Чому люди так бояться робити помилки? Чому їх лякає можливість осмислити все саме таким чином? Чому діти ніколи не думають про наслідки? Навіщо ми дорослішали... Роблячи помилки, ми відчиняємо віконця в цей світ, навіть не так, ми розбиваємо скло, ріжемо руки, але відчуваємо подих свіжого повітря. Варто залишатися дітьми, краще спробувати і помилитися, ніж чекати поки рішення прийде само собою. Краще помилятися заради бодай одного ковтка повітря, ніж жити в тісній коморі з запахом пилюки.
|
|