Я не можу тебе забуть,
І толька время, не сможет збежать,
Й толька, время нужна мне в котором,
Я несмогу здержать бо останавіть,
Здержать хочь на чуть - чуть.
Я не в силе, й только,
Eслі судьба зглянітса на нас.
По одежде твоєму повзли,
Дивні сірі тваринки.
Як будто, прикраса на одягу.
В тебе, були мрії про нас,
Алле время развело наши дорогі.
Поїзди свистіли, й ти зникла навсегда.
Я немог понять, і це мені послужить уроком.
Але ти не зможеш ніколи відняти у мене віру в те,
Що, Завтра буде мій день.
|
|