(Моїй донечці Тетяночці)
І знову розлука роз`ятреним болем пече...
У час, коли руки твоє залишають плече,
Шепочу - люблю, та слова на губах затихають.
Знов дні стануть схожі на висохлі жовті листки,
Що впали додолу, хоч праглося їм навпаки,
У небо злетіти, докупи зібравшись у зграю.
Гортатиму фото, чекатиму в тиші дзвінка,
А часу безжального мчатиме поряд ріка,
Де вечір і ніч за вікном проростають у вічність.
І жити прийдешнім знов стану, як досі жила,
Дарунки шукати, вкладати в них краплі тепла,
Бо ти кожен рік на Різдво приїзджаєш у січні.
Віршами блукатиму, наче віднайденим раєм,
Хоч кажуть, щасливі не пишуть вірші, та хто знає...
15.08.2015р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601008
дата надходження 20.08.2015
дата закладки 20.08.2015
Так хочеться зірвати трохи зір
У кошик,що наплетений віршами.
Стелила словом вишитий папір,
Щоб зорі не скотилися дощами.
Так хочеться зібрати всі дива
У скриньку,розцяцьковану світанком.
Як пахне свіжоскошена трава
Оцим найкращим після зливи ранком.
Так хочеться навчити всіх любить.
Так хочеться усіх вас обійняти.
Зловити в кошик,що із віршів,мить,
І всіх на світі щиро пригощати!
Я стала грустной.Что же,не ругай.
Я у окна сидела до рассвета.
С дождем-вино,с луной-зеленый чай,
В июне не хватает только лета.
Я стала старой.Прядь седых волос
Срезаю тихо и совсем не плачу.
Мне просто не хватает больше слез...
Я их потом...До капельки растрачу...
Я стала...Стала...Стала...Не твоей...
Но ты меня об этом и не спросишь.
Мой дождь,хороший,мне вина налей.
Иль ты...Как он...Однажды меня бросишь...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588732
дата надходження 20.06.2015
дата закладки 02.07.2015
Усе по колу... Ранок, кава, втеча,
Холодні руки, втомлені серця,
Паскудний день, не менш паскудний вечір,
Байдужий дотик до мого лиця...
Усе по колу... Все іде до біса.
І так болить, що хочеться курити.
Вже майже місяць складена валіза,
А я ніяк не можу відступити.
Усе по колу... Завтра те, що вчора.
І я заплуталась. Я, навіть, заблукала.
Тобою безнадійно, мабуть, хвора...
Усе по колу... Ранок, ти і кава.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571898
дата надходження 04.04.2015
дата закладки 05.06.2015
Я точно знаю, на планете
Ничто не происходит зря.
Не зря дожди, и зной и ветер,
Не зря рождается заря.
И расставанья не напрасны,
И встреч случайных тоже нет
Ведь каждый новый человек
Сквозь нас проходит нитью красной,
Чтоб удалившись в одночасье,
Остаться в памяти навек.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569757
дата надходження 27.03.2015
дата закладки 20.04.2015
Я остался один!
Одному в тишине хорошо!
Сам себе господин,
Сам себе и судья и преступник.
Побреду сквозь года,
Все желанья отправив в офшор,
И уже никогда
На дороге не встретится спутник
Тот, которому я
Своё сердце смогу отворить.
Гложет мысли змея -
Чёрный аспид былых откровений!
Почему же в ночи
Так безумно мне хочется выть?
И тоска, хоть кричи,
С каждым днём обнимает сильнее?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463666
дата надходження 02.12.2013
дата закладки 20.04.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 20.04.2015
Он долго ехал в никуда.
Вдали и пусто, и темно…
Небес держались провода
И сосны – ветками в окно.
Ритм этот плавный, колдовской
Под стук по рельсам, под звонки,
Качал вагон полупустой,
Мелькали искры-маяки…
Он уезжал… От прошлых бед
Он толь разбит был, то ли пьян.
Лишь за стеклом случайный свет
Манил… Иллюзия, обман
И боль утрат. Он это зло,
Отчаянно швырял во мглу!
Ничто в душе не ожилО…
Лишь ветка лапой – по стеклу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574430
дата надходження 14.04.2015
дата закладки 14.04.2015
Я знаю , ти сьогодні тут проходив ,
та міста метушня твого не стерла сліду ,
і хоч вже дзвонять на вечірню ,
відлуння чую твоїх кроків .
Назавжди дорогими стали
стежки , які тебе водили .
Чи чуєш ти так само , милий ,
в своєму серці мої кроки ?
травень 2013р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495103
дата надходження 26.04.2014
дата закладки 26.04.2014
ти питаєш, що в мене в голові. про що я думаю вдома, на роботі, в транспорті на прогулянці. я знаю, мовчазні люди часто здаються таємничими, дивакуватими. і все це викливає зацікавленість, своєрідний потяг. так, таємниці приваблюють. проте, мені прикро, та я змушена тебе розчарувати. в голові моїй пусто. пусто, як в покинутому нічному вокзалі Богом забутого містечка. навстіж прочинені двері. розбиті вікна. дверні петлі наскрипують музику протягу. на єдиній лаві, в найтемнішому закутку, спить голодний пес. і жодна каса не працює. і ні один потяг не спинитьтся. на перон не зійде ні душі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488722
дата надходження 28.03.2014
дата закладки 28.03.2014
Слава Україні!
Як пече у грудях,
Як болить дивитись в очі ворогам.
Постріли лунають "Беркута" по людях...
Вірно підкоряються зеківським "богам".
Слава всім героям! Слава "екстремістам"!
Що стоять за нашу волю і життя.
Збунтувалось кожне українське місто
Через невгамовне кровопролиття.
Слава нашій нації!
Богом все проститься...
Та стискає в грудях від страшних картин -
Як сльоза стікає по кривавих лицях
Сильних і відважних, стомлених мужчин...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480711
дата надходження 20.02.2014
дата закладки 16.03.2014
Тікайте всі… пакуйте чемодани…
Один за одним - в небо літаки.
Червоний сніг на Київськім Майдані
Не відмолити вам за всі роки…
Земля всесильна… і загоїть рани…
А вам – НЕ ВІДМОЛИТИ за віки!
Червоний сніг - на білому Майдані…
Один за одним …
в небо…
літаки…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480839
дата надходження 21.02.2014
дата закладки 21.02.2014
М.
А что мне делать с сердцем, что мне делать,
Когда лишь отблеск солнца на воде
Его сжимает грустью запредельной?
О, что мне делать, милый, что мне делать?
И лето кануло, но ведь не в этом дело,
А в том, что не скажу "люблю" тебе,
И взгляд твой солнечный я выпить не успела...
Так что ж мне делать, милый, что мне делать!?.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410239
дата надходження 18.03.2013
дата закладки 25.01.2014
М.
Пусть эту боль берегут тополя,
Ночью туманной все кажется мутным,
Счасье-то было всего лишь минутным,
Жаль, не разбилась на части Земля.
Нас бы тогда обрекло на разлуку,
Жили б на разных осколках Земли...
Как допустить мы с тобою могли
Чувства цветенье и гибель от скуки?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410839
дата надходження 20.03.2013
дата закладки 25.01.2014
М.
Эта зима - безрассудная боль одиночества,
Снег - он растает и землю собой напоит,
Непониманье того, что мгновенье закончится,
Сладость надежд под удушливый привкус обид.
Только деревья сквозь сумерки стали отчётливей,
Снег лишь вчера их обжёг ледяною слезой,
Чувство души, как всегда - так навек безотчётное
Не растворится, не сгинет с весенней грозой.
13.12.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474953
дата надходження 25.01.2014
дата закладки 25.01.2014
Не схоже, що любиш. Скоріш - навпаки.
Так холодом віє від тебе.
До ніг осипаються сині зірки
З чужого безбарвного неба.
Не схоже, що осінь давно почалась
І майже змінилась на вЕсну.
Я вчора укотре в тобі розлилась..
Та я неодмінно воскресну.
І схоже, що завтра усе догорить...
А я не заплачу. Я звикла.
Кохання зруйнується з легкістю вмить...
Безслідно, безболісно зникне.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466211
дата надходження 15.12.2013
дата закладки 18.12.2013
Я Вас больше не потревожу...
Разве только... коснусь стихами...
Нежность смело введу под кожу...
Зацелую лицо ветрами...
Зимней вьюгой коснусь, снежинкой
К Вашим кудрям прильну случайно...
И в любимых глазах слезинкой
На ресницах возникну тайно...
Я Вас больше не потревожу...
Ни письмом... ни мольбой... ни снами...
Разве только... любовью, может...
Трону сердцем, живущим Вами...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466416
дата надходження 16.12.2013
дата закладки 16.12.2013
Они ругались ночью,днем,
Но никого роднее нету.
И воет ветер за окном,
Поставив старую кассету.
Она ему готовит щи,
И ставит старые тарелки.
А так обычно дляться дни,
Часы обходят просто стрелки.
А он готовит вкусный чай,
Ворчит,в постель всегда приносит.
Она ведь знает-это рай,
И Господа все время просит
Оставить им хотя бы день.
Хотя бы ночь.Хотя бы лето.
Пускай стучится в жизни дверь
Лишь ветер со своей кассетой.
Они обнявшися легли,
Они всю жизнь так засыпали.
Какие б не были все дни,
Но ночью рук не разнимали.
Он утром встал,она лежит,
И смотрит в небо нежним взглядом....
Так это смерти был визит...
Она не будет больше рядом.
Он просто шел,и падал снег,
Присел на лавочке у сквере.
Ну почему ее все нет?
Он к ней идет.Он верит,верит...
И обняла,как каждый раз,
Ворчала,сильно прижималась.
-Скамейка ведь мала для нас?
-Да я б с тобой на ней осталась...
Его нашли через два дня,
Так сыпал снег,что не гуляли
Детишки.Но она пришла...
Чтоб порознь долго не скучали...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462465
дата надходження 25.11.2013
дата закладки 16.12.2013
Все хорошо,давно налажен быт.
А на окне-больших две орхидеи.
Давно пора на праздники помыть
Большие окна...Стать чуть-чуть взрослее...
Все хорошо...Работа,старый сад,
Звонила дочь...Мне кажется,что в мае...
Поздравил с Новым годом старший брат.
Лишь в январе погода дождевая...
Все хорошо...Почти любимый муж,
Поцеловал,купил том Пастернака.
Но так хотелось возле больших луж
Прилечь поспать...Так холодно...Однако
Пора домой...Вдруг дочка позвонит,
Вдруг поцелует.Взрослая такая.
Но почему так душенька болит?!
И босиком по снегу...Не больная...
Все хорошо...Шутить смешнее всех,
Всем помогать,не чувствовать усталость.
Не унывать.Унынье-большой грех,
Не понимают?Маленькая малость...
Все хорошо...Стоять возле икон,
Молить за всех.Но так ли перед Богом
Стоят святые?..Снегом занесен
Крест деревянный...Вот за этим рогом
Старенький мост.Работа,дом,друзья.
Все хорошо.Но дочка не целует.
А муж-давно."Как одинока я!?"
Да почему так в душу ветер дует?
Ей хорошо.Душа вопит,вопит.
Да замолчи!?Она хозяйка тела...
И на мосту красавица стоит...
И крылья за спиной.И полетела...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466484
дата надходження 16.12.2013
дата закладки 16.12.2013
Так холодно,что сотни Антарктид
Теплее самой маленькой души.
Так холодно.Не от больших обид...
Так холодно,что снегом накорми
И станет потеплее...Сдвинут стол,
На нем горят ненужные стихи.
Крошки души летят на старый пол...
Это не пепел.И на башмачки
Летит,летит...Горит огнем душа,
Стихи-ее частичка.Пусть горит.
-Я напишу все снова...Чуть дыша
Душа себе тихонько говорит...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466487
дата надходження 16.12.2013
дата закладки 16.12.2013
Осінь напарфумилась тобою.
Я сьогодні плакала вже двічі.
Осінь так замучила нудьгою,
Бо ж мовчить по-київськи у вічі.
Хай би вже скоріше задощило,
Щоб хотілось дихати на повну.
Знаєш, а без тебе я щаслива.
А що плачу, то лиш так, умовно.
Клята звичка! От і все, не більше.
Трохи часу і усе зітреться.
Вже зима запахне кимось іншим.
Іншим, хто так просто не здається!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281622
дата надходження 20.09.2011
дата закладки 30.11.2013
Закружляло падолистом
Чарівне́ й ще сонне місто,
В серці тісно,
Думці тісно,
І не вистачає кисню,
Осінь тиха ненавмисно
Нас вплела в життя.
Ранок пахне жовтим листям,
Все танцює, й, подивися, -
Довгим килимом барвистим
По дорогах кам*янистих
Осінь тиха і врочиста
Сповиває сонне місто,
Й мої почуття.
І якщо ти загубився
Цим прозорим ранком чистим,
То вдихай це ще імлисте,
Помаранчево-вогнисте,
Чарівне і сонне місто,
Що кружляє в падолисті,
У осінньому намисті,
Мов мале дитя.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461054
дата надходження 17.11.2013
дата закладки 17.11.2013
В монотонном напеве дождя есть особая грусть,
Плачет осень, устав удивлять листопадом...
Отпускаю, молюсь: будет счастлива, пусть!
И любуюсь в окошко её безупречным нарядом.
Выйду в дождь, захватив из угла старый зонт,
Приподняв воротник надоевшей ужасно ветровки...
И команда привычная - "старт", жизни фронт:
Марафоны, забеги... мои "стометровки"...
В монотонном напеве дождя слышу светлую грусть,
Вспоминать всё былое не буду, не стоит, не надо...
Отпускаю, любя... Ошибаюсь... наверное, пусть!
Рай Любви иногда называют ошибочно... адом.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455520
дата надходження 20.10.2013
дата закладки 20.10.2013
Ти не резон мого життя,
А тільки часу.
Не буде вкотре вороття,
Щоб бути разом.
Обійми рук ніжних твоїх
Чужими стали.
Ти зупинити жах цей міг...
Та ми не знали.
В душі негода і дощить..
Я хочу літа!
Забути хочу кожну мить
І твої квіти.
Ти розливаєш почуттів
Вже третю книгу,
Щоб гострим лезом тихих слів
Зламати кригу.
Не випиватиму до дна
Твоє писання.
Я залишаюся одна.
А ти - з коханням.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289092
дата надходження 27.10.2011
дата закладки 29.09.2013
Ти знов слова жбурляєш, як каміння.
Зламати хочеш! Просто, невідверто.
Покладено було все на везіння...
І все дарма. І все забуто. Стерто.
Чому штовхаєш в плечі? Облиш! Вона вже йде!
Розгублена. Розчавлена. Без бою..
Без тебе - їй не вижити.... Помре.
Моя душа пошарпана тобою.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285930
дата надходження 12.10.2011
дата закладки 29.09.2013
Дощу краплини створені для хмар...
Буває ними небо тихо плаче.
Я від очей твоїх прийму удар.
Та це для тебе дуже мало значить.
В калюжі відображення твоє
Топтатиму безжально каблуками.
Хтось серце кислотою обіллє...
Допоки ти ховатимешся снами.
Дощу краплини створені для хмар...
Так плаче від розгубленості небо.
Ти влив своєї ртуті в мій нектар...
А я, між іншим, створена для тебе.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283593
дата надходження 30.09.2011
дата закладки 29.09.2013
Збігає час невпинно до кінця.
Тече сльоза від болю і надії.
Ти знаєш, вірність нам не до лиця...
В моїй історії дві вицвілі події.
Я роблю збій в системі почуттів.
Ти теж усе в мені хотів змінити.
Ми зрадили любов своїх світів...
Не вірити б, не бачити б, не жити.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283050
дата надходження 27.09.2011
дата закладки 29.09.2013
Приклич, приворожи крилату мрію,
бо для чуттів нема у світі меж!
Хоча від долі, кажуть, не втечеш,
Усе ж - ніколи не втрачай надії.
Ще буде сонце! Зорі у долонях
тримай міцніше і не відпускай,
бо хто сказав, що є у щастя край?!
Шукай його до сивини на скронях.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355886
дата надходження 07.08.2012
дата закладки 28.09.2013
Я буду проникати в твої сни
І маритись самотніми ночами.
"Ми" існували майже від весни,
Ми не кохали майже до нестями.
Таку любов - любов"ю не назвеш.
Хоча слова розпалювали війни...
Я без вагань, я повністю, без меж,
Не від кохання, ... падала в обійми.
Я бачила, як гаснули вогні,
В очах твоїх від надлишку ілюзій,
І всоте ти зізнаєшся мені,
Що ти мене не любиш... Що ми друзі.
Пробач, якщо слова тебе пекли,
Якщо ти вірив ніжності - я грала.
Ті сльози від байдужості текли,
Бо ти мені брехав... І я брехала.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341275
дата надходження 01.06.2012
дата закладки 28.09.2013
Хлюпоче дощ краплинами-словами
Замерзлу душу омивае нiч
Тi сльози неба знову цiлували
За всi без тебе одинокi днi
Паде немов троянди дощовi
Не подарованi тобою без причин
Долонями закрию серця шви
Зупиню невгамовний часу плин
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449911
дата надходження 18.09.2013
дата закладки 18.09.2013
***
Я целую тебя через тысячу вёрст и вёсен,
Я ревную тебя к проходящим по краю судьбы...
Ветер кружит листву и как будто прощенья просит.
Я молюсь за тебя, чтобы быть,
чтобы просто быть.
Только помни и всё!
Ничего не изменит случай,
Нашим душам парить, нам растить на земле сыновей
И бояться беды неизбывной и неминучей,
Будто ветер с востока, сжигающий всё суховей...
Прикасаюсь к тебе белым снегом, туманной дымкой,
В тихом шелесте ночи услышишь напев струны.
Я растаю вдали, появившись надеждой зыбкой,
Самой главною песней
давно отзвучавшей весны.
07.07.2013
http://soyuz-pisatelei.ru/forum/35-1462-134
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449329
дата надходження 16.09.2013
дата закладки 16.09.2013
Мене колись ці спогади доб’ють,
А час із нами зовсім не жартує.
Мені всі кажуть: «Перейде, забудь»,
Та як, якщо мені тебе бракує?
Саме тебе, твоїх мінорних нот,
Твоїх бездумних, інколи, мелодій.
Мені бракує втрачених висот,
І посмішок при будь-якій погоді.
А твої руки, сповнені теплом,
І тихий спокій, що завжди рятує,
Моя молитва над твоїм чолом.
Мені тебе нестерпно так бракує.
А ти пробач, що я оце кажу,
Тобі це зараз, мабуть, недоречно,
Та я тебе ще до цих пір люблю,
Мені з тобою більше, ніж безпечно.
І знаю, звісно, винна я сама.
Ні час, ні відстань рани не лікує.
Ти зрозумій, що я уже не та,
Але мені до сліз тебе бракує.
11. 06. 2013 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431011
дата надходження 12.06.2013
дата закладки 15.09.2013
Добий мене цим поглядом безпечним,
Руйнуй мене і моїх сім життів.
Ти не жалій, не будь настільки ґречним,
Це ж я хотіла спалених мостів.
Я не зробила, бачиш, ані кроку
Тобі назустріч. Все чогось ждала.
А знаєш, милий, вже пройшло пів року,
А я тебе забути не змогла.
Я не зуміла втратити надію,
І море смутку випити з вином.
І, може, марно, але досі вірю,
Що наші душі з’єднані теплом.
І якось, знаєш, порожньо без тебе,
І друзі кажуть, що завжди сумна.
А я з тобою була вище неба,
А вже без тебе й неба не знайшла.
А ти мене цим поглядом вбиваєш,
Ти дивишся так ніжно, як тоді.
Я вже здаюсь, та ти не помічаєш.
Добий мене і забери собі.
23.06.2013 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433457
дата надходження 25.06.2013
дата закладки 15.09.2013
Я так люблю тебе… до божевілля,
До сотень слів, записаних пером.
І знай, моя душа, немов з похмілля,
Тебе щоночі кличе перед сном.
А мої руки досі ще шукають
Тих особливих дотиків твоїх.
Таку любов, мабуть, не забувають.
А ти любити так, як я, не зміг.
А я з тобою була щира й вірна.
Що саме не знайшов ти у мені?
І вже, нарешті, лиш тобі покірна,
Я втоплена й загублена в тобі.
І уже вкотре я покличу… де ти?
Та ти б уже прийшов, якби хотів.
А так любити вміють лиш поети,
До божевільно зболених віршів.
І вже ніхто, мабуть, не допоможе,
Бо інший шлях обрав для себе ти.
А я крізь сльози прошепочу: «Боже,
Прошу, оберігай його завжди».
26.06.2013 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433823
дата надходження 27.06.2013
дата закладки 15.09.2013
А я сумую більше, ніж завжди,
Так віддано, нестримно і безмежно.
А осінь вже прийшла зібрать плоди,
А в мене на душі чомусь бентежно.
Я не віддам їй, чуєш, не віддам
Ці миті щастя, дотики руками,
Я не готова кинути вітрам
На розтерзання наші панорами.
У пам’яті, як фото, збереглись
Всі зустрічі і всі щасливі дати.
А ти про мене думай і молись,
А я про тебе буду пам’ятати.
А наша вічність загубила нас
У перегонах з літніми вітрами.
Надворі осінь. І мені вже час
Нарешті розібратися з думками.
І кілька днів вже падають дощі,
Вони відчули цю мою потребу.
Природа чує поклики душі,
Коли мені самотньо – плаче небо.
14.09.2013 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449070
дата надходження 14.09.2013
дата закладки 15.09.2013
Нас развела безумная любовь.
Ты на восток, а я пойду на север.
И может не увидимся мы вновь,
Но я верна тебе и ты мне верен.
Нас разлучила женщина-судьба.
Года идут - она мудрей с годами.
Я знаю, не придёшь ты никогда,
Легла безумства пропасть между нами.
От теплых "да" и резких грубых "нет"
История оглянется в надежде.
И через сотни мимолетных лет
Мы будем снова вместе,
Как и прежде!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=41066
дата надходження 30.09.2007
дата закладки 12.09.2013
Говорю тебе в след: "Никогда",
Говорю не осмыслев всю боль.
И надежда не так велика
На ещё одну встречу с тобой.
Не забуду тебя никогда,
Но скрываю безумственный крик!
Расстаёмся с тобой навсегда.
Расстаёмся! Как будто на миг.
"Не забуду тебя никогда" -
Слов барьеры пронзили иглой,
Только плачут от боли глаза:
"Мне б ещё одну встречу с тобой!"
Говоришь мне в ответ: "Никогда!"
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=41070
дата надходження 30.09.2007
дата закладки 12.09.2013
В моей груди не бьётся сердце.
Оно сейчас в чужих ладонях,
А мне бы только бы погреться
И вдаль уйти, где солнце тонет.
И почернеют небоскрёбы
От неусопших и голодных.
А мне бы в даль, а мне бы в море,
Да новых странствий, жизней новых.
А время тянет петль слепую
И сердце бьёт пустые стёкла.
А мне бы жизнь сейчас другую,
Войдя в разорванные окна.
Мне только б времени побольше
И на груди твоей погрется,
А стрелки на часах всё тоньше...
В моей груди не бьётся сердце...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=41072
дата надходження 30.09.2007
дата закладки 12.09.2013
Стою в метро и губы сжав
Смотрю прохожим в лица.
И как же мне хватило сил
С тобою вновь проститься?
Молчанье пусто и свежо
Над головой повисло
Расстаться снова нужно нам,
В чём я не вижу смысла!
Усталость гнёт к земле сырой.
Пророчено судьбою.
А мне опять хватило сил
Заплакать пред тобою...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=41595
дата надходження 05.10.2007
дата закладки 12.09.2013
Я не люблю признательных речей
От звука их кружится голова.
Пусть ты твердишь, что ты ничей
И я ничья.
Я не схожу с ума от твоих ласк,
Мне суждено остыть, я всё учла.
Не существует слова "ты" и слова "нас",
Ведь я ничья.
Сквозь слякоть, щебета ручья
Ты уходил в толпу от серых дней...
Как жаль, что я теперь ничья,
И ты ничей...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=42052
дата надходження 09.10.2007
дата закладки 12.09.2013
Осень листьями играет.
Седина.
Шатко двери открывает
Пелена.
Ты с опущенной главою
Позади.
Сердце стонет, отпускает.
Уходи...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=42056
дата надходження 09.10.2007
дата закладки 12.09.2013
Нет одиночества во мне,
Но я, увы, лишь ошибалась,
В догадках сумрачных терялась
И часто плакала во сне.
Нет одиночества в тоске,
Средь злых мучений прозвучало,
А в тишине печаль кричала
И рикошетила в виске.
"Нет одиночества в любви" -
Смиряясь с ложью я сказала,
Себя тоскою истязала,
Забыв познания свои.
Нет одиночеству конца,
Когда обожжены сердца...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=68791
дата надходження 13.04.2008
дата закладки 12.09.2013
Щастя не довге,як мить грозова,
Прийшов ти веселкою в моє життя,
Хмарні думки розвіялись вітром
Сонце всміхалось привітно-привітно.
Іду попри берег,море хвилюю,
Хвилі торкаю,сильно хвилююсь.
Нині востаннє бачу це небо,
Я буду скучати,хоч знаю... Не треба
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447822
дата надходження 07.09.2013
дата закладки 07.09.2013
Далеко еще до стужи,
Берегите ваши души,
Берегите ваше сердце,
берегите ваши сны...
И хотя дороги строже,
всё мрачнее и дороже...
Верьте вы,что Бог поможет,
Вам добраться до весны!
Не смотрите же,что растеряли,
Вы-поемы,я -сандали,
Пока до небес дошли...
Верьте вы,что нас Тут ждали,
И спасали от петли!
Это ничего,что мы познали,
Горечь разочарований,боли,слёз...
Верьте вы,что нас спасали,
От грядущих мук и гроз!
Еще далеко до стужи,
Берегите ваши души,
Берегите ваше сердце,
берегите ваши сны...
И хотя дороги строже,
всё темнее и дороже
Верьте вы:любовь поможет,
Нам добраться до весны!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447832
дата надходження 07.09.2013
дата закладки 07.09.2013
Осінь мені і радник, і ліпший друг.
Лист, пожовтівши, лягає на темний ґрунт,
голі кінцівки дерев підпирають небо,
що від дощів розм’якло. Така потреба
осені у рівновазі, та тільки ця
нібито щойно від самого Творця,
й міцно тримає в сильних своїх руках
першопрохідця осінній архіпелаг.
Я піднімаю комір свого пальта
і відчуваю - вітер у мене впліта
звуки низькі, об’ємні – осіннє стерео,
а літнє соло… так вітер, напевно, стер його…
Колір тепер за форму і за сюжет,
в осені це, взагалі, основна з прикмет…
Осінь – не просто час, це поняття ширше,
…певно, тому і пишуться кращі вірші.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447836
дата надходження 07.09.2013
дата закладки 07.09.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 07.09.2013
Манить, чарує, шепоче,
Душу доводить до сліз
Все, що забутись не хоче,
Що пам`ятаємо скрізь.
Радість дитинства і маму,
Рідний вишневий садок,
Першу любовную драму,
Рідної хати димок.
Руку ласкаву й сувору,
Татів пекучий тютюн,
Вперше пішли як із двору,
Щоб мандрувать по життю.
Роси холодні ранкові,
Сіна п`янкий аромат,
Мамині пісні чудові,
Мудрість традицій та свят.
Горе, розлука навіки,
Пустка в оселі батьків,
Стулені смертю повіки,
Розмах здивованих брів.
Прикрі невдачі та зради,
Біль за байдужість і страх,
Добрі та мудрі поради,
Діти малі на руках.
Все, що було колись з нами,
Збіркою є відчуттів,
Нашими править думками,
Вчинками й щирістю слів.
Пам`ятне тихо шепоче,
Нас не лишає й на мить,
Плаче, сумує, регоче,
Все научає як жить.
27.05.03.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434401
дата надходження 30.06.2013
дата закладки 06.07.2013
З неба сіють холодні осінні дощі,
Розпускають тумани свої мокрі коси
І охоплює сум всі куточки душі,
Що за літечком красним настануть морози,
Постарієш на рік, підеш мо` в небуття
І залишиться світ цей навічно без тебе,
Що такі невблаганні закони життя,
А тобі недороблене кінчити треба.
Всі смакоти життя скуштувати не зміг,
Не пізнав, не зумів, не вдалося зробити,
Все життя працював, а на скроні впав сніг
Й не дає докохати, не дає долюбити.
З неба сіють холодні осінні дощі,
Розпускають тумани свої мокрі коси
І охоплює сум всі куточки душі
І в молитвах спасіння у Господа просиш.
12.09.04.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435573
дата надходження 06.07.2013
дата закладки 06.07.2013
Я не закохана... О ні, я не кохаю...
Хіба помріяти люблю під чашку чаю.
Дві грудки цукру та лимон, щоб ледь кислило...
Хоч, знаєш, було і таке, що й я любила...
То, звісно, в школі ще було... Любов дитяча...
Вона невинна ще була і геть незряча..
Той хлопчик певно і не знав, що я існую...
Я ж позітхала місяць-два і все забула.
Та це було колись... давно... Тепер немає.
Я не закохана. О ні, я не кохаю...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423175
дата надходження 06.05.2013
дата закладки 06.05.2013
Как обычно приходит рассвет
В сине-белой рубашке из снега,
На тропинках невидимый след
Оставляет от быстрого бега.
Прилетают к окну воробьи,
И дерутся за хлебные крошки.
Коготочки припрятав свои,
Хитро щурится рыжая кошка.
День приносит заботы с лихвой,
Рассыпается снегом по крышам,
Наполняет хрусталь синевой,
И замерзшие ветви колышет.
Измотавшись, клонится ко сну -
Слишком короток он и застенчив.
А усталость, скользнув по окну,
Опускается тихо на плечи.
Ночью время воротится вспять
В недописанный стих. До рассвета,
Как обычно, я буду скучать,
Только ты не узнаешь об этом...
15.02.2012г. 23:45
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314351
дата надходження 16.02.2012
дата закладки 04.05.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 14.03.2013
Як перемучилась тобою,
Ділила вічність лиш на двох.
Як перекроїла всю долю
Лиш двоє знають: я і Бог.
Як перевтілилась в незриму
Таку пресвітлу самоту.
Де інші всі навік чужими
Ставали раптом там і тут.
Вдивлялись очі в порожнечу,
Шукали руки нащось... Нащо?
Як від зітхань здригались плечі,
Ти не дізнаєшся нізащо.
Ти не почуєш (бо не треба)
Такого таїнства покути.
За все, що було вищим неба.
За все, що й досі незабуте.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333575
дата надходження 27.04.2012
дата закладки 11.01.2013
Я не люблю, коли йдуть, та за осінь лиш рада,
Бо неможливо чіплятись за неї весь час.
Хай вже згоряють хвилини іще листопада.
Осінь чужа. Та й її уже досить із нас.
Хай вона йде. Знай: мені анітрохи не шкода.
Все, що тоді принесла, - сподівання і біль.
Може, для неї ця гра - то була насолода.
Осінь на рани так щедро насипала сіль.
Хай би минала пошвидше. Бо скільки вже можна?
Холодно в руки, кусають вітри за живе.
Осінь - улюблена, але, як бачиш, не кожна,
Хоча завжди починає щось справді нове.
Я не люблю, коли йдуть, та за осінь лиш рада.
Не сподіваюсь, що буде казкова зима.
Просто чекати - то дуже сумнівна розрада,
Але ще гірше, як того чекання нема.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379584
дата надходження 22.11.2012
дата закладки 22.11.2012
Я втомилась чекати. Чекати на те, що колись
Ти вечірнім дзвінком знову з"явишся в мому житті.
Теплі спогади літа із серця вулканом лились.
Ми закохані бУли. Шкода, що тепер вже не ті.
Я втомилась кохати. Кохати тебе, як міраж.
Ти не мій ідеал, тож чому лиш тебе я чекаю?
На прозорому небі малюю розбитий вітраж.
Ти потрібен мені. А для чого? Для чого, не знаю...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317792
дата надходження 29.02.2012
дата закладки 21.10.2012
Вже осінню запахло. Як тоді.
І кожен день дощами плаче небо.
Я майже не сумую по тобі,
Та знаєш, мені холодно без тебе.
І губи, і обійми, і слова
На відстані так легко призабути.
Ти навіть не з"являєшся у снах,
Та знаєш, я б хотіла поруч бути.
Вже осінню запахло. Як тоді.
І кожен день дощами плаче небо.
Я майже не сумую по тобі,
Та знаєш, я чекатиму на тебе.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354497
дата надходження 01.08.2012
дата закладки 08.09.2012
Сьогодні я святкую День Розлуки.
Від випитого - хочеться у космос.
Назавжди відпускаю твої руки -
Від зайвого відмовитись так просто.
Не бійся. Я війни не починала,
Хоча і розбомбила все навколо.
Я чиста. Я ніколи не кохала.
А все, що сталось - сталось випадково.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353135
дата надходження 26.07.2012
дата закладки 08.09.2012
Пробач – зникаю. Вільне поле бою.
Сам із собою зустрічай розмай.
Навіки пам'ять сповнивши тобою,
Сьогодні відпускаю. Прощавай …
Посеред поля – одинокий сонях –
Яка дзвінка, велична самота!..
Лишаюся промінням у долонях
І тугою в нескошених житах.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339240
дата надходження 22.05.2012
дата закладки 26.05.2012
Хмільні пісні озвучує струна –
В моєму серці - музика весняна.
Поглянеш - то гучнішає вона
І дихає - незрима і духмяна.
Уранці – рано жду свою весну
і гріюся у гніздах журавлиних!
Нахлинуло – сьогодні не засну,
бо мрію про обох, але єдиних...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333839
дата надходження 28.04.2012
дата закладки 28.04.2012
Нам знову по вікнах транслюють одні снігопади..
Так і звикнути можна до холоду, до порожнечі.
Пам"ятаєш ми мріяли, щоб на долоні сніг падав?
А зараз так хочеться зникнути... Хочеться втечі.
Сипле сніг... І ти знаєш, між нами ніяка весна.
Трохи дивно між мрій, які начебто і не здійснились..
Не збагну, чому кажеш, що я провинилась сама -
Нам однакові сни про минуле непрохано снились.
Сипле сніг.. А я вірю, що ти розлюбив ненароком
І пробачу усе... Навіть скоїний гріх, навіть біль...
А я ж поряд, поглянь! Я від тебе лише за півкроку...
І весна... Але знаєш, між нами, чомусь, заметіль.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329833
дата надходження 12.04.2012
дата закладки 13.04.2012
Ми знов на Ви, але ти мій навіки.
Змиває дощ утомлені сліди...
Помовчимо - не піднімай повіки.
Цілюща тиша - ліки. Лиш не йди.
Отак лишись у пам'яті - коханим.
Дозволь ще мить подихати удвох,
Допоки в серці не відкрились рани
І не проріс гіркий чортополох.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329076
дата надходження 09.04.2012
дата закладки 10.04.2012
Здавалося, що сонце не погасне
і вічно пломенітиме в очах,
що цілий світ - для нас, і небо ясне
веселкою заграє у дощах.
Але у ніч, коли цвіли морози -
Я загубила мрії про весну.
Де була ніжність - пролилися сльози:
Таки посмів покинути одну...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325354
дата надходження 26.03.2012
дата закладки 29.03.2012
Безквітна знов... Пошарпана вітрами..
Без сонця і мізерного тепління..
Побитими і босими ногами
Ступає по калюжах і камінні.
Холодні каплі стукають по вікнах..
Похмуре небо витріщило очі..
Така сумна і трохи жалюгідна..
Прийшла Весна.. Прийшла тієї ночі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314860
дата надходження 17.02.2012
дата закладки 18.02.2012
Осень роняет последние слёзы,
Может, от грусти, что время расстаться.
Хочет она на денёк задержаться.
Только обрезали осени косы
Ветер холодный, ночные морозы.
Где-то утихли последние споры.
Эхо молчит на соседней опушке.
Осени дней не считают кукушки.
Кроны берёз, словно старые вдовы,
Вниз опустили уставшие взоры.
30.11.-4.12.2011г.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299896
дата надходження 14.12.2011
дата закладки 20.01.2012
Вже не душа.. Суцільна рана.
Любов - війна. Ми - ветерани.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306097
дата надходження 12.01.2012
дата закладки 13.01.2012
Де рветься нитка - хтось один згоряє.
Тоді на рани - інший сипле сіль.
Любов жорстока... Іноді вбиває.
Вбиває все... і залишає біль.
Де рветься нитка - значить було тонко.
Значить не варто вузлики в"язати.
Не мають сенсу зламані стосунки.
Смертельнохворе - вже не врятувати.
Де рветься нитка - плакати не треба,
Щоб не пекло пораненій душі.
Де рветься нитка - потай рветься небо.
Де рветься небо - пишуться вірші.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305606
дата надходження 10.01.2012
дата закладки 10.01.2012
Малюю серце на вікні.
Сміюсь крізь сльози.
Тебе нагадують мені
Весняні грози.
Кусаю губи і лечу
До твого неба,
Та наче сніг, зриваюсь вниз,
Від слів "Не треба".
Ховаю очі, бо брехня
Безжально коле....
Я не зізнаюсь, що люблю,
Тобі ніколи.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299308
дата надходження 11.12.2011
дата закладки 08.01.2012
Просто йди... Я вогнем спалахнула.
Не дивись... Це не твоя біда...
Я тебе зрозуміла, збагнула...
Я - вогонь... Ти не мій... Ти - вода.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304003
дата надходження 03.01.2012
дата закладки 08.01.2012
Смотри, как падают листья,
Что так нарядны предсмертно -
Их красота бескорыстна,
Как девы, единому верной.
Их жизнь коротка, но прекрасна,
Сезоны им - неповторимы.
А нами цикличности властны,
Года, что проносятся мимо.
Осеннее небо - сереет,
А мы - продолжаем жить дальше...
Одни ведь с годами умнеют,
Другие... становятся старше.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298245
дата надходження 06.12.2011
дата закладки 03.01.2012
А ти і досі віриш у дива
Як я? І схожих десь шукаєш й досі?
О, молодість. Вона завжди права
Бо з часом переплавиться у досвід.
Нехай гіркий... Так треба! Не вини
Мене у тому, що жила як знала,
Що гримала розлючено дверми,
Не бігла крізь негоду до вокзалу.
А ти і досі віриш? Ні, мовчи!
Уже не віриш. Відпустив на волю.
І байдуже, що мерзнуть у ночі
Мої ніким не вкриті плечі голі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280833
дата надходження 16.09.2011
дата закладки 21.12.2011
Обличчя справно розмиває час,
Вже й голос твій у тиші розчинився.
А знаєш, я б давно забула Нас,
Якби ж іще ти часто так не снився.
Усе приходиш в дім мій, як колись,
Коли назустріч вибігала боса…
Непрощенний, ти знов мені наснивсь.
Я все забула!
Пам’ятаю й досі….
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225175
дата надходження 29.11.2010
дата закладки 19.12.2011
Проглядає печаль межи тріщин в розбитім люстерку,
Просто більше ніяк, я печалюсь хіба межи тріщин.
Ти наснився мені, так буває. А надто у спеку.
Я не снюся тобі. Бо навіщо?
Діамантиться сміх, розгортається грім у просторах,
І виспівує вітер під зорями раннього Верді,
Ти наснився мені, так буває. А надто у горах,
Я не снюся тобі. З милосердя.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278775
дата надходження 05.09.2011
дата закладки 15.12.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 15.12.2011
Що це, сльоза? Просто крапля –
Відлуння чужого ридання.
Що це, печаль? Просто кваплю
Хвилину тяжкого мовчання.
Що це, слова? Вже нічого
Мене не примусить збагнути.
Тільки надію на Бога
Немов тятиву натягнути.
Тільки примружити очі
Із вірою в щастя буденне
І не боятися ночі,
І не вертатись щоденно!
Що це, сльоза? Просто крапля
Із пям’яті вхоплена часом…
Що це, печаль? Просто кваплю
Цей дощик – осінню прикрасу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297259
дата надходження 01.12.2011
дата закладки 01.12.2011
Тривожна сповідь листя золотого.
Болить душі натянута струна.
Вже не чекаю чогось неземного -
Лише мовчу - покинута, одна.
Безмовна. Недосяжна. Заніміла.
Шалений вітер, сипле листопад...
Яке кому тепер до того діло -
Серця горіли стільки днів підряд...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283547
дата надходження 30.09.2011
дата закладки 27.11.2011
Люблю цю лаву, з довгих хворих ребер,
(Літа її руйнують без жалЮ).
Вона в надії тулиться під верби,
похила спина в написах «Люблю…»
Байдужий дощ полоще ноги хворі,
В набряклу осінь ревматизм проб’є,
В написаних словах чужих історій
згадає лава щось своє…моє.
Згадає всіх закоханих у парах.
Зітхання. Поцілунки. Дотик рук.
Веселий сміх. Романси під гітару,
а ще…згадає гострий щем розлук.
Люблю цю лаву, спогадами вкриту,
у теплих краплях-росах з кришталЮ.
Спинюсь. Присяду в листя з оксамиту.
Не вернеш. Розумію… а люблю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276634
дата надходження 23.08.2011
дата закладки 27.11.2011
Перегоріла лампочка в під’їзді.
Ну що такого? Так, перегоріла…
І всі думки, як босоніжки чисті
Потрапили у темряви чорнило.
А ти ідеш навпомацки потроху.
Ну що такого? Скількись-там сходинок!
Можливо, хтось насипав тут гороху?
Можливо, хтось наклав тут намистинок?
І от крокуєш, ніби по безодні,
Немов сліпий із арбалетом в тирі,
Бо ж ти не знав, що поручні холодні,
Що сімдесят два кроки до квартири.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296290
дата надходження 27.11.2011
дата закладки 27.11.2011
Я могла б розказати, як ніжно цвітуть хризантеми,
Як доспів виноград – з нього вийде солодке вино…
Все-одно за вікном мерехтять незакінчені теми,
А слова, що «все добре», за мене розкриті давно.
Я могла б розказати, як сонце сідає і знає,
Що і завтра йому, наче птахові, знов у політ…
Все-одно наше літо занадто повільно минає
І забути тебе я не зможу ще тисячу літ.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278358
дата надходження 02.09.2011
дата закладки 19.11.2011
Вона не буде стримувати сліз,
Коли твій сніг збиватиме з дороги.
Спаливши за собою вкотре міст,
Жбурне розбитим серцем тобі в ноги.
Болітиме спустошена душа…
Ніколи її губи не всміхнуться.
Твоя провина, що вона пішла,
Твоя провина, що не зможе повернутись.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281483
дата надходження 19.09.2011
дата закладки 17.10.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 17.10.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 17.10.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 17.10.2011
Оступившись, сломала ногу.
Изобилие сна.
По себе оставь тревогу,
Дальше я одна.
Ставь будильник вновь на 8.
Серая стена.
В городе окно - там осень.
Плачет тишина.
Вовсе нет у счастья нюха.
Дождь. Окно. Фонарь.
Между стеклами труп мухи.
Скоро уж январь...
Проживу на зло гнетущим.
Улицы. Мосты.
Стану ветром, пыль несущим.
Разорву холсты.
Жаль, что головы прекрасны - слишком уж пусты.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279876
дата надходження 10.09.2011
дата закладки 10.09.2011
Музика Віктора Оха.
На розі в маленькій кав'ярні,
Де янголи плачуть сумні
На ніжних картинах примарних...
Де тануть свічки на стіні,
Сльозами стікають додолу,
Розгойдують тишу хмільну...
Малесенький затишний столик
У тінях гардин потонув...
Там стрінуться наші долоні
І пальці сплетуться тонкі,
І з кошика маки червоні
Нам зронять легкі пелюстки...
І я,неймовірно щаслива,
В очах твоїх карих втону!
І променів сонячна злива
Заллє потемнілу стіну!..
І може всі давні оскоми
Ця зустріч загоїть мені
В кав'ярні, до болю знайомій,
Де янголи плачуть сумні...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273850
дата надходження 06.08.2011
дата закладки 30.08.2011
Ідеш,то йди!Неволити не буду
І не заплачу(Господи,прости!)
Твоя любов,жорстокіша за Вуду,
На трупах мрій звела свої мости
До мого серця,краплею отрути
Розбавила ночей п'янких нектар!..
А я не вміла правду осягнути
І до землі спуститися із хмар...
І заблукала в нетрях безпросвітних,
І не вернула поспіхом назад...
Моя любов залишилась у квітні,
Твоя втекла в холодний листопад.
І погляд твій залишив безнадію-
Без зайвих слів він все мені сказав.
Ідеш,то йди...Тримати не посмію,
Хіба що блисне зрадницьки сльоза...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275368
дата надходження 16.08.2011
дата закладки 30.08.2011
Розвійся десь серпневими стежками,
В гаях тінистих,де тополі й клени,
Та тільки не вертай назад до мене,
Бо ще люблю,ще марю до нестями!..
Бо ще горю і згаснути не можу,
І розвінчати з літом не дозволю,
Як листопад розвінчує тополю
З пожовклим листям.Що це?Воля Божа?
Чи то моє розпачливе сумління?
Ні,не вертай,розвій,спали,зітри
Всіх наших днів барвисті кольори!..
На них вже,мабуть,паморозь осіння...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275713
дата надходження 18.08.2011
дата закладки 30.08.2011
Коли блукаєш ти в моїх думках,
нічна зоря тремтить як в лихоманці,
а вітер мрій танцює дикі танці
і цілий світ тоді в моїх руках,
коли блукаєш ти в моїх думках…
Коли цілунком дихаєш мені
у спину вітром, струшуючи листя,
зриваючи з очей сльозинки чисті,
я оживаю сонцем уві сні
і оживаєш сонцем ти в мені!
Коли приходиш ти у мої сни,
сідаєш на краєчку мого ліжка,
я п’ю до дна хмільну твою усмішку
і небо вмить стає мені тісним,
коли приходиш ти у мої сни.
Коли тобою плаче зорепад,
роса сльози тремтить у павутинні
і воскресають ніжності світлини,
напившись сил очей твоїх свічад...
І знов тобою плаче зорепад…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277852
дата надходження 30.08.2011
дата закладки 30.08.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 26.08.2011
Вот и все. За холмы закатилась луна.
И остатками свеч догорает в чужих поцелуях...
Обними меня, милый ..Я сегодня опять влюблена...
Я сегодня живу! От земли отрываясь, танцую...
Ещё спишь? Только я всё никак не смогла...
Я осталась в тебе, - там, где в такт умирают секунды.
Поцелуй меня, милый
(сладко-сладко, совсем не спеша...)
Я сегодня живу! И летаю...
(ведь это не трудно!)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270653
дата надходження 17.07.2011
дата закладки 15.08.2011
Когда-нибудь я в море растворюсь,
к тебе под кожу впитываясь солью,
нечаянной в груди останусь болью...
Я умереть за это не боюсь.
Когда-нибудь я стану за спиной,
и ты,закрыв глаза,меня увидишь,
коснешься - тень...И может быть услышишь
дыхание... Я стану тишиной
Когда-нибудь я все равно уйду
и ты меня из жизни потеряешь...
Но ты ведь даже сам того не знаешь,
как я тебя отчаянно люблю.
Свидетельство о публикации №11107048112
http://www.playcast.ru/view/1613041/e9daba6ecdc6ddabd63691a6dcb63a7706bd3279pl
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268569
дата надходження 04.07.2011
дата закладки 15.08.2011
Я не хочу днів минулих
Повернуть назад.
Просто осінь. Просто вулиць
Сірих листопад.
То безбарвність і тумани,
То ясна блакить.
Хоч загоїлися рани,
Та в грудях – щемить.
Тиша вранішнього міста,
Блиск останніх зір
І кружляючого листя
Гомінливий вир
Не розтанули, як спогад,
А в моїх думках
Вкарбувались. Ця дорога,
Безкінечний шлях,
Тиша, спокій, порожнеча…
Серця вічний щем
Не забрав з собою вечір
І не змив дощем.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256901
дата надходження 30.04.2011
дата закладки 12.08.2011
Листьев нет, лишь клубочки омелы
Притаились на голых ветвях,
И Луны обнаженное тело
Почивает в густых облаках...
Ночь молчит - не завоет, не ахнет,
Лишь вздыхает, бесцветность коря.
Только в воздухе дымом все пахнет -
В крематории листья горят.
За весну осень требует платы,
Продавая печаль на развес.
Пустота. И мой профиль впечатан
В беспросветную серость небес.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257366
дата надходження 03.05.2011
дата закладки 12.08.2011
Бессонница уснула под подушкой,
А Страх уже забрался под кровать.
Воспоминанья шепчут мне на ушко,
Все то, что не дает мне ночью спать.
Открою кран и потекут минуты,
Свет выключу - и Темнота войдет.
И мне не одиноко почему-то,
Так коротаю ночи напролет.
То с Одиночеством пью чай остывший,
То с Тишиной о жизни говорю...
А где-то кто-то, обо мне забывший
С Любовью встретит раннюю зарю...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257548
дата надходження 04.05.2011
дата закладки 12.08.2011
Десь дівається день, в небі місяць жевріє...
Прокидається ніч по ту сторону стін...
Десь будинок той є, де збуваються мрії,
Серед вулиць вузьких, між туманних обійм...
Куди ділось те світло, що вказує шлях?
Що ми будемо далі робити
З болем в серці, що наче той встромлений цвях,
Відбиває в нас здатність любити?...
Просто прагнути чуда - для нас вже не нонсенс,
Це вже краще ніж горе з розбитих надій.
Де ж знайти той чарівний будинок під сонцем
Серед інших, холодних, небесних світил?...
По ту сторону стін ніч продовжує жити...
День скінчився давно...прокидаюсь...зоріє...
Скільки треба ще вулиць мені обходити,
Щоб знайти той будинок, де збуваються мрії?...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253009
дата надходження 11.04.2011
дата закладки 06.08.2011
кашицей серо-молочной они так сегодня нарочно опять наползают на небо...и холод приносят, а мне бы..
тебя. без потери. как жалко, что мы "пролетели"...устали, пропали, нашли - потеряли.. друг друга
неуберегли. душа отболела, остыла, сгорела... замену себе обрели...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273784
дата надходження 06.08.2011
дата закладки 06.08.2011
Больше тысячи слов,
больше тысячи мыслей,
больше тысячи фраз
прокрутить в голове...
Напридумывать снов,
толк которых немыслим,
как нелепый рассказ
о ничейной судьбе...
И не спать, и не ждать,
сны давно улетели
на луну - не вернуть их назад...
Просто думать.
Лежать на помятой постели,
вспоминая последний закат...
И крутиться, вертеться,
обнять одеяло,
сползти на пол и снова залезть.
И возиться
с нежданными ве́стями вяло,
не уставая, придумывать месть...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273764
дата надходження 05.08.2011
дата закладки 06.08.2011
Ще ж пахнуть липи….пробую вірша
(хм…чомусь, здається, пишеться незграбно).
Життя в клітинку виставило шах -
чекає в посмішці єхидно-звабній.
ВискАми - аж натягнута струна -
акорд перебирають пальці стиха.
Від спогадів, мов терпкого вина
чомусь так важко… важко стало дихать.
Крізь листя - сонце в спразі золотій,
Перецвітають у сережках липи,
а я молю у Бога щастя…тій,
з якою полину…і меду випив.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268921
дата надходження 06.07.2011
дата закладки 06.07.2011
Переплелися стрімко у вогні
Жагуча пристрасть, Світла теплі крила:
Торкнули серце промені ясні
І піднялися з полум'я вітрила.
Затанцювали вогники зі свіч
і поєднали нас у зимнім Світі.
Тепер удвох хмелієм - віч-на-віч:
Червнева ніч - таки найкраща в літі!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268390
дата надходження 03.07.2011
дата закладки 06.07.2011
Хто ж знав, що прийдеться в останню дорогу
Тебе проводжати у тузі німій?
Благала щодня і щоночі у Бога,
Аби Ти лишався хоч трішки ще мій.
Любов’ю своєю Тебе рятувала,
За руку вела, мов маленьке дитя.
Та доля жорстока безжалісно жалить
І смерть посилає у наше життя.
Було, видно, мало моєї любові,
Чи, може, занадто у світі цім зла?
Закрив нині очі свої волошкові,
Пішовши туди, де нема вже тепла.
Я вірю, мій Любий, для нас ще постане
Той світ, де ми будем в обіймах весни,
Там більше душі не болітимуть рани
І сповняться всі наші мрії та сни.
Нехай, мій Коханий, минуться для Тебе
Сьогодні страждання і муки усі.
Для Тебе проситиму милостей в неба
І зцілення ран – для своєї душі...
23 червня 2001р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266670
дата надходження 23.06.2011
дата закладки 03.07.2011
Прости, но это не про нас
Прости, но это все не с нами
Как недосказанный рассказ
Обрывком фразы тлеет память
Ты не допил свой горький чай
Чужая ночь тебя согреет
Ты помолчи, боль онемеет
Прости, а хочешь не прощай
А дальше? Дальше будет кто-то
Когда-то с кем-то где-то там
И лодки наши для чего-то
Причалят к разным берегам
И будет все, о чем мечталось
И время в порошок сотрет,
Развеет по ветру усталость,
Обиды, сердце заживет.
Смеяться будут чьи-то дети
И сниться будут чьи-то сны
И ночь отступит на рассвете
И скажешь ты кому-то «мы»
Однажды станем вдруг друзьями
И бросишь в вихре общих фраз
Как хорошо, что все не с нами
Как хорошо, что не про нас
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268038
дата надходження 01.07.2011
дата закладки 01.07.2011
Дві дороги назад.
На вустах тільки залишки слів...
Й захлинається сад
Від холодних,нестерпних дощів.
І стікає вода
По слизьких і розмоклих гілках.
Може крок,може два-
Ми з тобою по різних стежках
Розтікаємось знов,
Як по тих розгалужених венах
Розтікається кров!..
Я сьогодні твоя наречена,
А вже завтра-ніхто,
Тільки спогадів крихітний жмуток!
Відчуваю нутром
Твій невдало прихований смуток.
І лікуюсь вином,
Заспиртовую душу і тіло...
Відболіло давно-
Ностальгією все відболіло.
Дві дороги назад.
Хто підкаже,як вибрати долю?
А трояндовий сад
Захлинається й плаче од болю...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268054
дата надходження 01.07.2011
дата закладки 01.07.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 01.07.2011
Поети вмирають часто,
Частіше, ніж не поети.
Їх душі летять у небо,
Їх руки, неначе крила, -
Завжди потребують лету.
Поети вмирають просто,
Мов листя летить з берези.
Надворі холодна осінь,
Остання, немов самотність, -
Єдина сестра поета.
Поети вмирають зранку
Без пляшки, що на похмілля,
Без мрії, яку потрібно
Чекати й шукати знову,
Неначе нову повію.
Поети вмирають швидко –
Їм ніколи жити в прозі,
Бо вічно в напівдорозі,
Бо Муза стоїть на розі
Зі словом, що було першим.
Поети вмирають рано,
Їх треба любити нині,
Бо прісно вовіки вічні
Їм вже не потрібні будуть
Ні квіти, ні поцілунки.
Поети вмирають вічно,
Бо вічно шукають смерті,
Бо надто вони відверті
І надто безпосередні,
А бути потрібно іншим.
Поети несуть на плаху
Свою лебедину пісню,
І осені радість пізню
Уже не встигають пити…
Поети не вміють жити.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267476
дата надходження 28.06.2011
дата закладки 28.06.2011
"Пробач мені"-прошепотіли губи...
І небо розлетілось на шматки...
"Пробач мені"... Так холодно і грубо,
Як дотиком безжальної руки.
"Пробач... Я йду... Не треба зупиняти...
Ти ще полюбиш сильно,назавжди..."
Пусті слова,не треба їх казати,
Ти краще помовчи і просто йди.
"Пробач мені" сьогодні забагато...
Це прірва із обірваних надій,
Це наче крила раптом обірвати
І геть жбурнути душі наших мрій.
"Пробач мені...-тепер це навіть смішно,-
Ти не турбуйся... Ти лише не плач..."
Коли душа ридає безутішно,
Нащо мені,скажи,твоє "Пробач"?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256204
дата надходження 26.04.2011
дата закладки 28.06.2011
Я часто стала падати із неба,
Не втримавшись за той промінчик раю.
Не долетівши спогадом до тебе,
Чеканням упокорена стихаю.
І смуток загляда мені у вічі,
Такий до сліз болючий і невтішний.
Самотній день змінить самотній вечір
І дише холод на землі цій грішній.
Спинись на мить, щоб почуття спинити!
Я ще люблю, мені так мало треба :
Із хмар до мене спробуй опуститись
Й візьми назад на своє сьоме небо.
2008р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263651
дата надходження 06.06.2011
дата закладки 28.06.2011
Я слів твоїх боюся,
Що ти вкладеш до рим...
Я болем обпечуся
І відчаєм твоїм.
Спинити не зуміла,
Хоча ти не втікав...
Слова в душі зітліли,
Потрібні всі слова.
Лиш "хочу" і "не можу"
Змагаються в мені...
Та більш не потривожу,
Захочеш - і вві сні.
Я просто так стомилась :
Спокуси, каяття...
Пробач, я загубилась
Між віршами й життям...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265095
дата надходження 14.06.2011
дата закладки 28.06.2011
Залишу слід сльозою по щоці,
Слід не навмисно завданого болю...
Була й нема рука в моїй руці...
Не вміємо обманювати долю.
Залишу смак цілунку на губах,
Тремтячий дотик пальців на прощання...
Собі залишу образ твій в думках
І смуток нездійсненного бажання.
Залишу дощ, що б*ється у вікно,
Білих троянд нектарне розквітання,
Зі смутку й радості п*янке вино...
Нащо ми один одному? Питання...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265373
дата надходження 16.06.2011
дата закладки 28.06.2011
Цей дощ неспроста, його краплі занадто вагомі,
Такі безутішні,що душу проймають до болю...
Ми стрілись на мить і здалося - давно вже знайомі,
Та мимо пройшли,в світ ілюзій на пошуки долі.
Два стомлені серця жаданої мрії злякались
І в дощ утекли, щоб в своїх міражах знов пропасти.
А небо тремтіло і впасти хотіло здавалось :
То ангели плачуть за нашим утраченим щастям.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267054
дата надходження 26.06.2011
дата закладки 28.06.2011
Дні промайнули і канули в Лету...
Марення темнії лізли у сни.
Серце кричало у темряві: «Де ти?!»
Не відпускай, зачекай до весни….
Злість, мов гадюка, у серденьку вилась,
Але раптово змінилося все:
Стежка до тебе навік загубилась -
Наче приснилось коротке ессе…
Ранок безжальний забув запитати –
Як розпочати його мені знов.
Мушу устати, темряви грати
зняти із долі – хай квітне Любов.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245251
дата надходження 06.03.2011
дата закладки 27.06.2011
Напружено мовчу. Вокзальна тиша
Не дише, співчуваючи з пітьми...
Давай, хоч мить побудемо дітьми,
Скажи ще раз: "Не бійся! Не залишу".
Де наше завтра, хто навчить чекати?
Минеться час, не будемо на "ти",
Крізь дикий біль насмілилась піти,
Крізь щем душі навчилася мовчати.
Розлуки біль на Львівському пероні.
В міцних обіймах ніжності тону.
Я проклинаю,чуєш,цю весну,
Повільно відпускаючи долоні...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267347
дата надходження 27.06.2011
дата закладки 27.06.2011
А ти мені навіщось дорікнув:
«Що не рядок – любов, любов, кохання…»
(Наталя Горішна)
…Не треба, милий, зайвих нарікань,
Що знову душу снігом пополощуть,
Що є відбитком смути і страждань,
І вічних почуттів уламки, мощі.
Хіба тебе болять мої вірші?
Вони – німі осколки серед бурі,
Вони – забиті пилом стелажі,
Що так тебе безжалісно одурять…
У тих віршах, де я – чиясь любов,
Де серце тільки гріється думками,
Де мрії визволяються з оков,
З широкими своїми рукавами…
Чи там де я, чи там тебе нема?
Це ти – у кожній літері і комі…
А ти сказав: «Поетом будь сама»,
А я ж тебе так кликала на поміч…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265974
дата надходження 20.06.2011
дата закладки 23.06.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 23.06.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 23.06.2011
Будуть сніги за снігами стривожено падати
І накривати загублені наші сліди...
Дивним мереживом і візерунками вабити
Буде мороз на прозорім, холоднім вікні...
Буде, скупою на фарби, розлука здаватися.
Втіхою зустріч впаде на старий клавесин!
Буде тихенько, навшпиньках, до нас підкрадатися
Вогник зелений нічного, міського таксі.
Вийду тебе проводжати у ніч хуртовиною...
Вітром колючим ущент розіб’ю циферблат!
У камуфляжі зими стану враз невловимою
І обертатиму стрілку «прощання» назад...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243113
дата надходження 24.02.2011
дата закладки 23.06.2011
Вірш читає Ігор Стожар.
Плейкаст можна подивитися тут:
http://www.playcast.ru/view/1597964/ba476fc2b48e2d6115c929a5f1cc3b7783564e9epl
Хтось тихенько постукав в вікно.
Моє серденько затріпотіло...
Я принишкла й повірить не сміла.
Я тебе так чекала давно!
Раптом стукіт той майже затих.
Чую ніжно і звабно шепочеш:
"Зацілую тебе, мила, хочеш?
Пригорну у обіймах палких!
Бо немає такої, як ти,
Ти для мене найкраща у світі!"
Відчиняю вікно... Запах квітів:
"Чом не зміг ти раніше прийти?
Де ти був, де блукав по стежках?"
Я дивлюсь, і нікого не бачу.
Чи то дощ, чи то може я плачу...
Лиш холодна вода по щоках...
Постучал кто-то тихо в окно.
Мое сердце вдруг затрепетало.
Я притихла и еле дышала,
Я тебя ожидала давно.
Неожиданно стук тот притих.
Говорит кто-то, слух мой лаская:
"Зацелую... Ты хочешь, родная,
Очутиться в объятьях моих?"
Не встречал я такую, как ты!
Нет подобной тебе во всем свете!
Открываю окно... Вольный ветер...
Никого средь ночной темноты.
Гром гремит, небо все в облаках.
Отвернулась, глаза свои прячу.
То ли дождь, то ли, может, я плачу...
Мокрый след на горячих щеках.
ІІ варіант:
Чи здалося, чи стук у вікно...
Чом же серце так затріпотіло?
Я принишкла й повірить не сміла,
Я тебе так чекала давно.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266023
дата надходження 20.06.2011
дата закладки 20.06.2011
Не срывай вуаль с моего сердца:
Много ран там, боли и потерь.
Просто посади и дай согреться -
Этого достаточно теперь.
Не целуй уставшие ладони,
Не срывай перчаток с моих рук.
Лучше поиграй на саксофоне,
Нежно завораживая слух.
Потуши торжественные свечи,
Лунный свет оставь только вдали...
И накинь платок на мои плечи,
Взглядом приласкай и обними.
Не бросай к ногам моим подарки -
Их не окупить мне никогда.
Не купай в речах любовных, жарких...
Мне сегодня ближе тишина.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265693
дата надходження 18.06.2011
дата закладки 19.06.2011
Відео ролик на цей вірш можна подивитися тут:
http://www.youtube.com/watch?v=hTlJz42K6rE&feature=mfu_in_order&list=UL
Понад шляхом вишні. Ягоди червоні
Спогадом солодким сиплються в долоні.
Кучеряві крони вітерець гойдає.
Йду селом до хати, що мене чекає.
Сиротою хата тужить між тинами,
Стежка край городу вкрилась полинами.
Повно у садочку чебрецю та м'яти,
Та ніхто в садочок не іде гуляти.
Стіни похилились, обвалився комин.
Птахом білокрилим затріпоче спомин.
Я живу у місті, де авто й крамниці,
Та мені і досі хата рідна сниться...
...Якщо вийти з хати - моріжок зелений,
І маленький песик лащиться до мене.
Повагом гусята двір перетинають,
А малі курчата квочку доганяють.
Посеред подвір'я дідова криниця.
Я спішу до неї, щоб води напиться.
Пломеніють ружі, сонце припікає...
Там моє дитинство досі ще блукає.
Слухаю зозулю, що віщує роки,
Відчуваю в серці тугу і неспокій.
Через тин старечий явір заглядає.
Може, він дорогу у дитинство знає?
07.06. 2011р.
Для ілюстрації використано фото із Інтернету
http://s45.radikal.ru/i110/1002/18/7678baa74685.jpg
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263824
дата надходження 07.06.2011
дата закладки 07.06.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 29.05.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 28.05.2011
Мій милий Львів сьогодні побілів,
Замерз мій Львів і вкрився білим-білим,
Шкода лиш, що морозу мало слів,
Я б не дала знущатися над милим!
Мій любий Львів, коханий білий Львів
Замерз увесь - болить тобі, мій рідний?
Мій бідний Львів, ну хто б тебе зігрів?
Не видно сонця, та й людей не видно.
Панянки прикриваються хутром,
У кожухах сховались кавалери,
А Львів увесь під крижаним шатром...
Зігрійте ж місто, де ваші манери???
У грізних левів пара йде із пащ,
Та і зимою леви насторожі,
А у мороз сторожа треба краща!
Сама б взялась - себе ж зігріть не можу...
Моє кохане місто аж дрижить, -
Тепло для нього там багато значить...
Шановне небо, сонцем засніжіть -
Моє кохане щедро Вам віддячить!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167250
дата надходження 20.01.2010
дата закладки 27.05.2011
Початки осені чи залишки весни -
Мені однаково, аби не мокли мешти...
Ти краще мені завтра подзвони,
Щоб я не думала, що ти такий, як решта!
Пробач мене, що дивлюсь звисока,
Пробач, що опустилася так низько!
Й за почуття, що так мене ляка,
Бо закохалась в тебе, як дівчисько!
Пробач мене, що нині не засну!
Пробач, якщо тобі зв*язала руки!
Пробач, що поділила цю весну
На час до зустрічі і час після розлуки!
Що не пускаю в серце почуття.
Що розриваюся між хочу і не можна.
А ще за те, що я розтринькую життя,
І з перемогою лишаюсь переможена!
Злітає в небо вітер, я із ним,
А так хотіла б полетіть з тобою!
Та ти мені хоч завтра подзвони!
Не залишай мене розбитою й пустою!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=97644
дата надходження 14.10.2008
дата закладки 27.05.2011
Якщо вже зовсім чесно – не ванільна,
Люблю життя, і до свободи ласа…
І коли серце знову стало вільним –
Вже не спішу кричати «Вільна каса!»
Бо дишеться без зайвого в легенях,
Бо спиться уночі, і йде робота –
І хоч навколо й розвелось мішеней,
Та от стріляти зовсім неохота…
І трохи нудно бавитись у фею,
Тому я навіть чари призабула…
І каса вільна, тільки толку з неї,
Коли касир узяв собі відгула…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261913
дата надходження 27.05.2011
дата закладки 27.05.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 26.05.2011
Ти прилети з чужого краю
Страшною мухою цеце,
Вкуси мене, нехай вмираю,
Лиш покажи своє лице.
Ти приповзи, зміюко люта,
І задуши мене насмерть.
Я твого тіла вбивчі пута
Коханням виповню ущерть.
Любов — не радість. Тільки жертва.
Смерть від любові — це не гріх.
... Від рук твоїх я хочу вмерти,
Сконати на руках твоїх...
А ні — то хоч пришли отрути
Чи у конверті гострий ніж...
Хотів би я тебе забути.
Та смерті — все-таки сильніш.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259065
дата надходження 12.05.2011
дата закладки 26.05.2011
Траву вчера с утра косили под окном.
Израненная плоть летела во все стороны.
Там горько плакал одуванчик за цветком,
И удивленно с высоты глядели вороны.
Вот так и наша жизнь – с утра и до темна,
Беспечно веселясь, не слышим чьи-то стоны мы...
Не помним и о том, что жизнь всего одна,
А триста лет прожить, способны только вороны.
А ты, мой добрый друг, подумал, как живешь?
Что даришь ты другим – любовь, благословения?
Иль в скучной суете печали раздаешь,
И от тебя вокруг лишь слезы и волнения?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259248
дата надходження 13.05.2011
дата закладки 25.05.2011
Вот и всё. Сколько жизней прожито!
И последняя грань - за окном.
В чей-то рюмке вино недопито,
Кто-то плыть собирался челном.
А кому-то исполнилось двадцать,
Иль исполнилось-бы через год.
Мог бы пару стихов ещё сбацать,
Иль ступать в жизни только вперёд.
Мог учится,работать несложно.
Изобресть в жизни свой антураж...
Ведь в окно прыгнуть каждому можно.
Но(!) у каждого есть СВОЙ этаж!
Свидетельство о публикации №11103300898
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244688
дата надходження 03.03.2011
дата закладки 25.05.2011
"Не зарастёт на сердце рана,
Прольётся чистыми слезами,
Не зарастёт на сердце рана -
Прольётся пламенной смолой..."
(А. Кочетков)
Двадцатипятилетию Чернобыльской катастрофы посвящается
***
Плакало сердце, с душой удручённой в обнимку,
Капельки скорби ладони судьбы орошали...
Девочка лет десяти на любительском снимке
В небо глядела, как будто его вопрошала
О невесомом, мечтами навеянном счастье,
Светлом, как утренний сон, и незыблемо вечном...
Луг возле берега, девочка в розовом платье
С мячиком ярким в руках и улыбкой беспечной.
Завтрашним утром, пронявшим весь мир до озноба,
Непоправимое, страшное горе случится,
Былью немыслимой с именем жутким – "Чернобыль"
В двери домов роковая беда постучится;
Вечер тревожный негаданный дождь подытожит,
С громом - в апреле такое явление странно,
Девочке в розовом платье под детскую кожу
Боль заползёт и откроет зловещую рану.
Неугасимая, жадная боль, череда операций,
Месяцы, как в полусне, по больничным палатам.
Ей не хотелось уже с обезьянкой играться,
Что подарил добрый дяденька в белом халате...
Девочка с мячиком, луг у реки с камышами...
Солнце привычно зарю зажигало над миром.
Время извечный уход в неизвестность свершало,
Слушая звон тишины в опустевшей квартире...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252294
дата надходження 07.04.2011
дата закладки 07.04.2011
Один убит. Другой замучен.
А третий сам себя убил.
Кто скажет мне: чья доля лучше
и чтобы сталось, если б жил
П о э т поныне, видя Музу,
ушедшей нищей на панель,
Россию, бывшею Союзом
и превращённую в бордель.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247500
дата надходження 16.03.2011
дата закладки 16.03.2011
Спіткнулася душа моя на злеті,
Відкрита золотим твоїм ключем.
Я заблукала в сонячних тенетах
І срібноплинно пролилась дощем.
Пропав кудись вчорашній мій неспокій
Під вранішнім рожевим сургучем.
І щастя не здавалося коротким!
І біди десь позаду... За плечем.
У небі переможно грають сурми,
Хмарки лягли на божі терези.
Я пальцями перебираю струни
Віолончелі долі і краси.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247208
дата надходження 15.03.2011
дата закладки 15.03.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 07.01.2011
Как сложно ждать и доганять,
как просто верить в неземное...
И как невыносимо знать,
что тот, кто дорог, не с тобою...
Звонить не просто и молчать...
Страдать у трубки телефона...
Порой, не просто провожать,
шагая нервно вдоль вагона...
Легко молчанием убить...
Не сложно просто отвернуться...
И как, порой, несносно жить...
Простить, поверить и вернуться!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233280
дата надходження 06.01.2011
дата закладки 06.01.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 06.01.2011
Вдох. Дым сжигаемой листвы...
Не прятать слез, жалея об ошибках,
Быть одинокой средь толпы,
Стереть с лица фальшивую улыбку.
Идти неспешно в никуда...
Летят дождинки с неба на ладони.
Вдаль убегают поезда,
А ты стоишь на брошенном перроне...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218375
дата надходження 26.10.2010
дата закладки 26.10.2010
Я режу руки об осколки,
Пытаясь прошлое собрать.
От боли вою, словно волки.
Себе я продолжаю врать.
И след кровавый на снегу,
Как память горького безумья.
От тени я своей бегу
В прозрачном свете полнолунья.
Пустились звери в громкий пляс,
С сарказмом, злобно насмехаясь.
Приманку бросив прямо в грязь,
Я им без страха улыбаюсь.
Я наказать себя могу,
Но разве в том я виновата,
Что мы у Господа в долгу,
А волчья боль - моя расплата.
8.08.2010г.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205082
дата надходження 09.08.2010
дата закладки 11.10.2010