Наталія Палашевська: Вибране

Софія Вдовиченко

ПОЧИНАЄТЬСЯ З ЖІНКИ СВІТ

Починається  з  жінки  день,
І  в  умілих  її  руках
Стає  нотами  до  пісень,
Стає  римами  у  віршах.

Починається  з  жінки  ніч.
Слово  ніжне  в  її  устах
Припиняє  одвічну  січ,
Робить  принцами  і  невдах.

Починається  з  жінки  світ.
На  тендітних  її  плечах
Він  тримається  стільки  літ
Із  надією  у  очах.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198295
дата надходження 28.06.2010
дата закладки 15.08.2010


Tara Maa

зустріч

В  галереї

Він:
Знайомий,  затишний  і  гріючий  погляд,  як  глиняний  глечик,
курсує  очима  у  карих  затоках,  де  тепло  і  вузько,
аби  не  наткнутись  в  широкому  морі  на  айсберги-плечі,
які  виступають  із  чорної  товщі  глибокої  блузки.

Вона:
Настільки  тілесна,  що  навіть  скульптури  у  неї  в  салоні,
здається,  клубочаться  вогким  видінням  –  без  форми  і  ліній.
Старається  втримати  радісні  зойки  в  невмілих  долонях,
та  в  неї  до  нього  відкрито  всміхаються  навіть  коліна.

Разом:
Чотири  ноги,  половина  з  яких  –  у  взутті  на  підборах,
звисають,  присівши,  з  робочого  столу,  малюють  в  повітрі
квадрати  і  ромби,  кружляють  по  них  і  говорять,  говорять,
говорять…  про  те,  що  самІ  ж  за  хвилину  налякано  витруть.

Бо  їхні  фігури,  подібні  масштабом,  об’ємом  і  суттю  –
дотичні  до  мрій,  та,  на  жаль,  задалекі  від  точки  їх  зіткнень…
Чотири  ноги,  що  ніколи  не  будуть  взаємороззуті,
розгойдують  настрій  в  гулкім  резонансі  із  хвилями  квітня.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185026
дата надходження 19.04.2010
дата закладки 22.06.2010