Я падаю у небо, лечу вверх головою,
Я вірю у життя, дивлюсь перед собою,
Я падаю у вічність, я падаю у сни.
Вони, жаль, чорно-білі, і жаль, що не вони.
Мені би хоч втекти від сонця у степи,
Мені би заховатись, де тільки я, не ти.
Мені б навчитись жити, не падати в слова.
Мені б... Не хочу думати. Тому що ти – не я.
Мені б з землі піднятись, і очі в небеса,
Мені б втекти в реальність, вві сні-бо я жива.
Мені би заховатись, де тільки я, не ти.
Мені б... Тисну на жалість і пишу злі листи.
Я падаю у зорі, лечу від тебе геть,
Я вірю у можливість, любов, відвагу, честь.
Я падаю у вічність, я падаю у сни...
Чому ж не кольорові? Чому ми – не вони?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775853
дата надходження 08.02.2018
дата закладки 10.02.2018