Довго не міг повірити у те, що я студент Києво-Могилянської академії. Та призвичаївся - стіни університету стали рідними. Щоразу проблискує думка... Чи, може, уявою створений образ... Або певний міжвіковий зв\'язок... Здається, відчуваю, бачу, чую присутність тих, хто навчався тут іще у сімнадцятому столітті. Сидячи в аудиторіях найстаріших корпусів, крізь вікна, здається, бачу небо над Києвом тих далеких часів. Це Дивовижно.
Додати коментар можна тільки після реєстрації Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.