Літо тепле прийшло у вінку,
Соловейко співав на світанні.
Коси мила верба у ставку
Як зустріла своє я кохання.
А було це у юні роки,
Коли серце бажало любити.
Про кохання читались книжки,
І хотілося жити й радіти.
Сон тривожили мрії палкі,
Душу сповнювали сподівання.
і здавалось: цей рай – навіки...
То було моє перше кохання.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808958
дата надходження 05.10.2018
дата закладки 05.10.2018
Не плаче, не ридає сильна жінка,
а на обличчі – спокою стіна.
Ніколи і нізащо – ні сльозинки!
Із пам’яті вже стерто імена
отих, колись що завдавали болю,
і тих, що ще беруть на язики…
Ніхто не зломить нежіночу волю!
Та все одно даються узнаки
і нинішні незгоди, і минулі,
безсонні ночі й непроглядні дні.
Свистять над головою ніби кулі
невтішні часом спогади, сумні…
І посмішку величну на обличчі
вона постійно з гордістю несе,
немов своїй гіркій планиді кличе,
що сильній жінці до снаги усе.
Та серце лиш на вигляд скам’яніло,
бо все ж заниє на якусь лиш мить,
коли впіймає погляд чийсь несмілий…
Вона ще може й хоче полюбить!
Вона ще може віддано кохати,
віддати серця й тіла свого жар,
як в юності невтомно дарувати
любові шквал і пристрастей пожар!
04.10.2018
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808867
дата надходження 04.10.2018
дата закладки 05.10.2018
Не плаче, не ридає сильна жінка,
а на обличчі – спокою стіна.
Ніколи і нізащо – ні сльозинки!
Із пам’яті вже стерто імена
отих, колись що завдавали болю,
і тих, що ще беруть на язики…
Ніхто не зломить нежіночу волю!
Та все одно даються узнаки
і нинішні незгоди, і минулі,
безсонні ночі й непроглядні дні.
Свистять над головою ніби кулі
невтішні часом спогади, сумні…
І посмішку величну на обличчі
вона постійно з гордістю несе,
немов своїй гіркій планиді кличе,
що сильній жінці до снаги усе.
Та серце лиш на вигляд скам’яніло,
бо все ж заниє на якусь лиш мить,
коли впіймає погляд чийсь несмілий…
Вона ще може й хоче полюбить!
Вона ще може віддано кохати,
віддати серця й тіла свого жар,
як в юності невтомно дарувати
любові шквал і пристрастей пожар!
04.10.2018
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808867
дата надходження 04.10.2018
дата закладки 04.10.2018
Не плаче, не ридає сильна жінка,
а на обличчі – спокою стіна.
Ніколи і нізащо – ні сльозинки!
Із пам’яті вже стерто імена
отих, колись що завдавали болю,
і тих, що ще беруть на язики…
Ніхто не зломить нежіночу волю!
Та все одно даються узнаки
і нинішні незгоди, і минулі,
безсонні ночі й непроглядні дні.
Свистять над головою ніби кулі
невтішні часом спогади, сумні…
І посмішку величну на обличчі
вона постійно з гордістю несе,
немов своїй гіркій планиді кличе,
що сильній жінці до снаги усе.
Та серце лиш на вигляд скам’яніло,
бо все ж заниє на якусь лиш мить,
коли впіймає погляд чийсь несмілий…
Вона ще може й хоче полюбить!
Вона ще може віддано кохати,
віддати серця й тіла свого жар,
як в юності невтомно дарувати
любові шквал і пристрастей пожар!
04.10.2018
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808867
дата надходження 04.10.2018
дата закладки 04.10.2018
Опасность у близости словно
Живет, как на пике оргазма.
Сравнение это условно,
Но может дойти до маразма...
Когда он доступен и верен,
Либидо молчит и вздыхает.
Не станет огромной потерей,
Пусть, мозг это не понимает...
И логики в данном ни грамма,
Увы, человек больно падок
В нем встроена горе-программа
«Запретен - а значит так сладок!»
Он если с кольцом или даже
Ну, просто, отверг тебя честно,
В спесивом хмельном эпатаже
Ты бредишь его стать невестой...
В тебе посыпается нытик
Страдания - пища от Бога.
Хоть твой здравомыслящий критик
Молит: "Вразумись же немного!"
Ты жаждишь его, как наркотик,
Готова отдать все и сразу...
А мозг повторяет - "Невротик!
Ты любишь алмаз, а не стразы!"
Мечтаешь о светлом и чистом,
О доме с камином и детях,
Но только зовет тебя свистом,
Бежишь, сквозь тонели из сплетен...
Ты гордо вещаешь подругам:
Мой принц ненаглядный, как в клетке...
«Женат» - не зовется недугом,
Но лечтишь "больного" таблеткой...
Он с ней разведется, ну точно!
Там просто по детям завязка,
А ложь - это признак побочный,
Не жизнь с ним, девчата - а сказка!
В таком разноплановом мире,
Средь дикого множества членов
Ты секс выбираешь в сортите
В дерьме из вранья по колено...
И так просыраются годы...
Счастливые дни молодые...
В отсутствие личной свободы
Мы, словно с рожденья, слепые...
А.В. #annvishtak #annaslittlepoetry #thoughts💭 #life💔
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808824
дата надходження 04.10.2018
дата закладки 04.10.2018
На дні стакана знову бачу
Твої чарівні карі очі,
Крізь сигаретний дим щоночі,
Не помічаючи мене,
Проходиш повз, моя незнана,
Так наче тут мене немає…
…а в серці все горить, палає…
Лиш хочу бачити тебе.
22.11.2017
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808217
дата надходження 29.09.2018
дата закладки 29.09.2018
Дикий возглас окликнет обманом,
И глазами так странно мигнет.
Что-то, шепча тревожно и громко,
Всё в отчаянье, словом убьет.
Лишь утратив ту силу и рвение,
Что наполнила разум весов.
Молча севши с собой обреченно,
Ты не вспомнишь тех яростных слов.
Ты не станешь, об этом молится,
Не увидев своей же вины.
Каждый хочет чего-то добиться,
Но, лишь смотрит на всех со спины.
Так случается в каждом конфликте,
Когда хочется всех обвинить.
Очень сложно остаться хорошим,
Но, сложнее кого-то простить.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807430
дата надходження 22.09.2018
дата закладки 22.09.2018
Божевілля - значить Божа воля.
Ці два слова як не поверни,
Кожним звуком, кожним напівтоном
Виступають проти сатани.
Проти зла, що біль несе й нещастя,
Проти тьми, що висне, як гора.
Божевілля _ це святе причастя
До земного світла і добра.
Бог - це батько, сильний і правдивий,
Зможе захистити від біди.
Він увесь з вогню й міцного дива,
Як у небі - райдуга з води.
Так я думав хлопчиком хирлявим,
Вірив і надіявся до сліз,
Поки біс підступний і лукавий
Полинову чашу не приніс.
Гіркотою окропивши душу,
Я побачив божевілля суть:
Маніяків, деспотів, безумних
Люди божевільними зовуть!
Наче снігу хто сипнув за комір
І порушив ритм серцебиття.
Боже правий, до яких драконів
Ти привів мене для прожиття!
Отче наш на цій землі й на небі,
Ти сліпим відкрий і поясни,
Де та воля, що гряде від Тебе,
Де та воля, що від сатани?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807408
дата надходження 22.09.2018
дата закладки 22.09.2018