Починається з жінки день,
І в умілих її руках
Стає нотами до пісень,
Стає римами у віршах.
Починається з жінки ніч.
Слово ніжне в її устах
Припиняє одвічну січ,
Робить принцами і невдах.
Починається з жінки світ.
На тендітних її плечах
Він тримається стільки літ
Із надією у очах.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198295
дата надходження 28.06.2010
дата закладки 15.08.2010
В галереї
Він:
Знайомий, затишний і гріючий погляд, як глиняний глечик,
курсує очима у карих затоках, де тепло і вузько,
аби не наткнутись в широкому морі на айсберги-плечі,
які виступають із чорної товщі глибокої блузки.
Вона:
Настільки тілесна, що навіть скульптури у неї в салоні,
здається, клубочаться вогким видінням – без форми і ліній.
Старається втримати радісні зойки в невмілих долонях,
та в неї до нього відкрито всміхаються навіть коліна.
Разом:
Чотири ноги, половина з яких – у взутті на підборах,
звисають, присівши, з робочого столу, малюють в повітрі
квадрати і ромби, кружляють по них і говорять, говорять,
говорять… про те, що самІ ж за хвилину налякано витруть.
Бо їхні фігури, подібні масштабом, об’ємом і суттю –
дотичні до мрій, та, на жаль, задалекі від точки їх зіткнень…
Чотири ноги, що ніколи не будуть взаємороззуті,
розгойдують настрій в гулкім резонансі із хвилями квітня.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185026
дата надходження 19.04.2010
дата закладки 22.06.2010