...закриваю свої очі - міжчасові портали, і постає чудесна картина, що так легко лягає словами на кілобіти вузлуватих променів...Гра струнних інструментів: гітари і чогось плаксиво - грайливого, мабуть скрипки; поперемінний, не частий, глухий звук барабанної бочки, і слова: не замислувато розважливі, але ,насправді, з глибоким чимось, що все ж добряче задіває за струни живого в полум"ї внутрішніх фарб. Смачний запах кухні, шум розігрітого масла, зерен, що сипляться з твоїх рук, легка хода, що ніби летючи підносить тебе з одної сторони святилища, де твориться смачна любов, в іншу....і враження ніби в руках чарівна палиця зі сріблясто - золотим пилком, а ти у яскравих тонах світла; чи то Фея, чи то Німфа! Твориш любов для мене, для нас, і ця картина непереваршена, непорушна....її не хочеться зупиняти, її кадри на постійному реплеї, бо то Магія справжньої тебе - Сильної і Могутньої, Тендітної і Чарівної жінки.....і лише час від часу слова, повертаючи до реальності, придають театру Твоєї магії такий романтично - казковий смак!
|
|