Колись у мене було лише одна життєве кредо: "Ніколи не вимагай від інших того, чого не зможеш зробити сама". Мені здавалося, що таке кредо зробить мене сильною, здатною на самі сміливі у житті подвиги. Насправді таке кредо зробило мене одиначкою, людиною, яка не вміла, а що страшніше не хотіла просити допомоги.
Пройшло кілька років і тепер у мене багато життєвих кредо. З кожною хвилиною мого життя їх стає все більше і більше. А головне я навчилася просити, навіть у самої себе навчилася просити. І хоча перше моє життєве кредо і досі головне, все ж воно не є моїм життям. Життя багатогранне і не може вміститися в 1 речення,11 слів та 50 букв.
|
|
