Доброго ранку, кохана.
Під музику дощу. Я пишу ці рядки,
І допиваючи уже холодну каву,
Я все часто згадую про нас,
Я згадую часто тебе моя кахана,
Той шлях, яким ти йшла,
Час стає десь посеред дороги,
І як би не хотілось зупиниться,
Ти не зупинишся, ти не в змозі,
Час невблаганний, він просто летить.
Ти знов приснишся мені,
як ніби йдеш в тумані ранком. ...
Під дощем, під музикой дощем,
І якщо зрозумієш, що час ще не настав,
Наш час, І дощ пройшов, хвилини, мабуть,
Не вмієж жити сьогоденням, от і все.
Все що було не кохання, для тебе,
Кохання болю не несе, а тільки зкріпає кохання,
Була ти звичкою для мене, Була й моя вина,
Пізно зрозумів це... Це все в минулому...
|
|