Перечитую я свій щоденник і думаю, чому так давно нічого не записувала...куди поділись мої роздуми, чи може це час...та ні, час я як і завжди розподіляю не рівномірно...остигають сирники...злюся, злюся на те що й досі не сплю, завтра рано на пари, але так бракує друкованих, власних друкованих слів...згадалось щойно, як приємно і трохи насторожено, я колись писала в ліжку, в ночі сама...в темряві...в темряві хотілось думати, краще думати чим вигадувати чудовиськ, які виповзають з шафи...посміхнулась....
....зараз краще ніж тоді....
|
|
