... може несподівано, може передбачено
ніч снується вогником, знову не заснеш.
Я дощем наділена, я тобі призначена
і вогнем охоплена крапаю із веж.
Може тільки вигадка у хвилину зоряну
й не дано здійснитися кращим із бажань.
Я в тобі оманами, я зимою створена
пролітаю ніжністю у лютневу рань.
Може невідомістю до землі прикована
увірвусь, непрохана,у вікно без слів.
Літом недолюблена,вітром зацілована,
літерами вічності дихаю з листів...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211666
дата надходження 19.09.2010
дата закладки 28.09.2010
* * *
…Я не хотіла ,їх не хотіла:
Чужих обіймів,чужого тіла…
Розмови,що не сягали даху,
Волосся,що як твоє не пахло…
Я лиш хотіла діру закрити
І замість тебе когось любити.
Заплутать слід,обдурити долю,
Знайти,кому перелити болі…
Але не змусиш,себе не змусиш…
Вони проходили всі повз душу,
І від наруги душа тремтіла:
Не їх – тебе одного хотіла…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205995
дата надходження 15.08.2010
дата закладки 26.09.2010
Якби хто зміряв мою втому,
Мою журбу, моє безсилля –
Це прірва глибиною в милю,
Це камінь, що вагою в тону.
Дум небеса, моря зітхань,
Поля розісланих туманів
Нездоланих і нездоланних
Нездійснених ніким бажань.
Це холод міліонів зим,
Жар нескінченного двобою –
Це совість, що завжди з тобою,
І серце, що завжди із ним…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211998
дата надходження 21.09.2010
дата закладки 26.09.2010
Вірю, вірю, вірю…
Схилена утомою,
До чужого дому я –
Йду у надвечір’ї.
Скільки треба віри?
Серце вкрите знаками,
Очі геть заплакані,
І в сумлінні діри.
Скільки треба болю?
Щоб себе не втратити,
Не просить, не падати,
Вирватись на волю.
Щоб було, як хочу,
Щоб зійшлися болями,
Поглядами, долями
В мить одну пророчу.
У єдину мрію,
Що її, безкрилую,
Небові вручила я,
Ясному сузір’ю.
Вірю, вірю, вірю…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211614
дата надходження 19.09.2010
дата закладки 26.09.2010
Спочатку було слово,
Пекуче, нещадне слово,
Упало воно, як іскра,
І довго мене кололо.
А потім було світло,
Прозоре, яскраве світло,
І стало до болю ясно:
Для кого життя прожито…
І стало на мить байдУже,
Чи прийде світанок срібний.
Кому віддала я душу?
Вона йому не потрібна…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210082
дата надходження 09.09.2010
дата закладки 26.09.2010
А ти живи тепер, живи і бійся:
Шукає десь тебе моя стріла.
Не мрій уголос, не літай, не смійся –
Я все розрушу, все спалю до тла.
А ти живи і знай: я тут щохвилі,
Почую всі твої чужі «люблю»,
І скільки болю ти у мене вилив,
Тобі назад я стільки ж віділлю.
За все віддам, що вдієш і що вдіяв.
Ти покладеш початок, я – кінець.
І те збереш, що сам же і посіяв.
Живи і бійся: я прийду, я – жнець!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212902
дата надходження 26.09.2010
дата закладки 26.09.2010
Хай буде так, як ти схотів…
Але ти був, ось в чім халепа…
І до ста біса ніжних снів
Мені наснилося про тебе!
І без дзеркал, і без люстер,
Свічок і світлових нюансів
Я дійсно бачу й до тепер
В тобі однім свого обранця,
Але не бранця! Боже збав,
Хіба тобі вдягала пута?
Чи ти хоч мить мене кохав,
Формально, для сторонніх суто?
Чи ти хоч дрібку слів своїх
Зчитав не з книжки чи журналу?
А я пісок з під ніг твоїх
Як образ божий цілувала…
А я, шаленства не зреклась,
І за завіси не ховалась.
Єдина я, а не котрась!!!
Єдиною була й зосталась!!!
Та не для тебе, вибачай…
Ти сам схотів в фінальну сцену
Внести всі сльози, весь отчай…
Але без мене!!! Вже без мене…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=70368
дата надходження 23.04.2008
дата закладки 25.09.2010
...бажання помсти прикріпить мене до землі сліпою
і я народилась, а ти встиг померти на день раніше.
Можливо тобою врятована,мусила б стати ручною,
бо той, хто за краєм ще слухає, вічність колише.
Маленьке життя зустрічають байдуже, хвилинно-
воно не чіпляється гірко за землю і тут ні звуку.
Надія тремтлива, ілюзія щастя - людина,
зосталася на трохи, пом"якшити смерті муки.
І хочеться помсти та хто в цій безглуздості винен?-
Заплакана матір і чорні в волоссі стрічки...
Не плакати тільки б,коли вона так на колінах,
не вірити б в долю і в світло нічної свічки...
Не просто мовчати, плекати пробачень зграю
і жити за двох, заплітати слова в щось рідне...
Я трохи затримаюсь - мовчки пісень співаю
пам"яті світлої, поки цей світ не зблідне...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212243
дата надходження 22.09.2010
дата закладки 22.09.2010