́́Завжди блукаємо з тобо ми думками,
Буває так, що посилаєм телеграми.
То лиш душа моя усе це розуміє,
На зустріч з осенню летять далекі мрії.
А падолист летить на руки і на плечі,
Запалить зорі угорі яскраві, вічір.
Кохання душу переповнює і серце,
Слова мої немов етюд - для тебе все це...
Дивлюсь на зірочку ясну́, вона моргає,
Чекаю ввечері тебе, тебе немає.
Усі вірші мої, пісні усі для тебе
У сни зову тебе коханий я до себе.
Нехай душа твоя відчує звуки ніжні
І хоч местимуть за вікном хурделі сніжні.
Тебе коханий з нетерпінням я чекаю,
Наступить день до мене при́йдеш ти - я знаю...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847072
дата надходження 04.09.2019
дата закладки 19.09.2022
Таких, як ти шукають все життя,
Таких, як ти немає в цілім світі.
З тобою я лечу у забуття
І найчарівніші з тобою миті...
Твої слова у крапельках роси,
Твоя усмішка, мов волошки в полі.
Мені її в долонях принеси,
За це я буду дякувати долі...
Без тебе я немаю більше сну,
Без тебе сонце світить, та не гріє.
Тобі весну в дарунок принесу
Щоб не зникали з серденька надії...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339671
дата надходження 25.05.2012
дата закладки 03.09.2022
А кохання серця веселить,
Розквітає яскравим цвітом.
Дарує всім нам щасливу мить,
Манить нас неначе магнітом...
Ніжить до себе пригортає,
До щастя вказує дорогу.
Теплим подихом зігріває
І спішить нам на допомогу...
Ніжним сонечком всіх ласкає,
Летить непомітно уві сні.
Росою зранку омиває,
Співає неповторні пісні.
Малює цікаву картину,
А фарби такі веселкові.
Запрошує нас на гостину,
Та дарує плоди любові.
©: Віктор Варварич
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952080
дата надходження 02.07.2022
дата закладки 03.09.2022
Я вірю, що з'явиться світло над нами,
Цю темряву геть прожене із землі.
З руїн знов піднімуться села з містами,
По новому їх відбудуємо ми.
Хай знає весь світ, що в нім сильна Держава,
Яка Україною зветься для всіх.
Вона у боях здобувала це право
Її не прийняти у серце - то гріх.
Хай кожен із нас про ці дні пам'ятає,
Вони вкарбувалися в нашій душі.
Хто землю свою боронить, завжди знає,
Що не переможні ми з вами усі.
Нам боляче, страшно, та ми переможем,
Бо наш загартований, мужній народ.
Навалу оцю ми із вами розтрощим
І згине вона серед мулу і вод.
Я вірю, я вірю і всіх закликаю,
Щоби́ не втрачалася віра у вас.
Ми вистоїм темряві, добре я знаю
І з'явиться світло у небі для нас.
Знов радісно будуть сміятися діти
І будуть співати птахи у садах.
Ми світлу, що з'явиться будем радіти,
Наступить нарешті для темряви крах.
Автор Тетяна Горобець
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945241
дата надходження 17.04.2022
дата закладки 13.05.2022
Нас українців не здолати,
І не поставить на коліна.
Бо ж Україна - наша мати,
Для нас одна на всіх єдина.
Не будем сльози проливати,
Ми краще берегтимем сили.
Бо Україна - наша мати,
Геройский дух у нас зростила.
Ми будем ворога карати,
За злодіяння над народом.
Бо ж Україна - наша мати,
Завжди, завжди з козацьким родом...
Минуть роки, минуть століття
І прийде но́ве покоління.
Ми найсильніші будем в світі
І буде жити Україна!
Автор Тетяна Горобець
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943549
дата надходження 30.03.2022
дата закладки 13.05.2022
Її очі вели його в бій
Її голос наказував жити.
Бути пильним і цілити в ціль,
Щоби ворога не пропустити.
Ти сміливий - казала вона,
Хай любов моя буде з тобою.
Перемога на всіх в нас одна,
З нами Бог, з нами Віра і Воля.
Бий рашистів, жени із землі,
Нехай згине та гідра проклята
Щоб не знали ми більше війни,
Не було на землі супостата...
Коли йшли десь запеклі бої
Її серце пришвидшено билось.
Він завжди бачив очі її,
Що у небі зорею світились.
Ось така вона - справжня любов,
Ось таке воно - справжнє кохання.
Він у бій разом з нею ішов,
І беріг у думках те прохання...
Автор Тетяна Горобець
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944386
дата надходження 08.04.2022
дата закладки 17.04.2022
Чому сумуєш, зіронько моя,
Найяскравіша зірка в цілім небі?
Невже ти думаєш, забув за тебе я?
Ти ж знаєш, я такий єдиний в тебе.
І хто б там що тобі не говорив,
Зрадливий місяць, соловейко в гаю,
Я так люблю, як і колись любив,
Так як кохав і досі я кохаю.
І досі серце полум"ям горить,
При зустрічі від щастя завмирає,
Люблю! Люблю душа моя кричить,
І чую в відповідь:"І я тебе кохаю"!
Молю тебе, благаю тебе я,
Кохай мене, як і колись кохала,
Наше кохання - пісня солов"я,
Яку ми до кінця не доспівали.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921669
дата надходження 08.08.2021
дата закладки 16.04.2022
Я,Сонечком кохану називаю,
Вона й насправді сонечко моє,
Щовечора я зустрічі чекаю,
Щасливий, що вона у мене є.
Вона для мене зіронькою з неба,
Цілунки шле, неначе цвіт весни,
Ну що, скажіть, в житті мені ще треба?
Коли так гріють серденько вони.
Я Сонечком кохану називаю,
Без неї важко по житті іти,
Я в Господа одне лише благаю,
Світи для мене,Сонечко, світи.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932227
дата надходження 28.11.2021
дата закладки 09.12.2021
Два келихи червоного вина
І пурпуро́ва гілочка калини.
Довколо листопаду дивина,
Кружляє нас в осінній хуртовині.
Приспів:
Якщо прийде́ негадано зима
І кине своє срібло на волосся.
Втішатися вона буде дарма́
Її з тобою ми не боїмо́ся.
Питаєш ти, чи холодно мені,
Не холодно, тобі я промовляю.
Для мене то найщасливіші дні,
Зі мною ти і я тебе кохаю.
Я так люблю - летять увись слова,
Вони торкають місяця у небі.
В смарагдах, ще виблискує трава,
А я щаслива, так тулюсь до тебе.
Два келихи червоного вина
І пурпуро́ва гілочка калини.
Тепер я знаю, в світі не одна,
Коханий біля мене і єдиний.
Автор Тетяна Горобець
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932362
дата надходження 29.11.2021
дата закладки 09.12.2021
Придет, непременно придет,
И солнышком в сердце заглянет,
И нежно за душу возьмет,
И сладкой слезой зарыдает.
Но горько бывает порой
В улыбке увидеть лукавой
Любовь, что воркует с тобой
И путает чувство с забавой.
Бег времени кажется сном,
Любовь струны сердца ласкает,
Как больно и тяжко потом
Смотреть, как она исчезает.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930314
дата надходження 08.11.2021
дата закладки 03.12.2021
Зігрій мене в осінню ніч
І подаруй своє тепло.
Торкнись устами моїх пліч,
Щоб небо зорями цвіло.
Нехай розкаже Листопад,
Про нашу віддану любов.
Впаде листковий снігопад,
А ми посеред нього знов.
Зігрій мене, прошу, зігрій,
Щоб не торкалися вітри.
Не відбирай завітних мрій,
Ти ніжних слів наговори.
А я до тебе усміхнусь
І тихо так прошепочу.
Кохання досхочу нап'юсь,
В осінню пору дощову.
Зігрій мене своїм теплом,
Від себе більш не відпускай.
Щасливі будемо разо́м,
Коли ми вдвох - то справжній рай.
Автор Тетяна Горобець
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931241
дата надходження 18.11.2021
дата закладки 28.11.2021
Загублені в спогадах.
Ковтаємо подихи.
Кидаємо тіні.
Пам'ятаєш летіли?
Твої сині очі
Дивляться в мої.
Слабкі емоції.
Так мало спокою.
Забудь.
Забудь.
Чуєш лиш звук,
Звук мого голосу,
Звук цього запису,
Стукіт годинника.
Стук-стук.
Ми втонемо в темряві,
Розсиплемось в мареві,
Забудь все, що було до,
Є тільки небо.
Наше небо.
Забудь все, що було до,
Є тільки небо.
Чуєш лиш звук,
Звук мого голосу,
Звук цього запису,
Стукіт годинника.
Стук-стук.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932088
дата надходження 26.11.2021
дата закладки 28.11.2021
Чуєш море,
Тихо гуркоче,
Вітер лоскоче.
Чуєш хвилі,
Торкаються ніжно... ніжно.
Там на горизонті
Палали два світи
Червоний і синій пірнали
В глибині десь зникали вони
Де ти?
Де ти? Лиш кораблі... Далекі
Самотні, холодні, невтомні
Плавають крізь світи вони.
Вогні .
P.S. Вибачте, граю я коряво
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931449
дата надходження 20.11.2021
дата закладки 28.11.2021
Хто я для тебе? Хто для тебе я?
Яке для мене в тебе є ім’я?
Спекотне літо? Чи весна принадна?
Зима безфарбна? Осінь листопадна?
Бо ти для мене – бажаний кортеж ,
Шалений вітер і затишшя теж,
Нічний бальзам, настояний на травах,
Бентеги запах, вишукана страва.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932019
дата надходження 26.11.2021
дата закладки 28.11.2021
Придет, непременно придет,
И солнышком в сердце заглянет,
И нежно за душу возьмет,
И сладкой слезой зарыдает.
Но горько бывает порой
В улыбке увидеть лукавой
Любовь, что воркует с тобой
И путает чувство с забавой.
Бег времени кажется сном,
Любовь струны сердца ласкает,
Как больно и тяжко потом
Смотреть, как она исчезает.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930314
дата надходження 08.11.2021
дата закладки 09.11.2021
Надихнув Володимир Шевчук своїм віршем " Баграніє у осені сад"
Не забула, слова ті живуть,
В її серці, як осінь приходить.
Як хмаринки у небі пливуть,
Як увечері сонце заходить.
І як ранок кидає росу,
Залишаючи мокрії сльози.
І як день посилає грозу,
Вона все це забути невзмозі...
Ти її так багато сказав,
А вона усе серцем відчула.
Листопад їх в намисто знизав,
А воно бурштино́м спалахнуло.
Так й кохання горить до сих пір
І його загасити неможна.
В нього лише прошу ти повір,
Хоч за вікнами осінь вельможна...
Автор Тетяна Горобець
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928292
дата надходження 18.10.2021
дата закладки 24.10.2021
Таких, як ти шукають все життя,
Таких, як ти немає в цілім світі.
З тобою я лечу у забуття
І найчарівніші з тобою миті...
Твої слова у крапельках роси,
Твоя усмішка, мов волошки в полі.
Мені її в долонях принеси,
За це я буду дякувати долі...
Без тебе я немаю більше сну,
Без тебе сонце світить, та не гріє.
Тобі весну в дарунок принесу
Щоб не зникали з серденька надії...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339671
дата надходження 25.05.2012
дата закладки 18.10.2021
Так тільки вдвох вони кохали,
Була у них свята любов.
Далекі відстані долали,
Та щастя повертало знов.
Бо він без неї крига в морі,
І вона замкнута завжди.
Їх щастю посміхались зорі,
І танцювали залюбки.
Коли розлука в них надовго,
Мовчав тоді й пташиний спів.
Не вимовлялося і слово,
Не бачачи казкових снів.
Так одне одного чекали,
Сила розлуки в їх серцях.
В живому стріли ті збирали,
Біль відчувався без кінця.
Тільки вони отак кохали,
Була у них свята любов.
Капризи долі подолали,
Такі щасливі тепер вдвох.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927258
дата надходження 06.10.2021
дата закладки 07.10.2021
Тебе шукаю серед тисячі очей
Твої впізнаю і серед мільйонів
Так хочеться побачити тебе,
Як сонцю хочеться зійти на видноколі
Почути голос твій і в очі подивиться,
Відчути дихання і зупинити час
І обійняти міцно-міцно-міцно
І плакати ,й сміятись водночас
І байдуже зима це або літо
Чи світить сонце ,чи періщить дощ
Тихенько так до тебе пригорнувшись,
І до твоїх грудей легенько доторкнувшись
Я проживу таку чарівну мить.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924413
дата надходження 07.09.2021
дата закладки 07.09.2021
Стрічає ніч тебе вогнями
Далеких зір з безмежжя висоти,
Небесних арф сніжинками-піснями,
Святою тишею любови й доброти.
Стрічає, пригортаючи до себе,
Колише в ритмі вальсу, мов у сні...
Поглянь: вона всміхається до тебе,
Як ти, бува, всміхаєшся мені.
Під ноги стелить ніч кошлатий килим,
Смарагдовий од світла ліхтарів.
Неначе сніг несе тобі на крилах
Зимову ніжність і шовковий спів...
Ти просто неба – наче королева!
У білому, розкішному вбранні.
Ти – королева ночі в ніч грудневу,
А я – король, ввижається мені.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892554
дата надходження 23.10.2020
дата закладки 07.09.2021
Я подарую мамі квіти,
Хай очі в неї зацвітуть,
Бо найрідніші вони в світі
І поруч все життя ідуть.
Приспів:
І вже ніколи не втомлюся
Життя закони прославлять:
Немає діток без матусі
Небес нема без журавля.
Я подарую мамі ласку,
Хай усміхнеться вона знов.
Матусі посмішка – не маска –
Свята то мамина любов.
Приспів.
І вже ніколи не втомлюся
Життя закони прославлять:
Немає діток без матусі
Небес нема без журавля.
Я подарую мамі вечір,
Такий потрібен для обох,
А обніму її за плечі,
То щастя будем пити вдвох.
Приспів.
І вже ніколи не втомлюся
Життя закони прославлять:
Немає діток без матусі
Небес нема без журавля.
Ганна Верес (Демиденко).
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768822
дата надходження 30.12.2017
дата закладки 07.09.2021
Таких, як ти шукають все життя,
Таких, як ти немає в цілім світі.
З тобою я лечу у забуття
І найчарівніші з тобою миті...
Твої слова у крапельках роси,
Твоя усмішка, мов волошки в полі.
Мені її в долонях принеси,
За це я буду дякувати долі...
Без тебе я немаю більше сну,
Без тебе сонце світить, та не гріє.
Тобі весну в дарунок принесу
Щоб не зникали з серденька надії...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339671
дата надходження 25.05.2012
дата закладки 07.09.2021
Букетик фіалок тримаю в руках,
Частинка кохання у цьому суцвітті.
І стільки тепла і любові в думках
І начебто сонце в яскравому літі.
Букетик фіалок, а з ними любов,
Джерельна і світла, немов в оксамиті.
Нап'юся кохання весняного знов
І буду щасливою в цілому світі.
Букетик фіалок, то ніжності цвіт,
Цей запах вдихаю, від нього хмілію.
Його ти приносиш уже стільки літ,
Від справжнього щастя, душа не старіє.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866685
дата надходження 02.03.2020
дата закладки 07.09.2021
Любовь не делится на два,
К словам прибавлю я слова.
В ответ услышу пару фраз,
Как в первый раз, как в первый раз.
Голубизной блестят глаза,
А по щеке течёт слеза.
Любовь не делится на два,
Но от тебя я без ума.
Жизнь будто вертит карусель
И счастье нам откроет дверь.
Сомнений нет, ты только верь
И боль пройдёт услышав трель.
На этом свете нет родней,
Пусть дождь, пусть снег, пускай метель.
Тебя люблю мой дорогой,
Ты только мой, ты только мой...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442741
дата надходження 11.08.2013
дата закладки 07.09.2021
Обійми ти мене обійми
І до серця свого пригорни.
Поцілунок залиш на устах,
Щоби радість була у очах.
Буде осінь, чи може зима,
Буде дощ, а чи сніг, то дарма.
Хочу рук твоїх чути тепло
І щоб затишно завжди було.
У душі, ще живуть почуття,
Не руйнує їх навіть життя.
І стежина ще в весну веде,
Я на ній все чекаю тебе...
У кімнаті зі мною пітьма,
Я без тебе коханий одна.
Лише ніч і у небі зірки,
А твій образ торкає руки.
Обійми ти мене обійми
І до серця свого пригорни.
Поцілунок залиш на устах,
Щоби радість була у очах.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855396
дата надходження 21.11.2019
дата закладки 07.09.2021
Розфарбуй для мене небо в голубе,
Сонячне проміння розклади на ньому.
Досі ще кохаю любий я тебе.
Не віддам кохання нашого нікому.
Розфарбуй в зелене поле і ліси,
Хай розносить пісню прохолодний вітер.
Щастя у долонях мені принеси,
В кольорах веселки розфарбуй всі квіти...
Усміхнись до мене, ніжно притулись,
Б'ється серце гучно, вириває груди.
Пам'ять не зітерлась, вона, як колись,
Все тебе кохає і кохати буде...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644054
дата надходження 15.02.2016
дата закладки 01.09.2021
Це диво, бачити таку красу,
Відчути незабутні аромати.
Не хочеться ці митті відпускати:
Цей вечір, цю мелодію дощу.
Так хочеться промокнути до нитки,
Пробігтись, розбиваючи калюжі,
До рук, яким ти не байдужий
І з мокрих уст зібрати теплі нотки.
Чудовий час. Вечірнє місто затихає.
А ми у двох, одна в нас парасоля.
Лунає сміх – жартує мабуть доля.
У ці моменти серце завмирає.
А час минає.
Ми довго йдемо короткою дорогою
Освітлену десятком ліхтарів.
Несемо з собою найкращі із дарів:
У серці, що сховали за тривогою.
Це диво, зустріти цю красу,
Відчути незабутні аромати,
В душі сховати і не відпускати,
Цей вечір, цю мелодію дощу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735473
дата надходження 29.05.2017
дата закладки 01.09.2021
І ти і я - поет і поетеса.
І ти і я - вогонь ми і вода.
І ти і я ненавидимо стреси...
... моя й твоя на небі є зоря.
І ти і я краплини в океані,
і ми є не від’ємний механізм.
Одягнена в квітучому ти вбрані,
а я одягнений у ввесь твій оптимізм.
І ти і я нестримні буревії.
Ти є смерч а я є ураган.
І ти і я ми маємо власні мрії
Хоч інколи стаємо у капкан.
І ти і я заряди у повітрі
Яких з’єднає блискавка ударом...
ми також можемо бути у палітрі
де небо роздає веселки даром.
І ти і я ми випадкові люди,
ти звідти, а я звідси де-не-де,
ми можемо зустрітися усюди,
а можемо остатися ніде.
І ти і я блукаємо по планеті
шукаючи причини і мети,
хоча ми можемо бути на монеті
зображення сторін є я і ти.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729396
дата надходження 18.04.2017
дата закладки 31.08.2021
Поцілунки твої відчуваю,
У них пломеніє літнє тепло.
Ти мене кохаєш, я це знаю,
А я пригортаю твоє чоло.
Я до тебе світанком мандрую,
А квіти купаються у росі.
Червоні троянди подарую,
У заплету їх у твоїй косі.
І ми закружляємо у танці,
В якому співає наша любов.
На щоках проявляться рум'янці,
Я у тобі своє щастя знайшов.
Нехай міцніє наше кохання,
І життєвої снаги додає.
Ти подаруй мені сподівання,
Я щасливий, що ти у мене є.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923535
дата надходження 29.08.2021
дата закладки 31.08.2021
Думки, думки, пішов я в себе.
Мені бракує слів про тебе,
Мені тебе не вистачає,
А час минає.
Скрізь чути б’ються серця разом,
В повітрі є кохання фрази.
А тут страхи і хвилювання
І всі подавлені бажання.
Тебе не має, я забув
Той запах сміху, запах щастя.
Вже сум – як п’ять хвилин не чув,
А тут на місяць вже не вдасться.
Ти пропала, миттю зникла,
А потім кажеш про кохання?
До чогось ти таки привикла,
Не до мене до бажання,
До задоволення уяви,
До тиші, миру, сміху, віри.
Так серце стане і діряве,
Якщо не бачитимеш міри.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760823
дата надходження 17.11.2017
дата закладки 31.08.2021
Я так скучаю за тобою,
Я так шкодую що пропав,
Що причинив тобі я болю,
Що дуже довго так кохав.
І все вернути я не можу,
Цей сором здавлює в комок,
Підвів я і довіру божу,
Що серце закував в замок.
І все що не вернути
Я пам'ятаю на зубок.
І часом хочу я заснути,
Але скрутився у клубок
Від звуків згубленого раю
І відголосків давнини,
Всі труднощі я пам'ятаю,
Які ми разом всі пройшли.
Я хочу все оце вернути,
Але уви це не можливо,
І від бажання як отрути
За кожен раз мені тужливо.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923589
дата надходження 29.08.2021
дата закладки 31.08.2021
Твої слова, немов зів'ялі квіти
Розсипляться, та до землі впадуть.
Згадай той день: сміялись, наче діти,
Але могли щомиті спалахнуть.
Так швидко та невпинно все горіло,
Вогонь з'їдав не тільки нас обох.
Усе навкруг тоді за мить зітліло.
Ми стерли тисячі годин, років, епох.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923756
дата надходження 31.08.2021
дата закладки 31.08.2021
От чувств безграничных слетаю с катушек,
Любовь - революций страна.
Услышь, как во мне громыхают "Катюши"
И близится третья война!
Как я становлюсь боевым офицером,
Который уходит на фронт
В шинели отцовской, потёртой и серой,
Сжимая последний патрон.
Становится сердце мишенью обстрела,
Я в первый вхожу эшелон,
Почувствуй весь ужас зенитных прицелов,
Весь холод трофейных знамён!
А впрочем... закрой свои уши, не слушай!
Любовь - это ночь, тишина.
Когда-то в груди отстреляют "Катюши"
И боль станет мне не страшна.
(10.04.2021)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910801
дата надходження 12.04.2021
дата закладки 31.08.2021
Тихо трави шелестять у полі
І дзвенять росою ще слова.
Сказані для мене лиш тобою,
А кохання слало нам дива.
Все сміялась голосно до тебе,
Ти ховавсь у косах запашних.
А над нами веселилось небо
І купалось у словах отих.
Доторкалися до тіла руки
І два серця билось в унісон.
Ми з тобою разом, а розлука
То для нас була неначе сон.
Ми щасливі зі своїм коханням,
Воно в серці нашім і душі.
Тихо так... Чекаємо світання...
А в душі складаються вірші...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337788
дата надходження 16.05.2012
дата закладки 31.08.2021
Від кохання твого шаленію,
В серці жар у моєму горить.
Твої очі для мене це мрія,
Моє серце без тебе болить.
Загоряться для нас в небі зорі
І зійдуться у парі мости.
Будем вірні ми нашій любові,
Щастя будем своє берегти.
Щебетатимуть птахи нам дзвінко,
Буде стукати дощик в вікно.
В світі я найщасливіша жінка,
Бо не всім так кохати дано...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352387
дата надходження 23.07.2012
дата закладки 31.08.2021
Ти не шукай мене у своїх снах,
Ти не шукай мене прошу не треба.
Прийду тоді, коли лише весна,
Веселку кине у блакитне небо.
Ти не шукай сліди, що на снігу,
Ти не шукай, бо ти їх не побачиш.
До тебе в літо сонячне прийду,
Тоді цілунок обпече гарячий.
Ти не шукай мене серед дощу,
Ти не шукай мене коли морози.
У серце лиш тоді тебе впущу,
Коли гримітимуть весняні грози.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822943
дата надходження 27.01.2019
дата закладки 31.08.2021
Доторкнися моєї долоні,
Погляд ніжний мені подаруй.
Я давно у твоєму полоні,
Ти любов мою в серці відчуй.
Я так хочу заглянути в очі,
В них побачити відблиск зорі.
Всі з тобою проводити ночі
І уста цілувати твої.
Щоб мелодія в місячнім сяйві,
Свої звуки доносила нам.
Щоб слова не були мої зайві,
Я кохання тобі лиш віддам.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870509
дата надходження 03.04.2020
дата закладки 31.08.2021
Мій світ - це ти! Ти всесвіт просто :
Складний, величний і без меж,
Стабільність і в майбутнє поступ,
І спокій, і тривога теж.
Моє буття лише з тобою.
Твій подих це моє життя!
Основа, на якій я стою,
Від початків до забуття.
Моя душа - це твоє світло,
Твоє тепло - це серця спів,
Твої слова як тепле літо,
Без тебе мене лише пів.
Моя любов - твоє кохання,
Ти моя ніжність і струна,
Ти моя пісня і зітхання,
Моя нездійснена весна.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923308
дата надходження 26.08.2021
дата закладки 27.08.2021
Відійшло, відпливло, відлетіло,
Літо стало посеред зими.
... Моє серце ще не відболіло,
Але стихли вже бурі й громи.
І зробилося в світі так тихо,
Заховались вітри в комиші.
Наче зроду страждання і лихо
Не торкались моєї душі.
Як же так? стільки днів загубилось?
Наче вихром війнуло в лице...
... Відійшло, відпливло, відболіло.
Слава Богу! я вірила в це!..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916556
дата надходження 11.06.2021
дата закладки 27.08.2021
Нас місто старе зустрічає,
В осінній зажуреній млі.
А осінь листки розкидає
Їх ловлять долоні мої.
І я в цій осінній завії,
У місті старому стою.
Воно знає всі мої мрії.
Я з мріями цими живу.
Приспів:
Старе місто, старе місто,
Запали свої вогні.
Старе місто, старе місто,
Знов прийшли до тебе ми.
Старі вулиці, бульвари,
Парки, скверики, сади.
Ними ми завжди блукали,
Тепер знов прийшли сюди.
Пройдусь по бруківці колишній,
Спинюся на нашім містку.
У храмі де править Всевишній,
Я щастя для всіх попрошу.
Стоять старовиннії замки,
Вони збереглись до цих пір.
Виблискують врунами ранки
У ніжних мелодіях лір.
Приспів:
В мелодіях осені ніжних,
Згадаємо ми, ще нераз.
Це місто старе, дивовижне,
В якому багато прикрас.
Воно нам дарує ці миті,
В обійми бере нас свої.
Найкращі тут роки прожиті,
Лишились дитинством в дворі.
Приспів:
Автор Тетяна Горобець
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922111
дата надходження 13.08.2021
дата закладки 20.08.2021
Пролітають роки за роками
І стаємо дорослими ми.
Зігріває нас усмішка мами,
Наче промені перші весни.
Пригортаю матусені руки,
Стільки ніжності в її очах
В грудях серденько сильно так стука,
Як самотньо виходить на шлях.
І щоразу, як взріє здалека,
То на зустріч щаслива біжить.
І стає на душі моїй легко,
Не забути щасливу цю мить...
Як живете, матусю, питаю,
Ви пробачте, що довго не був.
Винуватий, матусенько, знаю,
Та про вас рідна, я не забув.
І дивилися очі щасливі,
Доторкалася чуба рука.
Лились сльози від щастя, мов зливи,
Моє серце вогонь пропіка.
І згадались пісні колискові,
Їх матуся співала мені.
Як на небі з'являлися зорі,
Розкидав місяць з човника сни.
То було так давно і неда́вно,
Голос мами постійно я чув.
Те дитинство, що казкою славне,
Пам'ятав і ніщо не забув...
Те тепло, що мені дарувала
І любов, що мені віддала.
Найдорожча матусенька, мама,
У молитві мене берегла.
У село поспішайте до мами,
Вона завжди чекає на вас.
Її душу зігрійте словами,
Їдьте, доки не сплинув, ще час...
Автор Тетяна Горобець
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922273
дата надходження 15.08.2021
дата закладки 20.08.2021
На них дивились перехожі,
Вони ж не помічали їх.
Любов жила у серці схоже,
Хоч падав дощ, хоч падав сніг.
Під ноги осінь лист стелила,
А птахи кликали в політ.
Любов їм дарувала крила
На них дивився цілий світ...
Він і Вона - кохані двоє,
Й благословенна їх любов.
Купались під дощем любові
Із серця линув її зов.
І мелодійні чулись звуки,
А очі - глибина морів.
Тримав в долонях її руки,
Не рахував щасливих днів.
Вони були такі щасливі
І що для них холодний дощ.
Вони і не відчули б зливи,
Що сльози лила серед площ...
Автор Тетяна Горобець
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922349
дата надходження 16.08.2021
дата закладки 20.08.2021
Дозволь мені тебе любити,
Дозволь коханою назвати.
Без тебе в світі важко жити,
Ще важче в невідомість грати.
Дозволь мені тебе обняти
І притулитися до тебе.
Солодкий мед із уст збирати
І дарувати зорі з неба.
О Боже! Як тебе кохаю!
Сто раз скажу, промовлю ніжно.
Любов моя прийшла із Раю,
Лягла словами в весну пізню.
Послухай, що шепоче вітер,
В садочку птах пісень співає.
Усі зберу для тебе квіти
І прошепочу, що кохаю.
Дозволь мені тебе любити,
З тобою поруч завжди бути.
Любов не можна спопелити
Її ніколи не забути
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834264
дата надходження 02.05.2019
дата закладки 12.08.2021
Не можу я знайти такі слова,
Які змогли тебе переконати…
Що у мені любов завжди жила
І ти про це повинна, доле, знати.
Я іншої не бачу біля себе,
Хоч краль багато знав я на віку.
Та жодній не хотів дістати небо
І жодної не бачив у вінку.
Єдина ти для мене в цьому світі,
Напевно розмістились так зірки…
Ти наймиліша квітка серед квітів,
Водиця життєдайна із ріки.
Твій поцілунок не зрівняти з медом,
А дотик рук, неначе водограй.
Нікого у житті мені не треба,
Лише прошу: -«Кохай мене, кохай!»
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810192
дата надходження 16.10.2018
дата закладки 11.08.2021
Скажи, скажи, скажи, що ти мене не любиш,
Скажи, скажи, скажи, що ти мене забудеш.
Скажи, скажи, скажи, що більше не моя,
Щоночі в снах, тобою, тобою марю я...
Вже осінь розкидає жовте листя,
Калина у червоному намисті.
Твоя любов за осінню тікає,
Осінній дощ сліди твої змиває.
І навіть дощ чомсь проливає сльози,
А у душі моїй чомусь морозить.
Серед осінніх днів тебе шукаю,
Ти повертайся, я тебе кохаю...
Скажи, скажи, скажи, що ти мене не любиш,
Скажи, скажи, скажи, що ти мене забудеш.
Скажи, скажи, скажи, що більше не моя,
Щоночі в снах, тобою, тобою марю я...
Шукаю я сліди твої на листі,
Твої слова і звуки променисті.
Та їх немає, заховала осінь,
Прощання журавлі уже голосять.
Вони про щось курличуть безупинно,
У моїм серці ти одна - єдина.
Під ноги вітер листя розкидає,
Ти повертайся, я тебе кохаю...
Скажи, скажи, скажи, що ти мене не любиш,
Скажи, скажи, скажи, що ти мене забудеш.
Скажи, скажи, скажи, що більше не моя,
Щоночі в снах, тобою, тобою марю я...
Автор Тетяна Горобець
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921250
дата надходження 03.08.2021
дата закладки 11.08.2021
Сьогодні несу я троянди,
Для тебе кохана моя.
У серці ти вічна розрада
І вічна загадка моя.
Візьмеш у долоні ці квіти,
В обійми затиснеш міцні.
Як будеш від щастя п'яніти,
Пташині хай линуть пісні.
Приспів:
Червоні троянди - то квіти кохання,
Вишневі троянди - то вірність й любов.
Червоні троянди - то мо́є зізнання,
Вишневі троянди - то ніжності зов.
Гойдатиме небо десь зорі,
З'єднаються наші шляхи.
Купатися будем в любові
І будем її берегти.
Ти будеш моя королева,
Найкращою серед квіток.
Чарівна троянда вишнева,
У серці щасливих думок.
Автор Тетяна Горобець
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921505
дата надходження 06.08.2021
дата закладки 11.08.2021
Коли у парі два крила,
Нас піднімають в небо.
Любов, як казка ожива,
У неї вірить треба.
Торкають серденька слова,
У мріях оживають.
Коли у парі два крила,
То кращого немає...
Ті крила доля нам дала,
Що би у вись злетіти.
І за собою повела,
Що би у щасті жити.
Як поєднаються серця,
Мелодія заграє.
Коли у парі два крила,
Тоді душа співає.
Шептати буду, ти моя,
Найкраща в цілім світі.
Коли у парі два крила,
Не можна не любити.
Любов свята... любов свята,
Святішої немає.
Коли у парі два крила,
Вогонь в серцях палає.
Автор Тетяна Горобець
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921412
дата надходження 05.08.2021
дата закладки 05.08.2021
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 03.08.2021
Чому мені так боляче в душі?..
Чекає тихий смуток на порозі,
Від сигарети попіл на щоці,
Сухе вино розлите на підлозі.
Здається, що все втрачене давно,
Що радість не постукає вже в двері.
Скінчилось кольорове те кіно
І я один в обшарпаній квартирі.
Погляну із вікна я на людей,
Розради безнадійно в них шукати,
Погас вогонь у відблиску очей,
Котрий ще дуже довго мав палати...
В калюжах відображення своє
Із висоти побачить синє небо.
Казали люди, що десь там хтось є,
І що "завжди він дивиться на тебе".
А там лише безмежності блакить
І хмари, зовсім різні та не схожі.
Давно я вже не вірю ні на мить,
Що ті мені хоч чимось допоможуть...
Я може не один такий дурний,
Що з головою власною не ладить,
Та навіть той, що в дзеркалі, німий,
Нічого доброго тут не порадить.
Здається, що не радий він мені,
Та тільки він спроможний щось змінити.
Так страшно, наяву а не у сні,
На зустріч щастю перший крок зробити.
08.11.19
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854085
дата надходження 08.11.2019
дата закладки 03.08.2021
Бо що сніжинка? То лиш крапля снігу…
Лиш крапля… бачиш? Вже її нема.
Та для дитини – це краплина сміху,
Краплина радості, що принесла зима.
Бо що мороз? Холодний білий дідо…
Замерзлі руки, душі у шарфах…
Він – привід пригадати тепле літо,
І тепло посидіти у гостях…
Бо що зима? Незаймана і чиста…
Як білий аркуш: хоч – сідай, пиши!
Тим на калині гарячіш намиста
Гукають до пташини: - Поспіши!
Хтось в’яже в подарунок рукавиці,
Хтось серце в подарунок віддає…
Життя дістало власні довгі спиці…
Зима співає: «Христос рождає!!!»
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901409
дата надходження 15.01.2021
дата закладки 03.08.2021
Ми дихали з тобою одним літом,
Стрічалися у спільних наших снах…
Ти був серпневим і жаданим вітром…
А я, повір, вже знаюсь на вітрах.
Палило сонце збіжжя і дороги,
Горіли з ними пройдені мости…
У нашім літі зайві застороги,
У нашім літі є лиш я і ти…
Стікало щастя соком нектарини
Між пальцями твоїх міцих долонь…
І поцілунки з присмаком малини…
Це літо втіхи, радості, безсонь…
Були дощі… вмиваючи буденність,
Фарбуючи у свіжу зелень сад…
О, ці дощі… О, свіжа ця натхненність…
О, ця мелодія серпневих серенад…
Вплітаючи в вінок щоденні миті,
Маленькі радості, прожиті тільки двох,
Разом з тобою ми були у літі…
І літо це було для нас обох…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919717
дата надходження 16.07.2021
дата закладки 03.08.2021
Сьогодні з неба зорепад,
На землю сипав оксамити.
Це диво Всесвіту парад,
Землі свої він шле привіти.
Ним милувалася весна,
Для неї то чарівне дійство.
Роса холодна і рясна,
На трав'янистім королівстві.
І навіть теплий вітерець,
На диво дивиться магічне.
Краса торкається сердець,
З природою злилась навічно.
Сьогодні з неба зорепад,
На землю сипав оксамити.
Затамував свій подих сад,
Весна зустрінеться із літом.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873481
дата надходження 26.04.2020
дата закладки 03.08.2021
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 03.08.2021
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 03.08.2021
Белый снег серебрился.
Падал тихо звеня.
И в душе отразился
Болью сердце щемя.
На снегу у дороги,
Среди белого дня,
Три замёрзшие розы,
Ярче пламя огня.
Околевшие розы...
Чьей разлуки букет?
Отгремевшие грозы,
Знать, любви больше нет.
Лепестки умирали.
С ними плакала я.
И слезинки упали,
Растревожив меня.
Кто же здесь их оставил?
Чей же рядом здесь след?
Горечь к сердцу прибавил
Мой вопрос и ответ...
Ветер птицей кружился,
Целовал лепестки,
А на душу ложился
Холод зимней тоски...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234357
дата надходження 12.01.2011
дата закладки 01.08.2021
Ах, ты несчастное дитя,
Любви цепями скован,
Чертовка чувствами крутя,
Бесстыже глазки строит.
Средь сотен женщин, что вокруг,
Ты ею очарован.
Тяжёлый подхватил недуг,
Рассудком, душой болен.
Легко слепого обмануть,
И прыснуть в сердце ядом.
Невыносимо горький вкус,
Её устами сладок.
А в радужном сеяньи дня,
Обманщица другая.
Корысти чёрной глубина,
Глаза приоткрывает.
Любовь узная цокатух,
Дитя целует ловко.
Мужчина больше не лопух,
Не охмурить чертовке.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921092
дата надходження 01.08.2021
дата закладки 01.08.2021
На неї я дивлюсь, як на богиню,
А може вона й справді неземна?
У неї завжди з серця пісня лине,
І у душі завжди цвіте весна.
Її веселі барвінкові очі,
Промінням щастя світяться мені,
У своїх снах я бачу їх щоночі,
Вони, неначе квіти весняні.
Її усмішка сонячна, чарівна,
П"янить неначе дороге вино,
Перед такою стати на коліно,
Не кожному в житті, мабуть дано.
Торкнуся вуст я спраглими вустами,
Й душа палає так, немов в вогні,
Допоки є богині поміж нами,
Ніякі перешкоди не страшні.
На неї я дивлюсь, як на богиню,
А може вона й справді неземна?
За покликом душі до неї лину,
Вона для мене, зіронька ясна.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911974
дата надходження 25.04.2021
дата закладки 31.07.2021
Небрежно лежащая чёлка,
И галстук немного помят,
Но даже такой, не «с иголки»,
Его ведь не портит наряд.
В кампании весел всегда он,
И шутки его не во вред,
Улыбка его так прекрасна,
Улыбки такой больше нет.
И нет на Земле человека,
Что б был он похож на него,
Характер, «политика», дело,–
Всё это своё у него.
И он идёт по жизни, не спеша,
Ломая деревья, сжигая мосты,
Всё та же его молодая душа,
Живёт на скупые гроши.
Питается вдоволь, а пьёт ещё больше,
Живот не привык пустовать,
И даже когда за душой не копейки,
Он всё же находит пожрать.
А жизнь у него всё ж проходит бесследно,
Иль может не видно следа,
Но как же сказать: «Человек!– Ты чудесный»,
Хоть жизнь и давит на тебя.
И человек услышав это,
Вновь озарит небесный склон,
Своей улыбкой безразмерной,
Он засияет – нужен он.
Поймет – как хорошо живёт на свете,
Как много разного узнал,
Так будет свет, на сей планете,
В конце концов он прокричал.
(В порыве страсти закричал).
11 декабря 2002 г.
Одесса
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827
дата надходження 18.04.2004
дата закладки 31.07.2021
Мое тело и мой разум,
Только вы подвластны мне:
Чистое извлечь из грязи,
Приходящее извне.
Поддавая тренировке,
Сберегаю силу в вас,
Чтоб использовался ловко
Мой энергии запас.
Рассчитать могу я точно
Четкий, безупречный шаг,
Но мешает ставить точку…
Вездесущая душа —
Возжелает и погубит,
И страданья принесет,
В теле плотское разбудит,
В разуме изменит все.
Триединства не нарушу:
Равносильны вы во мне.
Отчего тогда лишь душу
Мы спасаем на земле?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306
дата надходження 29.03.2004
дата закладки 31.07.2021
Упала капля. Холод по щеке
Темнеющий асфальт. Запахло летом
Над горизонтом солнце, как судьба на волоске
Я зонт не достаю. Я представляю, это
Ты. Твоя рука меня слегка коснулась.
В ночь превращаясь, таял летний вечер
Я снова ощутил невидимую связь
А ты, как раньше, молча обняла за плечи
Рукой проводишь по лицу, касаясь пальцами дождя
И шелест капель на листве - твой шёпот
Раскаты грома, уходя, переходили в ропот...
Я весь промок тобой.
Стою, закрыв глаза.
________________
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915768
дата надходження 03.06.2021
дата закладки 27.07.2021
Дзвенить кохання струнами у серці,
Куйовдить коси теплий вітерець.
Звучать пісні пташині в стилі скерцо,
А я спішу до тебе навпростець.
Привіт! - скажу, ромашки білокосі,
Вони голівки хилять до руки.
Спадають кришталево - срібні роси,
А з неба посміхаються хмарки.
Веде стежина змійкою до ставу,
А серце виривається з грудей.
Нас зачекались верби кучеряві
І чується пташина, ніжна трель.
Привіт! - скажу, коханий, найдорожчий,
Заскучилася за тобою я.
До себе ти пригорнеш стан дівочий,
З під наших ніг тікатиме земля...
Мене в обійми ти приймаєш радо,
Кружляєш, відриваєш від землі.
З тобою на травичку поруч сядем,
Цілунки ти спиватимеш мої...
З тобою милий я така щаслива,
Готова навіть до зірок летіть.
Для мене зустріч ця така важлива
І неповторна - ця казкова мить...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911089
дата надходження 15.04.2021
дата закладки 27.07.2021
Я п'ю любов твою до дна,
Із твоїх уст її спиваю.
У світі ти така одна,
За тебе кращої немає.
Очей озерна глибина,
Уста неначе спілі вишні.
Я п'ю любов твою до дна,
Благослови її Всевишній.
Я п'ю любов твою до дна,
Від неї без вина хмелію.
Ти Господом мені дана,
Збулись, збулись завітні мрії.
З ромашок падає роса
Летять пелюстки білі, білі.
Я п'ю любов твою до дна,
Вдихаю запахи ванілі...
Автор Тетяна Горобець
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916497
дата надходження 11.06.2021
дата закладки 27.07.2021
Я твої цілую руки
І топлюсь в твоїх очах.
Роз'єднала нас розлука,
Та вернув до тебе шлях...
Довго, довго йшов по ньому,
Лабиринтами кружляв.
Та повір, що ту дорогу,
З перешкодами долав...
Як лили́ дощі осінні,
Слухав їх мелодії.
Як лягав на вії іній,
Вії згадував твої.
А коли весна всміхалась
І стелила білий цвіт.
Ти у снах моїх з'являлась
І від того меркнув світ.
Зігрівало тепле літо,
Разом з ним любов твоя.
Маковим торкала цвітом
І волошками в полях...
Обійняв, притис до себе,
Ти навік любов моя.
Посміхалось до нас небо,
З нами серце розмовля.
І тепер, коли зустрілись,
Руки ніжно цілував.
Все збулося, як хотілось,
Вітерець пісень співав...
Автор Тетяна Горобець
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918318
дата надходження 01.07.2021
дата закладки 27.07.2021
Я люблю губитися в ромашках,
Серед квітів ніжних, польових.
І коли щебече в небі пташка,
За́вжди прислухаюсь в спів її.
Я люблю кружляти в парі з вітром,
Доторкатись пальчиком роси.
А ще хмари, що пливуть над світом,
У пухкій, незвіданій красі.
Я люблю чудові літні ранки
І блакитне небо голубе.
Сонце, що оділо вишиванку,
А найбільше я люблю тебе.
Ти й ромашки дуже мені близькі,
Я любов завжи́ знаходжу в них.
Милий мій із юності хлопчисько,
Не забула я очей твоїх...
Як дивлюся на волошки в житі,
Бачу погляд й усмішку твою.
Найдорожчий ти в усьому світі,
Я любов для тебе бережу.
І нехай роки летять птахами
І тікає молодість кудись.
Буду йти я нашими стежками,
Поспішати буду, як колись...
Автор Тетяна Горобець
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920628
дата надходження 27.07.2021
дата закладки 27.07.2021
Що кому до чийогось безсоння
і до тихого зойку вночі
Поміж нас почалось міжсезоння
після теплого літа дощі.
Що кому до чиєїсь печалі
й до свічі що до ранку горить
тихий човен стоїть на причалі
і за ним лише місяць зорить.
Що кому є до смутку чийого
і що довго мовчить телефон
І не скажеш нікому нічого,
лиш чолом припадеш до ікон.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920636
дата надходження 27.07.2021
дата закладки 27.07.2021
Без мене твої ночі, без тебе мої дні.
Дивлюсь у твої очі, нажаль лише на склі.
Думками лиш порину, в обійми заберу,
Скажу, що не покину, скажу, що не лишу.
А час летить, як вітер, змітає всі сліди.
Зима, весна, вже літо, згоріли всі мости.
Одна лише дорога за обрій поведе,
До самого порога, де я знайду тебе.
Неначе сон - реальність, а сон - моє життя.
Мої слова - банальність, моя душа - твоя.
Знов ранок ніч міняє, немає в дум жалю.
Ти там. Я тут. Я знаю. І знаю, що люблю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919389
дата надходження 13.07.2021
дата закладки 27.07.2021
Упала капля. Холод по щеке
Темнеющий асфальт. Запахло летом
Над горизонтом солнце, как судьба на волоске
Я зонт не достаю. Я представляю, это
Ты. Твоя рука меня слегка коснулась.
В ночь превращаясь, таял летний вечер
Я снова ощутил невидимую связь
А ты, как раньше, молча обняла за плечи
Рукой проводишь по лицу, касаясь пальцами дождя
И шелест капель на листве - твой шёпот
Раскаты грома, уходя, переходили в ропот...
Я весь промок тобой.
Стою, закрыв глаза.
________________
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915768
дата надходження 03.06.2021
дата закладки 13.07.2021
Я бы тебя на руках носил
Если бы были руки
Если бы были силы
И не мешали звуки
Не был бы мил насильно
И целовал бы в губы
Трепетно и несильно
Если бы были губы
Если бы было небо
Розовым как ты любишь
Мы б не кидали жребий
Был бы я неприступен
Я б не просил бы Бога
Я бы пошёл дорогой
Я бы увидел море
Если бы были ноги
Чувствовал бы всесильным
Чтобы разрушить горы
Лишь бы смогла ты выжить
Лишь бы не знала горя
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916480
дата надходження 11.06.2021
дата закладки 13.07.2021
Я пью любовь из её нежных рук
Касаясь бледных, влажных губ
Недосягаемую даль
Ищу в фиалковых глазах
Закладывая скрытый смысл в слова...
Кротка безмолвная печаль
Как вестник поздней осени
В ней лета раненого жаль
С её нескромными вопросами
С её наивными мечтами
Там, где эмоции дышали
Мы не считали страсти дни
Считали звезды. Обнимая
Руками небо заслонив
Там шепот Утра, шелест трав
Росою чистой омывал
Тропу влюбленных сонный Бог
Вьюном босых касаясь ног
Там ветер медною струной
Все звал, маня нас за собой
И мы за руки взявшись с ним
Бежали наперегонки
Навстречу тёплому дождю
Под облачную тень - вуаль
Где лета было нам ещё не жаль.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910120
дата надходження 05.04.2021
дата закладки 11.05.2021
АВТОРСЬКА ПІСНЯ
"СОНЕЧКО"
Ти не знаєш, як довго без тебе йдуть дні?
А як ночі повільно пливуть?
Ми на світі з тобою – чудні лиш одні,
Бо тобою я, мила, живу!
ПРИСПІВ: - 2 р.
Сонечко, сонечко, сонечко,
Дуже тебе люблю!
І для тебе пташечко,
Все у житті зроблю!
Сонечко, сонечко, сонечко,
Ти – любов моя!
Заглянь у моє віконечко,
Там – любов твоя!
Що ти знаєш, кохання моє, про любов?
Може знаєш також про страждання?
А любов, моя мила, не любить обнов,
Вона любить, лиш чисте кохання!
ПРИСПІВ: - 2р.
Сонечко, сонечко, сонечко,
Дуже тебе люблю!
І для тебе пташечко,
Все у житті зроблю!
Сонечко, сонечко, сонечко,
Ти – любов моя!
Заглянь у моє віконечко,
Там – любов твоя!
30.03.2016 р.
А. Рогуля
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655828
дата надходження 30.03.2016
дата закладки 11.05.2021
Сегодня ночью ты явилась мне
А мы ведь даже незнакомы
Ты говорила что-то о судьбе
А я как воздух невесомый
Перед грозой наполнился тобой
Вкушая весь процесс познания
Любви и поражаясь глубиной
Твоей души, отчаянных желаний
Дотронуться трепещущих основ.
Прочувствовать себя в моменте
Здесь и сейчас. Напиться красотой
Навязчиво тобою бре́дя
И смешивая всё, и сон и явь
Вдруг - обними, ты прошептала тихо
Весной в окно смотрел ночной ноябрь
По комнате бродило тенью эхо
Не важно состоянье до неё
Что на душе там будет после
Ложатся рифмы словно капли на стекло
Отбрасывая тень на звёзды
И не ищу ответы между строк
Вникая в постулаты Ветхого завета
Пусть в прошлой жизни без тебя я мог
Но совершенно не могу, вот в этой...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913026
дата надходження 06.05.2021
дата закладки 11.05.2021
Расскажи мне, ну как там дела?
Солнцем утро окрашено было?
Или слушала дождь у подъезда, одна
На окраине города, в съемной квартире
Что смотрела вчера? Может, книгу читала?
Может, падали слёзы неслышно с ресниц?
Может быть, улыбалась ребёнку устало?
Загиная закладкой треугольник страницы
Когда город окутала серая мгла
О ком думала ты на рассвете?
Чьею жизнью ты день прожила?
Заходила ли ночью в соцсети?
Может, мёрзнешь, закутавшись в клетчатый плед?
Иль танцуешь в бикини игриво
На душе твоей рана зажила?
Напиши. Расскажи мне. Ответь
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913519
дата надходження 11.05.2021
дата закладки 11.05.2021
[color="#1613bf"][b]Він від себе все зробив належне -
З болем навпіл серце розірвав.
Бо любив її необережно
Без, здавалось, будь-яких підстав.
Він хапав за руку момовлі,
І мовчав годинами. Між тим
Падав сніг на чорний камінь долі.
Так минуло кілька лютих зим.
Розправляло небо сірі крила,
Гинули в імлі міській слова.
А вона його не розуміла.
Так, коли земля з-під ніг, бува.
Так буває, коли кров - у скроні,
Паморозі - на крихкому склі.
І коли торкаються долоні
Ранніх зморшок на його чолі.
Ніч удвох минала очманіла,
Заглядали в спальню сни не ті.
Він - мовчав, вона - не розуміла
Цю любов в кричущій німоті.
[color="#1145bf"][/color][/b][/color]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913513
дата надходження 11.05.2021
дата закладки 11.05.2021
Не долюбив, не до кохав ще ти,
Не додивився білий світ в вікні.
Ще автомат в руках тримав у сні,
Відходила душа у засвіти.
Видих останній у темінь ночі,
Із вуст, з криком сови, на мить завис.
Упав в саду на білий падолист,
Ангел запалив на небі свічі.
І сльоза скотилася повільно
Із-під закритих на усе повік.
Без шуму в повітрі лився потік,
Душі побратимів стали щільно.
Прощання...Хрест в рушнику...Узори...
Червоно-чорні нитки - знак війни.
Він не дожив в ім’я України,
Щоби ми вільно жили на землі.
06.12.20
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897367
дата надходження 06.12.2020
дата закладки 10.05.2021
Думки твої, мов зорі таємничі
Блищать гірляндою у небесах.
І зіткані зі згоди й протиріччя,
Пливуть у просторі на парусах.
Твоє мовчання - прохолода ночі,
Кришталь морозний, заметіль снігів.
Вдивляюся у рідні сині очі,
Щоб розгадати ребуси зі снів.
Слова твої пахучі, мов троянди,
Як шелест ніжний шовку пелюстків.
Світанку ласка і санскриту мантра,
Сплетіння розуму і почуттів.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898786
дата надходження 21.12.2020
дата закладки 10.05.2021
Ти – моя сила в кроці.
Ти – моє світло в дні,
Літо у довгім році,
Свято і вихідні,
Сонця ранковий дотик,
Щастя цупкий гачок,
Серцю для пісні – ноти,
Скрипці - новий смичок.
Картці з альбому долі –
Струганий олівець.
Точка в моєму колі.
Ти – моє все! Кінець.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898272
дата надходження 15.12.2020
дата закладки 05.05.2021
Я закохалася у тебе
У твої очі голубі.
Всміхалось ніжно мені небо,
А я всміхалася тобі.
У філіжанках наших кава,
А душу зігріва любов.
Ця ніч для нас така цікава,
З тобою ми зустрілись знов...
Ти цілував мої долоні,
На вушко шепотів слова.
Так пульсували наші скроні,
З під ніг тікала десь земля.
З тобою ми такі щасливі,
Моя рука в твоїй руці.
Твій поцілунок справжнє диво,
Назавжди лишивсь на щоці...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898781
дата надходження 21.12.2020
дата закладки 05.05.2021
Я думав більше не писати про любов,
Я думав більше не писати про кохання,
Але ж душа злітає в небо знов,
Й тривожить душу в небі зірка рання.
Я думав більше не писати про любов,
Писати про сніги і заметілі,
Я думав серцем я вже охолов,
Вважав, якщо вже скроні білі,
Писатиму про батьківський поріг,
Ріку дитинства, стежку в ріднім краі,
Та задавить любов в душі не зміг,
Не зміг я задавить палке кохання.
Я думав більше не писати про любов,
Комусь заняття дивним це здається,
Але пишу, допоки з серця знов,
Мелодія кохання ллється.
Я думав більше не писати про любов,
Але писатиму, я знаю,
Бо хто не пише про любов,
Тих не пускатимуть до Раю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863363
дата надходження 02.02.2020
дата закладки 20.11.2020
Усі поети пишуть про любов,
Про щось мяке, красиве і безмежне,
Про потаємне відкривають знов
нові звуки ці складають обережно.
Усі вірші доглянуті як квіти,
Поливані лобовю зовсім мало,
Заховані від гніву і від вітру,
Прикриті вони римами бувало.
А запах їх розноситься століттям:
Краси, безмежності, тепла, натхнення.
Рядки ж призначенні майбутнім діттям,
Що у душі пізнають дивне вчення.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864391
дата надходження 10.02.2020
дата закладки 20.11.2020
Чи треба говорити про любов?
Шепни на вушко, я почервонію.
Твої слова кипіти змусять кров,
А кров кипить – то й серце шаленіє.
Чи треба про любов писать пісні,
Якщо любов і є найкраща пісня?
Без почуттів і дотики пісні,
Душі у тілі без любові тісно.
Як хочеш, я мовчатиму, а ти
Вслухайся в погляд ніжності по вінця.
Минулого дотліли всі мости,
Ми стоїмо на згарищі провінцій.
Їх скільки тут? Не злічиш: попіл,пил…
Розвіяв вітер місце для нового…
Ти про любов їм також говорив?
Ти їх любив??? Чи не любив нікого???
Чи варто говорити про любов?
Про відданість і чесність, про довіру?
Ти помовчи, щоб не впектися знов,
Бо всі слова твої беру на віру…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872014
дата надходження 14.04.2020
дата закладки 20.11.2020
Чи треба говорити про любов?
Шепни на вушко, я почервонію.
Твої слова кипіти змусять кров,
А кров кипить – то й серце шаленіє.
Чи треба про любов писать пісні,
Якщо любов і є найкраща пісня?
Без почуттів і дотики пісні,
Душі у тілі без любові тісно.
Як хочеш, я мовчатиму, а ти
Вслухайся в погляд ніжності по вінця.
Минулого дотліли всі мости,
Ми стоїмо на згарищі провінцій.
Їх скільки тут? Не злічиш: попіл,пил…
Розвіяв вітер місце для нового…
Ти про любов їм також говорив?
Ти їх любив??? Чи не любив нікого???
Чи варто говорити про любов?
Про відданість і чесність, про довіру?
Ти помовчи, щоб не впектися знов,
Бо всі слова твої беру на віру…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872014
дата надходження 14.04.2020
дата закладки 20.11.2020
Мелодія і вірші про любов,
Не дивлячись на посивілі скроні,
До мене ви вертаєтеся знов,
Знаходжусь досі в вашому полоні.
Здавалося б для мене солов"ї,
Вже відспівали пісню солов"їну,
Але ж звучить струна в душі моій,
Вона в мені звучатиме до згину.
Я переміряв тисячі доріг,
Я знаю добре за кохання плату,
В своєму серці назавжди зберіг
Батьківську ласку і батьківську хату.
Тут мамині на стінах рушники,
І давні фото в рамках мов ікони,
І ніжність материнської руки,
Диктує пам"ять нам свої закони.
Мелодія і вірші про любов,
Не дивлячись на посивілі скроні,
До мене ви вертаєтеся знов,
З минулого, мов полохливі коні.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878383
дата надходження 03.06.2020
дата закладки 20.11.2020
Ти любиш літо, спеку білу,
Дніпра вологу далечінь,
Його сріблясте дуже тіло ,
Від плавнів – по імлисту синь.
Ти любиш степ. Волошки в житі,
І золотисту шерсть пшениць,
І звуки, жайворонком злиті.
Ти любиш тисячі дрібниць.
На татуйованій планеті,
Ти любиш крапельки роси,
Деталь у пригорщах сюжетів,
Прибій у сутінках коси .
Крило спізнілого лелеки,
Що в надвечірній глибині,
Шукає прихистку від спеки.
Ти любиш промінь у вікні…
А я люблю твій голос, мила,
Чоло просвітлене твоє.
Люблю, як птаха любить крила,
За те, що ти у мене є.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881766
дата надходження 05.07.2020
дата закладки 20.11.2020
Високе небо в хмарах, сонце
І ще курличуть журавлі.
А почуття пливуть у серце,
Нові розбурхують жалі.
Не відпускай, моя любове,
Не відпускай - то наш політ.
Темніє небо вечорове,
Без тебе так тьмяніє світ.
Ховаю сум глибоко в грудях,
З тобою поруч день при дні.
І хоч окремо ми на людях
Та в пам’яті, як у вікні.
Слова твої, короткі фрази,
Подій стрімких минулих біг.
В душі відклалися що зрази,
Де перламутру шар заліг.
11.05.19
світлина автора: Валентина Ланевич
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835256
дата надходження 11.05.2019
дата закладки 20.11.2020
...
Стільки всього хотілося розказати!
Вирвати з серця - покласти тобі в долоні.
Я б не змогла тебе в цьому житті не кохати,
А у наступному згасла б без тебе поволі.
Стріли летіли- словами збивали душу
Посмішка ,ніби, казала мені:" побачим".
Так покохати
,напевно,тебе не змушу,
Але й ніколи тобі цього не пробачу.
Світяться зорі такі,як і наші миті -
Щирі, веселі,грайливі і трохи скромні
Щоби так само на світі когось любити-
Треба,як мінімум, бути до того готовим.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895335
дата надходження 18.11.2020
дата закладки 20.11.2020
Високе небо в хмарах, сонце
І ще курличуть журавлі.
А почуття пливуть у серце,
Нові розбурхують жалі.
Не відпускай, моя любове,
Не відпускай - то наш політ.
Темніє небо вечорове,
Без тебе так тьмяніє світ.
Ховаю сум глибоко в грудях,
З тобою поруч день при дні.
І хоч окремо ми на людях
Та в пам’яті, як у вікні.
Слова твої, короткі фрази,
Подій стрімких минулих біг.
В душі відклалися що зрази,
Де перламутру шар заліг.
11.05.19
світлина автора: Валентина Ланевич
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835256
дата надходження 11.05.2019
дата закладки 19.06.2019
Як мало потрібно для щастя —
Прокинутись зранку в обіймах,
З теплом рідних рук на зап'ястях
І все щоб — правдиво й надійно.
Щоб ти і всі рідні — здорові,
Щоб спокій і лад у родині,
Щоб Молох не прагнув так крові,
Як спрагло впивається нині.
Щоб зло врешті взяло відпустку,
На диво, щоб довготривалу,
В душі б не селилася пустка...
Потрібно для щастя так мало...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838594
дата надходження 12.06.2019
дата закладки 17.06.2019
Помовчи! Твої очі сказали за тебе.
Ця мовчанка і тиша - мов крик наших зранених душ.
Помовчи! Пригорнись наостанок до мене.
І словами прощання цю тишу святу не поруш.
Відпусти! Не приходь в мої сни надаремно,
Бо нема більше нас, розвела наша доля мости.
Відпусти! Не тримай мою руку таємно.
Будь щасливим із нею ... Мене ж назавжди відпусти.
Усміхнись! Подаруй мені промінь останній.
Ніжним дотиком губ я по ямці пройдусь на щоці.
Усміхнись! Хай на згадку про наше кохання
Буде усміх ... і тепла долоня в тремтячій руці.
Вже не "ми" я і ти, та немає вини тут нікого.
У безмежжі світів ще зустрінемось, вірю, колись.
Не забуду тебе, найріднішого, але чужого.
Помовчи, відпусти, на прощання мені усміхнись.
© Зоряна Кіндратишин
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838567
дата надходження 12.06.2019
дата закладки 13.06.2019
Якби міг голубом я стать,
Я б прилетів, моя голубко,
Щоб твоі очі цілувать,
Із губ меди п"янкі спивать,
Якби ж міг голубом я стать.
Якби міг голубом я стать,
Я б прилетів, поглянув з неба,
І щастя більшого не треба,
Крильми голубку обіймать,
Якби ж міг голубом я стать.
Якби міг голубом я стать,
То ми б з тобою воркували,
У парі вечора б чекали,
Зірки на небі рахували,
Якби ж міг голубом я стать.
Якби міг голубом я стать,
Я б любувався лиш тобою,
Я б жив тоді лише любов"ю,
Тебе від бід оберігать,
Якби ж міг голубом я стать.
Якби міг голубом я стать,
До Господа злетів би в небо,
Щоб шану Господу віддать,
За цю Господню благодать,
Якби ж...міг голубом я стать.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838577
дата надходження 12.06.2019
дата закладки 13.06.2019
Я скучила за тобою:
За твоїми руками, цілунками,
Губами,
За карими очима,
Сумними.
Глибиною в них стали
Мої печалі.
Знову
Не можу заснути без тебе.
Хвору
Мене ти врятуєш,
Сонцями дивитимешся
В душу.
Грозами
Проллються мої погляди.
Нотами
Заграють наші голоси.
Росами
Впаду на твої губи я.
Бджолами
Злітаюся до тебе.
Медовими
Мені твої вуста зробилися.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605633
дата надходження 10.09.2015
дата закладки 03.06.2019
Твої очі розкажуть більше,
Аніж сотні, мільйони слів,
Серед сотень і тисяч інших
Твої очі такі одні.
Твої очі, то зорі ясні,
Що освічують шлях вночі,
Твої очі, то гори високі,
Що так важко сягнути їх.
Твої очі - сонце яскраве,
Що із зливи в душі сумній,
Творять веселку яскраву,
Що дарує світло усім.
Твої очі , то блискавки спалах,
Твої очі озер блакить,
То вогонь душі твоєї,
Що так тішить усіх й веселить.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728684
дата надходження 13.04.2017
дата закладки 07.12.2018
Візьми мене в полон
надовго і так сильно,
впусти мене в свій сон
глибо́ко і повільно.
Дозволь мені торкатись,
безсильно піддаватись,
триматися так близько
і падати так низько.
Віддай себе частинку,
чекав же цього вчинку,
коли просити стану,
введу тебе в оману,
візьму тебе усього,
ти вартий серця мо́го,
моїх бажань, поривів,
усіх шалених зривів.
Візьми мене в полон...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808795
дата надходження 04.10.2018
дата закладки 10.10.2018
Ти боїшся моїх віршів,
Я ж боюся твоєї мовчанки,
Коли очі благають :"Лишись",
А вуста,мов заліплені скотчем.
А коли напиваєшся вщент,
І бринить тих прощань струна,
Знову тягне почуть абонента,
Але ж чи відповість вона?
Так. Бере телефон:-Я слухаю.
-Сумувала? Тому і дзвоню.
Я без тебе тут ніби дихаю.
- Ну а я тут життя творю.
- Ще кохаєш? Прости, що мучаю.
Я ж до тебе не охолов.
Каяттям і похміллям нав'ючений
Проганяєш на ранок любов.
Все спочатку :мовчанка з тиждень,
Далі пізні зізнання, дзвінки.
Часом думаю:"Мій хороший,
А якби все було навпаки? "
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809484
дата надходження 09.10.2018
дата закладки 10.10.2018
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 02.10.2018
На пероні ми вдвох, інших наче немає,
Поряд чується плач, а десь - радісний сміх.
Найщиріших цілунків вокзал стільки знає,
Що й злічити ніхто би вже просто не зміг.
Та не довго ще нам залишилось чекати,
Вже доноситься здалеку стукіт коліс.
І, мабуть, все ж найкраще життя споглядати
Крізь вікно у вагоні, що вдаль нас повіз.
Так далеко залишились мрії диниства,
А попереду тільки лиш нові шляхи.
Їх початок сьогодні в руках машиніста,
А вже завтра судилось самим їх пройти.
Ми у двох в океані безмежжя тонули,
Світ великий, та люди у ньому малі.
Нас чекають міста, в яких ми ще не були,
Кличуть мандри в далекі незнані краї.
02.10.18
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808531
дата надходження 02.10.2018
дата закладки 02.10.2018
Сон матері
Якось матері син наснився,
що загинув у вирі війни,
Мамо вибачте! Я помилився,
і прихожу вже тільки у сни.
Помилився на полі бою,
побратима від куль прикривав,
Чорний Янгол забрав із собою,
нас обох до Небесних Лав.
Інший Світ, зовсім інші закони,
і по іншому тут плине час,
ми для Вас тепер, наче ікони,
і Ви молитесь тільки на нас.
Не сумуйте, не плачте так гірко,
нам тут важко від Ваших сліз,
знов на Небо зійшла нова зірка,
знов когось Чорний Янгол приніс.
Посміхнувся до матері сумно,
як колись, і розтанув в імлі,
лиш на серці у матері журно,
залишилась сама на землі.
Якось матері син наснився,
що загинув у пеклі війни,
Мамо вибачте, що помилився,
що прихожу вже тільки у сни.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808489
дата надходження 01.10.2018
дата закладки 02.10.2018
Дощ на Сході, дощ на серці,
Сирість в кожній клітці тіла,
На промоклі старі берци,
Муха втомлена присіла…
Мов снаряд упала осінь,
Неочікувано, стрімко
І останню в небі просинь,
Хмарами з Донецька вкрило.
Сирість сука…На півроку,
Тіло з бруду в сніг холодний,
І не ступиш в бік ні кроку,
Ще й сидиш вночі голодний…
П`ятий рік свистять тут кулі,
Вибух, рана, кров, судома…
А коли не бачать друзі,
Сльози душать: Як там вдома?
Як там діти, мама, тато?
Чи зібрали все до школи?
Знову снайпер з того боку,
Біля вуха звук знайомий.
Куля вгризлася в колоду,
Вкотре смерть тут пролетіла…
Боже…Тягне так додому,
Як війна ця вже набридла!
Сирість, сльота, кров, багнюка
І прокльони на всю глотку…
Вчора в тил відправив друга,
Ледь живого - втратив ногу…
Знов думки, що робить мила?
Як тримається сердешна?
Тільки б часто не хворіла,
Лиш би все гаразд…Не перша ж.
Так, не перша й не остання,
Хто чекає з поля бою…
Може сонце вийде зрання,
Попрощатися зі мною.
На душі, ледь посвітліло,
Дощ ще встигне набридати…
Дивно…Тихо, звечоріло,
Перестали щось стріляти.
Знов думками до родини…
Муха з берців відлетіла…
Сука, лиш би ці краплини
Не торкались мого тіла!
Дощ на Сході, сирість в серці,
На бліндаж упала осінь,
Чи прослужать зиму берци…
Чи весну побачать очі?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808493
дата надходження 01.10.2018
дата закладки 02.10.2018
Знаю, українці - мій народ,
І я є мала його частина.
Скільки б не приходило заброд
Країна наша буде зватись - "Україна"!
Прапор синьо - жовтий майорить
Над полями, що нема їм краю,
Про небес безкрайнюю блакить
Я душею пісню заспіваю!
Ми - нащадки київських князів,
Козаків звитяжних правнуки і внуки...
Скільки вчених, математиків і співаків
Українок виховали руки!
І хоч зараз темні є часи,
Зрозумій для себе лютий враже:
Як своїх шаманів не проси -
Україна ще тобі покаже!
1 жовтня 2018 року.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808487
дата надходження 01.10.2018
дата закладки 02.10.2018
Без віри як у світі жити?
Без віри день якийсь гіркий,
Він, наче жнець у полі жито,
Стинає в погляді зірки.
А без надії… як стрічати
Світань, що йде із темноти,
До мрії на Пегасі мчати,
Немов капусту, сум, сікти?
А що любов? Любов тримає
Надію й віру між епох.
Нема її – і нас немає.
Зав’яла квітка, корінь всох.
Світань - світанок.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808480
дата надходження 01.10.2018
дата закладки 02.10.2018
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 02.10.2018
Стоїть в задумі темний ліс.
Сльозами небо плаче…
Вже колір – сонячний в беріз,
Мов золото гаряче.
Вогнем горить горобина…
Сльозами небо плаче.
Змокріла в дуба вся спина,
Та вигляд ще козачий.
Стоїть зелений він іще,
Живе в своїй палітрі…
Полоще гриву під дощем –
Сушитиме на вітрі.
Ми в двох під кроною його.
Похід до лісу вдався.
Горить в очах грибний вогонь…
Жаль, дощ розпоясався.
15.09.18р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808497
дата надходження 01.10.2018
дата закладки 02.10.2018
Мого життя натруджена стежина
Вже вибігла на фінішну пряму,
А пам’ять, ніби сітку павутини
Розплутує вже сиву давнину
Де ще живі і тато мій, і мама,
Крізь шум років їх чую голоси,
Ще школа лиш знайомить із знаннями,
А в серці вже гострять перо вірші.
Та гучномовці влади, як сороки,
Стрекочуть про індустрію, прогрес,
І несміливі поетичні кроки
Зійшли зі стежки, заблукали десь...
Ходили манівцями в димних далях,
В індустрії шукали майбуття,
На дні душі зернятка віршів спали,
В них зріло ненароджене життя.
А сонечко вставало і сідало,
А вірші у душі моїй жили,
Зі мною разом плакали й співали,
І врешті-решт, таки перемогли!
Пробились, розцвіли між споришами,
Розкрили пелюстки думок і мрій,
І осінь заквітчалася віршами
На стежці невмираючих надій.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808499
дата надходження 01.10.2018
дата закладки 02.10.2018
Я сотні раз програла цьому світу,
я сотні раз відмовилась іти
супроти зливи, грому, злого вітру,
спаливши всіх надій своїх мости.
Я сотні раз віддалася знемозі
і відступила маловірно в бік,
лишившись тільки тінню при дорозі...
О, скільки, Боже, втратила вже й лік!
Але колись приходить мить кінцева,
коли немає більше жодних сил
точити біль з пораненого древа
душі своєї, замість білих крил.
І розірвавши пута чорнорунні,
ідеш вперед, хай буде, так як є!
В тобі ревуть надривно рвані струни,
набат гучний у тім ревінні б'є.
В нім розуміння сочиться проз вени,
відмірюючи по краплині час:
назад з дороги цеї не повернеш,
якщо впадеш - то вже останній раз!
26.09.18 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808501
дата надходження 01.10.2018
дата закладки 02.10.2018
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 02.10.2018
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 02.10.2018
До теплого краю птахи відлітають.
Не в'ють там гніздечок вони й не співають.
Бо дома гніздечко рідненьке чекає.
Тут прутик до прутика... пташка звиває.
Своїх пташеняток у ньому виводить
з тих пір, як по небу тут сонечко ходить.
А хто ж без землі ти своєї у світі?
І служать, людино, кому твої діти?
І нашого роду по всьому вже світу.
А вчить же нас пташка маленька любити.
І терном цвітуть вже дороги до хати...
Та ж тут чорнобривцям дано розцвітати!
За тих моє серденько щиро радіє,
хто сонячні квіти під вікнами сіє.
Візьму й у садочку сипну ще їх жменьку
за себе й за тих, хто забув свою неньку.
Я знаю, розправлять вони свої брівці,
і світ заясніє... Цвітуть чорнобривці!
І знов усміхнеться згорьована ненька.
Ми любим тебе, Україно, рідненька!
З тобою ми завжди... і з вечора, й зрання.
Для тих, хто руйнує - нема виправдання!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808504
дата надходження 01.10.2018
дата закладки 02.10.2018
Осінь листи шле. І всі без конверта.
Печаль в них відверта й дощів глухий сум.
Пише натхненно на розлогих мольбертах
Моменти свого кольорового сну.
Грає на струнах журби вальси осінь,
Танцює листя ритуальний танок.
Плачуть хмарини ридма безголосо,
І змотують сльози в багряний клубок.
Листю земля розкриває обійми,
Їм паморозь зрання зимить судини.
Сонце осіннє, зігрій їх у приймах,
Пропасти не дай їм в ніч горобину...
У квітах жоржин ще чаїться любов,
Що палить жагою кожну пелюстку.
Мчить осінь змокріла від нас стрімголов,
На волю з тенет звільняючи пустку.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808508
дата надходження 01.10.2018
дата закладки 02.10.2018
Люби цей день, що ходить світом
І зі собою сонце носить,
Порозставляй за алфавітом
Його добра у серці стоси.
І сад люби зі плодом-листом,
Що щиро дивиться ув очі,
І сяйне зоряне намисто
На темних грудях пані ночі.
Люби поля, укриті потом
(В них стільки праці і надії!),
Ліси – із киснем і болотом,
Дороги, що ведуть до мрії.
Складай свій шлях зі світлих літер.
Вклоняйся Богу і хлібині.
Люби свободу, наче вітер,
А ще… Людину у людині.
1.10.18
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808510
дата надходження 01.10.2018
дата закладки 02.10.2018
« Посміхнись милим усміхом, юним
Доторкнись темнотою з-під вій,
Оживи вже обірівані струни
У душі неспокійній моїй»...
...Так казав я колись тій дівчИні,
Що була до вподоби мені,
Із волоссям, як листя осіннє,
З голоском, як струмки по весні.
...Не схотіла мене навіть слухать:
Я ж – ніщо, перед Богом Краси…
Лиш промовила холодно-сухо:
«Буть твоєю мене й не проси!!!»
Сподівався – повернеться, скаже :
« Будь здоровий. Пока. Не старій…»
…Павутинку надії зав*яже
У душі романтичній моїй…
Що було – те було, Не вернути…
Ні Любові, ні снів –сподівань,
Що стараюсь збагнути-забути
Крізь мепреживо розчарувань.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808506
дата надходження 01.10.2018
дата закладки 02.10.2018
Цілунок солодкий із присмаком щемного смутку,
В зіницях очей заблукала примара-печаль.
І вітер осінній ронитиме золота жмутки
Під ноги тобі, шепотітиме: "Літечка жаль".
На тій заблукалій у снах нереальній алеї,
Яка, певне, буде. От тільки питання - коли.
І свіжими будуть рожеві та жовті лілеї -
На те він і сон - у реальності вже відцвіли.
Та будуть хвилини спливати - розлука і пустка,
Ще мінус одна - арифметика вбивчо-проста.
А ти павучка обережно відчепиш від куртки
І скажеш: "Прикмета така. Тож чекай на листа."
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808509
дата надходження 01.10.2018
дата закладки 02.10.2018
Красуня осінь опустила крила
І утворила неповторний рай...
Вона природу легко підкорила,
Вплела холодне срібло в водограй.
В задумі сірій небо простяглося –
Той смуток залишили журавлі –
Бракує в лісі вже многоголосся,
Давно і літнє птаство на крилі.
Дарують ранки сиві щедрі роси,
У мандаринових тонах – горобина,
Верба іще розкішні має коси,.
Хоч перефарбувала їх вона.
І сонечко під осінь ледь жовтіше –
Дісталось і йому осінніх чар,
Повітря стало теж якесь густіше…
Така в нас осінь дивна, зазвичай.
14.09.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808511
дата надходження 01.10.2018
дата закладки 02.10.2018
Відкувала зозулею доля,
Солов’єм відспівала в гаю.
Ні для кого вона не відома
Й кожна має стежину свою.
Ніби птаха, легка і крилата,
Повела вояка вона в бій
Захистити родину і хату,
І ту землю, що вибрав собі.
Доля бачила, як знемагали
Українські бійці у борні,
Як прицільно снаряди лягали
І як небо палало вгорі.
Раптом ноги бійця підкосились
І земля застогнала під ним,
І червоно трава заросилась
На стежині брудної війни.
Відкувала зозулею доля,
Солов’єм відспівала в гаю…
23.02.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808513
дата надходження 01.10.2018
дата закладки 02.10.2018
Тобі важко про те говорити –
Що найдужче почути так хочу,
Я думками з тобою завжди,
В снах ім’я твоє ніжно шепочу…
Дуже хочу з тобою бути
Ми удвох– все чарівно, як в казці,
З твоїх вуст ім’я своє я чую
І тону у любові і ласці…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806642
дата надходження 15.09.2018
дата закладки 15.09.2018
Тобі важко про те говорити –
Що найдужче почути так хочу,
Я думками з тобою завжди,
В снах ім’я твоє ніжно шепочу…
Дуже хочу з тобою бути
Ми удвох– все чарівно, як в казці,
З твоїх вуст ім’я своє я чую
І тону у любові і ласці…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806642
дата надходження 15.09.2018
дата закладки 15.09.2018
Німими пальцями читаю настрій твій,
Лягають сутінки у мудрості сувій...
Спинися, доленько, віддай мені моє -
І вже тоді хай ранок настає!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784357
дата надходження 25.03.2018
дата закладки 25.03.2018
Лютий на дворі, так холодно-зимно…
Поет на канапі вибрикує римно,
А муза до нього притулює ногу,
Йому пропонує свою допомогу
Бери олівця, занотовуй швиденько,
Рядок за рядочком лягають рівненько,
Так радісно тіні стрибають по стелі, -
Поет і закохана муза в оселі
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784365
дата надходження 25.03.2018
дата закладки 25.03.2018
Ви чули. як душа кричить?
А бачили ви, як вона ридає?
А знаєте, як хоче та летіть,
Але куди летіть, мабуть не знає.
Ви знаєте. як же вона болить,?
Нестерпно випікає в грудях рану.
А знаєте, як тяжко, як мовчить,
Й не пізнає ні правди ні обману?
Як гірко тій душі у самоті,
Як вона стогне темними ночами.
Як поспіша від себе утекти,
Щоб десь букать, покинутою нами.
А знаєте,яе плаче та душа,
Коли її не хочуть зрозуміти?
А знаєте, куди вона біжить,
Аби зустріть ту, без якої неможливо жити.?
А знаєте, як стріне половинку,
Ту, до якої пагне й рветься.
Тоді вона живе, радіє і цвіте.
Співає щиро від душі сміється.
10.11.2017 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784398
дата надходження 25.03.2018
дата закладки 25.03.2018
Обіймаю тіні руками,
Які ховають хвилини з словами.
Що не стануть вже новими піснями,
Зруйнують всі стіни між нами.
Дивно тут танцюю з думками,
Все уявляю політ поза хмари.
Туди де зникає відчай з роками,
Душа багатіє квітками.
І слідкую я за зірками,
Граючись мріями разом зі снами.
Вірші вже пишу новими словами,
Обіймаю світло руками.
Бо сяйво полине світами,
Цілує в польоті небо і хмари.
Разом зі мною літає з вітрами,
Обіймаю світ я руками.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748770
дата надходження 01.09.2017
дата закладки 25.03.2018
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 25.03.2018
Хіба це я? Малюєш мій портрет?
Іще не демон, але близько так...
Ціна йому пощерблений п"ятак?
Не віддавай, хтось інший забере.
За сотні миль - клубочиться гроза.
Розпалить літо посеред зими.
Візьми промінчик сонечка, візьми
У душу, чуєш холод виповза?
Рипить не сніг, а стишена хода
Осмислених думок, - скресає лід.
Тиняються по світу добрі й злі,
Як чорний дим, чи блискавка руда,
Звичайні люди в пошуках тепла.
Налякані, зневірені, сумні,
Кострище палять. Димом на стіні
Малюють лики дивні, неземні.
Страхіття!.. на війні, як на війні.
Там свічечка тремтить, така мала,
Пітьму ковтнула і слізьми спливла,
Зігріла душу, щезла вдалині.
Кого малюєш? Чорно-сіре тло
Сріблястим перекресли і забудь.
Свою нестерпну безпричинну лють
Розвій за вітром, наче й не було.
21.01.18
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773137
дата надходження 24.01.2018
дата закладки 24.01.2018
Заплющ очі й дивися на мене
Через чорну й страшну темноту.
Тільки так почуття це огненне
Я закрию й тебе відпущу.
Лиш згадай,як колись ми просили,
Щоб весь час зупинився на мить.
І чого ми його не спинили?
І чому більш не можемо жить?
Я без тебе не мов би в полоні!
Ти нещадно вбиваєш мене!
Адже це не мої вже долоні
Й інші руки вже гріють тебе.
Твоє серце для мене згасло
Й не відчутно його тепла.
Ти став вбивцею нашого щастя
Та пропала наша весна.
Прощавай,хай мої теплі сльози
Стануть правдою та кришталем.
Я прошу збережи їх у прозі.
Хай, не стануть твоїм жалем.
Заплющ очі й дивися на мене
Через чорну й страшну темноту.
Тільки так почуття це огненне
Я закрию й тебе відпущу!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773132
дата надходження 24.01.2018
дата закладки 24.01.2018
Обіймаю тіні руками,
Які ховають хвилини з словами.
Що не стануть вже новими піснями,
Зруйнують всі стіни між нами.
Дивно тут танцюю з думками,
Все уявляю політ поза хмари.
Туди де зникає відчай з роками,
Душа багатіє квітками.
І слідкую я за зірками,
Граючись мріями разом зі снами.
Вірші вже пишу новими словами,
Обіймаю світло руками.
Бо сяйво полине світами,
Цілує в польоті небо і хмари.
Разом зі мною літає з вітрами,
Обіймаю світ я руками.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748770
дата надходження 01.09.2017
дата закладки 24.01.2018
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 24.01.2018
Холодні ранки й вечори.
Осені пора
Палить в багатті кольори...
Втомлена трава...
Вже хризантеми розцвіли,
Пелюстки тремтять
І не щебечуть ластівки, -
В край чужий летять.
Далекі зорі, мов жалі ,
У душі горять,
Розвіюють думки сумні
Голоси малят.
Холодні ранки... Й вечори...
Хочеться тепла...
До себе міцно пригорни..
Шепочи "моя''!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748772
дата надходження 01.09.2017
дата закладки 02.09.2017
Ще дзвеніло літо
В теплих споришах,
Сонце ясно світить,
Спать не поспіша.
Пахнуть квіти й трави
Медом та вином,
Бабки крильми грають
Бавляться давно.
Небо синьооке
Простір обняло,
Бігли на толоку
Вівці за село.
Сірі, кучеряві,
Теплі кожушки
Обминали ями,
Бігли навпрошки,
Адже заблищало
Срібло там води,
Швидко наближались
Й ми усі туди.
Засинає літо
В теплих споришах,
Майорить в повітрі
Осені душа.
14.02.2013.
Ганна Верес (Демиденко).
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748774
дата надходження 01.09.2017
дата закладки 02.09.2017
Даруйте милим своїм квіти
І не жалійте добрих слів.
Лиш вам дано серця зігріти,
До вас ніхто так не умів.
Шукайте кращі ноти милим,
Пишіть мелодії сердець,
Стеліть до ніг з веселки килим,
Малюйте. Ви – також митець.
Беріть найкращі акварелі,
Полотна щастя з них творіть,
Нехай родинні паралелі
Багатшим зроблять цілий світ.
Нехай розкішні серенади
Летять в відчинене вікно,
Оксанки, Лесі, Ольги й Наді…
Одягнуть мрії в кімоно.
Даруйте своїм милим щастя,
Цілуйте руки і вуста
І пийте, пийте це причастя,
У щастя формула проста.
Цінуйте тих, хто з вами поряд,
Кого за вас завжди болить,
Цінуйте незрадливий погляд,
Любові й щастя світлу мить.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748787
дата надходження 01.09.2017
дата закладки 02.09.2017
Кохаю, без тебе я нежива,
Душа мертвіє без твого цілунку.
Зорею будь, хай серце ожива,
Дай ще напитися хмільного трунку.
Дай ще відчути безуму ковток,
Коли торкнеш рукою мого тіла.
Коли проймуть мурашки до кісток,
Як ти в мені, тобою ж бо боліла.
Збирала ніжність в серці, берегла,
Щоби насолодився вдосталь мною.
Щоби пізнала ще твого тепла,
В замін наситивши тебе любов’ю.
01.09.17
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748777
дата надходження 01.09.2017
дата закладки 02.09.2017
На мотиви дівочих пісень минулого.
Полтавщина
(Невеличке наслідування)
Як піду я, чистим лугом, квіти назбираю,
Потім сяду над рікою, у зеленім гаю.
З квітки маку і з барвінку, сплету я віночок,
Заспіваю тихо пісню, та й піду в таночок.
Пливи ,пливи мій віночок, пливи над водою,
Та й пристань під крутий берег, з плесом і вербою.
Зустрічались і кохались ранньою весною,
А під осінь розпрощались на віки з тобою
Розійшлися - попрощались, нащо злая доле-
Нам не бути більше разом. Така батьків воля.
Роз’єднали, розлучили , два серця навіки ,
Щоб сльозами дівочими наповнились ріки.
Пливи, пливи мій віночок, аж в чорнеє море,
Та й втопи там в хвилях бистрих, дівочеє горе.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745393
дата надходження 09.08.2017
дата закладки 22.08.2017