+ Небо любить Сонце +
...
Сивіє любов моя щедра до тебе
А влітку горіла в шаленім огні
...
Любов вже як кішка - шкребе.
-------------------------------------
+ Скупалась в мріях… +
...
кардіограма рук
...
-------------------------------------
+ Молочні ночі солодко щемлять… +
...
... наповнювалась світом
...
живі, ранкові хмари у чашку наливали,
що хмари ті – це ртуть, тоді ми ще не знали.
-------------------------------------
+ Молочні ночі солодко щемлять… +
...
Рожеве сонце сяє в животі…
...
Твоїми пахощами змірю
Оцю любов сиру, живу.
...
Ягнятко жовте стиха
Цілується з травою
Як ми уранці…
...
Дай долоню,
Намрію я тобі
Кисленьких янголят,
З зеленими , як яблука, очима…
-------------------------------------
+ Бо моя весна цнотлива. +
Хмільний, барбарисовий відтінок аромату
теплих, пряних днів життя
того липня, що приніс тебе,
спить у моїх долонях,
спить і бачить рожеві сни.
Я буду про це писати восени і взимку,
лише восени,
і лише взимку -
бо моя весна спить,
бо моя весна цнотлива.
-------------------------------------
+ Фільтрує небо… +
Сидячи у долонях кімнати
На плечах підлоги
Дмухаючи у потилицю стінам
Малювала жовті хмари
диких кольорів вітру.
Зірвала зірку з неба
Відіслала факсом. В простір.
П’яна ним вже вкотре.
Обсмоктувала сцени нового роману.
Що він приготує їй на завтра?
Вічність?
Що??
П’яна ним вже вкотре
розмальовувала думки
Жовтим Зеленим Червоним Синім (очі)
ОЧІ. Які у нього очі!
не з’їхати б з глузду.
Безколірні. Та не ПРОЗОРІ.
Такого відтінку ще не придумали.
Не дібрали слова.
Сухі як завжди
Потріскані
Обвітрені губи
Кислий присмак
Що?
Забути?
Безхарактерна.
НЕ МОЖЕ.
Сидячи у неба в долоні
скутою не будеш.
Щирість – диво.
Таке не забудеш.
Скільки ж їх у неї було
тих щиростей?
І не зліпити.
Не зважала.
Дихаючи в потилицю стінам
Просила не ображатись.
постійне наступання на п’яти.
А хто таке любить??
Сидячи у долонях кімнати
На плечах підлоги
Жувала Рум’яну Радість приспівуючи
Жувала Сміялась
Танцювала з вітром
Перемотувала плівку вчорашнього дня
Пила ковтками ніжність
Ліпила простір
Марила небом
Воно ж вічність.
І не знати що простір готує на завтра
Яку сцену?
Сьогодні їй добре
Сьогодні їй тепло.
Фільтрує небо..
-------------------------------------
+ розбуди мене. розділимо ранок на двох. +
...
чи чув ти вії мої. їх порух. (?)
я ж бачу тебе замкнутими очима. ...
...
сплети мені жмут годин в зелений светр
...
-------------------------------------
+ холона. +
...
холона досі
з подихом спорідна
стаю безоднею
душею у відліт.
===Абстинентне непорозуміння зі світом===
+ Мертве листя вій… (ти палиш, мріє?) +
...
... прикладу твої колючі кислі поцілунки собі до скронь ... ... Мереживом мрій заплітаю повітря кімнати ...
... зоре рожевими нитками спи у свідомості лез ...
... сонце світи блюзнірськими смайлами ...
... мріє докурюй скоріше радянські свої цигарки …
...
-------------------------------------
+ Ефедринові… +
...
... світ тече сірим іржавим наркотиком
...
мабуть вона стала повією -
відчувається збудження слиз.
...
-------------------------------------
+ . псевдопаскудний я псих…) +
...
Орнаментами пальців я потру чоло
...
-------------------------------------
+ Епізодичний стан +
...
у долоні згрібаю себе малу
дитину ...
...
-------------------------------------
+ Палата под номером пять. +
Прозрачнее этих глаз может быть только воздух.
...
Каждую ночь твое тело перерезанное тенями решеток.
...
Эти изъеденные ржавчиной вены…
Предметы стираются в полумраке, мир ускользает.
И ты ВНЕ МИРА.
...
-------------------------------------
+ Убей меня. +
...
... ад отправляет
Мне вслух сообщения.
Убей
Во спасение души своей
Избавляющейся от моей ненависти.
-------------------------------------
+ Мои глаза каждый день меняют цвет… +
...
... стыдно вдыхать следы твоего обвиняющего зрения
...
Прошу останься в алгоритмах моей памяти
В пропасти открытых окон моего сознания
...
-------------------------------------
+ Випусти мене. +
Стіни і твої вицвілі очі схожі своєю холодністю.
...
Після наших розмов стіни заважають спати.
...
-------------------------------------
+ пьяная я и чушь. +
...
Детка, ты дура зрелая..
В мире промерзлых светил.
-------------------------------------
+ Люби. И будут безумности. И будет сахар. +
...
Извиняясь за неосторожность ловкости рук,
...
Гибкость линий очерчивает подсознание.
К черту вкусности. У тебя одна сладость – шея.
И ведь это совсем не падение,
А вознесение в мир живости и чувств.
...
-------------------------------------
+ отчасти. +
...
-------------------------------------
отчасти.
Будь уравновешенней.
Изящность глупости не воскрешает.
Не извиняйся с мертвым выражением лица.
Несостояние линий твоего отчасти безумства.
Ведь несостояние.
Растягивай себя в квадратуре потерянности.
Утерянность смыслов прости.
Ведь ты же отчасти. Просто так.
Ведь ты же часто отчасти. И просто так.
Ведь ежедневно больше.
И не прокручивай последние 40 часов
своего непоследовательного мышления.
Ведь наверное все изменится. Ведь должно.́
-------------------------------------
+ порцеляновий птах. +
порцеляновий птах
води не просить.
не вдає важку вірність.
не помирає просто серед дороги.
не креслить небо.
не прокидається рано вранці.
не пролітає повз.
не б’ється у шибу.
порцеляновий птах – холодний.
-------------------------------------
+ упала люстра. +
...
упала посивіла люстра.
упала мов недопалок. в недопалки.
...
луснула мов судина.
мов спокій.
===============вдох===========
+ ми. +
ми
мокрі птахи
в коридорах безвиході.
та не питай мене
чи відчувала ті краплі.
бо сама я мов той коридор –
холодна.
ми
мокрі квіти
у полях повішені.
та не питай мене.
бо сама я немов та петля –
порожня.
в просторі скошена.
у мене твоє обличчя.
нас багато ціловано.
тут коректність.
повіки мов плити –
пропахлі.
-------------------------------------
+ ти. +
ти – вічні води
чуй мене шкірою
чуй мене –
я срібна форель
з дозою морфію
в’яжи мене –
спини астральний крик
кинь виклик світові
ввійди у тінь ріки
ми змії
(переплетені думки)
-------------------------------------
+ я +
я - між тінями.
у них чорні очі
виснажені посмішки
і в’юнке волосся.
Я - висить.
хто тримає я?
хто тримає тіні?
я намагається вдихнути.
вдихає.
==============выдох===========
+ хилость. +
...
во мне сердце бьется как топот бешенного оленя
...
во мне слезы текут талой водой.
...
изнутри раздаюсь громом
...
коридор закрытых дверей.
...
-------------------------------------
+ небытье.
смотри кому даришь свои обьятья.
небытье очерчает невинность.
...
я бушевала волнами. я танцевала бликами.
сколько дней я рвалась к тебе птицами дикими?
...
-------------------------------------
+ теснота. +
не люблю тесноту. а ты человек-хрущевка.
пытаюсь выжить но кружится голова.
сидишь в стороне во мне выкипела вода
хватаешь меня но какого толка.
весна опоздала не делай больно пожалуйста.
ты мне близок как волосы
как стены всемирного рая
у меня к тебе слабости не спасай отпускаю
во мне сквозняки. камнями по зубах.
затыкай мои уши ветром
клей мое сердце скотчем
твои крики отчасти приболели.
не целуй меня. я пытаюсь остатся смелой.
и разве о многом прошу тебя?
-------------------------------------
+ самотня константа +
зрізаю повіками місто
...
-------------------------------------
+ непам’ять нестерпна. +
непам’ять нестерпна
це наче карати себе тобою
як ходити курити
коли поснули тканини часу
(я знаю нічна сорочка
відчуває вселенську втому)
емалі обтріскані наче стіни
наше місто стоїть на колінах
ми живемо на каменях капсулах ліках
нас тримає вода
чорна дешева депресія
спокійна наче вагітна кішка
-------------------------------------
+ … +
за склом
креслю акваріумних китів
котоподібних
пливких
в клепсидрі
на фоні - повня
-------------------------------------
+ жизнь. +
речь твоя – нежнейшая сталь
КОМЕНТАРІ
22.11.2011 - 22:37
Дитя ВУДУ: наскільки ж приємно!
спасибі, що так глибоко проник в мою творчість)))
28.11.2011 - 18:00
Всі слова розгубив від такого найприємнішого у житті коменту...
Це ж готовий вірш.
Додати коментар можна тільки після реєстрації Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.
