Я рисую тебя робким шумом морского прибоя
Горным эхом, таинственным шёпотом гроз
Тенью леса, что дарит спасенье от зноя
Светлой грустью уставших от ветра берёз...
Я рисую тебя беспокойным мгновеньем разлуки
Очарованным небом, что нас укрывает любя
Неожиданным всплеском грозой порождаемых звуков
Я рисую тебя каждым вздохом прошедшего дня...
Я рисую тебя кружевами морозных узоров
Ароматом цветов и седою каймой облаков
Разноцветной листвою, что землю скрывает от взоров
Ожиданием счастья из детских расплывчатых снов...
Я рисую тебя отголосками звёздных сияний
Ожиданием встречи, туманной надеждой дождя
Я рисую тебя горизонтом, спокойным от края до края...
Своим сердцем, что любит и верит в тебя….
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=145128
дата надходження 13.09.2009
дата закладки 23.05.2011
Іду услід за дивним відчуттям,
Що маю щось нове в житті зробити,
Але не знаю чим це пояснити
І що вчинити із оцим буттям.
Я так живу і далі почуття
Продовжують мене усе косити
Й не можу їх ніяк я упросити,
Щоб дали спокій хоч для каяття.
І крутить все невпинна течія
Та нищить камінь нашого прозріння...
Лиш щось зі мною...Наче я не я -
Немов живу в новому поколінні
І чую, що життя моє нетлінне
Продовжує шукати далі пізнання...
18.09.2010 року Львів
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211487
дата надходження 18.09.2010
дата закладки 18.04.2011
Набір зубів затиснутих в кулак
Міцних та білих, випукло - зухвалих.
Лабети опустивши ,вмить прикляк
Грип типу «А», як ми їх пожвакали.
Цілюща сила в бронхи понеслась
Немов літак з Монако до Бомбею.
Добравшись плевр відтяла чітко: зась
Всім вірусам ! Я – архипанацея!
Не в силі міцність марлевих шарів
Спинити пандемічну шарамигу
Усього кілька в день отих зубців, -
І не хворій тоді, і не оклигуй
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247776
дата надходження 17.03.2011
дата закладки 17.03.2011
Мы одеваем маски. Иногда.
Не то, чтобы мы вечно всюду лгали,
А просто коль случается беда,
Зачем, чтобы о ней другие знали?
Мы одеваем маски. Карнавал
С людской толпой вовеки не сравнится.
И часто ль ты себе сам признавал,
Что видишь только искренние лица?
Слукавив, ты наденешь мне кольцо.
Слукавив, победишь на поле брани.
Где маска кончилась и началось лицо?
Ответ порой не знаем мы и сами.
Жизнь капает, как в колбочку вода,
А смерть всё манит и читает сказки.
Мы надеваем маски. Иногда.
И тут же забываем, где же маски...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227344
дата надходження 08.12.2010
дата закладки 08.12.2010
Чуєш… Мені болять біля серця твої обмани.
Страшно звикнути, що крім нашого в тебе є ще інші романи.
Недописані. Недомовлені. Всюди ставиш три звичні крапки.
Так набридло щоночі жити в царстві пекла твоєї загАдки.
Сни тлумачу давно без сонника. Тільки досвідом. Тільки правдою.
Незважаючи на… і всупереч… буду жити. Нехай хоч зрадою.
Поведінка, можливо, зміниться. А думки?.. Знак питання. Три крапки.
Вічність миті єдиній молиться і благає зміїної хватки.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213726
дата надходження 01.10.2010
дата закладки 01.10.2010
Як я втомилась жити, мов та птаха
З пробитим серцем, зраненим крилом,
Бо кожен крок - неначе крок до плахи,
А кожна мить - лиш ворогу назло.
І сон не сон - суцільне шматування
Душі моєї, вічно на межі,
І кожен день - неначе бій останній,
Де важко відрізнить свої - чужі...
Втомилась від облуди цього світу,
Від подолання прірв нерозумінь,
Від тих, що хочуть так несамовито
Душі моїй сказати - "все, амінь!...".
Напевно, що піддавшись цій утомі,
Душа моя могла би вже спочить...
Та краще, хай мене поб'ють всі грОми,
Ніж ворогам втамую ненасить!
Я не піду, не здамся, не зламаюсь,
Душі вогонь роздмухаю - нехай
Вона щораз, мов Фенікс, воскресає,
Аби життя вдихнути понад край!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213374
дата надходження 29.09.2010
дата закладки 29.09.2010
Далека панно,
дивна, ніжна панно -
неждано
прийшли дощі.
Громи травневі -
мов барабани,
а блискавиці
стинають небо
так невблаганно,
жадана панно...
Я кожен ранок
Вам шлю молитву,
аби світанок
у Вашім серці
не проминув.́
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196136
дата надходження 17.06.2010
дата закладки 09.09.2010
Привіт тобі,
моє дівчисько світле!
Чи нині був
достатньо теплим день?
Чи цілував у щічку
ніжний вітер,
від мене
передав тобі пісень?
Чи усміхались нині
твої очі?
Чи серце билось
збуджено хоч раз?
Ще ні?
То - усміхайся!
Я так хочу!
Щаслива бути мусиш!
Це наказ!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205453
дата надходження 11.08.2010
дата закладки 09.09.2010
В хаосі кипучім,
В одвічному русі
Єдина миттєвість відведена,
Щоб катету стрілася
Гіпотенуза
Пянка, молода,
Рівнобедрена.
Здавалось: ходили
І знались як друзі
Дві скромні, безмовні невинності...
...Відношення катета
Й гіпотенузи
Дійшли до народження
Синуса.
Безсмертні горяни
Іван та Марічка
(Із віком нарешті допетрую)
Творили магічну
Величну і вічну
Поривів сердець геометрію.
Під небом еклектик,
Дивуйсь – не дивуйся,
Я ладен голівоньку втратити,
Щоб знову до тебе
Як гіпотенузи,
Вночі опуститися катетом.
Між пальців піском –
Загадкове рівняння
Та димом у невідь повилося.
Та тверджу усім,
Що відгадка кохання
В Рівнянні Великого Синуса!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208144
дата надходження 28.08.2010
дата закладки 07.09.2010
Одна подруга с мужем развелась
За то, что он гулял с её подругой.
Нашла женатого, им сильно увлеклась…
Но он увлёкся сильно… общим другом.
Послушайте, нас эти - "два в одном"
Не удивят в обычном разговоре.
Да наша жизнь, не сумасшедший дом,
А памятник содому и гоморре!
СОДОМ И ГОМОРРА, два города, упоминание о которых в Библии связано, прежде всего, с исключительной порочностью их жителей. В Книге Бытия они описываются как «города равнины», которые Бог уничтожил «огнем и серой».
*** ПОЖНЁШЬ...
Проговоришь, в сердцах, «что стар, что мал»!
Ну и куда же ты талант свой закопал?
С издёвочкой: а если повторить, на бис?
Ехидненько: весь смысл, пардон, прокис…
И с жутким смехом: стала толстой Пьеха!
И не такая вот какай-то Орбакайте…
И только со слезами на глазах: мне плохо!
Всё из-за этого козла, кретина, лоха…
С таким набором слов и настроеньем
Придётся запастись большим терпеньем!
Лишь истина в цене, продажны лесть и ложь.
И если слово произнёс - посеял, то пожнёшь...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206382
дата надходження 17.08.2010
дата закладки 17.08.2010