не можу заспокоїтися
ходжу по кімнаті і плачу
Ніхто не почує, не соромлюся
Тут нікого немає, будь світлом
яке хочеш у світі бачити
Потрібна допомога як нікому,
бо я не можу про неї попросити
Значить, вона мені і не потрібна?
Не маю таланту який би
я розгледів у своїй природі
З яким можна виправдати свою волю
За яким був би мякий наказ "Треба"
Мені нічого не подобається з цієї крони
вакансій яку виростила індустріалізація
Мені хочеться.. Мені лиш одного і хочеться
Ні! Не вмерти! Ні! Не вмерти..
Скільки раз нехтував спокоєм
віднайденим у природи, що більше
не можу на неї дивитися, стала чужою
Говорить "зрадник", не можу повірити
Ніби нічого не надолужить змарновану
молодість, ніби цей стан створений для "руху"
Бо коли ж ти ще думаєш про своє майбутнє
Навряд чи тоді, коли чимсь милуєшся
Але я не маю талану, смерть, смерть
Ти знаєш як зробити життя "терпимим"
Суїцид - не вихід, секс - можливо
Але для нього потрібні двоє
Не підходжу вам, бо не підходжу
до жодної, вибачте, не той світ
Цей світ - чоловічий, я мусив діяти
Кохатися як і жити потрібно вчитися
Захоплюватися атаками своєї настирливості
Отримувати задоволення від обіймів зсередини
Життя, Я занадто соромязливий, я занадто
Вас люблю, Я Вас так хочу, і не можу
Я не хочу тут більше находитися
Я знаю до чого це все рухається
Я не хочу нікому нашкодити
|
|
