Господи, та що ж зі мною відбувається?...То жар, то холод. Рятує лише запашний зелений час з двома ложками цукру, дощова погода за вікном та муркотіння Ельзи, яка ось уже 2й день намагається мене вилікувати.
Сьогодні не пішла на пари, вирішила долікуватися вдома. Натомість блукала під сірою парасолею вулицями коханого міста і роздивлялася, як пожовклі тендітні кленові листочки один за одним покірно віддавалися дощовій стихії, плавно приземлялися на промоклий асфальт...
Знаєте, ніби звичайна річ, але наскільки захопливо за цим явищем спостерігати.
Люблю осінь.
|
|