Я гладив ніжний шовк твого волосся,
Ловив солодкий подих на устах.
В жарких обіймах, стримуючи стогін,
Шепнула ти, що повністю моя.
Легенький блюз у темряві кімнати
І твій тонкий напівприкритий стан…
Спинився час і простір розірвався,
Та й Всесвіт теж немов забув про нас.
Тоді ти оголила душу й тіло.
У ніч палку, солодку, мов нектар,
Кохались ми і пристрастю горіли…
Підступний ранок злодієм прокрався
До нас в кімнату, вихолодив жар.
Лишив на згадку образ лиш прекрасний.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962945
дата надходження 15.10.2022
дата закладки 16.10.2022
Я бачив рай. Тримав твої долоні,
Все відчував, та рухатись не міг.
Гаряча кров пекла вогнем у скронях
І танув я, неначе мокрий сніг.
Здавалось так, що хором стоголосим
Кругом твоє лунало лиш ім’я.
Твої уста, каштанове волосся
І блиск очей… Я знав, що ти моя.
А потім зранку з болем прокидався
І, наче Фавст, кричав тим снам услід:
«Спинися мить! «Спинись, бо ти прекрасна!»
Минають ночі, дні пливуть крізь пам`ять,
А погляд твій шукаю досі скрізь…
Лиш сни, мов пта́хи в небі пролітають…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963005
дата надходження 16.10.2022
дата закладки 16.10.2022
Я побачив тебе…
Ти зійшла, наче ангел,
І спустилася вниз,
В мій безрадісний світ.
Помінялося все,
Відболіли печалі.
Ми поринули ввись
У небесний політ.
Усміхались зірки
Та голубило сонце.
І здавалося нам,
Що це - рай на землі.
Тільки я й тільки ти,
А навколо нікого.
Ми сміялися так,
Наче діти малі…
[i] Далі буде...[/i]
21.06.2022р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962333
дата надходження 09.10.2022
дата закладки 16.10.2022
Баба всі свої світлини
З альбомів дістала,
За роками, кольорами
Всі посортувала:
Де від радості світилась,
Де була в розлуці…
Кожен тиждень виставляла
Фото у Фейсбуці.
-Чи ти, бабо, не здуріла?
Візьми себе в руки,-
Дід бурчить,- хіба не бачиш?
Сміються вже внуки!
Хай би там вже забавлялись
Молоді, красиві,
А тут лізуть на сторінку
Баби гидкі, сиві.
-Кожен себе виставляє
З певною метою,-
Обізвалась вперта баба,-
І я теж не встою.
В кожного - своя сторінка
І свої турботи:
Хтось собі шукає жінку,
Інші - дім, роботу.
За життя собі я хочу
Пам’ятник зробити,
І щоб радував він очі
Тим, хто буде жити.
В мене, бачиш - знімки різні:
Гарні й трохи гірші,
Фото пам’ятник прикрасить
Те, де лайків більше!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961713
дата надходження 03.10.2022
дата закладки 11.10.2022
Ти – весь мій світ від краю і до краю!
Ти – мій вогонь, повітря і вода…,
Моє життя, а іншого не знаю,
Та й змісту в нім без тебе теж нема.
В тобі мої бажання, справжні мрії.
В тобі лиш бачу сенс та й завдяки
Твоїй любові я живий донині
І хочу так, щоб ти була завжди!
Та ось ідеш, бо думаєш, що годі.
Мовляв, кінець, нічого вже нема.
Хіба ж це так? Згадай, що у природі
Після зими приходить знов весна!
Повір, що сонце сяє й через хмари,
Що, мов завіса, небо затягли,
А ніч триває тільки до світання!
Там далі - світло, спокій, знову ми.
Пробач! Мені так болісно і важко.
Якби-то міг вернути час назад…
Ти – весь мій світ! З тобою до останку.
Чого ж без тебе справді вартий я?
07.10.2022р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962142
дата надходження 07.10.2022
дата закладки 09.10.2022
Не каждый может быть со мно́ю...
Лишь тот...кто в му́дрости силё́н!
В чьём сердце я СЕБЯ открою...
С кем встреча станет смыслово́й!
Признаюсь...экстраордина́рной
Бывает часто жизнь моя!
Глуби́н каса́юсь непреста́нно...
В них...заключаюсь Я САМА!
И только OH...мой милый стра́нник
Когда любовью занесё́т
В МОЙ мир... подобный ОКЕАНУ...
Станет ПОТОКОМ... МОИХ ВОД!
❤...
(экстраординарность-
чрезвычайный,беспримерный...)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915268
дата надходження 29.05.2021
дата закладки 03.10.2022
В моём мире, когда-то унылом,
Среди холода и темноты
Загорілася на небосхилі
Рання зірка - з'явилася ти.
Исцелился, согрелся тогда я,
Будто феникс из пепла восстал.
Відійшли омертвілі печалі,
Розцвіла, засіяла душа.
Моя жизнь поменяла окраску,
Стала ярче. Почувствовал вновь -
Я живу, світ навколо прекрасний,
А у серці палає вогонь...
09.09.2022р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961294
дата надходження 29.09.2022
дата закладки 29.09.2022
Не згорає любов у вогні,
Плином часу стрімким не спотворена.
Усміхнися ж мені, як тоді,
Коли ми (вже й не зовсім малі)
Жили так, як в рожевому сні
Безтурботному.
Ледь чітким візерунком на склі
Вирізалися миті сумні.
І, здавалося, ми й цілий світ
Зачаровані.
Не кажи, що усе вже не так,
Що немає колишньої пристрасті,
А лиш присмак гіркий на устах!
Це неправда. Вогонь не зачах.
Він палає ще в наших очах
Переливчасто.
Не кажи, що нещирі слова!
Наша пристрасть безсмертна, однак
У буденності трохи вона
Притомилася.
Пам’ятай, що тебе я люблю
До нестями, без фальшу і сорому!
Пригадай нашу першу весну,
Захід сонця, легки́й шум дощу,
Ніч коротку без крапельки сну
За розмовою!
Ми не зрадимо мрію свою.
Ніжно-ніжно тебе обійму
І побачиш любові красу
Незіпсовану.
04.10.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961147
дата надходження 28.09.2022
дата закладки 28.09.2022
Цілий місяць залицявся
Удівець Кирило:
Я раділа і літала –
Була, як на крилах!
Іноді приносив фрукти,
Хвалився, зараза,
Що не дасть мені заснути
Вночі аж три рази.
Одружились. І зазнала
Я розчарування…
Де ж ті ночі романтичні,
А в ліжку - кохання?
Якби ж я була розумна,
Не така дурепа,
Може, б мене обминула
З заміжжям халепа.
Я повинна вночі встати
(Такий не дасть вмерти),
Виявляється, три рази
Він встає, щоб жерти!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961021
дата надходження 27.09.2022
дата закладки 28.09.2022
Що ховається в душах мільйонів скалічених тіл?
Що сказали б нам ті, чиї очі навіки закриті?
Лиш стікає сльоза, наче дощ по холодному склі,
А сумління мовчить. – Чи існує ще правда у світі?
Ця холодна весна проросла крізь руїни і кров.
Більшість вкотре надію на краще життя поховали...
Хтось з собою шукав компроміс, а натомість знайшов
Смуток, відчай і страх, які швидко приводять до тями.
Ми погрузли в болоті з брехні, нелюбові і зрад.
Замастилися так, що давно вже не видно обличчя.
В круговерті життя нам немає дороги назад,
І вперед страшно йти, бо майбутнє лякає ще більше.
У обіймах сирих як ніколи сумної весни
Потомилися всі на тепло з нетерпінням чекати.
Просто хочеться так, щоб нарешті не стало війни.
Щиро хочеться так… Ну хіба ж це насправді багато?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961037
дата надходження 27.09.2022
дата закладки 27.09.2022
Дорікнув Петро дружині:
-Не кохаєш ти мене.
Так і знав, що в цьому шлюбі
Справжнє щастя обмине.
Якби ти мене любила
І мій спокій берегла,
Вийшла б заміж за Данила,
Чи сусідського Павла.
Галя витріщила очі:
-Ну й дурницю ти несеш!
Тьху, тьху, тьху - ще й проти ночі
Отаку брехню верзеш!
Та я ж тягнуся до тебе,
Як ті різні полюси,
Костюм-трійку ось купила –
Дві шкарпетки і труси.
Стало тепло тобі зразу,
І твій погляд я ловлю,
Балую тебе, заразо,
А ти кажеш - не люблю.
Знаю я, моє ти горе,
Що від мене не підеш:
Обійдеш моря і гори,
А такої не знайдеш!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944775
дата надходження 12.04.2022
дата закладки 23.09.2022
Я вас любил так искренно, так нежно,
И в летний ад, и в белый танец зим.
Я Вас любил порочно, безмятежно,
Как дай Вам Бог любимой быть другим.
Я Вас любил так долго, но небрежно -
За Ваш рассвет, за Ваш немой закат.
И в сердце где-то маялась надежда,
Но с ней мне лишь болело во сто крат!
Я Вас любил вечерними часами,
Я Вас любил. Боялся Вас спугнуть.
Вы стали теми страшными грехами,
Но не жалел об этом я ничуть!
Я Вас любил безмолвно, безнадежно,
То - снегом белым, иногда - листвой.
Я Вас любил так искренно, так нежно,
Как дай Вам Бог другими, но не мной!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953962
дата надходження 21.07.2022
дата закладки 22.09.2022