! Привіт ! Улюблена я заздалегідь прошу вибачення,
Звичайно, в чомусь життя була права,
І не знайти потрібні слова для вибачення.
І кругом голова йде від цього.
Як можна з цією думкою далі жити?
Ми знаємо точно: будуть тибе любити.
Але не мене, а тільки тебе,
Невже разом нам не бути більш ніколи?
З тобою бути я хотів?
Для пристрою відносин, час минув,
І все місто знає, що там буде попереду!
І сподіватися вже нерозумно:
Навіть ми зрозуміємо,
Але впиваються слова, ніби в серце ножа,
Мені вставив й для мене все скінчилось.
та не для Тебе,
Моє життя, вже не таке, так винен.
винен сам.....
|
|
