Эта осень опять замыкает круг,
Посчитав, пересеет моих подруг,
Подытожит проблемы, балланс и риск,
Уничтожит последний кленовый лист...
Эта осень безжалостна, как и все.
Не нашелся опять бриллиант в овсе,
Не открылся портал, не воздвигся мост,
Только белая нить в черноте волос...
Вроде новая упряжь и цвет саней,
И просторней ночлег, и уха жирней,
Выше лоб, крепче бронь и правдивей ложь,
Даже верится в то, что не зря живешь...
Эта осень опять приведет к зиме
И, откланявшись, плечи зароет в мех...
А над ней, как и прежде, в ночной дали
Сны швартуют межзвездные корабли,
Рыбка в золоте мечется на блесне...
Я смогу.
Я всесильная.
По весне...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600657
дата надходження 19.08.2015
дата закладки 20.08.2015
Ніжно-ніжно сонце щоки залоскоче,
Мов цілує милий в самий перший раз...
Задивився вкотре у бездонні очі
Повні раювання і солодких фраз.
Не згоріти тому, хто горить коханням,
І не потонути в морі почуттів…
Не ховай же очі! – повні раювання,
Де б ти не дивилась у своїм житті.
20.03.2014 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487004
дата надходження 20.03.2014
дата закладки 22.03.2014
З землі постали і ввійшли в собор,
Земні герої і сини господні…
Бог вимовив уперше «Коридор!»
І ангели дали дорогу сотні.
Ви вдома, хлопці. Ви таки дійшли.
Чумацьким шляхом чи по Інститутській –
Нестерпно юні, людськості посли,
Ви не дали піддатися розпуці…
Візьміть її, омріяну віками,
Нехай вона нарешті вас прийме…
Небесна сотня десь поміж зірками
Знайшла вже ту, яка понад усе.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482421
дата надходження 28.02.2014
дата закладки 01.03.2014
Для зрадників – лиш пекло і безодня,
А для свобідних – небеса і Бог.
Оплакує майдан небесну сотню,
Готуючись до нових перемог.
Загиблим кричимо: «Героям слава!»,
Хоча вони вже чути не будуть.
Закінчується зекова вистава,
Йому тепер не вижити, мабуть.
Не забариться перемога, буде! –
І не кажіть, що хтось дарма поліг.
Стріляв скотина снайпер в шию, груди,
Однак душі прострелити не зміг.
22.02.2014 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481145
дата надходження 22.02.2014
дата закладки 24.02.2014
Все относительно…
Ветер пронырлив и надоедлив, пока не пройдет ураган.
Прыщ на виске – для истерики повод, пока не приставлено дуло.
Знать, что твой сын одинокий, и знать, что твой сын – наркоман.
Ждать до зарплаты и ждать свой диагноз с неверьем на каменных скулах.
Все относительно…
Можно держать карандаш. Или нож. Или тысячи судеб людских.
Можно нести карабин, можно голову на эшафот и отмычку от рая.
Можно сражаться за призраки веры и красить седые виски.
Можно любить, и не зная войны, усмирять, побеждая…
Все относительно…
Каждый комочек в гортани стократ тяжелей, если плакать нельзя.
Каждый намек и догадка поблекнет с незыблемой правдою рядом.
Трудно взять пик, но намного труднее пик своей гордости взять.
Ночь без тепла – одеяло потолще, но жизнь без тепла – станет ядом.
Все относительно…
Можно уйти, можно помнить всегда и лелеять под сердцем крота.
Можно любить безответно и клеить на ссадины пластырь…
Дай обниму твою голову.
Трону виски.
Все – вода…
Только сегодня это немножко, немножко похоже на счастье.
Пусть относительно…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459500
дата надходження 09.11.2013
дата закладки 09.11.2013
Якби твої губи були еліксиром –
Я пити б не став їх, здається.
Я краще б дивився, спокійно і щиро
Як ти собі просто смієшся.
Якби твоє тіло було цілим світом –
Я жити би в ньому не прагнув.
Я краще у дощ неласкавого літа
У теплі думки тебе вдягну.
Якби твої очі були океаном –
Я плавати в них би не вчився.
Я став би єдиним хто мирно, кохана,
Навіки б у них утопився.
Якби твої руки були золотими –
Обійми б мені не світили…
О Боже, чому ми так рідко із тими
Кого до душі полюбили?
Якби. О якби ж то із тими нам бути
Кому зізнаємось в коханні!..
Якби ж ти змогла хоч увагу звернути
На мої скупі потурання.
30.10.2013 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457698
дата надходження 31.10.2013
дата закладки 02.11.2013
...тоді згадую останню її фразу
і завмираю у захваті:
яка потрясаюча назва для книжки-
"плач так щоб мені сподобалось"
І. Малкович
Плач так, щоб мені сподобалось
І зникни, коли скажу.
Я центр твоєї області,
Я знаю твою межу.
Бажаєш добраніч Господу,
Дарма, що він завжди спить,
Я вміло лишаюсь осторонь,
Занурюючись углиб.
Я пляма твоє сповіді,
Я осад твоїх молитв,
А ти витрачаєш молодість,
Сама обриваєш цвіт.
Я символ твоєї доблесті,
Ти хочеш цього, і край.
Плач так, щоб мені сподобалось,
Бувай.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455731
дата надходження 21.10.2013
дата закладки 29.10.2013
Дволикий сон, чом снишся ти мені?
Чи можна одночасно двох кохати? –
Одного – гріх, а іншого – розплата!
Вони обоє янголи земні…
Один – як темна і зваблива ніч,
В пітьму гріха так безсоромно кличе.
А в іншого таке святе обличчя,
І очі нерозгадано-сумні…
Той янгол чорний стелиться до ніг
Пелюстками бажання і спокуси.
А янгол білий, як невинна муза,
Співає ніжно у душі пісні.
Як спеку пережити цій весні?
О, янголи мої – крилаті муки!
Два марення і дві гіркі розлуки
Здолали серце у його ж війні…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443140
дата надходження 13.08.2013
дата закладки 17.09.2013
Буває так, що слова не пишуться,
Хоч ти і чуєш їх десь в собі.
Свіча згорає, і дим колишеться,
А слів немає… Лиш тільки біль.
Між серцем десь і пером загатина,
І треба дуже багато сліз,
Щоб проломити… Щоб знов крилатими
Птахами стали твої жалі.
І ти збираєш до купи зливи,
І все чекаєш свого припливу…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209785
дата надходження 07.09.2010
дата закладки 12.08.2013
Я не хотела уже историй
О романтическом всяком вздоре,
О «бесконечно», «всегда», «до гроба» -
Я знаю цену,
Снимала пробу.
Я не ходила сто лет за руку,
Не целовалась под перестуки
Последней спятившей электрички…
Пускай стабильно,
Пускай привычка.
Я так хотела послать все к черту,
Писать портреты и натюрморты,
Готовить суши, ложиться рано,
Не ковыряться в забытых ранах.
Без сигарет, без речей нескромных…
Пускай все тихо.
И монохромно.
Я позабыла ходить по рельсам
И распускаться в бреду словесном.
Врастала в стены.
Растила скуку.
А ты вдруг взял и увел.
За руку.
Чтоб целоваться.
Не по привычке.
В последней спятившей электричке…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426390
дата надходження 21.05.2013
дата закладки 06.08.2013
Червень, торкнися прозорої шкіри,
Тіло моє заслуговує бронзи,
Я дожила до останньої віри -
В сонце.
Не пошкодуй ні безсоння, ні спраги,
Виснажи душу, безвольну і грішну,
Зливою злизуй цю сіль наче благо,
Ніжно.
Нам пораховано дні, а не ночі,
Літом керує легенда повернень...
Зникнеш...а я наречу тебе, хлопче,
Червнем.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430046
дата надходження 07.06.2013
дата закладки 06.08.2013
Глянула на мене поглядом високим,
Гордим, але теплим, як липневий день.
Усміхнулась мила, – майже ненароком! –
А утім, від того, що весна іде.
А утім, від того, що і я всміхнуся.
Боже, це взаємність! Не любов, а все ж…
Обнімай скоріше, березень вернувся
І руйнує серце сотнею пожеж.
Десь на небі тихо молодість ридає,
Хоч у грудях подих все ще не зачах.
Завтра ти про мене більше не згадаєш,
Та сьогодні я лиш у твоїх очах...
11.02.2013 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401175
дата надходження 14.02.2013
дата закладки 13.05.2013
У меня в голове запах твой, как фото…
Тот, который на шее, в яремной ямке.
Закрываю глаза, замираю – вот он!
Понимаю – я самка, я просто самка…
Я унюхаю след среди сотен тысяч,
Тонкой-тонкой цепочкой, дурман-волною…
Не забыть. Не сменить. Из мозгов не высечь.
Призовет, приведет, с головой накроет…
И в яремную ямку уткнувшись носом,
Каждой клеткою – мой, дорогой, бездонный!..
Я лишь самка. К природе пускай вопросы…
Дай напиться…
Упиться…
Забыться сонно…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412033
дата надходження 24.03.2013
дата закладки 13.05.2013
Справді, ну що я таке вигадую,
Хто мені лікар і хто тобі критик,
Будь я хоч звабою, владою, Ладою -
Ти не повинен мене любити.
Речі чимдалі стають простішими,
Простір люб'язно стає закритим,
Будь я хоч світлом, відлунням, тишею -
Ти не повинен мене любити.
Мрії підошвами стали стертими,
Мало дороги, багато провини,
Будь я хоч трохи живою, мертвою -
Ти не повинен
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360601
дата надходження 29.08.2012
дата закладки 26.11.2012
Я забуду тебе, як помре почуття голосне;
Я забуду тебе, коли стишаться грому гармати;
Я забуду тебе, коли жайворон в небі засне,
А піснями на небі хмарини спроможуться стати.
Я забуду тебе, як дощі перестануть іти,
Коли сніг повесні просто тихо розтане без бруду
І на радіо зникнуть усі про кохання хіти, –
Я забуду тебе! Я ніколи тебе не забуду…
05.09.2011 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278808
дата надходження 05.09.2011
дата закладки 22.10.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 22.10.2012
Мости мостила,
Шляхи стелила,
Любила пристрасно і щосили…
Шукала раю,
Земного раю,
Тепер не знаю, чи він буває.
Тепер не йметься,
І щось шкребеться,
Що то бажань лиш моїх люстерця.
І знов так тісно,
До болю тісно,
І ще секунда – і простір трісне…
Кого питати?..
І чи питати?..
Чи то є щастя, чи просто грати…
Багряні роси,
Холодні роси…
Ніщо не вічно – це просто осінь…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370619
дата надходження 13.10.2012
дата закладки 22.10.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 22.10.2012
(Олесі Рикмас)
Ще ніколи так близько не був із бажанням завітним
Наш світанок життя, що так радістю дня заяснів;
Ще ніколи у квітні так тепло не було мені, –
Хай життя наше стане цим світлим і сонячним квітнем.
Двадцять п’ята весна як ніколи зелена-зелена.
Навіть всесвіт холодний зірвався подвійним теплом
І у серце надій – як ніколи! – надій намело…
Ти ж тепер наречена моя, ти моя наречена.
Ми з тобою, узявшись за руки, збудуємо нішу
Прислухаючись завжди до серця святих голосів.
Може Бог уже бачив подібних нам сотню разів,
А от я сумніваюсь, чи є наречена гарніша…
29.04.2012 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334588
дата надходження 02.05.2012
дата закладки 23.05.2012
Ты меня открывал, как остров.
Все сложилось.
Легко сложилось!..
В ряд построились в небе звезды…
Покорил… Или может просто
Я так мастерски покорилась?..
Возводя из опилок «дело»
В бесконечных своих погонях
За мечтой ты бросался смело…
Я сумела, я лишь сумела
Удержать все в твоих ладонях…
И в мозгах твоих нету пудры,
Ты обходишь любые вилы…
Сколько истин, простых и мудрых…
Только вспомни однажды утром -
Это я их в тебя вложила!..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333439
дата надходження 26.04.2012
дата закладки 23.05.2012
***
И сколько дыма. Пережженных до углей
И слов , и чувств, и многозначных взглядов…
И сколько яркого.
И сколько серых дней.
«Хочу» , которые «хочу»…
И те, что «надо»…
И сколько съедено...
Одних и тех же блюд,
Когда-то сладких, что не оторваться…
И ты мне шепчешь
«Я еще люблю»…
А я молчу.
Мне трудно притворяться…
5.04.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328038
дата надходження 05.04.2012
дата закладки 23.05.2012
(Тарасу Слободі)
Опираючись часу бистрому –
Не здавайся, далека мріє!
Не для того ж на небі чистому
Сонце гріє…
Не для того тьмі край положено:
Все, що хочемо, те настане.
Ми ж насправді усе це можемо!..
Ми титани.
Не для того в душі покладено
На майбутнє усі надії.
Нам під силу усе загадане!
Тільки б дії…
___
"Найкращий час для дії – зараз!" (Наполеон Хілл)
12.04.2012 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330039
дата надходження 13.04.2012
дата закладки 23.05.2012
Сто мудрейших учили жить,
Освещали пути и цели.
Как без жесткости и без лжи?
Пик был взят и колени целы?
И у каждого сеть морщин,
За плечами по десять жизней,
Сто весомых уйти причин,
Ровно столько же, чтоб зависнуть.
И у каждого десять правд
(И никто ни в одну не верит).
Каждый думает, что Атлант,
И что он этот шарик вертит.
Я внимала. И между строк
След выискивала капризный.
И сто разных легло дорог –
Чтоб пройти, нужно сотни жизней.
Проиграв не одну войну,
Искромсав на кусочки душу,
Научилась лишь одному –
НИКОГДА НИКОГО НЕ СЛУШАТЬ!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338473
дата надходження 19.05.2012
дата закладки 19.05.2012
Замість взаємних пробачень,
Шалені, мов змилені коні,
Летіли слова звинувачень
І жалом впивались у скроні.
Чомусь запекло, закололо,
До щему, до крику, до болю,
І раптом, весь світ, що навколо,
Пролився гіркою сльозою.
Словами скалічене тіло
На одяг старий стало схоже...
Та серце уже не боліло,
Розбите - боліти не може.
01-09.04.2012р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329115
дата надходження 09.04.2012
дата закладки 10.04.2012
***
Тебе хвилюють мої резони?
Мої проблеми ?
Мої закони?
Тобі так треба мої зізнання?
Чи я із помсти чи із бажання?
А я із тіста.
Чи може з глини.
Гуляє вітер усередині.
Я може світла.
А може чорна.
Я вся в собі чи уся назовні.
Така, як хочеш…
Така, як треба…
В долонях сонце.
В очах – півнеба…
А може крига.
І попелище…
Навіщо знати тобі, навіщо?..
Мої резони – безмежність ночі.
Я просто хочу тебе!
Я ХОЧУ!
13.11.11
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292810
дата надходження 13.11.2011
дата закладки 06.02.2012
***
Було так тісно. І так надійно.
І поруч подих, рука… Скрізь ти…
Не розминутися без обіймів,
Без поцілунку не обійти…
І та ж квартира…
Та наче грати…
Життя вмістилось у папірці…
Широке ліжко… Що й не здолати…
І ти на іншому геть кінці…
23.12.11
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301946
дата надходження 24.12.2011
дата закладки 06.02.2012
Михайлу Плосковітову
Міша, усі чекають на Твої нові вірші :)
Ще так ніхто не сумував за світом,
Як ти, коли відчула небуття…
Він був простим ремонтником взуття,
А ти була його яскравим літом.
Яскрава, красивіша за богиню.
Тебе любили всі без таємниць,
І тільки в тіні татових крамниць,
Поставив свою ятку темно-синю
Ремонтник, що по-справжньому кохає.
На тебе він дивився, і літав
Під звук любові радісних октав…
Та хто там на ремонтника зважає!
Та сталось так, що ти верталась з бару,
В компанії нових багатіїв,
Ремонтник у цей час обідав, їв,
Коли побачив над тобою хмару.
Один тебе схопив за коси тяжко,
А інший рот долонею закрив…
Ремонтник знав, що це крутий обрив –
Спішив на допомогу своїй пташці!
Вони хотіли ніжностей дівочих?
І тут один з багатіїв замовк,
Усе ще лютий, як голодний вовк,
Отримав шилом прямо межи очі.
А іншому ж ремонтника не треба!
З кишені найчорніший пістолет
(Та це ж падіння, а не вірний злет!)
Він витягнув, і вистрілив у тебе,
А захисник махнув удруге шилом…
Взуття ремонтник все життя латав,
Він за хвилину вже і не літав! –
Убив обох, щоб врятувати диво…
Ще так ніхто не сумував за світом,
Як ти, коли відчула небуття…
Він був простим ремонтником взуття,
А ти була його яскравим літом.
Стікала кров’ю, падала, молилась,
Дивилась на його брудне лице,
Ти плакала! – а втім, до чого це? –
Ти вижила, однак, сама лишилась.
28.12.2011 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302895
дата надходження 28.12.2011
дата закладки 06.02.2012
Я старалась,
Я так старалась...
Проникала в твое сознание,
Пробивала тебя на жалость,
Разжигала твое желание...
Полшажочка, святая малость
До взлелеянного мгновения...
Только вот...
Что-то не осталось
Вдохновения...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303058
дата надходження 29.12.2011
дата закладки 06.02.2012
Я люблю Україну, як матінку рідну, люблю!
Я ім`я її, з ніжністю,трепетно в серці плекаю…
Я за неї молюсь, я до неї в віршах говорю.
Під покровом її,- я печалюсь,радію, кохаю…
Цю любов не розтрачу,- з близькими, лишень, розділю,
Україна єдина! І як би в житті не велося,-
На коліна до НЕЇ голівку свою прихилю,
І ВОНА, теплим вітром, скуйовдить русяве волосся…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274679
дата надходження 11.08.2011
дата закладки 28.08.2011
Витікає любов, наповняючи, – ми ж молоді!
Світ дарує, коли ми відкриті для всіх до нестями…
А мій день починається, мила, заледве тоді
Як у тебе з-під вій дві галактики сяють вогнями.
Мої мрії без тебе скупі, це пустельні піски;
Мої мрії з тобою – це все, що потрібно людині!..
Я б і може ще жив, розлетись білий світ на куски,
Тільки хай не згасають оті дві галактики сині.
24.06.2011 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266826
дата надходження 24.06.2011
дата закладки 28.08.2011
Тиха неувага так мені простима;
Ну куди кохання знову привело?
Фея-чарівниця з юними очима
Сіє в моє серце зорі і тепло.
Ні, вона принцеса! Молода княгиня
І на крилах юні щастячко несе…
А краса в зіницях, наче небо синя,
Може й не безмежна, та для мене – все.
І нехай у душу ще немає ходу –
Все-одно там світло, а не дика тьма.
Так, вона байдужа, – холодніша льоду! –
А утім, для мене гарячіш нема…
22.07.2011 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271558
дата надходження 22.07.2011
дата закладки 28.08.2011
***
Я хотіла торкнутись вічного,
У буденнім знайти пророче.
Та натомість терпкою нічкою
Закохалась в бездонні очі…
Буть хотіла твердою, владною,
Докладала в свій голос криги,
А гаряча сльозинка зрадила,
Розгорнула мене, як книгу…
Проникала в найвищі сутності,
Щоб зневажити поклик тіла,
Та скорилась його могутності
І хотіла. І знов хотіла.
І зневірювалась. І вірила.
Будувала і руйнувала.
Вишивала зірками й дірами,
У собі себе пізнавала…
І з надуманих тих реальностей
Я прийшла у просту реальність –
Що всесилля моє у слабкості,
А краса – то неідеальність…
І нехай через раз спотикаюся
І дурні мої мрії дивні –
Я живу. Я грішу і каюся.
Я людина! Я просто людина!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276780
дата надходження 24.08.2011
дата закладки 28.08.2011
Любовь - не достояние двоих,
Она в душе живет у одного.
Все естество его поработив,
Становится порой важней всего.
Второй в спектакле этом лишь статист,
Рожденный в час восторга иль тоски.
И часто он - всего лишь чистый лист,
Увиденный в волшебные очки.
Влюбленный каждый, как Пигмалион,
Ваяет Галатею из того,
Что под руку попалось; а потом
Творение нестойкое его
От времени крошится на куски
Иль тает, как на солнце тонкий лед...
Но разуму и сердцу вопреки
Его он от крушенья бережет...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=61133
дата надходження 29.02.2008
дата закладки 15.07.2011
Поговори со мной,
Все расскажи мне прямо.
Я ведь уже большой,
Все понимаю,мама.
Не опускай глаза,
Не тереби платочек...
Можно мне все сказать,
Вырос уже сыночек.
Воспоминаний нить
С каждой минутой четче.
Что-то мне говорит,
Что мой отец - не летчик.
Ты скрывать не должна
То, что мать-одиночка...
Ты у меня одна,
Просто одна, и точка.
Ведь человек любой
Станет отцом однажды.
Только сберечь любовь
Может совсем не каждый.
Тысячи "почему"...
В жизни не все так просто.
Мама, я все пойму,
Я ведь почти что взрослый...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=48733
дата надходження 26.11.2007
дата закладки 15.07.2011
Не разделяю, не понимаю...
Мне все чужие, я всем чужая.
Иду по краю, не задевая...
Фигуры, лица вдали мелькают.
Быть может, мною пренебрегают,
В большую стаю не принимая...
Я виновата иль нет, не знаю,
Что я такая, а не другая.
Опять напрасно проходят годы,
Не открывая мне таинств коды.
Мои стремленья сейчас не в моде,
Я как собака другой породы.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=36093
дата надходження 13.08.2007
дата закладки 15.07.2011
У кого-то любовь красивая,
ноги стройные,платье белое,
солнце яркое,небо синее,
парни смелые,загорелые.
Я завидую им отчаянно.
Бесталанная,некрасивая.
Я - ошибка природы случайная,
неуклюжая и трусливая.
Для кого-то - в любви признания,
мне - насмешки и оскорбления.
А от добрых - непонимание
и небрежное снисхождение.
Эх,распасться бы на молекулы
и сложиться во что-то новое,
что-то классное и заметное,
не такое,как я,хреновое...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=31818
дата надходження 01.07.2007
дата закладки 15.07.2011
Всё чётче след депрессии осенней
В моей душе оставит неизбежность
Я в полной мере ощущаю сущность
Её любовь, предательство и нежность
И нет для слов в мозгу пустого места
Не стоит ждать понятного расклада
Моя тоска – унылая невеста
Мне каждый день приветлива и рада
Так, сквозь стекло, на серый мир взирая
О добрый свет! забыв, что есть в природе
Я всё же жив, с секундой умирая
Я словно дождь, вода в каком-то роде
10.47 21.11.2005
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=95813
дата надходження 03.10.2008
дата закладки 15.07.2011
Кто-то играет очень не честно
Кто-то доволен этой игрою
Все говорят мне: - Знай свое место
А я лишь хочу быть просто собою
Жизнь иногда чего ни будь стоит
Жить иногда весьма интересно
Если мне кто ни будь, рот не закроет
Если не скажет мне: - Знай свое место
Люди ругают и спорят со мною
Громко кричат мне: - Знай свое место
Я не согласен с их глупой игрою
Мне же в их клетке и грустно и тесно
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=95944
дата надходження 04.10.2008
дата закладки 15.07.2011
Как трудно бывает порою
Сказать себе, что я не прав
Что в жизни копейки не стою
Что жить не смогу не соврав
Как трудно мне быть к людям добрым
Когда за добро платят злом
Что б сделать кого-то свободным
Предательски стану рабом
Как трудно поверить мне в Бога
Когда я смотрю на людей
Когда ждем что б жизни дорога
Кончалась как можно скорей
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=96093
дата надходження 05.10.2008
дата закладки 15.07.2011
Я приду к тебе ночью,
А, может быть, днем,
Может вечером, может с рассветом,
Да и, в общем, не важно,
Ведь дело все в том,
Что приду я к тебе - дело в этом.
Я приду к тебе просто, неслышно слегка,
Без забот, без невзгод, без причины.
Я неслышно приду, как немая река
Протекает в низине долины.
Ты поймешь, ты почувствуешь эти шаги,
Ты узнаешь знакомую песню;
Песню ту, что вернет и любовь, и мечты,
И я снова как будто воскресну! ...
Мне приятно быть рядом…
И рядом с тобой
Мне легко, мне тепло и спокойно.
Я с любовью твоей,
Как с цветущей весной,
Расцветаю свободно и вольно.
Отведи меня к скверику утренних рос,
Где любовь у своей колыбели
Опьянит нас росою пылающих роз,
Тихой песнею птичьей свирели;
И пройдя осторожно, тебя я спрошу:
-Неужели все это со мною?
Неужели ты рядом со мной наяву?!
Неужели я рядом с тобою?! ...
Ты ответишь мне взглядом,
Улыбкой своей,
Протянув мне на нежной ладони
Розу счастья, любви, розу жизни твоей,
На вопрос мне ответив: - Запомни!
Не забудь! Эту розу тебе я дарю
В знак любви моей и желанья:
Подарить тебе радость, простор, красоту
И мгновенье с любовью свиданья.
И отвечу я с редкостной робостью слов:
- Благодарен тебе, дорогая,
За уют и покой, за тепло и за кров,
Что хранит, от дождя укрывая.
Ты позволь мне сказать
В этом скверике рос
Те слова, что тебе подарю я
От души и от сердца,
От пролитых слез,
Оттого, что живу я тоскуя
По твоей ненаглядной и милой душе,
По твоей симпатичной улыбке,
По глазам твоим гордым, манящим к себе,
По тебе, моя нежная рыбка.
В этом праздничном скверике утренних рос
Не оставим следов, возвращаясь,
Чтобы нашу любовь кто- нибудь не унес;
И друг к другу опять прижимаясь,
Я поверю, что это не сказка, не сон,
Я поверю реальности встречи,
Только точно не помню в ночи или днем?!
Может утром, а может под вечер!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=78757
дата надходження 11.06.2008
дата закладки 13.07.2011
А віриш, мені здалося -
відкинув у бік Бог п’яльця,
занурив в моє волосся
твої невагомі пальці.
твоїми вустами втішно
залишив на шкірі рани.
і те, що не стало віршем
зрослося його нитками.
слова розімкнули коло
в провалля зійшли луною,
але візерунки долі
не стали для тебе мною.
хай п’яльця знайде і вирве
орнаментів мертві квіти,
бо ти не заповнив прірви -
собою її поглибив.
я знаю, що стане гірше -
тому вчусь тримати спину.
а віриш – немає сліз вже,
лише роздирають рими…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267327
дата надходження 27.06.2011
дата закладки 12.07.2011
А ти тут був. Набув, здобув...забув?
Лишив позаду принців та валетів...
Так легковажно відчинив засув -
Мене мені відкрив немов планету.
О, ти тут був. Втішався та ішов
І ніч із стін у тінь сповзала слідом.
Це ж не кохання, а невдалий шов
На полотні ненаших краєвидів?
Чи ти тут був?..Якщо мовчання днів
Не вип"є пам"ять наче чарку соту -
Я буду тут. У сутінках світів,
Відкритих і залишених "на потім".
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267810
дата надходження 30.06.2011
дата закладки 12.07.2011
Не молчи…
Не решишь вопросов
Сотой скуренной папиросой,
Сотым вздохом в глухой ночи…
Не жалей!…
Я приму, как данность,
Быстротечность, непостоянность
Чувств мятежной души твоей…
Но гадать,
Почему так плохо,
В чем причины протяжных вздохов?..
Лучше знать…
Умереть, но знать…
6.04.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252008
дата надходження 06.04.2011
дата закладки 17.04.2011
***
…І була колись перша ніч,
Серед тернів і протиріч,
Між зруйнованих доль і сліз…
Кожен дотик – снопами іскр!..
Що не мить – як остання мить,
З кожним подихом попелить!..
До знемоги!.. Без каяття!..
Наче скінчиться ось життя…
І було потім сто ночей,
Але так вже не запече…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252603
дата надходження 09.04.2011
дата закладки 17.04.2011
Час лікує нас у відчаю вогні.
І мордує у чеканні, в незнанні.
Час з’їдає, душить щастя світлий хміль
І розтягує, мов гуму, сум і біль…
То залізний, то пластичний, то крихкий.
Милосердний і безжальний. І глухий.
Час творити, час кохати, час піти…
Час будує і розвалює мости.
Але завжди він іде без вороття.
І на все у нас лише одне життя...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218871
дата надходження 29.10.2010
дата закладки 01.11.2010
З весняним вітром, що в грішнім тілі
Зрива мости,
Любов моя у хламиді білій
Іде в світи.
Шукати хмелю, чи може болю,
Чужих долонь.
Сліпу гарячу солодку волю
Або полон.
У сни, у мрії палкі, химерні,
По манівцях,
В незнані хащі, незнані двері,
Чужі серця…
Чому ж, розмита осіннім небом,
Зі ста стежин
Любов моя знов верта до тебе…
Чому, скажи?..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219252
дата надходження 31.10.2010
дата закладки 01.11.2010
Дерева залишились ще зелені
Та листя пада, наче зорепад:
Десь жовтим килимом, а десь черленим -
Світ кличе у таночок листопад.
А дні дощем покрили тротуари,
Із бруком листя злиплось наугад.
Хтось починає вже писати мемуари,
Хтось ковзає по мокрім листю. Маскарад!
20.10.2010 року Львів
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217152
дата надходження 20.10.2010
дата закладки 21.10.2010
Не ищи во мне двойного дна,
Потайных карманов и подтекстов.
Если я несчастна - я черна,
Если счастлива - букет невесты.
Не ищи подводных ты камней,
Если есть они – видны все свету.
У меня для пользы нет друзей,
И любовников для тела нету.
Я прозрачна, словно тишина,
Незагадочна, и оттого несмела.
И на дне моей души… нет дна.
Междустрочий нет – одни пробелы…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217382
дата надходження 21.10.2010
дата закладки 21.10.2010
Часом в коханні ми
Втрачаємо гордість.
В бажанні його повернути
Опускаємося на коліна,
Падаємо ниц, повзаємо
І благаємо про крихти.
І не стаємо від цього щасливими.
Зате стаємо нікчемними…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216058
дата надходження 14.10.2010
дата закладки 14.10.2010
Вставай з колін!..
Невже не досить ти на них
Простояла?
Чи мало помилок дурних
Накоїла?
Порозливала море слів,
Як патоки.
Він не почув, не зрозумів
Ті заклики.
Перед порожньою сама
Ти нішею.
Його давно вже тут нема,
Він з іншою.
Давно, давно пора цей дим
Розвіяти.
Вставай, бо нижче падати
Вже нікуди…
Вставай!..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216070
дата надходження 14.10.2010
дата закладки 14.10.2010
[i]Все пройдет
Залечит время раны
Умрет любовь
Уйдут за ней мечты
И те слова
Что сердце волновали
Я позабуду
И не скажешь ты [/i]
Вірші на листівках можна придбати [url="http://wwfund.me/product_info.php/products_id/134"]тут...[/url]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=144552
дата надходження 06.09.2009
дата закладки 11.10.2010
Никогда не приходили ко мне слова на украинском языке. Но вот понравилась мне львовская девушка, чей язык родной - украинский и я стал писать ей на украинском (наверное потому, что хотелось сделать ей приятное).
А иллюстрирует это стихотворение фотография другой девушки, Насти из Киева.
И в Киеве встречается красота :) :)
[i]Якби ж то день постукав у вікно
Її рукою, легко, майже млосно...
Замружився б, як сонцю, що зійшло,
Й на ганок вибіг би до Неї босим...
І зупинивсь... не знамо що робити...
Чи губи цілувать, чи руки й очі?..
Як встиг я їх так палко полюбити,
Що нічиїх вже бачити не хочу?![/i]
Фотография опубликована с разрешения
её: http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=11663
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204149
дата надходження 03.08.2010
дата закладки 11.10.2010
Вона так хотіла стати :
Потрібною, коханою, радісною.
Що й аж перестала спати –
Все мріє про сім*ю свою заздрісно.
Такі вже солодкі ті мрії,
Думки, плани, надії.
Багато так днів в них літала
І з ними горя не знала !
З людиною коханою жити,
З любов*ю в сім*ї все робити.
Здорові і радісні діти,
В саду червоніючі квіти…
І тут у її житі час настає –
Вона не сама – кавалер в неї є !
Розмови, прогулянки, квіти …
Не може без нього вже жити !
Дискотеки, кіно, різні клуби,
Вірші для неї і поцілунки в губи…
Залицяння пролетіло стрілою –
Тепер же у ЗАГСі обоє .
Весілля було не дешеве –
Молодий з молодою як король з королевою !
Що боргів так багато – нічого,
Тут попросять допомоги у Бога .
Ось і сімейне життя почалося,
Та закоханість так швидко минулася !
Моя кохана людина – що сталось з тобою ?
Вже й забувся про неї – його слова наче зброя !
Що ранить і завдає болю почуттям.
Кожен робить те, що хоче і живе своїм життям .
«Сходи-но за пивом» - просить її,
Маленькі вже діти в нещасної сім*ї .
Розлучення стоїть вже біля порога,
Невдало дівчина вибрала свою дорогу .
Як корабель розбився й затонув в океані,
Так мрії її розвалились і зникли в тумані !
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215511
дата надходження 11.10.2010
дата закладки 11.10.2010
(у відповідь на вірш Юлії Холод "Знайди мене")
Хіба кохання божевіллям зветься?
Невже це марево таке дурне?
Невже воно у безвість десь несеться?
Невже воно, мов дзеркало, криве?
Та ні! Воно теплом святим іскриться
І лине вічністю у той політ,
Воно водою чистою з криниці
Живити сили буде много літ!
Воно не вмре, не зникне, не зітліє
Допоки люди в світі ще живуть,
Бо ще промінням святості зігріє
В якому вірні істинну знайдуть!
09.10.2010 року Львів
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215425
дата надходження 11.10.2010
дата закладки 11.10.2010
Почему так жестоки люди по отношению друг к другу?!
Тебя используют, кидают, и так по кругу..
А вспоминают редко, что вместе пережили,
Ведь уже всё прошло..то, что внутри раньше носили..
Не знали, что выбросить придёться это,
Топтали ногами, лишть бы не думать об этом..
Но дело не в этом! хотя всё серьёзно..
Забыть всё можно, но невозможно
Забыть эти воспоминания,
От которых ничего хорошего,
Одни страдания..
Питание компьютера на меня ноль реакции,
Вся апаратура не выполняет операции,
Оно же неживое, но смотри, что творит,
Наверно, оно мне тихонько говорит:
"Остановился мир вокруг тебя, и не конает,
И даже машина не работает, всё знает."
Это конечно случайность, а что если всерьёз?
Просто наша жизнь пошла под одкос..
Это ещё один вопрос, ответа на который не существует пока,
Вот только не надо смотреть в облака..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215174
дата надходження 09.10.2010
дата закладки 09.10.2010
ТИ :
-не кажи люблю коли не розумієш значення цього слова
-не кажи лише тебе коли в тебе таких десятки
-не кажи назавжди коли знаєш, що на одну ніч
.ЦІКАВО чи існує любов без слів........?
.
.
.
ЗВИЧАЙНО існує...лише вона істинна
слова - тільки прекрасні звуки які так затуманюють душу.....можна ними захлинатися...можна знати що це брехня..але шаленіти від них....
.
.
.
ЧОМУ це так?....можливо тому що ми прості люди які прагнуть щастя,навіть,якщо основа його-суцільна неправда,яка немає меж..але насправді байдуже брехня чи правда..головне ,що ми ситі..словами...слова-це така ж необхідність для нашої душі..як і їжа для нашого тіла..
.
.
.
АЛЕ можна любити без слів...
любити очима..лише вони ніколи не збрешуть..вони не вміють..вони не здатні...лише очі справжнє дзеркало душі...
любити сльозами...СЛЬОЗИ-гарячі,солоні....чисті
любити губами...ніжно і пристрасно..до болю..
ІНОДІ хочеться закрити очі...плакати і стояти під дощем...хочеться,щоб разом із слізьми зникло все: спогади,любов,ненависть...деколи хочеться пустоти..аби наповнити себе наново...чимось справжнім...нетлінним..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215069
дата надходження 08.10.2010
дата закладки 09.10.2010
Епіграф: Люди мов мухи збились до кучки
На великому шарі земної липучки
До липучки липне муха
А хотілося б у далі
Під вітри підставить вуха
І натиснувши педалі
Світ за очі полетіти
Через поле, через край
На Луні понюхать квіти
Мимо пекла прямо в рай
Оселитися в світлині
З медом, цукром і повидлом
Бути ангелом віднині
А не чмом, крилатим бидлом...
І із неба для людей
Заспівати «Єстудей»
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214078
дата надходження 03.10.2010
дата закладки 05.10.2010
Я можу без сумніву й смутку
У нетрях гарячої кави
Розтанути грудкою цукру,
Аби лиш тобі смакувало.
Я можу без страху і докору
В кімнаті моєї бабусі
Лишати твої недопалки,
Аби ти лише всміхнувся.
Я можу плисти й не знати,
Де дно цих очей - озер.
Я можу тобі брехати.
Чому ж не виходить тепер?
Ще трохи, й дійду до суті-
Болота між ніжних трав...
...я можу це перегорнути,
якщо ти уже дочитав.
Лише намагаюсь сказати,
Хоча ми словами й ситі-
Навчися мене забувати.
Не можу тебе любити.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199023
дата надходження 03.07.2010
дата закладки 03.10.2010
Після прослуховування твору І. Тараненка "Пневма" для фортепіано з оркестром
Моя сповідь коротка - допоки дозволить свіча.
Забагато дощів, дисонанси озвучили кисень.
Я боюсь озирнутись, бо там, за пітьмою плеча
Він безмовно чекає моєї останньої пісні.
Добираю слова. Проживаю єдиний мотив,
Продубльований чесно і чисто відлунням і болем.
Я боюсь озирнутись, бо там, за межею дощів
Він безмовно чекає моєї останньої волі.
Не карай його, небо, за те, що не має крила
І за те, що не зміг вберегти мою душу від клітки.
У моєму житті це далеко не перша зима...
Забери мого янгола, він заслуговує світла.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214027
дата надходження 02.10.2010
дата закладки 02.10.2010
...їй часто доводилось губити тіло в чужих сорочках
і коли говорила про долю - завжди навхрест пальці.
На шкірі ножем малювала, а потім цілющі примочки
і небо ковтала в пігулках (неначе це кальцій).
Така необхідність не плакати, щоб не втішали,
поламані нігті не зменшують кількість подряпин.
Тепер буде важче - бажань залишилось так мало,
в її механізмі загублено спокій, як клапан.
Усе поступово набридло і дуже втомило-
начхати на тіло,лише б не душею розплата.
Живе, непокоїться, плаче, всміхається мило
і потайки вірить,що вдасться себе врятувати...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208991
дата надходження 02.09.2010
дата закладки 15.09.2010
На різних ми живем з тобой планетах
І згодна - вже дороги не знайти,
Яка б звела серця докупи
І по якій прийшов б до мене ти.
Твоя планета - то провалля,
Там все в тумані, всі чужі,
Лиш алкоголь від вечора до рання,
Не бачиш вже вогнів світання,
Не бачиш чистих почуттів.
Прийди ти на мою планету
І віднайди, що втрачено давно,
Стань другом, милим серцю другом,
Бо бути разом, знаю, не дано.
Любов знайти - й наступить щастя,
Навіки позабудеш вже про мене ти.
Нехай, бо нам не доля бути разом
Назавжди вже розведено мости...
Мости любові і кохання,
Мости незгасної надії,
Без вірності нема кохання,
А недовіра розбива всі мрії.
Про тебе були мої думи,
Кохання прохала душа,
Я думала - то дивне царство таємне
Де Бог - це душевна краса.
Та мрії розбились зненацька,
Душа облилася слізьми.
Кохання - то царство обману,
Кохання - то лігво пітьми.
На мене чекала там зрада,
Зневага, образливий сміх,
Тебе я кохати хотіла,
А ти й полюбити не зміг.
Тепер все минулось - не плачу ночами,
Мене не побачиш ти більше в журбі,
І щастя бажаю, кохання бажаю
Тобі, моє сонце, єдиний, тобі.
Не доля. На різних надто ми планетах
І розійшлись тії мости
Та лише інколи в тривожних снах
До мене знов приходиш ти.
6.09.2002
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210400
дата надходження 11.09.2010
дата закладки 11.09.2010