Я сильна
Я вільна
Я вперта.
Красива,
Щаслива,
Відверта.
Я - сонце, я - небо, я – зорі
Я – річка, я – поле, я –море.
Я запах дощу, вогню спалах
Я зграя думок в сивих хмарах.
Я – шепіт трави
подих вітру,
вершина гори,
дотик світу.
Я квітка, я ніч, я бажання
Я ранок, тепло, я кохання.
Я крапля, я повінь, я злива..
Я дочка, я мати, дружина.
Я хочу, я вмію, я знаю
Я зможу, я все подолаю
я пісня, сторінка роману
Я перша така і остання.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=84834
дата надходження 19.07.2008
дата закладки 09.10.2016
Острым осколком нежности
Брошусь в лицо пропасти
И над твоей крепостью
Белым откроюсь лотосом.
Перед костром вечности
Я распущу волосы
И застучит преданно
Сердце твоим голосом.
Вкус на губах -смелости,
Солнце в листву просится
Острым осколком нежности
Руки целуем осени.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448807
дата надходження 13.09.2013
дата закладки 08.12.2013
Життя - театр, всі в ньому - актори.
Всі грають ролі вивчені на зуб.
П`янкі розмови й тихий шелест губ
Переступають впевнено пороги.
Всі грають ролі вивчені на зуб,
Читають писані їм кимось діалоги.
Спостерігають вигадані боги
П`янкі розмови й тихий шелест губ.
Читають писані їм кимось діалоги,
Й сценарій цей мені не до душі -
Стандартні сцени, схожі та нудні
Спостерігають вигадані боги.
Й сценарій цей мені не до душі .
Забуду роль свою і не зіграю.
Я збоку плин життя спостерігаю -
Стандартні сцени, схожі та нудні.
Забула роль свою і не зіграю,
Тому сама собі я розпишу життя,
Не буде там ні сліз, ні каяття,
Що збоку я в житті спостерігаю.
Сама собі я розпишу життя,
З коханням справжнім й щирими друзьми,
Із усмішками й радості слізьми,
Не буде там ні сліз, ні каяття.
З коханням справжнім й щирими друзьми,
В житті - театрі, де усі актори,
Переступають впевнено пороги
Із усмішками й радості слізьми.
2 листопада 2011 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324542
дата надходження 24.03.2012
дата закладки 26.03.2013
После
первых холодных дождей
По следам
уходящего лета
Осень, солнечным эхом согрета,
Разбежится желтей и желтей,
Вспыхнет
праздника теплым огнем
В спину
лету – оно обернется
На ходу, и, смеясь, отзовется
Ярким радостным солнечным днем.
Жизни осень…
Уныло скрипят
Жизни оси,
без смысла и цели…
Не горюй, вон уже, заалели,
Обещая чудесный закат,
Облака! ...
а пока только мгла,
Апокалипсис
цвета и света…
Ждешь улыбку прощальную лета,
Ждешь последнего лета тепла.
Ждешь печального праздника торт,
Ждешь, что рыбка судьбы золотая,
Желтым листиком жизнь залатает
Ждешь финальный мажорный аккорд.
Ждешь, - но ветер сильней и сильней,
Ждешь, - но хмурые тучи так низко…
Не простившись ушло, по-английски,
Лето.
Что ж…
декабрь 2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382184
дата надходження 03.12.2012
дата закладки 03.12.2012
Вдивляючись у зоряні долоні,
звіздар верховний пише гороскоп.
А під крилом небесних хіротоній -
Земля на нитці, наче гіроскоп -
описує божественну фіґуру,
хитається, мов маятник Фуко,
а в межичассі хитромудрий ґуру
рихтує долю чорним молотком.
І хай харизма в того хіроманта -
не допоможе - навіть не просім -
наворожити небо в діамантах,
а землю - без фуку- і хіросім.
Щоби були в героях геродоти,
але - не герострат і героїн,
щоби рої отруйної бридоти
не гнали нас із раю до руїн.
Бо щось таки наплутали планети
в панічній втечі від космічних пил -
коли поети - більше ніж поети,
а люди менші за небесний пил.
Та що мені хореї і хорали,
чи в бахромі охровій хорогви -
не хоронили б краще, не ховали
людей у протитанкові рови!
Ерстеди, фаренґейти і рентґени
не розривали б Землю в унісон,
а хробаки хвороботворних ґенів
не пожирали б тіло хромосом!
От, взяв би - й проторив дорогу долі
від наших неспокушених пра-пра
повз пагорби клонованої Доллі
із Прометея Нового ребра,
повз голокости і голодомори,
повз саркофаги і саркоми повз -
хай це мара - за Мармурове море
заради цього я б на пузі повз!..
...А він в полоні планетарних ліній,
спіралей, галактичних перехресть
вирізьблює на Дановім коліні,
неначе меч, пересторожний перст...
травень 2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298548
дата надходження 07.12.2011
дата закладки 07.12.2011
"Быть подобным реке..."
Мануэль Бандейро
Быть подобно реке - омывать, подмывать берега,
И лизать языком леденцы перекатов,
Жадно жаждать дождя, расплавлять ледники и снега,
И тушить, заливая пожары закатов.
Быть подобно реке - жизнь впитать, размешать, растворить,
И по капле любовь, и надежду, и веру
Собирать и струить, и плескаться, журчать..., говорить
И творить...
И парить, поднимаясь душой в стратосферу
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285261
дата надходження 09.10.2011
дата закладки 13.10.2011
Я тебе ні одній не віддам!
Не поділюсь тобою! Нізащо!
Як захочеш ти іншої сам!?
Лиш мені доведи , що так краще!
Як гарнішою буде ніж я!
І гостріші думки линуть в небо.
Як сп*янить чуйне серце твоє,
Лиш таку я підпущу до тебе!
Якщо сонцем залиє твій шлях,
Від вогню її вмлієш раптово.
Замилуєшся нею у снах,
І я піду без зайвого слова!
Я тебе ні одній не віддам!
Не поділюсь тобою! Нізащо!
Як захочеш ти іншої сам!?
Лиш мені доведи , що так краще!
(Пробачте, за неякісний звук при озвучці, писала на швидкоруч)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281695
дата надходження 20.09.2011
дата закладки 21.09.2011
Чому таке ласкаве сонце
розп"яли грати на віконці,
чому таке гаряче серце
побив немилосердний град.
Чому такий веселий вітер
закритий в залі цім довіку,
чому померк весь білий світ,
чому від тіней чорний слід
твої повіки вкрив, як лід,
каменем зрад.
Ми танцюємо далі
наше танго на двох,
в цьому темному залі
нам суддя лише Бог.
Не бійся, я тебе тримаю,
хоч сили тіло покидають,
нам па одне до небокраю,
а там цілющий водопад.
Зіпрись на мене в мить знемоги,
одне лиш па нам до дороги,
забудь про рани від незгод,
до чорта нам цінитель мод,
нам аплодує вже народ
і зорепад.
Ми станцюєм з тобою
наше танго на двох,
в цьому залі обоїм
нам суддя лише Бог.
Спасибі щире, любий друже,
в мені нуртує твоя мужність,
у цьому залі осоружнім
ти вірність лиш один зберіг.
Тримайсь, ще трішки нам до волі,
не піддавайся злому болю,
один лиш крок, один на двох,
у суддів вже переполох,
за нас майдан і господь Бог,
як оберіг.
Ми танцюємо далі
наше танго на двох,
в цьому темному залі
нам суддя лише Бог.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280905
дата надходження 16.09.2011
дата закладки 18.09.2011
Достатньо віри, щоб відкритись,
Достатньо часу для письма,
Забути слово “зупинитись”,
Вдихати міцно те, чого нема.
Зненацька мріяти ночами,
Зненацька слухати чужих.
Кричати бурими вітрами,
Читати тільки непростих.
Довіритися власним силам,
Довіритись усупереч образ,
І спробувати стати дивом,
Й не озиратись раз у раз.
Собі виборювати право,
Собі складати сходи вверх,
Щоб всі вигукували “браво”,
А ти всміхався в той момент.
́
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271219
дата надходження 20.07.2011
дата закладки 10.08.2011
Упал на пол, отжался... сорок раз,
Развел базар стуча перстом по клаве,
Не истину искал, не сторонился славы,
Читал стихи на пляже Балаклавы,
И в юности любил Патрисию Каас.
И в юности любил... Закройте мне глаза,
Стихи вот-вот обрушатся лавиной.
И я вот-вот умру и обернуся глиной,
И ник примерю новый - Бирюза,
И прозвучу я мовой соловьиной.
Навищо это все? Высокие слова,
И вещий голос языка лишенный,
У глобуса кружится голова,
В театре за окном июль умалишенный
Играет ад... И просит каши пшенной
Желудок - мерзкий раб, и он же господин...
Я школьник до сих пор, доживший до седин,
Зубрю, зубрю столетья физкультуру,
Ругаю цезаря, Басё считаю гуру,
И водку по утрам лакаю, как микстуру...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271398
дата надходження 21.07.2011
дата закладки 23.07.2011
Этот лёд никогда не растает,
Он навечно останется тут.
Даже пепел порой улетает,
Только льдинки уже не умрут.
Этот лёд продолжает стелиться
По глубинам заплаканных глаз.
Так давно ничего нам не снится,
Только выжженный стравленный газ.
Мы давно не стремимся остаться,
Мы пытаемся выйти за дверь.
Мы устали всё время стараться.
Мы другие, иные теперь.
Мы не требуем равности с вами,
Нас не надо жалеть и вести.
Мы – другие. Мы выживем сами.
Мы не с вами. Нам не по пути.
Этот лёд никогда не растает,
Он давно разделил наши сны.
Только пепел вокруг всё летает,
Но напрасно вы ждёте весны.
Мы пытались пожать ваши руки,
Но достали лишь грязь каблуков.
Вы – лишь гениев глупые внуки.
Ваша жизнь – лишь полотна кусков.
Этот лёд заморозил все слёзы,
Все сердца стали твёрдыми вмиг.
Вы - шипы, мы – увядшие розы.
Мы – утихший пронзительный крик…
Этот лёд заморозил нам веки,
Мы закрыли навечно глаза.
Не текут больше горные реки,
Мы не верим уже в чудеса…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259203
дата надходження 12.05.2011
дата закладки 12.05.2011
Когда строка стекает с рук
И растворяется в тетрадке,
Когда дыханья легкий звук
Размеры пробует украдкой,
Когда от всякой чепухи
Кружится голова,
Тогда в молчащие стихи
Врываются слова.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257099
дата надходження 01.05.2011
дата закладки 02.05.2011
Гортань, разодранная в кровь
Безумной колкостью согласных,
Которыми он не напрасно
Тревожит души вновь и вновь.
Обрывками магнитных лент
И кротостью винила диска
Живёт на камне обелиска
Строка надгробная: «Поэт».
Гитара каменной струной
Звучит, как реквием державы,
В которой он избрал по праву
Хмельному голосу покой.
А дождь смиренно окропит
Грехи его прошедшей жизни,
Что тело до кости изгрызли,
Да упекли под монолит.
Но грешных судеб ровный строй
Ваганьковского ждёт похмелья,
Чтоб пригубить поэта зелье
И доказать, что он живой.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=50045
дата надходження 05.12.2007
дата закладки 20.04.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 12.04.2011
1)Скільки можна тримать оборону,
Скільки можна бездумно стояти,
Що мішає тобі Українець
Своє право на волю забрати.
Приспів:
Кров твоя а не паспорт дає громадянство,
Не бюлетень , зброя дає тобі право обрати,
Скільки можна терпіти знущання та хамство,
Досить спати країно,вставай,досить спати!!!!
2)Що мішає вам люди повстати,
І забрати своє в боротьбі?
Скільки ж можна народе мій спати,
Скільки можна терпіти життя це в ганьбі?
Приспів.
3)Встань народе мій ,гордо розправ свої плечі,
Вдар по катам, що сили булавою люті,
Розкотись гучним сміхом козацької січі,
Встань та гордо скажи Українцеві бути.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252105
дата надходження 06.04.2011
дата закладки 07.04.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 04.04.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 04.04.2011
Не відповідаю на дурню,
Просто так, не хочу, чи не вмію...
Хто не бачить світла від вогню,
Очі вже навряд коли відкриє.
Не згинаю пальцями цвяхів.
Сил нема, чи то не маю хисту.
І за роги не тягну биків...
Краще щось придумати корисне.
Не шукаю у пітьмі котів,
Навіть, якщо є, коли не чорні.
Не жадаю спрощених шляхів…
Знаю – серед гарних є – потворні.
Певно, я потреби не знайду,
Із пустого у порожнє лити.
Від запеклих спорів – я піду…
Не моє… Моє, мабуть, – творити…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236098
дата надходження 21.01.2011
дата закладки 24.03.2011
Тантал и цезий, церий и лантан,
И золото там есть еще, братан,
Бериллий, гафний, олово, плутон
И твоих губ, любимая, бутон..
Ниобий, платина, селений и вольфрам,
Ванадий, кремний, хрома целый храм,
Уран и осмий, гелий, барий, бром
И ты, желанная, с люминевым ведром...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=145373
дата надходження 15.09.2009
дата закладки 23.03.2011
Я, сняв носки, к нудизму приобщался,
И босым я и маялся, и мялся,
Стеснялся я, в песочек прятал ступни...
А ты сняла свой фиговый листок,
И пошатнулся мир,
Где запад?
Где восток?
И это было вовсе не преступно,
Доступно все, что глазу не доступно,
А как красиво! Ах ты, Боже мой!
Теперь я без носков бреду к себе домой!
И этой наготы ни сколько не стесняюсь,
А мыслью о тебе все маюсь, маюсь, маюсь...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249127
дата надходження 23.03.2011
дата закладки 23.03.2011
писала як коментар на H&N: "в личном пространстве"
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248544
.кожному.треба.простору.особистого.
.повітря.хоч.краплю.і.хоч.би.секунду.часу.
.навіть.якщо.ліхтарики.всі.погаснуть.
.ти.не.хвилюйся.на.небі.це.хтось.записує.
.будуть.падіння.і.будуть.ліричні.відступи.
.будеш.собі.підбирати.паролі.чи.ролі.
.і.засинатимеш.тихо.спокійно.і.міцно.ти.
.після.третьої.кави.без.цукру.з.дрібкою.солі.
.і.малюватимеш.дощ.губами.пальцями.
.колір.чи.присмак.форму.вигини.виступи.
.будеш.на.крок.на.подих.збільшувати.дистанції.
.кожному.треба.простору.особистого.
P.S. Із Всесвітнім днем поезії, любі мої!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248648
дата надходження 21.03.2011
дата закладки 21.03.2011
Я вибухнула. Вигоріла. Кратер.
Я попелище. Ані сліз. Ні зла.
Комусь могла півсвіту зав’язати,
а ось тобі й краватку не змогла.
Комусь була я казкою роками –
тобі ярмом на шиї пару літ…
Я світ любила римою, словами,
а ти собою затулив той світ.
Відкрила свою душу! Що із того? –
Ти витер ноги, бо були брудні,
і крику не почув. І дикий стогін
закляк в мені. Ти недосяжний, ні!
…Я вчуся жити після катастрофи:
у кратері виполюю полин,
вертаю світло і любов у строфах
і частку нас, бо підростає син.
http://www.youtube.com/watch?v=8uUDRTZsBeE
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245327
дата надходження 06.03.2011
дата закладки 06.03.2011
Зібрались в путь із вирію лелеки,
Прощаються із теплими краями,
Щоби за мить у височінь далеку
Піднятися на крилах над ланами.
Віддавши дань теплу, що тут одвіку,
у рідний край стартують на світанні,
І на зорі, разом з прощальним криком,
Піднімуть ввись і пісні про кохання.
Нестимуть на далеку батьківщину
Той запах літа, цвіту і свободи,
Тепло душі, зігрітої за зиму,
І вічну тугу за своїм народом!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243107
дата надходження 24.02.2011
дата закладки 24.02.2011
Для Анны...
--- --- ---
Твой ангел смертельно устал...
Ему бы бутылочку виски,
и все чтоб ушли по-английски.
Ведь ангел смертельно устал.
Твой ангел смертельно устал...
Душа наизнанку, и перья
разбросаны в сумерках кельи.
И ангел смертельно устал.
Твой ангел смертельно устал...
В ладонях - кровавые маки,
за дверью - Антихрист во фраке.
Но ангел смертельно устал...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229931
дата надходження 20.12.2010
дата закладки 22.12.2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 19.11.2010
Нема життя без кулемета,
Хоч ґвалт кричи, а все одно -
Ружжо фігня, фігня ракета,
А кулемет - ото воно.
Чому?, питаєте, а просто:
Бо в кулеметі сила є,
Він хоч і не великий зростом,
Але доводить всім своє.
Він дармоїдів кривопузих
Навчить легко народ любить,
Лиш стрічку з кулями загрузиш
І, нумо, джипи їх лупить.
Аби патронів вистачало,
Бо ж дармоїди є такі,
Що не прострілиш їхнє сало,
Страшні, немов оті хряки.
Та джипів шкода, тільки трішки,
От дармоїдів би зібрать
І в величезну смрадну діжку,
Як оселедців наштовхать.
Та під прицілом кулемета
В Дніпровські хвилі зажбурнуть,
Перехреститись, знять кашкета…
Нехай в Америку пливуть.
Вони вже звикли в заграницях
Відпочивать і працювать,
Їм Україна і не сниться,
На Україну їм плювать.
Тож досить Неньку ґвалтувати
Народ закручувать в рулет,
Ми вже готуєм в кожній хаті
Для їхніх джипів кулемет.
12.03.2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201367
дата надходження 16.07.2010
дата закладки 11.11.2010
Старый евнух про оргазмы пишет лихо,
Ахвицерик, сдавший баб своих, про честь,
Рассуждает о балете кабаниха,
А безжопый учит правильно присесть.
Кто им продал на дурняк патент и квоту –
Изрыгать своё учение из уст?
Вот давлю в себе изжогу я и рвоту
От нашествия ценителей искусств.
Я их слушаю, читаю, всяко славлю,
Всё известно им – чего не говори,
Но при случае – устраиваю травлю,
Чтобы меньше их кормилось при жюри.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221566
дата надходження 11.11.2010
дата закладки 11.11.2010
Шестая часть света мерцала во тьме вполнакала,
Но ярко пылали сердца и зашкаливал пульс…
Как, вдруг соблазнившись обманчивым блеском кристалла,
Мы курс корабля променяли на биржевой курс…
Уныло взирают кумиры с высот пьедесталов
На наши потуги вписаться в шаба́ш от кутюр…
Мы долго пытались мечи переплавить в орала,
Довольствуясь па́йками самой народной из тюрьм…
Затихли вдали отголоски расстрельных процессов,
Но мёртвая хватка испортила прикус зубов…
До края стакана сжимается круг интересов
У бывших, как будто свободных, счастливых рабов…
Целебное время снимает усталость сомнений
И лечит подагру души, как пчелиный укус…
Искусство дантистов и новый комплект упражнений
Не в силах исправить надёжно испорченный вкус…
Когда для несчастья достаточна самая малость
И в высшую степень возводится всякая блажь,
В структуре металла вскипает такая усталость,
Что нету с ней сладу, каким её салом ни мажь…
На смену металлу повсюду приходит пластмасса,
Темнеет в глазах от обилия новых богов,
Но, если суровей вглядеться в народные массы,
То снова не видно ничьих, ни своих, ни врагов...
И всё же стране, как по мне, не хватает металла, -
Пластмассой его не заменишь, как тут не крути…
И мне интересно, что с тем бронепоездом стало,
Который когда-то стоял на запа́сном пути?
ноябрь 10
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220341
дата надходження 05.11.2010
дата закладки 05.11.2010
А что есть секс - в руках синица.
Любовь - прощанье журавля,
Зачем же нам нужна та птица,
Какую ждём порою зря?
А я скажу о сексе прямо,
Когда нет чувства, то не так!
Потребность, крутит как динамо
Заводит нас, как тех собак.
Конечно есть оргазм не спорю,
Но он один на миллион
И врут о том, что я открою
Партнёр без чувств - хамелион.
Прийдёт на помощь камасутра
Тем сотням, тысячам людей
Где много поз с печатью"Тундра" -
Набор холодных чертежей.
Меняем позы и партнёров,
Всё врём на белых простынях
Ведь секс с нас делает актёров
Больных тоской о журавлях.
Легко поймать одну синицу,
Труднее будет с журавлём
Пиши любя свою страницу,
Той книги жизни где вдвоём.
© Copyright: Юрий Богатинский, 2010
Свидетельство о публикации №11011016818
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219509
дата надходження 01.11.2010
дата закладки 01.11.2010
Не спорю, что в начале было Слово!
Какое, правда, в этом весь вопрос…
Наверное, оно - ума основа,
Но до таких высот я не дорос…
Оно благословляет к жизни вечной,
Нет у него начала и конца…
Но как оно порой бесчеловечно…
До кро́ви… до тернового венца…
За Словом шли в крестовые походы...
Вся наша жизнь, ему благодаря…
И, несмотря на мутные восходы,
За Слово шли и в бой, и в лагеря…
И там, где было вовсе не до шуток,
Мужало Слово, чудеса творя…
Хотя и там без сочных прибауток
Не обходилось, честно говоря…
Чем дальше в лес, тем… крепче наше слово,
Чем глуше ночь, тем ярче фонари…
О том, насколько слово бестолково,
Толковые толкуют словари…
Сегодня слово изменилось вкорне,
Пропали притягательность и шик…
И силы в нём не больше, чем в попкорне -
Жуёшь-жуёшь, а в результате - пшик…
Что в этом мире есть сильнее слова,
В котором скрыта мощь и глубина?
Я проверял: когда совсем хреново,
Сильнее слова только тишина…
октябрь 10
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216306
дата надходження 15.10.2010
дата закладки 15.10.2010
стіни... стеля... стукіт... стогін...
сумнів струмом сліпить серце.
сльози стали сірим смогом.
сонце сипле сонну спеку.
сни сховала совість-скнара,
сизо-синім снігом скрила,
срібну стежку сіллю слала...
страшно спати... слабне сила...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198413
дата надходження 29.06.2010
дата закладки 03.07.2010
Я голомозий дух бійця,
Я той, хто подає кастет з за спини,
Я той, хто доведе все до кінця.
Я дикий крик, я- бризки слини.
Я кров на кінчику ножа,
Я ніж на самім краю крові.
Я чадний газ, я смерть, іржа,
Я пістолет у дотик скроні
Я шмат цеглини у мізках.
Я хтиве дуло автомата.
Я Фреді Крюгер в ваших снах.
Я розпач болю, гірше ката.
Я підпис в вироці на страту,
Спітнілий палець на червоній кнопці.
Я збій в серцевім апараті.
Я шльопанцем по вашій попці.
Я колапс, я армагедон,
Апокаліпсис, фертик, рура.
Я біохазарда бідон.
Граната –прєлєсть, пуля – дура.
Я у майбутнім душогуб,
Та зараз се пусті балачки.
В мене на тижні виріс зуб.
Я немовля, я повза рачки.
06.01.2009 року
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196656
дата надходження 20.06.2010
дата закладки 20.06.2010
Практически не делал кляксы
на протяженье жизни всей.
И доказал судьбой своей,
что можно вовсе и не клясться,
не утверждать, не обещать
быть настоящим человеком,
но быть почти что вровень с веком,
а не на цыпочках стоять
перед начальством, перед сильным,
в экстазе что-то лобызать,
при этом щедро и обильно
их молча матерно ругать.
Я видел в этом непристойность,
и был я прям и грубоват,
и соблюдал поступков стройность,
и этому я очень рад.
Суда людского я не ведал
и неприязни не видал.
Не возводил свои победы
на хоть какой-то пьедестал.
Мои дела, мои решенья –
частичка общего труда.
В себе такое убежденье
несу по жизни я всегда.
И с ним идти по жизни проще,
не радостнее, но… а всё ж –
и на свою судьбу не ропщешь,
и не испытываешь дрожь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194525
дата надходження 08.06.2010
дата закладки 08.06.2010