він говорив мені відганяючи комарів
просто у вухо темряви горлом натхненно сурмив
він говорив мені: знаєш, мала, давай
ми з тобою просто одружимось
просто зараз кинемо цьому світу гудбай
і я ходитиму на світанні на ринок
по фрукти і коноплю
шаткуватиму свіжі салати щоранку
я справді тебе люблю
тобі буде добре зі мною
ти будеш наче принцеса
чекати на мене з далеких країн
гостритимеш лезо
нашої тиші
я знаю ти можеш мені потрібна така як ти
він виголошував горлом
ламав комарам хребти
розсікав у повітрі долонею ґвинтокрили і ґав
готельну задуху на кавалки ночі рубав
рубав і краяв і гоїв у такт язиком
отак говорив мов осушував рубикон
знаєш, мала, я це вперше й востаннє кажу
нині коли все попадало в мережу
нині коли не тримають людей небеса
моя любов – це єдина прозора сльоза
знаєш, мала…
говорив говорив говорив…
слова дотримав –
звідтоді
він
ані сльози
не зронив.
Додати коментар можна тільки після реєстрації Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.