Ридав і схлипував самотній до-мінор,
На друзках мрій тріолі танцювали,
Думки сплелися у закручений узор,
Й тужили від жалю очей піали.
Лишився спогад в спантеличеній душі,
І від чекання помарніли квіти ,
За шибкою розгублені сумні дощі,
Не стомлювались мляво шепотіти.
Про те - що вже давно минуло назавжди,
Про те - що не настане вже ніколи,
Що залишило у душі моїй сліди
І в серці змурувало частоколи.
21.04.2021
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911680
дата надходження 21.04.2021
дата закладки 24.04.2021
Неповторні голоси сплету,
В перевесло, чи у русую косу,
Звуки в тризвуки з’єднаю на льоту,
І цей скарб я людям понесу.
Діамантами сіяє дивний спів,
Нашу «Мрію» стане чути звідусіль,
І лунає понад луків і полів,
Про кохання, рідний край, душевний біль.
Мов перлини у намисті голоси,
Об’єднали у родину нас роки,
Чути «Мрію» через пагорби ліси,
Бо в піснях і сподівання і думки.
Б’ється серце і лунає колектив,
Під баяна милозвучний спів
В круговерті буднів – диво див
Слава лине в світ без зайвих слів.
А я мрію, щоб ще довго так було:
Цінували задуми священні,
Розвивалося й жило моє село,
І ансамбль завжди співав на сцені.
Всім артистам зичу довгих літ,
Щоб здоров’ячка було у вас багато,
Хай чарує вас весняний дивоцвіт,
А у душах завжди буде свято.
24.02.2021
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905991
дата надходження 24.02.2021
дата закладки 27.02.2021
Якби були ми з вами не зустрілись,
Мабуть і не прийшла б до нас весна,
По іншому і сонечко світило б,
Я був би сам і Ви була б одна.
Якби були ми з вами не зустрілись,
Троянди б у душі не зацвіли,
Тоді б і очі щастям не світились,
Й пісні кохання з серця не лились.
Якби були ми з вами не зустрілись,
То не співали б в гаю солов"ї,
Жили б у серці сніжні заметілі,
Лиш біль і смуток у душі жили б.
Але ж зустрілись ми, чарівна квітко,
І все кругом співає і цвіте,
Серед зими троянди в серці квітнуть,
І гріє серце почуття святе.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905571
дата надходження 21.02.2021
дата закладки 21.02.2021
Де ти мила моя, обізвись, обізвись,
Ти із юності люба воскресни.
Нехай буде тепер, так, як бу́ло колись,
У квітучі поклич мене весни.
Ми з тобою підем у широкі поля,
Там де жайворон в небі співає.
Заворожує усмішка ніжна твоя,
Серце б'ється і щиро кохає.
Не забути мені, твоїх синіх очей,
Не забути цілунків медових.
Шовковистих тих трав, мелодійних ночей,
Зорепадів рясних, смарагдових.
Я збирав у долоні ранкову росу́,
Щоб її нам доволі напитись.
Розплітав тобі вітер русяву косу́,
Я не міг все ніяк надивитись...
Де ти мила моя, обізвись, обізвись,
Я давно, так на тебе чекаю.
Хоча наші дороги давно розійшлись,
До сих пір я тебе, ще кохаю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904785
дата надходження 14.02.2021
дата закладки 14.02.2021
Ти чув, як квилить чайка над водою?
Неначе плаче десь мале дитя.
Думки мої на самоті з собою,
Бо так розпорядилося життя.
Торкають хвилі берега ревниво,
Не охолонув, ще на нім пісок.
За горизонт сідає сонце мило,
На зустріч нічка робить уже крок.
Засвітять зорі в тиші вечоровій,
Заграють струни серця і душі.
Згадаються слова, що при розмові,
Звучали піснею рясних дощів.
Як було добре й затишно з тобою,
Та десь взялися кручені вітри.
І заховали щастя за горою,
Щоби ніхто із нас не зміг знайти...
Все ж вірю я, що ще настане свято,
Коли нас сонце променем торкне.
І ти мені промовиш любий, раптом,
"Я не забув, кохаю, ще тебе!"
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902323
дата надходження 24.01.2021
дата закладки 25.01.2021
Почувствовать бы вновь твоё тепло,
Заветный поцелуй, что слаще мёда
И полумрак, что с нами заодно,
И нежность, что сильнее год от года…
Хранить любовь, как драгоценный дар,
Не расплескать бы чувства безвозвратно,
И замирать в плену у твоих чар,
Но знать, что… не вернуть тебя… обратно.
…И снова вечер… На пороге ночь…
Прошу Морфея* подарить мне встречу,
Сны беспощадны, убегают прочь,
Но я опять… спешу тебе навстречу…
Морфей* - бог добрих сновидений в греческой мифологии.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898051
дата надходження 13.12.2020
дата закладки 13.12.2020
Із поцілунків витчу полотно,
Щоби накрити спільне наше ложе.
Парчею із надій завішу я вікно,
І двері зачинити щільно зможу.
Тебе зустріну в мороці нічному,
Сплетуться воєдино наші тіні.
Хурделиці хай плачуть за вікном,
Сніжинки падають без втоми й ліні.
Ти до грудей ласкаво пригорнеш,
Губами губ так ніжно доторкнешся.
Ключі від щастя миттю Ти знайдеш,
І ласки дарувати присягнешся.
Слова, що пестили і шию й грудь,
До серця дуже близько доторкались.
Уривки фраз:"Зі мною вічно будь..."
Навіки в пам'яті моїй зостались.
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897946
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898012
дата надходження 13.12.2020
дата закладки 13.12.2020
Йшло подружжя із базару,
Муж, нав’ючений торбами,
Випускав із себе пару,
Ледве шкандибав ногами.
Дуже часто зупинявся,
А дружина оглядалась:
Їй здалось, що якась краля
Вже занадто вихилялась.
-Ти розплився, як медуза,
А як дівку цю побачив –
Став утягувати пузо,
Пульс у тебе он як скаче!
-Тю, дурна, та вона в масці,
Може, дівка ця - потвора!
-А як гарна, наче в казці?
Та ще й ні на що не хвора?
Почала репетувати:
-Калатати треба в дзвони,
Щоб народні депутати
Прийняли нові закони:
Щоб дівиці й молодиці
Додаткові маски мали:
Крім тієї, що на пиці,
Голі стегна прикривали!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897730
дата надходження 10.12.2020
дата закладки 12.12.2020
Хто знає, коли пов’язали,
Узорів рясне полотно?
Скажіть, люди, хто із вас знає,
Той час, що був дуже давно?
Окраса була оберегом,
Чоло прикрашала сповна,
Колись - була всім необхідна,
А зараз - знов модна вона!
06.12.2020
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897416
дата надходження 07.12.2020
дата закладки 07.12.2020
Минають дні, біжать роки,
В минулому все залишається.
Важливим, що було тоді,
До нас не повертається.
До чого ми так стрімко йшли,
Доріг і перешкод не бачили,
Так ми нічого й не знайшли...
А може... і не втратили...
Та пам'ять нам не обманути,
Болить душа... душа страждає.
Й минулого не повернути,
А серце жде... а серденько кохає...
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885603
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897410
дата надходження 06.12.2020
дата закладки 06.12.2020
Поговори зі мною… просто так,
Бо зараз дуже душить порожнеча,
Поговори… відчуй самотній смак,
І те, як набридає холоднеча…
Поговори… нехай тобі чужа,
Й вірші мої у стрічці оминаєш,
Може страждає і твоя душа,
Чи може у мені себе пізнаєш?
Поговори, так-так, це я тобі,
Хоч ми іще з тобою не знайомі.
Поставить крапку встигнеш далебі,
Поговори… а я спинюсь на комі…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897313
дата надходження 06.12.2020
дата закладки 06.12.2020
Нехай, дівчата, в нас не буде горя і нещастя,
Нехай ми будемо здорові, ніжні і прекрасні,
Нехай надіємось і мріємо ми ненамарне,
Нехай над нами небо буде мирне і безхмарне,
Нехай оточують нас друзі всі довкола,
Нехай не ображають й не обманюють ніколи,
Нехай чоловіки любов'ю огортають,
Нехай і поцілунками, і квітами нас завжди осипають,
Нехай нас бережуть й не забувають,
Нехай з любов'ю ніжність нам дарують.
Нехай в душі весна і літо лиш квітують,
А натомість ми віддамо любов і ласку,
Й життя ми перетворим ваше в казку...
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842688
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897282
дата надходження 05.12.2020
дата закладки 05.12.2020
Скільки крапель в ріці, скільки стежок у рідному краю,
Скільки наша Земля довкруж вісі зробила витків,
Стільки раз розквітало трояндою слово кохаю,
І шарівся від того весь світ. Так було від віків.
Так було і так буде, допоки гойдаються сині,
Доки сонце цілує відкриті уста орхідей,
Доки осінь сплітає із ягід намисто калині.
Слово це феєрверком стрілятиме в душах людей.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896901
дата надходження 01.12.2020
дата закладки 01.12.2020
Грицько взувся в туфлі модні
(Все пройшло, неначе снилось),
Бо відрядження сьогодні
Вже, нарешті, закінчилось.
Залишилось у готелі
Нічку якось перебути,
Речі склав усі ретельно,
Щось приємне хотів чути.
В телефоні хтось воркує,
Так лоскоче ніжно вуха:
-Різні послуги дарує
Наша фірма «Розслабуха».
Пам’ятай, ніщо не вічне,
Все в житті повинен взнати,
Плата – чисто символічна:
Покер, сауна, дівчата…
Гриць: - Не буду я вагатись,
Пишіть: сауна, блондинка,
І по місту покататись,
Щоб була крута машинка.
Голос в трубці почав вити:
-Не чекав такого, гаде?
Вирішила подзвонити
З телефону куми Ади.
Так, це я, дружина Рита,
І як ти переконався,
Вмію ніжно говорити,
А ти завжди сумнівався.
Завтра, милий, будеш вдома,
Буде повна розслабуха:
Без блондинки зникне втома,
В сауні попухнуть вуха.
Приберу тебе і взую,
Як за звичаєм ведеться,
І машину гарантую,
Ту, що катафалком зветься!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896679
дата надходження 30.11.2020
дата закладки 30.11.2020
Життя, це бумеранг, його нам не змінити,
Не ми придумали, та нам це треба знати.
Не рватимеш життя основу - ниті,
Не доведеться й вузлики в'язати.
Самотністю не буде той каратись,
Хто не примушує себе чекати.
Розлука тим серця не охолодить,-
Хто зможе жар кохання іншому віддати.
Життя, це бумеранг, його не перекреслиш,
І заново, ніяк, переписати.
Подумати потрібно перш ніж відштовхнеш,
Не довелось, щоб потім повертати.
Красиву пісню від душі співають,
Не слухають, хто просто текст сухий читає.
За журавлем у небо не літають,
Якщо й синиця з рук нараз втікає.
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895617
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896509
дата надходження 28.11.2020
дата закладки 28.11.2020
Неначе в сні, всміхнулася нам доля,
Неначе в сні, прийшла до нас любов,
І ми закохані у цілий світ обоє,
Смакуєм неземну свою любов.
Неначе в сні, серця пісні співають,
І гріють серце полум"ям вірші,
В серцях співучих почуття палають,
І світяться від щастя дві душі.
Неначе в сні, вернулась юність в гості,
Не дивлячись на скроні в сивині,
Від щастя, ми п"яніємо до млості,
Цвітуть сади в душі й співають солов"ї.
Неначе в сні, душа моя співає,
І повертаюсь я у весни знов,
І трепетно кажу я їй:"Кохаю",
І п"ю у відповідь п"янку її любов.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895551
дата надходження 20.11.2020
дата закладки 27.11.2020
В кохання я з минулого іду,
Щоразу зустріч нашу уявляю.
Та все стежини теї не знайду,
Хоч дуже, дуже так тебе кохаю.
В кохання я з минулого іду,
У весну, що квітує потрапляю.
Я разом з нею цвітом зацвіту
І буду шепотіти, що кохаю.
А коли літо доторкне теплом,
Тебе у ньому я шукати буду.
У небі птаха помаха крилом,
Душа моя й тоді кохати буде.
Осінній день вже пожовтив листок
І дощиком на землю сльози впали.
А я іду шукаючи місток
І кущ калини поруч не зів'ялий.
В кохання я з минулого іду,
Вже іній припорошив мої скроні.
Все ж вірю, що тебе таки знайду
І ти мені простягнеш ще долоні.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896022
дата надходження 24.11.2020
дата закладки 24.11.2020
Осіннії клапті злітають з беріз,
Кружляє останній листок.
І небо холодне, холодне від сліз,
Надій запізнілих ковток.
А вітер, безстижий, зриває одежі,
З калини, ось там, де ставки.
А грона червоні, з любові, як перше,
І ролі не грають роки.
В кущах хризантеми нудьга загубилась,
Вагання розвіяв туман.
Любов, як спасіння, у серці лишилась,
А поза - брехня і обман.
Листочки розсипала осінь послідні,
За вітром лягли їх маршрути.
Прошу тебе, осене дуже, уклінно,
Мені щастя й спокій вернути.
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893334
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893419
дата надходження 30.10.2020
дата закладки 30.10.2020
Коли вона бере у руку скрипку,
Коли смичком торкається до струн.
Душі стає так радісно і світло,
Неначе відблиск золотавих врун.
В мелодії тій розчинитись можна,
Потрапити на поле квіткове.
Там бджіл гудіння шумне і тривожне
І за собою вітерець зове.
До нас прийдуть чотири пори року,
Торкне весна легенько промінцем.
То чути літа безкінечні кроки,
А інколи у серце прийде щем.
Осінній листопад кружля у танці,
А ось снігами вже мете зима.
Вона неначе в білосніжнім глянці,
Мелодією тихо так ляга...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890772
дата надходження 05.10.2020
дата закладки 05.10.2020
Життя моє усе в рожевім цвіті,
В огні кохання веселково виграває,-
Бо я до Тебе йду, щоби зігрітись,
Від хвилювання і душа, і серце тане...
Іскринка та, що світиться в очах,
Мене зігріє милий, навіть, в стужу.
В Твоїх обіймах, ніби, у шовках,
Я насолоджуюсь й щаслива буду!
Мене хвилює запах Твого тіла,
І ніби музика звучить Твій стогін.
Ти з насолодою зробив, що я хотіла,
Торкнувся ніжно так до лона...
Чарівний вечір, ложе, і вогні згасають,
Твій подих так лоскоче вії.
Цілую, любий, в плечі й забуваю,-
Ми, ніби, птахи в небі синім!
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629796
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890094
дата надходження 28.09.2020
дата закладки 04.10.2020
Ну ось і все! Вже марево пропало.
Пройшла гроза й туман розвіявсь неохоче.
Ну ось і все! Даремно щастя ми чекали.
Пропав Твій образ і чарівні очі.
Ну ось і все. Покрили Сонце хмари,
Все вдалину вони кудись пливуть.
Не треба мучитись, якщо не в парі,
Пропав навіки спільний наш маршрут.
Ну ось і все! Панує прохолода,
І літо вже не гріє, не цвіте,
Пропало все й жаліти не виходить,
Хоча спокою й досі не дає.
Ну ось і все! Не треба повертатись,
Бо можна серце вщент розбити.
Прийшла пора, напевно, нам прощатись,
Забути може, а чи розлюбити.
Ну ось і все! Чергова зморшка,
На серці рана, а чи вже рубець?
Сльоза гаряча по обличчю котить,
Коханню нашому прийшов кінець.
Залишились в минулому... побачення...
Торкання радість... і обійми... те та се...
Скажу востаннє, -"Любий, до побачення.
Єдиний. Рідний. Ось і все".
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852042
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890632
дата надходження 03.10.2020
дата закладки 04.10.2020
До тебе я, так ніжно пригорнусь,
Моя єдина і моя жадана,
І ніжності твоєі я нап"юсь,
Моя кохана, квітко полум"яна.
В квітучий сад тебе я поведу,
Де нас чекає яблуня креслата,
Для тебе квітку щастя я знайду,
І буду все життя тебе кохати.
Там повний місяць вигляда з-за хмар,
І стелить нашу долю рушниками,
Й твої зелені очі повні чар,
Душу мою наповнюють піснями.
В квітучий сад тебе я поведу,
Де нас чекає яблуня креслата,
Для тебе квітку щастя я знайду,
І буду все життя тебе кохати.
І під вінець тебе я поведу,
Нам буде вічно доленька всміхатись,
Від тебе я всі біди відведу,
Й наповниться піснями наша хата.
В квітучий сад тебе я поведу,
Де нас чекає яблуня креслата,
Для тебе квітку щастя я знайду,
І буду все життя тебе кохати.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884025
дата надходження 26.07.2020
дата закладки 28.07.2020
Горіло серце полум"ям любові,
Я знав, мені цю нічку не заснуть,
Я виливав те полум"я у слові,
Щоби тебе тим словом пригорнуть.
Горіла свічка, капав віск сльозою,
І серце рвалось в зоряний політ,
Я так скучаю, люба, за тобою,
Немає поруч і не милий світ.
І тільки як почую твоє слово,
Весна у мені знову ожива,
У юність повертаюся я знову,
Душа кохання в віршах вилива.
Надходить вечір, зіроньки на небі,
Співають солов"ї пісні свої,
Нічого у житті мені не треба,
Лише б всміхались устонька твоі.
Горіло серце полум"ям любові,
Я знав, мені цю нічку не заснуть,
Я почуття всі виливав у слові,
Нехай вони трояндами цвітуть.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880841
дата надходження 26.06.2020
дата закладки 05.07.2020
Скільки себе пам’ятаю, завжди з нетерпінням я чекала поїздки до дідуся й бабусі у Світличне. Село це від нас приблизно в десятку кілометрів, в залежності яким шляхом добиратися. Там мене з нетерпінням чекали мої родичі дідусь та бабуся. Я теж була щаслива коли на Казенщині доїжджаючи до Шостаків бачила білий трикутничок фронтону на хліві і до самісінького двору на всю машину репетувала «Оно, насє Сітисьне».
Перед двором був величезний вигін покритий килимом зеленої трави, вузенька стежечка повз електричний стовп, купу соломи, до колодязя, звідки носили воду на коромислі.
Спочатку воріт і хвіртки не було, замість них товстелезні зелені труби, які вказували куди треба заходити, хоча найяснішим орієнтиром, що справді потрапили туди, був величезний гіллястий бересток серед двору, і шовковиця, яка росла ближче до хати, їх було видно здалеку.
Першим нас зустрічав коротконогий, чорний, кудлатий Кутька, який своїм унікальним голосом дзявулів, і сповіщав що приїхали гості.
На порозі нас зустрічали бабуся та дідусь веселі, радісні і щасливі, що ми приїхали. А їздили ми щотижня, а бувало і частіше. Батьки щось допомагали чи на городі чи по господарству, а я просто гостювала.
Тільки випадала хвилинка перепочинку, бабуся запрошувала полежати на дивані на величезних пухових подушках, а в цей час метушилася коло плити, груби чи печі готуючи смачні і неповторні страви для нас.
Бабуся варила червоний борщ з лободою, з характерною томатною кислинкою, смажила на сковорідці картоплю, рум’янобокі карасики, омлет, який був пишний і повітряний, як хмаринка. М'ясо з печі завжди мало хрумку коричневу шкірку. Все було надзвичайно смачним і пиріжки і булки і корж, що схожий на торт, але бабуся говорила що воно сьогодні «невдачне», а от учора було «навмир добре».
Завжди із крайньої шкаховки мені витягували якісь гостинці, чи то в магазині купили, чи на газовому чи Пащина привезла, чи кум пригостив, все складали там, а потім відгодовували мене смачненьким.
Щоразу запрошували переночувать у себе. Коли ми лишалися, то тато з дідусем пили по чарці, потім довго курили свої цигарки, мама говорила з бабусею, а я ганяла то до одних то до інших. А коли я лишалася сама, то цілий день мене забавляли як могли: сто разів я переглядала величезний фотоальбом зі світлинами людей, багатьох з яких ніколи не бачила, то сумські родичі, то прилуцькі, то бабусині брати, то фото якихось родичів яких вже немає. Далі мені читали потріпану книжку російських народних казок, розглядала плакати рідкісних птахів, потім перемірювала весь одяг який був гардеробі і чимось мене зацікавив, якщо ні, то у вузлах на печі шукала собі оригінальне вбрання.
Ввечері дивилася вечірню казку і бабуся мене вкладала спати. Це було найстрашніше. Чомусь мені було так сумно, не радували повчальні віршики, які бабуся розповідала лежачи біля мене у залі на дивані, ні казочка про півника-кугутика, бо я сумувала, що всі мої гнідинчани «дома разом, а я одна-однісінька, як пальчик». Спочатку я довго не могла зрозуміти, що мене тут теж дуже люблять і оберігають, тому так важко було засинати.
Згодом коли підросла, то залишалася частіше, тут була особлива аура дитинства, адже навіть за якусь шкоду, на мене не підвищували голос, і навіть не ображалися. Час минає і буденні колись моменти, зараз стали лише спогадом, приємним і неповторним.
(* - на фото дідусь Іван і бабуся Маруся. Храм 2012)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880649
дата надходження 24.06.2020
дата закладки 25.06.2020
Він подзвонив й промовив тихо:
"Для мене ти, моє життя!
Тебе кохати ціла втіха,
Пробач, так помилявся я".
Вона, хвилини дві мовчала,
Знайомий голос прозвучав.
Їй пригадалось, як кохала,
А він кохання розтоптав...
Більш повертатись не хотіла,
В минуле і у ті часи.
Згадала, як душа боліла,
Як напилася сліз з роси...
"Ти вибач" - мовила тихенько,
Та більш кохання в нас нема.
Вже захолонуло серденько,
В нім поселилася зима...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875489
дата надходження 11.05.2020
дата закладки 11.05.2020
Немає в світі таких рим і слів,
Щоб всю любов до тебе передати,
Ти – як маяк у круговерті днів
Ти – янгол мій, моя рідненька мати.
Нема мірил щоб вимірять тепло,
Турботу, щирість, й дуже добрі очі,
Як зіроньки, і серце- оберіг,
За мене моляться щодня й щоночі.
Моя матуся – яблунь ніжний цвіт,
І сонце, що освітить кожну днину,
Люблю тебе, і голосу політ
Рідненьку, милу, дорогу людину.
І кожну мить я дякую тобі,
Що ти дала мені можливість жити,
Здорова будь, матусенько моя,
А я тебе буду завжди любити.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875490
дата надходження 11.05.2020
дата закладки 11.05.2020
-Подивись на себе, друже,
Наче світ тобі не милий,
До життя ти став байдужий,
В шлюбі, видно, не щасливий,
Стала вже горбата спина…
Як це можна допустити,
Щоб тебе могла дружина
Так цькувати і гнобити?
В неї ти - козел рогатий
І баран тупоголовий,
Голодранець дурнуватий,
І на вигляд - нездоровий.
В ліжку ти не робиш діла…
Розказала кумі Каті,
Що такого ще дебіла
Треба в світі пошукати.
Жаль мені тебе, як друга,
Бо ти майстер на всі руки,
А у неї - ледацюга,
Ідіот, свиня й падлюка.
Чоловік зітхнув, промовив:
-Відповім тобі, дружище,
Думав, сів у новий човен,
А там, бач, діряве днище.
Правду каже клята видра,
Це дійшло до глузду мого:
Як таку я жінку вибрав,
Хто тоді я після цього?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875349
дата надходження 10.05.2020
дата закладки 11.05.2020
Ми знову з весно́ю без тебе,
Думками торкаюсь тих днів.
Всміхалось так радісно небо
І ранок про щось гомонів.
Дзвеніли пташині десь співи,
У нашім з тобою саду.
Були дуже юні й щасливі,
Я тими думками живу.
Все хочу потрапити в весну,
В якій, ти за руку тримав.
І пору казкову, чудесну,
Одній лиш мені дарував.
Блакитні мов проліски очі,
Побачити хочу твої.
Щоб билося серце жіноче,
Як билось дівоче тоді...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870936
дата надходження 06.04.2020
дата закладки 07.04.2020
Вона мені не зізнавалась довго,
Хоча душа трояндою цвіла,
Кохання виливала вона в слово,
Й сама завжди щасливою була.
У неі почуття в душі співали,
У серденьку співали солов"і,
У кожнім слові чулося "Кохаю!"
Світились очі зорями іі.
Про зустріч завжди мріяли ночами,
У мріях ми щасливими були,
І душі виливали ми піснями,
Й серця у нас трояндами цвіли.
Чомусь нас доля довго розлучала,
Ми зустрічі чекали як весни,
У мріях розганяли ми печалі,
Й приходила вона до мене в сни.
Ці сни були для мене подарунком,
У снах я був із нею кожну мить,
Я пригощав кохану поцілунком,
Торкавсь іі жіночих ніжних пліч.
Усмішка іі, серце зігрівала,
Від неі я немов на небесах,
Із вуст іі мелодія звучала,
Вогонь палав в обох у нас в серцях.
І ось, нарешті, зустріч очі в очі,
Від почуттів душа моя тремтить,
Цілую ніжно вустонька жіночі,
Для мене, це свята блаженства мить.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870986
дата надходження 06.04.2020
дата закладки 07.04.2020
На світі є планета щастя,
На ній живуть закохані серця,
Для тих, хто взнав це таінство причастя,
На ній він залишиться до кінця.
На ній живуть сьогодні тільки двоє,
Немає там ні горя, ні біди,
Вони живуть закохані обоє,
Було так завжди й буде так завжди.
Лише для двох них сонечко на небі,
Лише для двох співають солов"і,
І ім в житті нічого більш не треба,
Подарувати б почуття своі.
Подарувать коханій свою вірність,
Свою безмежну ніжність і любов,
Лиш Нею упиватись цілу вічність,
Й закохуватись в Неі знову й знов.
В піснях до Неі виливать кохання,
Писать для Неі вірші і пісні,
Кохать, неначе вперше і востаннє,
Від почуттів щовечора п"яніть.
На світі є закоханих планета,
Планету цю Святий Господь створив,
На ній живуть закохані поети,
На щастя іх Господь благословив.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870269
дата надходження 01.04.2020
дата закладки 02.04.2020
Під ноги впало листя клена,
І відлітають журавлі.
А ти завжди в душі у мене,
За це я дякую тобі.
Приспів:
Моя кохана і єдина
У очі я дивлюсь твої.
Любов і вірність лебедина,
Зігріє нас в осінні дні.
У гронах ніжиться калина,
У хризантемах осінь знов.
Моя кохана і єдина,
Моя невипита любов.
Торкнусь до уст твоїх я ніжно,
Змедую солод з них п'янкий.
Твій погляд люба, дивовижний,
В душі залишиться моїй.
Вітри закружать листопадом,
Дощами сльози упадуть.
А ми з тобою поруч сядем,
Нам почуття тепло дадуть.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868198
дата надходження 16.03.2020
дата закладки 16.03.2020
Давно уже чужие мы с тобой,
Не думаю, что для тебя я что-то значу,
Всё прошлое осталось за спиной,
Исчезли миражи, давно уже не плачу.
Всё реже вспоминаю о тебе,
И не болит уже на сердце моём рана,
Расстались мы с тобою в сентябре,
Закончилась глава печального романа.
И не волнует больше в жилах кровь,
И чувств моих никто уж больше не разбудит,
А просто потеряли мы любовь,
Нас, видно, только Бог один теперь рассудит.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859963
дата надходження 01.01.2020
дата закладки 02.01.2020
« Не уходи», - просила вся в слезах,
Ломала руки, закрывала двери,
Но не было любви в его глазах,
А ей хотелось в своё счастье верить.
Не покидай и в душу загляни,
Ведь там любви от края и до края,
Ко мне свои ты руки протяни
И ощути со мной блаженство рая.
Не убивай глазами пустотой,
Неужто в сердце поселилась вьюга?
Вся жизнь моя покрылась темнотой
И отобрала у меня супруга.
Не удержать того, в ком нет любви,
Как не достать звезду в вечернем небе,
Не запоют им больше соловьи
И душу не согреешь даже в пледе.
Она взглянула на него в упор,
Промолвила: « Тебя я отпускаю.
На этом мы закончим разговор,
Будь счастлив с ней, а я тебя прощаю...»
… Он долго думал в тишине ночной.
Затем порывисто обнял за плечи:
« Прости, хочу остаться я с тобой,
Любовь моя пусть боль твою излечит.
Я понял то, что нет тебя родней,
Поверь, я сделаю тебя счастливой
И будет жизнь богаче и светлей.
Я буду звать тебя всегда ЛЮБИМОЙ.»
20.12.2019 г.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859437
дата надходження 27.12.2019
дата закладки 29.12.2019
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=KVINjXX-_TM[/youtube]
Давай поговорим с тобою по душам,
Откроем тайны и свои мечты
Чего судьба наколдовала нам?
И скоро ль перейдем уже на «ты»?
Давай поговорим с тобою в тишине,
Отбросив и стесненье предрассудки,
Озвучим все, что видели во сне,
И напролет поговорим хоть сутки.
Давай поговорим реально, тет-а-тет,
Или хотя бы так: по телефону,
Все, извини меня за этот бред,
Придётся снять из головы корону…
И оголить у сердца провода,
Наркоз внушить: «Чужие мы с тобою».
Давай поговорим с тобою просто так,
А может, разговор станет судьбою?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857349
дата надходження 08.12.2019
дата закладки 08.12.2019
Любов моя, світи мені зорею,
Світи, моє кохання, не згасай,
І я тебе назву навік моєю,
Ми вже повінчані любов"ю, так і знай.
Повір у почуття, вони палають,
І серце виривається з грудей,
Такоі іншоі у світі більш немає,
Ні серед Янголів, ані серед людей.
Нема таких, немає і не буде,
Немає,хоч всю землю обійди,
З тобою рай земний для мене всюди,
Без тебе я, як квітка без води.
Якби ти знала, як не вистачає,
Твоіх очей, усмішки і тепла,
У снах тебе щоночі виглядаю,
Та доля нас ще й досі не звела.
Хоч знаю я, це все випробування,
Попереду у нас щаслива мить,
Попереду у нас ще ніч кохання,
Ота, що буде душі нам п"янить.
І жар душі зіллється воєдино,
Зіллються в полум"я закохані серця,
Ти у житті моім жадана і єдина,
Світи ж мені зорею, до кінця.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857051
дата надходження 06.12.2019
дата закладки 07.12.2019
Я так люблю тебя, моя хорошая,
Я счастлив и в душе моей светло,
Метёт зима в моё окно порошею,
А мне с тобой уютно и тепло.
Твои глаза бездонные, глубокие
Меня влекут, я утопаю в них,
Могу я горы одолеть высокие,
И счастье разделю на нас двоих.
Мой свет в окне, моя звезда заветная,
Согрет любовью, теплотой твоей,
Твоя улыбка нежная и светлая
Целительный бальзам в душе моей.
Мы вместе столько лет, а мне всё кажется
Одним мгновеньем прожитые дни
И узелок меж нами не развяжется,
И будут вечными любви огни.
03.12.2019 г.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856766
дата надходження 03.12.2019
дата закладки 03.12.2019
Нас кликала до себе осінь,
Трусила листя у саду.
Вплітала позолоту в коси,
На щастя, а чи на біду.
Приспів:
І нехай і нехай осінь знову,
Доторкається шибки листком.
Буду вести я з нею розмову,
Коли нічка засне тихим сном.
До тебе лину я думками,
У тих думках зі мною ти.
Я пам'ять бережу роками,
І мріями пишу листи.
Приспів:
І нехай і нехай осінь знову,
Доторкається шибки листком.
Буду вести я з нею розмову,
Коли нічка засне тихим сном.
Нехай та осінь наша буде,
Сьогодні, завтра і завжди.
Кружляє листопад усюди,
Я шепочу йому: " Зажди".
Приспів:
І нехай і нехай осінь знову.
Залишає на травах сліди.
Буду вести я з нею розмову,
Повертатимусь завжди сюди...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852996
дата надходження 29.10.2019
дата закладки 30.10.2019
Бере початок дерево з коріння,
Життя його буяє в зелен-листі.
Росте, цвіте, дає плоди осінні...
Аж раптом - лихо - переміна змісту.
І задихається в димах, згорає
На ложі вогнянім осіннє листя.
І тягнеться той дух до небокраю,
Жалю невидимого давня пісня.
А інколи й любов горить в багатті,
Бо кидають. Яка ж зневіра з болем!
Розчарування, мов нікчемне шмаття.
Мабуть, свої зіграв хтось в масці ролі.
Не назавжди осіння гіркість димна.
Весна ввійде у серце знов розмаєм.
Любов, що є в душі - то справжнє диво,
Яке не знає часу, меж і краю.
( картина "Дерево любові" , художниця О. Дарчук.)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852960
дата надходження 28.10.2019
дата закладки 30.10.2019
Разбежались с тобой,разошлись,
Почему так случилось не знаю.
Помнишь в верности как мы клялись,
Жить в любви бесконечной мечтали.
Ненавижу тебя и люблю,
Проклинаю тебя и прощаю,
А остыв очень Бога молю
Пусть быстрее тебя возвращает.
Помнишь как целовались с тобой,
Как мы крепко с тобой обнимались.
Полетело всё к чёрту долой
И мы тихо с тобою расстались.
Ненавижу тебя и люблю,
Проклинаю тебя и прощаю,
А остыв очень Бога молю
Пусть быстрее тебя возвращает.
Без тебя вроде стало легко,
Если б снять ещё камень с души,
Толи близко ты,толь далеко,
Почему же молчишь, напиши.
Ненавижу тебя и люблю,
Проклинаю тебя и прощаю,
А остыв очень Бога молю
Пусть быстрее тебя возвращает.
Так он близок и так он далёк,
Он то светел,то еле мерцает
Той разбитой любви огонёк
Что опять возродиться желает.
Ненавижу тебя и люблю,
Проклинаю тебя и прощаю,
А остыв очень Бога молю
Пусть быстрее тебя возвращает.
Мы расстались,но где-то в душе
Есть надежда что всё возродится
И любовь что погасла уже
С новой силой у нас загориться.
Ненавижу тебя и люблю,
Проклинаю тебя и прощаю,
А остыв очень Бога молю
Пусть быстрее тебя возвращает.
Возвращайся,я так тебя жду,
Всё забудем что было плохое
Только счастье с тобой в этой жизни найду.
Ты прости что расстались с тобою.
Ненавижу тебя и люблю,
Проклинаю тебя и прощаю,
А остыв очень Бога молю
Пусть быстрее тебя возвращает.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852302
дата надходження 22.10.2019
дата закладки 28.10.2019
Лиш з тобою поруч, лиш з тобою,
У думках своїх я можу йти.
Лиш з тобою милий, лиш з тобою,
Буду я трояндою цвісти.
Хочу, щоб весна була навколо
І блакить лише в твоїх очах.
Щоби солов'ї співали соло
І моя рука в твоїх руках.
Хочу чути лиш твоє диха́ння,
Щоб була для нас щаслива ніч.
Загорнутись у твоє кохання,
Тільки я і ти, вдвох віч - на - віч...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851915
дата надходження 19.10.2019
дата закладки 20.10.2019
Мені якось наснився сон,
Де був я Твій, а чи не Твій?
Чи в тому був якийсь закон?
Та я Твоїх торкнувся вій...
Тіла звивалися в "борні",
Страшенно билися серця.
Чи справді сталось це, чи ні?
Для всіх таїна нічка ця...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847257
дата надходження 05.09.2019
дата закладки 30.09.2019
Віднайду тебе серед туману,
Чи серед квітучої весни.
Назавжди твоєю милий стану,
Тільки ти приходь до мене в сни.
Приспів:
Закохані годин не помічають,
Серця́ їх завжди б'ються в унісон.
А почуття метеликом літають,
Не на один не схожі вони сон.
Будеш цілувати мої руки,
Будуть в поцілунках знов уста.
Не торкнуться нас птахи розлуки,
А Господь пошле життя до ста...
Казкою у снах твоїх я буду,
Квіткою серед пахучих трав.
І тебе ніколи не розлю́блю,
Лиш би ти мене завжди кохав.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849833
дата надходження 30.09.2019
дата закладки 30.09.2019
Згадаю ту пору осінню,
В туманах густих береги.
А хмари у сукню весільну,
Себе угорі одягли.
Світилися очі мов зорі,
Від щастя, що поруч був ти.
Твої поцілунки казкові,
Я хочу навік зберегти.
Торкалися пальці обличчя,
Волосся було наче шовк...
Знов осінь до себе нас кличе,
І вітер за вікнами змовк.
Та тільки цих слів, ти не чуєш,
Хоч нічка уже за вікном.
У снах моїх часто ночуєш,
А осінь торкає листком...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849630
дата надходження 28.09.2019
дата закладки 29.09.2019
Зі мною доля в піжмурки гуляла,
То я ховавсь, а доленька шукала,
То доленька ховалася моя,
Вже кілька літ іі шукаю я.
Вже інколи я й сам себе питаю,
Невже у мене доленьки немає?
Чому ти доленько така сумна?
Надворі осінь, а прийде зима...
До кого тоді серцем пригорнуся?
Кого зігрію я своім теплом?
З ким радістю і смутком поділюся?
Щоб легше жити нам було обом.
А може ти у квітах заховалась?
В найкращих квітах, доленько моя,
І так, немов дівчина закохалась,
Та й ждеш, коли прилину серцем я?
А осінь гонить хмароньки осінні,
І сіє в душу смутку холоди,
Чекаю доленьку у настроі весільнім,
Куди ж ти ділась, доленько, куди?
Зі мною доленька у піжмурки гуляє,
Та вірю я, знайдеться ще вона,
Бо у житті інакше не буває,
Бо після зим приходить знов весна.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849456
дата надходження 26.09.2019
дата закладки 26.09.2019
Візьми мої долоні в свої руки
І більш ніколи їх не відпускай.
Щоб не тривожили душевні муки,
Бо у душі живе кохання, знай.
Ти у життя моє ввірвавсь неждано,
Для мене зірку засвітив вгорі.
Про більше говорити, ще зарано,
А втім... Ти в очі подивись мої.
У них знайдеш печаль мою і радість,
Романтику й наснагу до життя.
Ти не побачиш там ні біль, ні старість,
Там оптимізм завжди́ і боротьба...
Даю тобі мій друже свою руку,
Веди мене коханий по прямій.
Засолоди коханням ту розлуку,
В осінню пору ти теплом зігрій...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849186
дата надходження 24.09.2019
дата закладки 24.09.2019
Всміхнись до мене сонячним промінчиком,
Пошли мені усмішку чарівну,
З тобою ми вже зорями повінчані,
Ми поселили в серденьку весну.
Весна буяє, білим цвітом піниться,
П"янить, неначе молоде вино,
Чому з тобою пізно так зустрілися,
Злились два серденька закохані в одно.
В піснях кохання серденько виспівує,
І пісня лине з душ у небеса,
Душа в піснях любов свою оспівує,
Кохання пізнє, - це ж така краса!
Хоча воно й з засніженими скронями,
Та в серденьку іще вогонь горить,
І ловим зорі в зорепад долонями,
А дотик тіл, як в юності п"янить.
А серденько з грудей, от-от і вискочить,
Й полине піснею у сині небеса,
Одного погляду твого для мене вистачить,
Від нього помирав я й воскресав.
Твій голос ніжний, лине в душу піснею,
П"янію так, неначе від вина,
Любов"ю насолоджуюся пізньою,
А в серці квітне, юності весна.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848158
дата надходження 14.09.2019
дата закладки 15.09.2019
Коли до мене осінь в дім загляне,
Іі я не пущу і на поріг,
Я ій скажу, що в мене спить кохана,
Ну як би я любов образить міг.
Скажу я осені, іди в гай до калини,
Калині передай свою красу,
Піди розваж засмучену дівчину,
І заплети ій щастя у косу.
Полинь у небо разом з журавлями,
Що в вирій вже зібралися летіть,
І передай привіт заробітчанам,
Що на чужині проливають піт.
Скажу я осені, полий дощами ниву,
Щоб гарний був наступний урожай,
Зроби хоча б одну вдову щасливою,
Щоб щастя полилося через край.
Багряним листом притруси могили,
Всіх тих, хто захищав земну красу,
Хто лебедем до Господа полинув,
За нас усіх хто вічним сном заснув.
Я попрошу краси у неі й світла,
Щедрот осінніх, пахощів, тепла,
Хай осінь подарує кожній жінці,
Любові й ніжності і щастя і добра.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847858
дата надходження 11.09.2019
дата закладки 12.09.2019
Питає серце:" А що ж далі..."
А далі - лише невідомість.
Лягають на папір печалі,
Та не тікає з душ свідомість.
Лиш чути в слухавці дихання,
І ніби кисень перекрився.
Те ніжне, щире спілкування,
Вже в небі місяць засвітився.
І зорі сиплять поцілунки,
Мені твої, тобі від мене.
Дарує нічка подарунки,
Луною голос дзвінко лине.
Думками осінь сновигає,
А серце, серце просить літа.
Ти є... А то тебе немає...
І вже світанок в небі квітне...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846965
дата надходження 03.09.2019
дата закладки 05.09.2019
Для мене твоя трепетна любов,
Це, цілий світ,- це в небі зірка рання,
Вона у юність повертає знов,
І знову серце мліє від кохання.
Знов черемшина у саду цвіте,
І соловей для нас пісні співає,
І гріє душу почуття святе,
Кохання в грудях полум"ям палає.
В потік гірський зливаються слова,
Твоє "Люблю" в душі моі лунає,
На скроні сивина, моі, лягла,
Чому ж тоді так серце завмирає?
Чому зірки нам падають до ніг,
І кличуть в поле вечорові роси,
І жайвір піснею нас кличе у політ,
Пісні для нас співає стоголосі?
І хочеться нам казкою ще жить,
Не дивлячись, на посивілі скроні,
Від почуттів у серденьку, п"яніть,
Й тримати власне щастя у долонях.
Для мене твоя трепетна любов,
Це, цілий світ, це мрія, навіть казка,
Тобі в коханні зізнаюся знов,
Прийми ж мою палку любов, будь ласка!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846003
дата надходження 24.08.2019
дата закладки 25.08.2019
Вони цю мить, давно чекали,
І ось ця мить, рука в руці,
І очі сонцем засіяли,
Й усмішка щастя на лиці.
Хоч й голова його в сивинах,
Та в серці полум"я горить,
Оце і є ота хвилина,
Та незрівняна щастя мить.
Букет троянд своі коханій,
Дарує з трепетом в душі,
Отій єдиній і жаданій,
Котрі писав пісні й вірші.
І ось вони, нарешті, в парі,
Неначе пара голубів,
Серця іх рвуться ввись, над хмари,
Іх Сам Господь у пару звів.
Вона від щастя засіяла,
Аж на очах сльоза бринить,
Для них нарешті вже настала,
Найщасливіша іхня мить.
Вони кохали і чекали,
І мріяли у парі жить,
Хай Янгол іх оберігає,
І Сам Господь благословить.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845620
дата надходження 20.08.2019
дата закладки 21.08.2019
А вже осінь... а вже осінь...а вже осінь...
Закружляє нас з тобою листопад.
А вже осінь... а вже осінь... а вже осінь...
Завітала... завітала до нас в сад.
Упаде під ноги листя нам шершаве,
Буде хованки з ним грати вітерець.
Сум у небі, наче перший сніг розтане,
Доторкне кохання радісно сердець.
Приспів:
А вже осінь... а вже осінь... а вже осінь...
Закружляє нас з тобою листопад.
А вже осінь... а вже осінь... а вже осінь...
Завітала... завітала до нас в сад.
Пригорну тебе кохана в тихий вечір,
Про кохання розкажу тобі своє.
Ясні зорі нас торкатимуть за плечі,
А до ніг впаде намисто росяне.
Я кохаю... я кохаю тебе дуже
І присвячую для тебе всі вірші.
Нехай осінь... нехай осінь навороже,
Щоб лишилась ти назавжди у душі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845306
дата надходження 17.08.2019
дата закладки 19.08.2019
Непомітно для всіх конкурентів,
Не рахуючи їх голоси,
Осінь безліч знайшла аргументів ,
Щоб відкрити салони краси.
Фарбувала патлаті берези,
І тонесенькі пасма верби,
Готувала ліси до «Імпрези»,
У солярії гріла дуби.
Нанесла ледь легку позолоту,
На гіллячок новий манікюр,
І прибрала покоси з долини –
Епіляція всіх шевелюр.
Норум’янила яблукам щоки,
Динь – скоріш засмагати на пляж,
Аромат кавунів на всі боки,
Горобині – новий макіяж.
Масажисти-вітри чаклували,
М’яли вправно із боку на бік,
Листя хвилями перевертали -
Кріп, петрушку, щавель, базилік…
Хоч затіяла дуже зарано,
Бо буяє серпнева трава,
Але в осені є свої плани -
Швидше в літа забрати права…
14.08.2019
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844972
дата надходження 14.08.2019
дата закладки 14.08.2019
Твої слова - летять неначе птахи,
Неначе зорі сипляться згори.
Твої слова - немов черемхи запах,
В букет чарівний їх мені збери.
Твої слова - мов грона калино́ві,
Запалюють у серденьку любов.
Бувають ніжні і такі казкові,
Радію я, що ти мене знайшов.
Твої слова - звучать неначе пісня,
Немов троянда розцвіла в саду.
І хоч пора надво́рі буде пізня,
До тебе мій коханий я прийду.
Твої слова - шепочуть мені радо,
А руки обіймають ніжно стан.
В повітрі линуть звуки канонади,
Нас береже - кохання талісман.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844321
дата надходження 07.08.2019
дата закладки 09.08.2019
Я зустрів тебе в місячний вечір,
Ти всміхнулася сонцем мені,
Ніжний погляд ласкав твоі плечі,
А із серця лилися пісні.
Повний місяць світив нам дорогу,
Зорі падали в трави до ніг,
Я забув за жалі і тривоги, (2 рази)
Почуття більше стримать не зміг. (2 рази)
Твоі очі мене полонили,
І усмішка твоя чарівна,
Усе тіло від щастя тремтіло,
І буяла у серці весна.
І лилися пісні солов"іні,
З яблунь падав пелюстковий цвіт,
Відчував ти, для мене єдина, (2 рази)
Ти для мене увесь білий світ. (2 рази)
В ніжнім погляді стрілися очі,
В поцілунку медовім уста,
Твоє тіло п"янило дівоче,
Ти для мене була мов свята,
Я зустрів тебе, квітко духмяна,
У щасливий і зоряний час,
Ти єдина моя і жадана, (2 рази)
Сама доля звела тоді нас. (2 рази)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843254
дата надходження 27.07.2019
дата закладки 27.07.2019
Ми зустрілися якось у пору осінню,
Коли птахи летіли у теплі краї.
Ти до себе, мене, запросив на весілля
Я дивилась зажурено в очі твої...
Пригадалось минуле і зустрічі наші,
Де співали птахи у вишневім саду.
Веселились, блукали немов в "Вернісажі"
І не знали, що щастя, несе нам біду...
Ми ж були із тобою немов одне ціле,
Наче голка і нитка, мов сонце і день.
А сьогодні... Враз листя з дерев облетіло
І не чути в садах більш пташиних пісень...
У твоєму дворі веселяться музи́ки,
Ти сьогодні із іншою йдеш під вінець.
А кохання самотнім лишилось навіки,
Воно більше не буде тривожить сердець...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843028
дата надходження 25.07.2019
дата закладки 26.07.2019
[b][i]Минає день, стрімкий спинивши біг
І літечко вже дивиться в бік осені.
Я помолюсь, щоб Боженько поміг
Розвіяти з душі жалі непрошені.
В тишу вечірню кутаю думки...
Завжди чекаю, а ти просто - вір мені.
Живу коханням, ні не дні - роки...
Молитву починаю з твого імені.[/i][/b]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842689
дата надходження 21.07.2019
дата закладки 21.07.2019
Спитай мене при зустрічі, спитай
Про що мої мелодії і грози,
Чи янголи у мій принишклий рай
Приходять ще визбирувати роси.
І принагідно в очі зазирни,
У них іще синіють океани.
Комусь-таки тієї глибини
На кількасот життів щасливих стане.
Комусь-таки захочеться з долонь
Моїх надпити вранішньої втоми
І в час липневих зоряних безсонь
Писати казку ситцеву на спомин.
А ти спитай чи мрії всі збулись,
Чи тішить серце спалах матіоли.
Сьогодні по душі дощем пройдись,
Бо часто "завтра" вже стає "ніколи".
Спитай мене при зустрічі...а втім...
Мовчанням стрінь. У ньому, кажуть, сила.
*********************
Скрізь бачу крил твоїх далеку тінь...
Пробач, що отак просто відпустила...
3.07.2019.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842443
дата надходження 19.07.2019
дата закладки 20.07.2019
Ти люби, люби мене, люби,
Як блакитне небо й теплий вітер.
Ми з тобою наче голуби,
Провіщаємо кохання світу.
Ти люби, люби мене, люби,
Будемо, мов пара лебедина.
Хай не буде у душі журби,
Від любові зацвіте калина.
Ти люби, люби мене одну,
Ніжно так, по справжньому коханий.
Повернемось з щастям у весну,
Нас удвох зустріне теплий ранок.
Нехай в літі сонце зігріва,
Хай пісень співає бистра річка.
Нас чекає втомлено верба,
Ти прийди коханий до потічка.
Доторкнеться осінь до плеча,
Закружляє вальсом до світання.
Запалає у душі свіча,
Вогником гарячого кохання.
І нехай за вікнами мете,
Замітає сніжна хуртовина.
Я прошу люби, люби мене,
Нехай в серці буду я єдина.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842435
дата надходження 19.07.2019
дата закладки 19.07.2019
Я люблю.
На вірш Тетяни Горобець "Люби мене".
Я люблю, люблю, тебе, люблю,
Так, як сонце паросток зелений,
Ми з тобою пара голубів,
Я люблю, люблю тебе шалено.
Я люблю, люблю тебе, люблю,
Можу повторяти дні і ночі,
Я забув і біль свій і журбу,
В час, коли побачив твоі очі.
Я люблю, люблю тебе, люблю,
Ніжно так, по справжньому, душею,
День і ніч у Господа молю,
Час і день, коли назву своєю.
Нас чекає пісня солов"я,
І щасливі сонячні світання,
Відчуваю серцем, ти моя,
Зірка незрадливого кохання.
У душі співають солов"і,
Вічну свою пісню солов"іну,
І горить вогонь в душі моій,
Й щастям квітне вірність лебедина.
Не страшні нам осінь і зима,
Ні дощі холодні й хуртовини,
Щастя в світі більшого нема,
Знать, що тебе любить Та, Єдина.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842458
дата надходження 19.07.2019
дата закладки 19.07.2019
У колгоспі "Шлях в тюрму", триває нарада
Треба вибрать кандидата у Верховну Раду.
Як на мене, - каже Клим, трударя Тимоху,
Там всі сплять, хай після жнив відіспиться трохи.
А може краще пошлемо сторожа, Микиту,?
В нього кулаки пудові, буде морди бити.
Як подивишся як б"ються у Верховній Раді,
То аж гидко, б"ють ногами, нападають ззаді.
- Пропоную тракториста, Бурячка Івана,
Він щодня, селом, як чіп, тиняється п"яний.
Розуму ж не треба там, не життя, а пісня,
Бігай тільки між рядами, та на кнопки тисни.
-Пропоную, каже Ганька, двох синів і зятя,
Ти що Ганько, треба ж совість, хоч свинячу, мати.
Це ж так треба знахабніть, Бога не боятись,
Щоб усю свою рідню до" корита" пхати.
-А може дояра пошлемо, Гудзя Миколая?
Він за правду, опонентам все повідриває.
Пишуть в нас закони всі,шофери й артисти,
Вся прислуга олігархів, тільки не юристи.
То кого ж ми пошлемо, всі сидять, гадають,
Аж тут руку в мозолях, Настя піднімає,
Краще, виберім Стицька, - пропонує Настя,
А те що дурник, то ще й краще,... буде менше красти.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841787
дата надходження 13.07.2019
дата закладки 14.07.2019
Вони були самотні в цьому світі…
У суєті згубилась їх любов…
На схилі літ в душі настало літо.
Серця у юність повернулись знов.
Ні сильні грози, ні пориви вітру
Не в змозі знищить ніжні почуття.
Не берег це, де хвиля напис зітре…
Така любов не йде у забуття.
Така любов цінує кожне слово,
І дотик рук з магічним їх теплом,
Вуста ще мають меду смак чудовий,
Й дарунок долі - ще одне крило.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841775
дата надходження 13.07.2019
дата закладки 14.07.2019
Чому сумні кохана твоі очі?
Що заставляє серденько страждать?
Коли ще губоньки, медів цілунку хочуть,
Кохання пить, цю Божу благодать.
П"яніть від щастя звечора до ранку,
Вдихати пахощі цвітіння і весни,
Усим єством відчуть себе коханою,
Черемхою пахучою цвісти.
Здавалося б, ну що для щастя треба?
Кохать і буть щасливою завжди,
Чому ж змарніло личенько у тебе?
І на душі, осінні холоди.
Коли ще так чарує твоє тіло,
І серце, так п"янять уста твоі,
А може це все осінь завинила?
Що повно смутку у очах твоіх.
Гони від себе смуток цей осінній,
Нехай в душі співають солов"і,
Вернися знову в весну солов"іну,
Троянди квітнуть хай в душі твоі.
Відчуй себе ти птицею в польоті,
І буде щастя литись через край,
Струси із себе смутку позолоту,
Всміхнися сонцю, ... і мене згадай.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840959
дата надходження 05.07.2019
дата закладки 07.07.2019
Бабі Гані - дев’яносто .
Телевізор подивилась,
Тоді враженнями просто
Із сусідкою ділилась:
-Бачу - ресторан старенький:
Труби стелю підпирають,
І народ там теж бідненький,
Всі вечеряють, гуляють…
Раптом дівчина виходить
(Бог забрав у неї розум),
До труби тої підходить
І стає у різні пози.
Музиканти собі грають,
Люди їсти перестали
І на бідну цю дитину
Очі всі повитріщали.
Ту трубу вона хапала,
Чи то біль став дошкуляти –
Привселюдно раптом стала
Одяг на собі зривати.
Потім на трубу полізла,
Там крутилась, роздягалась…
Ви повірте: за хвилину
У самих трусах зосталась!
А як злізла, чоловіки
Навіть в чергу усі стали,
(Співчували, бо каліка)
Гроші всі її давали.
Люди ці були сердешні,
Хто чим міг - допомагали.
Гаманець вона згубила,
То в труси ці гроші пхали.
В ресторані добровільно,
Хоч самі і не багаті,
Дали поміч божевільній –
Хай і в неї буде свято.
Є в людей ще стільки горя,-
Аж зітхнула баба Ганя,-
А я плакала ще вчора,
Що мені одній погано!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839935
дата надходження 25.06.2019
дата закладки 26.06.2019
Білий рушник з лляного полотна,
Матуся вишивала вечорами.
І часто пісня болісна, сумна,
Летіла між старими яворами.
Червона нитка хрестиком лягла,
Прикрасила на рушнику тім долю.
А нитка чорна смуток стерегла,
Щоби бува не вирвався на волю.
А потім дарувала той рушник,
Щоб він стеливсь червоними квітками…
Щоб смуток з долі в нього просто зник,
Приносив щастя разом з рушниками.
Так народилась «Пісня про рушник»,
Про вишите життя на рушникові.
"Два кольори", давно до цього звик,
Бо не люблю багатокольорові…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840037
дата надходження 26.06.2019
дата закладки 26.06.2019
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 24.06.2019
Чи впізнаю тебе, чи можливо ти також змінилась…
Кожен прожитий день, корективи приносить в життя.
Чи можливо в тобі, як в мені, що було - відродилось,
На землі нас обох, ще тримають одні почуття.
Зберіг вірність тобі серед льоду холодної зради…
Веселку до ніг, щоб в мороз твою душу зігріла.
Бо живу на цім світі для тебе, кохана, заради,
Став тепер я таким, як колись від мене хотіла.
Не змінити нічого, не внести в життя корективи,
Бо й далі нарізно напророчене Богом життя.
Я не бачу на двох ні одної для нас перспективи,
Нам не можна вернути єдині на двох почуття.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839767
дата надходження 23.06.2019
дата закладки 23.06.2019
Дивлюсь на ночі полотно ,
Із блискітками,
Все так недавно і давно,
Брело думками.
Як хмари гладив буревій,
В червневі ночі,
Як ніжний погляд із під вій,
Дивився в очі.
А двадцять літ – це двадцять літ,
Здійняли крила
У серці слід – розтанув лід,
Бо я любила…
А я все жду світами йду,
Одну розмову,
Чи віднайду чи загублю,
Надію нову.
З віршів сплітається життя –
Маршрут чекання,
Я зберігала почуття,
Моє кохання.
Весь час я вірила у те,
Й спочатку знала…
Скажу, що двадцять літ тобі
Вірші писала…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839648
дата надходження 22.06.2019
дата закладки 22.06.2019
Ти прийшов з минулого... Я знаю,
А душа шепоче:"Ще кохаю."
Я не можу їй заборонити
І тебе не можу - не любити.
Почуття живуть в моєму серці
Їм не можу я закрити дверці.
І тому я з мріями сумую,
Голос твій коханий завжди чую.
Часто ти приходиш серед ночі,
Пригортаєш і цілуєш очі.
Але це лиш сон і я це знаю,
Яж тебе, по справжньому кохаю...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839527
дата надходження 21.06.2019
дата закладки 22.06.2019
Летить у небі лебедина зграя,
А я услід шепочу їм:" щасти"
Мене за плечі вітер обіймає,
А я все уявляю, що це ти.
Берізки віти шелестять так тихо,
Їм хочеться любові і тепла.
Для мене ж голос твій, то ціла втіха,
Такий дзвінкий, мов води джерела.
Біжу до річки, чую прохолоду,
Латаття жовте у вінки сплелось.
Дивлюсь мов в дзеркало в прозору воду,
Там відображення твоє здалось...
Всміхнулося до мене, привіталось
І руки простягнуло, ось вони...
Враз хвилі в річці швидко загойдались,
На воду падав білий цвіт весни.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836479
дата надходження 25.05.2019
дата закладки 26.05.2019
Вже підтоптаний Микола
(Шістдесят недавно справив)
Пішов свататись до Олі –
Був серйозний у цій справі.
Олі - сорок. Молодиця
При здоров’ї, пишнотіла,
Має хату, вівці, птицю,
І вже рік, як овдовіла.
-Будь моєю,- каже Коля,
Кожен день в нас буде свято,
Переваги маю, Олю , -
В мене мудрості багато.
Жінка каже: - І це ж треба!
Тільки є одна зараза:
Мудрість ця прийшла до тебе
З імпотенцією разом.
Навіть діти знають в школі –
Тебе гнала жінка й теща…
Тут, крім розуму, Миколо,
Мені треба іще дещо!
Йде жених у свою хату:
-От примхлива молодиця!
Де ж тобі те «дещо» взяти?
Воно мені тільки сниться…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836069
дата надходження 20.05.2019
дата закладки 20.05.2019
Нет, я не плачу, я уже не плачу,
То плачут безутешно небеса,
Что не решить им трудную задачу –
Соединить разбитые сердца.
Нет, я не плачу, я давно не плачу,
И боль моя от этого сильней,
А может по-другому жить? Иначе?
А может всё забыть и поскорей?
Нет, я не плачу, я совсем не плачу,
Забыть тебя скорее я хочу,
Скажи, я что-то в твоей жизни значу?
Молчу, как прежде, сердцем я кричу!
Нет, я не плачу, я почти не плачу,
Хотя любовь во мне ещё жива
Я боль свою от глаз твоих запрячу,
Останутся лишь… память и… слова.
Нет, я не плачу, я теперь не плачу,
Мне, утешая, шепчут небеса:
" Ты верь, надейся, жизнь пошлёт удачу
И снова в сердце расцветёт весна."
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832705
дата надходження 14.04.2019
дата закладки 14.04.2019
Не случайно судьба нас свела,
Друг без друга прожить невозможно,
Закружила любовь, увела
В царство грёз, где легко и так сложно.
Обнимал, целовал и ласкал,
Щедрым был ты на нежность и ласку,
Ты обрёл, что так долго искал,
Подарил мне волшебную сказку.
Наслаждались… и снова звала,
И реальность была неземною…
Лишь потом я уже поняла –
Это ТАК ты ПРОЩАЛСЯ со мною…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831960
дата надходження 07.04.2019
дата закладки 08.04.2019
А я живу, а я люблю,
Й кохання душу мою гріє,
Бо стрів я доленьку свою,
Оту, про кого тільки мріяв,
Неначе папороті цвіт,
Знайшов в купальську ніч чудову,
Вона для мене цілий світ,
Палає полум"ям любові.
І ллються з серденька вірші,
І в небо пісня знову лине,
Бальзам для спраглоі душі,
Ковток води в спекотну днину.
Погляд закоханих очей,
Вмить переносить мене в казку,
В душі співає соловей,
Так хочеться тепла і ласки,
Так хочеться іі одну,
До серця ніжно пригорнути,
Задіти в серденьку струну,
Щасливими обом нам бути,
А я живу, а я люблю,
І щастя більшого немає,
Зустріти доленьку свою
Й кохати так, як я кохаю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831933
дата надходження 06.04.2019
дата закладки 08.04.2019
Твої слова, неначе пісня, лились,
Красива, і здавалось, без кінця.
У них і смуток, навіть, був на милість,
І розчинялись в пісні тій серця.
Твої слова, немов казкові птиці,
Літають високо, що й не спіймати.
У них відвертість, й навіть небилиці,
І щось таке, що важко й розібрати.
Твої слова бальзам на душу й тіло,
Що як вода потрібні, як повітря.
Твої слова, буває, що й задінуть,
А взагалі для мене лише ніжність.
Твої слова... Як їх чекаю лиш би знав ти,
Немає дня без них і нічка не настане.
Як хочеться Тебе поцілувати,
І почуття в мені це не зів'яне...
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827571
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831477
дата надходження 02.04.2019
дата закладки 04.04.2019
У перше осіннєє свято,
Колись народилася Ти.
Хотів би сьогодні бажати,
Трояндою пишно цвісти.
Не знати ніколи печалі,
Не знати, щоб горя і бід.
Усмішкою всіх, щоб стрічала,
І це повернеться Тобі.
Земного краплиночку Щастя,
Щоби дарував кожний день.
На крилах хотіла б літати,
Душа, щоб співала пісень.
Здоровий, природній рум'янець,
Щоби не сходив з Твоїх щік.
У Злагоді, Мирі, Достатку,
Проходив, Щасливо, Твій Вік.
Від мене це буде останнє,
А може додасть хтось іще.
Кохання, Кохання, Кохання,
Хай кожний день новий несе.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801662
дата надходження 02.08.2018
дата закладки 25.03.2019
Біля тихої пристані власних думок
Шукаю слова, що поцілять у серце,
Щоб для тебе були, як живильний струмок
Із чистотою прозорого денця.
Шукаю в книжках, і у прозі, в віршах…
Словники прогортаю щоденно…
Розгубились, напевно, вони в споришах,
Де ранками сонце купалось блаженно.
Та я їх знайду,… відшукаю вгорі,
Де зорі чарівні сплітають намисто…
І в народження день, о ранковій порі
Подарую, мов квіти тобі урочисто.
А як сонце весняне, стомившись за день,
Цілуватиме землю в обіймах вечірніх,
Подарую із слів тих для тебе Едем
Шепотітиму їх до годин аж досвітніх…
Подарую слова, що дістану з душі,
Їх вимовить в мить таку важко вустами
Які, лише для тебе пишу у вірші
Ті, що є незрадливій любові мостами.
Обійму, наче вітер весняний траву,
Поцілункам жагучим дам волю,…
Довгих літ накувати зозулю позву
Ніжно щастям вплетусь в твою долю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830134
дата надходження 23.03.2019
дата закладки 24.03.2019
[color="#069c27"][b][i][color="#9c0ec7"]П[/color]омнишь, там у реки есть тропинка, где мы проходили,
[color="#9c0ec7"]Р[/color]аспускалась верба, опустив лозы длинные вниз.
[color="#9c0ec7"]И[/color] на глади речной больше ста ослепительных лилий
[color="#9c0ec7"]Ч[/color]ас от часа для звезд исполняли свой танец на бис.
[color="#9c0ec7"]А[/color] сейчас я стою, память болью пронзает мне душу
[color="#9c0ec7"]Л[/color]илий нет на воде и луна, словно вор из-за туч...
[color="#9c0ec7"]Н[/color]о пусть годы прошли, наш с тобой уговор не нарушу
[color="#9c0ec7"]А [/color]сказал ты тогда - будем вместе средь зноя и стуж...
[color="#9c0ec7"]Ш[/color]анс всегда может быть, если мы постараемся оба,
[color="#9c0ec7"]Е[/color]сли только в сердцах не погиб тот источник живой
[color="#9c0ec7"]Й[/color] тогда наш обет, наша клятва - быть вместе до гроба
[color="#9c0ec7"]Л[/color]авой страсти большой нас накроет опять с головой
[color="#9c0ec7"]Ю[/color]ность наша ушла, но и зрелость не против желаний
[color="#9c0ec7"]Б[/color]ез которых - не жить...и не зря я стою у реки.
[color="#9c0ec7"]В[/color]се простила давно ради тех незабвенных признаний
[color="#9c0ec7"]И[/color] я верю они в этот раз несомненно близки....[/i][/b][/color]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830239
дата надходження 24.03.2019
дата закладки 24.03.2019
У вінку квітчається калина,
Сонце усміхається згори.
Рідна прокидається країна,
У садах співають солов'ї.
Соняшник голівкою колише,
Небо синє у височині.
І немає в світі наймиліше,
Найрідніше нашої землі.
Приспів:
Моя Україна - то батькова сила,
То мамина ласка, тепло і любов.
Моя Україна - то сокола крила,
Підніметься вгору, літатиме знов.
Колоски пшениці налилися,
Червоніє в полі маків цвіт.
І волошки у вінки сплелися,
Бо міцний наш український рід.
Тягнуться у височінь смереки
І виходять ріки з берегів.
Завжди повертаються лелеки,
У свій край ще пращурів - дідів.
Приспів:
Пригортає вітерець калину
І шепоче про кохання їй.
Міцно бережім свою родину,
Будемо щасливі ми у ній.
Пам'ятаймо, що в родині сила,
Відданість, любов і доброта.
Україна нас усіх зростила
І вона для нас тепер свята.
Приспів:
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828353
дата надходження 09.03.2019
дата закладки 10.03.2019
Ну як цю весну можна не любити,
Весною з серця в нас самі течуть вірші,
Ти ж напиши одне-єдине слово,
Лише б було воно від щироі душі.
Ти напиши одне-єдине слово,
"Люблю"-і більш нічого не пиши,
На більше я, повірить не готовий,
Розчарувань багато, в спраглоі душі.
Ти напиши одне-єдине слово,
"Люблю"...- "Чекаю"... навіть слова не пиши,
"Чекаю",... в серці відізветься болем,
Словом "Люблю" мій біль заколиши.
Ти напиши одне-єдине слово,
"Люблю",...і серце знову сонцем засія,
Повірю я, що день настане новий,
Повірю я, що ти будеш моя.
Якщо напишеш що "Люблю,..Кохаю!",
Венера в небі запалає знов,
Тебе щовечора я в небі зустрічаю,
В вечірнім небі разом ми з тобою знов.
Ми зорі в небі любимо обоє,
Ми любимо пісні, й читать вірші,
Ми жити вічно будемо любов"ю,
Любов і є бальзам, для спраглоі душі.
Ти напиши одне лише "Люблю!"
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827462
дата надходження 02.03.2019
дата закладки 02.03.2019
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=G_OLVLtToCE[/youtube]
Скільки слів у серці нерозтрачених,
Кожен з нас старанно береже.
Прийде час і втратять вони значення,
Запізніле - це пусте уже.
Відлетять кудись, як цвіт зимовий,
Вітер рознесе без жалю й сліз.
Присмак загірчить колись медовий,
І обійме жаль за втраченим колись.
Самота з"їдатиме щоденно,
Спокою не дасть ні вдень, ні вніч.
Снитись буде тільки сокровенне,
По житті ітиме пліч -о - пліч.
Нікуди від нього ти не дінешся,
І не дасть спокійно тобі жить.
Із обіймів самоти не вирвешся,
Іншу чи вже зможеш полюбить...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826135
дата надходження 20.02.2019
дата закладки 20.02.2019
Ми з тобою моя доленько, закохались навесні,
Ти прийшла до мене доленько, наяву а не у сні.
Ніжно, ніжно усміхалася, дарувала яблунь цвіт,
Ми з тобою не побралися, вже пройшло багато літ.
Приспів:
Ой ти доле моя доленько,
Чом ти доленько така. ( двічі)
Ой ти доле моя доленько,
То солодка, то гірка.
Був коханий поруч доленько,та чомусь моїм не став,
У думках лишився доленько,взяв і іншу покохав.
Угорі світило сонечко, під ногами білий цвіт,
Народилась в нього донечка,ніжна наче маків цвіт.
Пролетіли роки доленько, швидко ріками спливли,
Та лишилась пам'ять доленько.що з тобою зберегли.
А кохання в моїм серденьку не погасло ні на мить,
Воно знову розгорається і в душі моїй горить.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826053
дата надходження 19.02.2019
дата закладки 19.02.2019
Закуталась в сутінь постать самотня,
Від зір заяснів непримітний асфальт.
Позвало знов серце у вечір суботній
Під хату , де з вікон жаліється альт.
Знайоме віконце. Серпанок фіранки.
Жіноча рука застигає між фалд.
З горня поливає в горщечках фіалки
Й щезає під лемент дитячий і ґвалт.
А вечір зрадливо співає канцони.
Муркочучи, ластиться вуличний кіт.
Пречорний, як ніч, --але геть забобони,
Бо мила, однак, не прийде до воріт.
Тьмяніє в кімнаті. Приспущено штори.
Коханої профіль, як чар у імлі —
Немов продзвеніли водночас собори…
Та чийсь силует обнімає її…
Закуталась в сутінь постать самотня.
Від зір заяснів непримітний асфальт.
Позвало знов серце у вечір суботній
Під хату , де з вікон ще ремствує альт.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826017
дата надходження 18.02.2019
дата закладки 19.02.2019
У снігу стежинка - світиться яскраво,
Всеодно по ній до Тебе добреду.
Бо, голубоокого, Тебе я покохала,
Чи на радість, а чи може на біду.
Хочеш чи не хочеш Ти зустрітися.
Все, чомусь, не можу я збагнути.
Що кохаєш мені віриться й не віриться.
То чому ж про нас говорять люди.
В небі синім голубі зіроньки світяться,
Світло посилаючи додолу.
А мені, голубоокий, щось не віриться,
Що колись Тебе забути зможу.
Так чому ж я в Тебе закохалася?
І тепер турбот, я місця не знайду.
Очі сині й карі зустрічалися,
Чи на радість, а чи може на біду.
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824784
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825054
дата надходження 11.02.2019
дата закладки 11.02.2019
Пахне м'ята і чебрець у полях широких,
В піднебессі вітерець й місяць ясноокий.
Зорі падають в траву, миються росою,
На побачення іду милий із тобою.
Я ступаю тихо так,щоб вітри не чули,
З'явиться у небі знак і він їх розчулить.
А кохання у душі грітиме словами,
У мережці спориші у нас під ногами.
Нерозтрачену любов я віддам для тебе,
Щастя нас зустріне знов у зірному небі.
Підкрадається туман, піднявсь над водою,
Більш нема душевних ран у нас із тобою...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824979
дата надходження 11.02.2019
дата закладки 11.02.2019
Ти на вогник до мене зайди,
Посидим, може, порозмовляєм.
День короткий добіг до межі,
Саме час пригоститися чаєм.
Приходи, помовчим і нехай,
Й тихо мріяти будем, я знаю.
Ти, -"Для чого?"- у мене спитай,-
"Тебе чаєм, я ось, пригощаю?"
Я питання, між іншим, задам.
-"Так чому ж ми, з Тобою, скучаєм?"
Ти до мене повернешся сам...
Все у нас розпочнеться знов... чаєм...
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824677
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824927
дата надходження 10.02.2019
дата закладки 11.02.2019
Я до тебе піду на побачення
Вже давно я забула це як...
Де й коли - немає значення
Запроси мене просто так...
Нас буденність поглинула надто
Сіре й чорне - все тут і там...
Я на мить хочу справжнього свята...
Сповідатись набридло так снам...
Одягнути б красиву сукню...
Зачіску модну та ще й каблуки...
І парфуми п'янкі вслід відлунню...
І відчути твій дотик руки...
Залишити позаду все чорне...
Одягнутись б у щастя на мить...
Розбудити кохання знов сонне
Ніжно так, як у серці щемить...
Я до тебе піду на побачення...
Щоб відчути дива той смак
Де й коли - немає значення...
Запроси мене просто так...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752124
дата надходження 25.09.2017
дата закладки 09.02.2019
[i][b]Минули дні погожі і ясні,
Все затягли кругом тумани сині,
Була твоєю лише уві сні,
Думками цими я живу донині.
Вже відлунали голосні пісні,
Що солов’їв у вітах колихали?
Була твоєю лише уві сні,
Здавалося, що ми, тоді кохали.
Крізь лютий, ми летим навстріч весні,
І плин життя ніяк не зупинити,
Була твоєю лише уві сні,
А хочеться в реальності любити.
[/b][/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824589
дата надходження 08.02.2019
дата закладки 08.02.2019
Вогні яскраві ліхтарів...
День утікає пріч.
Жалій його, чи не жалій,
На зміну прийде ніч.
Цариця горда наяву
Бере в полон усіх.
Що обіця вона комусь,
Й що просить навзамін.
Комусь вона дарує сон,
Вир спогадів комусь.
Із кимсь сміється в унісон,
Й освідчиться в чомусь.
Накине темне покриття,
Свічки запалить в небі.
Ти будеш мій, а я твоя...
Як у наш перший вечір.
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823872
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824641
дата надходження 08.02.2019
дата закладки 08.02.2019
Небо зимове дощем вкотре плаче,
Що ж ми з Тобою чекаєм козаче?
Заходу барви, яскравий світанок?
Лиш слово "Ні" не кажи наостанок.
Всюди калюжі - теплом лютий віє,
Хто нам потрібен ми всі розумієм.
Просто зі всього ми робимо тайну,
І слова "Ні" уникаєм, звичайно.
Вечір у шибку до нас заглядає,
Ти нудьгував, як і я, добре знаю.
Знаю шукаєш Ти відповідь вірну,-
Бажану "Так", а чи " Ні" непотрібну.
Ніч чорноока все сон відганяє,
Б'ється серденько й на Тебе чекає.
Постать побачила ту, що чекала,
"Ні" десь пропало, "Привіт" завітало.
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823748
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824029
дата надходження 03.02.2019
дата закладки 04.02.2019
А зими знову змінювали весни,
І ім обом хотілося любить,
Йому хотілося у дім іі привести,
А ій хотілося з коханим рядом жить.
Все якось в них по-дивному складалось,
Вже й діти самостійні, а вони,
Чомусь відкритись в почуттях боялись,
Чекали все, як соловей весни.
Вона його кохає до безтями,
І він іі кохає, і за те,
Вона його засипала піснями,
У них кохання справжнє, золоте.
Він віршами іі водив у казку,
Вона цвіла трояндою в саду,
Він все ще сумнівавсь, боявсь поразки,
А що, коли відмовить, на біду?
Йому хотілось мати за дружину,
ІІ, таку веселу, чарівну,
Вона згадає, й пісня в серці лине,
І знову повертається в весну.
Одного разу він, таки наваживсь,
Зізнатися коханій в почуттях,
Мабуть то Сам Господь на небі зжалівсь,
Щоб був він з нею поруч все життя.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823818
дата надходження 02.02.2019
дата закладки 02.02.2019
Горобинові грона червоні,
Що на килимі сніжнім палають.
А Твої поцілунки солодкі...
Як прожити без них я не знаю.
Горобинові грона червоні,
Всіх своєю красою так манять.
Хоча й дні надійшли непогожі...
Але Ти не іди. Почекай.
Горобинові грона червоні,
Мовби кров всі червоні, яскраві...
Може ми є і різні з Тобою,
Але нас поєднає Кохання.
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815004
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818105
дата надходження 18.12.2018
дата закладки 01.02.2019
Де стомлені страждання,
І вистигші надії...
Побачення останнє
Чекаю, як раніше.
Бо я весь час цей вірила,
Ти недалеко, поруч.
Стежинки долі міряла,
Думками, а то й поглядом.
Хвилюється без втоми,
Розранене сердечко.
Й чекає поки скажеш ти,
Всього одне словечко.
В вечірнім небі, як тоді,
Красиво Місяць випливав...
Я вірю - скажеш ти мені:
"Про Тебе часто згадував"...
Даремні ті страждання,
Й слова вже не потрібні.
Згадаю обіцянки,
І в голові шумить мені.
Чому цвіла черемха?
Щоби губити квіти...
Чому було Кохання?
Щоб мрії всі розбити...
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796470
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823581
дата надходження 31.01.2019
дата закладки 31.01.2019
Серцю хочеться кохання,
Серцю хочеться весни,
Ти для мене зірка рання,
Ти моі юначі сни.
Подарунок найдорожчий,
Богом посланий з небес,
Ти, в посуху срібний дощик,
Ти для мене світ увесь.
Ти, чарівна пісня серця,
Мрія усього життя,
Щастя сповнене озерце,
Й найсвітліші почуття.
Світ в тобі моя єдина,
Ніби в Райському саду,
Я до тебе серцем лину,
В снах до тебе я прийду.
Принесу найкращі квіти,
Всі земні і неземні,
Й будемо життю радіти,
Богом ти дана мені.
Не зів"януть щастя квіти,
Що дарую я тобі,
Будемо життю радіти,
Місця не дамо журбі.
Пригорну так ніжно-ніжно,
Поцілунком пригощу,
В одинокість, в зиму сніжну,
Більш тебе -не відпущу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823383
дата надходження 30.01.2019
дата закладки 30.01.2019
[i]ВІН ЇЙ дзвонив тоді, коли хотілось втіхи,
Вдававсь коли розклад в його пасьянсі,
Такі були у них відносин віхи,
Навіщо їм ці зайві реверанси?
В авто, у друзів, просто на природі,
У придбаній квартирі без ремонту,
Лиш випадала хвилька у нагоду,
ВІН брав все без прелюдій та експромту.
Як звір, що здобич упіймав безсилу,
ЇЇ собою вкотре поневолив,
Котився з нею в прірву мов по схилу,
Про почуття і слова не промовив.
ВОНА ще досі вірила у казку,
Надіялась: дзвінок – то ЇЇ доля,
Сприймала його хіть – як щиру ласку,
Хоча в цей час, топталась ЇЇ воля.
Ну, а коли ВОНА чекала зустріч:
«Не час, не зараз, справи і робота…»
І коли Їй хотілося віч-на-віч,
У нього інша завжди є турбота.
ВОНА чекала, вірила у диво,
Щоб ЇЇ сон, хоч цього разу збувся,
А ВІН жив сито, вільно, і красиво,
Й про неї просто на просто забувся.
Йшов стрімко час, мінялися сезони,
Маршрути всі змінилися полярно.
Не забуваються відомі телефони,
Хоч з власниками їх…..якось не гарно.
Знову набрав: «Привіт. Приїду в сім».
«Твої слова мене не надихають,
Ти не дзвони ніколи у мій дім,
Вже пізно, бо мене уже кохають».
[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823046
дата надходження 28.01.2019
дата закладки 28.01.2019
Завірюха співала пісні голосні,
Насипаючи сніг в кучугури пухкі.
Помагала співати їй ніжна хурделиця,
А роки все біжать і назад не повернуться.
Ми стояли удвох вишня цвітом буяла,
Не сказав Ти мені, то котра ж із нас зайва.
Замело уже снігом дороги й стежиночки,
Цілував, на щоках моїх, вітер сльозиночки.
Зорі сині згори, для нас, ясно світили,
Наші зустрічі були казково красиві.
Твої ласки, цілунки шалені,
Так невже ж були зустрічі наші даремні?
Про кохання мовчав, а я вірила,
До серденька твого все доріженьки міряла.
Пісні вітер співав під вербою плакучою,
Наша доля красивою буде, нехай, і везучою.
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819842
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822240
дата надходження 21.01.2019
дата закладки 21.01.2019
Казка зимова у лісі блукала,
Поміж дерев, у іскристих снігах.
Музика ніжна від літа зосталась,
Високо в небі, в грайливих зірках.
Посеред літа з Тобою блукали,
Під ялинками ховались в тіні.
Нам би зустріти все те, що чекали,
Нам повернути б з минулого дні.
Щось безпритульнії тіні мовчали,
Десь всі ховались в глибоких снігах.
Очі бездонні про щось все кричали,
Тихо усмішка лягла на губах.
Поміж гілок пролягла павутина,
Ніби з минулого літа печалі.
Хочеться так подолати рутину,
Й знов з невідомості шлях свій почати.
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821780
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821852
дата надходження 18.01.2019
дата закладки 18.01.2019
Білая птаха під тином кружляла тужливо,
Крила злітали безшумно і падали вниз.
Випила я приворотного зілля, напевно, із кимось.
Це є печаль, чи можливо безглуздий каприз?
Я відлітала, та в думці до Тебе вертала,
Я замовкала, та серце кричало і билось.
Рвалось воно й від нестерпного болю злітало,
І не могла, не хотіла про щастя я мріяти більше.
А Ти забув, Ти утік, полетів десь від мене... ні звуку...
Ти приходив... і вона поверталася знов.
Білая птаха... була то, напевно, розлука...
Та, що у нас із Тобою Кохання забрала холодним крилом.
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820208
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821636
дата надходження 16.01.2019
дата закладки 16.01.2019
Ти приснився мені, був такий, як тоді,
Сильний, впевнений й не говіркий,
У казковому сні, наче в нашій весні,
Був для мене ти, саме такий.
Ніжний, пристрасний був, вірю, ти не забув,
Нашу каву і наші цілунки.
Добрий голос дзвінкий, рідний погляд ясний,
Це найкращі мені подарунки.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821416
дата надходження 15.01.2019
дата закладки 15.01.2019
Усвідомлюю це, що мені з ним ніколи не не бути,
Що нас сонце не збудить промінням на ліжку однім,
Що пуста половина на ньому – мої атрибути,
Що довіку самотністю пахнути буде мій дім.
Що удвох нам не звідати тайни прадавнього лісу,
Не закутатись в вітер квітучих карпатських вершин.
Не для нашої пари в театрі піднімуть завісу.
Одне одним не нам піклуватися аж до морщин.
Усвідомлюю це. Ну хіба не тямуща я, люди?
Тільки іноді в серці займеться від чогось вогонь.
І так хочеться вткнутись лицем йому просто у груди
І завмерти, вслухаючись в арію серця його.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821397
дата надходження 14.01.2019
дата закладки 14.01.2019
Без пісні не живе душа,
Без пісні, не народиш слова,
Не буде гарного вірша,
Вона, життя мого основа.
Мене родили солов"і,
І вигодували піснями,
Святу любов в душі моій,
З піснями я вдихав від мами.
Я пив оту Святу Любов,
І в серці пісня пролунала,
Я з нею відродився знов,
Коли мене біда топтала.
Я пісні вдячний ще й за те,
Що повернула щастя жити,
Вкраінська пісня, - то святе,
Ну як цю пісню не любити?!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820965
дата надходження 11.01.2019
дата закладки 11.01.2019
Ти мене запросив в свою зиму,
Під пухнасту вуаль снігопаду,
Щоб чекання, розлука, тривоги,
Все було вже далеко й позаду…
А попереду щастя, цілунки,
І обійми надійні і дужі,
Дивні примхи у зИмки-чаклунки
Та разом – не страшні навіть стужі.
Будуть гріти серця полум’яні,
Що палають любов’ю й теплом,
Від морозу вже щоки рум’яні,
Та так добре в цю зиму обом.
Захурделила складена казка,
Хроматичну мелодію гам.
Знаю жде нас кохання і ласка…
Але жаль, що я – тут, а ти там…
10.01.2019
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820903
дата надходження 11.01.2019
дата закладки 11.01.2019
Краще про тебе мені помовчати.
Бачиш - слова не про те знов сказали...
Поруч з тобою вже радості не вгамувати,
Не вгамувати печалі.
Очі оці... Чи про них мені мріяти?
І чи мені потопати у хвилях-припливах?
Знаю сама, що до тебе мене не приміряти,
Не вистачає все сили.
Легко так здатися мрії своїй,
Мрія, якщо вся рожева й невинна.
Та... Як же бути - слова все не ті,
Навіть і наполовину?
Точно "за нас" вже не пити нікому.
Танці, це ніби, на мінами вкритому полю.
Краще б не знати про тебе ніколи
І обійтися без болю.
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817987
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820871
дата надходження 10.01.2019
дата закладки 10.01.2019
Позбав мене рамок і граней,
Оков, заборон, забобонів,
Відкрий таємницю бажання,
Для вчинків малюй горизонти.
За руку веди мене ніжно,
Я буду безжурна й примхлива,
Свавільна, бажана і вільна,
З Тобою я буду щаслива.
Торкнись мене ніжно словами,
І наші бажання зіллються,
Нехай хоч в польоті фантазій,
Все ж змушу Тебе усміхнутись.
Подумаєш: що тут такого,
У мозку моїм могло статись?
Щоб навіть через кілометри...
Тобою могла надихатись...
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811115
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820870
дата надходження 10.01.2019
дата закладки 10.01.2019
Колобродила хурделиця навколо,
Снігом засипаючи будинки й вулички.
На деревах сніжки так висять казково,
Й навкруги сріблиться кавардак такий.
А хурделиця мете - все запорошене,
Обіймає всіх, цілує і співає.
Увірвалося кохання зовсім вже непрошене,
Й спокою вже серденько не знає.
А хурделиця навколо колобродила,
Снігом засипаючи і вулиці й хати.
Ти прийшов і шільно вікна я зашторила,
Хай хурделить, бо зима вона на те.
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820754
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820774
дата надходження 09.01.2019
дата закладки 09.01.2019
Уже забув мене? Мабуть.
Усе мине, полине в путь.
Та лише погляд - зразу ж знов,
Миттєво воскреса любов.
Стають всі зайвими слова,
Для нас історія нова,
Все оживає в одну мить,
Але душа пече й болить.
Чомусь розбився келих враз
З отрутою твоїх образ,
Чар-зілля в’ється, як вужі,
І дуже стали ми чужі.
Та не чужі – лише здалось,
Хоч щастя наше не збулось.
В душі ще гріє щастя слід,
Хоча й пройшло багато літ…
04.01.2019
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820180
дата надходження 05.01.2019
дата закладки 05.01.2019
Мороз малює літо на вікні,
Таке спекотне і ласкаве.
Все вдягнуте у листя і квітки,
І дуже, дуже сонечко яскраве.
Мороз малює у віконці осінь,
Таку всю лагідну й привітну.
Берези в золоті і неба просинь,
І журавлів, у вирій відлетілих.
Мороз малює ще весни цвітіння,
У кущику калини, соловей співає.
Й на шибці проглядають, як видіння,
Три слова простих:-"Я Тебе Кохаю".
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816954
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819426
дата надходження 29.12.2018
дата закладки 30.12.2018
Під вікнами наша калина дрімає...
Це їй колискову наш вітер співає.
Укутали снігом її заметілі.
На вітах калинових квіточки білі.
Спи, калино, гарна й ніжна!
Прийшла до нас зима білосніжна.
Заснула калина... Рум'яніють ґронця.
Бо сняться калині промінчики сонця.
І вітер... який не боїться морозу.
Це він на всіх вікнах малює мімозу.
Спи, калино, гарна й ніжна!
Прийшла до нас зима білосніжна.
А як заспіває в саду соловейко,
То слухати будуть його вдвох раненько.
А поки в садочку калина дрімає...
Це їй колискову наш вітер співає.
Спи, калино, гарна й ніжна!
Прийшла до нас зима білосніжна.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818913
дата надходження 25.12.2018
дата закладки 25.12.2018
Минуло стільки вже багато літ,
Як ми уперше бачились з тобою.
Розквітла ти, мов яблуневий цвіт,
Стискалось серце у ті дні до болю.
Для мене ти красунею була,
Оберігав тебе завжди і всюди.
Зимою ти трояндою цвіла,
Бувало,що і заздрили нам люди.
Я прокидався,чувши голос твій,
Ти щебетала, наче рання пташка.
Було не здійснено багато мрій,
Коли я згадую, на серці важко.
Та я кохаю, хоч пройшли роки,
Думками кожен раз до тебе лину.
Для нас кохання несли голубки,
Прийди до мене люба на гостину...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818784
дата надходження 24.12.2018
дата закладки 24.12.2018
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 24.12.2018
Я розтану в теплих руках,
Розтоплюся, як білий сніг,
Поселюся в твоїх очах,
Хоча знаю, що це є гріх.
Мені будеш, ясним сонцем,
Тож промінням, ніжно зігрій,
І зима, хай за віконцем,
Ти вгамуй, пристрасті потік.
Ми удвох - зранені, птахи,
Це воно - кажуть кохання,
З’єднала доля, два шляхи,
Сердечне, наше бажання.
Вірш зі скрині
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818738
дата надходження 24.12.2018
дата закладки 24.12.2018
Різдвяна ніч, чарівна ніч
У кожнім домі сотні свіч
Скажу бажання я своє,
Ласкаве, тихе, неземне,
А ти, почуй моє бажання.
І на Різдво даруй кохання.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818718
дата надходження 24.12.2018
дата закладки 24.12.2018
Я дякую тобі кохана,
За нерозтрачену любов.
За те, що ти, мов зірка рання,
Для мене засіяла знов,
За почуття що розбудила,
У серці, ніби яблунь цвіт,
За те, що серце полонила,
Коханням хочеться п"яніть.
За ті п"янкі зимові ночі,
За ту, безмежну благодать,
І за твоі щасливі очі,
Що не дають ночами спать.
Дивлюсь на зорі я ночами,
Злітаю в небо ніби в сні,
З цвітом черемхи, з солов"ями,
Чекаю новоі весни.
І хочеться п"яніть від пісні,
І в небо лебедем злетіть,
Дав Бог мені кохання пізнє,
Дав Бог мені тебе зустріть,
Від почуттів душа співає,
Співає серденько моє,
Я славу Господу складаю,
За те, що Ти у мене є.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818686
дата надходження 23.12.2018
дата закладки 23.12.2018
Так хочу доторкнутися щоки
І загорнутися в твої обійми.
Щоб завжди поруч був зі мною ти
І знати, що тобі любов потрібна.
Відчути хочу ніжність і тепло,
Щоб завжди щирість душу зігрівала.
Щоб в серці завжди затишно було
І щоб воно ніколи не страждало.
Зігрій мене і більш не відпускай,
Хай почуття зіллються воєдино.
Тепло й кохання, то маленький рай,
Для тебе в цьому раї я єдина
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817732
дата надходження 16.12.2018
дата закладки 16.12.2018
Тебе хочу я Мила обняти,
Притулити до себе близенько.
Ніжно пестити і цілувати,
Й відчувати, як б'ється серденько.
Я ходив би до Тебе щоночі,
Полетів би на крилах лелеки,
Подивитись в Твої ясні очі,
Та, на жаль, Ти живеш так далеко.
Не діждуся щасливої миті,
Ясний Місяць світив, щоб над нами,
І зірки, щоб були мов умиті,
Про кохання, щоб разом сказали...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817139
дата надходження 11.12.2018
дата закладки 11.12.2018
З Коханням нам легше прожити!
Від всіх воно бід захищає...
З Коханням злітаєш все вище!
І бачиш все над Небокраєм...
Від нього ростуть в Тебе Крила!
Величних два, сильних Крила...
І світ у всіх барвах вже видно!
Природа нам очі дала!
Поглянь голуби у природі,
Воркують від самого рання!
Всі дні піклуванням їх повні,
Кружлянням у танці Кохання.
Мороз виглядає за Сонцем!
Зима вже чекає Весну...
Не все в цьому світі так просто!
Забудь же Ти про метушню...
Усе, що навколо нас тлінне,
Та вічність живе у Душі!
Закони Природи є вічні,
Ламати Ти їх не спіши...
Лови кожний день насолоду,
Ні цента, нехай, ні гроша...
В житті цьому ми тимчасово,
Та вічна є наша Душа...
Тож дихай на повнії груди,
Й прощатись з усім не спіши!
Любов хай панує повсюди...
І Щастя живе у Душі!
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816604
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816988
дата надходження 10.12.2018
дата закладки 10.12.2018
Я так сильно люблю… и боюсь
В одиночестве жить любя,
Я ищу в толпе образ твой,
Чтоб скорее увидеть тебя.
Так хочу с тобой рядом быть,
Расстояние преодолеть.
Чтоб себя тебе подарить,
В будущем рассмотреть только свет.
А в свете том есть ты и я
Согласен ты на сто чудес?
И льются музыкой слова,
Что я писала в смс.
Просто любить и говорить
В мечтах тонуть и просыпаться
Или услышать, что нужна -
И навсегда твоей остаться.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806341
дата надходження 12.09.2018
дата закладки 10.12.2018
Я так сильно кохаю... й лякаюсь,
Щоб кохати й самотньою жити.
Образ твій у юрбі я шукаю,
Чимскоріш, щоб тебе вже зустріти.
Хочу поруч з тобою стояти,
Через відстані перелетіти.
Щоб тобі всю себе дарувати,
У майбутнім, щоб сяяло світло.
В світі тому лиш ти є і я,
Чи ти згідний на сотню чудес?
Ніби музика, ллються слова,
Що писала тобі в смс.
Щоб кохати й писати вірші,
Серед мрій потонути й прокинутись.
Чи почуть, що потрібна тобі,
І навіки з тобою залишитись.
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806341
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816987
дата надходження 10.12.2018
дата закладки 10.12.2018
Я не хочу Тебе відпускати,
Так Ти, Осінь, мене зворожила.
Є про, що мені завжди згадати,
Ти ж вогнем все довкола залила.
Ти прекрасна була, як троянда,
Що цвіла у моєму саду.
Перший іній покрив незрівняно,
Де таку ще картину знайду?
Ти пора тих бажаних побачень,
Без, яких жити ми не могли.
І найкращих, насичених вражень,
Що у серці навіки лягли.
Залишати мене непотрібно,
Почекай, прошу Осінь, постій!
Бо в диму захололого снігу,
Дуже холодно бути самій.
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815709
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816929
дата надходження 09.12.2018
дата закладки 09.12.2018
Так хочеться напитися доп"яну
І п"яним залишатися тобою,
І знову з головою у кохання,
І далі жить, коханням і тобою.
Іти з тобою в парі через весни,
І рахувати в парі в небі зорі,
Отой вогонь душі тобі принести,
Й засвічувати зорі вечорові.
Бродить у травах ночі до світанку,
І соловейка слухать на калині,
З тобою люба, бути аж до ранку,
І пестити голівку на колінах.
Так хочеться вернутись знову в весни,
І насолоджуватись запахом волосся,
Щоб почуття в душі твоій воскресли,
І щоб лунала пісня стоголоса.
Щоб серденько пісні твоє співало
Щасливими були чарівні очі,
Щоб почуття, мов полум"я палало,
Кохання дарувати тобі хочу.
Ти чуєш, як серденько калатає,
Все тіло соколом злетіти в небо хоче,
Для мене щастя більшого немає,
Як бачити твоі щасливі очі.
Для мене щастя більшого не треба,
Для мене щастя більшого немає,
І знає лиш один Господь на небі,
Оту любов, як я тебе кохаю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816890
дата надходження 09.12.2018
дата закладки 09.12.2018
***
Ти зникаєш на захід сонця –
тебе манить вечірній світ.
Ти зникаєш на захід сонця –
заметіль твій ховає слід.
І повз вікна мої – без страсті
йдеш, а поруч сніги-вірші.
Божий янголе мій прекрасний,
світ і радість в моїй душі.
Я тебе не торкнусь руками –
прошепочу твоє ім`я.
Але серце моє не камінь,
ти зникаєш – сумую я.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816378
дата надходження 05.12.2018
дата закладки 05.12.2018
Визнають вас на роботі,
Дома будете в почоті.
Цілі ваші - на долоні,
У везіння у полоні.
Всі відкриєте таланти:
І спортсмени, й музиканти
В гори, море залюбки,
Всі поїдуть Близнюки.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816107
дата надходження 03.12.2018
дата закладки 03.12.2018
(Фото: Садиба-музей Р.Кириченко "Мамина вишня" с.Корещина на Полтавщині)
Вже вечір надворі…Сонце стомившись,
За обрій багряний лягає спочить…
Окутаний в чари сад Чураївни
В зимовім засніженім царстві мовчить...
Сріблом покрились дубки корещанські,
де Рая маленька любила співать.
Згодом пісенні мотиви селянські
Цим співом змогли увесь світ здивувать.
Вогником сяють всі вікна світлиці
Гостей виглядають з далеких доріг.
В небі в цей час спалахнула зірниця...
Осяяла рідний батькі́́вський поріг.
Вбралась,мов панна, калина врочисто
Пильнує щодня кириченківський двір.
Граційно вклонившись червоним намистом,
Дарує нащадкам історії твір.
Про нашу козачку, пісень Чураївну,
що голосом пісню знесла до небес
Нашу, вкраїнську, величну й чарівну
Стократну яка має силу чудес.
Дрімає в задумі «Мамина вишня»...
Їй сниться дитинство і рання весна,
стежка хрещата і біле намисто,
той сад, де співатиме пісню вона.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816067
дата надходження 02.12.2018
дата закладки 03.12.2018
Судьба их … вновь свела
Из юности былой,
Весна вокруг цвела
Окраски неземной.
- Тебя так долго ждал…
- И я тебя ждала…
- Любовь другой отдал…
- Была тебе верна…
***
- Прости, я не один…
- А я живу одна…
- Дожил уж до седин…
- В том не моя вина…
***
- Тебя почти забыл…
- Я помнила тебя…
- И до сих пор я мил?
- Спроси о том себя…
***
- Мне в жизни повезло…
- Любима я была…
- Ты это мне на зло?
- Нет, … душу сберегла…
***
- Как быть-то нам с тобой?
- Уж прошлым не живу…
- Возьми меня с собой!
- Тебя… уже… не жду…
01.12.2018 г.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815896
дата надходження 01.12.2018
дата закладки 01.12.2018
Мінорні гами грає за вікном,
Грудень холодний і безсніжний,
Породжує в уяві знову твій,
Давно забутий голос ніжний.
Вертає спогад у спекотне літо,
Безжальний подих лютої зими,
Малює в пам’яті чарівну казку,
Де принц з принцесою: це –ми…
І колисанку заспіває мені вечір,
Вертаючи нас знов у літню казку,
Коли ти відібрав у мене серце,
Подарував мені безмежну ласку.
І оживуть ті почуття шалені,
Що залишили слід в душі - страждання,
Та в почуттях – це зовсім не біда,
Без нього не буває і кохання.
2000
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815734
дата надходження 30.11.2018
дата закладки 30.11.2018
Не бійтеся любить і дарувать зізнання,
А недруги хай кажуть, що хотять.
Допоки в серці в вас горить іще кохання,
У душах буде мир і благодать.
І навіть якщо й скроні посивІли,
А почуття трояндами цвітуть,
Закохуйтесь, любов даруйте сміло,
Хто не любив,...тому це не збагнуть.
То ж швидше серце кличте на підмогу,
Хай зорі щастям вам освітять путь,
Рука в руці й рушайте у дорогу,
В Краіну Щастя, що коханням всі зовуть.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815642
дата надходження 29.11.2018
дата закладки 29.11.2018
За мною ти, будь ласка заскучай,
Ледь-ледь розвесели мою ти душу...
За вікнами порожній мчить трамвай,
Нудьгуй за мною, прошу дуже, дуже...
За мною ти, будь ласка заскучай,
Почую враз, якщо мене покличеш...
Я з першим променем прийду на чай,
Всі ночі я без Тебе ненавиджу...
За мною ти, будь ласка заскучай,
Цієї миті, завтра, через роки!
Навіки забери мою печаль,
І прожени всі біди і незгоди.
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814626
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815369
дата надходження 27.11.2018
дата закладки 27.11.2018
Тихо падав перший сніг,
Диво-ковдрою до ніг,
Укривав усі простори,
Малював шибкам узори.
Шепотів зимову казку,
Дарував байдужу ласку,
В біле хутро вдягнув хвою,
Голий ліс прикрив собою.
Посріблив красою трави,
Розчесав думки вітрами,
Все кругом запорошив,
Лиш кохання нам лишив.
25.11.2018
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815266
дата надходження 26.11.2018
дата закладки 26.11.2018
Сонечко зійде колись,
Кине проміння ласкаве.
Підем з Тобою кудись,
Де нас ніхто і не знайде.
Можемо в гори піти,
Вкриті де снігом вершини.
Чи до красуні ріки,
Юність де наша лишилась.
Можем пройтися в саду,
В лісі разом прогулятись.
Де ще таку я знайду,
Щоби міг так закохатись?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815187
дата надходження 25.11.2018
дата закладки 25.11.2018
Так холодно без тебе.
Це, мабуть, просто осінь.
Тілу цих сліз не треба,
Лише душа їх просить.
Як знав би, що кохаєш.
То б не пішов за вітром.
Тебе ж давно не знаю,
Ти зник разом із літом.
Як дивно все минає - правда?
Всі мрії йдуть у небуття,
Твоїх образ була неварта,
Неварта й того каяття.
Тоді здавалось усе вічне,
І муки, радість і любов,
Кохання ж все-таки калічить,
А ти ішов все знову й знов.
Відкрились очі вже нарешті,
І в мріях інший вже повстав,
Якому вдячна я безмежно,
Ти вже ніхто, ти заблукав..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815109
дата надходження 24.11.2018
дата закладки 25.11.2018
Хто придумав страшні кілометри і милі?
Щоб були ми не разом - кохані й щасливі.
Бо таке є життя, лише Бог один знає,
Де когось хто знайде і кого покохає.
Хочу смак Твоїх губ я своїми відчути,
Хочу щастя пізнати й закоханим бути.
Де Ти щастя моє, де моя Ти Лебідко?
Чому бачити можу Тебе я так рідко?
Ти нудьгуєш сама - я без Тебе скучаю,
Як нам бути тепер? Ти повір, я не знаю...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814878
дата надходження 22.11.2018
дата закладки 22.11.2018
Вже чорну землю першим снігом покриває
Навко́ло білі й кришталеві кольори'
Та пам'ять душу зігріває
Бо світиш сонцем — ти
О мила, хай проблеми не здолають
З довірою й надією — ти свої крила підійми
Всевишньому за тебе молитви' лунають
Бо тільки Він — завжди' спроможний та охочий помогти
Хай мир Його до те́бе доторкнеться
Відчуй його, і силу всемогутньої руки
Хай серце спокій має, й в радості сміється
Його любов — триває навіки!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814441
дата надходження 19.11.2018
дата закладки 19.11.2018
Побачити б і доторкнутись,
В палкому цілунку забутись,
Одежу помалу знімати,
Принади Твої оголяти.
По тілу пробігтись губами,
Палав, щоб вогонь поміж нами.
Щоб кожний мій дотик, торкання,
Розпалював в Тобі бажання.
Щоб тіло звивалось змією,
Була, щоб Ти завжди моєю.
Від кожного дотику мліла,
Й хотіла, хотіла, хотіла...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814253
дата надходження 18.11.2018
дата закладки 18.11.2018
Побачити б і доторкнутись,
В палкому цілунку забутись,
Одежу помалу знімати,
Принади Твої оголяти.
По тілу пробігтись губами,
Палав, щоб вогонь поміж нами.
Щоб кожний мій дотик, торкання,
Розпалював в Тобі бажання.
Щоб тіло звивалось змією,
Була, щоб Ти завжди моєю.
Від кожного дотику мліла,
Й хотіла, хотіла, хотіла...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814253
дата надходження 18.11.2018
дата закладки 18.11.2018
Де шовкові трави звечора поснули,
Під ліричні трелі солов’їв дзвінких,
Лебеді на річці крилами махнули,
Сполохнули казку наших мрій стрімких.
Ми удвох з тобою сіли на покоси,
Слухали, як хвилі вітер колиха,
Ніжно ти й тендітно гладив мої коси,
Відчував, як щирість серце видиха.
А у небі свідки - миготливі зорі,
На кавовій гущі ворожили нам,
Чи почуття будуть щирі та прозорі,
Чи біда прилине чорним воронням.
Золоту доріжку кинув місяць в річку,
Зорав тихе плесо – мов сиру ріллю,
Пригорнув до себе мене в темну нічку,
І сказав на вушко: « Я тебе люблю»
«Я тебе кохаю» - гуркотіло серце,
Навіть налякало вітер в осоці,
«Будь навік моєю» - ти сказав несміло,
І долоню стиснув у своїй руці.
Що там було далі – не розкажуть зорі,
Річка таємницю вдалеч понесе,
Прохолодний ранок розбудив росою,
І туман собою оповив усе.
Мріємо про зорі ти і я ще й досі,
Як шепочуть хвилі, як біжать струмки,
Але як забути щастя на покосі?
Й про п’янке кохання чарівні казки.
17.11.2018
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814242
дата надходження 18.11.2018
дата закладки 18.11.2018
Вишивала вишиванку мати сину.
«Хай хранить цей оберіг мою дитину!»
Всю любов до сина, що у серці мала,
Візерунком щедро на сорочку клала.
Вишивала вишиванку сину мати –
В ній дорога, що веде у рідну хату,
Цвіт калини, неба синь, палке бажання
Внучків любих в домі чути щебетання.
Вишивала, вишивала,
Вишивала мати вишиванку.
Вишивала мати сину вишиванку,
Шила звечора, бувало і до ранку –
На любов, на щастя й долю вишивала…
А синочка в небуття війна забрала!
Вишивала вишиванку, вишивала…
У сорочечку біленьку сина вбрала –
Кольори враз на сорочці почорніли…
Вишивала мати сину для могили!
Вишивала, вишивала,
Вишивала мати вишиванку…
П Р О Г Р А Ш
Вишиванки мами будуть вишивати,
Щастя й долю дітям у небес благати.
І прийде, настане, вірю, світла днина – 2 рази.
Заживе щасливо рідна Україна!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814102
дата надходження 16.11.2018
дата закладки 17.11.2018
З тобою ми зустрілись в дивний час,
Коли на землю вже ступила осінь.
Вона навіки поєднала нас,
Сплела докупи, наче сніп колосся.
І хоч у ній блукають холоди,
І вітер засипає листопадом.
З тобою вдвох вертаємось сюди,
Милуємося дивним зорепадом.
В вечірній тиші зорі мерехтять,
В твоїх обіймах тепло так коханий.
Два серця у закоханість летять,
Для мене любий ти й такий жаданий.
Життя - подарувало казку цю
Й мелодію кохання, що нам грає.
Ми поклялись на вівтарі, Отцю,
Він нас обох тепер оберігає.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814092
дата надходження 16.11.2018
дата закладки 17.11.2018
Листопад у календарі,
Та вже сніг вкутав все навкруг,
Тьмяні хмари висять вгорі,
В білу сукню убрався луг.
На дорогах слизький заміс,
В білім хутрі ялинок ряд,
Лютий вітер збиває з ніг,
Й замітає усіх підряд.
А душа жде казок і див,
Щоб здійснились все, як у сні:
Щоб хтось пестив, леліяв, любив,
З листопаду – навстріч весні…
16.11.2018
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814117
дата надходження 17.11.2018
дата закладки 17.11.2018
Сумую я сьогодні, мій коханий,
Так боляче, що Ти до мене не прийшов.
Зі мною, що було Тобі погано?
Чого хотів, в мені Ти не знайшов?
Та в це ніколи не повірю,
Зі мною хочеш бути... Не талан.
В моїх очах завжди теплилася надія,
В Твоїх завжди тривога і омана.
Як і раніше я чекаю і надіюсь на удачу,
Тепло душі Твоєї я у серці бережу.
На інших я своє кохання не потрачу,
Ну а без Твого просто жити я не зможу.
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793430
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813483
дата надходження 11.11.2018
дата закладки 11.11.2018
Я у тебе один, ти у мене одна,
Доля щастя на двох дарувала.
Зігрівала любов і раділа весна,
Осінь в танці своєму кружляла.
Доля наша - життя, а життя - довгий шлях,
Ми з тобою не схибили в ньому.
Усміхаюсь тобі, бачу ніжність в очах,
Що даруєш мені лиш одному.
Хоч за вікнами дощ, чи лютує мороз,
Зігріває палке нас кохання.
Дивний запах ловлю від розпущених кос,
Ти лебідко моя - зірка рання.
Промінь сонця загляне у наше вікно
І цілунком обох приласкає.
У житті ми пили, лиш солодке вино
І солодшого більш не буває...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813082
дата надходження 08.11.2018
дата закладки 08.11.2018
Не з написаних слів, і не з вивчених фраз,
Як молитву, Тобі я казала не раз:
Не умієш гасити - вогонь не роздмухуй!
Берегти не умієш - не згадуй на муку!
Якщо можеш любити - не люби як-небудь.
А немає нічого - візьми і забудь!
Щоб побачить світанок - вставай загоді.
Якщо в серці кохання - не розвій на вітрі.
Якщо щастя знайшов - бережи і лелій.
Почуттів згас вогонь - знов роздмухать й не мрій.
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812239
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813107
дата надходження 08.11.2018
дата закладки 08.11.2018
Співав карась під вечір у суботу,
Коли село закутала імла,
Коли усі завершили роботу,
Співав карась, а щука ще й тягла.
Такий тандем в них вийшов в очереті,
Навіть верба заслухалася їх,
Концерт усім подобався в дуеті,
А в жаби викликало це лиш сміх.
Тут короп тихо з глибини підкрався,
І разом з ними вдарив по басах,
Комар голодний співом любувався,
Гойдаючись на лозяних списах.
Ще дві плотви до гурту додалися,
Колоратурний шпарили пасаж,
Поруч бобри на березі вляглися,
Робили розслабляючий масаж.
Останнім вже до цього фіш-квінтету,
Старезний рак з глибин призадкував,
І згідно до свого авторитету,
Бек-вокалістом ніжно підсвистав.
Але не чулось від ставка ні звуку,
Хоч риба горло рвала з усіх сил,
Й засвоїли вони таку науку,
Для цих «зірок» - ставок, не небосхил.
Співав карась під вечір у суботу,
Старався, що аж голосок заслаб,
Натомість, співу по селу усьому,
Чули концерти скрекотливих жаб.
[b]
Мораль така: [/b]в житті б як не старався,
І скільки не шукав «зіркову мить»,
Щастить – кому язик довгий дістався,
І чують тих - хто голосно кричить.
07.11.2018
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813003
дата надходження 08.11.2018
дата закладки 08.11.2018
Застиглий рік застряг у бабиному літі,
І павутинням доторкнувся до щоки,
Чіпляють янголи крилом осінні квіти,
І брови хмуряться у ранньої зими.
Ці айстри жовто-мідні, чимось зачепили,
Нам відвести від них так важко погляд свій…
Бджола остання намагається щосили,
Забрати залишки нектару в сонний рій.
Яскраві квіти в клумбі серцю нагадали,
Що тимчасове все у нашому житті,
Не так було у нас...Не так, коли кохали,
Були нам пори року завжди милі всі!
Дощі за комір куртки…Спека серед літа…
Було нам байдуже, а що там за вікном.
У нас в серцях бурлило справжнє dolce vita,
Метою й діями так схоже з грішним сном.
Так схоже з айстрами, що тішать мої очі,
У літі бабиному мідної пори…
Можливо ти сьогодні десь посеред ночі,
Почуєш в голосі знайомому: Прости.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812725
дата надходження 05.11.2018
дата закладки 06.11.2018
Любов придумали, приклеїли до рами,
Хотіли пристрасті та драми з почуттів…
Та ось довіри ваза, зліплена роками,
Лежить уламками від кришталевих днів.
Нема кохання в нас, у часі розчинилось
Вже навіть спогади, вкрив морок і туман,
Свята вода…Мольфарка чи біблейське диво,
З душі не вирвуть із корінням біль-дурман.
Троянда розпачу у кольорі пурпуру,
Покрита інієм печалі та туги
І шлях відносин грішних, наш театр абсурду,
Вже сухолистом вкрили з півночі вітри…
Все через силу й досі…Втратили кохання.
Спитати в серця би, чи справді хоч було?
З небес нам янгол кинув вирок на страждання,
Влетіла каменем розлука крізь вікно!
Уламки скла лежать, між ними наші душі,
Немов дві горлиці, останній помах крил…
Любов в агонії і сльози неминучі,
Готовий реквієм і хрест важкий із брил.
В брехні змагалися…А правда розсудила,
Тепер мов кров з обличчя, витираєм біль.
Казав тобі кохана, незрівняна, мила…
А сипав жменями на свіжі рани сіль.
І ти у яму боргову також не сіла,
Казала любиш, віриш, знаєш, бережеш…
Поглянь на вазу із уламків, ось довіра,
Хіба цього в житті ми прагнули? Невже?
Від нині горла рвем, на різних барикадах
І кожен з кров`ю захищатиме своє…
Застрягши раз в житті, у цих болотах-зрадах,
Втопили в них, на жаль, ми повністю себе.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812726
дата надходження 05.11.2018
дата закладки 06.11.2018
Ніч за північ вже човгнула
В мокрому дощовику;
Залишити сон забула.
Я просив - вона не чула -
Дуже дощ шумів в садку.
Думка блиснула пророче -
Освітила двір,вікно...
Кіт вмивається,муркоче,
Ніби щось сказати хоче,
Ніби знає все давно.
Тихо дзенькне в сінях клямка
Й,наче привид,повз хати
Поспішу назустріч ранку...
Ти відхилиш край фіранки
Й спалахнеш уся:"Це ти?.."
Відповідаючи на коментар ,
натиснув "відправити відповідь"
і вірш зник безслідно,тому пишу
його повторно.Прошу у всіх пробачення,
хто його коментував і т.д.
Прикро...там був коментар
Галі Акімової...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812600
дата надходження 04.11.2018
дата закладки 05.11.2018
Іде така гарненька молодичка,
І форми гарні, й ростом невеличка,
Й хвилює серце почуття п"янке,
Йому ж цікаво личенько яке.
Вона іде, сміється дзвінко,
Янгол в плоті, красуня-жінка,
Ще й стегнами виляє апетитно,
Щаслива йде з побачення,- це ж видно.
А він за нею ноги ледь волочить,
А спереду побачить таки ж хоче,
Й штани спадають в нього, як на гріх,
Й сопе, немов старий ковальський міх.
Відчув, догнати силоньки немає,
Іде й під ніс тихенько промовляє,
Притормози хоч трошки, прошу люба,
Бо поки дожену,-то вріжу дуба.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812560
дата надходження 04.11.2018
дата закладки 04.11.2018
У нашого народу є свої, чудові свята.
У деяких із них - своя, червона дата.
Чомусь в календарі цей день, на жаль, не є червоним,
Хоч заслуговує на це, бо є - народним.
Це свято, вірю, для всіх нас близьке та особливе,
Святкуєм всі разом - й від того ми щасливі.
І хоч гуляє Осінь вже - холодна та похмура,
Віншуєм нині ми працівників культури!
Хто ж люди добрі ці? Вони - усі тут особливі!
Працюють бо вони всі на культурній ниві.
А нива не проста ця є - не зна вона пір року.
Жнивують тут щодня, таланти тут нівроку!
Вони у полі, хліб де жнуть, в цеху біля верстата.
У спеку, в холод й там - де кулі з автомата...
Дають натхнення жити нам, творити і любити.
Підносять дух, й веліють подвиги робити!
Завжди вони дарують нам красу та насолоду.
Несуть у люд духовне надбання народу:
Чи танок запальний, чи пісню лагідну, ліричну.
Їм завдяки - культурі нашій жити вічно!
Ми щиро дякуємо вам у професійне свято!
Вам щастя хочем побажать, й звитяг багато!
Лунає пісня хай завжди, в серцях у ваших й душах!
Уклін від вдячних глядачів… Вас любим дуже!
Анатолій Розумний
09.11.2017
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812420
дата надходження 03.11.2018
дата закладки 03.11.2018
Теплі і вогкі любощі туману,
Цілують, пестять, вкутують в росу,
Затягують в задумливу оману,
Ховають від очей таку красу.
Туман, туман, нежданий ти володар,
Що почуття й думки заполонив,
Став правити навкруг, немов господар,
Безмежжя вкрив лісів, полів і нив.
Туман, туман підкрався в мою душу,
Яка благала в осені тепла,
Здолала б відстань і розлуку дужу
І від реальності б до тебе я втекла.
Туман, туман – моя безмежна мрія
Ти найпалкіший повелитель снів,
Туман, туман спокуса і надія,
Що ніжить ласкою мене вже кілька днів.
30.10.2018 рік
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812259
дата надходження 02.11.2018
дата закладки 02.11.2018
Розбудив Ти мене на світанку,
Цілував мої губи і груди.
Ти один такий в цілому світі,
Шепотів ти мені: "Не забуду..."
І пестив мене ніжно Твій погляд,
Поцілунками всю покривав.
Нас п'янив аромат саду поряд,
Ти на протязі ночі зі мною не спав.
Ти так ніжно торкався губами,
Ти так палко мене цілував.
Тільки нічка була поміж нами,
Та, яку ти так довго чекав.
Ми з Тобою удвох на планеті,
Ти і я, а ще ніч незабутня.
Щасливіші за всіх в цілім світі,
А дочка - то є наше майбутнє...
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798879
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811961
дата надходження 30.10.2018
дата закладки 30.10.2018
Чекаю я і знаю, Ти прийдеш,
Забути Ти мене не зміг.
В моїх Ти снах, в моїй душі,
Мій любий Ангел, Бог Ти мій.
Навік зачарував мене,
І переслідуєш, як тінь.
Без Тебе важко так мені,
Страждаю я і ніч, і день...
Чекаю я, а Ти прийшов,
Застукотіли в такт серця.
Я вірю, щиро, що в Коханні,
Не передбачено кінця
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792547
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810846
дата надходження 21.10.2018
дата закладки 21.10.2018
Цілунком осінь плетиво плете,
І знову землю золотом вкриває,
Я вірю люба день отой прийде,
Зустрінемось, бо я тебе кохаю.
До тебе, моя трепетна любов,
Сьогодні ллються з серця мого вірші,
Сьогодні від кохання п"яний знов,
І з кожним днем п"янію більше й більше.
А винувата може осінь ця,
А може усмішка твоя, така чарівна,
Ця осінь нам запалює серця,
Ти сонця промінь, ти моя царівна.
Твоі вірші я п"ю немов нектар,
І солов"ями серденько співає,
І в серці полум"я палає ніби жар,
І все єство кричить :"Люблю! Кохаю!"
З тобою я у весни повернувсь,
І розцвітають в серці квіти ранні,
До тебе я кохана пригорнусь,
І пролуна моє палке зізнання.
І стелить осінь килим золотий,
Для нас з тобою долі рушниками,
І знову я щасливий, молодий,
Від поцілунку спраглими вустами.
Буяє осінь, золотом горить,
Робить щасливим ніжне твоє личко,
Неначе в юності кохання нас п"янить,
Ти й пострункішала, моя смерічко.
Цю осінь нам з тобою не забуть,
Серденько б"ється, в грудях йому тісно,
Троянди ніжності у грудях в нас цвітуть,
І ллється з серця лебедина пісня.
Нехай ця пісня лине до зірок,
І з космосу закоханим лунає,
До щастя нам зробить лишилось крок,
І в парі ми ввійдем в ворота Раю.
Де круглий рік співають солов"і,
Де музика звучить і ллються вірші,
Ми поєднаєм доленьки своі,
В житті щоб нам не розлучатись більше.
Цілунком осінь плетиво плете,
І знову землю золотом вкриває,
Я вірю, люба, день отой прийде,
Зустрінемось, бо я тебе кохаю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810783
дата надходження 21.10.2018
дата закладки 21.10.2018
В садах чарує осінь-чарівниця,
В садах чарує осінь золота,
І хочеться кохання нам напиться,
І повернутись в молоді літа.
Й запалює кохання поміж нами,
Те почуття, яке не погасить,
А сум і смуток і думки погані
У вирій з журавлями відлетить.
Нам стелить осінь килими під ноги,
І золото під ноги нам кладе,
Зникають з серця болі і тривоги,
І квітне в серці почуття святе.
І світять щастям очі волошкові,
І почуття запалюють вогнем,
І ніжність чується у кожнім твоім слові,
Нам Світлим Раєм став земний Едем.
І хоч покрились сріблом наші скроні,
І в юність нам немає вороття,
Тримаю я в руці твою долоню
І насолоджуюсь життям.
О осінь-осінь, що ти наробила..?
Весну у серці запалила ти,
Начарувала ти, наворожила,
І в юність проложила нам мости.
І весни із п"янкими солов"ями,
Для тих, хто почуття палкі зберіг,
Тобі, як чарівниці справжній,
Я почуття своі кладу до ніг.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809065
дата надходження 06.10.2018
дата закладки 07.10.2018
Я бачив як зорі цілуються,
Ми разом дивились на них,
До зіроньки зіронька тулиться,
Неначе ми, в мріях моіх.
І ллється кохання те піснею,
Й співають в душі солов"і,
Ті зорі мені посилають
Солодкі цілунки твоі.
І серденько проситься в небо,
В нічну цю закохану мить,
Нічого в житті більш не треба,
Лиш зоряно й ніжно любить.
І падають зорі в долоні,
І щастя від тебе несуть,
Цілунки небесні ті зоряні
Ніколи мені не забуть.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808801
дата надходження 04.10.2018
дата закладки 04.10.2018
Тобі боляче? Ні? А мені? – Я не знаю…
Чи все рівно тобі? Навіть, не уявляю.
Чи приходжу у сни? Чому ж ти мені снишся?
І у серці моїм ти, чомусь, залишився.
Я все хочу забуть… А тобі це вдалося?
В книзі долі – не все, що хотілось збулося,
А ти віриш в любов? Чи ти вмієш любити?
А чи хоч знаєш ти, як із коханням тим жити?
Як катуєш його – а воно не вмирає,
І надіється: може, ще колись покохає.
Ти навіщо писав, говорив, приїжджав,
Своїм зайчиком, завжди мене називав.
Щоб понівечить вмить мою долю й життя?
Щоб убить мою душу? Топтать почуття?
Я повинна ненавидіть, плюнуть на все.
І пустити життя - куди вітер несе.
Ні, я буду любить, хоч страждатиму знов
І дізнаюсь: чи ж є та взаємна любов?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808538
дата надходження 02.10.2018
дата закладки 02.10.2018
Ти далеко в дорозі без сну і тепла,
З головою поринув в роботу,
Ти скажи мені, любий, чи хотів ти колись,
Відчуть щиру любов і турботу?
Щоб сплелося в одне: душі, мрії, тіла,
І від щастя за це, вмить здригнулась земля,
Щоб в обіймах тримати, свою власну любов,
Яка навіть в думках, гріє душу і кров.
Щоб від дотику, вмить відбулись чудеса,
Зрозуміть, що це диво, це дар і краса,
Хочеш мати усе – перестань зволікати,
Бо життя, нам дане лиш на те – щоб кохати.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807617
дата надходження 24.09.2018
дата закладки 24.09.2018
Так хочеться тебе відчуть
І тілом і душею,
Щоб міг мене скоріш назвать,
Своєю, лиш своєю…
Щоб усю ніжність дарувать
Із вечора до рання,
І поцілунком зустрічать
Непрохане світанння,
Я хочу знати, що ти – мій,
Продовжувать любити
У щастя вірити й добро,
І лиш для тебе жити….
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807414
дата надходження 22.09.2018
дата закладки 22.09.2018
Любов нас в"яже перевеслом,
І повертає в юність знов,
Кохання квіткою воскресло,
І полум"ям пала любов.
Твоі п"янкі жагучі вірші,
Неначе сонця промінці,
Не хочу я чекати більше
Вже хочу щоб рука в руці,
Вже хочеться мені сьогодні
Із губ спивать п"янкі меди,
В осінні ночі прохолодні
Щоб зігрівать тебе завжди.
Щоб ти була щаслива знову,
Раділа щоб життю ти знов,
Щоб серце повнилось любов"ю,
Пізнала щоб мою любов.
Щоб ти, моя чарівна квітко,
Співом прилинула з дібров,
Щоб нам кричали друзі "Гірко!"
Благословили на любов.
Щоб відступили заметілі,
Щоб відступили холоди,
Душа і тіло молоділи,
І так в житті було завжди.
Любов нас в"яже перевеслом,
Кохання голову п"янить,
Нехай в душі буяють весни
Я буду Господа молить.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807340
дата надходження 21.09.2018
дата закладки 21.09.2018
Хочу тепло горячих рук
И нежный блеск твоего взгляда
Твоею быть, тебя любить,
Другого счастья - мне не надо.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807310
дата надходження 21.09.2018
дата закладки 21.09.2018
Лежить Петя на дивані
(Таки добре натомився),
З дискотеки прийшов рано,
Цілу ніч там веселився.
Телефон не дав заснути.
Батьки з дачі. Петро злиться:
-Що за люди, уже зранку
Їм не спиться й не сидиться!
В телефоні вже співає
Солоденький голос мами:
Петрику, синочку, як ти?
Чи не скучив вже за нами?
Кидай все і їдь на дачу,
Любий мій, мене ти чуєш?
Місяць, як тебе не бачу…
Там, напевно, голодуєш?
-Я бажання твої знаю,-
Підключився потім тато,-
Тут на тебе вже чекають
Шашлик, пиво і дівчата!
-Я на це не поведуся,
І мене ви не займайте:
Буряки свої й картоплю
Там самі собі копайте.
Хлопчик я уже дорослий –
Повних двадцять років маю,
За дівчат, шашлик і пиво
Я вже якось сам подбаю!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807224
дата надходження 20.09.2018
дата закладки 20.09.2018
Люблю природу після зливи
І вітер, що у вишині.
Скажу усім. Така щаслива,
Те щастя ти приніс мені...
Любю росинки на світанні,
Як грім гуркоче вдалині.
Те нерозтрачене кохання,
Яке даруєш ти мені.
Люблю блукати берегами
І слухати природи - світ.
Губитись в сизому тумані
Й шукати папороті цвіт.
Люблю життя - бо ти у ньому,
Люблю тебе - бо ти в житті.
Я не віддам тебе нікому,
Бо ж важко жити в самоті...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806837
дата надходження 16.09.2018
дата закладки 16.09.2018
Рушники, рушники, рушники..
Ті, що ненька мені вишивала
І вкладала всю душу в нитки,
Та й на долю мені дарувала.
Щоб мене по життю берегли,
Щоб завжди від біди захищали,
А недобрі холодні вітри
Щоб родину мою оминали.
Як прощатись настала пора,
Я з собою взяла їх в дорогу,
Оберегом щоб стали добра
Й відганяли біду і тривогу.
Простелилося ними життя,
В них і радість, й надія, й розлуки.
Я б до матінки йшла навмання,
Як насняться натруджені руки.
Вже й мої пролітають роки,
Сивина заплітається в коси,
Та зі мною її рушники -
Дорогі обереги ще й досі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806816
дата надходження 16.09.2018
дата закладки 16.09.2018
Парубок Микола здуру
Наплів Варці, що кохає
І готовий одружитись –
Наміри серйозні має.
Через день уже забувся,
Що казав там після чарки,
Робив вигляд, що не знає
Дівчини такої Варки.
Вирішив сидіти вдома,
Щоб не стрітись на дорозі,
Раптом двері відчинились -
Стоїть Варка на порозі.
- Перше, ніж пообіцяти -
Треба думать головою,
І якщо ти вчора клявся,
Що одружишся зі мною,
То сьогодні уже пізно
У цій справі відступати,
Я не з тих, кому ти в душу
Можеш легко наплювати!
Я на третій вже розмові
Розкусила твою вдачу:
Є відсталість розумова -
Тут уже й сліпий побачить.
Те, що пикою не вдався -
Воду нам з лиця не пити.
Заїкання? Слава Богу!
Будеш менше говорити.
І не треба мені тикать
Довідку із психлікарні.
Що дітей не можеш мати -
Докази твої тут марні.
-Може, досить? - Коля каже,-
Скільки можна вже довбати?
Те освідчення фальшиве,
Все, що можу я додати.
Варка каже: -Я не буду
Тебе більше діставати:
Будеш лишнє говорити,
То я можу й відспівати.
Мені зовсім не потрібна
Твоя опера ця мильна,
Якщо дівка хоче заміж -
Медицина тут безсильна!
Щоб від Варки відчепитись,
Не вникати у турботи,
Вже на другий день Микола
Втік у Польщу на роботу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806664
дата надходження 15.09.2018
дата закладки 15.09.2018
Так хочется мне в жизни перемен,
Любви большой и чистой, как слеза,
Чтобы встречать рассвет и засыпать,
Когда сияют рядом нежные глаза.
2007 г.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806302
дата надходження 11.09.2018
дата закладки 11.09.2018
П'ятирічний Віля з татом
Мовчки фільм дивилися:
Там індійці щось кричали,
Чогось метушилися.
- Тату, що воно за люди?
Всі у пір'я вбралися,
І фломастерами дивно
Так розмалювалися?
- Це індійське плем'я дике,
Бачиш, як гуртуються,
Розфарбовують всі пики -
До війни готуються.
Вороги, як їх побачать -
З переляку впадуть всі,
І забудуть, що тримали
Лук і стріли у руці.
- Наша мама,- каже Віля,-
Воювать збирається,
Скільки туші на тих віях,
Очі - аж злипаються.
Біля пупа, в бровах кільця,
Й в носі теліпаються,
Крем, помада на обличчі,
Пудра обсипається.
І наколка в неї класна,
Вибриті виски смішні...
Ті індійці - всі нещасні,
Не такі вони й страшні.
Наша мама переможе
Будь-якого вояка,
Як нам, тату, пощастило,
Що вона страшна така.
У те плем'я піде в шортах,
Їм покаже кулака,
Вони крикнуть: - Бачим чорта!
Дадуть зразу драпака!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806123
дата надходження 10.09.2018
дата закладки 11.09.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=mYlKm_DqxEY[/youtube]
Уважно прислухаюся у тишу,
Подих затаїла лиш на мить.
Вітерець гілки дерев колише...
(Ніч надворі, все навколо спить).
Та для них це - справжня колискова,
Заспокоїть їх вона й без слів.
Суть не в тому, що нема ні слова,
Їм так до душі, що пожалів.
Кажуть, що у вітру нема серця,
Що відсутня в нього і душа.
Та не вірте! Так лише здається,
Чом тоді дерева він втіша?
Чи не він зірвав зі злості листя,
І дерева голими стоять?
На калині залишив намисто,
Що на сонці вогником горять.
Бачить він красу і розуміє,
Знать: не безсердешний зовсім він.
Плакать і жаліти так уміє.
Небагато має все ж провин.
Вміє шепотіть мені на вухо,
Часто мої коси розпліта.
Іноді почую: ти не падай духом,
Як вірветься в серце метушня....
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805959
дата надходження 08.09.2018
дата закладки 09.09.2018
Знойный день превращается в сказочный вечер,
Тихий шорох листвы, как признанья слова,
Ты сегодня назначил мне важную встречу,
У тебя под ногами примята трава…
Ты давно уже ждешь и в глазах твоих стужа,
Это первый звонок, что пошло всё не так,
Посмотри мне в глаза и увидишь как нужен,
Наши встречи с тобой для меня не пустяк.
Милый мой, подойди, обними как и прежде
И словами любви одари, успокой,
Ты не дай умереть в моём сердце надежде,
Что судьбой суждено нам остаться с тобой.
Ты в ответ улыбнулся и вымолвил нежно:
«Солнца лучик, ведь только тебя я люблю,
Не тревожься, не будет в душе твоей снежно,
Я любую беду от тебя отведу.»
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804811
дата надходження 29.08.2018
дата закладки 30.08.2018
Нам кожен день дарований з любові -
Світанок, вечір, ніч, найменша мить
Це ми плетемо їй вінки тернові,
Забувши, що покликані любить...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804462
дата надходження 26.08.2018
дата закладки 26.08.2018
Сайт. Пароль. І перші вірші.
Профіль. Фото. Чат вгорі.
Відгуки і кращі, й гірші.
Обране. Коментарі.
Свіжі вірші є щоднини
Актуальні і класичні
Про народ і про природу
І душевні й еротичні.
Білий список. Нові люди
В чорний список йдуть пихаті.
В соц. мережу переходи
Перший діалог в приваті.
В спілкуванні нові грані
Розуміння і турбота
В поетичнім океані
Слово – милозвучна нота.
Щось невидиме єднає…
Вже готові на край світу
Один з одного черпати
Цю коштовну аква віту.
Позичать в Пегаса крила
У муз арфи відбирати
Часу обігнать мірила
І кохати, і кохати…
От така в поетів доля:
Фантазуєш - потім віриш
Але скільки тут земного?
Ти віршем життя не зміриш.
Бо реальність – не на сайті
Бо реальність – сьогодення
І поети усі «люблять»
Виключно – ради натхнення.
P.S. Ну скажіть, себе впізнали?
Мова ця про Вас ведеться…
Бо на нашім ріднім сайті
Мабуть, всім ось так живеться…
24.08.2018
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804325
дата надходження 25.08.2018
дата закладки 25.08.2018
З Днем народження, панно, у розквіті літ
Заплітаєш у косу калиновий цвіт.
Одягаєшся в плахту барвистих лугів,
Напікаєш на всіх запашних пирогів.
На підборах червоні зручні чобітки,
Вишиванку, де вмить оживають квітки,
З пишних мальв і барвінку розкішний вінок,
Гордо, легко і мило робиш впевнений крок.
Ти ступаєш в буяння замріяних трав…
Незалежна, рум’яна … посеред заграв,
А на чорній хустині - маки жаром цвітуть,
Бо в країні війна, мирні люди там мруть.
Та ти знаєш, що скоро часи ці пройдуть,
І тебе у весільнім танку поведуть.
Буде в тебе весілля коровай і танок,
І навколо як квітів – дрібних діточок,
Патріотів - синів і красивих дочок,
Одягнеш в вишиваний розмай сорочок…
Заспівають тобі і великі й малі,
І розквітнуть сади на красуні-землі,
Будем жити в достатку - країна і я….
З Днем народження рідна Вкраїно моя!
23.08.2018 рік
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804219
дата надходження 24.08.2018
дата закладки 24.08.2018
Я для тебе стану зорею -
Шлях в майбутнє підсвічувать буду.
Я для тебе, коханий мій, милий,
Все на світі і всіх я забуду.
Я для тебе стану водицею
Випий душу мою із коханням
Нахились наді мною-криницею,
Стань для мене, ти першим й останнім.
Я для тебе піснею стану
Задушевною, тихою, ніжною
І любов’ю твоєю буду я
Лиш теперішньою, не колишньою.
Я для тебе стану весною,
Яку довго будеш чекати
Я для тебе стану тією, -
Яку вічно будеш кохати.
Я для тебе буду сльозою -
Її більше не дам пролити.
Я для тебе стану тією,
Без якої не зможеш жити.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804110
дата надходження 23.08.2018
дата закладки 23.08.2018
Ти у неба позичив блакиті,
А яскравість – в дозрілих полів,
Ти був свідком у радісні миті,
Й проводжав з поля бою синів.
Твоя вдача, як хвилі Дніпрові,
Волелюбна, могутня ріка.
Подола небезпечні пороги
І до моря примчить від струмка.
А твій настрій – це золото сонця,
Зігріває вкраїнські краї,
Заглядає у кожне віконце
Там де родичі й друзі мої.
У вінку кольори поєднались:
Соняшки і волошки сплелися -
Україні чоло прикрашали
І стрічки, мов промінням лилися.
Прапори - обереги народу,
Кольорово цвітуть і багато...
Розвівайтесь, у злагоді й мирі,
В урочисте і радісне свято…
22.08.2018
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804109
дата надходження 23.08.2018
дата закладки 23.08.2018
Кажуть, в нас в прокуратурі
Всі закони знають,
А мене ось - безневинну,
По судах тягають.
Розкажу все по-порядку,
Бо це справжнє диво:
Погуляли ми добряче
На корпоративі.
Скільки випила - не тямлю,
Але добре знаю,
На столі я танцювала
(Це ще пам'ятаю).
Далі що було - не знаю.
Прокинулась - тихо...
На столі я спочиваю...
А це що за лихо?
І чого всі перестали,
Раптом їсти й пити?
Думала - всі на балконі,
Вийшли покурити.
Щоб закликати до столу,
Стала я співати,
І продовжила свій танець
Гола танцювати.
Так хіп-хопом захопилась -
Тут признатись мушу,
Що патологоанатом
Віддав Богу душу.
Мені, дівчині порядній,
Звідки було знати,
Що у морзі на столику
Ніззя танцювати?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803989
дата надходження 22.08.2018
дата закладки 22.08.2018
«Життя прожить – не поле перейти…
Колись повчала мене мама.
Зумій же щастя ти своє знайти,
Бо іноді воно - суцільна драма.
Зумій же, доню, все знести в житті:
Високі злети і низькі падіння.
Будь завжди вірна ти своїй меті
Йдучи до неї, обминай каміння.
А як упасти все ж прийшлось тобі -
То із колін зумій піднятись в силі.
Не опусти лиш голову в журбі.
Назустріч вітру рухайся сміливо.
Як зло і гнів окутають тебе,
Зумій їх назавжди в душі зректися.
Хай справедливість по стежках веде,
Добром і правдою ти захистися.
Не бійся сліз, дитино, у житті.
Вони змивають сум, хоч і поволі.
Загоять рани вбитих почуттів,
Ще буде в житті радості доволі.
Як зрадить друг тебе колись,
Не поспішай йому взамін віддячить.
Будь мудра, доню, щиро посміхнись.
Це той, хто не достойний тебе значить.
Будь сильна з ворогами в боротьбі
І знай, що найдорожче в житті -воля!
Та будь терпляча… Витримки тобі!
Нести усе, що випало на долю..."
З тих пір пройшло чимало довгих літ…
Стерня життя мої колола ноги.
Поради мамині несу у світ,
Щоб не були тяжкі мої дороги.
Ідуть роки…. Минають швидко дні…
Вже посивіли трохи мої скроні.
І вистачає мудрості мені
Навчати жити рідну свою доню.
Коли, схилившись до мого плеча,
Попросить втіхи й мудрої поради…
Я посміхнуся щиро і скажу:
"Ти – моя радість, і моя відрада.
Готова будь до всього у житті.
Будь сильна, добра ,ніжна і щаслива…
Життя прожить - не поле перейти…
Хоч доля щедра, та завжди примхлива…"
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803404
дата надходження 17.08.2018
дата закладки 18.08.2018
Від ранку сьогодні "варило",
А зараз січе дрібний дощик.
В житті, щоби завжди щастило,
Грошей, щоби був повний горщик.
Була б, як росою умита,
Весела, Здорова й рум'яна.
Щоб ласкою була зігріта,
Й від Щастя була трохи п'яна.
Вже вечір червневий надходить,
Дощ змиє усі негаразди.
До ближніх бажаю Любові,
Кохана ж лишайся назавжи.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794882
дата надходження 08.06.2018
дата закладки 17.08.2018
Взяв Тебе б у свої я обійми,
Приголубив би ніжно так ніжно.
Поцілунок в уста - подарунок,
Нас обох, неодмінно б потішив.
Легко б губи по тілу гуляли,
Всі принади доступними б стали.
Ну а Ти під моїми руками,
Анакондою вся вигиналась.
З мене хочеш зробити Платона?
Щоб лише звіддаля милувався.
А я хочу усього, усього,
Щоб і я в Твоїх ласках впивався.
Ніжні пальчики, доторки легкі,
Мурашки вже побігли під шкіру.
А якщо мене ніжно погладиш,
Втрачу все я - і волю і віру.
Я з Тобою безмірно щасливий,
Щоч й не зомсім мене розумієш.
Дай пролити емоцій зливу,
Може й Ти в моїх ласках зомлієш.
Схочеш ніжно торкнутися тіла,
Бо душею давно ми вже разом.
Сміливіше, чи знов не посмієш,
Заповітну промовити фразу.
Страшно все лиш буває уперше,
Та Ти спробуй себе подолати.
Ніби скарб найдорожчий для себе,
На руках занесу я до хати...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803104
дата надходження 14.08.2018
дата закладки 14.08.2018
А ты приходишь раз в полгода, раз в полгода,
Пиджак - с плеча и вдруг меняется погода...
На небе солнышко опять, где были тучи,
Хоть раз в полгода - вариант не самый лучший...
И точно так же - раз в полгода в старом сквере,
Твоя жена опять в пропажу не поверит...
И будет знать, но будет думать всё иначе -
Ты умудрился нас обеих озадачить...
Ну почему так хороши минуты встречи,
Что не один-другой перечеркнули вечер...
А ночью мне и ей ворованное снится,
Но ты спокоен... ты летаешь вольной птицей...
- - -
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803058
дата надходження 14.08.2018
дата закладки 14.08.2018
З полиці мамин я рушник дістану,
До болю рідний, дорогий мені.
Мов знову долю нелегку прогляну,
Яку лишила ти на полотні.
Узорами-орлята з голубами,
Півонії, мов зірвані в саду.
Красу творила, мамо, ти руками,
Які робили все так до ладу.
Хотіла б я до тебе притулитись
Та серце лиш стискає гірко щем…
Води з криниці рідної напитись,
З нахиленим над нею журавлем.
Між нами відстань зміряна роками.
Ти так далеко-там на небесах.
Але любов, що виткана нитками,
Довіку буде жити поміж нас.
Шануйте матерів своїх ви, діти,
Вони - є найдорожчими в житті.
Лелійте їх, як ранні ніжні квіти,
Слова для вас хай будуть ці святі!
Оновлено 05.08.2018р.
[img]https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcQaYpo8vNpmr2taPQIVKxAAqIN43zON3uIf0_jiO9r_TfzSwcoL[/img]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801957
дата надходження 05.08.2018
дата закладки 05.08.2018
І день, і вечір я тебе чекала,
І знов без тебе доведеться мліти.
Подушку заливати знов сльозами,
Й до тебе через ніч, в думках, іти.
І бігти, щоб побачить ще хоч раз,
Себе до твого серця притулити.
Чому ж без тебе я одним-одна?
Чому тебе не можу зрозуміти?
Чому ж ми зустрічаємось так рідко?
Хіба ж оце життям назвеш?
Побачиш, закохаєшся, чекаєш млісно...
А ти поглянеш так недбало, і... підеш.
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790361
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792043
дата надходження 17.05.2018
дата закладки 04.08.2018
Ти як колись в думки мої вертайся,
Прийди, як ніби й не бувало.
Та охолонути не дай надії і коханню,
А може все почнем спочатку.
Ми не зуміли зберегти світанки,
Весну квітучу не зуміли зберегти.
І відповідь не дали ми на всі питання,
Надії обірвалась ниточка тоненька.
Прийди до мене, як колись приходив,
Спитай мене і "так" я відповім.
Давним-давно згоріло наше літо,
Кохання залишилось,.. роки пролетіли.
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789993
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794764
дата надходження 07.06.2018
дата закладки 04.08.2018
Всміхнеться сонечко ласкаво,
Від Тебе передасть привіт.
Дзвінка я кожний день чекаю,
Твій голосочок чути звик.
Як тільки телефон в кишені,
Твою мелодію заграє.
Два слова я почути хочу,
Такі бажані:"Я Кохаю".
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801664
дата надходження 02.08.2018
дата закладки 03.08.2018
Я дивлюсь у Твої карі очі,
Бачу в них тільки смуток і біль,
Ти чомусь зрозуміти не хочеш,
Що не всі є такі, як той...
Пам'ятаєш були в житті миті,
Ти мов квітка цвіла навесні,
Як сади відцвіли - була нічка,
Впала Ти у обійми мої.
А тоді кожну ніч, ціле літо,
Ясний Місяць в саду нас вітав,
Ми були молоді - ми любили,
А що далі ніхто не питав.
Швидко літо щасливе проходить,
Стих давно соловейка вже спів,
Розійшлися дві наші дороги,
Хоч розлуки ніхто й не хотів.
Пролетіли вже вихором роки,
Були весни і падав знов сніг,
Признавались Тобі у любові,
Та утримать ніхто вже не зміг.
А недавно ми знову зустрілись,
Пригадали пісні солов'я,
Провели разом нічку Любові,
Та на жаль вже не будеш моя.
Поки житиму буду жаліти,
Та така уже доля моя,
Стали наші дорослі вже діти,
І у кожного своя сім'я.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766185
дата надходження 15.12.2017
дата закладки 02.08.2018
Она сидела на автобусной остановке и равнодушно смотрела вдаль. Она ждала свой автобус без особого энтузиазма. Безразличные глаза пробегали по прохожих, не останавливаясь ни на миг. Только больно кололо в груди, когда сверкали глаза влюбленных прохожих пар или слышался смех маленьких детей, которых мамы провозили в колясках. «У каждого своя жизнь» - подумала она оправдываясь, и от этого становилось легче.
Жаркие солнечные лучи светили точно в глаза и потому слезы которые давно скопились в озерах бездонных глаз, медленно стекали несмелыми ручейками по щекам, будто всему виной то самое солнце. Она бездумно повторяла одну и ту же манипуляцию: открывала молнию бокового карманчика сумочки, ловко брала телефон, включала и пристально смотрела, как будто ждала именно сейчас звонка. Потом смотрела на часы, отключала телефон, вложила обратно, для того, чтобы через минуту сделать то же самое. Казалось, будто проходила вечность и случайно она могла не услышать звук телефонного звонка.
Она сидела на автобусной остановке, но ее сознание было в будущем. Так всегда. Она не умеет жить настоящим. Когда-то, давно жила прошлым, воспоминаниями и картинками того что было, а сейчас живет мечтами о будущем. Верит, хранит надежду, и ждет.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801390
дата надходження 31.07.2018
дата закладки 31.07.2018
В тобі проллюсь весняною грозою,
В тобі згорю закоханим бузком,
В тобі народжусь знов сама собою,
Тим первоцвітом, стиглим за вікном.
Тим сонним днем і буйним вітром ночі,
Тим буревієм, спраглим у пустелі,
Тим подихом у світлі, милі очі,
І стиглим збіжжям, сонцем у оселі.
І спогадом - оливковим нектаром,
І насолодою загублених медів,
І цвітом лип, освітленим бульваром -
Скажи лишень, що цього ти хотів...
Скажи слова, котрі ніхто не скаже,
Скажи мені... і тільки лиш мені,
Скажи - прошу, нехай туман не ляже,
В закохані й щасливі наші дні...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801285
дата надходження 30.07.2018
дата закладки 30.07.2018
/Пам’яті Миколи Мозгового/
Затихло серце серед ночі…
Ніч голосила на все місто.
Так обірвалось на півноті
Життя, назбиране намисто.
Рояль, упавши на коліна,
Закрив всі клавіші руками.
Ридав… Від болю й голосіння
Не зміг змиритися з думками…
Йому так жаль було Маестро.
І як самому далі жити?
– О, Пісне, втіш від суму, сестро!
Не зможу знову полюбити…
А як кровиночка сумує,
Його лілеї й матіола…
Минув і день, і ніч не всує.
Концертний зал. І знову – соло…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801291
дата надходження 30.07.2018
дата закладки 30.07.2018
Я так хочу по тілу пройтись,
Доторкатися легко губами,
До принад Твоїх і не дивись,
Від емоцій я став трохи п'яний.
Я давно таку не зустрічав,
Щоб мене більше долі хотіла.
Ти до мене прошу притулись,
Візьми в руки моє грішне тіло.
І відчуй, як пульсує воно,
Так бажає в Тобі побувати.
Де у світі такого знайдеш?
Щоб зумів Тебе палко кохати.
Мені скажеш, що я не така,
І не хочу я взятись до діла.
Я у найпотаємніших снах,
Цілу вічність до Тебе летіла...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801183
дата надходження 29.07.2018
дата закладки 29.07.2018
Викладач на біофаці:
-Чи є розум у тварини?
Хто із них по інтелекту
Стоїть ближче до людини?
Студент Ігор всім доводив,
Що дельфін багато знає,
І по розвитку своєму
Вищу сходинку займає.
-А собака більше знає,-
Заперечила тут Дарка
(З нею вдома проживає
Дресирована вівчарка).
У собаки - не інстинкти,
Він по-людському міркує,
Знищить ворога, де треба,
І хазяїна врятує.
Володимир став у позу
І розмахував руками:
-Порівняти ясний розум
Можна тільки з пацюками!
Гризуни ці довго можуть
Своїм розумом прожити,
Бо людині дуже важко
У капкан їх заманити.
Хтось доводив, що примати
Результати показали...
Встала тут студентка Ната,
Свою версію сказала:
-В кожного своя є ніша
(Це відомо нам зі школи),
Та з усіх найрозумніша
Буде самка богомола.
Вона знає, що немає
Того справжнього кохання,
Нареченого вбиває
Зразу після парування.
І не треба її думать
(А тут розум не підводить),
Чи прийде, чи вже покинув?
Чи до іншої десь ходить?
І живе собі надійно
Богомолова самиця:
Чоловік не прийде п'яний,
І її спокійно спиться.
І не треба її прати
Ті шкарпетки, чи футболки...
Нам, жінкам, ще вчитись треба
У комахи -богомолки!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801149
дата надходження 29.07.2018
дата закладки 29.07.2018
Учора весь день парко було,
Здавалось, що буде гроза.
Стихія все ж нас обминула,
І зоряна нічка прийшла.
А Місяць зійшов знов уповні,
І Землю усю освітив.
Й нараз став криваво-червоним,
Не бачив його ще таким.
Й одразу мені захотілось,
Побачити очі Твої.
Цілунку віддатись на милість,
Як добре, що в мене Ти є.
Щоб хвиля пробігла по тілу,
Від дотику легкого рук.
Й з Твоїх ніжних уст полетів би
Такий серцю бажаний звук.
"Кохаю Тебе" - чути хочу,
Сьогодні і завтра - завжди.
І щоб на життєвій дорозі,
Не бачити більше грози.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801076
дата надходження 28.07.2018
дата закладки 28.07.2018
Любовью наградили небеса
Она пришла внезапно и нежданно
Такие есть на свете чудеса
Когда свела судьба нас очень странно…
Мы жили далеко, сам по себе,
Своею жизнью со своей историей
И доказали: в мире есть любовь!
Со своей практикой, и своей теорией…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800894
дата надходження 27.07.2018
дата закладки 27.07.2018
І в дощ, і у зливу, і в спеку,
Як жаль, що живеш Ти далеко.
Прийти я за нічку не встигну,
Зробив лиш два кроки - вже й видно.
Тебе я візьму в сильні руки,
Не зможеш про це Ти забути.
Зімлієш цілунках одразу,
Пробач, я Тебе не образив?
Бажаю таку я "розмову",
Хотіла, щоб знову і знову.
Під ласками Ти, щоб звивалась.
В обіймах моїх, щоб зосталась.
По тілу, щоб бігали руки,
Не можу Тебе я забути.
Пестити хотів би губами,
Від пестощів стала, щоб п'яна.
Звивалась по тілу змією,
Й навіки лишилась моєю.
Я завжди ласкатиму сміло,
Жіноче привабливе тіло.
Ще можу потрапити в душу,
Бо вірю мене не відпустиш...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800718
дата надходження 25.07.2018
дата закладки 26.07.2018
Мені сниться краса неземна
І твоє найзвабливіше тіло.
Мене з розуму зводить вона,
Я так мрію, щоб Ти полюбила.
Ти мене не лякайся, прости,
Може щось не таке з уст злетіло.
Довго треба до щастя іти,
Але перший крок буде несмілим.
Мені страшно, коли Ти мовчиш,
І у відповідь слова не скажеш.
Я не зможу ту мить пережить,
Коли з іншим у ліжко Ти ляжеш.
Ти у шоці,- я це зрозумів,
Тобі важко сприйнять такі речі.
Я б з Тобою зустрітись хотів,
А Ти думаєш - це недоречно...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800715
дата надходження 25.07.2018
дата закладки 26.07.2018
Прийди до мене із дощем,
Пройдись краплинами по тілу
Із теплим літнім хмар плачем,
Щоб я від спраги не зомліла.
Прийди до мене у зірках,
Щоб я в їх світлі відшукала
Іскрини поглядів. Й в піснях
Про тебе світу розказала.
Ти будеш завжди на шляху,
Мов місяць душу проваджати
А я наважусь і пітьму,
З любов'ю в серці, тамувати.
Ти будеш поряд, де б не був
І я проситиму у ночі,
Щоб ти мене також відчув,
Й зустрілись в зорях наші очі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800325
дата надходження 23.07.2018
дата закладки 23.07.2018
Молодиця гарна Мілка,
(Всім на заздрість, що й казати)
Вирішила з понеділка
Життя нове розпочати:
-Правду люди в селі кажуть,
Не сховаєш в мішку шила,
Не з одним я чоловіком
В житті цьому согрішила.
Дякую тобі я, Боже,
(Бо від тебе не сховатись),
Що я вчасно схаменулась
І за розум буду братись.
Як робила моя ненька -
Піду в церкву і покаюсь,
Про всі свої походеньки
Я на сповіді признаюсь.
На трьох аркушах великих
Усе грішне написала,
Щоб нічого не забути -
Разів кілька прочитала.
-Але що ж тепер виходить?
Як його надалі жити?
Це крім свого чоловіка
Більш нікого не любити?
Бо на сповіді - це легко
Усе батюшці признатись,
А тоді - уже не можна
Більше з Ігорем кохатись!
З Мустафою всі стосунки
Доведеться розірвати,
Ізю й Гарика забути...
Що я з цього буду мати?
В житті в церкві сповідатись
На старості встигне кожна,
А грішити і блудити -
Тут і запізнитись можна!
Старість вже не за горами,
Кому буду я потрібна,
Як я зморшками покриюсь
І волосся стане срібне?
Швидко аркуші порвала:
-Бий тебе нечиста сила!
Всі гріхи, що назбирала,
Сама собі відпустила!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800348
дата надходження 23.07.2018
дата закладки 23.07.2018
Зівяло личко і краса завяла,
Та ти для мене чарівна.
Мене життя таки помяло,
Та ще любові горить свіча.
Свіча мого принишклого кохання,
Спогади входять в серця дім.
Можливо іскра це остання,
А може то кохання дим?
Є у житті свої закони.
Є честь,обовязки,сімя,
Але життя було б неповним:
Без таємниць ,без каяття.
Можливо в таїнстві є сила?
І можна мріяти, любити тихо.
Ось він любив ,вона любила,
Кохання радість,а чи лихо?
В човні любові я лишився сам.
І не зарадять лихо чи стихія:
У мене свій кохання храм,
Той храм,де спить моя надія.
Можливо я тобі зізнаюсь,
А може ні,все піде в небуття,
Можливо я струни торкаюсь,
Струни найтоншої мого життя.
Нехай все буде так як є.
Я випив чашу радості і болю.
Я не жалкую-це моє
Життя в любові до другої.́
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800266
дата надходження 22.07.2018
дата закладки 22.07.2018
Лежимо ми в травах, а надворі літо,
Ми з тобою в парі, чом би не радіти,
Чом би не співати, як душа радіє,
Любу цілувати і плекать надію.
Може й нам з тобою доленька готує
Весну синьооку, я ж душею чую,
Доторкнусь до тебе і від щастя млію,
Відірвати погляд я уже не смію.
Вже мені не сила, вже не можу люба,
Поцілунок в губки і на серці любо,
Розплітає вітер в пестощах волосся,
І звучить у серці пісня стоголоса.
Радість з серця ллється і душа співає,
Поцілунки ніжно з губ п"янких спиваю,
Затремтіло ніжно все жіноче тіло,
Ніби мак розквітло, все розчервонілось.
І таке щасливе в тебе стало личко,
Підемо ж кохана, покупаємсь в річку
Дякувати Богу за щасливе личко,
Почуття гарячі в цю казкову нічку.
Це ж коли було так, це ж коли так буде,
Пригорнись кохана, поцілую в губи,
Зустріч у цій казці нам Господь дарує
Серденько співає, а вуста цілують.
В п"янкім поцілунку попливли за хмари,
Ці вуста медові, ці жіночі чари,
Ці чарівні очі, це казкове тіло,
Ми такі щасливі почуттям горіли.
І здавалось навіть, це різдвяна казка,
Відчуваю знову я жіночу ласку,
Пестощі по тілу, любощі до ранку,
Ти моя дружина, ти вже не коханка.
Ми уже довіку будем пить нектари,
Любуватись тілом будем вічно в парі
Хочеться співати у такі хвилини,
Пісня з серця ллється і рікою лине.
І душа співає і на серці вірші,
У житті не треба нам нічого більше,
Тільки б рядом мила, тільки б рядом люба
Ніжно говорити, пить нектар із губок.
І п"яніть від щастя, перси цілувати,
Ніжне твоє тіло все життя кохати,
Цілувати очки, цілувати щічки,
Щоб щодня, щоночі нам життю радіти.
Поруч відчувати серденько до серця,
Любуватись сонечком, що з-за хмар сміється,
Пісні солов"іні слухать разом в гаю,
А в душі звучатиме:"Я тебе кохаю."
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800187
дата надходження 21.07.2018
дата закладки 22.07.2018
Відчуваю я смак Твоїх губ,
В ньому є аромат полуниці.
Він солодкий і трохи терпкий,
Досхочу я ним хочу напиться.
Я кохатись з Тобою б хотів,
Проникати углиб твого тіла.
Відчувати шалений той ритм,
Із яким так серця стукотіли.
Щоб по собі залишити слід,
Кілька крапель вологи живої.
Зрозуміти, щоб хтось колись зміг,-
Тут бували закоханих двоє.
Ніжні рухи вперед і назад,
Повторити бажання нестримне.
До знемоги вже "б'ються" тіла,
Бо оргазму чекає їх вибух...
Ось настав вже останній акорд,
У конвульсіях двоє забились.
І до дна чашу випити, щоб,
У обіймах до ранку лишились.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799572
дата надходження 16.07.2018
дата закладки 17.07.2018
Засмаглий липень заглядає в лиця,
Сплітаючи із сонцем макраме.
І коники цвірчать, цвірчать в пашниці,
Мохнатий джміль збирає диво-мед.
Куштуємо дозрілі вишні з дички,
Що стрімко проросла окрай села,
А гіркота її - мала дрібничка
В коханні свіжий неповторний лас.
Укрилось небо килимом бажання,
Пливуть ванільні пілігрими хмар.
Цілуємось, як вперше, не востаннє,
Медовий, відчуваючи, нектар.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799098
дата надходження 12.07.2018
дата закладки 13.07.2018
Давай зустрінемось з Тобою в душі,
По всіх принадах я руками знов пройдуся.
Тобі дозволю теж - роби, що хочеш,
Не вірю, що мене до смерті залоскочеш.
У гості ходить не лише душа, а й тіло,
Яке одне в одному побувать хотіло.
Щоб вилити емоцій зливу,
Я хочу бачити Тебе Щасливу...
Де двоє, там є таїна Кохання,
Там все дозволено від вечора до рання.
А потім відпочивши трішки,
Ми зробим вдень подобу нічки...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799085
дата надходження 12.07.2018
дата закладки 13.07.2018
Простяглися поля із хлібами,
Обвисає налите зерно.
Повертаюсь сьогодні до мами,
Поспішаю у рідне село.
- Як же ти поживаєш, матусю,
Виглядала, напевно, мене?
Cподівалась, що я повернуся
І що лихо мене обмине.
Ні, забути свою батьківщину
Не могла я в чужій стороні,
Повернутись скоріш до родини
Повсякчас так хотілось мені.
Як в дитинстві, схилити голівку
На твоє вже похиле плече,
Розмовляти про нашу домівку
І про те, що душа береже.
Богу дякую, рідна матусю,
Що застану живою тебе.
До натруджених рук прихилюся,
Не залишу ніколи тепер.
Бо миліше нічого немає,
Як вкраїнська моя сторона,
Де матуся рідненька чекає
І калина, що біля вікна.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798907
дата надходження 11.07.2018
дата закладки 12.07.2018
Если б знал ты, как хочется жить,
И с восторгом к тебе прикасаться,
Не страдать, а безумно любить,
БЫТЬ счастливою, а не казаться!
Если б знал ты, как больно дышать,
Когда воздуха мне не хватает,
Так боюсь я тебя потерять,
Без тебя и душа не летает.
Если б знал, как хочу я испить
Чашу с верхом, любви и надежды,
И себя навсегда подарить,
Облачив тебя в счастья одежды.
Если б знал ты, как хочется знать,
Что в душе у тебя происходит,
Постараться простить и понять,
И тогда будем вместе... быть может…
Если б знал ты…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798934
дата надходження 11.07.2018
дата закладки 12.07.2018
[b][i]
Не прячь глаза свои...они не врут....
В их глубине...могу я утонуть...
Их синеву....ты прячешь у туман...
Чтоб страсть свою не превратить в обман...
Чтобы бурлила, будто речка, - кровь
И просыпалась спящая любовь
Чтобы к тебе восторженно приплыть,
С тобой свои желанья утолить…
Чтобы лететь к тебе попутним ветром
И наслаждаться каждым миллиметром…
Чтобы будить огонь в горячем теле,
И скользить вниз...легонько... еле-еле...
И ждать.....тебя за сотни миль....
Чтоб превратил мои желанья в быль…
[/i][/b]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798750
дата надходження 10.07.2018
дата закладки 10.07.2018
[b][i]
Не прячь глаза свои...они не врут....
В их глубине...могу я утонуть...
Их синеву....ты прячешь у туман...
Чтоб страсть свою не превратить в обман...
Чтобы бурлила, будто речка, - кровь
И просыпалась спящая любовь
Чтобы к тебе восторженно приплыть,
С тобой свои желанья утолить…
Чтобы лететь к тебе попутним ветром
И наслаждаться каждым миллиметром…
Чтобы будить огонь в горячем теле,
И скользить вниз...легонько... еле-еле...
И ждать.....тебя за сотни миль....
Чтоб превратил мои желанья в быль…
[/i][/b]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798750
дата надходження 10.07.2018
дата закладки 10.07.2018
[b][i]
Не прячь глаза свои...они не врут....
В их глубине...могу я утонуть...
Их синеву....ты прячешь у туман...
Чтоб страсть свою не превратить в обман...
Чтобы бурлила, будто речка, - кровь
И просыпалась спящая любовь
Чтобы к тебе восторженно приплыть,
С тобой свои желанья утолить…
Чтобы лететь к тебе попутним ветром
И наслаждаться каждым миллиметром…
Чтобы будить огонь в горячем теле,
И скользить вниз...легонько... еле-еле...
И ждать.....тебя за сотни миль....
Чтоб превратил мои желанья в быль…
[/i][/b]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798750
дата надходження 10.07.2018
дата закладки 10.07.2018
Лунала тиша. Лиш шепоти зірниць
Полохали розсіяні тумани.
А плачниця-- роса припадала ниць
Й сама землі знечулювала рани.
Земля стогнала, збруджена та рвана,
І важко дихали недужі груди.
Роса знімала ніжно і старанно
Ті болі, що удень завдали люди.
Та знову люто заревли снаряди
І зорі сипались додолу градом--
Війна відкрила смерті чорні ляди
Й вогнем дихнула і гарячим чадом.
У темну одяглась земля хустину,
Й ридає над синами-- не від болю.
Вони отут стоять за Батьківщину,
Боронять рідну землю й нашу волю.
Земля у неба знов прохає тиші,
Щоб в мирі цілу ніч шептались зорі.
Вона ж синів самих тут не залишить--
На чати з ними стане у дозорі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798738
дата надходження 09.07.2018
дата закладки 10.07.2018
Я НЕ ВЕРЮ МУЖЧИНАМ
ПОЧТИ ВСЕ ОНИ - ПРОСТО ЛЖЕЦЬІ
Я НЕ ВЕРЮ СЕБЕ,
ОСЛЕПЛЕННОЙ ИХ СЛАДКИМИ ЧАРАМИ…
Я НЕ ВЕРЮ СЛОВАМ,
МНОГО ИХ НА НЕНУЖНОМ ПУТИ,
КОГДА БОЛЬ НА МЕНЯ СВЕТИТ ФАРАМИ.
Я УСТАЛА МЕЧТАТЬ,
ЖИТЬ НАДЕЖДАМИ … ВСЕ ОБЕЩАНИЯ
Я УСТАЛА СТЕЛИТЬ
НА ПОСТЕЛИ СЛОЯМИ СТРАДАНИЯ
Я УСТАЛА ЛЮБИТЬ
ДАЖЕ ЕСЛИ ТОГО ОЧЕНЬ ХОЧЕТСЯ,
ЖДАТЬ УСТАЛА, ПОВЕРЬ,
ЕСЛИ БОЛЬШЕ КО МНЕ НЕ ВОРОТИТСЯ.
ДУШУ РВАНУЮ ШИТЬ,
ЕСЛИ ЧУВСТВА ПО ШВАМ РАЗВАЛИЛИСЬ
И КРИЧАТЬ В ТИШИНУ,
ЕСЛИ ТЕНИ В СЛЕЗАХ РАСТВОРИЛИСЬ…
ТИХО МОЛЧА РЫДАТЬ,
И У БОГА ПРОСИТЬ ПРОЩЕНЬЯ
ЧТОБ НА УШКО ТЕБЕ «Я ЛЮБЛЮ» ПРОШЕПТАТЬ,
И С ТОБОЮ ПОБЫТЬ ХОТЬ МГНОВЕНЬЕ…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798631
дата надходження 09.07.2018
дата закладки 09.07.2018
Хоч наяву, хоч в мріях, хоч у казці,
Зустрілись двоє, пристрасть, ласки.
Двох тіл сплетіння в різних позах.
Слова Кохання у віршах і прозі.
Дивитись разом, як десь Сонечко сідає.
Як ніжно пальчики по звабах тіла грають.
Відчуй на грудях мої губи.
Їх, легким подихом, я приголублю.
Торкнуся, язичком, сосочка.
Яка ж солодка Єви дочка.
Спущусь цілунками все нижче, нижче.
Тремтить все тіло - ледь не дише.
Відкинь стидливісь- відчувай, як жінка.
Обом приємно, солодко-не гірко.
Губами пробіжусь по стегнах.
Знайду куточок, де і вогко й тепло.
Почну я пестити, налиті кров'ю, губи.
Своїм Ти стогоном мене погубиш.
Я відчуваю твої рухи конвульсивні.
Мабуть, емоції занадто сильні.
Готові разом в казку полетіти.
Що нам робити, де себе подіти?
Хіба не хочеться такої казки?
Де є Кохання й море ласки.
Немає заборон і не буває стидно.
І цілувати можна все, що видно...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798508
дата надходження 08.07.2018
дата закладки 08.07.2018
Твої губи такі ж ніжні...
Наче роси на світанні…
І слова - такі ж солодкі,
Наче стиглі ягідки…
Очі лагідні, привітні,
Наче, проліски весняні...
Дуже хочеться пірнути
В їх озера залюбки.....
Пестить , бавить ніжну шкіру
Пустотливим язичком...
І тихенько примостившись
Під теплесеньким бочком,
Легко спинкою торкатись,
Ніби танець танцювать...
І на дотик довгожданний
Неодмінно зачекать...
Шаленіть від поцілунку,
Пристрасть - полум’ям гасить
І тебе, не лиш любити...
А одним тобою жить...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797656
дата надходження 01.07.2018
дата закладки 02.07.2018
[i]ДАВАЙ ПОЙДЕМ С ТОБОЙ
ОТБРОСИВ ВСЕ ОДЕЖДЫ,
ПОД ДУШ ПРОХЛАДНЫЙ
СТРАСТИ И НАДЕЖДЫ.
ЧТОБ ОСТУДИТЬ ТЕЛА
И УСПОКОИТЬ ДУШУ,
ОТДАТЬ НАШУ СУДЬБУ
В ОБЬЯТЬЯ ДУШУ.
ПРОХЛАДНАЯ ВОДА
ПОЛЬЕТСЯ НА ТЕЛА,
А КОЖА ПОД СТРУЕЙ
СКОЛЬЗЯЩАЯ, БЕЛА.
ПРИЛЬНИ ТЫ К НЕЙ
ГОРЯЧИМИ ГУБАМИ,
В ПЛЕНУ РУЧЬЕВ-ЛУЧЕЙ
ОСТАНЕМСЯ РАБАМИ.
ГЛАЗА, СЛЕЗА, ПОТОМ ЩЕКА,
И УШКО ТЕРЕБИШЬ СЛЕГКА,
УЖЕ ПОШЕЛ С ПОД НОГ ВЕСЬ МИР,
ПО ШЕЙКЕ НЕЖНО, КАК ВАМПИР.
УКРАСИЛ ХОЛМ ГРУДИ - СОСОК,
И КАПЕЛЬКИ НА НЕМ, КАК СОК,
КОЛДУЕТ НЕЖНЫЙ ЯЗЫЧОК,
СПОЛЗАЕТ ТИХО НА БОЧОК.
ТЫ ГЛАДИШЬ МЕДЛЕННО ПО КОЖЕ,
ТЯЖЕЛО ДЫШИШЬ, И Я ТОЖЕ
И ВНИЗ КАК БУДТО ПО ДОРОЖКЕ
РАЗДВИНЕШЬ, БУДТО КРЫЛЬЯ, НОЖКИ,
КОСНИСЬ ГУБАМИ ГЛАДКОЙ КОЖИ,
И ДОВЕДИ МЕНЯ ДО ДРОЖИ.
ДРОЖИТ УЖЕ ЦВЕТОК- БУТОН
И Я НЕ СДЕРЖИВАЯ СТОН,
КАК БУДТО ВЗРЫВ, ВУЛКАН, УДАР,
ПРОЛЬЮ ТЕБЕ ЛЮБВИ НЕКТАР.
ЛЕГКО, КАК БУДТО МОРСКОЙ БРИЗ
Я ПОПОЛЗУ ТИХОНЬКО ВНИЗ…
ЧТОБЫ ВДВОЕМ В ЭКСТАЗЕ СЛИТьСЯ,
И ТВОЕЙ ПЛОТЬЮ НАСЛАДИТЬСЯ…
ХОЧУ Я ТЕЛО НАКЛОНИТЬ,
И ТЕБЯ МЕДЛЕННО ВПУСТИТЬ,
В ХРАМ НАСЛАЖДЕНИЯ И ЖЕЛАНИЙ,
ОРГАЗМА БУРНЫХ ОЖИДАНИЙ,
ЛАСКАЮТ СТРАСТНЫЕ ТОЛЧКИ
МЫ ДРУГ ИЗ ДРУГОМ ТАК БЛИЗКИ…
И В ВИХРЕ БЕШЕНЫХ ФАНТАЗИЙ
МЫ РУХНЕМ ВНИЗ НА ВАЖНОЙ ФАЗЕ.
[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797535
дата надходження 30.06.2018
дата закладки 30.06.2018
Зриває осінь календарне листя
Минає час, життя летить
Душа сховавшись в павутинні
Проникла знов в солодку мить.
Коли було іще кохання
Страждання, біль і самота
Коли душа була живою,
Коли і я була не та.
Коли побачення з тобою
Приносило тільки екстаз,
І не могла намилуватись
Мотивами знайомих фраз.
Коли надіями жила я,
Чекала той жаданий час,
Коли з тобою буду разом
І все навкруг буде для нас.
Надій уламки, титри щастя,
Повільно стерлись із життя
В душі лишили таємницю
Де були біль і самота.
Та з часом все оце забулось
І дарувала доля знов
Таку близьку, таку надійну,
Таку земну мою любов.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797533
дата надходження 30.06.2018
дата закладки 30.06.2018
Серденько у грудях тріпоче,
Від світу сховатися хоче.
Так тісно йому вже у грудях,
Чекає, що хтось приголубить.
Зустрінемось в Місяці повнім,
Хай пристрасть бажання доповнить.
Яка ж літня нічка коротка,
Розмова приємна й солодка.
А потім вже буде світанок,
Кава у ліжко й сніданок.
Ми сил наберемось і знову,
Продовжим вчорашню розмову.
Розмова без слів, лише тілом,
Як швидко доба пролетіла.
І друга мине, якщо схочеш,
Яка ж та розмова хороша...
Лиш губи зіллються в цілунку,
П'яніємо зразу ж без трунку.
Які ж ці цілунки солодкі,
Якщо прагне серце любові.
Віддати усе до краплинки,
Готові обі половинки.
Чому ж така нічка коротка?
Яка ж Ти насправді солодка.
Тіла наші голі і душі,-
Усі перепони ми зрушим.
У тіло одне ми зіллємось,
Цілющого трунку нап'ємось.
Сьогодні Адам ми і Єва,
Король я, а Ти Королева.
Експертами стали в Коханні,
Хай нічка не буде остання.
Солодка, як Вишня Ти п'яна,
Кохатися будем до рання.
І хай би була ніч полярна,
Наснаги, я вірю, нам стане.
В Коханні, з Тобою невтомні,
Цілунки Твої неповторні.
Ще й ласки благає все тіло,
Яка ж Ти Кохана вродлива.
Кохання нам душі єднає,
Це взнає лиш хто покохає.
Шалено серця наші б'ються,
Всі ночі короткі здаються.
Губами торкнуся до тіла,
Щоб кожна клітиночка мліла.
І груди, і стегна, і лоно,
Тепер Ти в моєму полоні...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797522
дата надходження 29.06.2018
дата закладки 30.06.2018
Просто осень. Ноябрь. И дождь за окном.
Я не верю тому, что не быть нам вдвоем
За окном не мелькает больше твой силуэт,
И тебя в моей жизни, просто-напросто нет.
Ты ушел от меня еще в солнечный май,
По-приколу, сказав на прощанье: «гуд бай»,
Ты остался с другой обо мне позабыл,
Я же знаю, ее ты совсем не любил.
Как ты мог это сделать, я вслед закричу?
Ты же знаешь, измену я тебе не прощу!
Тебе близость со мной будет снится во сне.
Я не дам даже пальцем прикоснуться ко мне.
Как ты мог это сделать? Ты же сам говорил:
Никого, никогда, как меня не любил,
И не с кем не хочу я себя представлять
Как ты мог, мой любимый, мне глядя в глаза врать?
Я забуду тебя, я другого найду
Кому может на счастье, а себе на беду
Как когда-то тебя, его буду ласкать
А целуя его о тебе вспоминать.
И живот щекотать, когда будет зевать,
И в холодное ушко его целовать,
Он мне скажет «люблю», но а я промолчу…
Никого в твоей роли видеть я не хочу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797401
дата надходження 29.06.2018
дата закладки 29.06.2018
Я тобі подарую це літо.
Хай воно зігріває теплом.
Там де ранки вже росами вмито
І лелека махає крилом.
Де барвінок росте попід тином
І де мальви цвітуть під вікном,
Де стоїть ця біленька хатина,
Оповита вишневим садком,
Де у полі буяє пшениця,
Дозрівають високі жита -
Все так гарно навкруг колоситься,
То ж в нас будуть багаті хліба.
Все твоє тут: і небо, і сонце,
І в долині широка ріка,
Ще віночок в дитячій долоньці,
І ця пісня весела дзвінка.
А над нами тут мирнеє небо
І лунає дитячий скрізь сміх,
Бо війни нам нікому не треба,
Хай прийде до нас щастя для всіх.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797238
дата надходження 27.06.2018
дата закладки 27.06.2018
Мчать на захід поля буйногриві
Нам навстріч і в обійми вітрів--
Над Поділлям моїм чорнобривим
Шлях Молочний уже зазорів.
Он земля дотягнулась до неба--
Синяв́у позичає річкам,
Росянистої повені стеблам
Й непорочності нашим думкам.
Край доріг в малахітових блисках
На сторожі стоять ясени.
На зелених гілках, як в колисках,
Наколихують спогади- сни.
Розляглись шовковисті долини
З оченятами чистих джерел.
Червоніє намисто калини,
Линуть співи пташиних капел.
Чепурні у садочках хатини,
Хуртовини жоржин край обійсть--
Це Поділля, моя батьківщина,
І гарніших не знаю я місць.
Ти наснага моя, одкровення,
Тихий смуток і радість без меж.
Ти єдиний причал, сокровенний,
І у сни мої, знаю, прийдеш.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796476
дата надходження 21.06.2018
дата закладки 22.06.2018
Я дякую тобі матусю,
Бо я у тебе жити вчуся
За сяйво лагідних очей
За час недоспаних ночей
Спасибі тату за пораду
За яблука смачні і з саду
Спасибі що дали науку
І в школу привели за руку.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796289
дата надходження 19.06.2018
дата закладки 20.06.2018
Самотність знищує мене,
Хоч легко вихід тут знайти
Але, повір, у всьому світі,
Мені потрібен тільки ти…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796207
дата надходження 19.06.2018
дата закладки 20.06.2018
Сама судьба нам шанса не дает,
И снова ставит на пути преграды.
Я жду и жду…а время прочь идет,
Лишь испытания вместо награды.
Все как всегда…все чувства далеко,
И расстоянием от вьюги не согреют…
Минуты молча тихо вдаль идут,
И ожидая, волосы седеют.
Все по сценарию написаном давно,
Так было…будет…ведь с начала знала,
Ждала…надеялась…и верила одно,-
Ты - тот единственный, которого искала…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794549
дата надходження 06.06.2018
дата закладки 06.06.2018
В малом зале ресторана.
В малом зале ресторана,
Тихо музыка играет.
Я сижу здесь и как странно,
Что свеча уж догорает.
Припев:
Бокал игристогого вина,
Я за тебя допью до дна.
Ах, голова так закружилась,
Но я ни капли не пьяна.
Подарил нам случай встречу,
Встречу милый мой с тобою.
В тот июньский тёплый вечер,
Ты был ласковый со мною.
Припев:
Бокал игристогого вина,
Я за тебя допью до дна.
Ах, голова так закружилась,
Но я ни капли не пьяна.
Ты был очень интересный,
Ну а я, была счастливой.
И в тот вечер, так чудесный,
Ты назвал меня любимой.
Припев:
Бокал игристогого вина,
Я за тебя допью до дна.
Ах, голова так закружилась,
Но я ни капли не пьяна.
И в любовь твою, как в сказку,
Я поверила любимый.
Твою нежность, твою ласку,
Не забуду я мой милый.
Припев:
Бокал игристого вина,
За тебя выпила до дна.
Так почему же, мой любимый,
Теперь в тебя я влюблена?
октябрь 2012;
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794162
дата надходження 02.06.2018
дата закладки 04.06.2018
[i]Дощ за вікном, і свіжа прохолода,
Похмуро у кімнаті, тихо, тьмяно.
Я в ліжечку, яка ж це насолода…
Під дощове стакато і піано…
Байдикувать в розстеленому ліжку
Томитись у ледачій, сонній муці
І відчувати, що ти дуже близько,
Ти поряд, у моєму ноутбуці…
Слова, по іншу сторону екрана
Звабливо пестять чат і монітор…
І уявляю ніжний дотик пальців
Що розфарбує на мені дивний узор.
Вуста солодкі потім почаклують
На вушко прошепочуть, залюбки,
Думки і мрії …ті що не вміщались
У скромні, стислі, правильні рядки…
Широкий простір без усіх обмежень
Де головні усі дрібні деталі…
Пишу тобі, бо я проста людина,
Яка не знає, що чекати далі…
03.06.18[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794305
дата надходження 04.06.2018
дата закладки 04.06.2018
Після чарки й шашлику,
У червневу днину,
Кум танцює, скаче так,
Краще за грузина.
Всі йому кричать "Аса",
Щоб підтримать кума,
А кум скаче, зупинятись,
Навіть і не дума.
Так скакав години дві,
Уже й спека зпала,
Від тих танців нас уже
Гикавка напала.
Тут не витримав Грицько,
-"Хіба ти не бачиш?
Вже "порвали животи",
А ти усе скачеш".
Зупинивсь нарешті кум,
Ви смієтесь, нині,
Я скачу бо у матню
Вскочила жарина.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794214
дата надходження 03.06.2018
дата закладки 03.06.2018
Взяла і знову закохалась.
Хоч як клялася: "Ні, ні, ні!"
"Ставала в позу" і пручалась:
"Не треба більш воно мені!"
А тут з ним днює і ночує,
А гляне в вічі – не мигне.
І не гукай, бо не почує –
В його обійми як шугне.
Під ніс йому – і чай, і каву.
Попала прямо до тенет,
Чи то вродливий, чи ласкавий -
Її коханий – Інтернет?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794157
дата надходження 02.06.2018
дата закладки 03.06.2018
Повний Місяць на небі зійшов,
Після хмарної днини і зливи.
Тут своє я кохання знайшов,
І з тобою я буду щасливий.
Ой який же тепер довгий день,
Ледве я дочекався вже ночі.
Серце хоче співати пісень,
На побачення вийти ти схочеш.
Заховаємось десь під вербу,
Вона віттям плакучим нас вкриє.
Буде нічка вся наша без сну,
Розійдемось як півень запіє.
Зірочки порахуємо всі,
Після кожної в губи цілунок.
Нескінченою буде хай ніч,
У Коханні увесь порятунок.
Бачу вогник у твоїх очах,
Щічки ніжні і трохи рум'яні.
Зупинись на хвилиночку час,
У обіймах ми стали, як п'яні.
Коли Сонечко ясне зійде,
Що ранковими росами вмилось.
Хай століття в Коханні мине,
Щоб на згадку нам щось залишилось.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793195
дата надходження 26.05.2018
дата закладки 26.05.2018
Знов хмарами покрите небо,
І сонцю знов крізь них і не пробитись.
А я, крізь дощ, іду до тебе,
Так знову хочеться зустрітись.
Щоб блискавка між рук пройшла,
Серця вогнем, щоб запалились.
Щоб зрозуміла, що лиш ти одна,
В моєму серці поселилась.
Упала, щоб в обійми ти мої,
Щоб ніжне тіло в них затріпотіло.
Уста солодкі й бажані, щоби були,
І в ласках, щоби тіло мліло.
Не можеш ти сприйняти цей порив,
Твій настрій я прекрасно розумію.
Та наспіваєш ти колись мотив,
Про заповітну у житті своєму мрію.
Пройдуть роки, згадаєш ти колись,
Як я незграбно залицявся.
Усмішка мила настрій прояснить,
Я був весь твій, таким й зостався.
Співали дзвінко солов'ї в гаю,
А ми їх співом милувались.
Здавалось, що живем в Раю,
На землю не хотілось опускатись.
Надворі ллє, як із відра,
На вулицю вже й носа не покажеш.
А я чекаю відповідь на почуття,
Чекаю, що на них ти скажеш...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792742
дата надходження 22.05.2018
дата закладки 22.05.2018
Моє серденько мироточить,
Коли співають солов"І.
Воно співати тоді хоче
Про почуття палкі моі,
Про ті п"янкі чарівні ночі,
Що в сни приходять знов і знов,
Про ті чарівні карі очі,
І нерозтрачену любов.
У мене серденько співає,
Коли зустріну я іі,
Я весь горю, я весь палаю,
Думки про неі лиш моі,
Для тебе , люба моя, мила,
Розквітли яблуні в саду,
По тій стежині , де ходили
Я зараз в спогадах іду.
Я кожну зустріч пам"ятаю,
Нашу в весняному саду,
Тебе і зараз я кохаю,
Оту чарівну, молоду,
Пройшли з снігами заметілі,
Роки у пам"ять замели,
Де юні ми коханням мліли,
Такі щасливі ми були.
Роки-роки, з птахами в вирій,
Ви мою юність віднесли,
Давно вже скроні стали сиві,
Ви мені мудрості дали,
Та з солов"іними піснями
Й серце моє співає знов,
Моє серденько мироточить,
Із нього капає любов.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792709
дата надходження 22.05.2018
дата закладки 22.05.2018
А ти пиши мені, пиши,
Нехай у серденько вірші
Моє заллються найп"янкішим хмелем.
Хай зап"яніє голова,
І всі несказані слова
Прилинуть ластівкою в снах до мене.
А ти пиши мені пиши,
Бальзамом будуть для душі
Найпотаємніші думки, -ці вірші
Я прочитаю, усміхнусь,
До тебе серцем пригорнусь,
Мені не треба вже нічого більше.
Мене п"янять твоі слова,
П"яніє зразу голова,
І серце рветься у політ, щоночі,
Так хочу я тебе зустріть,
Коханням серденько зігріть,
І від кохання пломеніть, -так хочу!
А ти пиши мені, пиши,
Зізнанням будуть хай вірші,
І заспівають солов"і у гаю,
Тобі відкрию душу я,
В гаю, з піснями солов"я,
Почуєш в віршах ти моє "кохаю".
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792524
дата надходження 20.05.2018
дата закладки 21.05.2018
Я б хотела к тебе прикоснуться
И в глаза заглянуть, милый мой,
Я боялась внезапно проснуться
И опять оказаться одной…
Я б хотела к тебе прикоснуться,
Нежность губ ощущать на губах,
В нашу молодость снова вернуться,
Счастьем жить, говорить о мечтах!
Я б хотела к тебе прикоснуться,
И ценить каждый миг, каждый вздох,
От ударов судьбы не согнуться,
Чтобы мною гордиться ты мог.
Я б хотела к тебе прикоснуться,
И забыть навсегда о беде,
Чтоб наутро счастливой проснуться,
И за всё поклониться Судьбе…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792442
дата надходження 20.05.2018
дата закладки 20.05.2018
Я від життя нічого не чекаю,
Воно іде повільно до кінця,
Сміюсь із себе і себе картаю,
Що сподівалась одягти вінця…
Але, неждано мрії всі розтали,
Під полум’ям байдужості й ігнорування,
Невже і смс-ки я не варта?
Що в тебе там, нове чи втрачене кохання?
Ну а хотілось лиш поговорити,
Так, як раніше голос твій почути,
Що це за доля? Стрілись , полюбили
Ти вирішив…ну а мені як далі бути?
Чекать тебе? Надіятись на диво?
Ненавидіти світ? Тужити?
Лишити все як є? Самій страждати?
Й дзвінками не давати тобі жити?
Мені нічого ти не обіцяв,
Життя твоє – претензій я не маю,
Та хто б не був з тобою поруч зараз,
Тебе я дужче за життя кохаю.
2006 рік
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792137
дата надходження 18.05.2018
дата закладки 19.05.2018
[i]Я знаю, верю, ты придешь
Обнимишь, нежно поцелуешь,
Своей любимой назовешь,
И, что страдал – говорить будешь.
Я знаю, ты прийдешь сейчас,
Через минуту, десять, час,
Скажешь, как плохо без меня,
И что нужна тебе лишь я.
Я верю, ты придешь, желанный,
Я жду звонок твой долгожданный,
Скорей хочу открыть я дверь,
Ведь, я люблю тебя, поверь.
Как до прихода твоего,
Минуты эти скоротать?
Чтобы обнять, поцеловать,
И всю себя тебе отдать.
Как долго ждать того мгновенья,
Когда твое прикосновенье,
Во мне луч страсти разожжет
И в мир любви нас уведет.
[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792004
дата надходження 17.05.2018
дата закладки 17.05.2018
[i]Колись було йде парубок, личенько рум'яне,
А тепер он тиняється – обкурене, п’яне.
Колись було вийде хлопець ввечері до клуба
Тепер б’ються один з одним, чуть не вріжуть дуба.
А дівчата!!! Було колись про любов співають,
А тепер он, іномарку вони піджидають.
Колись парубка побачить, соромиться стрепенеться
А тепер сама на нього стрибає-дереться.
Колись було під гармошку співають пісень
А тепер навушник в вусі стирчить цілий день…
[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791847
дата надходження 16.05.2018
дата закладки 16.05.2018
Ты помнишь, называла тебя СЧАСТЬЕМ?
В твоих лучах я душу согревала,
Чтоб невзначай не встретил ты ненастье
С любовью жизнь тебе я отдавала.
А помнишь, ты назвал меня клубничкой?
Зарёй вечернею, что светит ясно,
Котёнком, заенькой и просто птичкой
И между нами было всё прекрасно!
А помнишь нашу встречу под луною?
Где в парке среди сосен мы бродили,
Мне так хотелось быть с тобой, не скрою,
Неужто всё, что было мы забыли ?
Я так прошу тебя, припомни это
И хоть во сне приди ко мне, желанный,
Побудь со мною вместе до рассвета,
Я бесконечно буду благодарной…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791812
дата надходження 15.05.2018
дата закладки 15.05.2018
И жар любви, и трепет ожиданий
Всё лучшее, что память сберегла,
Восторженный порыв, огонь желаний
Я всё тебе, любимый, отдала.
Я счастлива была, когда был рядом,
Ты нежно мои руки целовал,
И расцветала под твоим я взглядом,
А ты любовь свою мне отдавал.
О, первая любовь, живёш ты вечно,
Как роза нежная, но вся в шипах,
И снова возвращаюсь бесконечно
К тебе я наяву и в сладких снах.
И каждый год, как зацветут мимозы,
И от весны кружится голова,
Я покупаю бархатные розы,
Как дань любви ушедшей навсегда…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791509
дата надходження 13.05.2018
дата закладки 13.05.2018
Я никогда тебе не позвоню
И встреч с тобою я искать не буду,
Все мысли о тебе я прогоню,
Немного погрущу и позабуду.
Зачем же сердце изводить тоской?
Зачем в подушку слёзы лить безбожно?
Зачем в душе кричать тебе: « Постой!»,
Всё отболело, стало невозможно.
И только в самый полуночный час,
Когда одна, когда на сердце рана,
Я так хочу обнять тебя сейчас,
Я так хочу любви, а не обмана.
Не верь, что я забыла о тебе,
Не верь, что я живу и не болею,
Ты был и есть один в моей судьбе,
Что мы расстались, до сих пор жалею…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791502
дата надходження 13.05.2018
дата закладки 13.05.2018
Як ніколи, вже в полудні
Притомилась баба Валя,
Та й зайшла до баби Христі
(Разом колись дівували).
-Розкажу тобі новини:
Оце йду якраз з лікарні,
Про сучасну медицину,
(Хоч новини ці й не гарні).
Заболіло в мене око -
Я ж іду до окуліста:
Там вже черга, бо набилось
Тих людей із сіл, і міста!
А там мені пояснили,
Що сюди не треба пхатись,
Є такий сімейний лікар -
То до нього записатись.
Взяти паспорт, код, і ще щось,
Заключити з ним угоду,
(Оте щось - напевно, гроші,
Де взяли дурну цю моду?)
Занесуть це все в комп’ютер,
Заведуть на тебе справу,
І тоді вже лікуватись
Будеш мати повне право.
Той сімейний обдивиться,
Де і в чому в вас потреба,
Якщо сам не тямить в цьому –
То пошле, куди вже треба.
Вже до двох займати чергу
Доведеться, що ж робити?
І сімейному, і тому
Треба буде вже платити!
-Та це ж хто таке придумав?-
Здивувалася Христина,-
Певно, його не боліла
Голова ніколи й спина…
-Одна жінка в Міністерстві -
Доктор Смерть вона зоветься,
Хоче винищити всіх нас,
Та ніяк їй не вдається!
Хоч людей в нас хворих стільки,
Не лікарня - ціле лихо…
Хай лікується в ній часто
Ота клята Супруниха!
-Не журися ти, Валюшо,-
Скалить зуби баба Христя,-
Я до лоба примотала
Ось із капустини листя,
До колін лопух приклала,
Листя хрону ще й до спини,
Навчимося виживати,
Ми без тої медицини.
Вип’єм чарку, з’їмо шкварку –
Іще скоро ми не вмремо,
Як дасть Бог, то ми з тобою
Ту Супрун переживемо!
В нас - народна медицина,
Буду прямо я казати,
І все їхнє Міністерство
Можем теж кудись послати!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791460
дата надходження 13.05.2018
дата закладки 13.05.2018
[color="#ff0000"][b]Ясний промінь заглядає у наше віконечко,
- Уставай моя матусю, уже зійшло сонечко!
Я вже хату всю прибрала, та їсти зварила,
Щоб раділа у це свято матусенька мила.
1995 рік
[/b]
[/color]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791432
дата надходження 13.05.2018
дата закладки 13.05.2018
[color="#0022ff"][i]Пташки співають в небі, стрічаючи весну,
А пролісок веселий прокинувся від сну
А я піду до гаю і проліски зірву
Зі святом привітаю матусю дорогу.
Я побажаю щастя і радості й добра,
Щоб ти була, рідненька, красива й молода,
Матусю, я вітаю тебе зі святом цим
І татко, теж вітає, зі святом дорогим.
1995 рік[/i]
[/color]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791431
дата надходження 13.05.2018
дата закладки 13.05.2018
Об ушедшей любви не печалься, не надо,
Оба мы не смогли удержать и сберечь,
НЕ БЫВАЕТ ЦВЕТОВ У ОСЕННЕГО САДА,
И не будет теперь ни звонков, и ни встреч.
Вспоминаю тебя и грущу понемногу,
Много радости было и много потерь,
Пожелаю удачи тебе я в дорогу
А что я разлюбила тебя - ты не верь.
Стройным клином на юг журавли улетели,
Как прощальный привет, не оставив следа,
Нашу песню любви мы с тобой не допели,
Не сложилось у нас, я осталась одна.
Буду жить я размеренно, тихо, спокойно
И от жизни тепло и добро получать,
Согласись, милый мой, что ушла я достойно
И о боли моей лучше мне промолчать.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791378
дата надходження 12.05.2018
дата закладки 12.05.2018
А душе никак не справиться с тревогой,
И с тоской, что разрывает грудь,
Уходи, тоска, иди своей дорогой,
Знаю я, что годы не вернуть…
Было всё: тревоги, горести, печали,
Было так, что не хотелось жить,
Золотой листвой деревья прошептали:
«Ты должна его совсем забыть…»
Дорогие клёны, липы и берёзы
Благодарна вам за ваш совет,
Только без него я проливаю слёзы,
Он ведь для меня - в окошке свет.
Пролетела моя жизнь и снова осень,
Закружила павшая листва,
Не вернулся ты, а серце всё же просит
От тебя душевного тепла…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791381
дата надходження 12.05.2018
дата закладки 12.05.2018
Я тебя не люблю,
Я тобой не болею,
Встреч с тобой не ищу,
И от слов не хмелею.
Я тебя не люблю,
Я тебя позабыла,
Я прекрасно живу,
Даже лучше, чем было.
Я тебя не люблю,
Я тобой отболела,
Только ночью не сплю,
Неужель пожалела?
Так зачем же пишу?
И в подушку рыдаю,
Все верну, согрешу?
Или вновь опоздаю?
Не обманешь себя,
Свою боль не запрячешь,
Жить нельзя не любя,
А разлюбишь, заплачешь…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791034
дата надходження 09.05.2018
дата закладки 10.05.2018
[i][b]Вся музика - це, долі різні грані,
То таємничі, згублені, жадані,
То світлі, незбагненні, чи відкриті,
Стрімкі, в бурхливості роки прожиті.
У музики немає часу й віку
І проявам її не знайдеш ліку
Бо, де б не пролунали її звуки,-
Це все мистецтво, й витвори науки.
2006 рік
[/b][/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791075
дата надходження 10.05.2018
дата закладки 10.05.2018
Зайшов дід в жіночу баню,
Ходить, заглядає,
Молодиці побачили,
Та й діда питають
"-А що це ви тут ходите,
Як теля по полі?!
Ви ж бачте, жіноча баня,
Ходять жінки голі"!
Дід підняв догори палець,
Й дівчатам отвітив
-"Стережу, щоб вас у бані
Ніхто не зпристрітив".
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790833
дата надходження 08.05.2018
дата закладки 08.05.2018
[i]("Хустина")[/i]
Хустину білу ти подарував,
Давно було, давно… ще до війни,
Тепер вона мене оберіга,
А ти приходиш тільки лиш у сни…
Хустина зігрівала в час негод,
Коли земля у попелі палала,
Я ж, як святиню хустку берегла,
Й тебе живого з фронту виглядала.
В час спокою від гуркотів гармат,
Згадала зустріч нашу із тобою,
Той під гармошку незрівнянний вальс,
Коли душа була ще молодою…
Разом кружляли в вихорі удвох,
Ти говорив мені пророчі речі,
Що назавжди ми будемо удвох,
І хусточку поклав мені на плечі.
Душа співала, рвалась із грудей,
Очей закоханих вогонь Сіяв
Та ось, війна підкралась до дверей….
Шквал вибухів тебе в мене украв…
Летять у даль солдати-журавлі,
Той ключ у небі сірому зникає,
Любов - лишилась у пам’яті моїй,
Й тебе - лише хустина нагадає….
05.03.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790775
дата надходження 08.05.2018
дата закладки 08.05.2018
Зустрілися у сплетиві доріг.
В очах любов і смутку караван.
Ніколи не прийду на Ваш поріг.
Чужому щастю не завдам я ран.
Навряд чи ми побачимось колись,
Бо недосяжні мрійні береги.
Я Вам не напишу ніколи лист,
Хоч полум*я іще горить жаги.
І зупинитись не попрошу час,
Що сиплеться, мов друзки кришталю.
Хоча щоденно думаю про Вас.
І серце ятрить блюз мого жалю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790610
дата надходження 06.05.2018
дата закладки 07.05.2018
В моім саду буя весна
Розквітли сливи,
Моя кохана чарівна ,
І я - щасливі.
І знову серденько моє
Співати хоче,
Із цвітом знов прийшла любов
В серце жіноче.
Зорі цілуються вгорі
Неначе п"яні,
І місяць пісню заспівав
Із солов"ями,
Буяє, піниться, цвіте
Залите цвітом,
Кохання, почуття святе,
Найкраще в світі.
Ну як тут можна не любить,
Не буть щасливим,
Коли любов в душі горить,
І квітнуть сливи.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790543
дата надходження 06.05.2018
дата закладки 06.05.2018
Ми про любов не часто говорили
У буднях - більше пропадали
Хоча й кохали, віддано любили
І в почуттях своїх літали...
Нас розділяють сотні кілометрів
В країнах різних загубились ми
Душа всього за кілька міліметрів
І я здається, у обіймах самоти...
Ховаю сльози між густих рядків
Так недосказанного за роки багато
Відчути б теплий дотик від руки
Твоїх очей блакитних свято...
Ми про любов не часто говорили
В турботах - більше та рясніше
Хоча й кохали, віддано любили
У кожній миті я люблю сильніше...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790523
дата надходження 06.05.2018
дата закладки 06.05.2018
На білу стелю впали всі надії...
Зимовим холодом закутав душу біль...
Самотні кроки чухають підлогу...
-Куди йдете, навіщо і відкіль?
Годиннику хвилини по удару
Скупу блискучу решту віддають.
Мов стрілки , на почесному параді,
Тренують кроки і смиренно йдуть.
Сліпе вікно росою мовчки плаче,
Від вітряного подиху душа бряжчить,
Знайшовши пастку, протягом влітати,
Найперший сніг всередину спішить.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790493
дата надходження 06.05.2018
дата закладки 06.05.2018
Над прірвою, під небом, над землею,
Де долі гойдалка розбилася об побут.
На небі мрія, намальована тобою,
Розтане, як історія забута.
Дощем кохання із небес проллється,
Квіткові всі надії оживуть,
Не заросте стежинка до озерця,
Де лебеді, закохані, пливуть.
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789910
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790481
дата надходження 05.05.2018
дата закладки 06.05.2018
Нудьгую так без Тебе я,
Вже сонце, ніби, і не світить.
Весна, вже ніби, й не весна,
Пройде, мене і не помітить.
Сама, я ніби, не своя,
Не знаю ніжності і ласки.
У пам'яті моїй живуть,
Уривки чарівної казки.
Я принца бачу ніжний погляд,
І чую я биття сердець.
Кидаю я йому під ноги,
Кохання й вірності вінець.
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789812
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790331
дата надходження 04.05.2018
дата закладки 05.05.2018
Пелюстки білі і барвисті квіти
Танцюють вальс Шопена навесні,
І диригент легенький юний вітер
Колише спогади в душі рясні.
Ти говорив: "Танцюєм до світанку".
Очима мовила: "З тобою...так".
І губи цілував гарячі палко,
Був неповторний поцілунків смак.
І вальс, мов тепла мелодійна злива
Кружляв, кружляв серед смарагду трав.
В пелюстках білих ми були щасливі,
Тоді душею душу ти торкав.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790320
дата надходження 04.05.2018
дата закладки 05.05.2018
Я відкриваю серце для кохання,
Його зустріну з тисяч одного,
Мабуть, це нагорода за чекання,
Тебе люблю – не знаю ще кого.
Хай зараз вітер у дротах співає,
Хай дощ дарує струни із краплин,
Ти захистиш, зігрієш, приласкаєш,
Бо Ти- один, бо Ти такий один.
Як близько, дуже близько хтось блукає,
Шукає долю в іншій площині,
Як я – він помиляється, втрачає,
І всім, так як і я говорить: «Ні»
Я мушу Тебе любий дочекатись
Торкнутись до майбутнього свого,
Тобою милуватись і пишатись,
Любити вічно тільки одного.
2008 рік
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790231
дата надходження 04.05.2018
дата закладки 04.05.2018
[i]Коли шукаєш сенс в житті,
Відмовившись від головного,
Коли здоровий глузд у забутті,
Не хочеться вертатись до старого.
В майбутньому погашена зоря,
В якої, німб оазисом палає,
І гірко осягнути - що навкруг,
Окрім реальності - нічого більш немає…
Від дум нестерпних нудить і болить,
Вкриває холодом і спалює вогнем…
І розумію… що життя – лиш мить…
І треба жить, сьогоднішнім лиш днем…
липень 2005 рік
[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790054
дата надходження 03.05.2018
дата закладки 03.05.2018
Ты для меня глоточек рая...
моя желанная подружка...
тебя....
я в снах своих ласкаю...
и про любовь...
шепчу...
на ушко...
...........................
когда мы в танце нежно обнимались....
и страсть моя кипела как смола....
а руки твоим телом обжигались....
когда губами ..
изучал тебя ...
когда ты пламенея от желанья....
слова шептала...
из волшебных снов
мои мечты...
все...
на яву сбывались....
я смысл...
всей жизни....
в этот миг...
нашёл!.
твои плечи...
ресницы глаза....
твоя шея....
и талия....
жаждут....
моих нежных касаний...
когда...
моё сердце тебе всё раскажет....
и я пробую страстно...
на вкус...
мочку уха...
плечо...
запястье....
я сотру всю печаль и грусть....
зацелую...
тебя...
до счастья....
Любимая...
и самая родная....
я уже вижу
сквозь туман очей....
...твоя фигура....
как любовь нагая....
... а душу жгут....
следы твоих ногтей....
твои глаза .
...затянутые страстью....
твой шёпот....
....я тебя хочу....
влюблённый взгляд....
...и я от счастья
плачу....
целуя и сжимая.....
грудь твою....
а бёдра...
они тоже просят ласки....
касанья пальцев...
губ... горящих слов...
и где то здесь....
тропинка
к нашей сказке....
которую
с тобою
я нашёл.
+++++++++++++++++++++++++++
На фото
и я ...
опять....
опять тебя... хочу...
обнять....
прижать... к груди...
и наслаждаться...
наивною... улыбкой...
когда ты.... ...
сама... сильней .....
стараешься прижаться...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732336
дата надходження 07.05.2017
дата закладки 02.05.2018
Я прийду до тебе яблуневим цвітом
Щоб твоє кохана серденько зігріти,
Щоб тепла принести в душу одиноку,
Щоб зустріти в веснах долю синьооку.
Напоіти душі гарними піснями,
Щоб вуста зігріти полум"ям жаданим
Щоб в душі розквітли світанкові вишні,
Доленька щоб квітла мов троянда пишна.
Розцвіла, розквітла, налилась росою,
Може доля щастя нам пошле з тобою,
Не дивись що скроні вкрились білим цвітом,
Хай кохання наше у серцях розквітне.
А коли розквітне, задзвенить піснями,
В хмарні дні засвітить сонечко між нами,
Не зів"януть щастя полум"яні квіти,
Полум"я кохання буде серце гріти.
Я прийду до тебе яблуневим цвітом,
Щоб твоє, кохана, серденько зігріти,
Та коли відчую холод поміж нами,
Розстелюсь назавжди біля ніг снігами.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789837
дата надходження 01.05.2018
дата закладки 01.05.2018
[i]ЯКА БУДЕ ЗУСТРІЧ? КУДИ ЗАНЕСЕ?
ТАК ХОЧЕТЬСЯ ЗНАТИ ПРО НЕЇ УСЕ…
ТІ ПОГЛЯДИ, РУХИ, ЩО СКАЖУТЬ СЛОВА?
І ЯК ЗАХМЕЛІЄ ВІД НИХ ГОЛОВА…
ВСЕ БУДЕ СПОНТАННО БЕЗ РАМОК І СХЕМ,
ЦЕ БУДЕ ВЗІРЕЦЬ ВСІХ ПРИХОВАНИХ ТЕМ….
ЗГИНИ НАШИХ ТІЛ, ДОТИК НІГ, ГРУДЕЙ,
ВДВОХ НА САМОТІ СЕРЕД ВСІХ ЛЮДЕЙ…
БУДЕМО НЕСМІЛО РУХАТИСЬ ВПЕРЕД,
КУШТУВАТИ ДИКИЙ І БЕНТЕЖНИЙ МЕД
НЕЗНАЙОМІ ЛАСКИ, ВАБЛЯТЬ І П'ЯНЯТЬ,
ЛОВИМО ПІДКАЗКИ, МАЙБУТНІХ ЗАНЯТЬ…
ТІЛЬКИ ДОТОРКНЕМОСЬ, НІБИ ВДАРИТЬ ТОК,
ПАЛЬЦЯМИ ЗІМКНЕМОСЬ, ЗБЛИЗИМОСЬ НА КРОК,
ПОТІМ ПОЦІЛУНКИ ДОВГІ, НАЧЕ НІЧ,
ВИТРЕШ ТИ ЛЕГЕНЬКО ВСІ СЛЬОЗИНКИ З ВІЧ,
ДИХАННЯМ В ДУЕТІ ЗАКОЛИШЕМ СТРАХ ,
І СЕРЦЯ ГАРЯЧІ СПАЛИМО У ПРАХ…
ВІД ЖАГИ КОХАННЯ ВТРАТИМ СМАК БУТТЯ,
І ЗІЛЛЄМОСЬ РАЗОМ НА УСЕ ЖИТТЯ…
ЗАКУЮТЬ ОБІЙМИ У КАЙДАНКИ НАС
В ДИВНІЙ ЕЙФОРІЇ БУДЕМО НЕ РАЗ.
ПІРНЕМ У БЕЗОДНЮ – ХВИЛІ, БРИЗКИ, БЛИСК
СКУШТУЄМ, ВЗАЄМНО, ТІЛ ГОЛОДНИХ ТИСК.
І СЕКС НЕЙМОВІРНИЙ ЗАХОПИТЬ, МАБУТЬ
В ОРГАЗМАХ ТРИВАЛИХ, НЕ ГРІХ ПОТОНУТЬ,
А ПОТІМ БЕЗСИЛІ НА ЛІЖКУ РОЗТАНЕМ,
У ВСЕСВІТІ ЦЬОМУ НАЙБЛИЖЧИМИ СТАНЕМ.
І ЗНОВ НАСОЛОДОЮ ТІЛ ЗАЧАРУЄМ
КРІМ НАС - МИ НЕ ЗНАЄМ, НЕ БАЧИМ, НЕ ЧУЄМ…
ПОВІК НЕ СКІНЧИТИСЬ ТАКОМУ КОХАННЮ,
ВОЛОГОЮ ВМИЄМ МИ ОЧІ СВІТАННЮ…
І ВМИТЬ ПОДОЛАЄМ ТАБУ, ЗАБОРОНИ,
ТАК НІЖНО І ЛЕГКО ЗІТРЕМ ПЕРЕПОНИ.
ТЕБЕ ДУЖЕ ХОЧУ, ЧЕКАЮ, КОХАЮ.
ТВОЄЮ Я БУДУ…. ТИ Ж ХОЧЕШ… Я ЗНАЮ…[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789787
дата надходження 01.05.2018
дата закладки 01.05.2018
Не може серце не співать
Коли в садах квітують вишні,
Коли Господня благодать,
Така весняна, світла, пишна
Прийшла на землю щоб співать,
На гілці вранці з солов"ями
А серцю хочеться кохать,
І спать не хочеться ночами.
Не може серце не співать,
Коли душа співа мов ліра
Коли у серці ожива,
Кохання, й серце в щастя вірить
Коли усе кругом цвіте,
І заливається піснями
І почуття в душі святе
Співає разом з солов"ями.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789542
дата надходження 29.04.2018
дата закладки 29.04.2018
[i]Я зацілована вчорашньою журбою,
Не прощена тобою до сих пір,
Душа повінчана ранковою грозою,
Не полетить до невідомих зір.
Твоя любов - як невідома сила,
Голубить, але знищує вбива,
З тобою вже не буду я щаслива,
Вже не потрібні нам пусті слова.
Та ти мене чомусь не відпускаєш,
Тримаєш в снах і у думках своїх,
Я знаю, ти мене іще кохаєш,
Бо нам любитись вічно- це не гріх.
Всі телефонні незабуті фрази,
І погляди заплаканих очей,
Усе мине, не швидко й не відразу,
У плин гарячих пристрасних ночей.
У чужих ліжках ми колись проснемся,
І все на відстані ми зрозумієм вмить.
Що ми в житті ніяк не розминемся,
І ця розлука нам пече й болить.
Залишим все: буденність і тривогу,
Не здійснені цілунки і слова,
Назустріч долі вирушим в дорогу,
І на шляху буятиме трава.
Ти відпусти - вуста сказать не сміють,
Ти не цілуй - але горять вуста,
Та мої очі, ще брехать не вміють,
Люби мене - та вибач, я не та.
[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789476
дата надходження 29.04.2018
дата закладки 29.04.2018
[i]Я зацілована вчорашньою журбою,
Не прощена тобою до сих пір,
Душа повінчана ранковою грозою,
Не полетить до невідомих зір.
Твоя любов - як невідома сила,
Голубить, але знищує вбива,
З тобою вже не буду я щаслива,
Вже не потрібні нам пусті слова.
Та ти мене чомусь не відпускаєш,
Тримаєш в снах і у думках своїх,
Я знаю, ти мене іще кохаєш,
Бо нам любитись вічно- це не гріх.
Всі телефонні незабуті фрази,
І погляди заплаканих очей,
Усе мине, не швидко й не відразу,
У плин гарячих пристрасних ночей.
У чужих ліжках ми колись проснемся,
І все на відстані ми зрозумієм вмить.
Що ми в житті ніяк не розминемся,
І ця розлука нам пече й болить.
Залишим все: буденність і тривогу,
Не здійснені цілунки і слова,
Назустріч долі вирушим в дорогу,
І на шляху буятиме трава.
Ти відпусти - вуста сказать не сміють,
Ти не цілуй - але горять вуста,
Та мої очі, ще брехать не вміють,
Люби мене - та вибач, я не та.
[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789476
дата надходження 29.04.2018
дата закладки 29.04.2018
Це - Схід, як - казка, мрія, сон...
У нього завжди свій закон....
Краса захована в шовки,
І дуже хочеш, залюбки,
Крізь перли й хвилі оксамиту
У душу зазирнуть відкриту....
Говорять правду тільки очі...
Ну а вбрання щодня й щоночі,
У запалі танку кружляє
Летить і дихає й питає:
Хто мене любить ? хто кохає?
Ніхто, ніхто, ніхто не знає…
Та щоб відкрити свою душу -
Вуаль, я з себе зняти мушу....
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789475
дата надходження 29.04.2018
дата закладки 29.04.2018
Вот и всё, серце рвётся на части,
То замрёт, то опять зачастит,
Подарил ты осколочек счастья,
Что не лечит, а только болит.
Отпускаю тебя, дорогого,
И обид на тебя не таю,
Не найду я такого другого,
Разве только на небе в раю.
Месяц зимний, мой месяц медовый,
Буду помнить тебя я всегда,
Знала я, что брала я чужого,
Отказаться никак не могла.
То жалею о том, то тоскую,
То ругаю себя, то виню,
Бережёшь ты и любишь другую,
Я - тебя берегу и люблю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789445
дата надходження 28.04.2018
дата закладки 28.04.2018
[b]Бракує ласки і тепла, і ніжних слів, і поцілунків.
Не вистачає розуміння, щиріших і близьких стосунків.
А в тебе , любий, все це є? - що кидаєш мене під ноги?
Ти все забув? Навчи й мене,бо жити так - не маю змоги.
Не можу я щаслива буть, коли тебе поруч немає,
А онімівший телефон, гудками душу роздирає.
Я прокидаюсь у сльозах і з ними знову засинаю,
Себе я мучу і тебе. Як жити далі - я не знаю.
Мені потрібен тільки ти. Люблю тебе - це маєш знати.
Й те, що належить лиш тобі, не хочу іншим віддавати.
Ти подзвони мені й скажи, порадь: чи маю шанс чекати?
Я день, годину, місяць, рік...усе життя , щоб лиш кохати.
[/b]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789347
дата надходження 28.04.2018
дата закладки 28.04.2018
І світ затих, і небеса голублять
Вишневий квіт, і гілочка гойдається...
Прощають тільки тих, кого насправді люблять!
А з іншими? - А з іншими прощаються!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789181
дата надходження 26.04.2018
дата закладки 27.04.2018
[i][b]Сжимает грудь печаль, любовь, сомненье,
И тело жадное мечтает о разрядке,
Невыносимо жить так долго у томленье
Я жду Его, с ним будет все в порядке.
Но кто Он? Я не знаю и сама
Он - может тот, кого забыть мечтаю,
Он - может тот, кого свожу с ума,
А может, я Его еще не знаю?
Я жду Его, и верю в чудеса,
Я чувствую, что скоро буду с Ним,
Нас ожидает света полоса,
С таким любимым, милым, дорогим…
[/b][/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789212
дата надходження 27.04.2018
дата закладки 27.04.2018
Как же сложно себя убедить,
Что настала пора нам расстаться,
Разве можно тебя не любить?
Твоих рук, твоих губ не касаться?
Как мне жить, как дышать без тебя?
Как мне серце своё успокоить?
Знать, что ты не обнимеш меня –
Значит боль свою только утроить!
Не хочу я тебя потерять,
Мне судьба тебя вновь возвратила,
Подарила, чтоб снова отнять?
Видно, глупая, ты не любила!
Как непросто тебя отпустить,
Отказаться от счастья земного.
Как заставить себя всё забыть?
Как уйти от такого родного?!
Не могу я себя убедить,
Что нам надо с тобою расстаться!
Как мне жить и тебя не любить?
Твоих рук, твоих губ не касаться?...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789182
дата надходження 26.04.2018
дата закладки 26.04.2018
Осторожно, чуть касаясь,
Обниму тебя за плечи,
И опять, тебя стесняясь,
Погашу я в доме свечи…
В мире грёз и ожиданий
Я ловлю себя на мысли,
Что я жду с тобой свиданий,
Но боюсь остаться лишней.
И в душе опять тревога,
Снова мучают сомненья,
Хороша ли та дорога,
Что рождает искушенья?
Зарываюсь я в подушку,
Солнце меркнет, слёзы душат,
Обнимаю как подружку,
Что покой мой не нарушит.
...Оказалось всё обманом,
Пустяком тебе не нужным,
Всё окуталось туманом
И сбежал ты малодушно…
Значит просто обманулась,
Значит всё это приснилось,
Я к реальности вернулась,
И хочу, чтоб всё забылось.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789003
дата надходження 25.04.2018
дата закладки 26.04.2018
Отчего на душе так тревожно?
Отчего не могу всё забыть?
Мне расстаться с тобой невозможно
И другую мне жизнь не прожить.
Как я жду твоих нежных обьятий,
Поцелуев и ласковых слов,
Самых трепетных и непонятных,
Милых сердцу волнующих снов.
По ночам, обнимая подушку,
Улетаю в страну сладких грёз.
« Милый мой,» - прошепчу я на ушко,
« Как хочу быть любимой всерьёз…»
Быть тобою желанной, любимой,
Уберечь от невзгод и потерь,
И запомниться неповторимой,
Самой лучшей - тогда и теперь!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789005
дата надходження 25.04.2018
дата закладки 26.04.2018
Простяглось полотно тут із квітів,
На цім березі квітне весна.
Наймиліша для мене у світі
Рідна серцю моя сторона.
Я іду тут де трави високі,
Де ставочок - Широка Руда.
Тут фіалки цвітуть синьоокі
І на греблю схилилась верба.
Милуватись я стану водою,
Подивлюся як хвилі біжать
І почую як явір з вербою
Розказати новини спішать.
Розмовляти я буду з вербою,
Що спустила гілля до води.
Й поділюся своєю журбою:
Що так рідко приходжу сюди.
А хотілося б як найчастіше
Берегами ставочка пройтись,
Щоб ставало на серці тепліше
Й душа з радістю линула вись.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788927
дата надходження 25.04.2018
дата закладки 25.04.2018
Життя минає, йдеш по світу босим,
А зірка на шляху все не встає!
Чекає Бог, що ми в Нього попросим,
А тільки потім поміч надає!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788902
дата надходження 25.04.2018
дата закладки 25.04.2018
Черемха зацвіла в гаю,
Від аромату дух спирає.
Коли зустріне доленьку свою,
Ніхто з нас наперед не знає.
Прийде вона у молоді літа,
А чи коли на носі старість.
Та є на світі істина проста,-
Кохання нам приносить радість.
Триватиме воно усе життя,
А чи згорить миттєво, як сірник.
Минає все без вороття,
Але лишає в серці слід...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788922
дата надходження 25.04.2018
дата закладки 25.04.2018
Давно разорваны мосты
И нет протоптанных дорожек,
Давно другую любишь ты,
Ту, что теперь тебе дороже.
Зачем же вспоминаю я
И наши встречи, и разлуки,
И губы сладкие твои,
И сильные ласкающие руки?...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788840
дата надходження 24.04.2018
дата закладки 25.04.2018
Буде інший хтось, але не ти,
Знов зігріє спраглими вустами,
Скаже, як і ти, що: ось знайшов,
Ту одну, яку чекав роками.
Буде інший хтось, та вже не ти
Знову втратить, потім відшукає
Прийде він до мене із пітьми
Щоб обняти сильними руками.
Буде інший хтось, але не ти,
Знову скаже, що мене кохає
Скаже, та не знатиме про те
Що хтось інший вже мене чекає.
Буде інший, скоро, чи колись
Точно буде, вірить у це мушу
Сподіваюсь і латаю в самоті
Скривджену понівечену душу.
Буде інший хтось, але не ти,
Хто мене насправді покохає
Зрозуміє і повірить в мене
Знайде і на мене почекає.
07.08.2007 рік
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788901
дата надходження 25.04.2018
дата закладки 25.04.2018
Вже вишні зацвіли в саду,
Весна-красна в права свої вступила.
А я в душі спокою не знайду,
Чому Ти не зі мною моя мила?
Чому не можу я торкнутись губ,
Чому не чую твій приємний голос?
Чому не скажеш:"Милий приголуб",
Чому ти тільки в снах приходиш?
Вже соловейко заспівав в гаю,
Навколо зелень все покрила.
Здається, що живеш в Раю,
Чому ж життя мені не миле.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788768
дата надходження 24.04.2018
дата закладки 24.04.2018
Горящее пламя пылает внутри,
В душе, среди бурь ураган.
Сметает все антициклон на пути,
Взрывается в сердце вулкан.
А ты далеко гасишь свой огонек,
И ветром гоняешь мечты
И как же понять, почему в голове,
Словно громом звучит: Ты…ты…ты?
А если б прильнуть, хоть на пару минут,
Прижаться бы грудью к груди,
В бездонных глазах навсегда утонуть,
Не спать напролет ночи, дни.
Касаться, скользить, упиваться тобой,
Ловить нежный твой аромат.
Сгорать у объятьях и сладких губах
Взаимности чувствовать дар.
Твоей быть до крошки, до мелочей
До вздоха, что рвет тишину.
Ждать огненной страсти из томных очей,
И быть в твоем грешном плену…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788763
дата надходження 24.04.2018
дата закладки 24.04.2018
В том городе меня уже никто не ждет
Бесстыдно осень распугала все мечты
Пройдет, как тот июльский дождь пройдет
И очень скоро обо мне забудешь ты…
ПРИПЕВ:
А я опять меняю день на ночь
Устало в памяти переберу романы
Хоть одиночество гоню я прочь
Но оно жжет, в душе несчастной раны…
Любовь? Да нет…привычка? Может быть…
Предупреждала : быстро привыкаю…
Я собираю бусы из разлук….
Нашу – иголкой с грустью протыкаю…
ПРИПЕВ:
Не думай даже ты меня жалеть…
Привыкла, много дублей в жизни было
Но почему я снова слезы лью?
Слабохарактерна? А может… я любила?
ПРИПЕВ:
В том городе меня уже никто не ждет
Где под дождем рождались все мечты
Прошло, как тот июльский дождь… прошло
Так будь счастлив в личной жизни ты….
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788644
дата надходження 23.04.2018
дата закладки 23.04.2018
Застигли зОрі над кущем троянд...
Почуй мої не голосні слова!
Міцна моя любов, мов діамант,
І ніжна, наче квітка польова!
Перед дощЕм ліс подих тамував,
Верба чарівно опускала цвіт...
Хто хоч одну людину покохав,
Той, несумнівно, покохав весь світ!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788535
дата надходження 22.04.2018
дата закладки 22.04.2018
Та женщина, с которой лёг в постель,
С которой был на высоте блаженства рая,
Которую ты так и не назвал своей,
Всё потому, что у тебя была другая.
Та женщина, что от тебя так ждёт
И трепетных объятий, и любви, и ласки,
И что САМА к тебе не подойдёт,
И до сих пор как в детстве верит в сказки.
Та женщина, которой много лет,
Которая тебя так искренне любила
Не сможет никогда ответить тебе «нет»,
И убедить тебя, что всё она забыла.
Та женщина, которой - " повезло"
Сидит совсем одна в своей квартире
И никому не делает назло,
И нет её печальней в целом мире.
Я так хочу добра ей пожелать,
Любимый пусть подарит ей надежду,
Захочет приголубить и обнять,
И облачить в ЛЮБВИ прекрасную одежду.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788517
дата надходження 22.04.2018
дата закладки 22.04.2018
Яка вона складна й примхлива,
Всевласна, божевільна, не логічна,
Розбещена, прихована, зрадлива,
Буває мимолітна або вічна…
Ніхто не зна, якою завітає,
В якій подобі вірветься в життя,
Не здогадаєшся, не передбачиш,
Як зветься таємниче почуття?
Когось хвилюють погляди бездонні,
Когось - манери, стильність і дарунки,
То благородні вчинки та діяння,
Чи дуже пристрасні, палкі цілунки.
Хтось за любов змагається роками,
До когось же вона приходить вмить,
Один збирає радощі кохання,
А іншому - це почуття – болить.
Одному – (як випробування) – зради,
Другому ж - не проблема кілометри,
Хтось за секунду може все забути,
А інший – з пам’яті повік не може стерти.
Один купляє за великі гроші
А інший – як непотріб, продає
Один щасливий – що її немає,
Інший нещасний – бо у нього є…
Комусь різниця в віці – заборона,
Комусь – щоб змогли душі поріднитись,
Один колекції із спроб кохання робить
Хтось бережеться, щоб не помилитись…
Для когось вимір – це безсонні ночі,
Для когось - голос ніжний і ласкавий,
Для когось – це підтримка, й очі в очі,
Для когось – щирий образ, не лукавий.
А можна просто закохатись в вірші,
Коли портал із всесвітом відкрити,
Хто кращий в цьому, а хто, може, гірший,
Закоханому – важко зрозуміти…
21.03. 2018 рік
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788472
дата надходження 22.04.2018
дата закладки 22.04.2018
Дивлюсь на личко, й серце співає,
Це ж та єдина, що я кохаю,
Хвилюють серце уста жіночі,
Що сну лишають мене щоночі.
Люблю серденьком цей погляд ніжний,
Хоч розумію, вона ж заміжня,
Хоч розумію, забути мушу,
Чому ж запала у саму душу?!!
Чому так пізно в житті зустрілись,
Коли вже скроні в нас сріблом вкрились,
Коли кохати не маю права,
Кохання пізнє -п"янка отрава.
П"янить серденько вона медами,
Не може бути любов між нами,
Не може бути, і не повинно,
Але ж любити,-яка провина?
Яка провина, що серце хоче,
Бачить чарівні жіночі очі,
І любуватись іі красою,
Перед якою ніхто не встоіть,
Краса жіноча ім Богом дана,
Така чарівна, така жадана,
Благати буду цієі ночі,
Нехай насняться ці карі очі,
Нехай насниться личко кругленьке,
Нехай співає моє серденько,
Я цілу нічку щасливий буду,
У сні кохати, гріха не буде.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788420
дата надходження 21.04.2018
дата закладки 22.04.2018
Присядь, послухай, як співає дощ
Весняну, ніжну тиху серенаду
На струнах почуттів бере акорд,
І кличе у глибінь шкільного саду.
Стежина в трави росяні веде…
Тихіше, дощ співає колискову,
Перлини-сльози закликають всіх
В країну злив чарівну і казкову.
А там з гілок, вже скапують вірші
Глибоким змістом світиться краплина
Постій, послухай, як співає дощ -
Рапсодія лунає тополина.
Вітер, думки колише у гіллі
Листочок із листочком розмовляє
У весняній смарагдовій імлі
Послухай, як же гарно дощ співає!
19.03.18
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788288
дата надходження 20.04.2018
дата закладки 20.04.2018
Все починалося з весни, із юності, горіння,
Надій крилатих, мрій і сподівання,
Із ніжності, невинності, цвітіння,
Із щирого і чистого кохання.
А за весною літо нагодилось,
Коли людина зіп’ялась на ноги,
Перед очима - сто нових шляхів відкрилось,
Ступивши на чужі, незвідані пороги.
В турботах про оселю та родину,
Підкралась щедра осінь непомітно,
Не встиг з дитини виховать людину -
А старість дивиться в вікно привітно.
Щось не зробив – не встиг просто зробити,
Щось не сказав – про що сказати слід,
Але і сам навчивсь й дітей навчив любити,
І тільки цим, вже по собі залишив слід.
Однак, не все відновленню підвладне,
Не бачимо і виходу з пітьми,
І переконуємось, що не завжди ладні,
У всьому, залишатися людьми.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788036
дата надходження 19.04.2018
дата закладки 19.04.2018
А ось і нічка в довгій темній сукні,
Зірки шпильками заблищали,
І неба з місяцем ясна сполука
Пишалася на п*єдесталі.
...А він все грав і грав на саксофоні
Мелодію чарівну ночі.
І сумніви розвіяли мусони,
Краплинки сліз з очей жіночих.
Жадали так давно серця любові,
Немов ковток води в пустелі.
І снились серіали кольорові,
І двоє в ролі менестрелей.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=D47TuqBKth8[/youtube]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788019
дата надходження 18.04.2018
дата закладки 18.04.2018
Просочився білий ранок
Крізь нічну таємну тишу,
І закоханий світанок
Обернувся білим віршем.
Трохи рими, трохи змісту.
На вустах думки мовчать.
Ще пограю в особисте,
Потривоживши печаль...
Кришталевою росою
Втому вицвілу умию.
І моя душа з тобою
Розвітатиме у мрії.
Гіацинтовим суцвіттям
Запахтить палке зізнання:
Ти моя ранкова квітка
З ніжним іменем - кохання!
18. 04. 2018
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787988
дата надходження 18.04.2018
дата закладки 18.04.2018
Пахким ароматом несе
З вікна, де ростуть орхідеї...
Любов, любі друзі, — це Все!
І це все, що ми знаєм про Неї!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787983
дата надходження 18.04.2018
дата закладки 18.04.2018
Молода невістка Варка
З свекрухою не мирилась,
Кожен день у хаті сварка,
Бо свекруха - як сказилась!
Кожен день не знає нащо
Хоче сина рятувати,
І невістку - це ледащо,
Треба вижити із хати.
-Ти - пройдисвітка й повія,-
Починає день свекруха,-
Сину зовсім ти не рівня,
Та хіба мене він слуха?
Та тебе ж бомжі й п’яниці
По всіх селах волочили,
А щоб від них відчепитись
Певне, вже не було сили?
Та на тебе глянуть гидко,
Подивись, на що ти схожа,
Он мордяка - вся червона,
Як у тому саду рожа!
Та невістка не журилась,
Звикла вже до цього Варка,
І в ранкову оперету
Перетворювалась сварка.
-Правду люди в селі кажуть:
Кривобока ви і коса,
Як ішли весною заміж –
Пузо було вище носа!
Тут ще треба розібратись:
Ваш синок - чия дитина?
Не з одним ви чоловіком
Гралися під кожним тином.
Знають вас у кожній хаті
І на кожнім повороті,
Щодня бігли до ворожок
І робили привороти.
І лише один знайшовся,
Бо він тоді добре впився:
Ви чар-зіллям напоїли,
То він здуру й оженився!
Ви забули, як Галина
Вам всі патли обірвала,
Як в хліві з її Максимом
На гарячому застала?
Тут невістка розійшлася
(Вже свекрухи було мало)
До свекора підскочила,
На весь голос верещала:
-Вас яка вкусила муха,
Що не скажете ні слова?
Розсудіть, хто з нас брехуха:
Я, чи жирна ця корова?
-За що мене й мого сина
Отак доля наказала?
Кожна з вас сказала правду
І нічого не збрехала!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787784
дата надходження 17.04.2018
дата закладки 18.04.2018
[i]Я хочу ще….бо спілкування мало…
Дзвінків ривки по 30 лиш хвилин
Я хочу ще …щоб почуття палало,
Щоб в вічність поєднався часу плин…
Я хочу ще… тих ніжних слів родзинку,
В серйозних темах згладжувать кути,
Я хочу ще… еротики перлинку
Й цілунки, про які промовив ти…
Я хочу ще… писати аж до ранку,
А краще у бажаннях потонуть,
Я хочу ще… купатися в коханні,
І знати, що роки в житті не марно йдуть.
Я хочу ще … не спати і кохати
Дарма, що ночі вже 02.45
Хочу тебе із вечора до ранку,
Щоб не давав мені й хвилини спать…
[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787874
дата надходження 18.04.2018
дата закладки 18.04.2018
Крізь браму сутінків, крізь темряву нічну,
Погляну в ясну синь нічного неба.
На його плесі, зірку я знайду,
В якої, попрохать поради треба.
Озвись до мене, зіронько моя,
Поглянь сюди із глибини небес,
Скажи що-небудь про своє життя,
Яких з небес ти бачила чудес.
Та пестить розум, тиша лиш нічна,
Чому ж мовчиш ти блискітко тендітна?
Чому ж крізь павутину буднів я
Небесним зорям зовсім непомітна?
Та ось, я чую музику небес,
Мінорні, ніжні гами гармонічні,
І розумію, що життя - лиш мить,
І тільки зорі можуть бути вічні.
2001 рік
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787242
дата надходження 13.04.2018
дата закладки 18.04.2018
Хотів я голос твій почуть,
Побачить очі,
Довірить серденько своє
В руки жіночі,
Просив не раз тебе, та ти,
Чомусь мовчала,
Це мабуть доленька сама
Нас не з"єднала.
Знов буде сонечко світить,
Поллються вірші,
Зумію іншу полюбить,
Кохати іншу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787935
дата надходження 18.04.2018
дата закладки 18.04.2018
[b]ВОТ ТАК-ТО ЖИВЕМ… ЧАСТО НЕ ЗАМЕЧАЕМ,
И С КЕМ-ТО ЧУЖИМ КОРОТАЕМ ДЕНЬКИ,
И НЕ ПОНИМАЕМ, И НЕ ЗАМЕЧАЕМ ,
ЧТО К СВОЕМУ СЧАСТЬЮ, МЬІ ОЧЕНЬ БЛИЗКИ…
В СЕТИ…И НА САЙТЕ … ГОДА ПРОЛЕТЕЛИ…
ПРОСМОТРЬІ АНКЕТЬІ …ТУПОЙ ДИАЛОГ,
КТО Ж ЗНАЛ ЧТО ЖИВЕТ, ОЖИДАЕТ НА СВЕТЕ,
ТОТ, КТО МЕНЯ ЖДЕТ… КТО ПОДУМАТЬ ЖЕ МОГ?
ВЗАИМНОСТЬ СИМПАТИЙ, ОН ЛАЙН ОЖИДАЯ
ХОТЬ ДОЖДЬ, ХОЛОДА, А НА САЙТЕ – УЮТ.
В ЛЮБОВЬ Я ИГРАЛА И НЕ ПОНИМАЛА,
МЕНЯ, ЗДЕСЬ НА САЙТЕ, ДАВНО УЖЕ ЖДУТ…
ЛЕТЯТ, ДОГАНЯЯ МЕЧТУ СООБЩЕНЬЯ,
СИМПАТИИ , ФЛИРТ, КОМПЛИМЕНТЬІ, ВРАНЬЕ,
ПОТОМ ПОНИМАЕМ, ПОТОМ ЗАМЕЧАЕМ,
ЧТО ВНОВЬ ОШИБАЕМСЯ, ВНОВЬ «НЕ МОЕ».
А ВОТ, ОЧЕНЬ РЕДКО, ИЗ ВСЕХ ЕДИНИЦА,
ВЗАИМНОСТЬ РЕЧЕЙ, НЕЖНЬІЙ ОТБЛИСК ОЧЕЙ,
КАК ПОЙМАНА В РУКУ ШАЛЬНАЯ СИНИЦА,
А НЕ ОЖИДАНЬЕ ЧУЖИХ ЖУРАВЛЕЙ.
И ЧУВСТВА УЖЕ ПРУТ С ДУШИ УРАГАНОМ,
НЕ СИЛА ТЕРПЕТЬ… ЖДУ ЖИВЬІЕ СЛОВА,
В ТОМЛЕНИЕ СГОРАЮ, ВО СНЕ Я МЕЧТАЮ,
ОТ СРАСТНЬІХ ЖЕЛАНИЙ, КИПИТ ГОЛОВА.
И ВЛАЖНОЕ ТЕЛО ТЕПЛА ОЖИДАЯ,
ЗА СОТНИ КМ ЖДЕТ БУРЛЕНЬЕ В КРОВИ…
Я БУДУ ТВОЕЙ, Я НЕ БУДУ ИНАЯ,
ТЬІ ТОЛЬКО МЕНЯ НЕ БРОСАЙ И ЛЮБИ…[/b]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787751
дата надходження 17.04.2018
дата закладки 17.04.2018
Я пишу Вам сьогодні вірша,
Через всі наші зими і весни,
Я пишу Вам сьогодні вірша,
Щоби всі почуття воскресли,
Та не хочу, щоб вірші моі
Завдали комусь муки і болю,
Бо у віршах частинка душі,
Й почуття, що розквітли весною.
Я пишу Вам сьогодні вірша,
Через вірш Вам відкрию душу
Але може скластися так,
Що страждати когось примушу.
Розумію, весна, солов"і,
Лікувать треба серце"зранене"
Та не хочу, повірте мені,
Заподіяти біль коханому.
Він можливо кохає Вас
Ніжно, трепетно, до безпам"яті,
І кохання чекає від Вас,
Ніби милостини на паперті.
Якщо Ви одинока душа,
Якщо серце страждає в самотності
Відзоветься моя душа,
Панацеею від одинокості.
Я не мало в житті пережив,
Я не марно ношу сивини,
Знав кохання, і втрати біль,
У житті втратив ту, ЄДИНУ,
Із якою ішли по життю,
Із якою дітей ростили,
І любов, оту нашу святу,
Що НА НЕБІ іі освятили.
Я сьогодні пишу вірша,
А душа мироточить коханням,
Може Ви саме й є та душа,
Пізнє, ніжне, п"янке кохання.
Я сьогодні пишу Вам вірша,
Правду бачить Всевидяще Око,
Якщо боляче Вам чимсь зробив,
Ви ж мене не карайте жорстоко.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787141
дата надходження 12.04.2018
дата закладки 16.04.2018
Вже зустріла яскраву вечірню зорю
Посміхнулася небу привітно…
Обійняти тебе я бажанням горю…
В сон до мене прийди непомітно.
О, мій Ангеле, ніжних, щасливих ночей,
Може кроків твоїх і не чую,
Але поглядом лише торкнешся очей,
Я любов твою серцем відчую…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777516
дата надходження 17.02.2018
дата закладки 16.04.2018
Так трепетно всё начиналось,
Признанья, встречи и цветы,
Тогда обоим нам казалось,
Что в мире только я и ты.
Так трепетно всё начиналось,
В твоей руке моя рука,
Нам всё на свете удавалось,
Казалось – это навека!
Тобой одним жила, дышала,
Пьянела я от ласк твоих,
Счастливой я была и знала,
Что наше счастье на двоих.
Когда губами прикасался
И стан рукою обнимал,
В глаза глядел и улыбался,
Меня окутывал дурман…
Я очень часто вспоминаю
Те лучшие на свете дни,
О неудачах забываю,
Не стоят памяти они.
Тебе, любимый, благодарна,
Что мы с тобой, как два крыла,
Что не была Судьба коварна,
А добрым Ангелом была.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787565
дата надходження 15.04.2018
дата закладки 16.04.2018
Ця сива старенька на лаві сидить,
Обличчя змарніле і серце щемить.
Зчорніла душа і немає вже сліз
Ще й каменем відчай у серце заліз.
Все водить очима вона навкруги,
А в погляді тому вже стільки туги.
Нічого не бачить вона у цю мить,
Бо серце ридає, бо серце кричить:
Синочок рідненький в могилі лежить,
Йому б, молодому, радіти і жить.
Забрала синочка проклята війна,
Зосталась матуся у хаті одна.
Сидить ця старенька в глибокій журбі,
Не сміє пташина співать на вербі,
Лиш вітер холодний шмагає в лице,
І очі налилися сірим свинцем.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787667
дата надходження 16.04.2018
дата закладки 16.04.2018
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 16.04.2018
Баби - Маня і Явдоха
У садочку посідали,
Де були і що почули
Одна одній розказали.
-Я із сином говорила
(Він живе аж у Канаді),
Скільки доброго почула
Від дітей, дружини Наді.
Хокеїст мій син Микола,
По льоду ганяє шайбу,
Ще й онуків побачила
По отому… як це… скайпу!
На край світу та Канада,
Подумати треба тільки…
Як же добре, що винайшли
Телефони ці - мобілки.
-Ой не дуже воно добре,-
Перебила баба Маня,-
Ось давай ми пригадаєм
Наше буйне дівування:
Що ми тільки виробляли…
І гуляли завжди вільно,
Не боялись, що хтось зніме
До подробиць на мобільний.
Он ти з Петром, що робила
В сіні, що біля Секлети?
Це щоб зараз, то виклали б
Вже до ранку в Інтернеті.
-А ти з Павлом на горищі
Кохалася аж до ранку!
Він тебе тоді покинув
І узяв руду Оксанку.
-А як ми в ставку купались?
Без нічого - зовсім голі!
Нам було, що показати,
Дякуючи мамі й долі.
Всі принади виставляли,
Хоч самі це добре знали,
Що у лозах, очеретах
Хлопці завжди підглядали.
А щоб в них були мобільні,
Чи оті… як їх … смартфони?
Доведи, що ти не гола
Там у тому телефоні!
-Пам’ятаєш, тебе п’яну
Аж на хутір занесло,
Це щоб зараз - на екрані
Бачило б усе село!
Он Олена согрішила,
Як була у кума Петі,
А сьогодні всі вже знають -
Прочитали в Інтернеті.
Ми грішили й не боялись
У дівоцтві тих законів,
Як же добре, що не було
В нас мобільних телефонів!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787510
дата надходження 15.04.2018
дата закладки 16.04.2018
[color="#ff0000"][i]Я с тобой станцую танго страсти…
Чтоб исполнять заветные мечты...
Чтобы быть покорной твоей власти,
Чувствовать, как жаждишь меня ты…
Вонзи в меня горячий, сладкий меч,
Проткни меня взбесившейся стрелой...
Иди ко мне, а может, лучше лечь?
Хочу я чувствовать, что ты - лишь мой.
Люби меня – будто, последний раз,
Ласкай меня вином своих речей,
Целуй меня, и сыпь цепочку фраз,
Что это - твоя лучшая с ночей...[/i][/color]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787611
дата надходження 16.04.2018
дата закладки 16.04.2018
[color="#0000ff"][b]Я[/b]скравих вражень хай дарує день…
[b]Т[/b]равичка пробивається весняна,
[b]Е[/b]нергія в повітрі задзвенить,
[b]Б[/b]ерізка сік проллє, така жадана.
[b]Е[/b]лектротоком, в тілі оживуть
[b]Л[/b]аскаві почуття, що зиму спали,
[b]Ю[/b]нацькі сни у далеч проженуть
[b]Б[/b]ентежні думи, що ночами задрімали.
[b]Л[/b]юбов весняна в серці спалахне,
[b]Ю[/b]лою-вихрем у життя ввірветься,
[b]М[/b]істочок з серця в серце прокладе
[b]І[/b] казкою весняною озветься.
[b]Й[/b] розкаже мрію спільну і одну:
[b]К[/b]оли птахи розбудять все довкола,
[b]О[/b]кликне музика про долю осяйну,
[b]Х[/b]тось чарами покличе в дивне коло.
[b]А[/b] поки що, читай все згори вниз
[b]НИ[/b]ті кохання зав’яжи між нами,
[b]Й[/b] радій віршам, які немов, весняний бриз,
в душі виводять хроматичні гами.[/color]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787485
дата надходження 15.04.2018
дата закладки 15.04.2018
На лісовій галявині берізка молода
На гілочках тонесеньких бринить-бринить сльоза,
А слізоньки ці капали – солодкі, як меди,
Та це ж весна підкралася на луки і в сади!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787486
дата надходження 15.04.2018
дата закладки 15.04.2018
Знову кличе дорога в село,
Де у небі біліють лелеки,
Де дитинство моє одцвіло,
Де найкращі у світі смереки.
Де у мами на серці жалі,
Як обрус на столі застеляє.
Бо недавно ще діти малі,
А тепер поруч їх вже немає.
У куточку свячений вінок.
І мої вже посріблені скроні.
І росте у синочка синок,
Простягає до мальви долоні.
І пливуть понад світом роки.
Ронить цвіт уже вкотре калина.
Найсвітліші у мами думки
В колисковій і казці для сина.
У намисті вишневі сади,
І трава на стежині прим’ята.
Всі дороги ведуть нас туди,
Де дитинство і мамина хата…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784215
дата надходження 24.03.2018
дата закладки 15.04.2018
[i]И ОПЯТЬ, Я ОСТАЛАСЬ БРОШЕННОЙ,
КАК БРОСАЮТ ЩЕНКА ПОД ЗАБОР,
Я О ЧУВСТВАХ ТОБОЙ НЕ СПРАШЕНА,
НЕ ПРОДОЛЖИЛСЯ НАШ РАЗГОВОР.
А СЕЙЧАС, Я ОПЯТЬ ОДИНОКАЯ,
БЕЗ ОБИДНЫХ РАСТЕРЯНЫХ ССОР,
НА СТРАНИЦЕ, ЗАПИСКА ЖЕСТОКАЯ,
ЧТО В ДУШЕ, ПРОБУЖДАЕТ ЛИШЬ СПОР.
ВЕДЬ ЗАЧЕМ, Я ВСЕ ВРЕМЯ НАДЕЯЛАСЬ,
ОКОЛДОВАННА В МЕД ТВОИХ СЛОВ?
О ТЕБЕ, В ГОЛОВЕ МЕЧТА ВЕЯЛАСЬ,
ПРЕВРАТИВ СВОИ МЫСЛИ - В ЛЮБОВЬ.
ВНОВЬ, ОСТАЛАСЬ Я БЕЗ ПОНИМАНИЯ,
БОЛЬЮ, НЕРВАМИ НАЕДИНЕ,
СНОВА, НЕ В КОМ ИСКАТЬ УТЕШЕНИЯ,
КАК ЖИТЬ ДАЛЬШЕ? ПОВЕДАЙ МНЕ…
ВЕДЬ ОПЯТЬ, Я ОСТАЛАСЬ БРОШЕНОЙ,
ТЫ СЕЙЧАС СТАЛ СОВСЕМ НЕ ТАКОЙ,
ЧУВСТВА В СЕРДЦЕ ПЕСКОМ ЗАПОРОШЕНЫ,
ВСЕ ПРОЩУ…ЖИЗНЬ - ВАЖНЕЙ ЧЕМ ЛЮБОВЬ…
[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787374
дата надходження 14.04.2018
дата закладки 14.04.2018
Я бачу тишу,
Чую - далину,
Вдихаю світло,
Відчуваю сльози,
Знаходжу вічність,
Віддаю любов...
І йду, повільно,
Від вірша - до прози...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786379
дата надходження 07.04.2018
дата закладки 14.04.2018
И мечется душа,
И места не находит,
А жизнь как полоса
Куда-то вдаль уходит.
Уходят навсегда
Как в тень родные лица,
Откуда ты беда?
И… слёзы на ресницах…
Как пересилить боль?
Как в пропасть не свалиться?
Когда жива любовь,
Но жизнь не повториться.
С друзями весела,
На людях улыбаюсь,
А остаюсь одна –
Слезами умываюсь…
И мечется душа…
И места не находит…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786728
дата надходження 09.04.2018
дата закладки 09.04.2018
Ліжко білосніжне, все чомусь холодне,
Я мов, те дитятко, здається голодне,
Ніч чаклунка, сумно. Тебе виглядаю,
Місяць шле цілунок, а я почекаю.
Вітер листя куйовдить, я теж так хочу,
Тіло відчуває, знову порожнечу,
Милий, бажаю, вмить сховатися в тобі,
Ніжно глянути в очі ясно – голубі.
А уста - солод, ласкавий, теплий дотик,
Ледь тремтіти і назвати » Рідний котик»,
Щоб муркотав у моїх, міцних обіймах,
І, я би пташкою злітала на крилах.
Вже, заколисує, це годинник - » тік - так»,
Я, не можу, чомусь зігрітися ніяк,
Дзвоник, ключів брязкіт. Засяяли очі,
Щастя моє прийшло, подарунок ночі.
Вірш зі скрині.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786712
дата надходження 09.04.2018
дата закладки 09.04.2018
Так страшно, бути вкованій у мрію!
Із мрією змагатись - я не вмію.
Та коректив: (з реальності життя),
Холодить душу й душить почуття...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786669
дата надходження 09.04.2018
дата закладки 09.04.2018
Щось із бабою зробилось:
Чи то так, чи здуру,
Почала вона вивчати
Китайську культуру.
Ото цілий день товчеться,
По книжці мудрує,
Усі речі розставляє
Тільки по Фен-шую.
І для діда одягнутись
Стало ціле горе:
Зранку - шафа у кімнаті,
А вдень - в коридорі.
Тут штани свої поклав
(Стілець біля ліжка)
Та під вечір - нема штанів,
Є з фікусом діжка!
Вночі діда притиснуло
(Є така потреба),
Баба міцно вже заснула,
Дід йде куди треба.
За щось раптом зачепився
(А це було крісло)
Так упав, мало не вбився,
Щось у спину влізло…
І в старого тут не склалось
Щодо етикету,
Бо не було вже потреби
Йти до туалету…
То на голову упаде
Зеркало з полиці
То на кактуса він сяде -
Баба б’є по пиці,
Отак дід помучивсь з місяць,
Пішов у розвідку
І його (він ще нічого!)
Прийняла сусідка.
А покинута бабера
Вже майже не чує,
Сама в хаті шкандибає,
Зате ж по Фен-шую!
А старий біля сусідки
Прекрасно ночує,
Накінець-то він позбувся
Клятого Фен-шуя!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786667
дата надходження 09.04.2018
дата закладки 09.04.2018
Ти знаєш, зовсім це не складно,
Стоїть гітара, мовчки, край вогню.
А ти не стій, забудь же про обачність,
Побудь нескромною - Тебе молю.
Я - чоловік, також не бездоганний,
Я так боюсь про Тебе не вгадати.
Візьми гітару і зіграй про безталанну,
Допоможи мені Тебе пізнати.
Я хочу знати - лагідна, зухвала?
Тебе читатиму, як книгу, як оповідання.
Хоч Ти про себе ще і слова не сказала,
Побудь зі мною, тільки не в останнє.
Бо це ж так просто - будь собою й тільки,
І уяви, що вечір цей навічно.
Нам жити й жити, солодко чи гірко,
Ти заспівай свою гітарі пісню.
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786367
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786677
дата надходження 09.04.2018
дата закладки 09.04.2018
Так стало холодно в мережі Інтернету,
Не пишеш зовсім ти мені самій…
Немов, рядки із давнього сонету,
Бувай… прощай…з трьох крапок зрозумій…
А може просто видалить анкету?
(Ніхто і не помітить в чому річ…)
І жить реально….. ради етикету
З буденністю лишитись віч на віч…
Я – тільки профіль, фотки різних років,
Де в зморщечках ховалося життя,
Я вірила, що віднайду кохання,
Та кому треба мої справжні почуття?
Не тіло - я… для втіхи і розваги,
Ще у мені захована душа…
Якби, ви більше мали всі поваги,
І розуміли справжні почуття…
Я, просто, вже втомилася чекати,
Щоденно, мовчки, я вмикаю сайт
Нові історії, обличчя, жарти
Провайдер інший додає ще мегабайт.
А що чекать, як мрія – не здійсненна?
А що писать? Як гріш - словам ціна,
Розчарувалась…. Що в реалі, що на сайті,
Я завжди залишаюся сама.
2009 рік
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786216
дата надходження 06.04.2018
дата закладки 06.04.2018
Вдівець Іван подумав якось:
-Таки треба ожениться…
І сусідка хоче заміж,
Бо давно уже вдовиця.
Натякнув удень Марії:
-Ввечері прийду з букетом,
Може збудуться в нас мрії –
Заспіваємо дуетом.
Вдень умився, поголився,
Поскладав на крісло клунки,
Телевізор подивився,
(Там було щось про дарунки).
В телевізорі сказали
(Здивувало це Івана),
Що найкращий подарунок –
Це японська ікебана.
Різні види показали,
На ваш вибір - майстер –клас,
Ще сказали: -Ці букети
Ощасливлять завжди вас.
Нащо тратити зарплату
На троянди і тюльпани,
Якщо можна з сухоцвітів
Скласти в банці ікебану?
Все зробив, як ті японці:
Суху гілку встромив скраю,
Чорнобривці, як те сонце,
Скляну банку прикривають.
З очерету взяв мітелку,
Деревій сухий знайшов,
Приладнав листок із клена –
До Марії з цим пішов.
Як було там - що казати?
Жених вилетів із хати,
З матюками вслід Івану
Полетіла ікебана…
Отаке – то нещасливе
Було сватання в Івана,
І розбила оте щастя
Ідіотська ікебана!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786111
дата надходження 05.04.2018
дата закладки 05.04.2018
[i]Той, хто любить, мене не осудить,
Не покине i не залишить
Той, хто любить, його лиш думка
Про єдину, про мене тiшить.
Той, хто любить, мене не образить,
Лихим словом, думками, дiлом.
Той, хто любить зi мною завжди,
У думках, у душi, і тiлом…
Той, хто любить, далеко дуже,
I вiд того на серцi страждання
Той, хто любить, зi мною буде
I покаже, яке ж те кохання.
[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786083
дата надходження 05.04.2018
дата закладки 05.04.2018
Давно у мені пропадає актриса,
Душа моя прагне великої сцени.
І звично, весь час креслю я бісекрису,
Акторському слову - якійсь переміні.
І ролі собі я сама вибираю:
Рабиня чи фея, чи горда цариця.
І твердо я, майже без роздумів, знаю:
На сцені я буду тигриця й левиця.
Я граю від ранку, я граю красиво,
І в шумі овацій просторого залу.
Без сумнівів, я надзвичайно грайлива,
І гри мені мало і мало, і мало.
На біс викликають мене знов і знову,
Виходжу, як зірка, я вже примадонна.
Всі зіграні ролі мої так казково,
Та я залишаюсь, на жаль, знову дома.
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761044
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786058
дата надходження 04.04.2018
дата закладки 05.04.2018
[color="#0022ff"][i]ТИ ЩЕ НЕ ЗНАЄШ, АЛЕ Я ТВОЯ,
ХОТІЛА ВСЕ ЖИТТЯ ТВОЄЮ СТАТИ.
ДУМКАМИ, НІЖНИМ ПОГЛЯДОМ, СЛОВАМИ,
ТОБІ ОДНОМУ, ВСЮ СЕБЕ ВІДДАТИ.. .
ТА ЧИ ПОТРІБНА ТОБІ БУДУ Я,
В ЖИТТЯ ШАЛЕННІЙ, ДИКІЙ КРУГОВЕРТІ?
(ЦЕ Ж ВСЕ СЕРЙОЗНО,НЕ ЛИШЕ ВІРШІ,
Й ПО ТЕЛЕФОНУ БЕСІДИ ВІДВЕРТІ….)
І ЗВІДКИ ЗНАТИ, ЩО ЦЕ САМЕ Я?
ХТО В ВІЧНІСТЬ УПЛЕТЕ ПРИЄМНІ МИТІ,
ХТО ПЕРЕТВОРИТЬ ТВОЇ МРІЇ - У РЕАЛ,
І ПЛАНИ У КАЗКИ ДЛЯ ДВОХ ПРОЖИТІ…
І ЗВІДКИ ЗНАТИ ЩО ЦЕ САМЕ ТИ?
ЩО ПОДАРУЄШ НАШЕ СПІЛЬНЕ ДИВО,
ЩОБ ТИ І Я, І МИ УСЕ ЖИТТЯ,
ЖИЛИ В ЛЮБОВІ ДРУЖНО І ЩАСЛИВО…
[/i][/color]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785945
дата надходження 04.04.2018
дата закладки 04.04.2018
[color="#610505"][i][b]Ще гріє душу той солодкий хміль,
Що заморожував гарячі почуття,
Нанизує на долю гнів і біль,
І воском скрапує на дно буття…
Колись містив в своїй кришталь-душі,
Густу, п’янку, червону, ніжну кров.
Лишилась пляма осаду на дні, -
Воскресла в серці Феніксом любов.
Упала брама тих пересторог,
Що стримує й не дозволяє жити,
Лише щемить у серці і кричить,
Благає і примушує любити.
Коли прошепче темрява в вікні,
Коли прийдуть в життя буденні дні,
Не бійся ти всьому сказати: «Ні»,
І зрозуміти - істина в вині.
[/b][/i][/color]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785943
дата надходження 04.04.2018
дата закладки 04.04.2018
[color="#d41515"][i]Ти справді хочеш…щоб була я поруч?
Навпроти… в очі зазирнуть ясні?
Чи справді хочеш, щоб наскрізь всі ночі,
Я не могла б тобі сказати «ні»?
Мабуть, ти хочеш…дихання синхронність?
Щоб тіла й душі…завжди в унісон…
Стискала у собі нестримну сутність…
І це була реальність, а не сон…
Щоб відкривав цілунками на тілі
Прикриті від усіх мої скарби…
Зливавсь зі мною….тонув в насолоді…
І мріяв…. ну скоріше б це…. «якби»…
[/i][/color]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785771
дата надходження 03.04.2018
дата закладки 03.04.2018
[color="#1f0707"][i]Твої слова - гарячий шоколад,
Солодкі, теплі, ніжні і м’які,
Я й не надіялась, що буде так,
Не вірила, що в світі є такі….
Такі, як ти - з безоднею очей,
Такі, як ти - із виром почуттів,
Такі, як ти - з бажанням тих ночей,
Чекати яких, декілька життів.
Далеко ти, та відчуваю я,
Як б’ється серце і душа тремтить,
Як ти друкуєш, поспіхом, слова,
І як чекаєш кожну нашу мить…
Ти вартий щастя…й здійснення всіх мрій,
Але, усе, що я можу зробити, -
Без поцілунків сонних твоїх вій,
На відстані чекати і любити…
[/i][/color]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785770
дата надходження 03.04.2018
дата закладки 03.04.2018
Це мабуть, просто, дурний жарт,
У мене не працює сайт…
А як же ти? Повірити несила
Невже тебе знайшла ….і загубила?
Бо тільки тут, щасливі ми з тобою,
Життя рутину замінив мені собою.
Дарує крила кожна наша мить
Як я могла раніш без тебе жить?
Коштовніші скарбів твої палкі слова
В мені тремтить чуттів струна нова
Намріяла тебе, фантазувала,
Я, ніби, все життя, лише тебе чекала!
Але, мабуть, це просто дурний жарт…
Ще й досі, в мене не працює сайт…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785284
дата надходження 31.03.2018
дата закладки 31.03.2018
[i]Кричала тиша мовою німою,
Самотні тіні в темряві губились,
У натовпі густої порожнечі,
Лиш мрії нездійсненні залишились.
В незграбному танку чужих думок,
Від твого імені губилися склади,
Скрутився світ увесь в заплутаний клубок,
З душею вогнища і вдачею води.
Ніхто не знав де виходу знайти,
У миті вічність хтось скоріш шукав.
За брамою безглуздя й суєти,
Бог довго й тихо всіх оберігав.
Не всі пройшли свій віковий маршрут,
Не всі посміли на коліна стати,
Щоб у тенетах непролазних пут,
Покаятись й спасіння попрохати.
[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785117
дата надходження 30.03.2018
дата закладки 30.03.2018
[i]Кричала тиша мовою німою,
Самотні тіні в темряві губились,
У натовпі густої порожнечі,
Лиш мрії нездійсненні залишились.
В незграбному танку чужих думок,
Від твого імені губилися склади,
Скрутився світ увесь в заплутаний клубок,
З душею вогнища і вдачею води.
Ніхто не знав де виходу знайти,
У миті вічність хтось скоріш шукав.
За брамою безглуздя й суєти,
Бог довго й тихо всіх оберігав.
Не всі пройшли свій віковий маршрут,
Не всі посміли на коліна стати,
Щоб у тенетах непролазних пут,
Покаятись й спасіння попрохати.
[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785117
дата надходження 30.03.2018
дата закладки 30.03.2018
[color="#ff00ee"][i][b]Білий цвіт, навесні, у розкішнім саду,
Як з фати нареченої біла вуаль,
Солов”їні пісні та джмелів діалог,
Закликають в казкову, незвідану даль…
[/b][/i][/color]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785116
дата надходження 30.03.2018
дата закладки 30.03.2018
[i][b]Ти, тікай! Тенета тягнуть
Тінь, тавровану туманом,
Танець тісний та тендітний,
Тхне торішнім тархуном.
Там, трава тріпоче танго,
Талану тупу токату,
Тільки тілу темп трактує,
Тихий, теплий телефон.
22.07. 2011р.[/b][/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784611
дата надходження 27.03.2018
дата закладки 28.03.2018
[color="#0000ff"]В далеком городе, среди шумной суеты,
ОН жил спокойно, не спеша,
Ждал он кого-то, и дарил цветы,
Спокойная была его душа.[/color]
[color="#ff0040"] А в іншім краї, котрий рік підряд,
ВОНА чекала одного ЙОГО,
Калічила і нерви й почуття,
Не знаючи, потрібно їй кого?[/color]
[color="#000dff"]Совсем свежи еще в его душе,
Мечты, разбитые об рифы скал,
Пока, однажды, молча в тишине,
ОН сообщение на сайте написал.[/color]
[color="#ff0040"]За слово зачіплялися слова,
Історію у чаті друкували,
Що буде далі і для чого це?
Ні ВІН і ні ВОНА іще не знали.[/color]
[color="#0900ff"]Внимательно на фотки ОН смотрел,[/color]
[color="#ff0048"]А ВОНА жмутками вірші писала,[/color]
[color="#000dff"]Все чаще отвлекался ОН от дел,[/color]
[color="#ff005e"]Цілодобово повідомлення чекала.[/color]
[color="#000dff"]Надеялся…. А может быть ОНА?[/color]
[color="#ff0055"]Може це ВІН?…вже вкотре сподівалась.[/color]
[color="#0000ff"]В глазах зеленых ОН тонул до дна,[/color]
[color="#ff0040"]А ВОНА у п’янких словах купалась…[/color]
[color="#0900ff"]ОН ждал их встречи, и считал деньки[/color]
[color="#ff0048"]ВОНА всі мрії в риму виливала…[/color]
[color="#000dff"]Хотел каснуться ЕЕ плеч, руки[/color]
[color="#ff005e"]Себе віддать ЙОМУ ВОНА бажала.[/color]
[color="#1e00ff"]- Как хорошо, что я нашел тебя …[/color]
- [color="#ff005e"]Тепер я бачу світло там де край…[/color]
[color="#000dff"]- Позволь, беречь, лелеять и любить…[/color]
[color="#ff0073"]- Візьми мене і більш не відпускай…[/color]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784613
дата надходження 27.03.2018
дата закладки 28.03.2018
[i]І знов весна настала, так хороше навкруг,
Сіяє сонце в небі, і зеленіє луг.
Біжить струмок, наосліп, до синьої ріки,
Минаючи горбочки, дерева і пеньки.
Біжить, тому що знає, мине холодна мить,
І у душі, веселка барвиста забринить.
І буде знову свято для кожного із нас,
Вінок, з польових квітів, мені буде якраз,
Розквітне знов барвінок й калини ніжний цвіт,
І буде все так само, як сотні тисяч літ…
[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784783
дата надходження 28.03.2018
дата закладки 28.03.2018
У лісі сталася афера:
Скинули з трону царя-лева.
Туди, до лісу, за паркан,
Забрався дядечко тарган.
Не знаю, спереду, чи ззаду,
Потрапив він на цю посаду,
Почав він, зразу ж, керувать,
Свої порядки наставлять.
Сторожим псам - кожної днини,
Ганяти і гавкать щогодини.
Козлам відпущення – не спать,
Документацію складать.
Ну, а зозулі, для охоти, -
Велів «узяти, хоч дві ноти»
Всі свої блохи з голови, -
Носив до мудрої сови.
Вона ретельно відбирала,
І по адресі направляла.
Іще, шакал там проживав,
(Нагору файли відправляв).
А лис-атлет - лиш посміхався,
Бо тарганець його боявся.
На троні таракан усе ,
Радіє й вусами трясе.
Не знає, що богам на втіху,
Його поставили для сміху.
Щоб скинуть лева лиш із трону,
І закотить в кущі корону.
Щоб тарганчик- молодець,
Довів державу до «Капець»
______________
Оце таке в житті буває,
Коли тарган на трон сідає…
Липень 2005р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784782
дата надходження 28.03.2018
дата закладки 28.03.2018
Все як раніше...тиша і мовчання,
Та очі - зачаровані красою.
Вже солов’ї всіх кличуть на гуляння,
Й повітря, вмить, наповнилось весною.
Зовуть ключі сполоханих струмків,
Лиш тільки росами умиється світанок,
Із перших маргариток й васильків,
Плести чарівний, зоряний серпанок.
Знов леготом окутує весна ,
Буяють пишні, соковиті трави.
І розквіта душа, і ожива,
Мов колір веселкової заграви.
Коли засяє сонце над лугами,
Й повернуться птахи у рідний край,
Вмить, на барвистий килим з перших квітів,
Закличе всіх весняний дивограй.
2007 рік
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784418
дата надходження 26.03.2018
дата закладки 26.03.2018
[b][i]Я - квітка - зіткана з роси і світла,
Ранкових променів, і співу солов'їв...
Від подиху вітру - душа вмить розквітла...
Й знов кличе мрій ключі з чужих країв...
[/i][/b]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784417
дата надходження 26.03.2018
дата закладки 26.03.2018
Вже дихає пробуджена весна,
Хоч мляво, тихо, повагом та знову,
Озветься щебетом галявина ясна,
Й дерева справлять дорогу обнову.
Як довго сумував старий пеньок,
Ховався у снігу, від ливнів мок,
Не знав, що поспішаючи в луги,
Веснянку заспіва йому струмок.
Самотні клени, з подиву мабуть,
Затріпотіли голими гілками.
Мені сказати хочуть новину,
І поділитись власними думками.
Напружився й розправив плечі,
Відкривши в світ тендітні очі сині..
Весняний пролісок, найперший він до речі,
Послав привіти пагорбу і долині.
ПЕРЕВОД:
Дышит прохладой ранняя весна,
Но скоро, соловьем, зальется сад,
Поляны будут слать из трав ковры,
Сошьют деревья праздничный наряд.
Грустил тихонько старый пень,
Прятался в снег от бурь, дождей,
Не знал, что пробегая у луга
Разбудит его радостный ручей…
Грустили клены, (видно потому),
Шептались, молча, голыми ветвями,
Будто, хотели новость расказать,
И поделится давними мечтами...
Расправил плечи, к солнцу потянулся,
Раскрыл на свет невинные глаза,
Подснежник, лесу, молча улыбнулся,
В цветке его играла, радугой, слеза...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784238
дата надходження 25.03.2018
дата закладки 25.03.2018
[b]Навесні, коли пашать теплом поля,
У барвінок одягається земля,
В полі засіває хлібороб зерно,
Щоб на втіху зашуміло би воно.
Укриває все туман-димок,
Дозріває золотавий колосок.
Долинає пісня із села,
Заколисує поля вечірня мла.
Іще мить, й все стане золоте,
І волошка синьоока відцвіте,
Й перепілка виростить діток,
І прийде той довгожданий строк.
Коли буде, щедро, литися врожай,
Хліборобе, не лінуйся, а збирай!
Стануть ситі і багаті у рідні,
Й святкуватимуть три ночі і три дні,
Ну а потім, всі поринуть в тихі сни,
Щоб чекати, знов, наступної весни.
[/b]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784090
дата надходження 24.03.2018
дата закладки 24.03.2018
[i]Я – ГАРЯЧА, ЧОРНА КАВА…
ТО ПРИМХЛИВА, ТО ЛУКАВА,
ТО СОЛОДКА І ПЕКУЧА,
ЯК ПОЛИН, ГІРКА Й КОЛЮЧА.
АРОМАТНА І ЖАДАНА,
ТО ХОЛОДНА, НЕЗРІВНЯННА,
ТО НЕЧУВАНО ЗВАБЛИВА,
НЕ КУШТОВАНА Й ЩАСЛИВА…
ХОЧЕШ МНОЮ СМАКУВАТИ,
Й ДО ОСТАНКУ ПОРИНАТИ,
У МІЙ СМАК У ТІЛО Й ДУШУ?
Я ЧЕКАТИ НЕ ПРИМУШУ…
ПОКИ КАВА ЩЕ ГАРЯЧА,
Я ТВОЯ, Я НЕТЕРПЛЯЧА ,
ПРИСТРАСТЬ В ТІЛІ ЗАКИПАЄ,
І НІХТО, НІХТО НЕ ЗНАЄ,
ЯК ТИ МНОЮ ПОСМАКУЄШ,
ЯК ПРИГОРНЕШ, ПРИГОЛУБИШ
ЯК ТЕБЕ Я РОЗІГРІЮ….
ЯК ПОРИНУ В ТВОЮ МРІЮ,
ЯК З ТОБОЮ МИ ЗІЛЛЄМСЯ,
ЯК НЕКТАРАМИ ПРОЛЛЄМСЯ…
ЯК ВІДЧУЄМ СЕРДЕЦЬ СТУКИ,
ГРУДИ, СТЕГНА, НОГИ, РУКИ,
ЇХ СПЛЕТЕМ ЇХ ПОЄДНАЄМ,
БО МИ ЛЮБИМ І КОХАЄМ…
[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784091
дата надходження 24.03.2018
дата закладки 24.03.2018
Прийшов Вадик до дідуся
Про життя все розпитати:
-Коли любиш дві дівчини,
Яку з них за жінку брати?
Перша дівка – дуже гарна,
Всі зовуть її Нінель,
Сорок вісім кілограмів –
Балерина і модель.
Другу дівку звати Ната.
Скажу тобі, діду, просто:
Ця розумна і багата,
Важить десь під дев’яносто.
-Як на мене – бери Нату.
Якщо твоя жінка в тілі,
Це велике в житті щастя –
Погойдатися на хвилі.
А про модель - що гадати?
Правду кажуть, а чи ні,
Що на дошках, любий внучку,
Ти належишся й в труні.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783721
дата надходження 22.03.2018
дата закладки 23.03.2018
Ти сидиш на своєму дивані,
Мені дивишся прямо у очі.
Карі в Тебе вони, незрівнянні,
Потонути у них дуже хочу.
Голос Твій я хотів би почути,
Лиш живий, а не той... в телефоні.
І від інших людей відпочити,
У матусі природи на лоні.
Доторкнутись до ніжної шкіри,
По звабливих пробігтися формах.
Не діждусь, певно, тої я миті,
Щоб зробити це вже було можна.
Свіжим сіном встелити нам постіль,
Ніжно, ніжно Тебе обійняти.
У цілунках забути про Сонце,
І кохати, кохати, кохати.
Біля річки удвох прогулятись,
І росу позбивати у полі.
Та на жаль, я Тебе тільки бачу,
На світлинах в своєму смартфоні.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783767
дата надходження 22.03.2018
дата закладки 22.03.2018
[b][i]Йду додому зимнім ранком,
Завірюха стогне, плаче,
А на гілці реп’яховій,
Одинокий дятлик скаче.
Крильця білі нашорошив,
підняв голову червону,
Знайде зернечко, посніда,
Й полетить в гніздечко-нору.
Хай бушує завірюха,
Хай хоч плаче, хоч сміється,
Дятлик зна – обов’язково,
Ця, зима страшна минеться.
14.12.1994р.[/i]
[/b]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783699
дата надходження 22.03.2018
дата закладки 22.03.2018
Я думаю і про життя, і про буття,
Про рідних, близьких і про нас у дітях.
Я думаю про мир на всій землі,
Й про те, як все таки чудово жити.
Про друзів думаю, звичайно,
Яких люблю і поважаю.
Мої думки у віршах і піснях,
Які пишу, люблю, співаю.
Я думаю також про ворогів,
Котрих не хочу мати. Маю.
Хоч ненавидіти я їх не вмію
І зла на них я зовсім не тримаю.
Думки мої в пташках і у квітках,
Які в житті квітують вічно.
Звичайно, думаю і про кохання,
Красиве, ніжне, чисте, безкінечне.
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783347
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783642
дата надходження 21.03.2018
дата закладки 21.03.2018
У моноліті мелодійних звуків,
Котрі надію втілюють в життя,
В мелодіях, мотивах і рингтонах
Не можна розібратись до пуття.
Який в них вік? Яка духовна цінність?
Який в них задум і яка мета?
Не встиг запам’ятать акорди три, три слова
І вже ніде не чуть цього хіта.
Із хаосу думок із моря звуків,
Із різних стилів зіткана канва.
В яку, посіявши, пусте насіння,
Триденний хіт, лиш, надають жнива.
Там дуже рідко, наче іскру Божу,
Натхнення й талану дарунок.
Приносять в світ щось рідкісне, чудесне,
Яке оцінюється, як «вищий ґатунок».
Цей шлягер до вподоби всім і всюди,
Він, ніби вихор в душі увірвався,
Народжувались й помирали люди,
А шлягер в пам’яті народній залишався.
Кілька століть народ співає залюбки
І «Цвіте терен» і про «Два дубки»
Щоразу ці пісні прищеплюють всім моду
Любов до пісні й до свого народу.
Коли солдати йшли у бій,
Назустріч ворогу, чи танку.
Співали подумки і вголос,
Або «Катюшу» чи «Смуглянку».
А коли час прийде кохати
Згадаєш знов пісню забуту,
Яка б, покликала шукати,
Увечері «Червону руту».
Під шлягери гойдалася колиска,
Зростали, розумнішали, мужніли,
Своїх дітей на ноги піднімали,
Сріблились скроні і вуста марніли.
Та пройде час оновить покоління
Розвине далі технології космічні…
Але в нових витках життєвих буднів,
Всі розуміють – шлягери не вічні.
Існують твори перевірені віками
Безкраї, всюдисущі, гармонічні,
Як фуги Баха, й Моцарта сонати
Завжди сучасні, модні, хоч класичні.
Це - геніальність втілена в полотнах,
Це - точність мрій акордами пролита,
Це велич духу і безмежна воля,
Душа до вічності й краси відкрита.
Шедевр – це ніби золота перлина
Котра сіяє серед куп сміття,
І обраним лиш пророковано створити,
Шедевр єдиний за своє життя.
2008 рік
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783293
дата надходження 20.03.2018
дата закладки 20.03.2018
Темна кімнатка і ніч за вікном,
Свічі горять - ми з тобою разом...
Звуки мелодій неначе крізь сон,
Шелестом листя метеликів крила,
Що у багатті палкому згоріли...
Божественно легко з тобою, о небо...
Самі на землі - нам нічого не треба...
А сон у пітьмі, ти не бійсь, не розтане,
Віддай данину неземному коханню,
Веди нас алеями райського саду...
Стіни, освітлені тільки свічею,
Відблиском дивним витає кохання...
Тіні химерні лягають на стелю,
Душі зливаються... тіні... бажання...
Ти зрозумій і повір... Ми останні...
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783060
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783103
дата надходження 19.03.2018
дата закладки 19.03.2018
[b]Темная комнатка, ночь за окном,
Свечи горят и мы лишь вдвоем...
Звуки мелодии слышатся мне,
Как шорохи листьев степных мотыльков,
Сгоревших в горячем костре...
Нам божественно легко сейчас...
Одни на земле, ничего нам не надо…
О, сон не развейся в пучине ты тьмы,
Отдай дань прекрасную нашей любви,
Ведя нас аллеями райского сада...
На стенах, осеченных лишь той свечей,
Фрагменты зеркалятся нашей любви...
И тени ложатся на потолок...
Сливаются тени и души...Пойми...
Пойми и поверь ... мы на свете одни...[i][/i][/b]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783060
дата надходження 19.03.2018
дата закладки 19.03.2018
Ми всі друзі – ти і я, дитсадок – немов, сім’я,
Виховательки всі - стали нам рідненькими,
Всіх виховували нас, і навчили сотню раз,
І втішали, коли ми були маленькими.
ПРИСПІВ:
Тут залишим іграшки
І нечитані книжки
Вихователів своїх,
Ігри, радощі і сміх.
Все залишим дітворі,
Візьмем в руки букварі.
Зробимо в майбутнє крок,
У клас перший на урок.
А сьогодні свято в нас, нас чекає перший клас
Тому скажемо: «садочку, до побачення!!!»
Прощавай, садочку наш, пам’ятай веселий час,
Ми ще прийдемо до тебе на побачення.
ПРИСПІВ:
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783057
дата надходження 19.03.2018
дата закладки 19.03.2018
Яскраво Сонце світить,
А я чекаю ночі,
Допоки Місяць зійде,
Й побачу Твої очі.
У мріях я літаю,
Тебе у снах я бачу,
За ніжність я кохаю
І за непросту вдачу.
За вигин тіла кожний,
За шкіру шовковисту,
І за грайливий погляд,
За шию у намисті.
Чекати миті буду,
Щоби напитись трунку,
І наші спраглі губи
Злилися в поцілунку.
Ти душу роз'ятрила,
Що не засну відразу,
Шукаєш щастя мила?
Давай шукати разом...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780386
дата надходження 05.03.2018
дата закладки 19.03.2018
Я люблю твои ладони
Я люблю твои уста
Запах твой,как цвет магнолий
Серо-томные глаза
Ты цветёшь как орхидея
Неприступна,полна страсти
Твои руки,спину,шею
Так хотел бы целовать я
Твоя кожа глаже шёлка
Пальцев ласковей на свете
В своей жизни не нашёл бы
Только кто бы мне ответил
Как найти к тебе подходы
Тропы к замкнутому сердцу
Как взламать замки и коды
Закрывающие дверцу
В ослеплённые обидой
Как в глаза твои проникнуть
Как найти твоё либидо
Ведь не смог никак отвыкнуть
От улыбки лучезарной
Или уст вкусней варенья
Что во мне-глупце бездарном
Разбудили вдохновение
И от нравов,хоть и гордых
И порой упрямых даже
Принципов и взглядов твёрдых
И всегда мне будут важны
Твоё мнение любое
Твой совет,решение,воля
Ты как свет в конце тоннеля
Ты моя душа и доля
Ты глоток воды в пустыне
Без тебя я как с похмелья
А с тобой вчера и ныне
Был и буду всех добрее
С каждым днём всё голоднее
К твоим ласковым касаниям
Я стаю.Тебя милее
Нет,не будет и не знаю
Может ли представить кто то
Больше чем в тебе достатка
Без тебя вся жизнь-болото
А с тобою без остатка
Окунутся я желаю
В море доброты и счастья
Без тебя я умираю
А с тобою все ненастья
Стороной меня обходят
Но опять меня находят
Ведь уже не будем вместе
Что ж,пускай,не забывай...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782917
дата надходження 18.03.2018
дата закладки 18.03.2018
[b]Сплять сполохані світанки,
Сонце скоро спалахне,
Сліпа скеля стрепенеться
Сон сопілка сполохне.
Сік струмує стоголосо
Сім сонетів сповістить,
Сіра, схована самотність
Стелеться, сумує, спить.
22.07.2011р.[/b]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782854
дата надходження 18.03.2018
дата закладки 18.03.2018
Білі хати в зелених садочках,
Жовте сонце з блакитних небес,
Рожі-мальви в барвистих віночках,
Скільки ще є у тебе чудес?
ПРИСПІВ: Україно моя, кольорова,
Веселкова, барвиста земля,
Я милуюсь твоєю красою,
Буду вічно любить тебе я.
На ланах, неозорих, пшениці
Достига золотий колосок,
І тендітні, блакитні волошки,
Дуже хочуть до мене в вінок.
ПРИСПІВ:
На долині червона калина,
Прикрашає собою природу,
І зелена верба похилила,
Свої віти у синю воду.
ПРИСПІВ:
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782853
дата надходження 18.03.2018
дата закладки 18.03.2018
Правая и левая рука
Заворожили музыкой касаний…
Наивностью без лишних обещаний,
Без мыслей в голове и планов на всю жизнь.
Мужественность, робость на весах
Скольженье силы по прозрачной нежной коже
И ощущение что в руках весь мир
Нас двое на весь мир… похоже…
Сжимаешь нежно кисть, запястье,
Я чувствую себя в твоих руках…
Такое, мое выжданное счастье,
Что зародилось в сказках и стихах….
Тебя я нежно трогаю ладонью,
И все тепло хочу тебе отдать.
Хочу я, чтоб касанье не кончалось,
Чтоб телом и душой твоею стать.
В ладонях наших родилась любовь
Никто не отменил: что жизнь в наших руках…
Мы будем вместе рядом вновь и вновь
Ну а пока, лишь в мыслях и мечтах…
Сомкнутся пальцы, губы, и тела…
Сомкнутся взгляды и слова сплетутся ….
В огонь зажжённый в преданных сердцах
Хочу я с головою окунуться…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782671
дата надходження 17.03.2018
дата закладки 17.03.2018
[i]Якось, в лісі без мороки, зустрілися дві сороки,
Стали миттю, залюбки, скрекотіти про плітки.
Залюбки, залюбки, скрекотіти про плітки,
Скреку- скреку- залюбки, скрекотіти про плітки.
Ой, сороко-скрекотушко, моя подруго-подружко,
Чи ти чула? Новина в лісі сталася одна.
Новина, новина в лісі сталася одна.
Скреку-скреку-новина, в лісі сталася одна.
Моя подруго-подружко, ти сороко-скрекотушко
Досить навкруги кружлять. Новину я хочу знать…
Скрекотіть і кружлять новину я хочу знать,
Скреку-скреку- тут кружлять. Новину я хочу знать.
Ой сороко-скрекотушко, моя подруго-подружко,
Я сиділа на горісі, бачила що було в лісі,
На горісі, на горісі, бачила що було в лісі,
Скреку-скреку- на горісі, бачила що було в лісі.
Моя подруго-подружко, ти сороко-скрекотушко!
Що, ранкової пори, ти побачила з гори?
Що? Скажи….Що? Скажи, ти побачила з гори?
Скреку-скреку-скре- кажи ти побачила з гори?
Ой сороко-скрекотушко, моя подруго-подружко,
З гілки на гіллю стрибала і про все на світі знала.
От стрибала - так стрибала….і про все на світі знала…
Скреку-скреку- так стрибала і про все на світі знала.
Моя подруго-подружко, ти сороко-скрекотушко,
Ну скажи своїй кумі….що у тебе на умі?
Ой кумі, ой кумі, що у тебе на умі
Скреку-скреку-скре- кумі, що у тебе на умі???
Так сороки скрекотіли і плітками торохтіли,
Потім, швидко без мороки, розлетілись на всі боки.
Без мороки, без мороки, розлетілись на всі боки,
Без мороки, без мороки розлетілись на всі боки.[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782668
дата надходження 17.03.2018
дата закладки 17.03.2018
Не залишай ці доторки душі...
Так просто й невимовно, повертайся,
На цих вітрах, що з часу і тиші,
Зіткають простір й шепчуть, закохайся...
Де цвітом вишень вкрилася земля
І зорі позсипались- діаманти.
Безкрайнє небо - мої почуття,
Де крила й ніжність вірні ад/ютанти...
Не залишай ці доторки душі...
Як щось просте і легко невимовне.
Бо інші діаманти в цій тиші,
Розріжуть небо, тугою коштовні...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774229
дата надходження 30.01.2018
дата закладки 16.03.2018
Ты, никогда, не видел моих глаз,
Не ощущал, касаний моих рук,
Не знаешь, нежных с губ слетевших фраз,
Дрожанье на нечаянный испуг.
Ты никогда не гладил моих плеч,
И не скользила по щеке щека,
Не знаешь, как меня можно отвлечь,
Без слов, позвать меня издалека.
Не чуял аромат моих волос,
Когда, целуешь ушко, невзначай,
И не дарил охапки свежих роз,
И ты не пил со мной цветочный чай.
Не слышал ты дыхания синхрон…
И влажных тел огонь-прикосновенье,
Не оценил, в дуэте страстный стон,
Испытываешь временем терпенье…
Ведь, я могу остаться лишь мечтой…
Мысль о тебе - я берегу в стихах
Не упускай меня, вернув покой,
Чтоб все мечты не превратились в крах…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782466
дата надходження 16.03.2018
дата закладки 16.03.2018
Прогрес у нас процвітає,
Й технології космічні.
Від них тільки здивування,
І пригоди лиш комічні.
Було, колись попрацюєш –
Місяць чесно і завзято.
В кінці – відомість , получка,
Підпис і в кишені – свято.
Технології новітні пішли вище неба,
Й щоб отримать справжні гроші,
Тепер картку треба.
Ну, отримав. Розпечатав,
Що ж далі робити?
І до чого мені тепер її притулити.???
Куди вставить? Кому дати?
А чи поклонитись?
Щоб в суботу на базарі
По - людськи скупитись.
Добрі люди підказали:
Кум, чи брат, чи сват,
Що поможе мені в цьому лише банкомат.
Поставили у райцентрі,
Люди прехороші.
Щоб будь-хто у вільний час
Міг отримать гроші.
Я ж в суботу, до базару, рано, до схід сонця,
Прийшов, як мені й сказали, до того віконця.
Так масмедіа і тут розкидала хламу,
То дивився я з годину в екрані рекламу.
Про кредити, про мобільні,
І про інші штучки.
Та мовчали всі, як риби,
Про мої получки.
Про позики, депозити й строкові вклади,
Ой, бракує на ці жарти, колишньої влади....
Може б я з ноги на ногу й досі спотикався,
Але добрий чоловік в світі ще остався.
Миттю він примчавсь до мене на чорній машині,
В ній світилися, мов сонце,
Диски в новій шині.
В допомозі той добродій мені не відмовив,
Подивився лиш з – під лоба,
І лукаво мовив:
- Я у банку вже давно, і довго працюю,
Код скажи і подивлюся я на картку цюю.
Я не встиг договорить,
Ніби грім роздався,
І шахрай з моїм майном у далеч подався.
Я умить оторопів, І з місця ні руш...
Не отримав, як то кажуть, ні торби ні груш.
Від машини з аферистом і смуга лягла,
Обікрали з банкоматом мене до гола…
Ой, не чув ніколи світ, ще такого мату,
Коли я прийшов знімати гроші з банкомату…
2008 рік
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782284
дата надходження 15.03.2018
дата закладки 15.03.2018
[i][b]Поглянь, весною,як цвітуть сади
А влітку- сонце наливає колос,
Лелек на зиму в вірій проведи,
Почувши, ввосени тривожний голос.
Залиш у серці радість і тепло,
Пісні, що в щасті і журбі співаєш,
Матусі очі й батьківське чоло,
І те добро, яке у серці маєш.
Люби, шануй, і вір у рідний край,
Волошки з лану, калинові віти,
Неси, як скарб, в світи й не забувай,
Приудайські, чарівні дивоцвіти.
[/b][/i]
2008 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782283
дата надходження 15.03.2018
дата закладки 15.03.2018
Цієї пори, і весна не весна,
Права не втрачають морози,
У ковдру закутала бабця-зима
Кущі, і дерева, і лози.
Мов вицвілий, білий пуховий платок,
Що тліє, роками, у скрині,
Так сніг застарілий із тьмяних латок
Марніє, як на аспірині.
Немає краси порожнеча навкруг,
Бо ще холоди обіцяють…
Ми ж, вірим в весну - і теплу й ясну,
Щасливі – надій не втрачають…
13.03.2018 рік
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782084
дата надходження 14.03.2018
дата закладки 14.03.2018
Білими свічками мерехтять каштани,
Мерехтять каштани за моїм вікном,
Всі мої печалі на сумнім причалі,
Заколишуть, мовчки, ніжним, тихим сном.
Приспів:
Ти не ходи за мною тінню тьмяною,
І не чекай ти погляду в свій бік,
Не буду вже твоєю я коханою,
Я не така вже, як була торік.
Ніжними вітрами вітер гне каштани ,
Вітер гне каштани за моїм вікном.
Розвіває в далі всі мої печалі,
Що так довго спали у душі тайком.
Приспів:
Срібними вогнями зорі засіяли,
Зорі засіяли в синіх небесах.
Те, що ми у парі, знали лиш тумани,
Й наше «ми» лишиться тільки у думках.
Приспів:
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782083
дата надходження 14.03.2018
дата закладки 14.03.2018
Гребінь вітру розчісує луки,
І розтрушує, скрізь, перли рос.
Сонце, після прощання – розлуки,
Мовчки, сходить, далеко з-за лоз.
Тільки ми заблукали в світанні,
Ранок холодом нас лоскотить,
Зупини ці хвилини жадані
Нашу зустріч продовж ще на мить!
ПРИСПІВ: Оживає в душі диво-казкою
І цвіте наче квітка весни
Любов наша огорнута ласкою
Кличе нас у омріяні сни.
Впало листя і смутком умилося,
Нам на лишок, дало золоті.
І здавалось, що все тільки снилося,
Розійшлись в різні боки путі.
Замело, замело, захурделело,
Занесло мокрим снігом сліди,
Хоч надія у вирій полинула,
Хоч на мить, ти до мене прийди!
ПРИСПІВ:
Заквітчались сади білим маревом,
Перших птахів зустріли вони,
Зустріч наша лишилася в пам’яті,
Та мене ти за це не вини.
ПРИСПІВ:
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781880
дата надходження 13.03.2018
дата закладки 13.03.2018
Зовсім не легко втримати її,
В своєму кулаці міцно стискати
Не спокушать моральності краї,
Та і надію в себе не втрачати.
Щоб відчувати, як вона тремтить,
В моїй долоні сердечко тріпоче,
В полоні їй нестерпна кожна мить,
Коли, жива душа на волю хоче.
Так жаль її, та я не відпущу,
Бо це – мій шанс, його тримати треба,
Краще, мати синицю у руках,
А ніж чекати журавля із неба…
12.03.2018 рік
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781881
дата надходження 13.03.2018
дата закладки 13.03.2018
Срібні роси на покоси, впали, наче килими.
Чому розплелися коси? - То їх розплели дими.
Як блукала ніченьку між дібров -
То мені зустрілася там любов.
В срібних росах на покосах мерехтить ясна зоря.
Знов чекаю, виглядаю свого милого здаля.
Цілу ніч блукала я у саду,
Але, де ж коханий мій? Не знайду.
Срібні роси із покосів, вранці, промінь проганя,
Йду додому, повертаюсь на світанні навмання.
Не дождалась милого, нема слів.
Досхочу наслухалась солов’їв.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781087
дата надходження 09.03.2018
дата закладки 12.03.2018
[i][b][/b][/i]Я не така як всі … і ти це знаєш,
А як пізнаєш - буду я твоя
В мені ти цілий всесвіт помічаєш
А твої мрії - бачу я здаля.
Смарагдом світяться мої зелені очі
Що здатні загасити сотні зір.
Якщо зустрінеш їх чи вдень чи вночі
Не зможеш відірватися, повір…
Але хоча з тобою не зустрілись
Все рівно, буду я тебе кохати,
На фото даруватиму усмішку
І з нетерпінням зустрічі чекати.
Я - самотня, ніби та вовчиця,
Що про неї знаєш із пісень,
Ти - моя страшенна таємниця,
Що веселкою квітчає кожен день.
Я – тривожна, ніби та вовчиця,
Мовчки жду, бо серце на замку.
І чекаю коли будем разом
Зігріватись в пристраснім танку.
Тобі вірна - ніби та вовчиця,
Бо чекаю поруч вожака.
А кругом біжать й зникають лиця,
І далеко твоя теплая рука.
Ти лід ростопив, в тому серці що вірило в диво…
І кайдани порвав, що роками тримали іржу
Почуття воскресив: делікатно, майстерно і щиро,
Пробудив мене справжню….я чесно й відверто кажу.
Я – щаслива, ніби та вовчиця,
І я вірю, щастя моє - ти
Довго-довго я тебе чекала
Щоб з-поміж усіх знайти.
Створимо з тобою вовчу стаю
Ти попереду…я поруч і завжди,
Я надію в щастя не втрачаю,
Тільки, швидше ти мене знайди…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781691
дата надходження 12.03.2018
дата закладки 12.03.2018
Ми боїмось….і ти і я…
Своїх думок, фантазій і бажань
Ще мить, й натиснеться невидимий курок
Між нами і здоровим глуздом зникне грань…
Тремтіння, як комахи, зверху вниз…
Солодкі мрії сохнуть на губах
Вже твого дихання я відчуваю бриз
Й сіра реальність, сиплеться як прах…
Несмілий стогін, наче близько ти,
Всі дотики і тілом смакування
Це просто казка….падать з висоти
В твої обійми…щоб пізнать кохання…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781474
дата надходження 11.03.2018
дата закладки 11.03.2018
Понимаю я – это просто сказка,
Понимаю я – нет пути назад
Понимаю я - наш кораблик счастья
Быстро натолкнулся на скалу досад.
На сердце боль …любить тебя позволь.
ПРИПЕВ: Понимаю, понимаю, понимаю,
Что тебя навсегда потеряю
Понимаю, понимаю и плачу -
Ничего для тебя я не значу.
2. Мы с тобой в мечтах наших потерялись,
В омут нежных чувств бросились, любя,
Сохранить любовь мы не постарались,
Быстро сладость-мед выпили до дна.
А горечь боль - оставил мне одной….
ПРИПЕВ:
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781472
дата надходження 11.03.2018
дата закладки 11.03.2018
Прийшла весна і орються городи,
А маю я гектара півтора
Із краю в край я посаджу картоплю,
Бо багатіти вже мені пора.
Мій кум щосили тягне рало
А я картоплю - під п’яту:
Усе по сортах, усе по рядках,
Від роботи – вже їде дах.
І сапувала я і підгортала,
І п’ять разів труїла я жуків,
Врожай картопляний довго чекала -
Рятуючи, його від бур’янів.
Цвіте картопля на городі -
А я із нього ні на крок:
У руках сапа, на голові платок,
Ну а де ж той, де ж той холодок?
Посохла гичка, треба вже копати,
Щоби картопельці моїй був толк
І знову свого кума запрягаю,
У дорогий, новенький мотоблок.
Мій кум рядочки покопає,
Я по сортах буду збирать…
Продам кілька тон, куплю самогон -
Налить куму- це ж, як закон.
Тепер сиджу, як бариня, на купі,
Перебираю і не бачу край.
Не знаю, що тепер з нею робити? -
Хоч все бери і даром віддавай.
Мій кум запре картоплю в погріб,
Весною винесе у рів.
Щоби кожен знав, хто город не мав:
Ніхто в світі так не багатів.
вересень 2017 рік
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781280
дата надходження 10.03.2018
дата закладки 10.03.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=jUfD6qBQhZE[/youtube]
Мені нагода випала, сповна
Закололи у сусідів кабана,
Підвернувся ще й маленький празничок,
Я запрошую усіх на шашличок.
ПРИСПІВ: На долину, на долину до ріки
Я запрошую усіх на шашлики
Умощуся на травиці на бочок
Буду їсти я гарячий шашличок.
Ми замочим сало, м'ясо у солі
Помідори, огірки вже на столі.
І цибулька, що для москаля - «лучок»
Вмить приправить ароматний шашличок.
ПРИСПІВ:
Вже поліно весело тріщить,
І димок під носом лоскотить.
Вже закуски цілая гора,
І по чарочці налить уже пора.
ПРИСПІВ:
Ми поласували дружно шашлика,
Потім вшкварили всі разом гопака,
І від нього все гриміло і гуло
Святкувало, веселилося село.
ПРИСПІВ:
03.05.2012 рік
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781282
дата надходження 10.03.2018
дата закладки 10.03.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=skxjGOA14oY[/youtube]
Дзвінок останній продзвенів - і в школу більше нам не йти
Так непомітно, швидко, стали ми дорослі.
А пам'ять гріє душу знов і запах ніжних матіол
До школи всіх запрошує у гості.
ПРИСПІВ: Скільки літ, скільки літ промайнули, як мить,
Та дзвіночок ще кличе з далека.
В той садок навесні, де дні теплі, ясні
Й на стовпі в’є гніздечко лелека.
Для нас щасливим був той час, як ми рушали в перший клас,
Але за мить, випускниками стали
Протягом усіх років, очі вчителів й батьків
Нас доброти і мудрості навчали.
ПРИСПІВ:
Дзвінок останній продзвенів, а скоро перший пролуна,
Всі знають, що така складна вчительська доля.
Приходимо на твій поріг з далеких і крутих доріг
На засівання освітнього поля.
ПРИСПІВ:
2012р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779237
дата надходження 27.02.2018
дата закладки 09.03.2018
Позволь мне тебя любить, на расстоянии…
Позволь, ведь тебя забыть, не в состоянии…
Без блеска глубоких глаз,
Не слушая сердца стук
Касаний нежных твоих рук…
Позволь мне твоею быть и душу рвать на куски,
Позволь мне от счастья петь, позволь рыдать от тоски…
В похмелье шальных надежд,
Я выпью тебя до дна,
Как больно мне что ты там, а я одна.
Позволь мне слова свои бросать вдаль и в пустоту
Тебя ждать и любить и услышанной быть,
Верить в мечту.
Ведь будет когда-то миг настанет желанный час,
Взглядом встречу глаза, и с улыбкой слеза
Хоть раз для нас.
Позволь мне тебя любить на расстоянии…
Позволь, ведь тебя забыть, не в состоянии…
Ведь будет когда-то миг,
Настанет желанный час…
Когда и сама любовь будет за нас.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781088
дата надходження 09.03.2018
дата закладки 09.03.2018
Слова твої, як море -
Безмежні і гарячі
Що гріють на морозі,
Осінніх квітів цвіт.
Невже тебе, шукала я
Крізь розпачі й невдачі?
Невже тебе, я кликала,
У спільний наш політ?
ПРИСПІВ:
Зігрій своєю ласкою
мої холодні руки,
Нехай, п’янкою казкою,
прокинуться бажання,
Врятуй мене з рутини дня,
З самотності, розлуки!
Скажи, що я любов твоя –
і перша і остання!
Від поцілунків ніжних,
Розсипалось волосся
Ти будеш їх збирати
Тендітно із плечей.
Не віриться, що сталося,
Здійснилося, збулося,
Зустрілися два погляди
Закоханих очей.
ПРИСПІВ:
Листопад 2010р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779771
дата надходження 02.03.2018
дата закладки 08.03.2018
Закохався ранок у далекі зорі,
На світанку, їх вмивав росою.
Він купав ті зорі у небеснім морі,
Милувався ясною красою.
Заціловував їх вітром леготом,
На прозорих хмаринках гойдав -
І своєю любов’ю красивою
Ніжність твою нагадав.
ПРИСПІВ: Нагадав твої очі - що сяють добром,
І жадані долоні - що гріють теплом,
Наші зустрічі перші – що стали життям,
Як довірились ми тим святим почуттям.
Закохався вечір в калину червону,
Одягав на грона із перлів корону
Пестив він її як малу дитину.
Свою любу, кохану, єдину.
Заспівати просив голосних солов’їв,
Що вернулись весною із теплих країв.
В листі мрії свої колихав ,
І кохання твоє нагадав.
ПРИСПІВ:
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780887
дата надходження 08.03.2018
дата закладки 08.03.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=iR2GI_UcYWY[/youtube]
Засяяли грайливі очі,
Рум’янець ніжний на щоках.
Ляльки в руках, банти у кісках,
Забави й ігри у думках.
Невпевненість, сором’язливість,
Скутість у діях й почуттях -
Така вона, тривожна юність,
Коли любов живе в серцях.
Шалена пристрасть і відвертість,
І жаром встелені вуста.
Солодка гіркота й смиренна впертість,
І вдача з перцем в неї - не проста.
Вона безстрашно захищає,
Міста, світи, держави.
Для неї мир – це головне,
Вона не хоче слави.
В її руках народжується колос,
І заколисуючи пагін, чи билину,
Дзвенить у серці милозвучний голос,
Про рідне поле й славну Україну.
ЇЇ покликання – це милосердя,
Вона лікує, пестить і зціляє.
Допомагає зберегти здоров’я,
Гармонією душу наповняє.
Шикарні шуби й лімузини,
Красиві зачіски, гламур.
Тендітна зверхність і нахабність,
Та біля серця в неї - мур.
Вона чарівна бізнес – леді,
Ділові зустрічі, наради,
Маркетинг – план, проекти вдалі,
І все життя – кар’єри ради.
Які ми різні і несхожі,
Та кожна з нас – це таємниця.
Хто б не була: дочка чи мати,
Кохана, подруга, сестриця.
Тож прихиліться на коліна,
Бо кожна з нас, - весна-царівна.
Це – жінка. Це – краса. Це – мрія.
Тендітна, мила і чарівна.
2008 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780891
дата надходження 08.03.2018
дата закладки 08.03.2018
Заворожил…в слова свои укутал ,
Теплом меня лелеял, как цветок.
Околдовал…ведь в жизни все возможно,
И кто из нас тогда подумать мог?
Когда он-лайн остались мы друг с другом,
Цепляло слово …фраза…и опять,
Будто, хмельная голова шла кругом,
и ночью не давал твой образ спать….
И километры молча подсчитала,
Когда в душе моей зажег влеченье,
А что года? Их больше или меньше
Для чувств, они утратили значенье…
И почему-то, хочется любить,
И для тебя лишь быть твоей малышкой
Прижаться близко, чувствовать тебя,
И засыпать с тобой, как с мягким мишкой…
Ощутить твой опыт, жар и страсть
Что ждет меня в твоем голодном теле…
…не главное….а хочется с тобой…
Просто любить взаимно…в самом деле…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780521
дата надходження 06.03.2018
дата закладки 07.03.2018
В твоїх руках розтану я сніжинкою...
Краплиночкою кришталю буду сіяти...
І залишатимусь слабкою жінкою,
Яку потрібно пестити й кохати...
Я засвічусь, сполоханою зіркою...
Від погляду очей твоїх затьмарена...
Я залишатимусь простою жінкою...
З гарячим серцем - хоч душа захмарена...
Я ввись поллюсь чарівним переливом
До сонця, наче музика чарівна...
Люби мене -я буду твоїм дивом...
Я - твоя муза, і твоя царівна...
Зберу барвисті промені ранкові...
І таємниці сховані в колоссі...
Я розкажу тобі про сни казкові...
І мрії вітром вплетені в волоссі...
Навчися слухать моє серце й душу...
Що теплі, як погожа літня днина...
Тоді я спокою твого не зрушу...
Ти - мій коханий, й я - твоя єдина...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780700
дата надходження 07.03.2018
дата закладки 07.03.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=-_N5R3kZUZ4[/youtube]
Зорі у синьому небі літали,
І до планети свій шлях не шукали.
Та коли ми із тобою зустрілись,
Зорі в долоні до нас покотились.
Зорі небесні ми гріли руками,
І помінялись із ними місцями:
В небі любові з тобою літаєм,
Спільне майбутнє на світі шукаєм.
ПРИСПІВ:
Ми знайшли любов, не питали шлях
Ми знайшли любов у палких вустах
Ми знайшли любов серед днів, ночей
Погляд не зведу із твоїх очей.
На нас дивились зорі-зірниці,
І загадали свої таємниці:
Щоб в небесах їм вічно літати,
Треба шалено і вірно кохати.
ПРИСПІВ:
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780699
дата надходження 07.03.2018
дата закладки 07.03.2018
Жизни кинокадры молча пролистаешь,
Но не перепишешь судеб диалог.
Снова, как и раньше, зрители все в зале,
Словно много лет назад, кто б подумать мог?
ПРИПЕВ: Артист, выйди на сцену артист,
Спой, как когда-то, на бис -
Чтобы в партере все встали.
Артист, это же твой бенефис,
Спой, как когда-то, на бис -
Все аплодируют в зале.
Рампы и софиты светят прямо в душу,
А глаза из зала греют, как камин,
Так же, как и раньше, будто, снова двадцать,
Словно, в родной сцены, ты такой один.
ПРИПЕВ:
Даже и не думал вновь сойти на сцену,
И вдыхать, украдкой, дареный букет.
Благодарным взглядам знаешь теперь цену,
Ведь мечтал о ней ты три десятка лет.
ПРИПЕВ:
(посвящается Важе Лосаберидзе)
2014 г.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779577
дата надходження 01.03.2018
дата закладки 03.03.2018