Я знаю - скажеш що не віриш
У намальовану красу,
Але любов свою, без міри,
Тобі словами донесу.
Ти найгарніша, наймиліша
На весь бескрайній, білий світ.
Моє котяче серце тішать
Твій ніжний погляд, ніс і хвіст.
Я твій навіки, без вагання,
Я все життя віддам умить,
Щоб в ніч весняну до світання
Лише тебе одну любить.
Всі зорі з місяцем і сонцем
Згрібу з небес тобі хвостом,
І сяду в тебе під віконцем
Могутнім лицарем-котом.
Пухнастим стану суперменом,
Щоби під блиск твоїх очей,
Зірватись раптом як скаженний
І ну мерщій ловить мишей!
Тоді до полюсів, до самих,
Моя любов розтопить сніг.
І все що є під небесами,
Я покладу тобі до ніг.
Намиста, перли, самоцвіти,
Всю саму цінність і красу,
Заморські квіти всього світу
Тобі єдиній принесу.
І ти узнаєш, королево,
Що я один на білий світ
Не тимчасовий, березневий,
А всесезонний, справжній кіт.
Бо за гірські вершини вища
І довша всіх тисячоліть,
Моя любов по всіх горищах
Гасає, скаче і нявчить.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828452
дата надходження 10.03.2019
дата закладки 31.10.2020