Ти в'їлась мені трохи вище печінки
Я не дочекаюсь, коли ти облисієш
І роблячи вигляд розумної жінки
Ти вщент деградуєш чи просто тупієш
І гарно б дивилися твої портрети
З лискучих А-2 і дай бог з фотошопом
Що замість шпалер у громадськім клозеті
Народу були б сечогінним сиропом
З твоїм голоском тобі ліпше мовчати
І я не про спів, може ти й Паваротті
Я просто не лЮблю тональність гнусаву
І деяких піпл з булшітом у роті
А може б хотіла набить мені писок?
Та от яка прикрість - ти ж недострибнеш
Побільше б ти їла в дитинстві Растішок
А так - в ширину хіба що ростимеш
От звідки, - цікавило це завше мене
Беруться такі екземпляри як ти?
Усі з материнського лона - це ж треба!
А ти, як я бачу, точно з пиз__ди:)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249807
дата надходження 26.03.2011
дата закладки 25.04.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 01.03.2011
вас забываешь. а вы не можете забыться.
такие траблы. хоть бы с горя не напиться.
а эта гордость.за-е-ба-ла. да ну нафиг.
ты в голове моей использовал весь трафик.
вас забываешь. а вы не можете забыться.
незабываемые,к чёрту. мне б смириться.
но я привыкла. this is fucking. это точно.
вали же с памяти моей безумно срочно.
___
сорри,за неценз. накипело)
21/08/2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207094
дата надходження 21.08.2010
дата закладки 23.01.2011
То, что нужно - далеко.
То, что хочешь - близко.
Чтобы первое достать,
Взлететь надо высоко.
Чтоб второе -
Упасть низко.
К чёрту роли!
К чёрту маски!
Пей, сегодня я плачу!
Нету боли,
Смылись краски,
Сок стекает по плечу...
Губы впились в чью-то шею...
Волосы прикроют шрам.
И неделю за неделей
Отдаюсь своим грехам.
К чёрту душу!
К чёрту сердце!
И постель не застилать.
Простынь смята.
Мята с перцем.
На рассвете умирать!
Треснут стёкла.
Кровь по венам.
Блеск в глазах.
Огонь внутри.
Ложь - игра.
Любовь - измена.
Выпит страх,
А ты гори.
Жизнь - скупое одолженье,
Угощений ты не жди.
Смертью править - развлеченье,
Смерть прощает все грехи.
К чёрту роли!
К чёрту маски!
Пей, сегодня я плачу!
Это воля!
Это сказка!
Воплоти свою мечту!
Рай так дёшев, что аж гадко,
В Ад пускают лишь своих.
Целовать тебя так сладко!
Еще слаже тебя пить!
К чёрту рамки!
К чёрту разум!
Веселиться и гулять!
Нерожденный лишь не грешен.
Нам же только остается
Пить до дна
И умирать.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207757
дата надходження 25.08.2010
дата закладки 19.09.2010
Їду одного разу від Коханця до Коханого в маршрутці. Йде дощ, маршрутку трохи заносить час від часу. Думаю, як романтично було б , якби зараз маршрутку занесло на повороті та всі пасажири загинули. Що б тоді було? Репортаж у вечірніх новинах, істерика в батьків... А він? Дізнавшись, на якій маршрутці я їхала, і звідки вона прямувала, чи пробачив би мене, чи прийшов би на похорон, чи приніс би квіти на могилку?
Але ж не дізнався б, як було насправді. Що я ледь видерлася з коханцевих обіймів, зробила начебто правильний вибір, покаялася в усіх своїх плотських гріхах та чиста й невинна поспішала від Коханця до Коханого. А тут, бачте, карма і вся х*йня. Маршрутка тепер брухт, а грішна праведниця лежить у труні, не пробачена єдиною людиною, яку по-справжньому кохала...
Хеппі-End:)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208813
дата надходження 01.09.2010
дата закладки 19.09.2010
Я взором окинул всё, что было вокруг
И увидел себя везде.
Я - эгоист,
Распятый, как тень на кирпичной стене.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211552
дата надходження 19.09.2010
дата закладки 19.09.2010
Муза може бути дитиною,
А може бути й природою;
Може бути людиною
Або ж просто вродою.
Любов може жити у серці,
А може ходити навшпиньки;
Бути із присмаком перцю
Чи трунку краплинки.
Ти міг би бути всесвітом,
А міг би бути й філософом,
Води бурхотливим плескотом;
Вставати удосвіда.
Я би літала між зорями,
Слухала б твої лекції,
Між прірвами і просторами
Сипала б спеції.
Та муза буть має змістовною,
А любити треба молекулами.
Ти будеш моєю долею,
Я - її конспектами.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208127
дата надходження 28.08.2010
дата закладки 19.09.2010
Чи казати, що я приїжджаю до Києва?
Чи тихенько собі приїхати, знову подати документи на вступ, а після йти пішки від метро до його дому, розмовляючи з ним по телефону, а потім попросити визирнути крізь вікно?
Про мене, що за "лицарські вчинки"? В мене ж ні х*я (в прямому сенсі), ні білого Porsche. Ні, принц із мене якийсь недороблений. Та й Коханий на прекрасну Рапунзель щось не дуже схожий. А від ньоого таких виявів любові не дочекаєшся.
Коханий... Та чи кохає він мене? Мусить. Бо не дарма ж у нього через мене три шрами на руці. Боже збав, не різав він собі вени. Він просто на моїх очах вигриз шматок м'яса зі своєї руки. Такий собі акт публічного самоканібалізму.
Я вважала його хворим на голову, а він робив вигляд, що збирається мене задушити, промовляючи щось накшталт "ми помремо разом". Не зіпсований жодними модними течіями, книжками та порадами друзів-недопікаперів. Таке собі чисте та відверте кохання.
А я з усмішкою на обличчі дозволяла йому себе кохати, а в думках кохалася з Іншим. Що ж, тепер маю...
Про те його кохання нагадують лише шрами на його правій руці, які сам він, певне, ненавидить, а ті часи згадує лише напару зі злістю до мене.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208817
дата надходження 01.09.2010
дата закладки 19.09.2010
За гроші продано тебе.
Якби ж за гроші, так лиш,
за копійку...
Біднота, голодранка,
Чи не так?
Працюєш тут за драну одежинку.
За крихти з панського стола,
За ті об'їдки, за дрібниці.
І всі кому лише не лінь
так хочуть ущіпнути за сідниці...
Не маєш права ти отут
і ницим словом названа
Служниця.
Рабиня і утіха для оцих
Панків розпусних і неситих
Ех, як лише таких
земля витримує носити?!
Тепер вже тіло навіть не твоє
Його роздерли - бо спокуса,
А ти ховаючи усе своє,
ковтаєш сльози
- працювати мусиш.
Устань з колін і підіймись
не личить жінці гарувати!
Здіймись над світом грішним цим
І змусь його аплодувати!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204438
дата надходження 05.08.2010
дата закладки 17.09.2010
Что есть любовь, мой трижды отрёкшийся Пётр?
И что есть страданья за то, во что веришь так страстно?
Ведь я не волшебник, не маг, и не Поттер,
Борьба для меня – трагична, смертельно опасна.
И что же есть смерть за то, во что веришь так свято?
Целовавшие в самое сердце – меня и казнят.
Мне кажется я на самом краю, что у самого Ада,
Или Земля – это правда и есть сущий Ад.
В сознанье впиваются острые иглы терновой короны,
На плечи так давит скалой мне тяжесть креста.
Кровавые слёзы текут ручьями у каждой иконы,
Безропотно яд принимают мои немые уста.
Что же есть боль пронзённых гвоздями ладоней?
Так что же такое любовь, моя Магдалена?
Мы так глубоко в повседневности камнями тонем,
Себя воскресить нам нельзя из праха и тлена.
И те, кто держали в руках моё тёплое сердце,
Им легче всего было просто взять и отречься.
И в самОй Преисподней совсем невозможно согреться,
От смерти такой никак нельзя уберечься.
Отреченье далось им проще всего остального.
И лишь умереть остаётся, чтобы родиться снова.
14.09.2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210920
дата надходження 14.09.2010
дата закладки 16.09.2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 16.09.2010
Нет, забудьте про болезни,
пессимизм и примитив,
но, при том, небесполезный
помните презерватив.
Секс, любов и лотерея
манят этих, губят тех –
неудачников скорее,
чем поверивших в успех.
(Юрген Пті)
Люди – то царі природи
і суцільний креатив:
колесо і електроди,
літаки, презерватив…
Звір гулЯ не для забави –
про потомство своє дба’.
Людям секс – спортивна вправа,
а любов – азартна гра.
(В.О.)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210737
дата надходження 13.09.2010
дата закладки 13.09.2010
Він.. Неспокій.. Страх.. Печаль..
Ранок.. Ліжко.. Вітер.. Жаль..
Свічка.. Віск.. Вино.. Сама..
Ніж.. Мовчання.. Він.. Вона..
Смуток.. Серце.. Мить.. До тла..
Вогонь.. Спокуса.. Слід.. Жага..
Сонце.. Захід.. Тінь.. Дзвінок..
Імла.. Дощ.. Гроза.. Урок..
Каплі.. Стукіт.. Час.. Один..
Сльози.. Кігті.. Вона.. Він..
Ніч.. Тривога. Біль.. Печаль..
Ранок.. Ліжко.. Вітер.. Жаль..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210735
дата надходження 13.09.2010
дата закладки 13.09.2010
Ти загубилася на перехрестях долі
І хто сказав, що світло є в кінці тунелю?
Все робиться до кращого? Снодійне!
Лише б зв*язати ниточки до купи…
Хтось робить все. Ти – мов сліпа комаха.
Є в світі зайві люди, це напевне.
Шукала в чорному веселки замальовки,
Та, зрештою – вже що поробиш?
Туман все стукав тобі в вікна, двері,
Азот ставав чистішим за повітря,
Душа втікала, босонога, без оглядки,
А ти ридала їй услід, потвора.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210709
дата надходження 13.09.2010
дата закладки 13.09.2010
в запой от чувств
асфальтный хруст
к этому
с глазами вельветовыми
грязи вкус
подавлюсь
не фиолетово
выросла с тебя как из кроссовок
город в точку спрессован
сигаретные пачки рядом
надо
на какой-то что ли эльбрус
чтобы вниз головой падать
чтоб узнать-я не трус
этого хватит
под тобой не одна стонала?пох**
да не это совсем плохо
да и я не ромашка-лютик
вот такой вот пошленький мультик
рассаталась тесемка
украдкой
со всемирного стога иголка
в пятку
говоришь что я пью много
что я злая и мрачная стала
что ни в черта и точно ни в бога
что тяну на себя одеяло
мне плевать.осень ломит кости
и с деньгами дела плохи
мне плевать кто кого бросит
в этот раз посреди дороги
я б тебя целовала сутки
в две секунды нагло раздела бы
чтоб смотрел нестерпимо жутко
пепельно-акварельными
из фанеры карета.и лошадь
кубик сахара ласково клянчит
я б любила тебя может
если б знала что это значит
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209998
дата надходження 08.09.2010
дата закладки 08.09.2010
На кінчику зорі – твій білий слід,
А далі – шквал на тези й антитези.
Ти щось не знав, чогось не зрозумів,
Але ще йдеш – навпомацки, по лезу.
Забув сценарій, пам'ять – рвані дні,
Яким торгують вдало білетери.
Слова пиши – криваво, на житті,
А сцени не шукай – зіграй в партері.
Ти залпом вип'єш сон з своїх долонь
І зрезонуєш на жагу і відчай.
А те, що хрипом вдарить ніч до скронь,
То ти вже знаєш – це ціна за вічність.
І друзів голоси – в небесну твердь
Як дзвоном вдарять, обпечуть криваво.
Тут оплесків нема. Життя – то смерть,
Яку талановито граєш...
браво!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207264
дата надходження 22.08.2010
дата закладки 08.09.2010
я живу лишь твоими звонками,
и сердце разбиваю в кровь..
ничто другое между нами,
как ненормальная любовь...
наверно мы с тобою просто психи,
и сами мы не знаем что творим...
то по квартире дикий ор и крики,
то под лазурным небом мы с тобой парим..
мы странные,мы дикие и злые,
когда касаемся друг друга попадаем в рай..
но в то же время мы друг друга ненавидим,
и в одинокой кухне пьем холодный чай...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209981
дата надходження 08.09.2010
дата закладки 08.09.2010
А творчість завжди просить різних слів
Вилазить вперто із цупких обмежень.
Її не зрозуміє той, хто не зумів
Не вберегтися від чітких обстежень.
Вона повсюди кличе визнання
І без уваги мучиться нестерпно.
Вона не може жити без знання -
То ж говори завжди відверто!
07.09.2010 року Львів
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209870
дата надходження 08.09.2010
дата закладки 08.09.2010
Ты посади себя на крест, где капли крови так бесценны
И поцелуем вымолви протест, и станут крепче твои вены
Не бойся боли, не кричи, учись секундами владеть
И я прошу тебя:молчи, когда тебя коснется плеть.
Я знаю, тело слишком слабо. Но ты не тот, кто его создал.
О если б небо это знало, за что мы платим эти слезы,
На что мы тратим наши души, за что с любовью стали жестче
На что нам море рядом с сушей и что нам смерть в подвале ночью.
Я не прошу тебя быть жертвой, не в силах грязь всю эту смыть
Мы лишь заклеем изолентой, что так давно мешает жить.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209865
дата надходження 07.09.2010
дата закладки 08.09.2010