Эти годы промчались недаром
Я любила тебя, как могла.
Загораясь бессмертным пожаром,
Что терялась дремучая мгла.
Я любила тебя, как умела.
Даже больше, чем просто "хочу "
Я любила и в общем и в целом,
Что бессмысленно ездить к врачу.
Я любила твои недостатки,
И молилась за каждый твой шаг.
Только жизнь забрала без остатка,
Всё, что строила рьяно душа.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962541
дата надходження 11.10.2022
дата закладки 16.10.2022
Не тривож тую птаху, що зранку
Її спів тобі чути сумний.
Всі яскраві й похмурі світанки
Їй у клітці стрічати самій.
Не розправити крил, не злетіти.
Крилам в клітці нема широти.
Лише мріям високо летіти,
Досягнути висот, де є ти.
Так минають всі дні веселкові
Для вразливої птахи - в вікні.
Не порань її крил пурпурових,
Не спали її мрій на вогні.
Не сполохай ту птаху, що очі
Прогляділа свої у вікні.
І не спиться пташині щоночі,
Як щоночі не спиться тобі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962924
дата надходження 15.10.2022
дата закладки 16.10.2022
Не тривож тую птаху, що зранку
Її спів тобі чути сумний.
Всі яскраві й похмурі світанки
Їй у клітці стрічати самій.
Не розправити крил, не злетіти.
Крилам в клітці нема широти.
Лише мріям високо летіти,
Досягнути висот, де є ти.
Так минають всі дні веселкові
Для вразливої птахи - в вікні.
Не порань її крил пурпурових,
Не спали її мрій на вогні.
Не сполохай ту птаху, що очі
Прогляділа свої у вікні.
І не спиться пташині щоночі,
Як щоночі не спиться тобі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962924
дата надходження 15.10.2022
дата закладки 16.10.2022
Я оспіваю час буремного життя,
Коли русинський край до крові пролиття
Повів свої шляхи, аби здобути славу,
Що доти не була нікому за звитягу
Дарована Творцем, щоб відстоять себе,
Свою вразливу честь, яку вражин уже
Почав був злим вогнем сміливо обпікати,
Своїх земель народ і Божії палати.
Сьогодні справа ця повинна все ж собі
Здобути похвалу, адже нові вогні
Загрожують землі, котра усім русинам
Земне дала життя: сьогодні Русь країнам
Протистоїть страшним і знову син її
До рук бере меча, щоб з ним йти на мечі.
Та дух наш занепав, немає сили в ньому,
Ворожії війська знайшли собі опору
На нашій же землі і перемоги їм
Всміхаються тепер, наш іздригнувся дім,
Тож мить прийшла пісень про ратні давні справи,
Що дух відновлять наш і нададуть відваги
Непевним душам всім по всіх краях Русі,
Я заспіваю сам, за що колись мені
Нащадки принесуть до бідної могили
Вінок лавровий той, який самі зробили.
О Музо! ти скоріш хвилинку ізнайди,
Щоб вшанувати твір, який я в ці роки,
Що дані для забав, надумав написати,
Адже без тебе я не зможу слів агати
Зібрати в певний ряд і встановити лад
В розрізнених віршах, яких багато так
Потрібно ще мені для створення поеми,
Прийди скоріш сюди і велич діядеми,
Котра твою главу, красуне, прикраша,
У славі всій яви – тоді рядок вірша
Свобідно потече у дальнії простори,
Мій край осяє ввесь і винищить все горе,
Що в ньому зібралось у час злостивий цей
Та сонце затуля від русів всіх очей.
Ти милий вид прийми коханої людини,
Щоб легшими були трудів важкі години,
Щоб надихався я її обличчя днем
І загорівся ввесь потужним тим огнем,
Що серце зігріва та надає наснаги,
Що надає життю над смертю переваги,
Найвищий сенс якийсь він дасть моїм віршам,
Зробивши їхню міць, віддавши їх вікам,
А не зрадливій тій і швидкоплинній миті,
Яку поетів сонм у цім минущим світі
Хвалити любить так, усупереч основі,
Котра завжди була в поета дійснім слові:
Усе понищить Час, однак залишить те,
Що до Часу було й у вічности живе.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962951
дата надходження 15.10.2022
дата закладки 15.10.2022
Доторкнись до моєї ніжності,
І думками торкнися мрій!
Я молюся словами щирості
Крізь війну і доріг сувій.
Через всі відчуття незвичності,
Крізь тривоги дзвінкий відбій
Доторкнися своєю пристрастю,
Щоб порушити спокій мій!
Щоб купалась душа у вірності,
Зріла справжня у ній весна.
Зберегти всі душевні цінності
Так непросто, коли війна.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962842
дата надходження 14.10.2022
дата закладки 15.10.2022
Коли прийшла війна на землі наші,
Згадав про тебе спершу та зомлів,
О Перемого, спадку козаків,
І готувавсь до Брами мук найтяжчих:
Я рвався захищати лиш тебе,
Не мури рідні та не Батьківщину,
Лише тебе, Славутича перлино,
Бо Данаприс без тебе не тече;
Я знав тоді, що мало першу ціну,
Заради чого марив, жив, любив,
За що затьмарю світло серця гнівом,
У чому бачу хвилі рідних нив.
І тільки горісно у цю хвилину,
Що знав ціною болю та жалів.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962682
дата надходження 13.10.2022
дата закладки 13.10.2022
[quote][/quote][i]Kaj li havis en sia dekstra mano sep stelojn; kaj el lia buŝo eliris akra dutranĉa glavo; kaj lia aspekto estis kiel brilas la suno en sia forteco.
Ap. 1:16[/i][quote][/quote]
Mi estis kiel ston’, ĵetita en mallumo
De mano de Sizif’, vivanta sur monteg’,
Kaj iris tie mi, kun sonoj kaj mortuloj
Per vojoj de koler’ eternon sen lumer’.
Sed ree fajra kri’ leviĝas sub ĉielo,
Ci aŭdas ree min – dukapa ega best’
Ĉestaras antaŭ Di’, kaj liaj haroj stelaj
Tutejon, kiel ret’, fikaŝas en poŝeg’.
La tempo de reven’! Kaj de venĝilo mia!
Ĉu vidas, mondo, min? Ĉu vidas, malamik’?
Ti’ venas cia fin’, varmega kaj soifa.
Templeto cia nun ne povas diri pacon,
Kuraĉu de la vent’, cin savu de l’diid’ –
Li longe en enfern’ atendis tian tagon.
22-23.06.22
ПІСНЯ ПОВЕРНЕННЯ*
[quote]...і мав у правиці своїй сім зірок. З уст його меч двосічний гострий виходив; вид же його – як сонце, що сіяє в силі своїй.
(Об. 1:16)[/quote]
Я був як камінь, кинутий зі скелі
В пітьму у Тартар волею Сізіфа,
Там я блукав між схлипами померлих
Шляхами гніву в вічності без світла.
До неба крику полум’я знялося,
Мене ти чуєш – монструм двоголовий
Став перед Богом, зоряним волоссям,
Як сіттю, Всесвіт він в кишеню ловить.
Це час повернення! Це час відплати!
Ти бачиш мене, світе? Враже, бачиш!
Настав кінець твій, спраглий і гарячий,
В твоєму храмі мир не провіщати,
Від вітру щезни, бійся сина Бога,
Що в пеклі ждав на час твоєї страти.
* Переклад З.Б.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962496
дата надходження 11.10.2022
дата закладки 11.10.2022
Синіла ніч.
Я погасив усі вогні.
Я вирвався в пітьму.
Я з зорями кружляв у бездні.
Я у гіллі заплутався:
Твоє густе волосся, окови дальні...
Твої печальні кроки, блакитний світ...
Ти падала в пітьму - я своє серце підставляв...
Це не бузок був, ти бузку хотіла.
Це був не вітер ночі, ніколи йому не стати вітром ночі.
Не пісня це, мене не змінить пісня.
Це не журба, це дощ.
[b]Paul Celan TRÄNE[/b]
Blaut die Nacht.
Ich blies alle Lichter aus.
Ich sprang durch das Dunkel.
Ich schwirrt' mit dem Stern in den Abgrund.
Im Geäst verstrickt' ich mich:
Dein schweres Haar, die ferne Fessel . .
Dein weher Schritt, die blaue Welt. .
Dein dunkler Sturz - ich hielt mein Herz hin . . .
Nicht Flieder war es, du wolltest Flieder.
Nicht Nachtwind war es, nie wird es Nachtwind sein.
Nicht Lieder sind es, Lieder verwandeln mich nicht.
Nicht Sehnsucht ist es, es ist der Regen.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962187
дата надходження 08.10.2022
дата закладки 08.10.2022
Наодинці казав самоті:
Може, підеш, зустрінешся з іншим?
Скільки будеш ти в серці отім,
Що рахує години все гірше?
І сказала мені самота:
Інший зробить із мене коханку,
Як поселиться в серці ота,
Ким ти житимеш з ночі до ранку.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959852
дата надходження 15.09.2022
дата закладки 01.10.2022
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 28.09.2022
Вірна мені зневіра –
Зламані два крила.
Останнього пасажира
Дорога вже відвела.
І слідом летіти не можу,
Й назустріч ніхто не піде.
І знову я лиш перехожий
Навпроти таблички
"Едем".
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961063
дата надходження 27.09.2022
дата закладки 27.09.2022
[quote]Все ідеальне, любий друже.
Керуак[/quote]
Спи достатньо.
Не роздавай поради.
Дбай про зуби і ясна.
Не бійся нічого, що ти не контролюєш. Не бійся, наприклад, що будинок розвалиться, коли ти спиш, або хтось, кого ти любиш, раптом впаде замертво.
Їж апельсини щоранку.
Будь привітним. Це допоможе тобі стати щасливим.
Збільшуй частоту пульсу до 120 ударів за хвилину протягом 20 хвилин чотири або п'ять разів на тиждень, роблячи щось, що тобі подобається.
Не втрачай надії. Нічого не чекай.
Спочатку дбай про речі, які поряд з домом. Прибери в своїй кімнаті, перш ніж рятувати світ. Потім врятуй світ.
Знай, що бажання бути ідеальним - це, мабуть, завуальований прояв іншого бажання - бути коханим, можливо, або не вмирати.
Дивися на дерева.
Скептично стався до всіх думок, але намагайся побачити певну цінність у кожній з них.
Одягайся так, як подобається і тобі, і всім оточуючим тебе.
Не таратор.
Чомусь навчайся кожного дня. (Dzien dobre!!)
Будь ввічливим з людьми, доки вони не дадуть привід ставитися до них погано.
Не зациклюйся ні на чому довше ніж тиждень, але не забувай, що змусило тебе злитися. Тримай гнів на відстані витягнутої руки. і дивися на нього, як на скляну кульку. Потім додай його до колекції скляних кульок.
Будь відданим.
Носи зручні черевики.
Плануй свої вчинки, щоб вони зберігали баланс задоволення і різноманітності.
Будь поблажливим зі старими людьми, навіть якщо вони неприємні. Якщо ти старий, будь поблажливим з молодими людьми. Не кидайся на них з ціпком, коли вони називають тебе дідом. Вони твої онуки!
Заведи тварину.
Не витрачай забагато часу на великі зібрання людей.
Якщо потребуєш допомоги, попроси про неї.
Виробляй хорошу поставу, доки вона не стане природною.
Якщо хтось вбиває твою дитину, візьми рушницю і знеси йому башку.
Плануй свій день, щоб ніколи не доводилося поспішати.
Висловлюй свою вдячність тим, хто робить щось для тебе, навіть якщо ти за це заплатив, Навіть якщо вони не чекають цього.
Не розтринькуй гроші, які ти можеш дати тим, хто їх потребує.
Враховуй зіпсованість суспільства. Або плач, коли виявиш, що воно набагато більше зіпсоване, ніж ти уявляв.
Коли ти щось позичаєш, повертай більше, ніж взяв.
Як можна частіше користуйся дерев'яними речами, а не пластиковими і металевими
Спостерігай за птахами угорі.
Після обіду мий посуд.
Угомонися.
Відвідуй закордонні країни, крім тих, в яких живуть люди, які висловлюють бажання вбити тебе.
Не чекай, щоб твої діти любили тебе, так буде, якщо вони захочуть.
Роздумуй про духовне. Потім заглиблюйся ще далі, коли ти це відчуваєш. Що там (тут)?
Співай час від часу.
Не запізнюйся, але якщо ти запізнився, не треба детальних і тривалих вибачень.
Не будь надто самокритичним чи занадто самозакоханим.
Не думай, що прогрес існує. Це не так.
Йди вгору.
Не практикуй канібалізм.
Уяви собі, що ти хотів би побачити, а потім не роби нічого, що зробить це неможливим.
Піднімай телефонну трубку принаймні двічі на тиждень.
Тримай свої вікна чистими.
Знищуй всі сліди особистої амбітності.
Не використовуй слово зникнення занадто часто.
Щоразу пробачай своїй країні. Якщо не можеш, їдь до іншої.
Якщо відчуваєш втому, відпочинь.
В чомусь зростай.
Не тиняйся на вокзалах, бурмочучи: "Ми всі колись помремо! "
Враховуй, що серед твоїх справжніх друзів є люди з різними життєвими цілями.
Цінуй прості радості, такі як задоволення від жування, насолода від стікання по спині теплої води, задоволення від прохолодного вітру, задоволення від сну.
Не вигукуй: "Немає чудових технологій!"
Дізнайся, як тренувати свої м'язи. Тренуй їх щодня.
Не депресуй від старіння. Це змушує тебе відчувати себе старішим. Що пригнічує.
Роби за раз одну справу.
Якщо ти обпечеш палець, негайно підстав його під холодну воду. Якщо ти вдариш палець молотком, тримай руку в повітрі двадцять хвилин. Ти здивуєшся цілющій дії холоду і сили тяжіння.
Навчися голосно свистіти.
Будь спокійним в умовах кризи. Чим критичніша ситуація, тим спокійнішим ти повинен бути.
Насолоджуйтесь сексом, але не надто ним захоплюйся. За винятком коротких періодів у твоєму підлітковому віці, юності, середньому віці та старості.
Враховуй зворотній бік усього.
Якщо тебе охопив страх, що ти занадто далеко вийшов у океан, оглянься і повертайся на рятувальному човні.
Бережи життя своєї дитини.
Відповідай на листи негайно. Використовуй гарні марки, як от з торнадо на ній.
Поплач якийсь час, але тільки тоді, коли ти один. Потім оціни, наскільки краще ти себе почуваєш. Не соромся кращих почуттів.
Не вдихай дим.
Дихай глибоко.
Не супереч поліцейським.
Не переступай бордюр,якщо не зможеш перейти через дорогу. з-за бордюра ти можеш вивчати пішоходів, які потрапили в пастку посеред божевільного і ревучого руху.
Будь хорошим.
Прогулюйся різними вулицями.
Повертайся.
Пам'ятай про те, що є, і про істину, якої немає. Зверни увагу, що ідея істини настільки ж потужна, як і ідея краси.
Уникай в'язниці.
У похилому віці стань містиком.
Використовуй зубну пасту Colgate з новою формулою запобігання зубному каменю.
Відвідуй друзів та знайомих у лікарні. Коли ти відчуваєш, що час піти, зроби це.
Будь чесним з собою, дипломатичним з іншими.
Не втрачай розум багато від чого. Це марна трата часу.
Читай і перечитуй чудові книги.
Копай яму лопатою.
Взимку перед тим, як лягати спати, зволожуй свою спальню.
Знай, що єдиними ідеальними речами є трьохсота гра в боулінг і 27 удар, 27 виліт в бейсболі.
Пий багато води. На питання, що ти хотів би випити, кажи: "Води, будь ласка".
Запитуй: "Де туалет?", а не "Де можна помочитися?"
Стався добре до фізичних предметів.
Починаючи з сорокарічного віку, кожні кілька років отримуй повне "клінічне обстеження" лікарем, якому ти довіряєш і почуваєшся з ним комфортно.
Не читай газети більше одного разу на рік.
Дізнайся, як сказати "привіт", "дякую" та "палички для їжі" на китайській мандаринській мові.
Лайся і шаленій, але спокійно.
Будь особливо доброзичливим з іноземцями.
Дивися вистави тіньового лялькового театру та уявляй, що ти один з цих персонажів. Або всі вони.
Винеси сміття.
Люби життя.
Плати без здачі.
Коли на вулиці зйомки, не підходь близько до вікна.
[b]How to Be Perfect[/b]
[quote]Everything is perfect, dear friend.
KEROUAC
[/quote]Get some sleep.
Don't give advice.
Take care of your teeth and gums.
Don't be afraid of anything beyond your control. Don't be afraid, for instance, that the building will collapse as you sleep, or that someone you love will suddenly drop dead.
Eat an orange every morning.
Be friendly. It will help make you happy.
Raise your pulse rate to 120 beats per minute for 20 straight minutes four or five times a week doing anything you enjoy.
Hope for everything. Expect nothing.
Take care of things close to home first. Straighten up your room before you save the world. Then save the world.
Know that the desire to be perfect is probably the veiled expression of another desire—to be loved, perhaps, or not to die.
Make eye contact with a tree.
Be skeptical about all opinions, but try to see some value in each of them.
Dress in a way that pleases both you and those around you.
Do not speak quickly.
Learn something every day. (Dzien dobre!)
Be nice to people to behave badly.
Don't stay angry about anything for more than a week, but don't forget what made you angry. Hold your anger out at arm's length and look at it, as if it were a glass ball. Then add it to your glass ball collection.
Be loyal.
Wear comfortable shoes.
Design your activities so that they show a pleasing balance and variety.
Be kind to old people, even when they are obnoxious. When you become old, be kind to young people. Do not throw your cane at them when they call you Grandpa. They are your grandchildren!
Live with an animal.
Do not spend too much time with large groups of people.
If you need help, ask for it.
Cultivate good posture until it becomes natural.
If someone murders your child, get a shotgun and blow his head off.
Plan your day so you never have to rush.
Show your appreciation to people who do things for you, even if you have paid them, even if they do favors you don't want.
Do not waste money you could be giving to those who need it.
Expect society to be defective. Then weep when you find that it is far more defective than you imagined.
When you borrow something, return it in an even better condition.
As much as possible, use wooden objects instead of plastic or metal ones.
Look at that bird over there.
After dinner, wash the dishes.
Calm down.
Visit foreign countries, except those whose inhabitants have expressed a desire to kill you.
Don't expect your children to love you, so they can, if they want to.
Meditate on the spiritual. Then go a little further, if you feel like it. What is out (in) there?
Sing, every once in a while.
Be on time, but if you are late do not give a detailed and lengthy excuse.
Don't be too self-critical or too self-congratulatory.
Don't think that progress exists. It doesn't.
Walk upstairs.
Do not practice cannibalism.
Imagine what you would like to see happen, and then don't do anything to make it impossible.
Take your phone off the hook at least twice a week.
Keep your windows clean.
Extirpate all traces of personal ambitiousness.
Don't use the word extirpate too often.
Forgive your country every once in a while. If that is not possible, go to another one.
If you feel tired, rest.
Grow something.
Do not wander through train stations muttering, "We're all going to die!"
Count among your true friends people of various stations of life.
Appreciate simple pleasures, such as the pleasure of chewing, the pleasure of warm water running down your back, the pleasure of a cool breeze, the pleasure of falling asleep.
Do not exclaim, "Isn't technology wonderful!"
Learn how to stretch your muscles. Stretch them every day.
Don't be depressed about growing older. It will make you feel even older. Which is depressing.
Do one thing at a time.
If you burn your finger, put it in cold water immediately. If you bang your finger with a hammer, hold your hand in the air for twenty minutes. You will be surprised by the curative powers of coldness and gravity.
Learn how to whistle at earsplitting volume.
Be calm in a crisis. The more critical the situation, the calmer you should be.
Enjoy sex, but don't become obsessed with it. Except for brief periods in your adolescence, youth, middle age, and old age.
Contemplate everything's opposite.
If you're struck with the fear that you've swum out too far in the ocean, turn around and go back to the lifeboat.
Keep your childish self alive.
Answer letters promptly. Use attractive stamps, like the one with a tornado on it.
Cry every once in a while, but only when alone. Then appreciate how much better you feel. Don't be embarrassed about feeling better.
Do not inhale smoke.
Take a deep breath.
Do not smart off to a policeman.
Do not step off the curb until you can walk all the way across the street. From the curb you can study the pedestrians who are trapped
in the middle of the crazed and roaring traffic.
Be good.
Walk down different streets.
Backwards.
Remember beauty, which exists, and truth, which does not. Notice that the idea of truth is just as powerful as the idea of beauty.
Stay out of jail.
In later life, become a mystic.
Use Colgate toothpaste in the new Tartar Control formula.
Visit friends and acquaintances in the hospital. When you feel it is time to leave, do so.
Be honest with yourself, diplomatic with others.
Do not go crazy a lot. It's a waste of time.
Read and reread great books.
Dig a hole with a shovel.
In winter, before you go to bed, humidify your bedroom.
Know that the only perfect things are a 300 game in bowling and a 27-batter, 27-out game in baseball.
Drink plenty of water. When asked what you would like to drink, say, "Water, please."
Ask "Where is the loo?" but not "Where can I urinate?"
Be kind to physical objects.
Beginning at age forty, get a complete "physical" every few years from a doctor you trust and feel comfortable with.
Don't read the newspaper more than once a year.
Learn how to say "hello," "thank you," and "chopsticks" in Mandarin.
Belch and fart, but quietly.
Be especially cordial to foreigners.
See shadow puppet plays and imagine that you are one of the characters. Or all of them.
Take out the trash.
Love life.
Use exact change.
When there's shooting in the street, don't go near the window.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961007
дата надходження 27.09.2022
дата закладки 27.09.2022
Ти прийдеш восени...
Листя з клена оп́а́де.
Зашумлять ясени
Тиху пісню розлуки.
І зігнуться умить
Під поривами вітру,
І заплачуть ув сні,
Мовби з болю та муки.
Передати ой, важко
Усі ті страждання,
Що нізвідкись прийшли
Й пробудили від сну.
Тільки пісня звучить,
Й запізніле кохання
Шле надію мені́
На майбутню весну!́
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627130
дата надходження 08.12.2015
дата закладки 26.09.2022
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 25.09.2022
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 24.09.2022
Час іде поволі, а минає швидко...
Не цінили волю... А без неї бридко.
Час мина безжально і не має друзів.
Жили без моралі - маєм по заслузі
Всі жалілись долі на цей світ суворий
Не впізнали щастя - тож спіткало горе.
Житимуть в нарузі душі напівголі.
Час минає швидко, хоч іде поволі
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959823
дата надходження 15.09.2022
дата закладки 22.09.2022
Здесь нет органа. Только маракасы.
Не светит солнце, не гремит гроза.
О верности толкуют ловеласы,
Безбожники целуют образа.
Аляповатой лентою повязан
Большой сундук, в котором пустота.
Никто ничем друг другу не обязан,
Мелодия до одури проста.
Кому ещё мечталось и хотелось
С триумфом разорвать порочный круг?
Скукожилась напуганная смелость,
А трусость громогласной стала вдруг.
Здесь нет органа. Только маракасы.
Пронизывают вдоль и поперёк
Слова и чувства с запахом пластмассы,
Спуская свой игрушечный курок.
Нет, не вперёд! Всё движется по кругу,
И каждый, взяв свободный маракас,
Трясёт им, говоря, что это фуга...
Их слушают. Им верят в сотый раз.
Какой глупец писал на нотном стане
Глубинный смысл скрипичного ключа?
Здесь глубоко нырять никто не станет,
Здесь нет того, что было сгоряча...
Все созданные ноты - вне науки.
Их проще растранжирить, не сберечь.
Улыбки - лживы. Взгляды - близоруки.
И сколько здесь не состоялось встреч!
Здесь нет органа. Только маракасы!
И скрипок нет. Кому они нужны?
В шампанском кислом - шкурки ананасов
Напополам с экстрактом белены.
И кажется, что вот, ещё немного...
Заполнится людьми органный зал.
Орган звучал задумчиво и строго
И так некстати думать призывал!
За шагом шаг. Капканы и ловушки.
И корни не видны. Видна ботва.
Орган молчит. Играют погремушки,
Угадывая вкусы большинства.
Закрыв свой рот и прекратив рассказы,
Орган уже не спорит с большинством.
Его перекричали маракасы,
Оставив откровенья на потом.
Предвидятся ли эти откровенья?
Не растеряются ль на вираже?
Инстинкт не станет дивным вдохновеньем
В расчётливой и мелочной душе.
Толпа резвится, быстро убегая
К позорной простоте, из яви в сон.
И правда, обнищавшая, нагая
Давно молчит с органом в унисон.
И все довольны. Все уже согласны!
Опять учиться думать? Никогда!
Так неужели было всё напрасно?
Неужто всё исчезло без следа?
Здесь каждый, руки вытерев о скатерть,
Эстетом и почётным гостем стал.
Толкаясь, все взбираются на паперть
И думают, что это пьедестал.
Здесь нет органа. Только маракасы!
А под цветной обёрткой нет души.
Несчастен тот, кто оседлал Пегаса!
Чтоб сбить с него - все средства хороши.
Становится желаннее и слаще
Дешёвый, привлекательный обман.
Остался лишь в мечтах мир настоящий,
Где маракасов нет, а есть орган.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959692
дата надходження 14.09.2022
дата закладки 21.09.2022
МАГІСТРАЛ
У спогадах відроджуються зорі.
Запалюються в небі всі зірки.
І плачуть в ледве чутному мінорі
Нічних пісень зворушливі рядки.
Вони не посміхаються в мажорі.
В цей час всі тіні - темні та важкі.
Зникають в тиші, як краплини в морі
Пророчі знаки правої руки.
Пішовши тихо у нічні глибини,
Перетворились люди на світлини
З відбитками усіх важливих дат.
Мій парк серпневий, променем зігрітий,
Не вірив, що не буде вічним літо...
Не знав, що йде до нього листопад.
1
У спогадах відроджуються зорі.
Десь там. Далеко. Наче, уві сні.
Де всі слова - наївні та прозорі...
Реальність! Дай згадати ті пісні,
Де тільки радість, де немає горя,
Де тільки мрії квітнуть навесні.
А всі дороги - світлі та просторі,
Всі оклики - відверті й голосні!
Ми стільки звуків так і не почули!
Чи варто повертатися в минуле,
Де нас вітали добрі диваки?
Нехай у холоди, у спеку літню,
Даруючи нам втіху заповітну,
Запалюються в небі всі зірки!
2
Запалюються в небі всі зірки,
Далекі від неволі та негоди.
Мої дитячі радісні думки
Сузір'ям склались в кращі епізоди
Того життя, де весняні бруньки
Зустріли жваво райдужні пригоди.
Дерева в парку, свіжі та стрункі,
Були зухвалим еталоном вроди.
Життя вінок сонетів теж плете.
Дає і віднімає. І про те
Згадав письменник у своєму творі.
Вже не чекають парки та гаї.
Розгублено замовкли солов'ї.
І плачуть в ледве чутному мінорі.
3
І плачуть в ледве чутному мінорі
Кущі, де міг знаходитись рояль.
Нікому вже не треба тих історій -
Життя тепер - новітня магістраль.
Тут кожний звук загубиться у хорі.
А хор - фальшивий. Правда це, на жаль.
У ньому кожній заздрісній потворі
Пошана. Бо історія - спіраль.
Маленький острів щастя! Де ти, милий?
Ти дарував мені щоденно сили!
І чимось рідним пахли сторінки.
Вже північ. На столі відкрита книга.
І тільки в ній омріяна відлига -
Нічних пісень зворушливі рядки.
4
Нічних пісень зворушлиаі рядки
Оплакують нездійснені бажання.
Чи то дощі... Чи просто сліз струмки...
А може, образ першого кохання?
Щемить... Ще мить! Цій миті завдяки
Колись давно жили ті сподівання.
І зігрівало сонце залюбки,
Відкинувши зневіру й коливання.
На перехресті всіх старих надій
Вже зрозуміло: модний буревій
Не може стати другом апріорі.
Бо він пройшов - і знов на самоті
Повалені дерева молоді -
Вони не посміхаються в мажорі.
5
Вони не посміхаються в мажорі.
Вони не вірять у тверді слова.
У черговому нудному повторі -
Розчарування. Вже не раз, не два.
І у своїй постійній непокорі
Вони не знали, що росте трава.
Вони весь час ховалися в коморі,
Як привид в них і тіло, й голова.
Вони мовчать. Погані чи хороші?
На нас усіх колишніх дуже схожі,
Але як придивитись - не такі.
Вони приходять з ночі, як зі скрині.
Так хто вони? Лише бездушні тіні!
В цей час всі тіні - темні та важкі.
6
В цей час всі тіні - темні та важкі.
Однаково байдужі та похмурі.
Повзуть у різних напрямках стежки
І створюють привабливі фігури.
Ми, щиро простягнувши дві руки,
Благаємо рятунку від тортури.
Вбивають нас минулого дзвінки
І тих дзвінків затерті партитури.
Відмолюючи легковажно гріх,
Ми тонемо у спогадах нічних,
Як лютня у своєму переборі.
Вночі серед каштанових алей
Святі обличчя янголів-людей
Зникають в тиші, як краплини в морі.
7
Зникають в тиші, як краплини в морі
Ті голоси, що кликали назад.
Туди, де ми стояли на опорі,
Відхрещуючись від усіх порад.
Коли ми вільно дихали надворі,
Вдивляючись в яскравий зорепад,
У кожній айстрі, в кожному майорі
Світ бачили ми тільки на свій лад.
Ми не сприймали щирість і турботу...
Ішов світанок чорної суботи...
Над нами вже зліталися круки.
І, жадібні, ми бігли до врожаю...
Не помічали: нас попереджають
Пророчі знаки правої руки.
8
Пророчі знаки правої руки
Ми відкидали лівою рукою.
Минали тихо місяці, роки...
І правда вже здається не такою.
Здається, що усі слова палкі
Вже охолонули. І за водою
Пливуть. А дивних квітів пелюстки
Там - радістю були. А тут - журбою.
Дивилися таємні глядачі,
Як ми, доволі дрібно живучи,
Дорогоцінні пропускали днини.
Як восени нам втримати весну?
Щемливий спомин витягнув зі сну,
Пішовши тихо у нічні глибини.
9
Пішовши тихо у нічні глибини,
Не взявши нас в минулого краї,
Востаннє посміхнулись ті хвилини,
Вони тепер не наші. Нічиї.
Десь чути ніжні арфи й клавесини,
Для когось ще співають солов'ї.
А нас калічать болісні провини -
Безвихідні, знайомі та свої.
Все менше тих, хто слухає сонет.
Ми інший вже збираємо букет...
Конвалії - тоді. Тепер - жоржини.
То дощ, то сніг, то на траві роса -
Різноманітно плачуть небеса;
Перетворились люди на світлини.
10
Перетворились люди на світлини,
Перетворились квіти на вінок.
Пробачте, непомічені перлини,
Що пропустив важливий той дзвінок!
А докори, немов важкі цеглини,
Вбивають псевдолегкість сторінок.
Вороже дивляться жорстокі стіни
На всіх, хто запізнився на урок.
Насправді, ми нічого не забули.
Ми перейшли вже той кордон з минулим,
Коли вже пізно бити у набат.
Самі собі ми пишемо догани
І мовчки несемо душевні рани
З відбитками усіх важливих дат.
11
З відбитками усіх важливих дат
Йдемо вперед. До пекла чи до раю.
Про них червоним променем гранат
Обов'язково тихо нагадає.
А потім чорним кольором агат
Підтвердить, що назад шляху немає.
Можливо, нас пробачить дивний сад...
Та перед ним - обставин темна зграя.
Мого дитинства милу далину
У спогадах до серця пригорну
І подарую їй осінні квіти.
Хай стане каяттям тепер для нас
На віки вічні, й нині, й повсякчас
Мій парк серпневий, променем зігрітий.
12
Мій парк серпневий, променем зігрітий,
Крізь всі роки пригадує мене.
Він дуже хоче все ж таки змінити
Моє обличчя - сіре та сумне.
І незрадливий, світлом оповитий,
Він посміхнеться і не прожене.
Йому тепер три місяці ходити
В осінньому барвистому кашне.
Тепер немає спокою в душі.
Серпневий парку! Вислухай! Скажи,
Мій вірний друже! Що мені робити?
Пробач мене серед осінніх злив!
Я дотик твій колись не оцінив -
Не вірив, що не буде вічним літо.
13
Не вірив, що не буде вічним літо.
А як у це повірити я міг?
Мене кудись тягнуло, як магнітом,
І осліпив січневий білий сніг.
Тепер - лише сльозою окропити
Все те, що я сказати вже не встиг.
Однолітки мої - давно не діти,
Десь загубився справжній оберіг.
Сьогодні навіть жарти - й ті невлучні!
Всі діалоги - вимушені, штучні -
Дешевий та порожній маскарад.
Занурюючись у легку оману,
Мій персонаж реальний, не з роману
Не знав, що йде до нього листопад.
14
Не знав, що йде до нього листопад.
Не знав законів вільного падіння.
Різноманітні звуки серенад
Вже склалися в октаву розуміння.
Бо він - це я. Кричущий результат.
Збирати нам чи кидати каміння?
Пробач, мій парку! Ти - мій рідний брат!
Все спільне, навіть роздуми осінні.
Куди веде єдина, вірна путь?
Бо тут - давно вже втрачена вся суть,
Тут тільки маски, на байдужість хворі.
Вловивши струм холодної води,
В минуле йду. Мені - туди! Туди!
У спогадах відроджуються зорі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959264
дата надходження 10.09.2022
дата закладки 20.09.2022
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 20.09.2022