Нема в житті речей… украй негарних,
Як коней… без вуздечки й без сідла…
Та вершники є вмілі... Й незугарні –
Природа їм дарів тих не дала.
Відтак і скачуть кінники на охляп –
Присішк*, черко́т*, зубе́л*, принуки без…
Губів нема, то нічим вже і в’йокнуть.
Пройти б їздцю гармонії лікбез!
Не всім дається верхове барокко,
Буває недосяжним їм конку́р…
Та кожному впадає те у око,
Що відізветься в серці як L’Amour.
* * *
...Бо серце не буває вкрай невтішним,
Воно «L’Amour» співає навіть в тих,
Хто з виду некрасивий, неуспішний,
Чий мозок самоти́ною затих…
І враз встає в жокея та умілість,
Що подолає виїздку й конку́р,
Коли йому, на добру Божу милість,
На долю з неба спуститься L’Amour!
* * *
…І в ніжності ураз потоне хтивість,
Впаде до ніг неждана висота,
Та воля у їздця навік остигне –
Раба з мужчини робить красота…
29.11.2016
_________
* Присішки – стремена, черко́ти – шпори на чоботях,
зубе́ли – узда («Скарбослов». К.: Бібл. Українця. 2000)
[/i]
|
|
