клены дождливой слезой.
Новостройки бетонным изъяном
Возвышаются над мостовой.
В капиллярах состаренных улиц
Бьет ключем техногенная кровь.
Воробьи на деревьях проснулись,
Перекрикиваясь вновь и вновь.
На укрытых листвою дорожках
Мчит поток разноцветных зонтов.
И мелькают шарфы и сапожки
Из-под плачущих куполов.
И скамейки стоят сиротливо,
Как-то в миг постарели дома.
Пес бездомный прижался пугливо
К мокрой стенке. А скоро зима...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=150158
дата надходження 15.10.2009
дата закладки 22.10.2010