Сьогодні прокинулась від яскравого сонячного променя,який із усіх сил пробивався через тюль...Спочатку розізлилась. Я хочу ще подрімати! Ще декілька хвилин... Уткнулася носом в улюблену подушку і напружено намагалась заснути... Ось,ніби знову сновидіння починають окутувати мене... Задоволено потягуюсь, автоматично перевертаюсь на бік... Аааа! .... Знову він! Що ти від мене хочеш?! Підіймаюсь з ліжка. Відкриваю повністю штори. Осліплена ,завмираю... Щойно сонна і зла,я перетворююсь на суцільну посмішку. Здається,наче душа наповнилась апельсиновим соком,що розливає сонячний бармен. ... Одурманило... Ти що,мені щось у сік підмішав??? Чому раптова зміна настрою? Ах,ти ж невгамовний! Добре,я прокинулась,що далі? Підемо гуляти вулицями? Але я ж хворію... Ти будеш тримати мене за руку? Добре. Підемо. Почекай мене трішки. Застеляю постіль,вмикаю музику ,перевіряю пошту... Іду в кухню,готую сніданок,в порожній кімнаті лише я і він - мій вранішній друг. Наглядає за мною,чекає... Поснідавши,я знову беруся за комп'ютер,але не так то все... Сонячний роздратовано кидає яскравий вибух емоцій мені в обличчя. Так,я знаю,затрималась...Іду...Вибач. Виходжу на вулицю. Він відчиняє переді мною двері і міцно обіймає,цілує руки,щічки,лоб...Перевіряє чи немає у мене температури. Турботливий... Ходімо топтати бруківку. Бери мене за руку. У нас є час до вечора... Добре з тобою,сонячний...
|
|
