Коханя вже моє чуже для тебе,
Чувства мої ніщо для тебе незначуть,
Тільки обман, з уст твоїх,
Звучали як правда, але правда чарівна.
Бував обдурен серцем я,
Бував обдуреним розумом своїм;
Бував обманеним і часом,
Який весь час мене обманював,
У брехні постійна путаниця - хитрості.
Я в останнє з тобою прощаюсь,
Подивись в тихі очі мої кохана моя,
І крім смутку ти там вже ніщо не побачиш.
Вони все розказали мовчанням своїм,
І тільки час наш найчарівнішим був.
|
|