Криничанам Землі, що говорять серцями,
Пропоную співати в підтримку майдану.
Там стріляють в упор, забивають кийками,
То ж сей день у нас борг - відповісти словами.
Мені жаль, не змогла бути поряд із вами,
Лиш була на майдані своїми віршами,
Своїм серцем вогонь на майдан пронесла я,
Та своїми словами синів не спасла я.
Хай же пам''ять про них рознесеться вітрами
І почує весь світ плач віт втрати Їх мами.
Україна мовчить, та оплакує втрату,
Ще до серця притис руку стомлений тато.
Не співать солов'ю вже надовго в цій хаті,
Син не скаже, - пробач, обнімаючи тата.
Скоро внук підросте, зможе знову любити,
Та нікому не дасть Україну ганьбити.
|
|
