Сьогодні я споглядав квітучий жасмин і насолоджувався ароматом його чарівних білих хмар... Якесь дивне умиротворення прийшло в душу. Ось так би і споглядати квіти, писати про давнину, красу, суть буття... Але ні - новини зі столиці знову принесли в душу сум'яття. Нами правлять негідники. У нашій країні при владі зграя бандитів яка готова на будь-які злочини, аби тільки протриматись біля влади. І ми всі терпимо покірно як ті вівці і барани... У моїй душі (та не тільки в моїй!)не лишилось нічого крім ненависті до тої зграї злодіїв, що відверто знущаються над нами, плюють нам в обличчя. Доки все це ми будемо терпіти? Доки?!
|
|
