ІНКОЛИ ДУМАЮ -ХТО Я, ДЛЯ ЧОГО ЖИВУ? І ЧЕСНО КАЖУЧИ НЕ ЗНАЮ, ЩО ВІДПОВІСТИ САМІЙ СОБІ.
ПРОСТО ЖИВУ... ВИХОВУЮ ДІТЕЙ... НЕ ЗНАЮ ЯКИМИ ВОНИ ВИРОСТУТЬ, ЯКИМИ СТАНУТЬ ЛЮДЬМИ? ЗНАЮ ОДНЕ - ЖИТИ ТРЕБА ТАК, ЩОБ НЕ СОРОМНО БУЛО ЗГАДУВАТИ МИНУЛЕ.
Я НЕ ЗНАЮ ЧИ ЖИВУ ПРАВИЛЬНО. У СОЇ 35 НАРОБИЛА БАГАТО ПОМИЛОК, ЯКІ ТАК І ЗАЛИШАТЬСЯ ПОМИЛКАМИ, ТОМУ ЩО ЗМІНИТИ ЇХ УЖЕ НЕ МОЖЛИВО.
НЕ ТАК ЖИЛА, НЕ ТИХ КОХАЛА, ХОЧА ТОДІ ЗДАВАЛОСЬ, ЩО РОБЛЮ УСЕ ПРАВИЛЬНО. ТІЛЬКИ ЧАС ПОКАЗАВ, ЩО ВСЕ БУЛО МАРНО. ТІЛЬКИ Я МОГЛА ДВІЧІ ВИЙТИ ЗАМІЖ І ДВІЧІ НЕ ВДАЛО. ТОМУ І ЦІКАВО - ЩО Я РОБИЛА НЕ ПРАВИЛЬНО? ХОЧА ЗГАДУЮЧИ МИНУЛЕ МЕНІ НЕ СОРОМНО, ТІЛЬКИ ДУЖЕ БОЛЯЧЕ. БОЛЯЧЕ ДО СЛІЗ... АЛЕ І ПЛАКАТИ НЕ МОЖУ. ТІЛЬКИ ВНОЧІ, ЗТИСКАЮЧИ ЗУБИ КРИЧУ...МОВЧКИ.
ЗНАЮ ОДНЕ НАПЕВНЕ - ЧАС ЛІКУЄ. ТА ПРОСТО ЦІКАВО ЧИ ВИСТАЧИТЬ ЧАСУ, ЩОБ ЗАЛІКУВАТИ УСІ РАНИ?
|
|
