Говорять, що кожен має право руйнувати своє життя як сам захоче. Я б хотіла зруйнувати своє в одну мить: впасти в крайнощі, поїхати звідси, втекти. Немає нічого жахливішого, ніж усвідомлювати, що місце, в якому ти живеш – найогидніше місце на світі.
Та досить безглуздо чекати, поки хтось прийде до тебе й скаже: «Ось він, твій білет в нікуди. Сідай в поїзд і їдь»
Всі ми когось надіємося. Сподіваємося на щось. Кожна людина мрія, щоб у її житті був такий собі чарівник, який брав би їх проблеми на свої плечі і вирішував. Люди це називають пошуком підтримки, але коли хтось справді підтримує їх, то люди тільки зляться: замість дурних слів краще б взяв і зробив би щось!
Але ж це життя. Твоє життя. І на кого тут покладатися, як тільки не на самого себе?
|
|
