Неприв’язана ніч мотузками – дощами.
Заблудилось між нами вишиванкою небо.
І від серця до серця стрибала зірками
Ледь помітна стежинка, кохана, до тебе.
І у танці зірок так летіли невпинно.
Та у шахах емоцій зійтись не зуміли.
Хоч обоє кохання хотіли нестримно…
Сиротіла любов між мовчань чорно – білих.
І ховали у собі печаль чи задуму.
Таїною любові поєднані досі.
Хоронили зірки під хоругвами суму,
На руїнах дощів проростала в нас осінь…
25.08.2022
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957675
дата надходження 26.08.2022
дата закладки 10.01.2023
Спочатку – дощ,
а далі - піде сніг –
густий і безконечний...
Все накриє.
Дерева змовкнуть.
У холоднім сні
впаде останнє листя -
і зімліє.
Настане нескінчено довга ніч.
Безсонна ніч,
проведена без тебе...
Загублю погляд
в мерехтінні свіч,
пошлю молитву
у холодне небо,
бо відчуваю:
завтра – вже зима...
Нехай тобі щастить
в морознім світі!
У ньому ти для мене –
лиш одна -
єдина згадка
про гаряче літо.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382866
дата надходження 06.12.2012
дата закладки 10.01.2023