Говорять ,що важко змінюватися, але кожну секунду ми переживаємо непомітні зміни і цей незворотній процес , можливо, на жаль,а ,можливо, і на щастя, ми не контролюємо.
Важко йти вперед ,залишаючи у минулому старі звички, думки ,бо справді нелегко відірватися від учорашнього я.Позаду- рідне ,знайоме ,близьке , попереду - невідоме і ніколи не вгадаєш наслідки тих змін.
Але якщо лишатись на місці, то світ випередить тебе і ти залишишся у його тіні . Залишатись нерухомим серед хвиль життя означає повільно тонути..Усе ,що залишається - рухатись уперед,віддаляючись з кожною секундою від і наближаючись до.
Але стерти усе, що було - боляче і чогось таки жаль..
Може той файл іще пригодиться і той інший приємно буде згадати,і з цим стільки чудового повязано і.. ні ми не видаляєм, а закидаємо у папку під назвою \"старе\".Але згадати не означає пережити знову і побачити ті самі події з такою ж точністю,і точно вже не під тим самим ракурсом.На минулі події ти озираєшся ,згадуючи ,наче себе,вказуєш на фото і говориш,що це ти,але хіба то не брехня самому собі? На фото і у спогадах зовсім не ми.На фото зовсім інші ,навіть може тепер чужі люди.А ,може, і не люди, а просто тіні ,просто старі зображення ,які не мають жодного звязку із сьогодні.
Думати про таке чогось моторошно..Тоді виходить,що кожного Сьогодні ми назавжди прощаємось із своїм Учора.І казка про машину часу назавжди буде тільки казкою:повернутися у минуле неможливо,бо не має куди повертатися..
Закриваю старі файли. Ви справді хочете безповоротно видалити ці обєкти( 00000000000 шт.)? - Так.
|
|
